Вікіпедія

Гарет Бейл

валлійський футболіст

Га́рет Френк Бейл (англ. Gareth Frank Bale; нар. 16 липня 1989 року, Кардіфф, Уельс) — валлійський футболіст, правий вінгер. Найкращий бомбардир в історії збірної Уельсу (41 гол).

Ф
Гарет Бейл
Гарет Бейл
Гарет Бейл
Особисті дані
Повне ім'я Гарет Френк Бейл
Народження 16 липня 1989(1989-07-16)[1][2][3] (35 років)
  Кардіфф, Уельс, Велика Британія
Зріст 186 см[4]
Вага 82 кг
Громадянство  Уельс[6]
Позиція правий вінгер
Юнацькі клуби
1999–2006 Англія «Саутгемптон»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2007 Англія «Саутгемптон» 40 (5)
2007–2013 Англія «Тоттенгем Готспур» 146 (42)
2013–2022 Іспанія «Реал Мадрид» 176 (81)
2020–2021 →  Англія «Тоттенгем Готспур» 20 (11)
2022–2023 США «Лос-Анджелес» 12 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2005–2006 Уельс Уельс (U-17) 7 (1)
2006 Уельс Уельс (U-19) 1 (1)
2006–2008 Уельс Уельс (U-21) 4 (2)
2006–2023 Уельс Уельс 111 (41)
Звання, нагороди
Нагороди
член ордена Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 січня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 22 листопада 2022.

Почав кар'єру в «Саутгемптоні», де грав на позиції лівого захисника і був фахівцем з виконання штрафних ударів. Після переходу в «Тоттенгем» влітку 2007 року почав виступати на більш атакуючих позиціях.

Переможець Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2013–2014, 2015–2016, 2016—17 та 2017—18 років.

Біографія

ред.

Гарет був помічений скаутами «Саутгемптона» ще в дев'ятирічному віці, і потім почав тренуватися в одній з дочірніх академій цього клубу. Тренування приносили юному валлійцю лише задоволення — він намагався довести всім і собі самому, що здатний досягти великих успіхів у футболі. У 16 років Бейл грав у збірній школи для 18-річних і допоміг їй виграти Шкільний кубок Кардіффа. У тому ж році він отримав премію від департаменту спорту Уельсу. Тоді ж його хотів купити «Манчестер Юнайтед», але пропозиція манкуніанців було відхилено[7].

Клубна кар'єра

ред.

«Саутгемптон»

ред.

перейшов в команду під кінець сезону 2005/06 років, тому зіграв мало ігор у цьому футбольному році. Його перша гра за «святих» відбулася у матчі проти «Мілвола», виграного з рахунком 2:0. Бейл став наймолодшим гравцем, що зіграв за «Саутгемптон» в офіційному матчі, після Тео Волкотта. Наступний сезон Бейл почав у основі, у підсумку він зіграв 38 матчів і забив 5 м'ячів.

«Тоттенгем Готспур»

ред.

Сезон 2007—2008

ред.

У 2007 році Бейл перейшов в «Тоттенгем Готспур», де одразу зайняв місце в основі. Початок його кар'єри в Лондоні було вдалим — Бейл забив 3 голи у своїх стартових 4 матчах (один з них — у Кубку англійської ліги). Але остаточно закріпитися в основному складі футболістові завадила травма — Бейл вибув до кінця сезону.

Сезон 2008—2009

ред.

Новий сезон Гарет Бейл почав на лаві запасних — місце на лівій брівці зайняв камерунець Бенуа Ассу-Екотто. У цілому, це був найбільш невдалий сезон Бейла за весь період у стані «Тоттенгема». Ледь оговтавшись від однієї травми, валлієць знову травмувався і вибув на тривалий термін. У тому сезоні він переважно грав за резервний склад лондонського клубу, зрідка виходячи на поле у ​​складі першої команди.

Примітно, що саме в цьому сезоні до всіх невдач додалася ще одна, названа англійськими журналістами «прокляттям Бейла». У 24 матчах, в яких Бейл виходив у стартовому складі «Тоттенгема», його клуб не міг здобути перемогу. Безвиграшна серія завершилася тільки в 25-му матчі, в наступному сезоні, в матчі з «Фулгемом», в якому «Тоттенгем» переміг з рахунком 2:0.

