Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Володимир Ф/Чернетка

{{Чернетка користувача}}
<!-- Редагуйте нижче цього рядка -->
'''<span style='color: red'>!!! Можна давати посилання на розділи різного рівня і словосполучення статті (для словосполучень використовуємо шаблон Якір2), подаючи посилання на вищевказане через _ між словами назви розділу чи словами заякореного словосполучення''':

[[Підтверджувальне упередження#Сталість_дискредитованих_переконань]]

Для розділу статті першого рівня _ між словами підставляються:
[[Перелік когнітивних упереджень#Упередження відмінності]]

[[Перелік когнітивних упереджень#Ефект гумору]]

[[Незворотні затрати#оманливий ефект незворотних (затонулих/потонулих) витрат]]

== https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Cognitive_bias_codex_en.svg ==
== https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Cognitive-bias-codex-ua.png ==
== [[Перелік когнітивних упереджень]] ==

== Добре б перекласти: == 
* https://en.wikipedia.org/wiki/Na%C3%AFve_realism_(psychology) 
* https://en.wikipedia.org/wiki/Hard_copy :
** "Копія документа тверда" згадується у нормативному документі ДСТУ 2226-93 АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ.Терміни.
** роздруківка
** роздрукована / друкована копія

== {{iw|Пропозиційне ставлення|||Propositional attitude}} ==

https://core.ac.uk/download/pdf/46591074.pdf

== Картка сайту JSTOR == 
{{Картка сайту
|назва    = JSTOR
|оф назва =  ==
|лого     = 
|скріншот = 
|підпис   = 
|адреса   = 
|слоган   = 
|комерційний  = 
|тип      = [[Електронна бібліотека]]
|мова     = 
|реєстрація = Так
|власник  = [[d:Q6094538|Ithaka Harbors]]
|автор    = 
|започатковано = {{start date and age|1994}}
|закрито  = 
|стан     = 
|дохід    = 
}}

{{Картка сайту
| name           = JSTOR
| logo           = JSTOR vector logo.svg
| logo_size      = 150px
| url            = {{URL|jstor.org}}
| type           = [[Digital library]]
| language       = English (includes content in other languages)
| registration   = Yes
| owner          = [[Ithaka Harbors|Ithaka Harbors, Inc.]]<!-- <ref name="About Ithaka"/> -->
| founder        = [[William G. Bowen]]
| author         = [[Andrew W. Mellon Foundation]]
| launch_date    = {{start date and age|1994}}
| current_status = Active
| oclc           = 46609535
| footnotes      = {{Infobox bibliographic database |child=yes |title=
| web         = {{official URL}}
| titles      = {{URL|https://support.jstor.org/hc/en-us/articles/115007466248-JSTOR-Title-Lists}}
}}
}}

== [[Шаблон:Угода]] ==
{{Угода
| назва               =
| повна назва         = 
| зображення          =
| ширина              =
| заголовок           =
| тип                 = міжнародний
| дата підготовки     =
| дата підписання     = [[16 вересня]] [[1658]]
| місце підписання    =
| скріплений печаткою =
| набуття чинності    =
| умови               =
| закінчення дії      =
| підписаний          = Річ
| сторони             = {{flagicon image|Flag of the Cossack Hetmanat.svg}} [[Гетьманщина]]<br/>{{flagicon image|Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg}} [[Річ Посполита]]
| місце зберігання    =
| мова                =
| мови                =
| website             =
| Wikisource          =
}}

'''!!!''' А в статті [[Гадяцький договір]] шаблон нижче має додатково '''Підписанти''' - 
підтягнуто з https://www.wikidata.org/wiki/Q386038 з розділу Statements, там пдрозділ signatory
<!-- <div style="float: left;"> -->
{{Угода
| назва               = Гадяцький договір
| повна_назва         = Гадяцькі статті
| зображення          = IRP1658.png
| ширина              = 250px
| заголовок           = Мапа кордонів Республіки Трьох Народів згідно з Договором
| тип                 = міжнародний
| дата_підготовки     =
| дата_підписання     = [[16 вересня]] [[1658]]
| місце_підписання    = [[Гадяч]]
| скріплений_печаткою =
| набуття_чинності    = від моменту підписання
| умови               = '''договору:'''
* Право 5-ти православних митрополитів брати участь у засіданнях Сенату. Пункт про скасування [[Берестейська унія|Берестейської унії]] з угоди було вилучено. Зберігся пункт про обмеження на будівництво [[Греко-католицизм|греко-католицьких]] церков. Також сейм відкинув вимогу козаків про повернення маєтків та чинів, відібраних у [[Православ'я|православних]] греко-католиками.
* Угода не дозволяла гетьману приймати іноземні посольства.
* Сеймова редакція договору передбачала повернення приватним власникам володінь, втрачених в часи [[Хмельниччина|Хмельниччини]].
* Козацький реєстр мав складатися з 30 тисяч осіб. Козаки звільнялися від сплати податків.
* Право вибору гетьмана надавалось королю з чотирьох кандидатів, які представляли чини Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.
* Іван Виговський отримував у пожалування [[Любомль]] та посаду воєводи київського.
| втрата_чинності     = 
| підписаний          =
| сторони             = {{flagicon image|Flag of the Cossack Hetmanat.svg}} [[Гетьманщина]]<br/>{{flagicon image|Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg}} [[Річ Посполита]]
| місце_зберігання    =
| мова                =
| мови                =
| website             =
| wikisource          =
}}
<!-- </div> -->

== {{iw|Зв'язка (мовознавство)|||Copula (linguistics)}} ==

* https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/75f08766-2897-4301-b8ce-2c4b9bfdab2f/content
* http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/55465/42-Kosenko.pdf?sequence=1  там зокрема:

“Дієслово складеного присудка, – зазначає І. Огієнко, – зветься зв’язкою (copula) або помічним дієсловом, а ймення – присудковим додатком. Помічне дієслово чи зв’язка в’яже присудкове ім’я з підметом і надає йому часового характеру, цебто присудковости, – це найголовніше її завдання; без цієї зв’язки саме ім’я не присудок…”

== Вирівнювання тексту по центру в назві плашки Navboxes ==
{{Navboxes
|title= Пов'язані статті&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;
|list=
{{Філософія}}
{{Філософія в темах}}
{{Філософія науки}}
{{Позитивізм}}
}}

<pre style="overflow:auto;">
{{Navboxes
|title= Пов'язані статті________тут необхідна кількість &nbsp з ; після кожного
|list=
{{Філософія}}
{{Філософія в темах}}
{{Філософія науки}}
{{Позитивізм}}
}}
</pre>

== Шаблон перекладена стаття ==
<nowiki>{{Перекладена стаття|en|Justification (epistemology)|}}</nowiki>

== [[Метафілософія]] ==
* https://www.researchgate.net/publication/345003117_METAFILOSOFIA_AK_LOGIKA_ISTORII_FILOSOFII
* https://openarchive.nure.ua/server/api/core/bitstreams/27424790-bab4-498a-a7e8-08a57a422910/content
* https://archive.org/details/bub_gb_DLgaAAAAYAAJ  !!! Генрик Струве пише про метафілософію як про '''"філософію філософії" - filozofia filozofii''' с. 45
* https://archive.org/search?query=%28%28subject%3A%22Struve%2C%20Henryk%22%20OR%20subject%3A%22Henryk%20Struve%22%20OR%20creator%3A%22Struve%2C%20Henryk%22%20OR%20creator%3A%22Henryk%20Struve%22%20OR%20title%3A%22Henryk%20Struve%22%20OR%20description%3A%22Struve%2C%20Henryk%22%20OR%20description%3A%22Henryk%20Struve%22%29%20OR%20%28%221840-1912%22%20AND%20Struve%29%29%20AND%20%28-mediatype:software%29

3) W związku z dalszą zasadniczą nauką filozofii, z ''encyklopedyą nauk i szkól filozoficznych'', mająca za przłedlmiot ścisłe określenie i uporządkowanie szczegółowych zadań filozofii w różnych naukach filozoficznych, oraz rozbiór typowych prób rozwiązania tych zadań w różnych szkolach i kierunkach filozofii, ''wstęp do filozofii'' jest objawem refleksyi umysłu filozofującego nad filozofią, rozbioru filozofii przez filozofią; doprowadza on ją do krytycznej samowiedzy i stanowi wskutek tego właściwą ''filozofią filozofii''.

3) У зв'язку з подальшим засадничим вивченням філософії, з ''енциклопедією філософських наук і шкіл'', яке має за предмет точне визначення і впорядкування докладних завдань філософії в різних філософських науках, і розбір типових спроб вирішення цих завдань в різних школах та напрямах філософії, ''вступ до філософії'' є виявом рефлексії філософствуючого розуму над філософією, розбору філософії філософією; він веде її до критичного самопізнання і становить через це властиву ''філософію філософії''
----https://kfsr.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/13/2021/12/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_modus_operandi.pdf с.28:

Важливою тенденцією кінця XIX та початку XX століття стало виокремлення низки метадисциплін: метаетики, метаматематики та метафілософії, Якщо визначати філософію як певну об’єктну теорію, то метафілософія виступатиме метатеорією, що вивчатиме світ цієї об’єктної теорії [2, c. 57]. Метафілософія досліджує природу філософії, її функції, методи, онтологічні, історичні та психологічні передумови. Очевидно, що постановка цих питань не стала чимось новим. Більшість філософських систем минулого розпочиналися саме з формування власної концепції філософії. Проте такі спроби, як правило, були інтегрованими в процес творення тієї чи іншої об’єктної філософської теорії. Натомість метафілософія декларує можливість пошуку максимально незаангажованої позиції, яка буде відокремленою від всякої об’єктної філософської теорії. Цінними можуть бути спроби поглянути на  філософію з позиції когнітивістики, лінгвістики, мистецтва або навіть з позиції несистемних повсякденних інтуїцій.

