Вікіпедія

Клімат Австралії

Переважна частина Австралії має тропічний, континентальний, сухий, або вкрай сухий клімат, на сході (поза бар'єром гір) — вологий; північна частина — у зоні екваторіального клімату (на краях Північної території та в північній частині півострова Кейп-Йорк — мусонний різновид); на південно-західному і південно-східному узбережжях, а також на Тасманії — субтропічний морський клімат.

Кліматичні зони Австралії

Сумарна сонячна радіація постійно висока: на півночі і півдні — близько 590 кдж/см² на рік, у внутрішніх районах — 750 кдж/см²; радіаційний баланс на більшій частині території — 250—290 кдж/см², на півночі і північному сході — 335 кдж/см². При невеликих висотах рівнин Австралії це обумовлює постійно високі температури на всьому материку. Австралія майже повністю лежить у межах літніх ізотерм 20, 28, зимових 12, 20 °C. Сезонні коливання температур виявляються в основному у внутрішніх районах тропічного поясу та в субтропіках. Жаркий район із січневими температурами вище 40 °C — на північному заході (Марбл-Бар). Абсолютний максимум температур 53,1 °C спостерігався у Клонкаррі (Квінсленд). Абсолютні мінімуми температур у внутрішніх районах Австралії падають до −4, −6 °C. Морози стійкі тільки в Австралійських Альпах, де відзначені температури до −22 °C.

Положення більшої частини Австралії у континентальному секторі тропічного поясу обумовлює сухість клімату, що загострюється розтягнутістю материка з заходу на схід, слабкою розчленованістю берегів, бар'єром Великого Вододільного хребта на шляхах вологих вітрів з океанів. 38 % площі Австралії отримує менше 250 мм опадів на рік. Найнижчі опади в районі озера Ейр (100 мм) і на рівнині Налларбор (50 мм). Періодично виникають посухи, однак тривалих посух не буває, тому що рівнинність материка і невелика довжина з півночі на південь сприяють проникненню всередину вологих вітрів як з півночі, так і з півдня. Посухи спричинюють дуже часті пожежі, боротьба з якими є для австралійців цілком рутинною справою. Влітку (грудень — лютий) над сильно нагрітою Австралією встановлюється Австралійський мінімум тиску, у який із північного заходу і півночі втягується вологий екваторіальний мусон, що приносить опади на узбережжя (понад 1500 мм на рік при 6-7 вологих місяцях). На південь від 22° південної широти вони скорочуються до 300 мм на рік з 4-5 дощовими місяцями, на західному узбережжі — до 250 мм.

На півдні материка проходить ряд антициклонів, що обумовлюють літню сухість південно-західної частини Австралії, рівнини Налларбор і Вікторіанських гір. На рівнинах Муррею і Дарлінга літні посухи пом'якшуються конвективними опадами. На сході вітри з Тихого океану несуть прогріте над теплим Східно-Австралійським плином вологе повітря. Його підняття по схилах гір обумовлює орографічні опади, особливо рясні між 16 і 19° південної широти. У Кернсі випадає найбільша кількість опадів в Австралії — 2243 мм. Літній максимум опадів простежується на півночі від лінії Сідней — мис Північно-Західний. Взимку (червень — серпень) спадні струми висотних антициклонів досягають охолодженої поверхні материка; над Центральною Австралією чітко виражений Австралійський максимум тиску. Вітри, що рухаються від нього, несуть сухе континентальне тропічне повітря на півночі і північному заході, з чим пов'язаний сухий сезон на материку на північ від 15° південної широти.

Над Південною Австралією випадають циклонічні дощі на лінії полярного фронту між помірними і тропічними повітряними масами (у Перті за червень — серпень випадає 494 мм опадів — 55 % річних). На східному узбережжі на південь від Сіднея дощі розподілені рівномірно протягом року, підсилюючись восени з активізацією циклонічної діяльності на полярному фронті.

Залежно від термобаричних умов і характеру зволоження в Австралії виділяються пояси субекваторіального, тропічного і субтропічного клімату. Великий Вододільний хребет, що затримує теплі і вологі вітри з Тихого океану, загострює розходження в ступені зволоження східного узбережжя і внутрішніх районів Австралії і відокремлює океанічні сектори у всіх поясах. Пояс субекваторіального клімату на північ від 20° пд.ш. характеризується постійно високими температурами (20-28°С) і чергуванням літніх вологих і зимового сухого сезонів. Майже повністю лежить у внутрішньоматериковому секторі, лише на північному сході узбережжя виділяється вологіший океанічний сектор. Найбільшу площу займає пояс тропічного (пасатного) клімату між 18° і 30° південної широти із секторами — континентальним пустельним (центр) і напівпустельним (на заході, півночі і сході від 145° східної довготи) і морським (на східному узбережжі і навітряних схилах гір) з жарким вологим літом і теплою менш вологою зимою. Пояс субтропічного клімату включає Південну Австралію; у ньому виділяються сектори: південно-західний середземноморський з жарким сухим літом і прохолодною вологою зимою, південно-східний мусонний, рівномірно вологий протягом року, і континентальний зі зростаючою до центра посушливістю, аж до пустельного на схід рівнини Налларбор.