Сезон 2009—2010

ред.

Поступово оговтавшись від травм, Гарет Бейл почав доводити своє право на місце в основному складі. Головний тренер Гаррі Реднапп зауважив прогрес молодого гравця та почав підпускати його до основи, спочатку на кубкові матчі. Однак Реднап був незадоволений грою Бейла в захисті.

З січня 2010 року гравець знову регулярно виступав у стартовому складі лондонців. Через травми Бенуа Ассу-Екотто та Ніко Краньчара, Бейл змушений був перейти у півзахист, і по-справжньому заграв на позиції вінгера, почав показувати чудові проходи по лівому флангу, віддаючи результативні передачі. 14 квітня 2010 допоміг команді добути важливу перемогу в північно-лондонському дербі з «Арсеналом», забивши гол на 47-й хвилині, після чого рахунок став 2:0 (матч закінчився з рахунком 2:1 на користь «Тоттенгема»).

У наступному турі «Готспур» знову виграли 2:1, цього разу у «Челсі», і знову один із голів забив Бейл. Гарна гра півзахисника не залишилася без уваги, і Бейл став гравцем місяця за версією Англійської Прем'єр-ліги.

7 травня 2010 року Гарет Бейл продовжив контракт з командою до 2014 року. Вдала гра Бейла допомогла команді зайняти за підсумками сезону 4-е місце в чемпіонаті, що дозволило команді вперше за багато років кваліфікуватися в груповий етап Ліги Чемпіонів УЄФА.

Сезон 2010—2011

ред.

Цей сезон розпочався для Гарета набагато краще двох останніх. Будучи гравцем основного складу, Бейл почав забивати в передсезонних товариських іграх (зокрема, з «Бенфікою» та «Нью-Йорк Ред Буллз») і продовжив в офіційних — чемпіонаті Англії. 21 серпня у матчі чемпіонату проти «Сток Сіті», Бейл оформив свій перший дубль, який приніс «Тоттенгему» перемогу й дозволив команді піднятися в турнірній таблиці. 29 вересня валлієць забив свій перший гол у Лізі Чемпіонів — у ворота голландського «Твенте».

У міжсезоння Гаретом Бейлом цікавилися багато європейських топ-клуби, в тому числі «Інтернаціонале», «Челсі», «Реал Мадрид» і «Мілан».

20 жовтня Бейл оформив перший хет-трик у Лізі чемпіонів у ворота італійського «Інтернаціонале», проте це не допомогло лондонцям уникнути поразки (матч закінчився з рахунком 4:3 на користь італійської команди). Бейл став першим валлійцем, які зробили хет-трик у Лізі чемпіонів. Після цього матчу тренер «Тоттенгема» Гаррі Реднапп сказав, що постарається утримати гравця у своїй команді. У наступному матчі з «Інтером», 2 листопада, Бейл знову став героєм матчу, віддавши дві результативні передачі. Гра закінчилася з рахунком 3:1 на користь англійської команди.

13 листопада в чемпіонаті Англії в матчі з «Блекберном» Гарет Бейл забив два голи і «Тоттенгем» переміг з рахунком 4:2. Перший гол забив Бейл у невластивій для себе манері — замкнув головою подачу з кутового[8].

У черговому північному лондонському дербі, 20 листопада, Бейл відзначився, скоротивши розрив в рахунку до мінімуму. «Тоттенгем» програвав «Арсеналу» 2-0, проте гол Гарета переламав гру і «шпори» перемогли 2-3.

Успішний для себе і команди 2010 валлієць завершив 28 грудня, забивши гол у ворота «Ньюкасл Юнайтед» ударом у дальній кут; команда з Лондона перемогла 2:0.

1 січня 2011 року Бейл приніс перемогу «шпорами», забивши єдиний гол у матчі проти «Фулхема».

Сезон 2011—2012

ред.

