Вікіпедія

12-та бригада оперативного призначення НГ (Україна)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 12-та бригада.

12-та бригада оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького (12 БрОП, в/ч 3057) — військове формування Національної Гвардії України. Входить до складу Східного оперативно-територіального об'єднання. Місце дислокації — м. Маріуполь Донецької області.[1]

12-та бригада оперативного призначення
(з 2019)

18-й полк оперативного призначення
(2014—2019)

17-й окремий батальйон
(1995—2014)

10-й окремий батальйон
(1992—1995)
Нарукавний знак бригади
Засновано2 січня 1992
Країна Україна
Належність Національна гвардія
У складіСхідне ОТО
БазуванняДонецька область
м. Маріуполь
ОборонецьДмитро Вишневецький
Військові конфліктиРосійська збройна агресія проти України
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний
командувач		полковник
Шлега Денис Олексійович
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

ред.

18 січня 1990 року в Маріуполі був сформований 129-й спеціальний моторизований батальйон міліції Внутрішніх військ МВС СРСР (в/ч 5509).[2]

2 січня 1992 року на базі 129-го спеціального моторизованого батальйону міліції сформовано 10-й окремий батальйон НГУ (в/ч 1041), що входив до складу 4-ї Північної дивізії.

В 1995 році батальйон передано до складу Внутрішніх військ МВС України та перейменовано на 17-й окремий спеціальний моторизований батальйон (в/ч 3057).

Російсько-українська війна

ред.
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014)

У лютому — березні 2014 року Росія вторглася до Криму і невдовзі анексувала його. Одночасно з цим у низці міст почалися проросійські виступи.

Докладніше: Російське збройне вторгнення в Крим (2014), Анексія Криму (2014) та Проросійські виступи в Україні (2014)

У квітні 2014 року обстановка в місті Маріуполі істотно ускладнилася. Прихильниками самопроголошеної ДНР проводилися систематичні несанкціоновані мітинги зі спробами захоплення органів державної влади, в тому числі було захоплено будівлю Маріупольської мерії. У період з 10 по 14 квітня 2014 прихильники ДНР на чолі з так званим «народним мером» Кузьменко та представниками силового блоку служби їхньої безпеки неодноразово прибували на КПП військової частини 3057 з метою схилити командування до підпорядкування керівництву ДНР і передачі озброєння в їх користування. Але отримавши відмову невідомі заблокували КПП частини колесами, мішками з піском та іншими предметами. До наступного ранку залишки барикади були прибрані за сприянням міліції.

Докладніше: Протистояння у Маріуполі (2014)

16 квітня 2014 року військовослужбовці 17-го окремого батальйону під командуванням Сергія Совінського[3] відбили спробу захопити територію військової частини.[4] О 20:00 біля воріт частини група невідомих жінок організувала несанкціонований мітинг. Таким чином вони відволікали увагу військовослужбовців. Захоплення військової частини розпочався о 20:30. Мітингувальники почали кидати коктейлі Молотова, зривати ворота. Російські колабораціоністи вимагали видати їм зброю. Розуміючи, що успіху це не приносить, стали по рації вимагати підкріплення. Вже за двадцять хвилин під'їхали мікроавтобуси. З них висадилися озброєні люди у формі і балаклавах. Всього близько 200 осіб, які розпочали стрільбу з вогнепальної зброї в бік частини. Обстріл вівся по всьому периметру з поруч розташованих будинків.[5] Військовослужбовці 17-го батальйону відкрили вогонь спершу у повітря, а потім і на ураження.[4] Особовий склад частини тримав оборону до півночі. В 24:00 прибули на допомогу всі підрозділи Маріупольської міліції і почалася зачистка прилеглої до частини території.[5] Щонайменше 19 нападників дістали поранення, 3 з них — смертельні.[4]

В грудні 2014 року частина 3057 була переформована на 18-й полк оперативного призначення Національної гвардії України, протягом наступних чотирьох місяців його ряди поповнили військовослужбовці з батальйонів спецпризначення «Азов» та «Донбас».

9 вересня 2016 року батальйон «Донбас» передано до складу 15-го полку, який дислокувався у м.Слов'янськ.[6]

24 березня 2018 року 18-му полку оперативного призначення було присвоєно почесне найменування «імені Дмитра Вишневецького».

