Перегляд вихідного коду сторінки Фонтан Дюшана

[[Файл:Duchamp_Fountaine.jpg|праворуч|міні| Фотографія оригіналу роботи Дюшана, зроблена [[Альфред Стігліц|Альфредом Стігліцем]], як тло була обрана картина Хартлі Марсдена ''«Війни»''<ref name="Tomkins, p. 186">Tomkins, ''Duchamp: A Biography'', p. 186.</ref>]]

'''Фонта́н''' ''({{lang-en|Fountain}}, {{Lang-fr|Fontaine}})''&nbsp;— найвідоміший [[Ready-made|реді-мейд]], представлений [[Марсель Дюшан|Марселем Дюшаном]] в 1917 році, який є звичайним [[пісуар]]ом з підписом "''R.Mutt'' " (Р. М.). Дурень). Він був представлений як фонтан для виставки Товариства незалежних художників. Комітет офіційно відхилив твір Дюшана, попри те, що він сплатив внесок учансника. На показ роботу не виставили. «Фонтан» був сфотографований у студії [[Альфред Стігліц|Альфреда Стігліца]]. Фото опублікували в журналі ''The Blind Man'', проте оригінал вважається втраченим. «Фонтан» має статус важливої віхи напряму мистецтва XX століття і визнаний британськими фахівцями найбільш впливовим твором своєї епохи<ref>{{Цитата:Новини|title=Duchamp's urinal tops art survey|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/4059997.stm|publisher=BBC News|date=2004-12-01}}</ref>. Відтоді в кількох музеях виставляються копії пісуару.

== Створення ==
Майже за два роки до створення «Фонтана» Марсель Дюшан прибув до [[Сполучені Штати Америки|США]], де був залучений до фрондерського антихудожнього культурного руху «<nowiki/>[[Дадаїзм|Дада]]<nowiki/>» у [[Нью-Йорк]]у. За однією з версій передбачається, що створення «Фонтана» почалося, коли Дюшан при супроводі художника Джозефа Стелла та колекціонера творів мистецтва Уолтера Аренсберга придбав стандартну модель пісуара виробництва <nowiki>JL Mott Iron Works</nowiki> на [[П'ята авеню|п'ятій авеню]] 118. Дюшан приніс пісуар у свою студію, перевернув на 90 градусів, підписавши: «''R. Mutt 1917''»<ref>Tomkins, ''Duchamp: A Biography'', p. 181.</ref><ref name="villagevoiceIdol">{{Стаття|title=Idol Thoughts: The glory of Fountain, Marcel Duchamp's ground-breaking 'moneybags piss pot'|url=http://www.villagevoice.com/art/0609,200859,200859,13.html|видання=[[The Village Voice]]|language=en|тип=newspaper|author=Saltz, Jerry|число=21|місяць=2|date=2006}}</ref>. За іншою версією, в [[1917]] Дюшан відправив лист своїй сестрі, де вказував, що одна з його подруг під псевдонімом Річард Мутт подарувала йому фарфоровий пісуар як скульптуру<ref>Duchamp, Marcel trans. and qtd. in Gammel, 224.</ref>. Дюшан ніколи не визнавав співавторства у створенні своєї роботи, проте дві людини називали себе співавторами: [[Дадаїзм|дадаїстка]] Фрейтаг-Лерінгховен та Аллен Нортон, який опублікував у журналі ''The Blind Man'' есе, присвячене «Фонтану» Дюшана<ref>Gammel, 224—225.</ref>.

Коли Дюшан входив до складу ради товариства незалежних художників, навколо «Фонтана» розгорілися гарячі суперечки, оскільки решта членів не знала, хто був автором «Фонтана». Через це вирішили не допускати твір до виставки. На знак протесту Дюшан пішов із ради<ref>Cabanne, ''Dialogs with Marcel Duchamp'', p. 55.</ref>.