== Цікаві шаблони і категорії ==
* [[:en:Template:Deletion]]
* [[Шаблон:Перекласти]]
* [[Шаблон:Перекласти в розділі]]
* [[:Категорія:Шаблони підтримки Вікіпедії]]
== Шаблон філософія бічна панель ==
{{sidebar with collapsible lists
| name = Філософія (бічна панель)
| bodyclass = plainlist
| pretitle = Частина [[:Категорія:Філософія|серії]] про
| titlestyle = font-size:200%;font-weight:normal;padding-bottom:0.15em;
| title = [[Філософія]]
| image = <imagemap> image:Philbar_3.png|frameless|center|220px|Left to right: Plato, Kant, Nietzsche, Buddha, Confucius, Averroes
rect 0 0 75 75 [[Платон]]
rect 75 0 150 75 [[Іммануїл Кант|Кант]]
rect 150 0 220 75 [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]]
rect 0 75 75 150 [[Сіддгартха Ґаутама|Будда]]
rect 75 75 150 150 [[Конфуцій]]
rect 150 75 220 150 [[Аверроес]]
</imagemap>
| captionstyle = white-space:nowrap;border-bottom:1px #aaa solid;
| caption = {{hlist|[[Платон]]|[[Іммануїл Кант|Кант]]|[[Фрідріх Ніцше|Ніцше]]}}{{hlist|[[Сіддгартха Ґаутама|Будда]]|[[Конфуцій]]|[[Аверроес]]}}
| headingstyle = font-size:105%;padding-bottom:0;
| contentclass = hlist
| contentstyle = padding:0 0 0.6em;
| listtitlestyle = text-align:center; background:#ddddff;
| centered list titles = yes

| expanded = {{{expanded|{{{cTopic|{{{1|}}}}}}}}}

| list1name = Філософи
| list1title = {{larger|[[:Категорія:Філософи|Філософи]]}}
| list1 = 
<!--Абетковий перелік:-->
* [[Список епістемологів|Епістемологи]]
* [[Список естетиків|Естетики]]
* [[Список етиків|Етики]]
* [[Список логіків|Логіки]]
* [[Список метафізиків|Метафізики]]
* [[Індекс соціально-політичних мислителів|Соціально-політичні філософи]]

| list2title = {{larger|[[:Категорія:Філософські напрямки та школи|Традиції]]}}
| list2 = 
<!--Абетковий перелік:-->
* [[Аналітична філософія|Аналітична]]
* [[Арістотелізм|Арістотелівська]]
* [[Африканська філософія|Африканська]]
* [[Близькосхідна філософія|Близькосхідна]]
** [[Іранська філософія|іранська]]
* [[Буддійська філософія|Буддійська]]
* [[Екзистенціалізм|Екзистенціальна]]
* [[Елліністична філософія|Елліністична]]
** [[Неоплатонізм|неоплатонічна]]
* [[Єврейська філософія|Єврейська]]
** [[Юдео-ісламська філософія (800–1400)|юдео-ісламська]]
* [[Стародавній Єгипет|Єгипетська]]
* [[Західна філософія|Західна]]
* [[Індійська філософія|Індійська]]
** [[Філософія джайну|джайністська]]
** [[Індуська філософія|індуська]]
* [[Ісламська філософія|Ісламська]]
** [[Аверроїзм|аверроїстична]]
** [[Авікеннізм|авікенністична]]
** [[Іллюмінативізм|іллюмінативістична]]
** [[Рання ісламська філософія|класична]]
** [[Суфійська філософія|суфійська]]
* [[Китайська філософія|Китайська]]
* [[Континентальна філософія|Континентальна]]
* [[Платонізм|Платонічна]]
* [[Прагматизм|Прагматична]]
* [[Східна філософія|Східна]]
* [[Християнська філософія|Християнська]]
** [[Августинізм|августинська]]
** [[Християнський гуманізм|гуманістична]]
** [[Оккамізм|оккамітична]]
** [[Скотізм|скотістська]]
** [[Томізм|томістська]]

| list3title = {{larger|[[:Категорія:Філософія за періодом|Періоди]]}}
| list3 = 
<!--Хронологічний перелік:-->
* [[Антична філософія|Стародавній]]
* [[Філософія Середньовіччя|Середньовічний]]
* [[Філософія Нового часу|Модерний]]
* [[Філософія 20 століття|Сучасний]]

| list4title = {{larger|[[:Категорія:Філософські твори|Література]]}}
| list4 = 
<!--Абетковий перелік:-->
* [[:Категорія:Епістемологічна література|Епістемологічна]]
* [[:Категорія:Естетична література|Естетична]]
* [[:Категорія:Етична література|Етична]]
* [[:Категорія:Логічна література|Логічна]]
* [[:Категорія:Метафізична література|Метафізична]]
* [[:Категорія:Політично-філософська література|Політично-філософська]]

| list5title = {{larger|[[:Категорія:Розділи філософії|Розділи]]}}
| list5 = 
<!--Абетковий перелік:-->
* [[Епістемологія]]
* [[Естетика]]
* [[Етика]]
* [[Логіка]]
* [[Метафізика]]
* [[Метафілософія]]
* [[Політична філософія]]
* [[Соціальна філософія]]
* [[Філософія права]]
* [[Філософія свідомості]]

| list6title = {{larger|Різне}}
| list6 = 
* [[Філософ]] 
* [[Філомет (Орегон)|Філомат]] 
* [[Філалети]]
* [[Мудрість]]
* [[Жінки у філософії]]
| belowstyle = border-top:1px solid #aaa;border-bottom:1px solid #aaa;
| below = {{портал 2|Філософія}}

}}<noinclude>

[[Категорія:Шаблони:Філософія| ]]
[[Категорія:Вертикальні навігаційні шаблони]]
</noinclude>

== [[Гносеологія]] ==
https://archive.org/details/dictionaryphilo01baldgoog/page/414/mode/2up?ref=ol&q=Gnosiology  :

В словнику {{iw|Джеймс Марк Болдвін|Джеймса Марка Болдвіна||James Mark Baldwin}}  ''Dictionary of Psychology and Philosophy'' (1901) є стаття:

<blockquote>'''Gnosiology''' [Gr.  ''γνώσις'',  knowledge, +  ''λόγος'', discourse]:  Ger.  ''Gnosiologie,  Erkenntnisslehre'';  Fr.  ''gnosidlogie''  (suggested — Th.F.) ;  Ital. ''gnoseologia''.  The  science  of  knowledge,  its origin,  process,  and  validity.  Cf.  EPISTEMOLOGY,  meaning  (2),  for  which  gnosiology  is recommended,  epistemology  being  used  for  the broader  inquiry  given  under  meaning  (1)  of that  topic.  &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(J.M.B.)<ref>https://archive.org/details/dictionaryphilo01baldgoog/page/414/mode/2up?ref=ol&q=Gnosiology</ref></blockquote>

<blockquote>'''Гносіологія''' [гр. ''γνώσις'' , знання, + ''λόγος'' , дискурс]: нім. ''Gnosiologie, Erkenntnisslehre'' ; О. ''gnosidlogie'' (пропонований — Th.F.) ; італ. ''гносеологія'' . Наука про знання, його походження, процес і достовірність. Пор. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ, в значенні (2), для якої рекомендована гносіологія, епістемологія використовується для ширшого дослідження наведеного в значенні (1) цієї теми. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(Дж.М.Б)</blockquote>

== Шаблони неперекладено філософія і посилання на розділи статей ==
=== А ===
<nowiki>
{{iw|Актуальний ідеалізм|||Actual idealism}} -
{{iw|Актуалізм (філософія)|||Актуалізм||Actualism}} -
{{iw|Африканська філософія|||African philosophy}} -
{{iw|Афроцентризм|||Afrocentrism}} -
{{iw|Агентний реалізм|||Agential realism}} -
{{iw|Агностичний теїзм|||Agnostic theism}} -
{{iw|Антиредукціонізм|||Antireductionism}} -
{{iw|Аномальний монізм|||Anomalous monism}} -
{{iw|Філософія археології|Археології, філософія ||Philosophy of archaeology}}
{{iw|Авіценізм|||Avicennism}}

</nowiki>

=== Б ===

<nowiki>
{{iw|Біоконсерватизм|||Bioconservatism}} - 
[[Баєсова ймовірність|Баєсіанізм]] -
{{iw|Біософія|||Biosophy}} -

</nowiki>

=== Г ===
<nowiki>
{{iw|Гетерофеноменологія|||Heterophenomenology}}

</nowiki>

https://babel.hathitrust.org/cgi/ssd?id=uc1.%24b809805;page=ssd;view=plaintext;seq=19;num=1#top -  туті далі вводиться термін '''Erkenntnistheorie''' - Gnoseologie - Теорія пізнання трохи іншим словом '''Erkenntniſſlehre''' :  https://babel.hathitrust.org/cgi/ssd?id=uc1.%24b809805;page=ssd;view=plaintext;seq=835;num=817#seq835:

Dieß führt uns nun auf den Begriff der '''Erkenntniſſlehre''' als einer philoſophiſchen Theorie von der menſchlichen Erkenntniß überhaupt, die man auch Metaphy: ſif (1. d. W.)

Тепер це веде нас до концепції теорії пізнання як філософської теорії людського знання в цілому, яку також називають метафією: ſif (1st of W.)

