Seanewdim Philology V 35 Issue 125

www.seanewdim.
com
Science and Education a New Dimension. Philology, V(35), Issue: 125, 2017 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
V(35), Issue 125, 2017
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION
Philology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, University, Belarus
Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the
Universityof West Hungary Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of
Włocławek, Poland Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of
methodology of teaching mathematics andinformation technology, English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University,
Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Armenia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of
and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University,
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Ukraine
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of
Tyne, United Kingdom English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies,
Hungary, Budapest Astrakhan state university, Russia
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of
Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic department of political analysis of the Vernadsky National Library of
National University, Ukraine Ukraine
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk
Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”,
Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Bulgaria
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia
Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan
Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus
department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy,
National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary
Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest
ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious
departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead
or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author
takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their
manuscripts. All the articles are published in author's edition.
THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87
GLOBAL IMPACT FACTOR (GIF): 2013: 0.545; 2014: 0.676; 2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685;
2015: 5.278; 2016: 6.278
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
GOOGLE SCHOLAR
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
CONTENT
Language Mind as a Mediator of Culture Interiorization

T. M. Agibalova, O. V. Alpatova………………..…………..……………………………………………… 7
Հեքիաթի ազգային առանձնահատկությունների թարգմանության որոշ խնդիրների շուրջ

Հ. Գ. Բաղդասարյան……………………………………..……………………………………………… 10
Своєрідність художньої деталі в поетикальній системі ліричного наративу збірки Я. Щоголева
«Ворскло»
Т. Й. Бандура, Н. В. Яремчук………………….…………..……………………………………………… 14
Крізь заборони і мовчання: згадки про творчість Тараса Шевченка у період його заслання
Н. О. Бондарєва……………………………………..…………………………………………………….. 18
Гендерные особенности агрессивного вербального поведения мужчин и женщин
(на материале английских и армянских “бытовых” анекдотов)
С. K. Гаспарян, А. Т. Князян………………..……………..……………………………………………… 22
Структурний аналіз термінів правових актів ЄС (на матеріалі англійської, французької, німецької
та української мов)
А. Л. Гідора-Шишковська……………………………………..…………………………………………. 25
The evolution of pronominal constructions with 4 and more components in English
L. H. Halii…………………………………………………..……………………………………………… 29
Concept Bullying in Juvenile Fantasy Prose: Cognitive Discursive Approach
N. I. Ivanotchak………………………...………………..…………………………………………………. 33
Загальні принципи перекладу архаїчної лексики
Т. А. Ласінська……………………………………...……………………………………………………... 36
Специфіка текстів податкових законів німецького законодавства
О. А. Охріменко……………………………………..……………………………………………………. 40
Rendering indefinite-personal actant subjects: the English-Ukrainian language-pair translation
M. Onyshchuk……………………………………..…….………………………………………………….. 44
Від парадоксальності до афористичності – один із шляхів творення українських паремій
М. М. Паук……………………………………..………………………………………………………….. 47
Міфологічні голограми як важливий інструментарій архетипної критики (на матеріалі літератури
української діаспори 20 – 50-х років ХХ ст.)
О. В. Слоньовська………………………….…………..………………………………………………….. 51
Sexuality as ‘universal illness’ in David Lodge’s novels
O. V. Uzlova……………………………………….………..……………………………………………… 55
Екзистенційне спрямування прози В. Нестайка
Н. В. Вірич………………………………………...………..……………………………………………… 59
Терміни-синоніми в латинській юридичній термінології
Вітрів Х.В., Пилипів О.Г. ……………………………………..…………………………………………. 63
Нові концепти репрезентації мови українських масмедій
М. Г. Яцимірська…………………………………………..……………………………………………… 67
Внутрішня рецензія як вид перекладознавчого аналізу
О. Р. Зубченко………………………….…………………..……………………………………………… 70
Language Mind as a Mediator of Culture Interiorization

T. M. Agibalova, O. V. Alpatova
Kharkiv Institute of Finance of Kyiv National University of Trade And Economics, Kharkiv, Ukraine
Corresponding authors. E-mails: [email protected], [email protected]
Paper received 05.04.17; Revised 11.04.17; Accepted for publication 14.05.17.
Abstract. The article is devoted to the peculiarities of language mind as a mediator of speakers` intellectual capacity in discourse of
language intellectualization. The objective of investigation is focused on speaker`s interpretation of lingual symbols` transferred
sense, and therefore, his language behavior. Verbalized symbols evolve in time and space of culture that defines coordinates and
patterns of languages functioning, such as civilizational, aesthetic, idiostylistic factors. Verbal forms of mentality reveal the inherent
peculiarities of intellection in the development of language personality from nomination to the symbol, from physically appointed
picture of reality to the structured semantic and conceptual paradigms.
Key words: language cognition, language behavior, mentality, verbalized symbol, language intellectualization.
Inrtoduction. As a notion that combines linguistic, philo- K. Goloborodko, O. Malenko, A. Taranenko,

sophical, psychological set of features, a concept of indi- O Selivanova, L. Matsko).
vidual language mind is considered to base on speaker`s The purpose of present paper, therefore, is to clarify
linguo-cultural competence and social experience, which the nature and factors of language mind development
identify person`s unique style and distinguish his lan- through interpretation and recontextualization of socio-
guage performance, in which human individuals differ cultural reality.
from each other. The following option must be due to the Statement of the problem. Discussion and interpre-
differences in people`s ability to acquire a community`s tation of results. Language system as a correlate of men-
language. In its turn, it means those distinguish features tality subsists in discourse of cultural background and
may occur in biological, social, personal-psychological, social context. In terms of intellectualization study, it is
random field of human development. Speakers` perfor- always motivated by world view peculiarities at any stage
mance might be relatable to differences in memory skills, of human development. Therefore, language personality is
processing speed, social skills, etc. revealed through a set of expressive means in everyday
In human cognition the following theory issue refers to communicative practice that distinguishes one individual
the two ways of knowledge acquisition. In order to use from other ethnic features keepers. The prominent con-
particular expressive means we should be aware, first, of cernment occurs in the field of individual recontextualiza-
existence of special graphic symbols with referable mean- tion of the commonly used language units` meaning and
ings. Then, being a part of society, we are going to be application, that reflect the national picture of the world,
taught how to apply them in order to transfer our thoughts but being reconstructed, at the same time, in a creator`s
and intentions. This competency is generally obtained individualized language performance by the means of
through everyday communicative practice. In other intellectual capacity.
words, there co-exist two types of «knowing» – knowing Analysis of lingualized ideological preferences enables
the units of expressive means and knowing how to use us to comprehend the nature of historical paradigms of
them appropriately. cognition, accommodated to ethnic background, the abil-
Short review on scientific sources, methods and ity to indicate the convention of philosophical thought and
publications. At the present stage of linguistics and cog- cultural development, regarding to the history of world
nitive linguistics study the problem of linguo-ethnic mind civilizations. Remodeled in every language cognition, the
in reference for nature, assimilation and use of knowledge following complex of factors implies a progression of
transferring is one of the most actual issue. Researchers language enrichment and intellectualization.
offer the three directions of study to define the character Traditionally, ethnic self-identity of individual is con-
of the mentioned categories` interrelation: 1) investigation nected with detection of the level of intellectual capacity,
the types of knowledge, presented in language symbols, communication skills acquisition, and gained through the
and discovering a mechanisms of knowledge obtaining; 2) whole life cultural development. These categories are
analysis of language symbols origin and development, engaged in the mental space formation, that is dynamic
and understanding regulating laws and conditions of their form of experience, objectified in evolution of existing
applying; 3) detection link lines between language sym- civilization values in conditions of intellectual activity.
bols and cultural realities they reflect [1; 3; 4; 5]. Linguistic format of the concept of mentality transfers an
In theoretical and practical context, the following issue idea of language memory. Outlined in terms of linguistic
is investigated as the most multifaceted aspect of current thought, the theory of comprehending culture through
philological study. From this perspective, the series of language acquisition is applied by the means of conceptu-
linguistics research on cognitive models of humans` ideo- al and language world view.
logical paradigms, on language as a mediator of aesthet- The space of national picture of the world is formed by
ical resource become the most significant. The intellectual a system of symbolic representations of meanings. Ver-
progress in language is seen as condition of its existence, balized symbols evolve in time and space of culture that
as cognitive resource, as a key factor in its cultural codes defines coordinates and patterns of languages functioning,
conformation (А. Wierzbicka, G. Lakoff, L. Talmy, such as civilizational, aesthetic, idiostylistic factors. Pro-
W. Chafe, N. Arutyunova, L. Shevchenko, gress and regression in the national language are motivat-
S. Yermolenko, L. Lysychenko, Y. Karpenko, ed by stadial change of culture, and intellectualization of
7
symbolic forms defines vectors of development from prevalence of inherently defined peculiarities and func-
specific associative categories to the universal abstract tions;
forms. Therefore, mental forms of personal identity repre- 2) theoretical paradigms transformation given as or-
sented by the means of cultural memory are defined as dered system of knowledge of the language, its status,
compositions of evolutionary transformed symbols that functions and further development;
«remember» or «remodel» culture. Language forms of 3) theoretical and epistemological methods of investi-
mentality reveal the inherent peculiarities of intellection gation: correlation of linguistic knowledge with anthropo-
in the development of lingual mind from nomination to logically oriented interpretive methodologies of modern
the symbol, from physically appointed picture of reality to science. Therefore, intellectual capacity determines lin-
the structured semantic and conceptual paradigms. guistic experience, its encoding in the form of language
Intellectual capacity of national language personality and mental symbolism [6, p. 127].
regards a concept that defines a set of capabilities and For our research, in terms of psycholinguistics, the
characteristics of a person who creates and receives texts fundamental idea of intellect emerges as a representation
[7; 8]. These peculiarities and characteristics are reflected of the universal structured system of linguistic symbols
in communication process. Therefore, language mind which evolve in ethnic culture space, form its integrity,
designates and measures social, ethnic, cultural, psycho- continuity and the ability to interpret the mental con-
logical, aesthetic formats, as with every newly-created sciousness. Lingualization of mental experience defines
verbal interpretation germinates further shades of lan- dimension of intellectualization existence. F. Batsevych
guage dimensions. Applying means of national experi- notes that this kind of reversal of philosophical points of
ence, spirits and wisdom in non-predictable circumstanc- view, exposing nature of lingual reality, provides specific
es; recognizing guiding organizational principles of lan- images of language in scientific study. Thus, within the
guage as communicative tool; reproducing mental content linguistic nature of language comprehension, there are
and comprehending the structure of expressed ideas; orig- two polar opposite approaches: 1) inherent and semiolog-
inating, integrating, and combining single speech inten- ical (language is considered as itself and for itself); 2)
tions and ideas into more complicated units in order to anthropological (within that approach language is moti-
produce new patterns or structures; making language vated in the context of human mind boundaries) [2, p. 27].
choices based on reasoned argument and the value of the Therefore, language intellectualism criteria are seen as the
evidence, language personality provides the implementa- interrelation of thinking and communicative performance
tion of important practical output in national communica- and reflects the human inner sense of language.
tive discourse. However, not any actualized in language form combi-
The following abilities emphasize an issue of extreme- nation of facts may be innovative, not every innovation is
ly importance of accomplishing a co-called balance be- a contribution in the process of intellectualization. As
tween language as concerned with conveying information analysis reveals, lingual symbols with significant meaning
and language as more inter-personally oriented matter. capacity (cultural, historyosophical, philosophical, lin-
Appropriately, the concept of language mind requires a guosophical), motivated by contextual words and phrases
comprehensive study of its individual settings and items. environment, aestheticize speech, so we consider them the
For the first time, it was described by Humboldt in his most representative means of intellectualization,
work «On the differences in human languages structure The nature of current language mind development in
and their influence on the spiritual development of man- the study of intellectualization advance depends on causes
kind». According his vision, language takes active part in and sources of accretion and combines linguo-external
important manifestations of cultural discourse and inter- and linguo-internal reasons:
pretation of the reality. «Language in accordance with the 1. Every epoch introduces not only novel words but
considered conception, is a universal form of the initial new notions to be denoted.
conceptualization of the world, expresser and safe-keeper 2. As a basis and, at the same time, result of human in-
of unconscious, spontaneous knowledge on the world, tellectual activity literary developed language tends to
historical memory on the socially meaningful events in completely perform the variety of functional styles.
the human life. Language is a mirror of culture reflecting 3. Innovations fill in existent lexical, phraseological
the images of passed culture, intuition and categories of and stylistic lacunae.
world outlook» [9]. 4. Common and terminological lexicons, professional
Evolving in this cultural discourse, intellectual capacity language cliches within certain language community
of language personality determines the character of reality come into usage, following the models of current lan-
interiorization. Since the word is a tool and means of guage development and organization.
understanding the intellectual meaning of any reality, 5. New dictionaries and reference books officialize up-
considering it a mediator of the aesthetical meaning ena- to-date set of language units. Revealed in scientific re-
bles identification of intellectualism as one of the key search articles, novel approaches to linguistic study offer
features of speech. According L. Shevchenko, conceptual- innovative ways and mechanisms of language standardi-
ity of the theory of literary language intellectualization is zation.
established as based on the synthesis of linguistic and 6. Particular part of language units originate from for-
epistemological knowledge, due to lingual objectivity, eign languages.
and offered as: 7. Individual contextual applications are carried from
1) dynamics of the literary language evolution in his- author`s idyostyle.
torical and psychological chronotropic guidelines with a
8
8. Certain lexemes, providing extension capacity, de- and measures social, ethnic, psychological, aesthetic for-
note concepts, ideas, or signs as a result of metaphorical mats, as with every newly-created verbal interpretation
nomination. germinates further shades of personality`s language di-
9. Due to current worldwide tendency of globalization, mensions. Originating and integrating particular speech
notions of different spheres tend to contiguity, therefore intentions and fixed concepts into more complicated units
standardized forms of certain lingual symbols acquire in order to produce new patterns or structures, language
novel meaning shades. personality provides the implementation of continuity and
Conclusion. To sum up, we state that language mind the ability to interpret the mental consciousness in the
as a linguo-philosophical category is developed to pro- context of civilizations rational evolution.
duce complexities of variation in Lexicology, Grammar, The investigation of developed by Ukrainian research-
Syntax, Stylistics communicative output, limited by ers methodologies that contribute to the study of individu-
speakers` intellectual capacity. Therefore, individual al variations of speakers` language performance outlines a
symbolic representations of cultural experience designates prospective of research.
REFERENCES
1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова.– 6. Шевченко Л. І. Інтелектуальна еволюція української літе-
М.: Языки русской культуры, 1998.–896с. ратурної мови : теорія аналізу : [монографія] /
2. Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики : Л. І. Шевченко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр
[монографія] / Ф. С. Бацевич. – Львів : Видавничий центр «Київський університет», 2001. – 478 с.
ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 281 с. 7. Fauconnier, G. Mental Spaces and Cognitive Mappings.
3. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин Stockholm : University of Stockholm, 1996.
світу / І. О. Голубовська. – К. : Лотос, 2004. – 284 с. 8. Fillmore, Charles. On Fluency // Individual Differences in
4. Стернин И. А. Методика исследования структуры концеп- Language Ability and Language Behaviour. London, 1979. P.
та / И. А. Стернин // Методологические проблемы когни- 85 – 102.
тивной лингвистики. – Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 9. Humboldt, W. von. Language and cultural philosophy / W.
2001. – С. 58 – 65. von Humboldt. M : Progress, 1985. – 450 p.
5. Телия В. Н. Типы языковых значений. Связанные значе-
ния слова в языке / В. Н. Телия. – М. : Наука, 1981.–270 с.
REFERENCES
1. Arutyunova, N. D. A Language and a World of Human. M. : guistics. Voronezh : Voronezh State University, 2001. P. 58 –
Languages of Russian Culture, 1998. – 896 p. 65.
2. Batcevych, F. S. Essays in Communicative Linguistics : 5. Teliya, V. N. Types of Language Meanings. Connected Mean-
[monograph]. Lviv : The publishing center named after Ivan ings of the Word in Language. M. : Nauka, 1981. – 270 p.
Franko, 2003. – 281 p. 6. Shevchenko, L. I. The Intellectual Evolution of the Ukrainian
3. Holubovska, I. O. Ethnic Peculiarities of Different World Literary Language : the theory of analysis : [monograph]. K. :
Views. K. : Lotos, 2004. – 284 p. The publishing and polygraph center «Kyiv University»,
4. Sternyn, I. A. The Methodology of a Structure of Concept 2001. – 478 p.
Investigation // Methodological Problems of Cognitive Lin-
Языковое сознание как медиатор интериоризации культуры

