Вікіпедія

Ендрю Карнеґі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карнеґі.

Ендрю Карнеґі
англ. Andrew Carnegie
портрет 1913 р.
Народився25 листопада 1835(1835-11-25)
Данфермлін, Файфширd, Шотландія, Сполучене Королівство
Помер11 серпня 1919(1919-08-11) (83 роки)
Ленокс, Беркшир, Массачусетс, США
·пневмонія
ПохованняСліпі-Холлоу[1]
ГромадянствоСША США
ДіяльністьФінансовий магнат і філантроп
Знання мованглійська[2][3]
ЧленствоАмериканське філософське товариство[4]
Напрямокпатріотизм, філантропія і принцип невтручання
Посадаректор
ПартіяРеспубліканська партія США[5]
Конфесіядеїст, спіритуаліст
БатькоWilliam Carnegied
МатиMargaret Morrison Carnegied
РодичіGeorge Lauderd і George Lauderd
Брати, сестриThomas M. Carnegied
У шлюбі зЛуїза Уітфілд
ДітиМаргарет Карнегі Міллер
Автограф
Нагороди
IMDbID 0138644

Е́ндрю Ка́рнеґі (англ. Andrew Carnegie; 25 листопада 1835, Данфермлін — 11 серпня 1919, Ленокс) — американський підприємець, мультимільйонер. На початку ХХ століття — найбагатша людина у світі, також один з найбагатших людей усіх часів[6].

Життєпис

ред.

У епоху промислової революції він був втіленням американської мрії. Карнеґі народився в Шотландії в 1835 році в сім'ї ткачів. У 1848 році він емігрував до США. Попрацювавши якийсь час кур'єром в Піттсбурзі, він влаштовується у відділення Пенсільванської залізниці, де швидко отримує відповідальну посаду. Під час Громадянської війни в США (1861—1865 рр.) він контролював залізничний транспорт військ Півночі. Після закінчення військових дій, він покинув відділення і збільшив свій статок, вклавши гроші в будівництво залізних мостів, що замінили дерев'яні конструкції. Пильно стежачи за технічним прогресом, він незабаром кинув це заняття для того, щоб присвятити себе виробництву сталі, ставши найбільшим металургійним магнатом у світі.

Ендрю Карнеґі не був типовим промисловцем, оскільки дозволяв своїм працівникам об'єднуватися в профспілки, в той же час зобов'язуючи їх працювати в найважчих умовах. Будучи прихильником теорії соціального дарвінізму Герберта Спенсера, Карнеґі був переконаний, що більшість людей можуть збити свій статок при наявності необхідної освіти і старанності. При цьому він вважав за необхідне надання допомоги бідним багатими. Він особисто профінансував будівництво трьох тисяч громадських бібліотек, які передав органам місцевого самоврядування. Він також заснував Технологічний інститут у Піттсбурзі, який сьогодні називається «Університет Карнеґі — Меллона» (англ. Carnegie Mellon University). Приділяючи особливу увагу значущості міжнародного права в розв'язанні міжнаціональних конфліктів, Карнеґі також профінансував будівництво Палацу миру в Гаазі, де повинен був розміститися Міжнародний Арбітражний Суд.

У 1910 році з ініціативи короля металургії Ендрю Карнеґі створено Фонд міжнародного миру Карнегі (англ. Carnegie Endowment for International Peace — CEIP), який за одне сторіччя перетворився в один з найбагатших наукових центрів («англ. think-tank») у світі. Фонд в порядку спадкоємності очолювали колишні керівники секретних служб. Він органічно пов'язаний з багатьма транснаціональними компаніями, що дозволяє йому робити зовнішньополітичні дослідження і просувати політику «ліберальних» економік в Росії і Латинській Америці.