Перший гол у сезоні Бейл забив 24 вересня 2011 року у виїзному матчі з «Віган Атлетік».[9] 30 жовтня в домашньому матчі проти «Квінз Парк Рейнджерс» відзначився дублем.[10]

3 грудня відзначився забитим м'ячем в матчі проти «Болтон Вондерерз», який присвятив Гарі Спіду.[11] 27 грудня відзначився дублем у воротах «Норвіч Сіті».[12] 31 січня Гарет забив два голи в ворота «Віган Атлетік».[13]

27 червня 2012 року футболіст підписав новий чотирирічний контракт з клубом.[14]

Сезон 2012—2013

ред.

Перед початком сезону Бейл змінив номер з 3 на 11.[15]

Перший гол Гарет забив у виїзному матчі проти «Редінга».[16] 29 вересня Гарет відзначився м'ячем на «Олд Траффорд» проти «Манчестер Юнайтед».[17]

26 грудня Бейл відзначився першим хет-триком у Прем'єр-лізі в матчі проти «Астон Вілли».[18] 5 січня 2013 року в матчі Кубка Англії проти «Ковентрі Сіті» Гарет відзначився забитим м'ячем та двома результативними передачами Клінту Демпсі.[19] 30 січня гол Бейла допоміг команді уникнути поразки в матчі проти «Норвіч Сіті».[20] 3 лютого футболіст забив єдиний гол в зустрічі з «Вест-Бромвіч Альбіон».[21] 9 лютого Гарет відзначився дублем у воротах «Ньюкасла».[22]

14 лютого в матчі 1/16 Ліги Європи проти «Ліона» Бейл відзначився двома м'ячами, забитими зі штрафних ударів. 25 лютого в матчі з «Вест Гем Юнайтед» Гарет відзначився черговим дублем.[23]

«Реал Мадрид»

ред.

Сезон 2013—2014

ред.

1 вересня 2013 року іспанський «Реал Мадрид» оголосив про підписання шестирічного контракту з футболістом.[24] За цей перехід мадридці заплатили 100 млн. Бейл став найдорожчим гравцем в історії футболу. У першому ж матчі за «королівський клуб» Гарет відзначився забитим голом, вразивши ворота «Вільярреалу». Однак незабаром після цього півзахисник отримав невелику травму, через що був змушений пропустити кілька матчів. 30 вересня Бейл оформив дубль, а також віддав дві гольові передачі в матчі з «Севільєю». 30 листопада Бейл оформив свій перший хет-трик за мадридців, забивши три голи в ворота «Вальядоліда». Ближче до кінця сезону Бейл зумів набрати хорошу форму і разом з Кріштіану Роналду і Карімом Бензема скласти атакуючу лінію клубу. 16 квітня 2014 року Гарет забив переможний гол у ворота «Барселони» в фіналі Кубка Іспанії, після неймовірного забігу з центра поля. Через місяць, 24 травня валлієць забив переможний гол у фіналі Ліги Чемпіонів, вразивши ворота «Атлетіко».

«Лос-Анджелес»

ред.

25 червня 2022 року Бейл оголосив у соцмережах, що приєднається до команди Major League Soccer «Лос-Анджелес».[25]

9 січня 2023 року Бейл оголосив про завершення футбольної кар'єри[26].

Збірна

ред.

За молодіжну збірну Гарет Бейл зіграв у сумі 8 матчів, забивши в них 3 голи.

В основну збірну став викликатися до 17 років з метою замінити Раяна Гіггза. Дебют валлійця відбувся 27 травня 2006 року, коли він вийшов на заміну в матчі зі збірною Тринідаду і Тобаго на 80-й хвилині.

Перший гол за основну команду Бейл забив 7 жовтня 2006 року ударом зі штрафного у матчі зі Словаччиною, при цьому ставши наймолодшим гравцем, який забив за збірну Уельсу. Другий гол був забитий 28 березня 2007 року у ворота команди Сан-Марино.

Потім Гарет довгий час не грав за збірну через часті травми та погану фізичну форму. Знову повернувся на поле він тільки 10 жовтня 2009 року.

Третій гол Бейл за збірну забив 12 жовтня 2010 року, коли він вразив ворота збірної Швейцарії, що не допомогло команді врятувати гру (матч закінчився поразкою Уельсу з рахунком 1:4).