=== Д ===
<nowiki>
{{iw|Філософія дизайну|Дизайну, філософія||Philosophy of design}} -
{{iw|Дуалізм розум-тіло|||Mind–body dualism}} 


</nowiki>

=== Е ===
<nowiki>
{{iw|Естетичний реалізм|||Aesthetic Realism}} -

</nowiki>

=== І ===
<nowiki>
{{iw|Іллегалізм|||Illegalism}} - 
{{iw|Ісламська філософія#Ішракізм|Ішракізм||Illuminationism}} - неправильний шаблон, але показує інтервікі -
{{не перекладено|Іннатизм|||Innatism}} -

</nowiki>

=== М ===
<nowiki>
{{iw|Меризм|||Merism}} -
[[Естетика#Естетичні уявлення в природі й мистецтві|Мистецтва, філософія]]

</nowiki>

https://pidruchnyky.in.ua/kategoriyi-ontologiyi-chastina-1-pidruchnik-onlayn.html

=== Н ===
<nowiki>
{{iw|Натуралізована епістемологія|||Naturalized epistemology}}
</nowiki>

=== С ===
<nowiki>
{{iw|Суфійська метафізика|||Sufi metaphysics}}

</nowiki>

=== Ф ===
<nowiki>
{{iw|Філософський скептицизм|||Philosophical skepticism}}

</nowiki>

=== Х ===
<nowiki>
{{iw|Хонгаку|||Hongaku}} -

</nowiki>

=== Ц ===
<nowiki>
{{iw|Ціннісний плюралізм|||Value pluralism}} -
{{iw|Теорія цінностей|Цінностей, теорія||Value theory}} -

</nowiki>

=== Ч ===
<nowiki>
{{iw|Етика чесноти|Чесноти||Virtue ethics}}

</nowiki>

=== Ю ===
<nowiki>
{{iw|Юдео-ісламська філософія (800–1400)|Юдео-ісламська||Judeo-Islamic philosophies (800–1400)}}
</nowiki>

== {{iw|Едмунд Ґетьє|||Edmund Gettier}} ==

==Зображення ==
[[Файл:Political Spectrum Chart NPOV ukr.png|350px|міні]]

{{універсальна картка}}https://uk.englishlib.org/  - перекладає, пошук не дуже{{універсальна картка|Q6892462}}

== В статтях з філософії доцільне посилання виду на '''[[Стенфордська філософська енциклопедія]]''' (якщо в СФЕ така або близька за назвою стаття є ! {{усмішка}} : ==
В самій СФЕ пропонують таке посилання:<br>
Markie, Peter and M. Folescu, "Rationalism vs. Empiricism", The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Spring 2023 Edition), Edward N. Zalta & Uri Nodelman (eds.), URL = <https://plato.stanford.edu/archives/spr2023/entries/rationalism-empiricism/>
* [http://plato.stanford.edu/entries/scientific-realism/ Anjan Chakravartty. ''Scientific Realism'']. [[Стенфордська філософська енциклопедія]], <small>вперше опубліковано 27 квітня 2011 р., суттєвий перегляд 12 червня 2017 р.</small>{{ref-en}}
є й таке:
* [http://plato.stanford.edu/entries/existentialism/ Crowell, Steven. ''Existentialism'']. [[Стенфордська філософська енциклопедія]], <small>вперше опубліковано 2004 р., Aho, Kevin - новий автор, стаття переписана, остання версія 17 квітня 2023 р.</small>{{ref-en}}

== {{iw|Абсолютний ідеалізм|||Absolute idealism}} ==
https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B1%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC  :

'''Абсолютний ідеалізм'''— різновид [[Об'єктивний ідеалізм|об’єктивного ідеалізму]]. Абсолютний ідеалізм представлений філософією [[Георг Вільгельм Фрідріх Гегель|Ґ. Гегеля]] та його послідовників (геґельянців), які першоосновою проголошують абсолютне ідеальне начало (світовий дух, [[абсолютна ідея|абсолютну ідею]], яка існує поза індивідуальною свідомістю і незалежно від неї).

== {{iw|Фундаціоналізм|||Foundationalism}} ==
https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/vidguk/D_26.053.21/Sumchych.pdf   там зокрема:
<blockquote>1. При характеристиці епістемологічних поглядів Річарда Свінбернаавтор дисертаційного дослідження визначає позицію Річарда Свінберна як епістемологічний фундаменталізм (С. 89). Ідеться про теорію, відповідно до якої наші переконання діляться на дві категорії: базові і вивідні. Базові переконання не потребують інших переконань, щоб бути обґрунтованими, і утворюють підґрунтя (foundation) для всього нашого пізнання. У англомовній літературі ця теорія називається '''«foundationalism»'''. Крім того, існує слово '''«fundamentalism»''', що позначає ультраконсервативну, найчастіше релігійну, ідеологію. Українське
слово «фундаменталізм» також найчастіше вживається саме в цьому значенні. На мою думку, було би доречно для перекладу слова «foundationalism» використати інший відповідник. Оскільки представлена епістемологічна теорія ще не добре відома в українському філософському дискурсі, на жаль, усталеного відповідника не існує. Тому, можливо, доведеться вдатись до неологізму. Вважаю за можливий варіант - '''«фундаціоналізм»'''</blockquote>

З http://pano.pl.ua/pm/pdf-1-f-w/PM-45-46.pdf  : 
<blockquote><sup>1</sup>Під фундаменталізмом у вітчизняній філософській літературі розуміють пошук безперечних основ, на яких лише і
може будуватися істинне знання: абсолютних обґрунтувань, всезагальних універсальних законів та принципів, тобто своєрідних фундаментальних інваріантів. З фундаменталізму витікає, зокрема, можливість побудови абсолютно істинних теорій, які б однозначним чином відображували дійсність. У зарубіжній літературі для описаного феномену існує термін '''“фундаціоналізм”''', тоді як під фундаменталізмом частіше розуміють релігійний традиціоналізм.</blockquote>

Й тут: {{YouTube|id=F7Ic9Gd2TzE&ab_channel=Plato%27sCave%7CПечераПлатона|Теорія пізнання в сучасній філософії (вступ). Анна Лактіонова|logo=1}}

== Різне ==
'''Оригінал першої цитати''' в {{iw|Інструментальна і ціннісна раціональність|||Instrumental and value rationality}} -
http://www.zeno.org/Soziologie/M/Weber,+Max/Grundri%C3%9F+der+Soziologie/Wirtschaft+und+Gesellschaft/Erster+Teil.+Soziologische+Kategorienlehre/Kapitel+I.+Soziologische+Grundbegriffe    §2:

{{Початок цитати}}§ 2. Як і будь-яка дія, соціальна дія також може бути визначена 1. цільово-раціональною [zweckrational]<ref>Зараз використовується термін ''інструментальна раціональність''. В цитаті збережено оригінальну пунктуацію.</ref>: через очікування поведінки об’єктів у зовнішньому світі та інших людей і використання цих очікувань як «умов» або як «засобів» для раціонального, як успіх, прагнення та зважання власних цілей, - 2. ціннісно-раціональною [wertrationa]: через свідому віру в - етичну, естетичну, релігійну або будь-яку іншу, яку слід інтерпретувати - безумовну внутрішню цінність певної поведінки суто як такої і незалежної від успіху... 

Ціннісно-раціональна орієнтованість дій може перебувати в різних відношеннях до цільово-раціональної. Але з точки зору цільової раціональності ціннісна раціональність завжди справді чим більше вона підвищує цінність, на яку орієнтується дія, до абсолютного значення, тим більше стає: ірраціональною, оскільки вона чим менше відображає наслідки дій, тим більше безумовно зосереджується на лише їх [дій] власній цінності (чиста душа, краса, абсолютна доброта, абсолютний обов’язок). Однак абсолютна цільова раціональність дій також є лише в сутності конструктивним граничним випадком.
{{oq|de|
§ 2. Wie jedes Handeln kann auch das soziale Handeln bestimmt sein 1. zweckrational: durch Erwartungen des Verhaltens von Gegenständen der Außenwelt und von anderen Menschen und unter Benutzung dieser Erwartungen als »Bedingungen« oder als »Mittel« für rational, als Erfolg, erstrebte und abgewogene eigne Zwecke, – 2. wertrational: durch bewußten Glauben an den – ethischen, ästhetischen, religiösen oder wie immer sonst zu deutenden – unbedingten Eigenwert eines bestimmten Sichverhaltens rein als solchen und unabhängig vom Erfolg...

Die wertrationale Orientierung des Handelns kann also zur zweckrationalen in verschiedenartigen Beziehungen stehen. Vom Standpunkt der Zweckrationalität aus aber ist Wertrationalität immer, und zwar je mehr sie den Wert, an dem das Handeln orientiert wird, zum absoluten Wert steigert, desto mehr: irrational, weil sie ja um so weniger auf die Folgen des Handelns reflektiert, je unbedingter allein dessen Eigenwert (reine Gesinnung, Schönheit, absolute Güte, absolute Pflichtmäßigkeit) für sie in Betracht kommt. Absolute Zweckrationalität des Handelns ist aber auch nur ein im wesentlichen konstruktiver Grenzfall.}}
{{Кінець цитати}}

Про це і в останньому абзаці [[Макс Вебер#Ідеї]]


<blockquote>Мова художнього тексту особлива тим, що закладені в ній автором контексти потенційно припускають більш ніж одне тлумачення, завдяки чому текст збагачується новими образами. Драматичний твір, будучи жанром поліструктурним і поєднуючи в собі одночасно як літературний, так і театральний коди, напрочуд відкритий до множинності тлумачень завдяки своїй яскраво вираженій знаковій природі. Як відомо, основною властивістю будь-якого знака є його інтерпретативність, однак множина тлумачень такого знака визначається не тільки об’єктивними факторами (контекст, наприклад), а й суб’єктивізмом того, хто тлумачить знак, – інтерпретатора. Коли йдеться про переклад як про перенесення знака в іншу культуру засобами іншої мови, потенційна множинність
тлумачень лишень зростає  http://dspace.tnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/15175/1/7_Lebedeva.pdf</blockquote>

== [[Філософська теорія]] ==
https://pidru4niki.com/1229102552068/filosofiya/filosofiya_teoriya

== {{iw|Епістемологія чеснот|||Virtue epistemology}} ==
https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/631/593

== [[Проблема інших розумів]] ==
[[:en:Problem of other minds]]

https://uk.pastillainstitute.com/1823-problem-of-other-minds

== [[Позитивістська кримінологія]] ==
[[:en:Positivist school (criminology)]]

https://sci.house/kriminologiya-kniga-scibook/biologichniy-napryam.html

== Шаблони та інше ==
{{Перекладена стаття|en|Justification (epistemology)|}}

<nowiki><div style="clear:both;margin:1.0em 0;background:whitesmoke;">
{{Параметри згортання |statename=optional}}
</div></nowiki> — отакий розділ (краще ставити в кінець шаблону і використовувати тільки при '''''редагування, попередній перегляд''''') підключить корисний інстумент 
'''Контроль повноти включення шаблону:'''

<div style="clear:both;margin:1.0em 0;background:whitesmoke;">
{{Параметри згортання |statename=optional}}
</div>


'''Приховування декількох шаблонів під однією плашкою:'''
{{Navboxes
<!--|title=  тут можна написати іншуназву плашки-->
|list=
{{Епістемологія}}
{{Етика}}
}}

'''Приховування великих шаблонів:'''
{{collapse top|title=Приховано шаблон Нормативний контроль}}
{{Нормативний контроль}}
{{collapse bottom}}

== [[:en:Proposition]] ==
https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0)&redirect=no  — з редіректу/перенаправлення <s>буду робити</s> роблю статтю.