Другий випуск журналу ''Тhe Blind Man'' описував суперечки відомих дадаїстів (Беатріс Вуд, Вальтера Аренсберга) щодо того, чи можна вважати роботу Дюшана мистецтвом. Зокрема Беатріс відзначила таке:<blockquote>Не має значення, зробив Містер Мутт (Дюшан) фонтан своїми руками чи ні. Він ''<u>обрав</u>'' саме його. Він узяв непримітний предмет побуту і розташував композиційно так, що з новою назвою і під новим кутом зору пропало його старе утилітарне призначення, сформувавши нове розуміння об'єкта<ref name="Blind Man">''[http://sdrc.lib.uiowa.edu/dada/blindman/index.htm The Blind Man]'', Vol. 2, 1917, p. 5.</ref>.</blockquote>Невдовзі після демонстрації «Фонтана» предмет зник. За припущенням біографа Дюшана Келвіка Томкінса, пісуар був викинутий як сміття<ref name="Telegraph">Quoted in {{Цитата:Новини|title=The practical joke that launched an artistic revolution|first=Martin|last=Gayford|url=http://www.telegraph.co.uk/arts/main.jhtml?xml=/arts/2008/02/16/baduchamp116.xml|publisher=[[The Daily Telegraph]] (Review)|location=London|date=2008-02-16|page=10 at 11}}</ref>.

Першу репродукцію «Фонтана» Дюшан зробив 1950 року, пізніше також у [[1953]] та 1963 роках. У [[1964]] інші художники презентували вісім фонтанів-пісуарів<ref>{{Cite web|url=http://arthist.binghamton.edu/duchamp/fountain.html|title=Essay on Fountain|accessdate=2013-04-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20041012093700/http://arthist.binghamton.edu/duchamp/fountain.html|archivedate=2004-10-12|deadurl=yes}}</ref>. Твори представлені в різних громадських фондах: Індіанському університеті в Блумінгтоні, [[Сан-Франциський музей сучасного мистецтва|музеї сучасного мистецтва Сан-Франциско]], [[Музей мистецтв Філадельфії|художньому музеї Філадельфії]], [[Національна галерея Канади|національній галереї Канади]], [[Центр Жоржа Помпіду|центрі Помпіду]] та [[Тейт Модерн]]і. Всі вісім фаянсових експонатів були схожі на оригінальну порцеляну з чорним підписом<ref>{{Cite web|url=http://www.tate.org.uk/servlet/ViewWork?cgroupid=999999961&workid=26850&tabview=text&texttype=10|title=Marcel Duchamp, 'Fountain' 1917, replica 1964|publisher=Tate|accessdate=2016-04-10}}</ref>.

Сам Дюшан у відповідь на те, що його твір став дуже популярним, через багато років відповів так:<blockquote>Я жбурнув їм в обличчя полицю з пісуаром, і тепер вони захоплюються їхньою естетичною досконалістю<ref>{{Цитата:Новини|title=Вынесен приговор осквернителю писсуара Марселя Дюшана|url=http://ria.ru/art/20120728/711412837.html|publisher=РИА Новости|date=2012-07-28}}</ref>.</blockquote>