У жовтні 2019 року на базі 18-го полку ОП було розгорнуто 12-ту окрему бригаду оперативного призначення.[7]

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

ред.
Докладніше: Бої за Маріуполь (2022)

Після початку російського вторгнення 24 лютого, 12 БрОП зайняла оборону у місті Маріуполь. Разом з іншими підрозділами бригада обороняла місто до травня 2022, до остаточної блокади українських військ на заводі «Азовсталь». 3 травня командири бригади повідомили про катастрофічну ситуації на заводі і закликали військово-політичне керівництво України і міжнародну спільноту евакуювати всіх війсьоких з території «Азовсталі».[8] 20 травня захисники Маріуполя були змушені покинути територію комбінату «Азовсталь».

Структура

ред.

2016

ред.

Традиції

ред.

24 березня 2018 року указом Президента України № 83/2018 з метою увічнення пам'яті видатної постаті української історії — козацького ватажка, гетьмана Дмитра Вишневецького та з урахуванням бойових заслуг, мужності, зразкового виконання покладених завдань, високий професіоналізм особового складу 18 полку оперативного призначення було присвоєно почесне найменування «імені Дмитра Вишневецького».[17]

27 жовтня 2022 року 12 бригада оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького Національної гвардії України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[18]

Командування

ред.

Вшанування

ред.

Під час війни на сході України в 2014 та 2015 роках загинули 19 та було поранено 125 солдатів військової частини. Державними нагородами за проявлений героїзм були нагороджені 183 людини.[22]

Втрати

ред.
  • 29 листопада 2015 — Матьола Мирослав Іванович, солдат. Помер у реанімації міської лікарні Маріуполя.[23]
  • 7 квітня 2022 — Бабич Микола Вячеславович, солдат.

Примітки

ред.
  1. ↑ В/ч 3057 (17-й отдельный батальон) Национальной гвардии Украины (Мариуполь). Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  2. ↑ День рождения ВЧ 3057. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 8 червня 2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Первая победа на востоке Украины. Опыт героической обороны мариупольской в/ч 3057. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  4. ↑ а б в Що сталося у Маріуполі. Мілітарний (укр.). 1 травня 2020. Процитовано 17 травня 2023.
  5. ↑ а б Складний день з історії Маріупольського полку. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  6. ↑ Добровольці, які стали гвардійцями | НГУ. ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  7. ↑ Військова частина 3057 Національна Гвардія України
  8. ↑ Гвардійці 12 бригади оперативного призначення 68 днів боронять Маріуполь. www.facebook.com (укр.). Національна гвардія України. Процитовано 6 грудня 2022.
  9. ↑ Маріупольські гвардійці пильнують порядок у місті. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.
  10. ↑ Маріупольські гвардійці пильнують порядок у місті. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
  11. ↑ Друга річниця заснування батальйону спецпризначення «Донбас» Батальйону «Донбас» виповнилось два роки. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
  12. ↑ До уваги представників ЗМІ: Підрозділ Нацгвардії «АЗОВ» участі у марші та мітингу під ВР не брав. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
  13. ↑ Біла книга-2015: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 10 липня 2017.
  14. ↑ Біла книга-2015: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 10 липня 2017.
  15. ↑ Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.
  16. ↑ Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.
  17. ↑ Указ Президента України «Про присвоєння імені Дмитра Вишневецького 18-му полку оперативного призначення Національної гвардії України» від 24.03.2018 № 83/2018. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  18. ↑ Указ Президента України від 27 жовтня 2022 року № 739/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  19. ↑ Історія відбиття штурму військової частини в Маріуполі: перша перемога Нацгвардії. Рубрика. 16 квітня 2019.
  20. ↑ У Маріуполі командир попрощався з Бойовим прапором.
  21. ↑ У Маріупольській бригаді Нацгвардії представили нового командира. 12.05.2021, 11:19. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
  22. ↑ Преданность Родине и верность присяге. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  23. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.

Посилання

ред.
18-й полк оперативного призначення
у соціальних мережах
  18-й полк оперативного призначення на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=12-та_бригада_оперативного_призначення_НГ_(Україна)&oldid=44288559