<blockquote>Зазвичай у науці у якості знання фігурують переконання, які мають виражений пропозиційний зміст ('''пропозиція''' – логічний термін, який означає зміст <s>переконання</s><sub>чи не лишнє буде у визначенні</sub>, висловлений у реченні, який можна оцінити як істинний або хибний), тому за замовчуванням передбачається, що між поняттями “переконання” і “пропозиція” буде наявна часткова синонімія у тому значенні, що два вирази “S переконаний, що йде дощ” і “S переконаний, що пропозиція “йде дощ” істинна” будуть еквівалентними. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/PhN/7-ch.htm</blockquote>

== [[:en:Justification (epistemology)]] ==
<big>[[Обґрунтування]]</big>

'''Епістемологічні моделі сучасного наукового дискурсу  -''' http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/PhN/7-ch.htm  - багато про '''обгрунтування''' і ще багато цікавого, зокрема після ''Знання як істинне обґрунтоване переконання (justified true belief)''
----------------------------
<blockquote>Обґрунтування є вимогою, що дозволяє уникнути визнання знанням випадково істинних переконань або отриманих хибним шляхом. Стверджуючи, що переконання обґрунтоване, епістемологи мають на увазі, що існують достатні або “гарні” підстави, причини чи докази для прийняття цього переконання (вимога-мінімум), які суб’єкт здатний навести на користь його істинності (вимога-максимум), причому у науці мінімальна і максимальна вимоги об’єднуються в єдину доказову систему. Якщо обґрунтованість визначається через здатність приводити до істини, то обґрунтування є процедурною умовою досягнення другої умови — істинності переконання; якщо ж воно визначається якоюсь іншою метою, аніж істинність (успішністю адаптації, наприклад), то знання втрачає [[Когерантизм|когерентність]].<ref name="philsci">[http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/PhN/7-ch.htm] Епістемологічні моделі сучасного наукового дискурсу</ref></blockquote>
=== Цитата2 ===
Ще одна розлога цитата, в якій наведено багато термінів пов'язаних з обґрунтування і знанням. В цитаті:

{{math|''р''}} — [[Пропозиція (логіка)|пропозиція]]; 

{{math|''x''}} — суб'єкт;

{{math|''Bxp''}} — {{math|''x''}} переконаний, що {{math|''р''}} ({{math|''B''}} — від belief — переконання);

{{math|''JBxp''}} — переконання {{math|''x''}} у тому, що {{math|''р''}}, обґрунтоване ({{math|''J''}} — від justification —  обґрунтовання)

<blockquote>Деяка пропозиція {{math|''q''}} виводиться з іншої пропозиції {{math|''р''}} , і не має самостійного обґрунтування, окрім логічного зв’язку з останньою: {{math|''JBxp''∧(''p''⊃''q'')<math>\rightarrow\,</math>''JBxq''}}. Однак, якщо базове переконання р є хибним, виникає закономірне питання: чи буде знанням переконання, виведене з хибного переконання? Для науки це питання обертається питанням про застосовність гіпотетико-дедуктивної моделі дослідження, адже гіпотеза може виявитися як істинною, так і хибною, і у другому випадку піднята проблема засвідчує проблематичність визнання знанням істинних висновків, отриманих шляхом дедуктивного виведення з хибного засновку. Індуктивна модель обґрунтування натомість пов’язана з так званим “спростовним обґрунтуванням” (defeasible justification). Індуктивні підстави для знання, як відомо, не можуть бути “вирішальними” (conclusive) чи “непоправними” (incorrigible), якщо ж ми відкинемо усі переконання, що мають гіпотетичний характер, виявиться, що поняття знання відповідатиме лише незначній частині усіх наших переконань. Таке поняття знання характеризує лише абстрактного суб’єкта, наділеного всезнанням, а не емпіричного епістемічного суб’єкта, яким є кожен з нас.  Якщо ж ми відкинемо ідею “всезнання”, то наша інтерпретація знання має виходити з умови, що якась частина інформації стосовно конкретного стану речей завжди лишатиметься невідомою. Отже, знання слід визначати з “поправкою” на невідому інформацію, а саме таку, яка може “відмінити” обґрунтування чи спростувати (defeat) наше знання.<ref name="philsci"/></blockquote>

=== Кінець цитати 2 ===
...послідовний субстантивізм, тобто монізм, розглядає себе як здійснення великої мети: '''самообґрунтування філософського знання'''. Геґель веде до того, що граничне обґрунтування не спирається на закон достатньої підстави, тобто принцип зовнішнього обґрунтування (каузально-речовинного), а має рефлексійну, циклічну структуру, коли і ґрунт і те, що на ньому ґрунтується, становлять одне ціле. Гранично обґрунтованим є те, що самообґрунтоване: у собі має свою основу. Отже, філософія тотожності – ідентичності принципу самосвідомості з принципом буття – окреслює потрібну структуру нескінченної субстанції (буття) за допомогою поняття спекулятивної рефлексії. Тому спростування філософії тотожності рівнозначне для неї доказу скінченності (само)свідомості - з https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/335/329

'''Граничне обґрунтування в трансцендентальній філософії'''.. - https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/2912/1/Tur_Granuchhe%20obgr.2004.pdf 

'''Гіпотеза''' — форма знання, яка містить припущення (сформульоване на основі ряду фактів), істинне значення якого невизначено і потребує доказу. Гіпотетичне знання має імовірний, а не достовірний характер, і вимагає перевірки, '''обґрунтування'''. - з https://dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/library/student/lectures/08305.1.pdf


https://slovaronline.com/
{{falseredirect|майже напевно}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{quote box|{{Початок цитати}}Той, хто хотів сумніватися в усьому, навіть не дійшов би до точки сумніву. Сама гра в сумніви вже передбачає певність.<ref>https://www.wittgensteinproject.org/w/index.php?title=%C3%9Cber_Gewi%C3%9Fheit, §115</ref>
{{oq|de|Wer an allem zweifeln wollte, der würde auch nicht bis zum Zweifel kommen. Das Spiel des Zweifelns selbst setzt schon die Gewißheit voraus.}}
{{Кінець цитати}}|author=Ludwig Wittgenstein|source=''Über Gewißheit'', §115|width=32em}}

==[[:en:Certainty]]==
Як првильно назвати ще не створену саттю в укрвікі - '''певність''' - https://shron1.chtyvo.org.ua/Cassin_Barbara/Yevropeiskyi_slovnyk_filosofii_t1.pdf с. 231;(таке посилання дав у [[Філософія математики]]); '''визначеність''' , '''безсумнівність, безперечність''' ...

https://www.wittgensteinproject.org/w/index.php?title=%C3%9Cber_Gewi%C3%9Fheit

== Примітки ==
{{reflist}}

<blockquote>Але ''Gewißheit'' «певність» через свою спорідненість з ''wissen'' «знати» (яка не проявляється у французькому ''certitude'', більш близькому до ''certain'', ніж до ''savoir'', і якa радше перекладає ''Sicherheit)'' має особливий статус. Це не ментальний стан, але так само і не стан речей. Знання (''wissen'') парадоксально отримує в ''Über Gewißheit'' статус одразу і суб’єктивний, і об’єктивний: саме я є тим, хто знає.

<blockquote>''Wann aber ist etwas objectiv gewiß? - Wenn ein Irrtum nicht möglich ist (...). Muß der Irrtum nicht logisch ausgeschlossen sein?''

Але коли дещо є об’єктивно певним? – Коли помилка неможлива (...). Чи не мусить помилка бути логічно виключеною? <small>Ludwig Wittgenstein,''Über Gewißheit'', § 194.</small><ref>[[Європейський словник філософій]], с.233-234</ref></blockquote></blockquote>

<blockquote>Схоже, що Вітґенштайн розрізняє Sicherheit «надійність» (стан граматично суб’єктивний, але пов’язаний зі знанням, § 357) та Gewißheit «певність». Твердження з певністю, Gewissen, є особливою формою об’єктивності; ми не піддаємо їх сумніву, і не тому, що вони можуть бути доведені (їх неможливо довести, так само як і всі емпіричні твердження, але тому що вони є «завісами» (Angeln), на яких повертаються наші питання і судження. Gewissen, саме тому, що вони є емпіричними твердженнями, належать до нашої логіки.

<blockquote>''D.h., die Fragen, die wir stellen, und unsere Zweifel beruhen darauf, daß gewisse Sätze vom Zweifel ausgenommen sind, gleichsam die Angeln, in welchen jene sich bewegen. D.h., es gehört zur Logik unserer wissenschaftlichen Untersuchungen, daß Gewisses in der Tat nicht angezweifeit wird. 

Тобто питання, які ми ставимо, і наші сумніви засновуються на тому, що певні твердження залишаються поза сумнівом, як завіси, на яких вони рухаються. Тобто логіка наших наукових досліджень вимагає, що певності (''Gewisses'') не піддаються сумніву. <small>''Ibid.,§ 341–342.''</small></small><ref>[[Європейський словник філософій]], с. 234</ref></blockquote></blockquote>

== [[Мова математики]] ==
https://www.repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/8646/1/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8.pdf - там МАТЕМАТИЧНИЙ ЖАРГОН В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ПОЛЬСЬКІЙ МОВАХ

https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Estonian-mathematics.pdf  ВЕЧІРНІЙ ПІДРУЧНИК ІЗ МАТЕМАТИКИ



Дехто вважає, що математика сама по собі – це мова. Дійсно математика допомагає описати світ, як і будь-яка інша мова,  дає змогу спілкуватися між собою та обмінюватися інформацією. Але мова математики відрізняється від природних мов. Звичайна мова має майже для кожного предмета, одне або декілька слів. Звичайні мови сприймають та описують майже все, з чим ми стикаємось, але часто роблять це багатозначно. Наприклад, слово «м’яч» фактично може позначати як і круглий футбольний м’яч, так і овальний м’яч для регбі чи американського футболу. Математика вирішила описувати менше, проте точніше – часто лише кілька малих деталей предмета. Водночас, ці описи є точними та недвозначними: ми б описали м’яч як сферу або еліпсоїд, залежно від його форми, і в кожного цих термінів є своє точне та однозначне математичне визначення.<ref>[https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Estonian-mathematics.pdf  ВЕЧІРНІЙ ПІДРУЧНИК ІЗ МАТЕМАТИКИ]</ref> 

В математичному тексті вирізняють математичні жанри: наприклад, означення, твердження, доведення, теорема, лема, гіпотеза. <s>Надалі ми опишемо, чого можна очікувати від тих чи інших жанрів.</s>

Однак математика – це не лише мова, математика сама досліджує, змінює й розвиває цю ж саму мову, якою вона себе виражає. Математичні поняття змінюються, і в їх зміні також криється значна частина математики.