Середньорічні температури в Австралії за період з 1910 по 2009 роки

На думку кліматологів,[1]глобальні зміни клімату спричиняють до підвищення середньорічних температур та ймовірності виникнення теплових хвиль на континенті. За даними Бюро метеорології, середня річна температура в Австралії за 2009 рік була на 0,90 °C (1,62 °F) вища за середньостатистичну у 1961–90 роках[2], а 2013 рік став найтеплішим за історію спостережень, побивши рекорд 1910 року.[3].

Опади

ред.
Австралія розташована на південь від екватора та під впливом потужної мігруючої зони високого тиску, що зветься субтропічний хребет; це може призвести до цікавого стану хмарності. Використовуючи просунуту кліматичну модель суперкомп'ютера GEOS-5, науковці НАСА відтворили 19 днів зміни хмарного покриву над Австралією. Перегляньте цю візуалізацію, щоб дослідити рух різних систем, що утворилися на континенті. Зверніть увагу на купчасті хмари, що, здається, здіймаються над землею щодня.
 
Коли Ревучі сорокові стискаються в бік південно-східної Австралії, вони зазвичай приносять дощі та сніг на південному сході, особливо навколо Австралійських Альп.[4]
 
123 роки опадів в Австралії (1900-2022), звіт Бюро метеорології.

Дощ

ред.
Див. також: Сезон дощів

Понад 80% Австралії має щорічну кількість опадів менше 600 мм (24 дюйм); серед континентів лише Антарктида отримує менше опадів.[5] Місцевість у глибині материка біля озера Ейр (в Південній Австралії) отримує лише 81 мм (3 дюйм) опадів щороку.[6] Інша місцевість, Труданінна Бор (29°11′44″ пд. ш. 138°59′28″ сх. д. / 29.19556° пд. ш. 138.99111° сх. д. / -29.19556; 138.99111, висота: 46 м) в Південній Австралії, з 1893 по 1936 рік у середньому отримувала 104,9 мм (4,13 дюйма) опадів.[7] Від одного екстрему до іншого, частини узбережжя Північного Квінсленду щорічно в середньому отримують понад 4 000 мм (157 дюйм), причому австралійський річний рекорд становить 12 461 мм (491 дюйм), встановлений на вершині гори Беллендена Кера у 2000 році. Чотири фактори сприяють посушливості австралійського материка:

  • Холодні океанічні течії біля західного узбережжя
  • Низька висота рельєфу
  • Панування систем високого тиску
  • Форма материка

Середньорічна кількість опадів у австралійських пустелях є низькою, в межах від 81 до 250 мм (3 до 10 дюйм). Грози є відносно поширеними в регіоні, з щорічним середнім показником 15-20 гроз.[8] Денні температури влітку коливаються від 32 до 40 °C (90 до 104 °F); зимові температури становлять 18 до 23 °C (64 до 73 °F).

Південні частини Австралії отримують звичайні західні вітри та дощові холодні фронти, які надходять, коли системи високого тиску рухаються до північної Австралії взимку. Холодні хвилі можуть призводити до заморозків у внутрішніх районах, хоча температури біля узбережжя є м'якими протягом усього року. Австралійські північно-західні хмарні смуги забезпечують до 80% щорічної кількості опадів для північно-західної Австралії та до 40% щорічної кількості опадів для південно-західної Австралії, включаючи більшість зимових опадів у північно-західній Західній Австралії та Центральній Австралії.[9][10] Літа в південній Австралії зазвичай сухі та спекотні з прибережними морськими бризами. Під час тривалого сухого періоду гарячі та сухі вітри з внутрішніх районів можуть спричиняти лісові пожежі в деяких південних та східних штатах, найчастіше у Вікторії та Новий Південний Уельс.

Тропічні райони північної Австралії мають вологе літо через мусон. Під час "вологого сезону", типово з жовтня по квітень, вологі північно-західні вітри приносять дощі та грозові хвилі. Час від часу тропічні циклони можуть спричиняти сильні опади в тропічних прибережних районах, які також можуть сягати далі у внутрішні райони. Після мусонного сезону настає сухий сезон ("зима"), який приносить здебільшого чисте небо та м'якші умови.

