Перегляд вихідного коду сторінки Залізна завіса

{{Otheruses|Завіса (значення)}}
[[Файл:Iron Curtain map.svg|thumb|250px|right|Залізна завіса у Європі під час Холодної війни (1945–1990)
{{legend|#004990|[[НАТО]]}}
{{legend|#FF8282|[[Варшавський Пакт|Варшавський договір]]}}
{{Legend||line=black solid 3px|'''Залізна завіса'''}}
{{legend|#C0C0C0|Нейтральні країни}}
{{legend|#57D557|[[Рух неприєднання]]}}]]

'''Залі́зна заві́са''' ({{lang-en|Iron Curtain}})&nbsp;— термін часів [[Холодна війна|Холодної війни]], що означає прикордонну та ідеологічно-нездоланну ізоляцію країн [[Варшавський Пакт|Варшавського договору]] під проводом [[СРСР]], від вільних країн, в першу чергу Заходу.

Залізна завіса перекривала людський, інформаційний і культурний обмін між країнами «[[соціалістична країна|соціалістичного табору]]» та країнами вільного світу у часи [[Холодна війна|Холодної війни]]. Одним з матеріальних втілень, а згодом і символом цього рубежу став горезвісний [[Берлінський мур]].

== Походження вислову ==
Словосполучення «залізна завіса» уперше вжив російський філософ В. Розанов<ref>Василь Розанов. [http://www.kara-murza.ru/referat/economy/Nepoladki041.html Завіса опускається.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080528084052/http://kara-murza.ru/referat/economy/Nepoladki041.html |date=28 травня 2008 }}</ref>. Він вважав більшовицьку революцію страшною виставою, по завершенні якої опускається залізна завіса, що відділяє акторів від їхніх глядачів на Заході. Під час [[Друга світова війна|Другої світової]] цим образом активно послуговувався [[Геббельс Йозеф|Йозеф Геббельс]]. Та загальновживаним він став завдяки [[Черчілль Вінстон|Вінстону Черчіллю]]. Той [[Фултонська промова|назвав]] так кордон між соцтабором і країнами західної демократії.

== Створення ==
В [[1929]] році [[ЦВК СРСР]] прийняв Постанову ''«Об объявлении вне закона должностных лиц&nbsp;— граждан СССР за границей, перебежавших в лагерь врагов рабочего класса и крестьянства и отказывающихся вернуться в Союз ССР»''. 21 листопада 1929 положення цієї постанови стали статтею в Карному законодавстві СРСР (Закон «Об объявлении вне закона должностных лиц&nbsp;— граждан Союза ССР за границей, перебежавших в лагерь врагов рабочего класса и крестьянства и отказывающихся вернуться в Союз ССР» або так званий «Закон про [[неповерненці]]в»)<ref>Постанова Президіуму ЦВК СРСР 21 листопад 1929&nbsp;р. // СЗ СРСР. 1929. №&nbsp;76. ст. 732</ref>. Особи, які це зробили, або тільки спробували це зробити, звинувачувались у [[Державна зрада|державній зраді]]<ref>{{Cite web |url=http://www.sec4all.net/gostaina-russ2.html |title=Столяров Н. В. «История и становление организации защиты государственной тайны в России» Государственная измена и шпионаж. |accessdate=17 липня 2013 |archive-date=4 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131004215501/http://www.sec4all.net/gostaina-russ2.html }}</ref>.

[[8 червня]] [[1934]] року [[ВЦВК]] СРСР прийняв закон (наказ) про суворе покарання, аж до смертної кари, за спробу втечі з країни. Була встановлена також відповідальність членів сім'ї втікача. Цей закон постановою Раднаркому РРФСР від 20 липня 1934 року був закріплений у [[Карний Кодекс|Карному Кодексі]] РРФСР, в Статті 58-1а. Втеча за кордон прирівнювалась до «[[Державна зрада|державної зради]]».

Для перешкоди можливих переходів кордону з боку населення СРСР в березні 1918 було створено Головне управління прикордонної охорони при Наркоматі фінансів РРФСР. 1920 року відповідальність за охорону кордону РРФСР була передана у відання [[ВЧК|ВНК]]. А у вересні 1922 року було сформовано Окремий прикордонний корпус військ ОДПУ. З цього часу охорона державного кордону СРСР перебувала під контролем органів держбезпеки всесоюзного підпорядкування, а в останній період існування СРСР&nbsp;— входила до структури [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] у ранзі одного з Головних управлінь.
== Виноски ==
{{примітки}}

== Джерела та посилання ==
* [[Черчілль Вінстон]]. Залізна завіса // Невичерпність демократії.&nbsp;— К.:: Український письменник, 1994.&nbsp;— С. 98-104.
* [[Збігнєв Бжезинський]]. «Холодна війна» та її наслідки // Політика і час.&nbsp;— 1993.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 48-55.
* ''В.&nbsp;Ю.&nbsp;Крушинський''. Залізна завіса // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X
* ''В. Крушинський''. Залізна завіса // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.265 ISBN 978-966-611-818-2
* [https://nv.ua/ukr/ukraine/events/yak-v-srsr-vtechu-za-kordon-zrobili-kriminalnim-zlochinom-i-derzhavnoyu-zradoyu-istoriya-z-nv-50413738.html ''Камеристий-Брайтенбюхер Ростислав.'' Так опускалась Залізна завіса. Як більшовики заборонили громадянам виїжджати за кордон, а за побіг стали розстрілювати // NV.UA, 29.04.2024]

[[Категорія:Новітня історія]]
[[Категорія:Історія Європи]]
[[Категорія:Холодна війна]]
[[Категорія:Політичні метафори]]
[[Категорія:Геополітика]]

{{-}}{{Hist-stub}}
{{Hist-SRSR-URSR-stub}}
{{Холодна війна}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Йосип Сталін]]