<math>\neg \exists y</math>

<math>\forall x</math>

'''Для сирого перекладу розділу:'''
{{Сирий переклад|||розділ}}

[[:en:Language of mathematics]]

'''Згадати в укр. статті ''Begriffsschrift'' Готлоба Фреге'''.

"Математична мова використовується в різних науках: фізиці, хімії, економіці і т.д. У кожній із цих наук є певні закони й правила, які формулюються на звичайній мові, а потім перекладаються на математичну.
  
Кожна тема, яка вивчалася в математиці, базується  на математичній мові. Числові й алгебраїчні вирази є елементами математичної мови.
  
За допомогою математичної мови перекладаємо звичайну мову на математичні терміни, рівняння, нерівності і тощо.  
Приклад:
Звичайною мовою ми скажемо: «Від зміни місць доданків сума не змінюється», а  математичною мовою, в якій використовуються різні числа, букви, знаки арифметичних дій, інші символи, отримаємо a+b=b+a.
Приклад:
Звичайною мовою ми скажемо: «Щоб додати два звичайні дроби з однаковими знаменниками, потрібно додати їхні чисельники, а знаменник залишити без зміни», а  математичою мовою отримаємо ab+cb=a+cb.
Можна зробити і зворотний переклад.
Приклад:
Математичною мовою записано переставний закон множення так: a⋅b=b⋅a, а звичайною мовою отримаємо: «від зміни місць множників добуток не змінюється».
У всякій мові є писемне й усне мовлення.
Наведені вище приклади — це вживання писемного мовлення у математичній мові.
Усне мовлення — це вживання спеціальних термінів (доданок, рівняння, нерівності, графік, координата і т. п.), а також різні математичні твердження, виражені словами".<ref>[https://miyklas.com.ua/p/algebra/7-klass/shcho-take-matematichna-mova-13531/re-673f78a7-b187-4ec0-9983-c5d09489eaf5 Що таке математична мова]</ref>

== Цінне для перекладів і т. п. ==
* https://ukrayinska.libretexts.org/  Звідси гарне -https://ukrayinska.libretexts.org/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_(Dumas_%D1%96_McCarthy)/08%3A_%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0/8.01%3A_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0
* https://hmn.wiki/uk/Successor_function

== Цитати з книги Фреге ''Основи арифметики'' ==
По существу мышление всюду одинаково; ведь различные виды мышления не принимаются в расчёт сообразно предметам.
Различия заключаются только в большей или
меньшей чистоте и независимости от психологических влияний и от внешней помощи мышлению
такой, как язык, знаки чисел и т.п.; затем, кое-что ещё зависит от тонкостей в строении понятия, 
но как раз во внимании к этому математику не могут превзойти ни наука, ни сама философия. 

<blockquote>Фактично мислення всюди однакове; адже різні види мислення не беруться до уваги у відповідності предметам. Відмінності полягають тільки в більшій або меншій чистоті та незалежності від психологічних впливів та від зовнішньої допомоги мисленню такої, як мова, знаки чисел тощо; потім, дещо ще залежить від тонкощів у будові поняття, але саме в увазі до цього математику не можуть перевершити ні наука, ні сама філософія.</blockquote>

== <big>російський переклад</big> [[:en:Foundations of mathematics]] ==
https://ru.wikibrief.org/wiki/Foundations_of_mathematics - <big>російський переклад</big> [[:en:Foundations of mathematics]]

[[Файл:The number of connected graphs with 4 vertices – копія.svg|міні|The number of connected graphs with 4 vertices – копія.svg. '''Скрипт, через який не вантажилося зображення, видалив у Notepad++''']]
[[Файл:The number of connected graphs with 4 vertices.png|міні|The number of connected graphs with 4 vertices.png '''отриманий з .svg''']]
B<ref name="УПСанжари">{{cite web |url=https://zaxid.net/evakuyovanih_z_kitayu_pomistyat_u_medichniy_tsentr_natsgvardiyi_v_novih_sanzharah_n1498003|title=Евакуйованих з Китаю розташують у медичному центрі НГУ в Нових Санжарах|website= zaxid.net}}</ref>
A<ref name="WHO2020QA"/>
C<ref name="WHO2020QA"/>
D
{{Загальні дані пандемії COVID-19|territory|editlink=}}

==Математична формула з [[Гіпероператор]] в таблиці через проблему шрифта кирилиці в text{}==
{|
|+ 
|-
|<math>
H_n(a, b) =  
 \begin{cases}
  b + 1 &  n = 0 \\
  a & n = 1, b = 0 \\
  0 & n = 2, b = 0 \\
  1 & n \ge 3, b = 0 \\
  H_{n-1}\big(a, \, H_n(a, b-1)\big) & \text{при інших n i b}
 \end{cases}
</math> ||<br><br><br><br>Приклад
|}

== Примітки ==
{{reflist|colwidth=30em|refs=
<ref name="WHO2020QA">{{cite web |url=https://www.who.int/news-room/q-a-detail/q-a-coronaviruses |title=Q&A on coronaviruses |work=[[World Health Organization]] |date=11 February 2020 |access-date=24 February 2020}}</ref>

<ref name="УПСанжари">{{cite web |url=https://zaxid.net/evakuyovanih_z_kitayu_pomistyat_u_medichniy_tsentr_natsgvardiyi_v_novih_sanzharah_n1498003|title=Евакуйованих з Китаю розташують у медичному центрі НГУ в Нових Санжарах|website= zaxid.net}}</ref>

}}

== Магічний квадрат Б. Франкліна ==
[[Файл:BenFranklin 8x8.svg]]
<div style="float:left"> 
{| class="wikitable" style="width:200px; height:200px;"
|52 || 61 || 4 || 13 || 20 || 29 || 36 || 45
|-
|14 || 3 || 62 || 51 || 46 || 35 || 30 || 19
|-
|style="background-color: #b0ffff;"|53 || 60 || 5 || 12 ||style="background-color: #ffb0b0| 21 || 28 || 37 || 44
|-
|11 || 6 || 59 || 54 || 43 || 38 || 27 || 22
|-
|55 || 58 || 7 || 10 || 23 || 26 || 39 || 42
|-
|9 || 8 || 57 || 56 || 41 || 40 || 25 || 24
|-
|50 || 63 || 2 || 15 || 18 || 31 || 34 || 47
|-
|16 || 1 || 64 || 49 || 48 || 33 || 32 || 17
|}
</div>
<div>
{| <!--class="wikitable"-->  cellpadding="1" style="width:25px; height:200px; padding:0.0em; color:blue;"
|292
|-
|260
|-
|260
|-
|260
|-
|260
|-
|260
|-
|260
|-
|260
|-
|260
<!--|-
|228-->
|}
</div>


260 260  260 260  260 260  260 260&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 228


{|
|  ||  ||  ||  ||  ||  ||  ||  || 292
|-
| 2 || 61 || 4 || 13 || 20 || 29 || 36 || 45 || 260
|-
| 14 || 3 || 62 || 51 || 46 || 35 || 30 || 19 || 260
|-
| 53 || 60 || 5 || 12 || 21 || 28 || 37 || 44 || 260
|-
| 11 || 6 || 59 || 54 || 43 || 38 || 27 || 22 || 260
|-
| 55 || 58 || 7 || 10 || 23 || 26 || 39 || 42 || 260
|-
| 9 || 8 || 57 || 56 || 41 || 40 || 25 || 24 || 260
|-
| 50 || 63 || 2 || 15 || 18 || 31 || 34 || 47 || 260
|-
| 16 || 1 || 64 || 49 || 48 || 33 || 32 || 17 || 260
|-
| 260 || 260 || 260 || 260 || 260 || 260 || 260 || 260 || 228
|}

= [[:en:List of Greek and Latin roots in English]] =

= [[Шаблон:Обробка природної мови]] =
https://en.wikipedia.org/wiki/Template:Natural_Language_Processing