Вислови Карнеґі і уривки з інтерв'ю

ред.
  • Ендрю Карнеґі належить вислів «… людина, що помирає багатою, помирає в ганьбі» («англ. …the man who dies thus rich dies disgraced»).
  • «Накопичення багатства — найгірший різновид ідолопоклонства. Ніякий більше ідол не має такої руйнівної сили, як поклоніння грошам».
  • «Найкращим спадком для молодої людини є народження в бідності (бо стане стимулом для діяльності)».
  • «Головною метою (в благодійництві) є допомога тим, хто й сам допомагатиме собі. Ані окремі особи, ані окремі народи не стануть кращими після отримання милостині».
  • З інтерв'ю на початку 20 століття: «Не треба мені заздрити. Я багата людина, ну й що з того? Мені 60 і в мене нема здоров'я. Я віддав би усі свої мільйони, аби вони повернули мені молодість і здоров'я. Якби це було можливим, то я, як Фауст, продав би душу Дияволу і віддав би усе, аби прожити ще одне життя».

Хронологія життя

ред.
  • 1835 року — народився поблизу Единбурга (містечко Данфермлін) в родині ткача, Шотландія.
  • 1848 р. — еміграція у США, де почав працювати на ткацькій фабриці.
  • 1855 р. — помічник Томаса Скотта, голови Піттсбурзького відділення Пенсільванської залізниці.
  • 1859 р. — сам отримав посаду голови Піттсбурзького відділення Пенсільванської залізниці в 24 роки.
  • 1862 р. — фундував заснування компанії з будівництва залізних мостів «англ. Keystone Bridge Works».
  • 1875 р. — відкрив 1-й у США завод з виробництва сталі «англ. Edgar Thomson Steel Works».
  • З 1875 р. річний прибуток Е. Карнеґі досяг $ 1 млн.
  • 1889 р. — створив голдинґ «англ. Carnegie Steel Company».
  • 1892 р. — відбувся найбільший до того страйк працівників Е. Карнегі у США. Страйк жорстоко придушено — 9 людей вбито, 1.800 стали безробітними.
  • 1900 р. — прибутки холдінга «Carnegie Steel» сягли позначки 40.000.000 доларів.
  • 1901 р. — 66-річний Е. Карнеґі продає свій бізнес промисловому магнату на ім'я Джон Пірпонт Морган. Сам розпочинає благодійницьку діяльність.
  • 1910 р. — заснував Фонд Карнегі для досліджень у галузі міжнародного права і просування ліберальних економік в країни, де їх немає.
  • 1919 р. — помер у віці 83 роки від бронхопневмонії.

Бібліографія

ред.
  • «На четвірці коней по Британії» (англ. An American Four-in-hand in Britain), 1883
  • «Навколосвітня подорож» (англ. Round the World), 1884
  • «Торжество демократії» (англ. Triumphant Democracy), 1886
  • «Євангеліє заможності» (англ. The Gospel of Wealth), 1889
  • «The Empire of Business», 1902
  • «The Secret of Business is the Management of Men», 1903
  • «James Watt», 1905 (у серії «Famous Scots Series»)
  • «Problems of Today», 1907
  • «Autobiography of Andrew Carnegie», 1920 (посмертне видання)

Галерея

ред.
  •  
    Ендрю Карнеґі
  •  
    1878 р.
  •  
    1914 р.
  •  
    Джеймс Брайс і Ендрю Карнеґі
  •  
    Вітраж на честь Ендрю Карнеґі в Національному кафедральному соборі

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ NNDB — 2002.
  5. ↑ https://www.newspapers.com/image/466222580/?terms=Andrew%2BCarnegie%2Brepublican
  6. ↑ Finance.ua: «Найбагатша людина в історії володіла власним капіталом у $400 млрд [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]», 16.10.2012

Джерела

ред.
  • Joseph F. Wall, «Andrew Carnegie», Oxford 1970. (англ.)
  • Louis M. Hacker, «World of Andrew Carnegie 1865—1901», Lippincott 1968. (англ.)
  • MacKay, J. A. Little Boss: A life of Andrew Carnegie. 1997 — ISBN 1851588329. (англ.)
  • Nasaw, David. Andrew Carnegie. New York: The Penguin Press. 2006 — ISBN 1-59420-104-8. (англ.)

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ендрю Карнеґі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ендрю_Карнеґі&oldid=43149776