Протягом 2010-х років був ключовою фігурою у складі валлійської збірної і її основною ударною силою в нападі. Значною мірою завдяки його зусиллям команда успішно подолала відбір на Євро-2016, лише вдруге у своїй історії ставши учасником фінальної частини великого міжнародного турніру (після ЧС-1958). На самій континентальній першості також був лідером нападу валлійців, які припинили боротьбу лише у півфіналі, поступившись майбутнім чемпіонам, збірній Португалії. Забив на турнірі три голи, по одному в кожній грі групового етапу.

Навесні 2018 року у товариській грі проти збірної Китаю (перемога 6:0) зробив хет-трик, забивши зокрема свої 28-ий і 29-ий голи у формі збірної Уельсу, які дозволили йому відповідно повторити та перевершити гольовий здобуток Іана Раша і стати найкращим бомбардиром в історії цієї національної команди.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Станом на 26 січня 2021
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2005–06   «Саутгемптон» ЧФЛ 2 0 КА+КЛ 0 0 - - - - - - 2 0
2006–07 ЧФЛ 38+1[27] 5+0[27] КА+КЛ 1+3 0 - - - - - 43 5
Усього за «Саутгемптон» 40+1 5 4 0 - - - - 45 5
2007–08   «Тоттенгем Готспур» ПЛ 8 2 КА+КЛ 0+1 1 КУЄФА 3 0 - - - 12 3
2008–09 ПЛ 16 0 КА+КЛ 2+5 0 КУЄФА 7 0 - - - 30 0
2009–10 ПЛ 23 3 КА+КЛ 8+3 0 - - - - - - 34 3
2010–11 ПЛ 30 7 КА+КЛ 0 0 ЛЧ 11[28] 4 - - - 41 11
2011–12 ПЛ 36 9 КА+КЛ 4+0 2 ЛЄ 2[29] 1[27] - - - 42 12
2012–13 ПЛ 33 21 КА+КЛ 2+1 1+1 ЛЄ 8 3 - - - 44 26
2013–14   «Реал Мадрид» ПД 27 15 КІ 5 1 ЛЧ 12 6 - - - 44 22
2014–15 ПД 31 13 КІ 2 0 ЛЧ 10 2 СУ+СІ+КЧС 1+2+2 0+0+2 48 17
2015–16 ПД 23 19 КІ 0 0 ЛЧ 8 0 - - - 31 19
2016–17 ПД 19 7 КІ 0 0 ЛЧ 8 2 СУ+КЧС 0 0 27 9
2017–18 ПД 26 16 КІ 2 1 ЛЧ 7 3 СУ+СІ+КЧС 1+1+2 0+0+1 39 21
2018–19 ПД 29 8 КІ 3 0 ЛЧ 7 3 СУ+КЧС 1+2 0+3 41 14
2019–20 ПД 16 2 КІ 1 1 ЛЧ 3 0 СІ - - 20 3
Усього за «Реал Мадрид» 171 80 13 3 55 16 12 6 251 105
2020–21   «Тоттенгем Готспур» ПЛ 4 1 КА+КЛ 2+1 1+1 ЛЄ 6 1 - - - 13 4
Усього за «Тоттенгем Готспур» 150 43 29 7 37 9 - - 216 59
Усього за кар'єру 362 128 46 10 92 25 12 6 512 169