{{Navbox
| title  = [[Обробка природної мови]]
| name   = Обробка природної мови
| bodyclass  = hlist
| state = collapsed

| group1 = Загальні терміни
| list1  = 
*[[Розуміння природної мови]]
*[[Корпус текстів]]
*[[Корпус мовлення]]
*[[Шумові слова|Стоп-слова]]
*{{нп5|Мішок слів||en|Bag-of-words model}}
*[[AI-повна задача|AI-повнота]]
*[[N-грам|N-грама]] ([[Біграмний шифр|Біграма]], {{нп5|Триграма||en|Trigrams}})
|
| group2 = [[Інтелектуальний аналіз тексту|Аналіз тексту]]
| list2  = 
*{{нп5|Сегментація тексту||en|Text segmentation}}
*[[Розмічування частин мови]]
*{{нп5|Поверхнево-синтаксичний аналіз||en|Shallow parsing}}
*{{нп5|Обробка складних слів||en|Compound term processing}}
*{{нп5|Видобування колокацій||en|Collocation extraction}}
*[[Стемінг]]
*{{нп5|Лематизація||en|Lemmatisation}}
*{{нп5|Розпізнавання іменованих сутностей||en|Named-entity recognition}} 
*[[Кореферентність|Розв'язання кореферентності]]
*[[Аналіз тональності тексту]]
*{{нп5|Виокремлення концептів||en|Concept mining}}
*[[Синтаксичний аналіз]]
*{{нп5|Вирішення лексичної багатозначності||en|Word-sense disambiguation}}
*{{нп5|Навчання онтологій||en|Ontology learning}}
*{{нп5|Видобування термінології||en|Terminology extraction}}
*{{нп5|Видобування інформації||en|Information extraction}}
*{{нп5|Визначення регістру||en|Truecasing}}
|
| group3 = [[Автоматичне реферування]]
| list3  = 
*{{нп5|Багатодокументне реферування||en|Multi-document summarization}}
*{{нп5|Видобування речень||en|Sentence extraction}}
*{{нп5|Спрощення тексту||en|Text simplification}}
|
| group4 = [[Машинний переклад]]
| list4  = 
*[[Автоматизований переклад]]
*{{нп5|Машинний переклад на основі прикладів|На основі прикладів|en|Example-based machine translation}}
*{{нп5|Машинний переклад на основі правил|На основі правил|en|Rule-based machine translation}}
*{{нп5|Машинний переклад на основі словника|На основі словника|en|Dictionary-based machine translation}}
*{{нп5|Машинний переклад на основі трансформації|На основі трансформації|en|Transfer-based machine translation}}
*{{нп5|Нейронний машинний переклад|Нейронний|en|Neural machine translation}}
*{{нп5|Гібридний машинний переклад|Гібридний|en|Hybrid machine translation}}
*{{нп5|Інтерлінгвіальний машинний переклад|Інтерлінгвіальний|en|Interlingual machine translation}}
*{{нп5|Статистичний машинний переклад|Статистичний|en|Statistical machine translation}}
|
| group5 =[[Автоматична ідентифікація і збір даних|Автоматична ідентифікація<br/>і збір даних]]
| list5  = 
*[[Розпізнавання мовлення]]
*[[Синтез мовлення]]
*[[Оптичне розпізнавання символів]]
*[[Генерація природної мови]]
|
| group6 = {{нп5|Тематичне моделювання||en|Topic model}}
| list6  = 
*{{нп5|Розміщення патінко||en|Pachinko allocation}}
*{{нп5|Приховане розміщення Діріхле||en|Latent Dirichlet allocation}} 
*[[Латентно-семантичний аналіз]]
|
| group7 ={{нп5|Автоматизоване рецензування||en|Computer-assisted reviewing}}
| list7  = 
*{{нп5|Автоматизоване оцінювання творів|Автоматизоване оцінювання творів (в освіті)|en|Automated essay scoring}}
*{{нп5|Конкордансер||en|Concordancer}}
*{{нп5|Система перевірки граматики||en|Grammar checker}}
*[[Система перевірки орфографії]]
*[[Предиктивне введення тексту]]
*{{нп5|Вгадування синтаксису||en|Syntax guessing}}
|
| group8 ={{нп5|Інтерфейс користувача природною мовою|Інтерфейс користувача<br/>природною мовою|en|Natural language user interface}}
| list8  = 
*[[Віртуальний помічник|Автоматизований онлайн-помічник]]
*[[Чат-бот]]
*[[Інтерактивна література]]
*[[Питально-відповідна система]]
*{{нп5|Голосовий інтерфейс користувача||en|Voice user interface}}
}}

'''! ''Навчання онтології – це процес наповнення її новими знаннями з певної предметної області.''''' з https://studfiles.net/preview/5064945/page:22/ В.В. Литвин
ТЕХНОЛОГІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ ЗНАНЬ

= [[Шаблон:Натуральні числа до 1000]] і [[Шаблон:Infobox number]] =
<nowiki>{{вікісловник|чотири|четвертий}}</nowiki>

Мінімально:
* <nowiki>{{Infobox number|ordinalsuffix=-ий}}</nowiki>

* <nowiki>{{|Infobox number|ordinalsuffix=-ій}}</nowiki>

Вже є в статтях '''(не забувати доставляти |zero для чисел < 100):'''

'''[[0 (число)|0]]''' '''[[1 (число)|1]]''' [[2 (число)|2]] [[3 (число)|3]] '''[[4 (число)|4]]''' [[5 (число)|5]] '''[[6 (число)|6]]''' [[11 (число)|11]]
[[36 (число)|36]]
[[258 (число)|258]] [[301 (число)|301]]

== [[Шаблон:Нерозв'язано]] ==
{| style="float:right; width:30%; margin:0em 1em 1em 1em; background:#eee; border:#ccc solid"
|-
| [[File:Question dropshade.png|20px]] ||  '''Нерозв'язана проблема в {{{1}}}''':<br/><div style="padding:5px; font-style:italic;">{{{2}}}</div><small>[[List of unsolved problems in {{{1|}}}|(більше нерозв'язаних проблем в {{{1}}})]]</small>
|}
<noinclude>
{{Documentation}}</noinclude>

= Категорії у Вікіпедії =
'''Перший варіант''' іменування категорій з використанням двокрапки і підпросторів змістовно / семантично виглядає так:
* [[:Категорія:Шаблони:Картки:Мистецтво та культура]] — Категорія ''Вікіпедії'':Шаблони ''Вікіпедії'':Картки ''Вікіпедії'':''В статтях Вікіпедії про'' Мистецтво та культур'''<big>у</big>''' 
* [[:Категорія:Шаблони:Персоналії]] — Категорія ''Вікіпедії'':Шаблони ''Вікіпедії'':''В статтях Вікіпедії про'' Персоналії
* [[:Категорія:Шаблони:Права людини]] — Категорія ''Вікіпедії'':Шаблони ''Вікіпедії'':''В статтях Вікіпедії про'' Права людини
* [[:Категорія:Шаблони:Внутрішні посилання]] — Категорія ''Вікіпедії'':Шаблони ''Вікіпедії'':Внутрішні посилання ''в статтях Вікіпедії''


І '''другий варіант''' без двокрапки і підпросторів, — так:

* [[:Категорія:Мистецькі та культурні шаблони карток]] — Категорія ''Вікіпедії'':Мистецькі та культурні шаблони карток ''Вікіпедії'' (Хоча формально мало б бути — Категорія ''Вікіпедії'':Мистецькі та культурні шаблони ''Вікіпедії'' карток ''Вікіпедії'' — що не надто зрозуміліше)
* [[:Категорія:Шаблони персоналій]] — Категорія ''Вікіпедії'':Шаблони ''Вікіпедії'' ''В статтях Вікіпедії про'' персоналі'''<big>ї</big>'''
* [[:Категорія:Шаблони прав людини]] — Категорія ''Вікіпедії'':Шаблони ''Вікіпедії'' ''В статтях Вікіпедії про'' прав'''а''' людини
* [[:Категорія:Шаблони внутрішніх посилань]] — Категорія ''Вікіпедії'':Шаблони ''Вікіпедії для'' внутрішніх посилань ''в статтях Вікіпедії''

НМСД перший варіант у змістовному / семантичному вигляді формально уніфікованіший і зрозуміліший.

=[[Історія географії]]=
{{Історія науки}}
'''Історія географії''' — [[історія]] розвитку науки [[географія|географії]]. Історія географії поділяється, відповідно до поділу самої географії, на історію фізичної, економічної та соціальної географії. Вона відображає еволюцію географічних ідей від найдавніших часів до сьогодення, ознайомлює із сучасними проблемами географічної науки і перспективами її подальшого розвитку, розкриває історію розвитку методологічних засад головних географічних теорій.<ref>[http://old.geography.lnu.edu.ua/Stud/Praktyky/programy/Istoria_geografii.pdf РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З КУРСУ "ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЇ" для студентів географічного факультету. Укладач Мирослава Влах. ЛНУ ім. І. Франка]</ref> 

Історія географії взаємопов'язана з іншими науковими дисциплінами. Фахівці-географи нараховують як мінімум шість наукових дисциплін, які перебувають на міждисциплінарному стику історії й географії: історія географії, [[Епоха великих географічних відкриттів|історія географічних відкриттів]], [[історична географія]], [[історична картографія]], [[історія картографії]] і [[картографічне джерелознавство]].

== Єгипет ==
Стародавнім єгиптянам Земля уявлялась у вигляді плоского витягнутого прямокутника, оточеного з усіх боків горами. В епоху [[Стародавнє царство (Стародавній Єгипет)|Стародавнього царства]] (приблизно 2500 р. до н. е.) проводилися виміри країни, малювались плани міст, шахт і територій вздовж доріг, здійснювалося межування земель, створювався земельний кадастр (головним чином для визначення розміру податків). Приблизно те саме і в той же час відбувалося у Вавилоні.

== Вавилон ==
Найдавнішою картою вважають [[Вавилонська карта світу|Вавилонську карту світу]], яку вчені датують кінцем VIII — початком VII століття до н. е., на ній зображені як реальні географічні, так і різні міфологічні об'єкти.

== Фінікія ==
Чимало географічних відкриттів зробили фінікійці. Розташовані між Єгиптом і Вавілонією, фінікійці плавали по Середземному морю, відкрили [[Кіпр]], [[Кріт]], [[Сіцілія|Сіцілію]], [[Сардінія|Сардінію]], [[Балеарські острови]], [[Корсика|Корсику]], [[Мальта|Мальту]] та ін. Більшість з них колонізували. Вони ж заснували [[Карфаген]], відкрили [[Атлаські гори]], [[Піренейський півострів]], де заснували місто [[Малага|Малагу]], проникали на Балкани та інші частини південної Європи. Виходили вони і в Атлантику.

== Античний світ ==

== Індія ==
Міфологічні уявлення про світ надають [[священні тексти індуїзму]]: [[Веди]] (складені 3-4 тисячі років тому), [[Пурани]] (згідно традиції індуїзму складені в кінці IV тисячоліття до н.е.), [[Рамаяна]] (отримала своє остаточне оформлення між IV ст. до н. е. — ІІ ст. н. е.) і [[Махабхарата]] (IV ст. до н. е. — V ст. н. е.). Але в них присутня і стародавня індуська географія, бо згадуються реальні річки, гори, моря, міста і місця, острови, океан, індійські держави та племена.
=== Стародавній період ===
=== Раннє  середньовіччя ===
=== Пізннє  середньовіччя ===

== Китай ==

== Середні віки ==

=== Візантійська імперія і Сирія ===
=== Ісламський світ ===

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* http://ua-referat.com/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%97
* http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/ekonomichna_geografija_zarubizhnikh_krajin/istorija_rozvitku_ekonomichnoji_geografiji_svitu/64-1-0-839

== [[Шаблон:Науковець]] ==
Перевіряю посилання сюди, щоб у картці були коректні дані з WikiData (бувало назва ненаписаної статті російською і т.п.)