Агибалова Т. Н., Алпатова Е. В.
Аннотация. В статье проанализирована специфика формирования языкового сознания как медиатора рационального ресур-
са личности в аспекте теории интеллектуализации языка. Внимание акцентировано на природе интерпретации говорящим
семантического наполнения лингвальных знаков и, как следствие, его языковом поведении. Значение таких вербализиро-
ванных символов меняется в процессе эволюции во времени и пространстве культуры, что, в свою очередь, определяет
векторы функционирования языка – цивилизационный, эстетический, идиостилистический. Вербальные формы ментально-
сти раскрывают картину развития интеллекта в процессе становления языковой личности – от номинации к символу, от
физически объективированной картины мира к структурированным семантическим и концептуальным парадигмам.
Ключевые слова: языковое сознание, языковое поведение, ментальность, вербализированный символ, интеллектуализа-
ция языка.
9
Հեքիաթի ազգային առանձնահատկությունների

թարգմանության որոշ խնդիրների շուրջ
Հ. Գ. Բաղդասարյան
Երևանի պետական համալսարանի ռոմանական բանասիրության ամբիոն, Երևան, Հայաստան
Corresponding author. E-mail: [email protected]
Ամփոփագիր: Հեքիաթը տվյալ ժողովրդի աշխարհընկալման կաղապարման ուրույն ձև է, որի թարգմանության
ժամանակ առանձնահատուկ կարևորվում է լեզվամշակութային տարրերի համարժեքության խնդիրը: Սույն
հոդվածում քննվում են հեքիաթի ոճապատկերային համակարգի, ավանդական բանաձևերի և իրակությունների
թարգմանության որոշ խնդիրներ` հայ մեծ գրող Հ. Թումանյանի հեքիաթների իսպաներեն և իտալերեն
թարգմանությունների հիման վրա: Հեքիաթի ազգային առանձնահատկությունների թարգմանության ժամանակ
կարևոր նշանակություն ունի գործաբանական հարմարեցման խնդիրը, որը պայմանավորված է տվյալ ասույթի
հաղորդակցական-գործառական արժեքով, լեզվական և արտալեզվական տարբեր գործոններով, թարգմանող և
թարգմանվող լեզուները կրող ժողովուրդների լեզվամտածողության առանձնահատկություններով:
Բանալի բառեր. հեքիաթ, ազգամշակութային բաղադրիչ, թարգմանություն, գործաբանական հարմարեցում,
լեզվական և արտալեզվական գործոններ
Ամեն մի ժողովրդի հեքիաթների մեծ մասը որն ապահովում է պատկերի համարժեք

խորապես ազգային ստեղծագործություններ են, ընկալումը: Ներլեզվական որոշ գործոններ
որոնք տարբերվում են այլ ժողովուրդների նույնպես խնդիրներ են առաջադրում հեքիաթի
հեքիաթներից ոչ միայն կյանքի, կենցաղի, պատկերների թարգմանության ժամանակ:
բնության նկարագրությամբ, հերոսների հոգեկան Այսպես, օրինակ, Հ. Թումանյանի «Տերն ու ծառան»
կերտվածքով, այլ նաև լեզվաոճական հնարներով, հեքիաթի հետևյալ նախադասության իսպաներեն և
պատկերային ուրույն համակարգով, որոնք իտալերեն թարգմանnւթյուններում պատկերը
առանձնահատուկ դժվարություն են ստեղծում վերափոխվել է և թարգմանվել Արևը մայր է մտել,
թարգմանության գործընթացում: բայց տե´ս, նրա քույրը` լուսինը, դուրս է եկել`
Թարգմանության մեջ հեքիաթի ազգագրական նշված ռոմանական լեզուներում գոյականի
երանգավորման վերարտադրումը դժվարին խնդիր քերականական սեռի առկայության պատճառով:
է: Միայն հարուստ հանրագիտական Համեմատենք. Արևը մեր մտավ, բայց տե´ս, նրա
տեղեկությունների ու գիտելիքների առկայության ախպեր լուսնյակը դուրս եկավ [էջ 198]; իսպ. El sol
դեպքում թարգմանիչը կարող է ներթափանցել se ha puesto, pero mira, su hermanita, la luna ha salido
հեքիաթային ստեղծագործության ազգագրական [p. 30]; իտ. Il sole è tramontato ma vedi che è uscita la
հենքի մեջ, ճիշտ ըմբռնել բարոյախրատական sua sorella luna [p. 75]: Հեքիաթի ազգային
արժեքների ազգային բնույթը, գործող անձանց երանգավորման էական մասն է կազմում
հարաբերությունները և հաղորդել թարգմանության նկարագրվող իրադրության տարրերի յուրօրինակ
մեջ: ընտրությունը, ընդ որում, իրադրության որոշ
Տարբեր ժողովուրդների մտածողության, այդ տարրեր լեզվական համայնքի կողմից
թվում նաև զուգորդական մտածողության, առանձնացվում են որպես խորհրդանշաններ:
աշխարհընկալման յուրօրինակությունները մի Լեզվամշակութային համայնքներում այդ
առանձնահատուկ դժվարություն են ստեղծում խորհրդանշանների ընտրության ժամանակ
հեքիաթի թարգմանության ժամանակ: ստեղծվում են տարբեր ավանդույթներ, որը և
Թարգմանության ընթացքում կարևորվում է լեզվի պետք է հաշվի առնի թարգմանիչը: Որևէ բառի
արտահայտչական անսպառ հուզական և խորհրդանշանային հատուկ արժեքը
հնարավորությունները ստեղծագործաբար ստեղծվում է համապատասխան առարկայի կամ
օգտագործելու թարգմանչի հմտությունը, պայքարը երևույթի ունեցած սոցիալական կարևոր դերի
բառացի թարգմանությունների դեմ, որոնք հիման վրա: Խորհրդանշանայնության
աղավաղում են թարգմանության լեզուն, (սիմվոլիկայի) արմատները պետք է փնտրել
գեղարվեստական պատկերները, ինչպես նաև շրջապատող իրականության, բնության, տվյալ
հեքիաթում արտացոլված իրականությունը: ժողովրդի կյանքի առանձնահատկությունների,
Հեքիաթի ուրույն պատկերների թարգմանության սովորույթների ու ավանդույթների մեջ: Հայ հին
ժամանակ հաճախ մեծ դեր են խաղում պատկերի վիպաշխարհում արևի և լուսնի մասին
հնչյունական ձևի խորհրդանշանական իմաստը, ներկայացվում են տարբեր պատկերացումներ. մի
նրա բաղադրիչների զուգորդային- դեպքում արևը տղա է, լուսինը` աղջիկ, որոնք
հարանշանակային կապերը, պատկերների թագավոր ու թագուհի են, կամ էլ սիրահար զույգ:
միջտեքստային և ներտեքստային համակարգային Իսկ մեծ մասամբ նրանք քույր ու եղբայր են, ընդ
փոխակերպումները, ինչպես նաև հեքիաթը որում, արևը քույրն է, լուսինը` եղբայրը [3, էջ 16],
ընթերցողի ճանաչողական-մշակութային փորձը, ինչպես Հ. Թումանյանի «Տերն ու ծառան»
10
հեքիաթում: Սակայն քանի որ վերոհիշյալ արտահայտված ոճական-հուզական, ինչպես նաև

