Церковні селяни
Церковні селяни — в Україні і Росії категорія феодально-залежного сільського населення, піддані різних церковних інституцій (прикріплених до монастирів, патріарха (пізніше Синоду), архієрейських домів, єпископа),[1] що мешкали на їхніх землях і виконували на їхню користь повинності. Відносини церковних селян та церковних установ нормувалися не спеціальним церковним правом, а загальними нормами підданства. У результаті секуляризаційних реформ 40-х років XIX ст. на Правобережній Україні та 80-х років на Лівобережній церковні селяни були переведені у безпосереднє відання держави[2].
Церковні маєтності і залежні від Церкви селяни були відомі вже за княжої доби і за литовсько-польського володіння. Вонт виникли після заснування монастирів 10-11 ст., яким князі й бояри дарували землі разом з селянами.[3] Їх число значно збільшилося після входження українських земель в Російську Імперію.[3] В Україні велике число церковних селян належало Києво-Печерській Лаврі, Густинському, Новгород-Сіверському та ін. монастирям. На Лівобережжі 61 монастир 1768 мав близько 160 000 церковних селян. 1786 — 88 царський уряд секуляризував майно монастирів, передавши землі і закріпачених церковних селян у відання Колегії економії. Те саме сталося з церковними селянами на Правобережжі після 1793. У більшості випадків соціальне становище церковних селян щодо обов'язку праці було подібне до становища поміщицьких кріпаків.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Радянська енциклопедія історії України / відп. ред. А. Д. Скаба. Абазин-Державець. — Київ: УРЕ, 1969. — 550 c. (с.: 452)
- ↑ Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
- ↑ а б Підкова Ігор Зіновійович «Довідник з історії України», т. 3, Київ, «Генеза», 1999. 684 с. (с.: 552)
Література
ред.- Гуржій О. І. Церковні селяни // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 470. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
ред.- Церковні селяни // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.