Записи опадів мають тенденцію концентруватися вздовж східного узбережжя Австралії, особливо в тропічному північному Квінсленді. Найвища 24-годинна кількість опадів, зафіксована в Австралії, становила 907,0 міліметра (35,7 дюйм) у Крогемхерсті 3 лютого 1893 року.[11] Найвища місячна кількість опадів була зафіксована 5 387,0 міліметра (212,1 дюйм) на Гора Беленден Кер, Квінсленд у січні 1979 року.[11] Найвища річна кількість опадів становила 12 461,0 міліметра (490,6 дюйм), також зафіксована на горі Беленден Кер у 2000 році.[11] Крім того, місце, яке отримує найвищу середньорічну кількість опадів в Австралії - це Бабінда у Квінсленді, з річною середньою 4 279,4 міліметра (168,5 дюйм).[12]

Холодні океанічні течії біля узбережжя Західної Австралії призводять до незначного випаровування. Внаслідок цього дощові хмари формуються рідко, і вони рідко утворюються достатньо довго, щоб зафіксувати безперервний період дощу. Посушлива/напівпосушлива зона Австралії простягається до цього регіону. Відсутність будь-якого значного гірського хребта або території з істотною висотою над рівнем моря призводить до дуже незначної кількості опадів, спричинених орографічними хмарами. На сході Великий Вододільний хребет обмежує рух дощу у внутрішні райони Австралії.

Австралія має компактну форму, і жодні значні водойми не проникають далеко у внутрішні райони. Це важливо тим, що вологі вітри не можуть проникнути всередину материка, таким чином утримуючи кількість опадів на низькому рівні.[13]

 
Національний парк Каннгра-Бойд у Блакитних горах

Сніг

ред.
Докладніше: Сніг в Австралії

В Австралії сніг часто випадає на високогір'ях southeast. У кількох районах є регулярний сніговий сезон, які мають сезонну лижну індустрію, такі як Тредбо, Кабрамурра, Перішер, Гора Гофем та Гора Буллер, серед інших. Сніг випадає з деякою регулярністю на висоті понад 600 метрів (2 000 фут) на Великому Вододільному хребті, зрідка сягаючи так далеко на північ, як Стантроп у південному Квінсленді та в ізольованих частинах Південної Австралії та Західної Австралії.

Сніг на рівні моря рідко реєструється на материковій частині Австралії (а саме в південній Вікторії), але набагато частіше трапляється в південно-західній Тасманії. Легкий сніг зазвичай випадає раз на кілька зим у столиці країни Канберрі. Більше того, великі регіональні міста Оранж та Балларат щорічно отримують снігопади, з населенням понад 40 000 та 100 000 відповідно.[14]

Примітки

ред.
  1. ↑ CSIRO's "Climate Change Impacts on Australia and the Benefits of Early Action to Reduce Global Greenhouse Gas Emissions" Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 February 2009. Процитовано 25 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Annual Australian Climate Statement 2009. BOM. 5 січня 2010. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 22 грудня 2010.
  3. ↑ 2014 was Australia's third-warmest year: BoM. ABC Online. 21 січня 2015. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 31 травня 2016.
  4. ↑ Зсув "Ревучих сороківок" на південь означає більше посух для південної Австралії [Архівовано 31 жовтня 2022 у Wayback Machine.] від Гелен Девідсон з The Guardian. 12 травня 2014 року. Отримано 3 вересня 2022 року.
  5. ↑ Лоффлер, Ернст; Аннеліз Лоффлер; А. Дж. Роуз; Деніс Уорнер (1983). Австралія: Портрет континенту. Річмонд, Вікторія: Hutchinson Group (Australia). с. 37—39. ISBN 978-0-09-130460-7.
  6. ↑ Дощ. Routledge. 1997. ISBN 9780415125192. Архів оригіналу за 12 вересня 2023. Процитовано 7 травня 2012. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  7. ↑ Офіційний щорічник Співдружності Австралії №50-1964, с. 48
  8. ↑ Кулешов, Я; де Хедт, Г; Райт, В; Брюстер, А (2002). Розподіл і частота грозових хвиль в Австралії (PDF). Australian Meteorological Magazine. 51 (3): 148. ISSN 0004-9743. Архів оригіналу (PDF) за 11 January 2012. Процитовано 23 November 2010.
  9. ↑ Індійський океан. Бюро метеорології. Архів оригіналу за 14 August 2020. Процитовано 11 August 2020.
  10. ↑ Північно-західні хмарні смуги. Бюро метеорології. 5 June 2013. Архів оригіналу за 6 August 2020. Процитовано 11 August 2020.
  11. ↑ а б в Записи опадів і температур. Кліматичні екстреми. BOM. 28 February 2013. Архів оригіналу за 13 March 2014. Процитовано 26 March 2014.
  12. ↑ Кліматичні статистичні дані для Бабінди, QL. Архів оригіналу за 24 September 2015. Процитовано 26 March 2014.
  13. ↑ Австралія – Клімат нашого материка
  14. ↑ Снігові дні (щорічно). AustralianWeatherNews. Процитовано 13 вересня 2023.


Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клімат Австралії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клімат_Австралії&oldid=44210289