Статистика виступів за збірну

ред.
Станом на 2 жовтня 2020
 Статистика матчів і голів за збірну —   Уельс
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
27-5-2006 Ґрац Уельс   2 – 1   Тринідад і Тобаго товариський матч -   55'
5-9-2006 Лондон Уельс   0 – 2   Бразилія товариський матч -   46'
7-10-2006 Кардіфф Уельс   1 – 5   Словаччина Відбір до ЧЄ 2008 1
11-10-2006 Кардіфф Уельс   3 – 1   Кіпр Відбір до ЧЄ 2008 -
24-3-2007 Дублін Ірландія   1 – 0   Уельс Відбір до ЧЄ 2008 -   76'
28-3-2007 Кардіфф Уельс   3 – 0   Сан-Марино Відбір до ЧЄ 2008 1
22-8-2007 Бургас Болгарія   0 – 1   Уельс товариський матч -   46'
8-9-2007 Кардіфф Уельс   0 – 2   Німеччина Відбір до ЧЄ 2008 -
12-9-2007 Трнава Словаччина   2 – 5   Уельс Відбір до ЧЄ 2008 -
13-10-2007 Нікосія Кіпр   3 – 1   Уельс Відбір до ЧЄ 2008 -
17-10-2007 Серравалле Сан-Марино   1 – 2   Уельс Відбір до ЧЄ 2008 -   42'
6-9-2008 Кардіфф Уельс   1 – 0   Азербайджан Відбір до ЧС 2010 -   59'
10-9-2008 Москва Росія   2 – 1   Уельс Відбір до ЧС 2010 -
11-10-2008 Кардіфф Уельс   2 – 0   Ліхтенштейн Відбір до ЧС 2010 -
15-10-2008 Менхенгладбах Німеччина   1 – 0   Уельс Відбір до ЧС 2010 -
19-11-2008 Копенгаген Данія   0 – 1   Уельс товариський матч -   87'
11-2-2009 Фару Уельс   0 – 1   Польща товариський матч -
28-3-2009 Кардіфф Уельс   0 – 2   Фінляндія Відбір до ЧС 2010 -
1-4-2009 Кардіфф Уельс   0 – 2   Німеччина Відбір до ЧС 2010 -
29-5-2009 Лланеллі Уельс   1 – 0   Естонія товариський матч -
10-10-2009 Гельсінкі Фінляндія   2 – 1   Уельс Відбір до ЧС 2010 -
14-10-2009 Вадуц Ліхтенштейн   0 – 2   Уельс Відбір до ЧС 2010 -   84'
14-11-2009 Кардіфф Уельс   3 – 0   Шотландія товариський матч -
3-3-2010 Суонсі Уельс   0 – 1   Швеція товариський матч -   67'
3-9-2010 Подгориця Чорногорія   1 – 0   Уельс Відбір до ЧЄ 2012 -   57'
8-10-2010 Кардіфф Уельс   0 – 1   Болгарія Відбір до ЧЄ 2012 -
12-10-2010 Базель Швейцарія   4 – 1   Уельс Відбір до ЧЄ 2012 1
10-8-2011 Кардіфф Уельс   1 – 2   Австралія товариський матч -
2-9-2011 Кардіфф Уельс   2 – 1   Чорногорія Відбір до ЧЄ 2012 -   90+4'
6-9-2011 Лондон Англія   1 – 0   Уельс Відбір до ЧЄ 2012 -
7-10-2011 Суонсі Уельс   2 – 0   Швейцарія Відбір до ЧЄ 2012 1
11-10-2011 Софія (місто) Болгарія   0 – 1   Уельс Відбір до ЧЄ 2012 1
12-11-2011 Кардіфф Уельс   4 – 1   Норвегія товариський матч 1
15-8-2012 Лланеллі Уельс   0 – 2   Боснія і Герцеговина товариський матч -   62'
7-9-2012 Кардіфф Уельс   0 – 2   Бельгія Відбір до ЧС 2014 -
11-9-2012 Новий Сад Сербія   6 – 1   Уельс Відбір до ЧС 2014 1
12-10-2012 Кардіфф Уельс   2 – 1   Шотландія Відбір до ЧС 2014 2   53'
16-10-2012 Осієк Хорватія   2 – 0   Уельс Відбір до ЧС 2014 -
6-2-2013 Суонсі Уельс   2 – 1   Австрія товариський матч 1   60'
22-3-2013 Глазго Шотландія   1 – 2   Уельс Відбір до ЧС 2014 -   46'
26-3-2013 Суонсі Уельс   1 – 2   Хорватія Відбір до ЧС 2014 1
10-9-2013 Кардіфф Уельс   0 – 3   Сербія Відбір до ЧС 2014 -   58'
16-11-2013 Кардіфф Уельс   1 – 1   Фінляндія товариський матч -
