Змія (сузір'я)
Змія́ (лат. Serpens) — екваторіальне сузір'я. Містить 106 зір видимих неозброєним оком. Єдине сузір'я, яке складається з двох ділянок небесної сфери, відокремлених одна від одної іншим сузір'ям Змієносця — Голова Змії та Хвіст Змії.[1]
Змія | |
---|---|
Латинська назва | Serpens |
Род. відмінок | Serpentis |
Скорочення | Ser |
Пряме піднесення | 17год 00хв |
межі | від 15год 05хв до 18год 52хв |
Схилення | 3° 00' |
межі | від -16° ' до 26° ' |
Площа | 637 кв.град.(23) |
Зорі | 1 яскравіших від 3m 37 яскравіших від 5,5m |
Найяскравіша зоря | Унук Ельхайя 2,63m |
Суміжні сузір'я | Голова Змії: Хвіст Змії: |
Спостерігається в широтах між +74° i −64° Увечері найкраще спостерігати протягом червня | |
Існує з античності. Запропоноване |
Історія
ред.У давнину Змія зображували як частину Змієносця, хоча було включене ще у 2 столітті Клавдієм Птолемеєм до свого зоряного каталогу під назвою Змія Змієносця як окреме сузір'я. Під Змією розумілась тільки частина сучасного сузір'я, а саме Голова Змії. Також як окреме сузір'я Змію визначив і Йоганн Байєр в Уранографії. Проте єдиного підходу до визначення статусу сузір'я Змії серед астрономів не було. Лише у 1922 році Міжнародним астрономічним союзом сузір'я Змії було затверджене у його сучасному вигляді — з двох окремих частин.
Зорі та інші цікаві об'єкти
ред.Найяскравіша зоря: α — Серце Змії (Унук Ельхайя), 2.64m.
Об'єкти з каталогу Мессьє, що містяться у сузір'ї Змії — кулясте скупчення М5 і розсіяне скупчення М16, відоме як Туманність Орла. В цьому сузір'ї знаходиться найцікавіша та правильна за формою галактика з рідкісного класу кільцеподібних галактик — об'єкт Хога.
Джерела
ред.- Змія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 173. — ISBN 966-613-263-X.
Посилання
ред.WIKISKY.ORG: Змія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Змія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 173. — ISBN 966-613-263-X.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
88 сучасних сузір'їв |
Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |