Бенедикт Гербест: відмінності між версіями

Здобувши старанне домашнє виховання, зразкову початкову освіту, Бенедикт іде на студії до [[Краків|Кракова]]. [[1550]] р. Львівський магістрат обрав Бенедикта ректором [[Школи давнього Львова|міської школи]]. Він поділив учнів на класи, ввів постійний розклад занять, коли кожного дня вивчали певну науку. Пробув на цій посаді до [[1553]] р., потім їде до [[Познань|Познані]]. Багато написав про рідне Нове Місто і його околиці, про що можна дізнатися в бібліотеках Познані та Кракова. 3 роки (до 1558 року) був ректором міської школи у Львові, потім — ректором міської школи при Маріяцькому костелі Кракова (до травня 1559 року). На початку 1559 року став магістром вільних наук Краківської Академії. В жовтні 1574 року керівники ордену єзуїтів казали йому виконувати обов'язки вихователя синів сандомирського воєводи Яна Костки. У 1575–15761575—1576 роках працював у Ярославі, з 1578 розвинув контрреформаційну діяльність на Поділлі, Покутті, Люблінщині, Волині (зокрема, під його впливом змінили на католицький обряд кальвіністи [[подільські воєводи|подільський воєвода]] [[Миколай Мелецький]] та його дружина Єлизавета з князів Радзивіллів. 1584 року став на чолі місії єзуїтів у Львові, з 1588 року кілька років мав місії на Волині, у 1594 році повернувся до колегіуму в Ярославі. Критично оцінюючи єзуїтів, мав намір вступити до ордену картузів.

Провадив серед православних пропаганду [[уніяУніатство|унії]] з [[Римо-католицька церква|Римом]]. З ним полемізував [[Смотрицький Герасим Данилович|Герасим Смотрицький]]. Разом з [[Григорій Самборчик|Григорієм Самборчиком]], який на початку червня 1562 року взяв відпустку, поїхав до Познані, щоб працювати з ним на запрошення познанського єпископа РКЦ [[Анджей Чарнковський (єпископ)|Анджея Чарнковського]]<ref>''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://polona.pl/item/167084/325/ Korona polska przy złotej wolności]…&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— S. 358. {{ref-pl}}</ref> викладачами Колегії Любранського<ref>''Nadolski B.'' Grzegorz z Sambora (Czuj Vigilantius) (1523—1573) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.&nbsp;— T. IX/2.&nbsp;— Zeszyt 41.&nbsp;— S. 85. {{ref-pl}}</ref> Хвалив львівського старосту [[Петро Бажий|Петра Бажого]].<ref>''Nadolski B.'' Barzi (Barzy) Piotr (†1569) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków, 1935.&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 345. {{ref-pl}}</ref>.

Автор кількох природничих праць, таких як «Компут» чи «Лінійна арифметика»<ref>[http://www.medievist.org.ua/2014/03/blog-post.html Бенедикта Гербеста з Нового Міста Компут]</ref><ref>[http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=167442 Benedicti Herbesti Neapolitani Arithmetica linearis]</ref>. Гербест використовує термін сomputuscomputus (дослівно «розрахунок, обчислення») у двох значеннях: як «наука про вимірювання часу» і на позначення результатів цього вимірювання, тобто «календар». Також він визначає сomputuscomputus як мистецтво лічби часу. Наводячи перелік чисел кожного місяця року, Гербест робить навпроти них позначки у п'ять стовпчиків. Підписи цих стовпчиків у таблиці: 1) «Dies mensis&nbsp;— дні місяця», 2) «Literae dom[us]&nbsp;— літери дому», 3) «Cyclus Decemn[?]&nbsp;— Цикл десятковий», 4) «Cal[endae] Nonae Idus&nbsp;— Календи, нони, іди», 5) «Syllabae Cal[endae]&nbsp;— склади календ», 6) «Festa Sanct[a]&nbsp;— святі свята». Після таблиць для кожного місяця року вміщена таблиця років (від 1559 до 1600-го) під заголовком «Приклад того, що в підрахунках обчислюється», вона поділена на десять колонок.