Дійшов до '''Джиджора Іван Миколайович'''.

[[Користувач:Володимир Ф|<span style='color: green'><i> Володимир Ф</i></span>]]  ([[Обговорення користувача:Володимир Ф|<span style='color: green'><i>обговорення</i></span>]]) 14:42, 28 листопада 2016 (UTC)

= [[Пластуни (Запорозька Січ)]] =
'''Пласту́н''' — запорізький козак-розвідник, який при пересувається плазом, на животі чи лежить непорушно пластом з метою не бути виявленим ворогом. Основним завданням пластунів була розвідка і охорона кордонів Запорожжя від несподіваних нападів ворога.

== Історія ==
Докладний опис пластунства у своїй етнографічній розвідці "Пластуни" залишив нам нащадок запорозького роду [[Яків Герасимович Кухаренко]] — класик української [[Кубань|кубанської]] літератури, [[генерал-майор]] російської армії, з [[1851]] по [[1852]]&nbsp;рр.&nbsp;— [[наказний отаман]] [[Азовське козацьке військо|Азовського козацького війська]], з 1852 по [[1856]]&nbsp;рр.&nbsp;— наказний отаман [[Чорноморське козацьке військо|Чорноморського козацького війська]], а з 1861 року - начальник Нижньокубанської кордонної лінії. Пластунами, за його словами, на Запоріжжі були спеціальні мисливці-розвідники, які в Дніпровських плавнях полювали на дичину та висліджували ворога, що намагався непомітно проникнути в козацькі землі: 
{{Цитата box2
|width     = 
|border    =
|align     = 
|bgcolor   = <!--#FFFACD-->WhiteSmoke
|title_bg  = 
|title_fnt = 
|title     = 
|halign    = 
|quote     = 
&nbsp;Якъ піхо́ті, такъ и комінника́мъ, вільно було́ въ ми́рне вре́мня займа́тьця —  кому́ риба́льствомъ, кому пластунство́мъ; а реме́сні козаки́ (<sup>2</sup>) зостава́лисъ въ Січі. Пластуни́ стріля́ли ди́кий звірь, яко́го тоді въ дніпро́вихъ пла́вняхъ було́ дово́лі. Пластуна́ми, ка́жуть, зва́лись за те, що непосидя́чі були́, все ве́штались по пла́вняхъ и якъ більше імъ прихо́дилось міси́ть грязь, ніжъ ходи́ть по сухо́му, сирічъ пла́стать, то й прозвались пластуна́ми.<ref>[http://www.spas.net.ua/index.php/news/full/318#prym4 Орфографія за публікацією в журналі «Основа», лютий 1862 року]</ref> <ref> [http://litopys.org.ua/ Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство)] — там Етимологічний словник української мови: Томи 1-7  / АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — 2012. '''''Комінник''''' — див. '''т. 4, с. 428''': стаття '''комо́нь''': ''комо́нник'' (заст.) «вершник», комо́нний (заст.) «який іде на коні»; — р. ко́мо́нь «кінь».  '''''Пластун''''' — див. '''т. 2, с. 540''': стаття '''пласт''': ''пласту́н'' «[тс.]; розвідник, який пересувається плазом, на животі; (заст.) кубанський козак»,... [''пла́стати''] «повзти, вилазити; насилу йти, грузнути; підкрадатися», ''пластува́ти'' «пересуватися плазом; плазувати.</ref>
|salign    = right
|source    = 
}}
Також в цьому творі Я. Кухаренко описує життя кубанських пластунів.

[[Файл:BlackSeaCossacksPlastuny.png|міні||250пкс|Пластуни, які відзначилися при захисті Севастополя в 1854 — 85 рр. під час Кримської війни. Зліва направо: Марко Сопільняк (Сопельняк)<ref>http://www.liveinternet.ru/tags/%EF%EB%E0%F1%F2%F3%ED%FB/</ref> <ref>http://foto-history.livejournal.com/2596023.html</ref>, Іван Кравченко, Парамон Бєлий, Іван Чиж, Дем'ян Онищенко, Тарас Сопільняк (Сопельняк), Порфирій Сємак]]

Про існування пластунства на самих початках появи козаків свідчить опис пластунів, зроблений хорунжим [[Кубанське козацьке військо|Кубанського козацького війська]] Віталієм Яковичем Червінським в його книзі «Памятка Кубанскаго казачьяго войска»: 

{{Початок цитати}}
{{Цитата box2
|width     = 
|border    =
|align     = 
|bgcolor   = #FFFACD<!--WhiteSmoke-->
|title_bg  = 
|title_fnt = 
|title     = 
|halign    = 
|quote     = 
&nbsp;Пластуни ж існували давно. Як тільки почав існувати козак, тут же з'явився і пластун, і починаючи від перших днів Запорожжя<ref>В оригіналі ''від часів Запорожжя''. Далі майже дослівний гарний органічний переклад.</ref> і до наших днів, частина козаків виконувала роль пластунів. В Запорізькій Січі був навіть окремий курінь Пластунівський. Слово пластун виникло від слова "пласт" і означало людину, котрій доводилось в більшості випадків працювати повзком, лежати пластом. Цю назву і призначення отримували найвідважніші і найспритніші козаки; вони були вухами і очима решти козацького товариства і під їх охороною козаки могли вільно займатися справою або бенкетувати, не побоюючись бути зненацька заскоченими ворогами. Повзком, притулившись до землі, прихований густою травою, прокрадався пластун до самого неприятеля, виглядав все, що йому було потрібно і відходив так само непомітно. По кілька годин лежав він ницьма, сховавшись за купиною або кущем, причікуючи непроханого гостя. В пластуни на Запоріжжі йшли по охоті, або за наказом Ради. Як тільки Запоріжжя закінчило своє існування і воскресло військо вірних козаків, на місце Запорізьких пластунів з'явилися пластуни вірних козаків, котрі працювали на березі Бугу, Дунаю, а пізніше, коли перейменовані в Чорноморське військо і переселені на Кавказ козаки поселилися на берегах Кубані, пластуни почали влаштовувати свої залоги на березі Кубані. Умови їх діяльності ніскільки не змінилися.
|salign    = right
|source    = Переклад оригінальної цитати з [http://warhistory.ukrlife.org/5_6_03_7.htm Тарас КАЛЯНДРУК. Історія пластунів та їх звичаї. Журнал "Воєнна історія" №5_6 за 2003 рік]
}}
{{oq|ru-dor|
{{Цитата|Пластуны же существовали давно. Какъ только началъ существовать казакъ, тутъ же явился и пластунъ, и, начиная отъ временъ Запорожья и до нашихъ дней, часть казаковъ исполняла роль пластуновъ. Въ Запорожской сѣчи былъ даже отдѣльный курень пластуновскій. Слово пластунъ произошло отъ слова «пластъ» и означало человѣка, которому приходилось въ большинств случаевъ работать: ползкомъ, лежать пластомъ. Это названіе и назначеніе получали отважнѣйшіе и самые ловкіе казаки; они были ушами и глазами остальныхъ товарищей казаковъ и подъ ихъ охраною казаки могли свободно заниматься дѣломъ или бражничать, не опасаясь быть накрытыми непріятелемъ врасплохъ. Ползкомъ, прильнувъ къ землѣ, скрытый густою травою, подбирался пластунъ къ самому непріятелю, высматривалъ все, что ему было нужно и уходилъ также не замѣтно. По нѣсколько часовъ лежалъ онъ ничком, спрятавшисьза кочкою или кустомъ, поджидая непрошеннаго гостя. Въ пластуны въ Запорожьѣ шли или по охотѣ, или по приговору рады. Какъ толъко Запорожье кончило свое существованіе и воскресло войско вѣрныхъ казаковъ. на мѣсто Запорожскихъ пластуновъ явились пластуны вѣрныхъ казаковъ, которые работали по берегу Буга, Дуная, а впослѣдствіи, когда переименованные въ Черноморское войско и переселенные на Кавказъ, казаки поселились на берегахъ Кубани, пластуны начали устраивать свои залоги на берегу Кубани. Условія ихъ дѣятельности нискольки не измѣнились.

[http://dlib.rsl.ru/01003549559 Червинскій В. Памятка Кубанскаго казачьяго войска. - СПб., 1896] с.35-36 
}}
}}
{{Кінець цитати}}

Після [[Запорозька Січ#Ліквідація Запорозької Січі (1775)|ліквідації Запорозької Січі]] пластуни продовжували служити в [[Чорноморське козацьке військо|Чорноморському козацькому війську]], а згодом в [[Кубанське козацьке військо|Кубанському козацькому війську]].

Пластуни як окремі підрозділи [[Козацькі війська|козацьких військ]] відзначилися в [[Велика Кавказька війна|Кавказькій війні]] Російської імперії, при захисті Севастополя в 1854 — 1856 рр. під час [[Кримська війна|Кримської війни]], в [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|російсько-турецькій війні (1877—1878)]], [[Російсько-японська війна|російсько-японській війні 1904—1905]] і [[Перша світова війна|Першій світовій війні]].

Під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] назву «пластунських» мали деякі козацькі батальйони, полки і 9-а пластунськая стрілецька дивізія, які комплектувалися переважно [[Кубанське козацьке військо|кубанськими козаками]].

Кубанська станиця [[Пластуновська]] названа на честь [[Курінь_(Запорозька_Січ)#Перелік куренів (за Кащенком)|Пластунівського куреня]].

== Етимологія назви ''пластун'' ==
За Я. Г. Кухаренком:  «… імъ прихо́дилось міси́ть грязь, … сирічъ ''пла́стать'', то й прозвались ''пластуна́ми''».