ռոմանական լեզուներում լուսինը իգական սեռի ժամանակային նրբերանգներն ու
գոյական է, արևը` արական, պատկերն տարբերությունները: Դրամի որոշ միավորներ
անխուսափելիորեն վերափոխվում է տարբեր պատճառներով (մեծ մասամբ`
թարգմանության մեջ: պատմական) կորցրել են իրենց ստույգ
Գեղարվեստական թարգմանությունը վեր է «արժեքային» իմաստը, կոնկրետությունը, վառ
հանում թարգմանվող և թարգմանող լեզուների արտահայտված ազգային գունավորումը և հաճախ
մշակույթներում առկա նմանություններն ու օգտագործվում են փոխաբերական իմաստով: Եթե
տարբերությունները: Հեքիաթի թարգմանության դրամի միավորները օգտագործվել են ընթերցողի
ժամանակ բարդ խնդիրներ չեն առաջանում, երբ մոտ քանակային որոշ պատկերացում ստեղծելու
տեղեկատվությունը համամարդկային բնույթ է նպատակով, ապա դրանք սովորաբար
կրում (օրինակ, նմանատիպ իրադրություններ, թարգմանվում են վառ ազգային գունավորում
հեքիաթային նույնատիպ սյուժեներ, կերպարներ), չունեցող գործառական համաբանություններով
սակայն երբ խոսվում է ազգային կամ էլ չեզոք, նկարագրական միջոցներով,
նշույթավորվածություն ունեցող իրողությունների օրինակ` սեռանիշ բառերով (փող, դրամ): Իմաստի
մասին, թարգմանիչը հարկադրված է հաղորդել լայն ընդհանրացման դեպքում այդ
լրացուցիչ տեղեկատվություն, որը բնօրինակում իրակությունները թարգմանվում են քիչ, շատ և
մտնում է կանխենթադրման ծավալի մեջ և նման այլ բառերով: Համեմատենք հետևյալ
կազմում է ասույթի «ազգամշակութային» օրինակները Հ. Թումանյանի «Տերն ու ծառան»
ենթատեքստը: Բնօրինակի և թարգմանության հեքիաթից. Ասում է. «Մինչև էն ժամանակը թե դու
ընթերցողների տեղեկատվության ծավալում եղած բարկանաս, դու հազար մանեթի տուգանք տաս
տարբերությունները թարգմանչին հարկադրում են ինձ, թե ես բարկանամ, ես տամ» [էջ 197]; իսպ. Dice:
ներմուծել լրացուցիչ տեղեկություններ` “Cuando llegue el tiempo de que tú te enfades, me darás
բացատրություններ, ծանոթագրություններ, որոնք cien reales de multa, y si me enfado yo, te los daré yo”
ավելացնում են տեքստի ծավալը, բարդացնում [p. 29] կամ “Vas a trabajar hasta que llegue el momento
հեքիաթի պարզ հյուսվածքը և դժվարեցնում en que tú te enfades y, entonces, me darás una multa de
տեքստի ընկալումը: Հաշվի առնելով cien monedas de oro. Pero si me enfado, te las daré yo”.
տեղեկատվության գործաբանական- Հեքիաթի տեքստում չափի միավորները
հաղորդակցական կարևորությունը` նման նույնպես ոչ այնքան ստույգ տեղեկություններ են
դեպքերում կարելի է դիմել թարգմանական հաղորդում, որքան ընթերցողի երևակայության մեջ
տարբեր հնարների: Քննենք մի օրինակ տեսանելի պատկերացում ստեղծում որևէ
«Բարեկենդանը» հեքիաթից, որտեղ ազգային երևույթի վերաբերյալ: Այդ պատճառով
երանգավորում ունեցող քելեխ բառը թարգմանվել նպատակահարմար է չափի միավորները
է նկարագրական հնարով. ...էսքան եղն ու բրինձը (իրակությունները) թարգմանել գործառական
միանգամից ինչի՞ համար ես առել բերել. հորդ համաբանություններով կամ էլ նկարագրական
քելեխն ես տալի՞ս, թե՞ տղիդ հարսանիքն ես անում միջոցներով, ինչպես հետևյալ օրինակում
[էջ 218]; իսպ. ¿por qué has comprado de una vez tanta «Բարեկենդանը» հեքիաթից. Մի օր էլ մարդը մի
manteca y arroz? ¿eh? ¿quizás sea para la comida de քանի փութ եղ ու բրինձ է առնում, տալիս մշակի
exequias de tu padre o la boda de tu hijo? [p. 2]; իտ. A շալակը, տանում տուն [էջ 218]; իսպ. Un día el
cosa serve tutto questo riso e grasso che hai portato a hombre compra unos cuantos sacos de arroz y manteca,
casa? Che ne devi fare, il convivio funebre di tuo padre se lo echa a las espaldas de un mozo y lo manda a casa
o la festa nuziale di tuo figlio? [p. 40]: [p. 1]; իտ. Un giorno capitò che il marito comprò grasso
Հեքիաթի թարգմանության ժամանակ e riso a bizzeffe, li caricò sulle spalle del bracciante e
առանձնահատուկ դժվարություն են ստեղծում portò le provviste a casa [p. 40].
ազգագրական, հասարակական-քաղաքական և այլ Իսկ ահա հետևյալ օրինակում կոտը
իրակությունները, դրամի և չափի միավորները: պատմաբառ է, որն ըստ Արդի հայերենի
Քելեխ բառը հայերենում նշանակում է «նոր բացատրական բառարանի նշանակում է «փայտե
թաղված ննջեցյալի հիշատակին տրված աման, որ իբրև չափ էր ծառայում հացահատիկի
ճաշկերույթ, հոգեհաց», որը գրեթե ընդունված չէ համար» [1]: Երկու լեզուներում էլ մի կոտ ոսկին
եվրոպական երկրներում: Իսպաներենում և թարգմանվել է գործառական համաբանությամբ:
իտալերենում տառադարձելու դեպքում այն Հարկ է նաև նշել, որ una alforja llena de monedillas de
տարաշխարհիկ երանգ է ստանում և իր վրա մեծ oro արտահայտությունը շատ գործածական է
ուշադրություն բևեռում, իսկ այլ հնարներով իսպանական ժողովրդական հեքիաթներում.
թարգմանելիս կորցնում է իր ազգային —Ինձ մի կոտ ոսկի ես պարտ, եկել եմ տանեմ:
երանգավորումը, հետևաբար և նման —Մի կոտ ոսկի՞—զարմանում է թագավորը: —
իրակությունները պետք է տառադարձել, երբ Սո´ւտ ես ասում, ես քեզ ոսկի չեմ պարտ [էջ 219]:
նրանք բնօրինակում իմաստային կամ հուզական (Սուտասանը)
մեծ ծանրաբեռնվածություն են կրում: —Tú me debes una alforja llena de monedas de oro,
Հ. Թումանյանի հեքիաթները թարգմանելիս he venido a llevármelo.
դժվար է հաղորդել դրամի միավորներում
11
—¿Una alforja llena de oro? —se sorprende el rey—. Հ. Թումանյանի հեքիաթներում հանդիպում են
Mientes, yo no te debo ningún oro. [p. 38] հուզարտահայտչական տարբեր երանգներով
“Mi dovete uno staio pieno d’oro, sono venuto per օժտված մի շարք կոչական բառեր`
riprenderlo”. արտահայտված ազգակցական
“Uno staio pieno d’oro?”, si stupì il re.“È una bugia, հարաբերություններ արտահայտող բառերով:
non ti devo proprio niente!” [p. 85-86] Հաշվի առնելով, որ ազգակցական միանման կամ
Վերոհիշյալ օրինակում, ինչպես նաև գրեթե նման հարաբերությունները հատուկ են
փոխաբերության, համեմատության կամ էլ բոլոր ժողովուրդներին, Ս. Վլախովը և Ս. Ֆլորինը
դարձվածային միավորի կազմում չափի ազգակցական բառերը դասում են տերմինների
միավորները հանդես են գալիս որպես շարքում [4, էջ 32]: Թեև ազգակցական բառերը,
վերաիմաստավորված բառեր, որոնք սովորաբար ինչպես և տերմինները, բավականին ճշգրտորեն
հաղորդվում են չեզոք, նկարագրական անվանում են ազգակցական հարաբերությունները,
միջոցներով: Չափի և դրամի միավորները պետք է այնուամենայնիվ, մի շարք ազգակցական բառեր
փոխարինել համարժեք բառերով մեծ ունեն «ազգամշակութային» ենթատեքստ, որը
վարպետությամբ` հեքիաթի ազգային երբեմն անհնար է հաղորդել թարգմանության մեջ:
երանգավորումը պահպանելու նպատակով: Այսպես, օրինակ, բացի դիմողական (կոչական)
Տարբեր ժողովուրդների խոսքային արժեքով գործածվող mamá/papá, madre/padre
ավանդույթները վառ արտահայտված ազգային բառերից, իսպաներենում կան
գունավորում ունեն: Խոսքային ամեն մի հուզարտահայտչական տարբեր երանգներով
իրադրություն «սպասարկվում» է պատրաստի օժտված կոչական մի շարք բառեր (mami/papi,
բանաձևերով, որոնք տվյալ ժամանակաշրջանում viejo/vieja; gordi; papito/mamita; papaíto/mamaíta;
ընդունվել և գործածվում են տվյալ լեզվական papuchi/mamuchi; padrecito/madrecita և այլն), որոնք
համայնքի խոսքային գործունեության մեջ: դժվար է թարգմանել այլ լեզուներում [6, էջ 65]:
Իրագործելով լեզվի հիմնական գործառույթը` Նշված տարբերակներից որևէ մեկի ընտրությունը
հաղորդակցությունը, խոսքի բանաձևերը մեծ չափով պայմանավորված է նաև տարածքային
կատարում են մի շարք այլ գործառույթներ, գործոնով և հասցեագրողի սոցիալական
ինչպես, օրինակ, հաղորդման հասցեատիրոջ կամ կարգավիճակով: Հ. Թումանյանի հեքիաթներում
ընդունողի ուշադրությունը գրավելը (կոչական հանդիպում են մի շարք կոչական բառեր, որոնք
կամ դիմողական գործառույթ), խոսքարկման կամ օգտագործվում են զրույցի ընթացքում մտերմաբար
կապահաստատական գործառույթ, հասցեատիրոջ խոսակցին դիմելու, նրա ուշադրությունը
նկատմամբ վարքաձևային/ոչ վարքաձևային հրավիրելու նպատակով: Այդ բառերի շարքում
կողմնորոշում, սոցիալական-կարգավորիչ և առանձնանում է բարբառային
ոճական գործառույթ [6, էջ 27]: Այս առումով Հ. խոսակցամտերմական ախպեր բառն իր
Թումանյանի հեքիաթների թարգմանության տարբերակներով` ախպերացու (անծանոթին
խնդիրներից է իրադրային մի շարք կլիշեների, այդ դիմելու քաղաքավարական արտահայտություն),
թվում նաև անեծքի քարացած ձևերի համարժեք մարդ-ախպեր: Իսպաներենում այն կարելի է
վերարտադրությունը: Համեմատենք հետևյալ թարգմանել hombre եղանակավորող բառով,
օրինակները «Բարեկենդանը» հեքիաթից. –Վա´յ ինչպես նաև buen hombre ժողովրդախոսակցական
քու անխելք տունը քանդվի, որ ասում եմ հիմար ես, արտահայտությամբ, որը նույնպես օգտագործվում
հիմար ես էլի …[էջ 219]; իսպ. —¡Mal haya! ¡Que se te է անծանոթ խոսակցին դիմելու համար և շատ
parta un rayo! Cuando digo que eres una tonta, tonta գործածական է իսպանական ոսկեդարյան
eres…[p. 5]; իտ. Accidentaccio... Che ti venga un գրականության մեջ: Յուրահատուկ մարդ-ախպեր
colpo! Vedi che sei proprio stupida...? [p. 42]: արտահայտություն-պատկերը կարելի է բառացի
Համեմատենք նաև հետևյալ օրինակները «Տերն ու վերարտադրել իսպաներենում` հաշվի առնելով
ծառան» հեքիաթից. վա՜յ նրա մեղքը, ով բարկացավ գրական որոշ ավանդույթների գոյությունը
[էջ 200]; իսպ. pobre de él quien se enfade [p. 31]; սև (Ֆերնանդո Սոտո Ապարիսիոյի համանուն վեպը և
լինի քու պատահելու օրը, էս ինչ փորձանք էր, որ այլն): Երեք դեպքում էլ իտալերենում թարգմանիչը
ես ընկա մեջը... [էջ 201]; իսպ. ¡Maldito sea el día que գործածել է ավելի չեզոք fratello, amico բառերը.
apareciste! ¡Vaya desgracia en la que he caído…! [p. 32]: —Ա´խպեր, ա´խպեր, հալա մի կանգնի [էջ 218]:
Անեծքի վերոհիշյալ քարացած (Բարեկենդանը)
արտահայտությունները` իրադրային —Hombre, hombre, párate por un ratito [p. 3].
կաղապարները, թարգմանվել են ամբողջական “Fratello! Fratello! Fermati un attimo” [p. 41].
փոխակերպման հնարով: Սա այն թարգմանական — Առաջ բարի, մարդ-ախպեր, ո՞ւր ես գնում, —
հնարն է, երբ բնագրի լեզվական միավորը հարցրեց գայլը [էջ 167]: (Անխելք մարդը)
թարգմանության լեզվում վերարտադրվում է ոչ թե —Buenos días, hermano hombre, ¿adónde vas?
տարր առ տարր, այլ ամբողջությամբ և “Buon cammino, amico! Dove vai?”, chiese il lupo
«ելակետային լեզվի և թարգմանող լեզվի [p. 93].
միավորների ներքին ձևի տեսանելի կապը արդեն — Բարի օր, ախպերացու, էդ ի՞նչ ես մոլորվել,
չի ընկալվում»[5, էջ 54]: ի՞նչ ես միտք անում ... [էջ 187]: (Խոսող ձուկը)
12
—Buenos días, buen hombre, ¿por qué vienes tan բառացիորեն վերարտադրելիս այն կտրուկ
despistado? առանձնանում է ամբողջ տեքստից, հետևաբար և
“Buongiorno amico! Perché sei così turbato, cosa ti մասնակի վերափոխման անհրաժեշտություն է
preoccupa?” [p. 15] առաջանում: Տվյալ դեպքում կարելի է օգտագործել
Ամեն մի ժողովրդի հեքիաթներն ունեն հատուկ նաև իսպանական ժողովրդական հեքիաթների
սկիզբ և վերջաբան: Հայկական հեքիաթները փակող բանաձևերի այնպիսի տարրեր, որոնք
սովորաբար սկսվում են հետևյալ բանաձևերով` հատուկ են տվյալ իրադրությանը. Բարին էստեղ,
Լինում է, չի լինում... կամ էլ` Ժամանակով մի ..., չարը էն ագահ թագավորի մոտ [էջ 196]; իսպ. Y
իսկ իսպանական հեքիաթներին հիմնականում desde entonces ellos viven muy felices y dichosos. ¡Que
բնորոշ է այս սկիզբը. Éranse una vez ..., Había una Dios los bendiga y la maldad se quede con el rey avaro!
vez ..., Este era ..., Estos eran. Այսպիսով, հեքիաթը մի շարք կառուցվածքային,
Շատ հեքիաթներ ունեն նախասվածք կամ ոճապատկերային և գեղարվեստական
վերջասվածք, այսինքն` հեքիաթին նախորդող կամ առանձնահատկություններով օժտված ուրույն
հաջորդող սրախոսություն կամ տեքստ է, որն առանձնանում է լեզվամշակութային
իմաստախոսություն, որը հեքիաթի կոմպոզիցիայի մեծ ներուժով: Հեքիաթի ազգամշակութային
կարևոր տարրերից է: Հետևյալ նախապատումը, նշույթավորվածություն ունեցող լեզվական
որով հեքիաթասացը սկսում է «Տերն ու ծառան» միավորների թարգմանության ժամանակ
հեքիաթը և´ իսպաներենում, և´ իտալերենում կարևորվում է գործաբանական հարմարեցման
թարգմանվել է համարժեք նույնատիպ խնդիրը, որը պայմանավորված է լեզվական և
արտահայտություններով` ներդաշնակորեն արտալեզվական տարբեր գործոններով,
միահյուսվելով հեքիաթի տեքստին. Աստված բարի թարգմանող և թարգմանվող լեզունները կրող
տա ձեզ էլ, երկու ախպորն էլ [էջ 197]; իսպ. —Que ժողովուրդների աշխարհընկալման և
Dios os bendiga, a los dos hermanos también [p. 32]; աշխարհաճանաչողության
իտ. Che Dio benedica voi e due fratelli [p. 74]. Բայց առանձնահատկություններով:
ահա «Ոսկու կարասը» հեքիաթի փակող բանաձևը
ԳՐԱԿԱՆՈՒԹՅՈՒՆ
1. Աղայան Է. Արդի հայերենի բացատրական բառարան, 6. Фирсова Н. Испанский речевой этикет. М.: Высшая
Երևան, «Հայաստան» հրատ., 1976: школа, 1991.
2. Թումանյան Հ. Երկերի լիակատար ժողովածու, հ.5, 7. Tumanián, H. El carnaval (traducción del armenio: H.
Baghdasaryan y A. Deirmendjián). Ereván, 2008.
Երևան, «Գիտություն» հրատ., 1994: 8. Tumanián, H. Cuentos armenios (traducción del armenio: H.
3. Հարությունյան Ս. Հայ հին վիպաշխարհը, Երևան, Baghdasaryan y A. Deirmendjián) //Astghik, Yerevan: Sahak
«Արևիկ» հրատ., 1984: Partev, 2010-2011, 20-21, pp. 26-38.
4. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М.: 9. Toumanyan, H. Fiabe armene (traduzione dall’armeno di
Высшая школа, 1980. Geghard Vahè Vahuni). Erevan, 2013.
5. Рецкер Я. Теория перевода и переводческая практика. М.:
Международные отношения, 1974.
REFERENCES
1. Aghayan, E. Modern Armenian Explanatory Dictionary. 4. Vlahov, S., Florin, S. Untranslatable in translation. M.:
Yerevan: «Hayastan», 1976. Vysshaya shkola, 1980.
2. Tumanyan, H. Complete Collected Works, vol. 5. Yerevan: 5. Retsker, Y. The theory of translation and translation practice.
«Gitutyun», 1994. M.: Mezhdunarodnye otnosheniya, 1974.
3. Harutyunyan, S. Old Armenian Epic Heritage. Yerevan: 6. Firsova, N. Spanish discursive etiquette. M.: Vysshaya shkola,
«Arevik», 1984. 1991.
Some problems in the translation of national peculiarities of fairy tales

A. G. Baghdasaryan
Abstract: The fairy tale is a unique form of the worldview modeling of a given nation, during its translation special importance is given
to the equivalence of linguo-cultural elements. The present paper examines the translation problems of stylistic-figurative system, tradi-
tional formulas and of some cultural terms, based on the material of Spanish and Italian translations of the fairy tales of the great Arme-
nian writer H. Tumanyan. During the translation of national peculiarities of the fairy tale special attention is given to the pragmatic adap-
tation of the text which is conditioned by the communicative-functional value of the utterances, linguistic and extralinguistic factors and
by peculiarities of the mentality of target-language and source-language native speakers.
Keywords: fairy tale, national cultural component, translation, pragmatic adaptation, linguistic and extralinguistic factors
О некоторых проблемах перевода национальных особенностей сказок