5-3-2014 Кардіфф Уельс   3 – 1   Ісландія товариський матч 1   72'
9-9-2014 Андорра-ла-Велья Андорра   1 – 2   Уельс Відбір до ЧЄ 2016 2
10-10-2014 Кардіфф Уельс   0 – 0   Боснія і Герцеговина Відбір до ЧЄ 2016 -
13-10-2014 Кардіфф Уельс   2 – 1   Кіпр Відбір до ЧЄ 2016 -   48'
16-11-2014 Брюссель Бельгія   0 – 0   Уельс Відбір до ЧЄ 2016 -
28-3-2015 Хайфа Ізраїль   0 – 3   Уельс Відбір до ЧЄ 2016 2
12-6-2015 Кардіфф Уельс   1 – 0   Бельгія Відбір до ЧЄ 2016 1   87'
3-9-2015 Нікосія Кіпр   0 – 1   Уельс Відбір до ЧЄ 2016 1
6-9-2015 Кардіфф Уельс   0 – 0   Ізраїль Відбір до ЧЄ 2016 -
10-10-2015 Зениця Боснія і Герцеговина   2 – 0   Уельс Відбір до ЧЄ 2016 -
13-10-2015 Кардіфф Уельс   2 – 0   Андорра Відбір до ЧЄ 2016 1
5-6-2016 Стокгольм Швеція   3 – 0   Уельс товариський матч -   64'
11-6-2016 Бордо Уельс   2 – 1   Словаччина ЧЄ 2016 - 1-й етап 1
16-6-2016 Ланс Англія   2 – 1   Уельс ЧЄ 2016 - 1-й етап 1
20-6-2016 Тулуза Уельс   3 – 0   Росія ЧЄ 2016 - 1-й етап 1   83'
25-6-2016 Париж Уельс   1 – 0   Північна Ірландія ЧЄ 2016 - 1/8 фіналу -
1-7-2016 Лілль Уельс   3 – 1   Бельгія ЧЄ 2016 - чвертьфінал -
6-7-2016 Ліон Португалія   2 – 0   Уельс ЧЄ 2016 - півфінал -   88'
5-9-2016 Кардіфф Уельс   4 – 0   Молдова Відбір до ЧС 2018 2
6-10-2016 Відень Австрія   2 – 2   Уельс Відбір до ЧС 2018 -
9-10-2016 Кардіфф Уельс   1 – 1   Грузія Відбір до ЧС 2018 1
12-11-2016 Кардіфф Уельс   1 – 1   Сербія Відбір до ЧС 2018 1   35'
24-3-2017 Дублін Ірландія   0 – 0   Уельс Відбір до ЧС 2018 -   68'
2-9-2017 Кардіфф Уельс   1 – 0   Австрія Відбір до ЧС 2018 -
5-9-2017 Кишинів Молдова   0 – 2   Уельс Відбір до ЧС 2018 -
22-3-2018 Наньнін КНР   0 – 6   Уельс товариський матч 3   63'
26-3-2018 Наньнін Уругвай   1 – 0   Уельс товариський матч -
6-9-2018 Кардіфф Уельс   4 – 1   Ірландія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап 1   75'
9-9-2018 Орхус Данія   2 – 0   Уельс Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -
16-11-2018 Кардіфф Уельс   1 – 2   Данія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап 1
20-11-2018 Ельбасан Албанія   1 – 0   Уельс товариський матч -   59'   84'
24-3-2019 Кардіфф Уельс   1 – 0   Словаччина Відбір до ЧЄ 2020 - кап.
8-6-2019 Осієк Хорватія   2 – 1   Уельс Відбір до ЧЄ 2020 - кап.   49'
11-6-2019 Будапешт Угорщина   1 – 0   Уельс Відбір до ЧЄ 2020 -
6-9-2019 Кардіфф Уельс   2 – 1   Азербайджан Відбір до ЧЄ 2020 1 кап.
9-9-2019 Кардіфф Уельс   1 – 0   Білорусь товариський матч -   50'
10-10-2019 Трнава Словаччина   1 – 1   Уельс Відбір до ЧЄ 2020 - кап.   15'
13-10-2019 Кардіфф Уельс   1 – 1   Хорватія Відбір до ЧЄ 2020 1 кап.
16-11-2019 Баку Азербайджан   0 – 2   Уельс Відбір до ЧЄ 2020 1 кап.   60'
19-11-2019 Кардіфф Уельс   2 – 0   Угорщина Відбір до ЧЄ 2020 - кап.   88'
3-9-2020 Гельсінкі Фінляндія   0 – 1   Уельс Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - кап.   46'
6-9-2020 Кардіфф Уельс   1 – 0   Болгарія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - кап.
Усього Матчів (5 місце) 85 Голів (1 місце) 34