== Передумова до створення ==
Початок [[XX століття|ХХ століття]] вважається епохою радикальних змін традиційного поняття ідеалів та мистецтва. Так, широкої популярності набув [[імпресіонізм]], утворено радикальніший рух&nbsp;— [[дадаїзм]], суть якого полягала в запереченні традиційного поняття [[раціоналізм]]у і [[Логіка|логіки]] і послідовному руйнуванні будь-якої естетики<ref>{{Книга
|відповідальний = Ред. Ванслова В. В. и Колпинского Ю. Д.
|заголовок = Дадаизм и сюрреализм
}}</ref>. У Європі та Америці утворювалися нові співтовариства художників імпресіонізму та дадаїзму<ref>{{Цитата:Новини|title=В парижском Центре Помпиду открылась беспрецедентно большая выставка дадаистов|url=http://www.newizv.ru/culture/2005-10-19/33745-velikij-pissuar.html|publisher=newizv.ru|date=2005-10-19}}</ref>. Сам «фонтан» є видом тоді інноваційного [[Ready-made|реді-мейду]]<ref>{{Cite web|url=http://www.moma.org/collection/theme.php?theme_id=10135|title=The Collection|publisher=The Museum of Modern Art|accessdate=2016-04-10}}</ref>. Вважалося, що найрадикальнішим викликом традиційного мистецтва став саме пісуар Дюшана, проте сам автор «Фонтана» не визнавав у своєму творі мистецтва, а навпаки глузував з мистецтва як такого і з його авангарду<ref>{{Цитата:Новини|title=«Фонтан» Дюшана — реди-мейд как вызов и демонстрация|url=http://www.teterin.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=297&Itemid=122|publisher=teterin.ru|date=}}</ref>.

== Спадщина ==
[[Файл:Marcel_Duchamp_Fountain_at_Tate_Modern_by_David_Shankbone.jpg|міні| «Фонтан»: одна з восьми копій [[1964|1964 року]], створена Артуром Шварцем на основі фотографії оригіналу. [[Тейт Модерн]], [[Лондон]]]]
У грудні 2004 року в результаті опитування серед британських професіоналів з мистецтва робота Дюшана «Фонтан» була визнана найбільш впливовим твором [[XX століття]]<ref>{{Цитата:Новини|title=Наибольшее влияние на искусство XX века оказал писсуар|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/4059997.stm|publisher=BBC News|date=2004-12-01}}</ref>, набравши 64&nbsp;% голосів і випередивши тим самим картину [[Пабло Пікассо|Пікассо]] «<nowiki/>[[Авіньйонські дівиці|Авіньйонські дівчата]]<nowiki/>»<ref>{{Цитата:Новини|title=Duchamp's urinal tops art survey|url=http://newsru.com/cinema/02dec2004/du.html|publisher=http://newsru.com|date=2004-12-02}}</ref>. Представники журналу [[Індепендент|''The Independent'']] відзначили в 2008 році, що Дюшан у такий спосіб винайшов [[концептуальне мистецтво]] і «назавжди розірвав традиційний зв'язок між працею художника та заслугами за роботу»<ref name="Independent">{{Цитата:Новини|title=The loo that shook the world: Duchamp, Man Ray, Picabi|first=Philip|last=Hensher|url=https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/art-and-architecture/features/the-loo-that-shook-the-world-duchamp-man-ray-picabi-784384.html|publisher=[[The Independent]] (Extra)|location=London|date=2008-02-20|pages=2–5}}</ref>.

У листопаді 1999 року на аукціоні Сотбіс одна з восьми копій «Фонтана» 1964 року була продана за 1,7 мільйона доларів<ref>Marquis, ''Marcel Duchamp: The Bachelor Stripped Bare A Biography'', p. 5.</ref>.