А. Г. Багдасарян
Аннотация. Сказка является уникальной формой моделирования мировоззрения данного народа, при переводе которой
весьма значимы проблемы эквивалентности лингвокультурных элементов. В статье изучаются трудности перевода образно-
стилистической системы, традиционных формул и некоторых реалий сказок на материале испанского и итальянского пере-
водов сказок великого армянского писателя О. Туманяна. В процессе перевода национальных особенностей сказки пристав-
ляется особенно важным прагматическая адаптация текста, что обусловлено коммуникативно-функциональным значением
данного высказывания, лингвистическими и экстралингвистическими факторами, а также особенностями менталитета носи-
телей исходного и переводящего языков.
Ключевые слова: сказка, национально-культурный компонент, перевод, прагматическая адаптация, лингвистические и
экстралингвистические факторы
13
Своєрідність художньої деталі в поетикальній системі ліричного

наративу збірки Я. Щоголева «Ворскло»
Т. Й. Бандура*, Н. В. Яремчук
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
*Coppesponding author. E-mail: [email protected]
Анотація. Стаття присвячена дослідженню своєрідності художньої деталі в ліричному тексті. Визначається роль поетичної
деталі у творенні ліричного характеру. З’ясовується естетична функціональність деталі як поетикального засобу в системі
зображально-виражальних можливостей твору.
Ключові слова: ліричний сюжет, ліричний характер, наратив, поетика, художня деталь.
Останнім часом увага українських літературознавців тєрадісна, під тягарем важких умов і відсталого селя-
звернена до специфіки й функціональності художньої нського родинного побуту змарніє, завчасу постаріє,
деталі. Така загострена зацікавленість зумовлена на- стане бабусею. У монолозі старої жінки, зверненому
самперед надзвичайно активною художньою позиці- до сплячої доньки, для створення відповідного на-
єю цього структурного елемента тексту. Але критич- строю у читача, поет використовує сюжетотворчі де-
ний зір в основному фокусувався на специфіці поети- талі-звертання народнопоетичного характеру: «спи,
чної деталі прозового твору. Ґрунтовно досліджували моя голубко», «моя дитино»; «горечко», «годочки»;
художню деталь у прозовому творі Т.Аврахов, «їстимуть тебе зовиці, їстиме свекрухи», «злиднів
Г.Гримич, І.Приходько, Ю.Кузнєцов, В.Святовець, повно» [5, 67] тощо. Ці поетикальні конструкції інти-
М.Хороб, І.Христенко та ін. Що ж до лірики, то тут мізують монолог, лірично забарвлюють твір. Закін-
немає чіткої, концептуальної системи теоретичного чуючи вірш, поет знову звертається до початкового
осмислення функціональної заданості художньої де- малюнка, обрамлює ним все раніш сказане: «А врод-
талі. лива чорнобрива спить собі й не чує» [5, 67]. Маємо
Метою нашої розвідки є з'ясування природи та по- приклад кільцевої деталі, направленої увиразнити
ліфункціональності художньої деталі, зокрема харак- об’єкт, на який спрямована мова й почуття.
теротворчої її заданості, в ліричному творі. Адже у Поет-Щоголів відходить від романтичної поезії 30
видатного майстра поезії деталь успішно реалізує ча- – 40-х років, зокрема від її абстрактної символіки, що
сом найскладніші структурно-композиційні, характе- властива була ще в якійсь мірі його окремим раннім
рологічні завдання, а поєднання деталей виступає творам. Розпочавши вірш «Косарі» пейзажним малю-
своєрідним ідейно-пафосним центром, організовує нком, поет далі подає майстерний опис процесу праці,
думку, наснажує підтекст. Досконале з цього приводу зосереджує увагу на окремих її деталях, з етнографіч-
висловлювання В. Святовця про велич художньої де- ною точністю виписує назви трудових знарядь. Ми-
талі: «Рідкісне вміння через виразну, соковиту худо- тець прагне максимально повно відтворити процеси
жню деталь передати своє бачення навколишнього праці, в даному випадку косіння. Спочатку він немов-
світу прирівнювалося до справжнього таланту» [4, 3]. би вводить нас в атмосферу праці, називаючи знаряд-
Все це ставить перед нами складні, відповідальні за- дя і предмети, необхідні при даній роботі, вклинює в
вдання наукового осмислення деталі саме як активно нарацію чіткі зорові деталі: бруски, клепала, далі зма-
діючого компонента художньої цілісності. Насампе- льовує підготовку до праці – «гострим коси»; називає
ред – у плані термінологічної дефініції аспектів конк- специфічні прийоми при косінні – «в ручку йдем»,
ретних дій художньої деталі. «пройдем гони» тощо. Допомагає поетові в змалю-
Тим часом у науковому обігу, крім традиційно від- ванні косіння також проекція в ударні рядки строф
значуваних портретної, пейзажної деталі, містких по- вірша таких моторово-зорових образів, створених
дробиць інтер'єру, тільки зрідка вказують на сюжетну, дієсловами, як: «Не проб'єм», «Ми все йдем», «Потя-
наскрізну деталь у поетичному творі. У подальшому гніть», а також патетичні звертання— «Нуте ж, нуте,
розгляді конкретних ліричних творів або їх частин, косарі» [5, 67] тощо.
означуючи різновиди художніх деталей за їх основ- Настанова на максимально точне змалювання про-
ним функціональним призначенням, покажемо, якою цесу праці косарів відбилася і на характері пейзажу в
багатою, новаторською в самих основах і надзвичайно цьому вірші. Для пейзажу властиві лаконізм, економія
продуктивною в реальних наслідках була творча ви- вислову і виразність картини. Прибічник детального
нахідливість поета. барвистого пейзажу, Щоголів дає не розгорнені кар-
Характерною рисою віршів Щоголева є проникли- тини, а лише окремі пейзажні деталі-штрихи: «ще
вий ліризм, а також точність у відтворенні деталей. роса з житів не спала», «а жита, як очерети», «жовте
Так, у вірші «Неня», після стислого опису – малюнка, жито переспіло», «день заходе, сонце сяде», «на поко-
своєрідної заставки вірша, де зображено, як стара жі- си опали роси» [5, 67]. Причому ці пейзажні деталі
нка поле на городі зілля, а на зіллі заснула її дочка невіддільні від процесу праці, підкреслюють здебіль-
Маруся, «чорнобрива і вродлива», починається дов- шого ті чи інші якості жита, яке косять косарі.
гий, емоційно насичений монолог старої жінки. Жінка Вчений-літературознавець А.Погрібний звертає
вболіває, що швидко мине час, її донька виросте, вий- увагу на високій ідейній наснаженості поезії Я. Що-
де заміж і, так само, як і вона, колись вродлива і жит- голева: «Не можна не відзначити таких цінних якос-
14
тей вірша «Косарі», як загальний оптимістичний тон – уявлення про запорожця, Щоголів робить його образ
радісний настрій гуртової праці, насолода трудовим ще реалістичнішим, виразнішим і конкретнішим. Де-
буттям» [3, 83]. Опоетизування праці, романтично- тально розповівши про коня і збрую, про одяг і зброю
піднесене змалювання трудового процесу Щоголевим козака (збруя а цвяхами, бляхами; сідло з попоною –
йде тут від народного, народнопісенного розуміння китайкою червоною; пістоль з рушницею; старенька
праці. У вірші яскраво видно одну з характерних осо- шабля гостра; жупан шматований, сонечком побіля-
бливостей реалізму кращих поезій Щоголева – прав- ний, кулями постріляний), поет розкриває його образ
дивість деталей поєднується з гармонійним відтво- не безпосередньо, змальовуючи портрет і розповіда-
ренням цілого, конкретність – з романтично- ючи про людські якості запорожця, а посередньо, зок-
піднесеною емоційністю. рема через деталі одягу характеризує його вдачу. Зро-
З великою любов'ю змальовує Я. Щоголів невтом- зуміло: жупан шматований тому, що козак був не раз
ного трудівника у вірші «Ткач». З професіональним у бою, а турками шанований, бо він хоробро бився з
знанням називає він знаряддя праці – верстак, основи, ворогом.
ляда, берди, цівки тощо. Поетична деталь, проте, не є З живописною виразністю відтворює Щоголів
самоціллю для письменника. Вона надає конкретності прощання дівчини з козаком, який їде в Запорозьку
й локальності поетичній картині. І ця конкретність, Січ і не знати, чи повернеться: «кінь з повода врива-
локальність знову-таки йде від народнопісенних засо- ється», «чорнявая, коханая... біленькими рученьками
бів зображення дійсності. за стремено хапається» [5, 89]. Лише двома речення-
Поет підкреслює, що ткач здобував собі на хліб ми, кількома зоровими і моторовими деталями, поет
важким трудом, працюючи «вдень і вночі», в той час, створює живу картину прощання, відтворює цілу
як багатий може знайти роботі «начало й кінець», драму людського життя. З великим пієтетом і захоп-
тобто працювати або й ні, як йому заманеться. Дослі- ленням зображує Щоголів Запорозьку Січ у вірші
дниця О. Лапко акцентує увагу на глибокому філо- «Січа». Художнім словом поет викликав до життя
софському підтексті лірики поета: «У… віршах Я. яскраві картини побуту і звичаїв запорожців. Спочат-
Щоголева відчутна проповідь стоїцизму, в основі яко- ку він подає, так би мовити, опис збоку, але точний,
го глибока переконаність у тому, що перебування лю- повний, помережаний зоровими деталями: гасан
дини в суєтному й недосконалому земному світі є (майдан), кош, крамниці, церкви, вежі, курені.
випробуванням її духу» [1, 103]. І молюсь тобі, як святу:
З великою майстерністю поет змальовує нічну ро- Покажи тепер мені
боту ткача в тісній убогій хаті, що не рядок, то жива, Свій гасан, свій кош, крамниці, –
яскрава картина: Церкву й башти, й курені. [5, 174].
Ось і заснули по лавках хлоп'ята; Далі поет змальовує картину збору запорозького
Крикнув цвіркун, догоря каганець; війська на випадок бойової тривоги чи свята: в литав-
Трохи притихло; побільшала хата, ри б'є довбиш (литаврщик), грають сурмачі, золотом
Швидко вже буде й роботі кінець. [5, 78]. сяють корогви (прапори) і пірначі (полковницькі бу-
Всього в чотирьох рядках змальовано інтер'єр і об- лави). У віршах збірки «Ворскло» про Запорозьку Січ
становку в хаті бідняка (дві зорові деталі – «заснули і запорожців поет в стилі народного героїчного епосу
по лавках хлоп'ята», «догоря каганець» і одна слухова вірно передав атмосферу життя козаків, змалював
– «крикнув цвіркун»). З тонкою психологічною спос- живі типи запорожців, дух героїзму, мужності, міцної
тережливістю передано просторове відчуття ткача: як військової організації.
поснули діти — побільшала хата, показано його вто- У багатьох поезіях збірки «Ворскло» Щоголів ви-
му — жде не діждеться, коли буде «роботі кінець». явив себе оригінальним майстром пейзажної лірики.
Значну групу віршів у збірці «Ворскло» присвятив Це яскраві поезії «Весна», «Степ», «Осінь», «Вечір»,
поет оспівуванню героїчного минулого українського «Рибалка», «Лоскотарки» та інші. Пейзаж у цих вір-
народу, його історії, особливо Запорозької Січі, чума- шах мальовничий, барвистий, багатий на звукові й
кування тощо. Щоголів не прагне змалювати дійсні кольорові деталі, і, що особливо важливо відзначати,
історичні події чи конкретних історичних осіб. У його реалістичний. Саме в пейзажній ліриці Я. Щоголів
віршах на цю тему відтворено загальні риси запорозь- реалізувався як співець любові до природи, як майс-
кого козацтва, окремі деталі їх побуту, звичаїв, вдачі, тер у змалюванні емоційно насиченого пейзажу, в
специфічний спосіб їх життя (вірші «Поминки», «Во- умінні тонко й талановито засобом художньої деталі
ля», «Орел», «Діброва», «Запорожець», «Щастя», «Сі- відтворити кольори й відтінки, фарби й звуки, на які
ча»). В цих творах поет підкреслює типові риси запо- так багата природа української землі.
розьких козаків – їх патріотизм, сміливість, рішучість, У вірші «Весна», ніби майстер пензля, поет фіксує
презирство до смерті, вірність у дружбі. різноманітні зорові деталі, що спостеріг навесні, серед
У вірші «Поминки», що належить до раннього пе- оживаючої природи. Це спочатку здебільшого кольо-
ріоду творчості, Щоголів змалював колоритний образ рові враження: «почорніла дорога»; вкриваються «ли-
запорожця. З властивим йому умінням виписує одну стом зелені луги»; з чистої річки почнуть підніматися
за одною портретні деталі, що в синтезі допомагають темні пучечки куги», «паром, як морем, покривається
уявити козака. Справедливо зауважує дослідниця О. балка» [5, 203] тощо.
Новик, говорячи, що «…більшість мотивів та образів Щоголів-лірик, на відміну від художника, що апе-
його творів беруть початок з українського фольклору, лює насамперед до наших зорових відчуттів, більше
вітчизняного та світового романтичного письменства» звертається до уяви читача і тому має ширші й багат-
[2, 121]. Поклавши в основу вірша народнопісенне ші можливості зображення предметів і явищ, ніж ху-
15
дожник. Такі наскрізні деталі у вірші Щоголева «Вес- Отже, використовуючи різноманітні засоби словес-
на», як «рушиться по полю сніг», «струмінь в ярочку ного, поетичного зображення – деталі зорові, слухові,
побіг», «повідь низи і долини покриє, піде по річці моторові – поет створює величну панораму весняного
байдак», «із вирію птиця зав'ється», «виплила качка, відродження природи. Загалом пейзаж у поезіях Що-
об воду плеснула», «аїром гра вітерок», «з пасіки голева із збірки «Ворскло» реалістичний, сповнений
в'ється димок» тощо, не зв'язані безпосередньо з ко- тонкої спостережливості, багатий на звуки, кольори,
льоровими враженнями. Вони розраховані здебільшо- барви і відтінки.
го на уяву, на спогади читача про вже бачене. Поет Підсумовуючи, зауважимо, що художня деталь у Я.
називає предмети, істоти і вказує лише дію, яку вони Щоголева часто фігурує як одноразова. Але зустріча-
виконують чи якій підлягають, не характеризуючи їх ється й повторювана деталь, яка у митця найбільш
додатково. Але ця характеристика за допомогою мо- наснажена. Проте не слід розуміти її буквально як
торових деталей, створених дієсловами, відтворює повтор назви якогось предмета, почуття, характерної
типове. Коли поет каже, що птахи, які повертаються з ознаки. Це може бути і символічна інтенція, і фраг-
вирію, «без пам'яті будуть летіти», кожен у рідний мент роздумів ліричного героя, і посутній елемент
куток, то в уяві читача справді постає весінній пта- оповіді. Автор ніби повертає нас до вже сказаного,
шиний літ, поспішний, нестримний. Вдало викорис- хоче ще раз акцентувати увагу на раніше висловленій
товує автор для передачі весняного пробудження в думці, можливо, повніше її розкрити, підкреслити
природі і слухові деталі, відтворюючи різноголосий значимість мовленого. Така деталь ніби поглиблює
спів птахів, голоси звірів у лісі, в полі. На означення підтекст, робить його видимим, підносить нас до рів-
криків тварин, голосів птахів поет знаходить точне ня авторського бачення, розуміння ситуації, відтіняє
слово, єдино можливе, іноді користуючись народним щось важливе, навіть визначальне в ліричних харак-
словником: «свиснув бабак» – «закаркає грак», «зо- терах. З цього погляду Яків Щоголів залишив своєрі-
зулі в гілках закували», «дятел у сук торохтить», «іво- дні й неповторні зразки високохудожньої поезії.
лга свище», «шпаки закричали» [5, 207] тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Лапко О. Релігієсофське осмислення буття людини в пое- серпень – № 8 (596). – С. 115 – 121.
зії Якова Щоголева / О. Лапко // Вісник Луганського на- 3. Погрібний А. Яків Щоголев: нарис життя і творчості /
ціонального університету імені Тараса Шевченка. Філо- А.Погрібний. – К.: Дніпро, 1986. – 166с.
логічні науки. Ч. 1. – 2009. – лютий – № 3 (166). – С. 98 – 4. Святовець В. Талант починається з деталі / В. Святовець.
104. – К.: Інститут журналістики, 2003. – 64 с.
2. Новик О. Мотиви та образи творів Якова Щоголева: про- 5. Щоголів Я. Твори / Яків Щоголів. – Харків: САГА, 2007.
явлення традиції / Ольга Новик // Слово і час. – 2010. – – 509 с.
REFERENCES
1. Lapko O. Relihiyesofs'ke osmyslennya buttya lyudyny v 3. Pohribnyy A. Yakiv Shchoholev: narys zhyttya i tvorchosti /
poeziyi Yakova Shchoholeva / O. Lapko // Visnyk A.Pohribnyy. – K.: Dnipro, 1986. – 166 s.
Luhans'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa 4. Svyatovets' V. Talant pochynayet'sya z detali / V. Svyatovets'.
Shevchenka. Filolohichni nauky. Ch. 1. – 2009. – lyutyy – № – K.: Instytut zhurnalistyky, 2003. – 64s.
3 (166). – S. 98 – 104. 5. Shchoholiv Ya. Tvory / Yakiv Shchoholiv. – Kharkiv: SAHA,
2. Novyk O. Motyvy ta obrazy tvoriv Yakova Shchoholeva: 2007. – 509 s.
proyavlennya tradytsiyi / Ol'ha Novyk // Slovo i chas. – 2010.
– serpen' – № 8 (596). – S. 115 – 121.
Своеобразие художественной детали в поэтикальной системе лирического нарратива сборника Я. Щоголева

«Ворск- ло»
Т. И. Бандура, Н. В. Яремчук
Аннотация. Статья посвящена исследованию своеобразия художественной детали в лирическом тексте. Определяется роль
поэтической детали в создании лирического характера. Устанавливается эстетическая функциональность детали в системе
поэтикальных средств. Большую часть стихотворений в сборнике «Ворскло» поэт посвятил воспеванию героического
про- шлого украинского народа, его истории, особенно Запорожской Сечи, бурлакования и т. д. Я. Щоголев не стремится
изобра- зить действительные исторические события или конкретные исторические лица. В его стихотворениях на эту тему
воспро- изведены обобщенные черты запорожских казаков, отдельные детали их быта, обрядов, традиций, характера,
специфиче- ский образ их жизни. В этих произведениях поэт подчеркивает типичные черты запорожских казаков – их
патриотизм, сме- лость, решительность, презрение к смерти, верность в дружбе. Поэтизация труда, романтическое
воспевание трудового про- цесса Щоголевым в поэтическом сборнике идет от народного, народнопесенного понимания
работы. В стихотворениях ярко видно одну из характерных особенностей реализма лучших поэзий Щоголева – правдивость
деталей объединяется с гармо- ничным воспроизведением целого, конкретность – с романтической тональностью. С
большой любовью рисует Я. Щоголев неутомимого труженика. Поэтическая деталь, однако, не является самоцелью для
писателя. Она придает изображению кон- кретности и локальности поэтичной картины. И эта конкретность, локальность
опять идет от народнопоэтического арсенала изображения действительности. Отмечено, что пейзаж в стихотворениях
сборника яркий, многокрасочный, насыщенный звуковыми и цветовыми деталями и, что очень важно отметить,
реалистический. Именно в пейзажной лирике Я. Щоголев проявил себя как певец любви к природе, как мастер в
изображении эмоционально насыщенного пейзажа, в умении тонко и талантливо посредством художественной детали
запечатлеть цвета и оттенки, краски и звуки, на которые богата природа украинской земли. Была рассмотрена
художественная функциональность поэтической детали на материале конкретных лирических произведений или их
частей, определялись разновидности художественных деталей по их основным функцио- нальным предназначениям,
демонстрировалась богатая, новаторская в самых основах и чрезмерно продуктивная в реальных
16
результатах творческая изобретательность поэта Якова Щоголева. Было установлено, что художественная деталь в поэзии
Я. Щоголева часто фигурирует как одноразовая. Но встречается и повторяемая деталь, которая у писателя наиболее насы-
щенная. Однако не следует ее понимать буквально как повторение названия какого-то предмета, чувства, характерного при-
знака. Это может быть и символическая интенция, и фрагмент раздумий лирического героя, и существенный элемент по-
вествования. Автор вроде как возвращает нас к уже сказанному, хочет еще раз акцентировать внимание на раньше сказан-
ной мысли, возможно, полнее ее раскрыть, подчеркнуть значимость сказанного. Такая деталь усугубляет подтекст, делает
его видимым, возносит нас к уровню авторского видения, понимания ситуации, оттеняет что-то важное, даже определяю-
щее в лирических характерах. Поэтому Яков Щоголев оставил своеобразные и неповторимые образцы высокохудожествен-
ной поэзии.
Ключевые слова: лирический сюжет, лирический характер, нарратив, поэтика, художественная деталь.
The originality of the artistic part in blowing in the system of lyrical narrative of the collection Y. Schoholev’s «Vorsklo»
T. J. Bandura, N. V. Yaremchuk
Abstract. The article is sanctified to research of originality of artistic detail in lyric text. The role of poetic detail is determined in
creation of lyric character. Aesthetic functionality of detail is set in the system of poetics facilities. Greater part of poems in collec-
tion of «Vorsklo» a poet devoted to the sing of the heroic past of the Ukrainian people, his history, especially Zaporizhzhya cossacks.
Yakov Schoholev does not aim to represent actual historical events or concrete historical persons. In his poems on this theme the
generalized lines of the Zaporizhzhya cossacks, separate details of their way of life, ceremonies, traditions, character, specific way of
their life, are reproduced. In these works a poet underlines the typical lines of the Zaporizhzhya cossacks is their patriotism, boldness,
decision, contempt to death, loyalty in friendship. Poeticizing of labour, the romantic sing of labour process of Schoholev in poetic
collection goes from the folk, folk-song understanding of work. One of characteristic features of realism of the best poetries of Scho-
holev is brightly visible in poems - veracity of details teams up with the harmonious reproducing of unit, specification - with the
romantic key. With large love Y. Schoholev draws a tireless worker. A poetic detail, however, is not an end in itself for a writer. She
gives the image of specification and locality of поэтичной picture. And this specification, locality again goes from the народнопоэ-
тического arsenal of image to reality. It is marked that the landscape in the poems of collection is bright, multicoloured, saturated by
voice and colour details and, that it is very important to mark, realistic. Exactly in the landscape lyric poetry of Y. Schoholev proved
as a singer of love to nature, as master is in the image of emotionally saturated landscape, in ability thinly and talented by means of
artistic detail to imprint colors and tints, paints and sounds on that nature of Ukrainian earth is rich. Artistic functionality of poetic
detail was considered on material of concrete lyric works or their parts, the varieties of artistic details were determined on their basic
functional destinies, the rich was demonstrated, innovative in bases and beyond measure productive in the real results creative inge-
nuity of poet Yakov Schoholev. It was set that an artistic detail in the poetry of Y. Schoholev often appears as non-permanent. But
there is the repeated detail that for a writer most saturated. However it is necessary to understand her literally as a reiteration of the
name of some object, sense, characteristic sign. It can be both symbolic intension and fragment of meditations of lyric hero, and sub-
stantial element of narration. Author as though as returns us to already said, wants once again to accent attention on before the said
idea, maybe, completer to expose her, underline meaningfulness of said. Such detail aggravates an implication, does it visible, uplifts
us to the level of authorial vision, understanding of situation, shades something important, even qualificatory in lyric characters.
Therefore Yakov Schoholev left original and unique standards to highly artistic lyric.
Keywords: lyrical plot, lyrical character, narrative, poetic, artistic detail.
17
Крізь заборони і мовчання: згадки про творчість

Тараса Шевченка у період його заслання
Н. О. Бондарєва
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Анотація: Стаття присвячена розгляду критичної рецепції творчості Шевченка в період його заслання (1847–1857), що стано-
вить згідно з нашою гіпотезою цілісний текст, який відбиває всі особливості сприйняття українського поета в цей час, зокрема
непоодинокі деформації цілісного образу митця.
Ключові слова: критика, відгук, згадки, цензура.
Із появою друком двотомного коментованого зведення жуються виразні відмінності, про що далі. Водночас
матеріалів «Тарас Шевченко в критиці» [5; 6] дедалі критична рецепція творчості Шевченка в період його
більшої актуальності набуває необхідність всебічного заслання становить згідно з нашою робочою гіпотезою
осмислення динаміки критичної рецепції творчості цілісний текст, який відбиває всі особливості сприй-
поета в різні періоди, що є наступним етапом дослі- няття українського поета в цей час, зокрема непооди-
дження після реєстрації і нагромадження текстів. На- нокі деформації цілісного образу митця.
зване видання охоплює критику прижиттєву та промі- Е. Хоєцький у «Порівняльному нарисі слов’янських
жок від смерті митця до кінця 1861 р. Очевидною є мов та наріч», опублікованому в паризькому двотиж-
потреба селективного підходу до републікації матеріа- невику «Revue indépendаnte» (1847, т. 10) у частині
лів пізнішого часу – принаймні до кінця ХІХ ст. Зрозу- статті, присвяченій українській мові, згадав Шевченка:
міло, упорядникам доведеться відмовитися від прин- «У наші дні кілька місцевих письменників, натхнених
ципу повноти добору, адже після смерті Шевченка любов’ю до материнської мови, почали друкувати
кількість різного роду відгуків, спогадів, досліджень поезії, повісті й інші літературні твори, писані чистим,
зростала в геометричній прогресії. мелодійним і правильним народним наріччям. Першим
Закономірно, що одним із найбільш перспективним подав приклад Котляревський, який окрім кількох
для детального дослідження видається період прижит- пісень і балад так по-простонародному й так дотепно
тєвої рецепції, якому присвячено чимало розвідок. перелицював “Енеїду”; його слідами пішли й надруку-
Науковці переважно зосереджувалися на відгуках про вали кілька ліричних поезій Павловський, Шевченко,
«Кобзар» 1840 р. (див., приміром [1]), про інші окремі Могила, Ганка й інші» [5, с. 653]. Шевченко потрапив
Шевченкові видання різного часу [2; 3] тощо. Однак тут у ледь не випадковий перелік із чотирьох імен:
поза увагою опинився не менш важливий десятирічний О. Павловський – автор «Грамматики малороссийского
період заслання Шевченка – від моменту арешту поета наречия», а В. Ганка – чеський філолог і поет. Лише
у справі Кирило-Мефодіївського братства (5 квітня Могила – справді український поет-романтик Амвро-
1847 р.) до його виїзду з Новопетровського укріплення сій Метлинський.
(2 серпня 1857 р.). Ясна річ, ці дати доволі умовні, адже О. Терещенко у першій частині своєї праці «Быт
перше розпорядження про вилучення з продажу кни- русского народа» (СПб., 1848) зацитував рядки 973–
жок авторства Шевченка, П. Куліша і М. Костомарова 1004 з поеми «Гайдамаки», назвавши її автора і видан-
з’явилося 30 травня 1847 р. як окремий пункт доповіді ня 1841 р. [5, с. 189–190]. Справа пояснюється в цьому
начальника Третього відділу О. Орлова Миколі I про випадку тим, що цензурний дозвіл на книжку було
Кирило-Мефодіївське братство, яку цар і затвердив отримано ще 7 березня 1846 р., тобто до арешту поета і
(див. [4, с. 70]). Далі цю заборону було доведено до відповідних офіційних заборон. Терещенко, хоч і виок-
відома чиновників по нижчих інстанціях, з’явилося ремлює «Малоросію», проте відносить її до Росії, адже
розпорядження міністра народної освіти С. Уварова в підцензурному друці і не могло бути інакше.
про заборону перевидань «Кобзаря» тощо (див. офіцій- Вирізняються на цьому тлі згадки про Шевченка у
не листування з цього приводу [7, с. 134–142, 148]). польській еміграційній пресі. Ф. Духінський у статті
Показовим у цьому відношенні стало розпорядження «Переяславська угода», опублікованій у паризькій
від 8 липня 1847 р. голови Петербурзького цензурного польськомовній газеті «Trzeci maj» 18 березня 1848 р.,
комітету М. Мусіна-Пушкіна цензорові О. Нікітенку серед жертв переслідувань царського уряду називає
про заборону друкувати оголошення про твори Шевче- Шевченка і П. Куліша – викладачів Київського універ-
нка [7, с. 150], вказівка очільника цензурного комітету ситету [5, с. 192]. Куліш не викладав в Університеті св.
виникла у зв’язку з тим, що газета «Санктпетербург- Володимира, натомість Шевченка справді затвердили
ские ведомости» 27 червня 1847 р. вмістила повідом- вчителем малювання в лютому 1847 р., але через арешт
лення про продаж у книгарні І. Лисенкова книжки він не встиг розпочати викладацьку діяльність, згодом
Шевченка «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки». Як його було звільнено з посади. На Захід діставалася
наслідок – ім’я поета майже цілком зникає з підцензур- викривлена і неповна інформація про справу учасників
ного друку в царській Росії. Тим більшого значення для Кирило-Методіївського братства, адже жодних офіцій-
дослідників набувають нечисленні (подекуди завуальо- них повідомлень із цього приводу так і не з’явилося –
вані) згадки про Шевченка в Росії, а також за кордо- дописувачі вільної преси мусили живитися туманними
ном. Всього за вказаний період відомо 25 текстів, у чутками.
яких так чи так ідеться про українського поета і його Яскравим прикладом тенденційності польських ав-
творчість (підраховано за виданням [5]). торів видається пасаж про кирило-мефідіївських брат-
Варто розмежувати вимушено непрямі, замасковані чиків у розлогій статті К. Падуха в польському часопи-
згадки про Шевченка в російській періодиці та неповні, су «Postęp» (1848, 4 травня, № 8), що виходив у Львові.
подекуди недостовірні за браком відомостей – у закор- Автор наголошує на тому, що Шевченко – людина з
донній, до якої доводиться віднести українську пресу народу, він походив із «польської України», розпочав
Галичини. Між цими двома групами відгуків просте- свою діяльність у Києві, його кредо була незалежна
18
Русь, щаблем до якої йому нібито уявлялася спершу с. 659], – нарисі Я. Головацького «Розправа о язиці
федерація з Польщею. Буцімто саме наміри Шевченка і южнорускім і єго наріччях» Шевченка названо в ряду
Куліша відколоти Русь від Московії найбільше вжах- тих письменників, що услід за І. Котляревським писали
нули Миколу І, який відразу втратив симпатії до українською мовою на народній основі [5, с. 211].
слов’янофільства [6, с. 553–554] (Покликаємося на І. Терлецький у книжці «Słowo Rusina ku wszej braci
додатки до другого тому зведення «Тарас Шевченко в szczepu słowiańskiego o rzeczach słowiańskich» (Париж,
критиці», позаяк у першому томі фрагмент статті пода- 1849), у відповідному місці базованій на вже згадува-
но не за першодруком.) Падух хибно трактує програму ній публікації Ф. Духінського, серед іншого відзначив
Кирило-Мефодівського братства, вочевидь, йому неві- надзвичайно суворе покарання царським урядом кири-
дому. Братчики ніколи не ставили за мету федерацію ло-мефодіївських братчиків – до вічної каторги і солда-
саме з Польщею, йшлося про утворення федерації рів- тчини [5, с. 211], що, зрозуміло, не зовсім відповідає
ноправних слов’янських держав. Водночас симптома- дійсності, бо у солдати безстроково було віддано лише
тичним є приписування Шевченкові більш радикаль- Шевченка. Отже, доля братчиків надзвичайно цікавила
них поглядів, ніж у нього вони були насправді. поляків на еміграції.
Тижневик «Дневник руський» (орган пропольського Прислухатися до «громкого» Шевченка, якщо хоче-
Руського Собору) у 1848 р. у двох подачах анонімної мо «узброїтися в кріпость», закликав у своїй промові
статті «Слово о Руси і єї становищі политическим» М. Устиянович 1850 р. [5, с. 216], що свідчить про
(6/18 жовтня, № 8; 13/25 жовтня, № 9; її переважно широке використання імені Шевченка у полеміці з
атрибутують Ф. Гарасевичу) писав і про Шевченка. приводу різних політичних і культурних подій у Гали-
Автор статті називає поета мучеником справи руської чині.
вольності. У художній його творчості відзначає гармо- У фрагменті повісті О. Дружиніна та інших «Санти-
нійне поєднання глибокого знання людського серця, ментальное путешествие Ивана Чернокнижникова по
ліричності з іронією і майстерним володінням рідною петербургским дачам» («Современник», 1850, т. XXII,
мовою. Шевченкові твори, які підносять народний дух, № 8) жартівливо використано цитату з негативно
акцентує дописувач, набули надвичайної популярності сприйнятої російською критикою свого часу поеми
в Україні. Саме творчість поета дає підстави автору Шевченка «Тризна» [5, с. 218]. Втім, важко погодитися
статті висловлювати впевненість у тому, що «руська» з коментатором М. Назаренком у тому, що це парафраз
мова має майбутнє, «народ руський» буде вільний і [5, с. 661], адже у повісті читаємо: «О, если б мог я шар
незалежний і зрештою скине московське ярмо [5, с. земной / Схватить озлобленной рукой, – / Схватить...
196]. У продовженні публікації в наступному номері измять и бросить в ад!.. / Я был бы счастлив... был бы
(підписаної ініціалами «F. H.», які, власне, і дають рад!..». Тоді як в оригіналі: «О, если б мог он шар зем-
матеріал для атрибуції) згадано «muczenykow narodnoi ной / Схватить озлобленной рукой, / Со всеми гадами
sprawy Szewczeńka, Kostomarewa, Kulisza» [5, с. 196] з земными; / Схватить, измять и бросить в ад!.. / Он был
виразним натяком на їх покарання царським урядом. бы счастлив, был бы рад» [8, с. 242, рядки 114–118],
Аналізована стаття мала більше поширення завдяки тобто «он» оригіналу замінено на «я» та опущено ря-
кільком передрукам чеською мовою: у празькій газеті док 116. Тим більше хибною вважаємо кваліфікацію
«Lípa slovanská» (1848, № 17) та моравській «Týdenník, В. Смілянською наведених у повісті рядків як «паро-
listy ponaučné a zábavné» (1848, 21 грудня, № 51). дії» [8, с. 690], що є явним непорозумінням. Здавалося
За браком Шевченкових видань на Галичині непоо- б, невдала і всіма забута поема збереглася у пам’яті
динокими були й фактичні помилки у публікаціях творців повісті – відповідний уривок використано че-
львівської преси. Скажімо, І. Вагилевич у незакінче- рез шість років після появи друком Шевченкового
ному через закриття газети нарисі історії української твору.
літератури («Дневник руський», 1848, № 5, 6, 9) ствер- За 1851 р. відома лише одна згадка про Шевченка –
джував, що «Кобзар» 1840 р. вийшов під титулом «Чи- у статті Т. Лисяка «Справи народниї» («Вістник для
гиринський Кобзар», перекрутив назву видання «Гама- русинов Австрійської держави», 1851, 7/19 квітня,
лії» (втім, можливо, це друкарська помилка, яких чи- № 42). Публіцист називає Шевченкове ім’я в довгому
мало у публікації) тощо [5, с. 199]. Він повідомляв переліку «надніпровських синов», чиї твори свідчать,
читачів газети про існування неопублікованої поеми що мова «галицького народу» така сама, що й підро-
«Кавказ». Навіть ця обмежена і не завжди точна інфо- сійських українців. Для Т. Лисяка це стає аргументом
рмація про Шевченка була надзвичайно цінною для проти використання так званого язичія в галицькій
Галичини, позбавленої прямих культурних контактів із пресі [5, с. 219]. Далі аж до 1855 р. жодних згадок про
підросійською Україною. поета в друці немає.
В умовах жорсткого цензурного контролю в Росії Завуальоване нагадування про Шевченка у 1855 р.
окремим письменникам, однак, вдавалося у своїх тво- стало можливим, мабуть, завдяки несподіваній смерті
рах цитувати Шевченкову поезію, не називаючи авто- Миколи І у лютому того року. У номері «Москвитяни-
ра. Приміром, О. Кузьміч в «украинском предании» на», який дістав цензурний дозвіл 31 березня, М. Пого-
«Последние потомки гайдамака» («Библиотека для дін, відгукуючись про збірку «Що було на серці»
чтения», 1849, т. ХСV, червень) цитує поеми «Тарасова О. Афанасьєва-Чужбинського, мимохідь багатозначно
ніч» і «Гайдамаки» [5, с. 203–204, 208], легковпізнавані зауважив: «…в ней столько теплоты, свежести и само-
для обізнаного читача. Журнал «Современник» (1849, бытных красок, как мы давно уже не встречали этого в
т. XVI, липень) негативно оцінив твір Кузьміча, заува- украинских изданиях, со времен “Гайдамаков” и “При-
живши, що «самый образ кобзаря, рассказывающего сказок” Гребенки» [5, с. 220]. Тобто задовго до офіцій-
это предание, который, как объясняет автор, сильно ного скасування заборон Погодін нагадав про Шевчен-
заинтересовал его, очень напоминает поэтическое оли- ка, якого свого часу через посередників навіть намагав-
цетворение народного певца Малороссии в поэме, ся залучити до співпраці із журналом.
известной под заглавием “Кобзарь”» [5, с. 209], тобто Парафраз рядка 157 неопублікованого на той час
нагадав про Шевченкову збірку, що було доволі сміли- Шевченкового послання «І мертвим, і живим…» («Чиї
вим вчинком для того часу. сини? яких батьків?») містить рецензія
В одній із перших мовознавчих праць, присвячених М. Чернишевського («Современник», 1855, т. LI, № 6)
опису діалектних відмінностей української мови [5, на п’єсу Н. Кукольника «Азовское сидение»:
19
«…черноморцы, своими подвигами показывают “каких держание ее очень просто и не похоже на вымысел; но
отцов они дети”, какие предания завещаны им отца- изящество формы обнаруживает в ней творчество
ми…» [5, с. 221]. Імені Шевченка прямо не названо і в высшего разряда. Живопись природы и нравов мало-
рецензії Чернишевського («Современник», 1856, т. LV, российских возведена здесь до изумительной точности
№ 1) на книжку Г. Данилевського «Основьяненко» и вместе с тем свободы, в которой искусство заметно
(1856), проте зрозуміло, що йдеться саме про українсь- только для опытного глаза. Наивное и трогательное
кого поета: «А что касается до значения Основьяненка положено автором в основу поэмы, и в этом отноше-
в ряду авторов, писавших на малороссийском наречии, нии я не знаю ничего совершеннее ни в одной европей-
мы сказали бы, что не заслуживает внимания мало- ской литературе. Что касается до языка, то призываю в
русская литература, если Основьяненко может в ней свидетели людей, изучавших народные украинские
считаться, сравнительно с другими, хорошим писате- песни: здесь он блещет всею свежестию и горит всеми
лем. Но, к счастию, это вовсе не так: малорусская лите- красками, какие только мы встречаем в наших лучших
ратура имела писателей, действительно замечательных, песнях, изображающих семейный быт, материнские
людей, которые занимают высокое место в русской чувства и умилительное благочестие народа» [5,
литературе, и занимали б его и тогда, если бы писали и с. 235–236]. Це ледь не унікальний для періоду 1847–
на обыкновенном литературном языке…» [5, с. 663]. 1857 рр. приклад естетичної оцінки Шевченкової твор-
Тобто критик розраховував на свого роду посвячених чості. Куліш логічно зіставляє поему з творами євро-
читачів. пейських літератур і не знаходить аналогій. Це зовсім
В інший спосіб приховав ім’я Шевченко не гіпербола і не риторичний прийом, а цілком свідома
Г. Данилевський у щойно названій публікації. У пере- настанова критика на порівняння українських творів зі
друку листа Є. Гребінки до Г. Основ’яненка від 18 зразками світового письменства. Куліш знову поверта-
листопада 1838 р. дослідник згадав засланця, зашифру- ється до проблеми авторства, намагаючись відвести
вавши його криптонімом: «А ще тут є у мене один будь-які підозри від Шевченка: «И такое произведение
земляк Ш***о, що то за завзятий писать вірші, то не- скрывается, может быть в единственном списке, в тет-
хай йому сей та той!» [5, с. 222]. У мемуарній публіка- ради какой-то хуторской барышни! И сам его автор,
ції А. Мокрицького про К. Брюллова («Отечественные может быть, уже не существует; может быть, мы уже
записки», 1855, т. CIII, кн. 12) так само з цензурних не услышим других его звуков, других его задушевных
міркувань Шевченка не згадано, проте описано обста- мотивов!» [5, с. 236].
вини створення портрета В. Жуковського, призначено- Після початку царювання Олександра ІІ помітно
го, як відомо, для розіграшу в лотерею задля викупу збільшується частотність згадувань Шевченка. Напри-
Шевченка з кріпацтва. клад, П. Лебедєв опублікував у газеті «Русский ин-
В англомовному трактаті В. Красінського «Польське валид» (1857, 17 березня, № 61) вірш «Заворожи мені,
питання й панславізм» («The Polish Question and волхве…», високо його оцінивши: «…стихотворение
Panslavism», Лондон, 1855) у примітці зауважено, що можно, по справедливости, назвать новым перлом
кілька років тому молодий український селянин Шев- нашей народной поэзии» [5, с. 236]. Водночас він не
ченко мав нагоду здобути вищу освіту. Він склав кіль- називає автора.
ка пронизаних патріотизмом віршів народною мовою, В очікуванні повернення поета із заслання у Петер-
які стали дуже популярними. За наказом уряду його бурзі проводилися окремі заходи для збору коштів для
віддали в солдати і відправили до полку в Сибір [5, нього. Скажімо, про виставу в Академії мистецтв на
с. 225]. Очевидно, автор користувався непевними чут- користь Шевченка П. Шпилевський повідомляв у та-
ками, чим і зумовлено його неточність. кий спосіб: «…в то время, когда в некоторых домах
Натяки на Шевченка містяться й у газетному відгуку петербургских давались пиесы одни французские, в
О. Котляревського («Московские ведомости», 1856, Академии художеств дано два спектакля из русских
5 квітня, № 41) на згадану вже працю Данилевського пиес: французская же пиеса вошла как дополнение.
про Основ’яненка. Дописувач газети, маючи на увазі Такою прекрасною и вполне благородною мыслью мы
Шевченка, перифрастично називає його автором обязаны известной покровительнице русских талантов,
«Дум» і балади «Утоплена» [5, с. 230], а в іншому місці супруге г. вице-президента Академии художеств, гра-
зауважує, що поезія автора «Дум» «пришлась так по фине Н. И. Толстой. Эта мысль тем более заслуживает
сердцу украинцам» [5, с. 231]. У розгляді історико- признательность и высокое уважение, что она возроди-
літературного процесу критики, зрозуміло, не могли лась под влиянием искреннего желания оказать помо-
обійтися без апеляцій до постаті Шевченка і без зістав- щь и доставить средства возвратиться в Петербург из
лення з його творчістю, тому цензурні перепони суттє- дальних сторон бедному русскому поэту, которого
во ускладнювали роботу дослідників літератури. судьба некоторое время разлучала с нами». Курсив тут,
З різночитаннями та без останніх чотирьох рядків за задумом автора замітки, несе особливе смислове
наведено Шевченкову поезію «Заворожи мені, волх- навантаження, приховуючи непідцензурну інформа-
ве…» у публікації твору Г. Кушельова-Безбородка цію.
«Сказочник. Отрывок из путевых записок Грицки Гри- Кулішеві оцінки Шевченкової поеми «Наймичка» не
горенко» («Пантеон», 1856, № 6). У примітці до вірша залишилися без уваги. У рецензії на другий том «Запи-
лише зазначено: «Стихи одного из малороссийских сок о Южной Руси» («Современник», 1857, т. LXIII,
поэтов» [5, с. 233]. травень) О. Пипін солідаризувався з Кулішем в оцінці
До містифікації був змушений удатися П. Куліш, твору, проте висловив ряд зауваг видавцеві: «Поэма
щоб вмістити поему «Наймичка» у другому томі «За- действительно хороша; теплота чувства, разлитая в
писок о Южной Руси» (СПб., 1857). У преамбулі до стихотворении, легкость и разнообразие оригинального
публікації він описує вигадану історію з альбомом стиха напомнят, конечно, любителям малорусской
«какой-то уединенной мечтательницы», у якому нібито поэзии другие прекрасные произведения, с которыми
знайшов «поэму, о которой до сих пор не слышал ни от “Наймичка”, по нашему мнению, может быть постав-
кого ни слова». Куліш застерігається: «Имя автора на лена совершенно на ряду. Не беремся судить о живо-
ней не означено, и я даже не знаю, кто бы мог быть ее писи малорусской природы и нравов, которая в самом
автором» [5, с. 235]. Далі критик коротко аналізує те- деле может отличаться первостепенными достоинства-
матику та художньо-стильові особливості твору: «Со- ми, но неужели г. Кулиш, вероятно довольно знакомый
20
с европейскими литературами, не нашел в них ничего (1848–1855) було прорвано зі смертю Миколи І, коли
равного “Наймичке” по наивности и трогательности суттєво послабився цензурний тиск. У той чи інший
содержания? Личный вкус, конечно, доходит и до бо- спосіб критики формально хоч і дотримувалися забо-
лее вопиющих странностей, но зачем по капризу лич- рони, проте прагнули нагадати про засланого поета
ного вкуса взводить напраслину на все европейские бодай натяками. Семантична значущість цих прихова-
литературы, будто бы слабые в изображении наивного них від необізнаного читача згадок суттєва вища, ніж
и трогательного?» [5, с. 242]. Заради справедливості розлогих статей пізнішого часу. Вкрай обмежено пуб-
треба сказати, що досі в європейських літературах не лікувалися Шевченкові твори. Власне, повноцінними
знайдено прямої аналогії фабулі Шевченкової «Найми- публікаціями можна вважати хіба що оприлюднення
чки», проте Пипін, можливо, мав рацію, коли говорив, «Наймички» та поезії «Заворожи мені, волхве…» – в
що в зображенні «наивного и трогательного» навряд чи обох випадках без вказівки на автора. У багатьох дру-
європейське письменство було слабким. Публікація кованих згадках про Шевченка акцент зроблено на
«Наймички» спричинилася до невеликої полеміки, що його мучеництві, тоді як творчу іпостась відсунуто на
стало ознакою поступового повернення творчості Ше- другий план. Така закономірність рецепції зберігалася
вченка в активний літературний обіг. тривалий час після повернення поета із заслання і на-
Отже, згадки про Шевченка в закордонній, в тому віть після його смерті, адже ані критика, ані широкі
числі галицькій, пресі ґрунтувалися переважно на не- кола читачів не могли скласти адекватного уявлення
достовірних відомостях, проте слугували важливим про масштаб його творчої особистості, позаяк спирали-
джерелом для ознайомлення з постаттю поета. Перспе- ся у своїх оцінках тільки на підцензурні публікації
ктивними вважаємо подальші ретельні пошуки публі- творів, які аж ніяк не відображали всього діапазону
кацій, у яких так чи так ідеться про Шевченка, пере- доробку митця. Таким чином, в аналізований період усі
довсім у польській, англійській, французькій, а також друковані згадки про Шевченка, цитати і ремінісценції
німецькій періодиці. Зарано вважати цей матеріал ви- з його творів, натяки на нього становлять свого роду
черпаним. Ледь не цілковиту мовчанку щодо Шевченка гетерогенну цілість, яка унеможливила зникнення
в російській пресі у період «похмурого семиріччя» пам’яті про митця цілком.
1. Бондар Л. Естетичний та політичний феномен Шевченко- 5. Тарас Шевченко в критиці. – К.: Критика, 2013. – Т. І:
вого «Кобзаря» 1840 року: Долання стереотипів // Тарас Прижиттєва критика (1839–1861) / Заг. ред. Г. Грабовича;
Шевченко і народна культура: Зб. праць Міжнар. 35-ї наук. упоряд. О. Бороня і М. Назаренка; комент. О. Бороня,
шевченк. конф.: У 2 кн. – Черкаси: Брама-Україна, 2004. – С. Захаркіна, М. Назаренка, О. Федорука. – LX+804 с.
Кн. 1. – С. 182-190. 6. Тарас Шевченко в критиці. – К.: Критика, 2016. – Т. ІІ:
2. Боронь О. Російська критика 1840-х років про поему Шев- Посмертна критика (1861) / Заг. ред. Г. Грабовича; упоряд.
ченка «Тризна» // Шевченкознавчі студії. Зб. наук. праць / О. Бороня і М. Назаренка; комент. О. Бороня,
Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2011. – М. Назаренка, О. Федорука. – L+806 с.
Вип. 14. – С. 264-271. 7. Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії.
3. Боронь О. Поема Тараса Шевченка «Гамалія» в оцінці 1814–1861 / За ред. Є. П. Кирилюка. – К.: Вища школа,
російської критики (1844 рік) // Тарас Шевченко і сього- 1982. – 432 с.
дення. Матеріали Другої Всеукраїнської науково- 8. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. – К.: Науко-
практичної конференції. – Сімферополь, 2012. – С. 58-62. ва думка, 2001. – Т. 1: Поезія 1837–1847. – 781 с.
4. Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т. / Упоряд. М. І.
Бутич, І. І. Глизь, О. О. Франко. – К.: Наукова думка, 1990.
– Т. 1. – 544 с.
REFERENCES
1. Bondar, L. Aesthetic and political phenomenon Shevchenko's 5. Taras Shevchenko in criticism. – K .: Krytyka, 2013. – Vol I:
"Kobzar" 1840: Overcome stereotypes // Taras Shevchenko Lifetime critic (1839-1861) / Common Ed. Hrabovych, G.;
and folk culture: Coll. of the international works of 35th compiler Boron, O. and Nazarenko, M.; komenty Boron, O.,
Science Shevchenko’s Conf .: In 2 books. – Cherkasy: Brama – Zakharkin, S., Nazarenko, M., Fedoruk, A. – LX + 804 p.
Ukraine, 2004 – Book 1. – P. 182–190. 6. Taras Shevchenko in criticism. – K .: Krytyka, 2016 – Vol II:
2. Boron, O. Russian criticism of the 1840s of Shevchenko’s poem Posthumous criticism (1861) / Common Ed. Hrabovych, G.;
"Funeral Feast" // Shevchenkoznavchi studio. Coll. Science compiler Boron, O. and Nazarenko, M.; komenty Boron, O.,
articles / Taras Shevchenko National University of Kyiv. – K., Nazarenko, M., Fedoruk, A. – L + 806 p.
2011. – Vol. 14. – P. 264–271. 7. Taras Shevchenko. The documents and materials for the
3. Boron, O. Taras Shevchenko’s Poem "Gamaliya" in evaluating biography. 1814-1861 / Ed. EP Kirilyuk. - K .: High School,
of Russian criticism (1844) // Taras Shevchenko and Present. 1982. - 432 p.
Materials of the Second All-Ukrainian scientific-practical 8. Shevchenko, T. H. Complete Works: in 12 vols. – K .: Naukova
conference. – Simferopol, 2012. – P. 58–62. Dumka, 2001. - Vol. 1: Poetry 1837–1847. – 781 p.
4. Cyril and Methodius: In 3 Vol. / Compiler Butych, M. I.; Hlyz,
I. I.; Franco, A. – K .: Naukova Dumka, 1990. – T. 1. – 544 p.
Through bans and silence: references to the works of Taras Shevchenko during his exile
N. Bondarieva
Abstract. The article examines the critical reception of Shevchenko’s works during the period of his exile (1847-1857), which,
according to our thesis, is an integral text, reflecting all aspects of the perspectives of the Ukrainian poet at this time and in particular the
separate defects of the artist's integral character.
Keywords: Criticism, recall, references, censorship.
Сквозь запреты и молчание: упоминания о творчестве Тараса Шевченко в период его ссылки
Н. А. Бондарева
Аннотация. Статья посвящена рассмотрению критической рецепции творчества Шевченко в период его ссылки (1847-1857),
что является, согласно нашей гипотезе, целостным текстом, отражающим все особенности восприятия украинского поэта в это
время, в частности отдельные деформации целостного образа художника.
Ключевые слова: критика, отзыв, упоминания, цензура.
21
Гендерные особенности агрессивного вербального поведения