Досягнення

ред.

Командні

ред.
«Тоттенгем Готспур»
«Реал»

Особисті

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
  4. ↑ FIFA World Cup Qatar 2022™: List of Players: Wales (PDF). FIFA. 15 листопада 2022. с. 32. Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2022.
  5. ↑ а б https://www.realmadrid.com/en/football/squad/gareth-bale
  6. ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
  7. ↑ Фергюсон: хотіли придбати Бейла, коли йому було 16-17 років [Архівовано 19 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Tottenham 4-2 Blackburn - Gareth Bale brace helps Spurs to win - News - MirrorFootball.co.uk. mirrorfootball.co.uk. Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 13 листопада 2010. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  9. ↑ «Wigan 1-2 Tottenham» [Архівовано 28 жовтня 2019 у Wayback Machine.] BBC Sport, 24 вересня 2011
  10. ↑ «Tottenham 3-1 QPR» BBC Sport, 30 жовтня 2011
  11. ↑ Chowdhury, Saj (3 грудня 2011). Tottenham 3–0 Bolton. BBC Sport. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 26 лютого 2013.
  12. ↑ «Norwich 0-2 Tottenham» [Архівовано 28 жовтня 2019 у Wayback Machine.] BBC Sport, 27 грудня 2011
  13. ↑ Lillywhite, Jamie (31 січня 2012). Tottenham 3 – 1 Wigan. BBC Sport. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 26 лютого 2013.
  14. ↑ New Contract For Gareth. Tottenham Hotspur FC. 27 червня 2012. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.
  15. ↑ Taylor, Daniel (28 вересня 2012). Tottenham's future looks bright … just give us time, says Gareth Bale. guardian.co.uk. Guardian News and Media. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 26 лютого 2013.
  16. ↑ McNulty, Phil (16 вересня 2012). Reading 1–3 Tottenham. BBC Sport. Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 26 лютого 2013.
  17. ↑ Taylor, Daniel (29 вересня 2012). Tottenham Hotspur's Gareth Bale banishes Manchester United hoodoo. The Observer. Guardian News and Media. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 26 лютого 2013.
  18. ↑ Aston Villa 0 – 4 Tottenham. BBC Sport. 26 грудня 2012. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 26 лютого 2013.
  19. ↑ Tottenham 3 – 0 Coventry City. BBC Sport. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.
  20. ↑ Monaghan, Matt (30 січня 2013). Norwich 1 – 1 Tottenham. BBC Sport. Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 26 лютого 2013.
  21. ↑ Phillips, Owen (3 лютого 2013). West Brom 0 – 1 Tottenham. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 26 лютого 2013.
  22. ↑ Chowdhury, Saj (9 лютого 2013). Tottenham 2 – 1 Newcastle. BBC Sport. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 26 лютого 2013.
  23. ↑ Sheringham, Sam (25 лютого 2013). Bale grabs stunning Spurs winner. West Ham 2 - 3 Tottenham. BBC Sport. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 26 лютого 2013. (англ.)
  24. ↑ Gareth Bale joins Real Madrid from Spurs in £85m world record deal. BBC Sport. 1 вересня 2013. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 1 вересня 2013. (англ.)
  25. ↑ Edwards, Daniel (25 червня 2022). Bale confirms MLS transfer to LAFC after Real Madrid departure. Goal. Процитовано 25 червня 2022.
  26. ↑ Ватрас, Дмитро (9 січня 2023). Бейл оголосив про завершення кар’єри у віці 33 років. ua.tribuna.com. Процитовано 9 січня 2023.
  27. ↑ а б в У плей-оф.
  28. ↑ 2 матчі на стадії плей-оф.
  29. ↑ 1 матч на стадії плей-оф.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гарет_Бейл&oldid=44170657