В.Я. Червінський подає іншу версію походження назви: «Слово ''пластун'' виникло від слова "пласт" і означало людину, котрій доводилось в більшості випадків працювати повзком, лежати пластом»

Слово ''пластати'' згадується ще в давніх билинах у значенні «рубати, різати ворога». Тому слово «пластуни» могло використовуватися на Запоріжжі у значенні «рубаки», «різуни».<ref>[http://warhistory.ukrlife.org/5_6_03_7.htm Тарас КАЛЯНДРУК. Історія пластунів та їх звичаї. Журнал "Воєнна історія" №5_6 за 2003 рік]</ref>

== Бойове мистецтво пластунів ==
Вважається, що козацький танець "повзунець" (наприсядки) є витвором саме пластунів. Адже в козаків існувала ще інша назва пластунів — повзуни.<ref>http://about-ukraine.com/index.php?text=623</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://warhistory.ukrlife.org/5_6_03_7.htm Тарас КАЛЯНДРУК. Історія пластунів та їх звичаї. Журнал "Воєнна історія" №5_6 за 2003 рік]
* http://warhistory.ukrlife.org/1_3_04_7.htm
* http://www.spas.net.ua/index.php/news/full/318#prym4
* http://elib.nplu.org/view.html?id=4387 зі стор. 48 і далі
* http://about-ukraine.com/index.php?text=623  гарні ілюстрації
* [http://diasporiana.org.ua/proza/11297-kuharenko-ya-tvori/ Яків Кухаренко. Твори. Громада українців з Кубані. Прага 1928.]
* [http://dlib.rsl.ru/01003549559 Червинскій В. Памятка Кубанскаго казачьяго войска. - СПб., 1896]
* http://www.liveinternet.ru/tags/%EF%EB%E0%F1%F2%F3%ED%FB/ 
* http://klin-demianovo.ru/kazachja-obschina/plastunyi-kazachi-podrazdeleniya-antiterrora/
* http://horting.org.ua/node/1369

== Примітки ==
{{reflist}}

== Термін інформатика ==
Термін {{lang-de|Informatik}} ввів німецький [[кібернетика|кібернетик]], інженер з [[телекомунікації|телекомунікацій]], спеціаліст з [[Теорія інформації|теорії інформації]] {{не перекладено|Карл Штайнбух||de|Karl Steinbuch}} в статті ''Informatik: Automatische Informationsverarbeitung (Інформатика: Автоматична обробка інформації)''<ref>Karl Steinbuch (Standard Elektrik AG, Informatikwerk), INFORMATIK: Automatische Informationsverarbeitung, SEG-Nachrichten 1957, Heft 4</ref> 1957 року. В німецьких джерелах вважають, що слово ''інформатика (Informatik)'' утворено злиттям слів ''інформація (Information)'' та ''автоматичний (Automatik)''
<ref>[https://web.archive.org/web/20141019095753/http://www.informatikjahr.de/fileadmin/content/documents/Thementexte_INF/Was_ist_Informatik_060509.pdf Was ist Informatik? – Eine Begriffsklärung] (PDF; 50&nbsp;kB) von Susanne Kumar-Sinner und Tiziana Zugaro-Merimi (перевірено 21.04.2016)</ref>; інший погляд полягає в тому, що ''інформатика (Informatik)'' — це неологізм, утворений зі слова ''інформація (Information)'' за аналогією зі словом  ''математика (Mathematik)''.<ref>[http://www.ubka.uni-karlsruhe.de/dbkit/uv/getUvkaDocument.php?vv_id=1000003490 Kursbuch Informatik I] von Sebastian Abeck (перевірено 21.04.2016)</ref>

Цікаве визначення інформатики, виходячи з викладеної вище етимології терміну, дав Аркадій Самуїлович Бондаревський  в статті {{lang-ru|«То, что называютТ информатикой, наукой не является. А что является?»}}<ref>http://www.mce.su/archive/doc177422/rus.pdf</ref>: '''''інформатика це є наука про комп'ютерну автоматизацію інформаційних операцій'''''.

== Цікаво / гарно було б: ==
* Порахувати всі слова в укр. вікі
* Працювати над тим, щоб у ній були всі слова української мови

== Наповнити [[:Категорія:Програмовані логічні контролери]] ==


{{Icon|FA}}

= [[Історія логіки]] =
http://www.e-reading.club/book.php?book=92039  там натиснути Введение:

Специфика логики заключается в том, что она изучает не объективный мир природы и не субъективный мир переживаний, а мышление, посредством которого человек познает и то и другое[5].

= [[Філософія логіки]] =

== Посилання ==
* [https://books.google.com.ua/books?id=S_NhnP0izA4C&printsec=frontcover&dq=Willard+Van+Orman+Quine&hl=uk&sa=X&ei=8UhzVcP7Moj6ywOx6YGwDQ&ved=0CCIQ6AEwATgK#v=onepage&q=Willard%20Van%20Orman%20Quine&f=false Quine, Willard Van Orman (1970, 1986-second edition). Philosophy Of Logic - Google книги]
* https://books.google.com.ua/books?id=GxlUEyI-6JoC&pg=PA40&lpg=PA40&dq=Satisfaction+by+Sequences+Quine&source=bl&ots=ggPhztmvj1&sig=Naj-08fYuFMRLr3wEGfoWzv2DfQ&hl=uk&sa=X&ei=XtF1VaXuN-OHygO2p4HABA&ved=0CD8Q6AEwBg#v=onepage&q=Satisfaction%20by%20Sequences%20Quine&f=false -!!!
* http://www.hup.harvard.edu/catalog.php?isbn=9780674665637&content=toc - можна копіювати назви розділів вищенаведеної книги
* [http://epistemology_of_science.academic.ru/867/Философия_логики О. О. Пєчьонкін про книгу Куайна «Філософія логіки»] {{ref-ru}}
* [http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000821/ Философия логики. Как нельзя говорить о значении. Значение значения.1971. (Патнэм Х.)]
* [http://nounivers.narod.ru/gmf/lfo.htm Смит Б. «Логика и формальная онтология»]
* [http://bwbooks.net/index.php?id1=4&category=filosofiya&author=perminov-vya&book=2001&page=45 Перминов В. Я.. Философия и основания математики]
* [http://www.rbjones.com/rbjpub/philos/logic/index2.htm Філософія логіки на сайті Роджера Бішопа Джонса (Roger Bishop Jones)]

# http://fedorchenko.ho.ua/journal/7.html
# http://yur.in.ua/1r/te-01131.html - ! це недосконалий переклад [http://iph.ras.ru/uplfile/logic/karpenko/PhilosLog.pdf СОВРЕМЕННЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В ФИЛОСОФСКОЙ ЛОГИКЕ А.С.Карпенко c. 3-5]

# [http://ibib.ltd.ua/filosofiya-logiki-kuayna-16948.html Пермінов В. Я. . Філософія і <s>підстави</s> основи математики]
# http://www.textfighter.org/teology/Philos/pass_sovr/passmor_d_sovremennye_filosofy_elektronnaya_modernizma.php '''там''' http://www.textfighter.org/teology/Philos/pass_sovr/filosofiya_logiki.php
# http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuajn.html

== Застосування парсерної функції #switch ==
{{#switch:F
| #default = F не знайдено
|H= Водень
|He= Гелій
|Li= Літій
|Be= Берилій
|B= Бор
|C= Вуглець
|N= Азот
|O= Кисень
|F= Фтор
|Ne= Неон
|Na= Натрій
|Mg= Магній
|Al= Алюміній
|Si= Кремній
|P= Фосфор
|S= Сірка
|Cl= Хлор
|Ar= Аргон
|K= Калій
|Ca= Кальцій
|Sc= Скандій
|Ti= Титан (хімічний елемент)
|V= Ванадій
|Cr= Хром
|Mn= Марганець (хімічний елемент)
|Fe= Залізо
|Co= Кобальт
|Ni= Нікель
|Cu= Мідь
|Zn= Цинк
|Ga= Ґалій
|Ge= Ґерманій
|As= Арсен
|Se= Селен
|Br= Бром
|Kr= Криптон
|Rb= Рубідій
|Sr= Стронцій
|Y= Ітрій
|Zr= Цирконій
|Nb= Ніобій
|Mo= Молібден
|Tc= Технецій
|Ru= Рутеній
|Rh= Родій
|Pd= Паладій
|Ag= Срібло
|Cd= Кадмій
|In= Індій
|Sn= Олово
|Sb= Стибій
|Te= Телур
|I= Йод
|Xe= Ксенон
|Cs= Цезій
|Ba= Барій
|La= Лантан
|Ce= Церій
|Pr= Празеодим
|Nd= Неодим
|Pm= Прометій
|Sm= Самарій
|Eu= Європій
|Gd= Гадоліній
|Tb= Тербій
|Dy= Диспрозій
|Ho= Гольмій
|Er= Ербій
|Tm= Тулій
|Yb= Ітербій
|Lu= Лютецій
|Hf= Гафній
|Ta= Тантал (хімічний елемент)
|W= Вольфрам
|Re= Реній
|Os= Осмій
|Ir= Іридій
|Pt= Платина
|Au= Золото
|Hg= Ртуть
|Tl= Талій
|Pb= Свинець
|Bi= Бісмут
|Po= Полоній
|Att= Асат
|Rn= Радон
|Fr= Францій
|Ra= Радій
|Ac= Актиній
|Th= Торій
|Pa= Протактиній
|U= Уран (хімічний елемент)
|Np= Нептуній
|Pu= Плутоній
|Am= Америцій
|Cm= Кюрій
|Bk= Берклій
|Cf= Каліфорній
|Es= Ейнштейній
|Fm= Фермій
|Md= Менделєвій
|No= Нобелій
|Lr= Лоуренсій
|Rf= Резерфордій
|Db= Дубній
|Sg= Сіборгій
|Bh= Борій
|Hs= Гасій
|Mt= Мейтнерій
|Ds= Дармштадтій
|Rg= Рентгеній
|Cn= Коперницій
|Uut= Унунтрій
|Fl= Флеровій
|Uup= Унунпентій
|Lv= Ліверморій
|Uus= Унунсептій
|Uuo= Унуноктій
}}

== [[Шаблон:Ping]] ==
{{ping|Володимир Ф}}
{{ping|Володимир Ф}}