мужчин и женщин
(на материале английских и армянских “бытовых” анекдотов)
С. K. Гаспарян, А. Т. Князян
Ереванский государственный университет
Corresponding authors. E-mail: [email protected]; [email protected]
Аннотация: Статья посвящена исследованию агрессивного вербального поведения мужчин и женщин в английских и армян-
ских ”бытовых” анекдотах. Исследуются социокультурные особенности английских и армянских ”бытовых” анекдотов, рас-
крывается взаимосвязь мышления, языка и культуры, анализируются гендерные стереотипы в английских и армянских ”быто-
вых” анекдотах. Гендерные особенности проявляются в языке в виде языковых стереотипов, которые влияют на поведение
мужчин и женщин. Каждая личность в обшестве имеет гендерную роль мужчины или женщины. В зависимости от гендерной
принадлежности существуют различия в использовании эмотивной лексики. К эмотивной лексике относится грубая лексика,
при использовании которой говорящий может чувствовать полную раскованность. В английских и армянских “бытовых” анек-
дотах самое большое число нецензурной лексики доминирует в мужской речи.
Ключевые слова: гендер; юмористический дискурс; анекдот; грубая лексика; стереотип; вербальная агрессия.
Гендерные отношения, гендерная культура - это сово- анекдотах). Рассмотрены также стереотипы, отражаю-
купность понятий и проблем, которые присутствуют в щие обобщенные суждения о качествах и свойствах,
современных процессах конструирования общества и которые присущи мужчинам и женщинам, и различия,
общественных отношений. Общество характеризует существующие между ними. Рассматриваются язык и
своих членов по социальным классам, образовательно- культура, выявляются понятия национально-
му уровню, политическим убеждениям, расовой и культурных и социо-культурных стереотипов.
национальной принадлежности. Но тем не менее при- В теоретическом плане данное исследование вно-
надлежность тому или другому полу присутствует при сит определенный вклад в углублении и систематиза-
оценке в восприятии любой личности во всех социу- ции научных представлений о гендерных стереотипах.
мах, независимо от рода деятельности, социального Гендерный аспект вносит ясность в понимании того,
статуса. Наша повседневная жизнь, оценка событий и как функционируют различные вербальные средства в
действий обусловлены гендерными взаимоотношения- зависимости от социокультурных характеристик.
ми. Социальные и культурные факторы, которые опре- Результаты исследования представляют интерес для
деляют отношения общества к мужчинам и женщинам, социолингвистики, социокультурологии, психолингви-
стереотипы о мужских и женских качествах находятся стики, прагмалингвистики, конфликтологии. Получен-
в центре внимания современных гендерных исследова- ные результаты исследования могут быть использова-
ний. Актуальность данных исследований связана с ны в практике преподавания ряда дисциплин: лингво-
тем, что особенно в последние годы, термин “гендер” гендерологии, межкультурной коммуникации, психо-
еще более широко обсуждается в научных и обще- логии, конфликтологии.
ственных кругах, в том числе и в Армении. Гендерные различия пронизывают все сферы жизни,
Гармоничное развитие гендерных отношений к женщинам предьявляются определенные поведенче-
рассматривается как часть общего процесса демокра- ские нормы и ожидания, которые значительно отлича-
тизации. В результате социально-экономических и ются от требований к мужчинам. Во всех культурах
политических изменений, происходящих в мире углуб- различаются гендерные роли, которые типичны для
ляется неравенство гендерных отношений во всех сфе- мужчин и для женщин. В английских и армянских “бы-
рах общественной жизни: политической, психо- товых” анекдотах гендерные стереотипы о женщинах
логической, экономической, языковой. Таким образом, можно представить следующим образом: женщина
исследование гендерных различий становится еще всегда стремится выйти замуж, женщина должна быть
более актуальным, поскольку гендерное равенство привлекательной и ухоженной, женщина всегда долж-
является непременным условием для развития всех на заниматься домашним хозяйством, женщина глупа
сторон общественной жизни. Не случайно поэтому в (особенно блондинка), она чрезмерно болтлива. В ан-
качестве объекта исследования в данной статье рас- глийских и армянских анекдотах были выявлены сле-
сматриваются английские и армянские ”бытовые” дующие гендерные стереотипы о мужчинах: мужчина
анекдоты, в ракурсе гендерных особенностей лингви- должен быть мужественным, грубым, ему должны
стического выражения агрессии. Агрессия является быть присущи такие качества как смелость и реши-
предметом исследования многих научных направлений тельность. Мужская трусость всегда осуждается обще-
таких как социологии, психологии, лингвистики, кри- ством.
миналистики и т.д. Предметом изучения являются Тема отношений зять-теща активно функциониру-
социокультурные особенности гендерных стереотипов ет в юмористическом дискурсе. В анекдотах о зяте и
в английских и армянских “бытовых” анекдотах, отра- теще преобладают сюжеты связанные со смертью и
жающие социальные представления о женственности и насилием тещи. В таких анекдотах реализуется гендер-
мужественности. Материалом исследования социо- ная агрессия. В целом можно говорить о том, что ре-
культурных и языковых особенностей гендерных сте- зультаты исследования анекдотов подтверждают не
реотипов послужили английские и армянские анекдоты только разделение обшества на мужское и женское, а
бытовой тематики. Нами было проанализировано более также отражение стереотипов, которые закреплены в
1000 английских и армянских “бытовых” анекдотов. языковом сознании общества. Стереотипные представ-
Цель настоящего исследования состоит в выявле- ления, которые касаются гендерных различий, счита-
нии гендерных различий лингвистического выражения ются универсальными для всех культур. Так например,
агрессивных эмоций (гнева), которые отражены в такими отличительными особенностями мужчин счи-
юмористическом дискурсе (в английских и армянских таются их вербальная и невербальная агрессивность,
22
сила, а представления о слабости, покорности и эмоци- языковых единиц как bloody hell, bloody, damn, go to
ональности относятся к женщинам. hell, bastard, shit (shit также нередко появляется в
Любое эмоциональное состояние человека связано с английских “бытовых” анекдотах в женской речи) в
отношением и оценкой воспринимаемой ею действи- речи мужчин показало, что их употребление подвер-
тельностью. При удовлетворении потребности возни- жено влиянию гендерного фактора. В английских “бы-
кает положительная эмоция, устанавливается равнове- товых” анекдотах мужчины также употреблют инвек-
сие между субьектом и обьектом. Негативное эмоцио- тивную лексикиу связанную с различными частями
нальное состояние выражается, когда человек понима- тела (ass, dick, penis, prat). Это подтверждает такую
ет несоответствие того, чем он является в данный мо- особенность мужской коммуникации, как несдержан-
мент, или когда окружающая действительность оцени- ность и тенденция использования нецензурной лексики
вается как отрицательная. В общей системе поведения в юмористическом дискурсе. В английских анекдотах
возникают характерные изменения в эмоциональном было выявлено также множество случаев употребления
состоянии человека, которые выражаются в речевом нецензурного слова f*** (f***=For Unlawful Carnal
поведении человека. Эмоциональное состояние ком- Knowledge), которое используется преимущественно в
муниканта может измениться и вызвать различные ре- мужской речи при вербальной агрессии. Такие слова
акции под влиянием эмоциональной оценки. Эмоцио- как bitch, son of a bitch, clumsy bitch, silly bitch и т.д.
нальная оценка усиливается благодаря эмоциональной употреблено только мужчинами в адрес как мужчин,
лексики. так и женщин.
Языковое выражение мира зависит от внешних фак- Так например:
торов таких как пола, возраста, национальности, уров- 1.) A husband and wife sleep in separate twin beds. One night
ня образования, культурного фона, общественной и he asks his wife to come over to his bed to fool around.
идейной среды, которая окружает каждого человека. As the wife gets up to walk over to his bed, she trips over the
Несомненно в любом языке существует группа грубых carpet and falls flat on her face. The husband looks up concerned
and says, "Oh did my little wifey fall on her little nosey wosey?"
языковых элементов. Детальное исследование слоя She laughs and gets in his bed. When they are done, she gets
нецензурной лексики в английских и армянских “быто- up to go back to her bed and falls over the rug again. Her hus-
вых” анекдотах с точки зрения их гендерных особенно- band looks over his shoulder to see her on the floor, rolls over and
стей позволяет определить, какую грубую лексику ис- says, "Clumsy bitch." [4]
пользуют женщины, а какую – мужчины. Анализ мате- В данном анекдоте целью такого грубого (Clumsy
риала показывает, что в речи мужчин наиболее широко bitch) обращения мужчины является стремление
и намеренно используется грубая лексика. Грубая лек- оскорбить и унизить чем-то адресата реплики. Комму-
сика, которая является непосредственно вербальной никанты женского пола более сдержаны, так как они
агрессией, каждой культурой воспринимается как не- употребляют вежливые формы и меньше ругательств.
что оскорбительное для коммуниканта. Частое исполь- Несмотря на то, что в английских “бытовых” анекдотах
зование мужчинами стилистически сниженной лексики женщины употребляют меньше грубой лексики, в ряде
является не только их специфической чертой в анекдо- случаев были выявлены следующие грубые слова
тах, но и вообще в повседневной жизни. Употребляя (idiot, animal, swine, bugger и т.д.), которые являются
грубую лексику мужчины пытаются намеренно опозо- свидетельством сильного переживания определенной
рить, оскорбить и унизить адрессата.Там, где мужчины эмоции, в общении с мужчинами. Женская агрессия
прибегают к грубым словам, женщины используют проявляется сильно в заниженной оценке мужчин. В
более мягкие выражения. Женщины всячески избегают адрес мужчин женщины употребляют ряд грубых слов
употребления нецензурной лексики, потому что агрес- bastard, gay, cunt, idiot. Но унижая мужчин они пока-
сивность для них – нежелательное явление. Будучи зывают также свои комплексы. Что касается употреб-
носителями эстетических ценностей, женщины меньше ления выражения “shut up” при переживании различ-
всего проявляют агрессивное поведение.Нецензурные ных эмоций, то она употребляется преимущественно
слова используются как слова-привычки [1,с.55], кото- женщинами в ситуации гнева и раздражения.
рые не задевают коммуникантов и выступают стиму- Так например:
лом для оценочных реакций. И.А.Стернина утвержда- 2.) Mama, why is daddy's face pale?”
ет, что использование грубой лексики мужчинами яв- “Shut up and keep digging” [7].
ляется их особенностью [2,186]. В корпусе английских “бытовых” анекдотах встре-
В английских и армянских “бытовых” анекдотах со- чаются также множество примеров агрессивной
циальное поведение женщин и мужчин связано с вер- насмешки над внешностью женщин.
бальной агрессии. Как показывает анализ нашего мате- Так например:
риала мужчины более агрессивны, чем женщины, так 3.) Mrs. Jones goes to the doctor for a full medical
как они также имеют склонность использовать невер- examination.
бальную агрессию.Что касается женщин, они исполь- After an hour or so, the doctor looks at Mrs. Jones and says
the following: “Mrs. Jones, overall you are very healthy for a 45-
зуют вербальную агрессию для выражения гнева, муж- year old. There is however, only one problem. You are 4 stone
чины–для получения социального статуса. Интенсив- overweight and bordering on obese.
ность проявлений различных эмоций влияет на выбор I would strongly suggest that you diet now to save any
языковых средств коммуникантом. При стрессе и раз- complications in later years. ”She looks sternly at him and says,“I
дражении человек прибегает к использояанию инвек- demand a second opinion”“OK” he says, “you’re fucking ugly
тивной лексике. Грубая лексика в речи наблюдается as well!”[5].
также при испытывании восхищения, радости, так как В данном примере эффект шутки состоит в неожи-
в состоянии крайнего эмоционального возбуждения данном выражении, являющимся оскорблением (you’re
коммуникант не всегда контролирует свое вербальное fucking ugly as well!) (в данном случае интенсификатор
поведение. выражен при помощи грубого слова). Юмор англичан
Как показало наше исследование анекдоты с исполь- довольно циничен, поэтому подобные анекдоты с ис-
зованием нецензурной лексики – распространенное пользованием инвективы – очень распространенное
явление в английской лингвокультуре. Английские явление в данной культуре.
мужчины намеренно используют нецензурную лексику В армянских “бытовых” анекдотах для мужского ре-
при общении на бытовом уровне. Исследование таких чевого стиля характерно огрубление речи в нефор-
23
мальном общении. Употребление грубой лексики ощущается как измена своему гендерному статусу. В
“խելառ, անտեր, շան տղա, իշու ձագ“ подтверждает армянских “бытовых” анекдотах в речи женщин не
такую особенность мужской коммуникации, как мень- было выявлено использование грубой лексики, так как
шая сдержанность и тенденция использования грубой коммуниканты женского пола в армянских анекдотах
лексики. более сдержаны в эмоциональном плане. Однако не-
Так например: смотря на то, что в английских анекдотах женщиной
4.) Օնեսը ոտքի վրա չէր կարող կանգնել: Փաթաթվեց употреблено меньше нецензурных слов, ее лексика
էլեկտրասյանը և սկսեց ճոճվել: отличается интенсивностью использования вульгариз-
-Ծո էդ ի՞նչ կէնես,- հարցրեց խմած Կարոն: мов. Наше исследование показало, что в английских
-Ավտոբուսի կաշեմ: “бытовых” анекдотах женщины часто используют сти-
-Խո խելառ չե՞ս, քեզի վով կթողնի էդ ստոլբեն листически сниженную лексику именно в общении с
ավտոբուս հանես [3, с.50] мужчинами. В английских “бытовых” анекдотах же-
/Онес не мог стоять на ногах. Обнял электрический столб щины своей вербальной агрессией реагируют на муж-
и начал качаться.”Что ты творишь?, спросил пьяный Ка- скую агрессию. В этом случае женщину можно считать
ро.”Смотрю на автобус”.”Ты что с ума сошел, ненормаль- жертвой, так как она вынуждена быть агрессивной и
ный. Кто тебя пустит электрический столб взять с собой применить против мужчин его же оружие. Женская
на автобус?” (здесь перевод– А.К.). агрессия отличается от мужской, так как именно жен-
В английских и армянских “бытовых” анекдотах яр- ская агрессия очень часто трактуется как вынужденная.
ко выражена также вербальная агрессия по отношению Мужчины склонны к открытой физической агрессии, а
к теще (mother-in-law, զոքանչ). Лексема теща (mother- женщинам характерны различные формы косвенной
in-law и զոքանչ) является одним из наиболее часто агрессии.
функционирующих в английской и армянской картине Итак, исследование, проведенное на материале ан-
мира. глийских и армянских “бытовых” анекдотов позволяет
Так например: выявить гендерные особенности использования грубой
5.) Two friends were talking. One says to the other, “My лексики. Статистический анализ использованных пред-
Mother-In-Law, she’s an angel.” His friend replies, “You’re ставителями мужского и женского пола нецензурных
lucky. Mine’s alive”[4]. слов и выражений выявляет явную склонность мужчин
6.) Օնո՛ , զոքանչդ ինչի՞ մեռավ: к сквернословию (М – 85% , Ж – 15%). Эмоция гнева
- Թունավոր սունկ էր կերել: характерна мужскому и женскому вербальному и не-
- Հըբը աչքի տակը ընչի՞ էր կապտել: вербальному поведению, но в женской речи также ча-
- Չէր ուտե, զոռով կերցրի [3, с. 86] сто актуализируется и эмоция радости. Однако для
/Оник,“Почему твоя теща скончалась”, “Ядовитый гриб женской речи также характерна эмоция грусти и печа-
съела.”, ”Я почему у нее под глазом синяк?”. ”Не хотела ли. Только при использовании инвективной лексики в
есть, заставил.” (здесь перевод – А.К.). эмоциональных ситуациях грусти и гнева эмотивные
Мужчины в английских и армянских “бытовых” единиц преобладают в мужской речи.
анекдотах часто выступают инициаторами агрессии, Итак, “бытовой” анекдот является способом этиче-
используя многочисленные оскорбления. Большинство ских и социальных ценностей социума. Он базируется
анекдотов о теще классифицируются как анекдоты на различных стереотипах и представлениях, которые
непристойные и грубые. отражают особое восприятие представителей лингво-
Как показало наше исследование агрессия является культурной среды. Таким образом, наше исследование
прерогативой мужчин как английских так и армянских. может способствовать пониманию эмоционального
В приведенных выше анекдотах, можно заметить ви՛дения мира коммуникантами и отражения его в ан-
страсть английских и армянских мужчин к инвективам,
глийском и армянском юмористическом дискурсе в
которые характеризуют их речевой образ. Использова-
зависимости от гендерной принадлежности.
ние же грубой лексики женщинами почти повсеместно
ЛИТЕРАТУРА
1. Купина Н.А., Шалина И.В. Отражение русского типа в 3. Գևորգյան Հ.Գ. Լենինականյան զվարճալի զրույցներ և
мужской речи горожан-провинциалов // Теоретический и սրամտություններ/ Հ.Գ. Գևորգյան // Երևան,
прикладной аспект речевого общения: Научно- <<Հայաստան>>, 1990. С. 178.
методический бюллетень / Н.А. Купина, И.В. Шалина // 4. http://www.ahajokes.com (дата обращения 15.10.2014)
Красноярский государственный университет. – Красноярск 5. http://www.bigfun.be/Jokes/Doctor+s+Diagnose_4.htm (дата
– Ачинск, 1998. - Вып. 6. – с. 48-56. обращения 15.10.2014)
2. Стернин И.А. Некоторые жанровые особенности мужского 6. http://www.lotsofjokes.com (дата обращения 15.10.2014)
коммуникативного поведения / И.А. Стернин // Жанры ре- 7. http://www.jokes2go.com (дата обращения 15.10.2014)
чи. Вып.2. Саратов, 1999. с. 182-189.
REFERENCES
1. Kupina N.A., Shalina I.V. Otrazheniye russkogo tipa v Krasnoyarskiy gosudarstvennyy universitet. – Krasnoyarsk –
muzhskoy rechi gorozhan-provintsialov // Teoreticheskiy i Achinsk, 1998. - Vyp. 6. – s. 48-56.
prikladnoy aspekt rechevogo obshcheniya: Nauchno- 2. Sternin I.A. Nekotoryye zhanrovyye osobennosti muzhskogo
metodicheskiy byulleten' / N.A. Kupina, I.V. Shalina // kommunikativnogo povedeniya / I.A. Sternin // Zhanry re-chi.
Vyp.2. Saratov, 1999. s. 182-189.
Gender features of aggressive verbal behavior of men and women