== Вплив ==
* [[Файл:Sherrie_Levine.jpg|міні|Бронзовий пісуар Sherrie Levine, 1996]]У листопаді 1991 року [[Тер-Оганьян Авдій Степанович|Авдей Тер-Оганьян]] надав можливість відвідувачам Галереї в Трьохпрудному провулку (Москва) помочитися в пісуар Дюшана, назвавши цей проєкт «Не фонтан».
* 1993 року Авдей Тер-Оганьян представив публіці в Галереї в Трипрудному провулку роботу «Проблеми реставрації творів сучасного мистецтва»<ref name="Марсель Дюшан и его «Фонтан». Почему обычный писсуар считают главным шедевром 20 века">''Кругликов В.'' [https://adindex.ru/publication/gallery/2011/04/19/64460.phtml?fb_action_ids=509240255819780&fb_action_types=og.likes&fb_source=other_multiline&action_object_map= Марсель Дюшан и его «Фонтан»] // adindex.ru.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 19 апр.</ref>. Авторський коментар був таким: «Я уявив ситуацію, в якій „Фонтан“ Дюшана розбився. Як вчинять музейні працівники? Склеять старий або куплять новий. Думаю, вони вчинять найбезглуздішим чином&nbsp;— виготовлять копію. Адже справа не в конкретному предметі, а в ідеї. Дюшан навіть залишив інструкцію, щоб у музеях завжди виставляли звичайну нову модель за три монети&nbsp;— щоб уникнути перетворення „фонтана“ в ностальгічний антикваріат»<ref name="Марсель Дюшан и его «Фонтан». Почему обычный писсуар считают главным шедевром 20 века" />.
* Південноафриканський артист Кенделл Гірс набув широкої популярності після того, як у 1993 році під час виставки у [[Венеція|Венеції]] помочився у «Фонтан»<ref>{{Cite web|url=http://www.onepeople.com/archive/html/geers2.html|title=Kendell Geers - Conceptual Artist|publisher=www.onepeople.com|accessdate=2016-04-10}}</ref>. Те саме зробив шведський артист Бйорн Кьельдтофт в 1999 році на [[Музей сучасного мистецтва (Стокгольм)|виставці сучасного мистецтва]] в [[Стокгольм]]і<ref>{{Cite web|url=http://hem.passagen.se/gkrantz/ett/artiklar/kjell.html|title=ÅRETS STÖRSTA KONSTHÄNDELSE|accessdate=2013-04-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110517081532/http://hem.passagen.se/gkrantz/ett/artiklar/kjell.html|archivedate=2011-05-17|deadurl=yes}}</ref>.
* У 2006 році 77-річний П'єр Піночеллі розбив молотком пісуар у [[Центр Жоржа Помпіду|Центрі Помпіду]]<ref>{{Cite web|url=http://news.infoshop.org/article.php?story=20060212191356996|title=«Pierre Pinoncelli: This man is not an artist» at infoshop.org|accessdate=2013-04-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141204113832/http://news.infoshop.org/article.php?story=20060212191356996|archivedate=2014-12-04|deadurl=yes}}</ref>. За його словами, таким чином він хотів «збільшити цінність пісуара». Суд у результаті засудив П'єра до тримісячного умовного строку та штрафу у розмірі 245 490 доларів<ref>{{Цитата:Новини|title=Вынесен приговор осквернителю писсуара Марселя Дюшана|url=http://newsru.com/cinema/25jan2006/urinal.html|publisher=http://newsru.com|date=2006-01-25}}</ref><ref name="bbcpinocelli">{{Цитата:Новини|title=Man held for hitting urinal work|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/4587988.stm|publisher=BBC News|date=2006-01-06}}</ref>.
* У 2020 році вийшов комедійний фільм «Готель „Бєлград“» від авторів кін<nowiki/>овсес<nowiki/>віту «<nowiki/>[[Кухня (телесеріал)|Кухні]]<nowiki/>», сюжет якого будується навколо викрадення та пошкодження фонтана Дюшана<ref>{{Citation|title=Hotel Belgrade|url=https://www.imdb.com/title/tt11903004/|publisher=Start.|date=2020-03-05|accessdate=2022-04-18|first=Konstantin|last=Statskiy}}</ref>.
* У фільмі "[[Про що говорять чоловіки]]" є відсилка до реді-мейд мистецтва.<ref>{{Cite web|title=Суть современного искусства — Персонажи и идеи в кино и литературе|url=http://fandea.ru/159-sut-sovremennogo-iskusstva.html|website=fandea.ru|accessdate=2021-10-31}}</ref>

== Див. також ==
* [[Ready-made]]
== Примітки ==
{{примітки}}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Твори 1917]]
[[Категорія:Туалет]]
[[Категорія:Дадаїзм]]