S. K. Gasparyan, A. T. Knyazyan
Abstract: The article covers the problem of the aggressive verbal behavior of men and women in English and Armenian anecdotes. The
fact that swearing is gender-related and serves to reinforce social status leads us into a notion that traditional stereotypes are still present
in English and Armenian society. Gender characteristics are manifested as language stereotypes, which affect the behavior of men and
women. In English and Armenian anecdotes women’s and men’s linguistic strategies differ: the greatest number of obscene language is
dominant in male's speech.
Keywords: gender; anecdote; humorous discourse; bad language; stereotype; verbal aggression.
24
Структурний аналіз термінів правових актів ЄС (на матеріалі англійської,

французької, німецької та української мов)
А. Л. Гідора-Шишковська
Кафедра теорії, історії держави і права Чернівецького юридичного інституту Національного університету
«Одеська юридична академія»
*Corresponding author. E-mail: [email protected]
Paper received 31.03.17 Revised 03.04.17; Accepted for publication 05.04.17.
Анотація. У статті виокремлюються типи термінів правових актів ЄС, встановлюються терміносполучення та диференцію-
вання за типом їхньої структури, досліджуються синтаксичні способи утворення двокомпонентних термінів в українській
мові та класифікуються терміни словосполучень за граматичними категоріями та за синтаксичними ознаками.
Ключові слова: типи термінів правових актів ЄС, терміносистема, однослівні терміни, двоскладні терміни, багатоко-
мпонентні терміни.
Термінологічна лексика європейського права в сучас- c. 51];

них європейських мовах набуває особливого значення 2.) тісний взаємозв’язок мови і права [6, c. 35].
в умовах сучасної глобалізації та інтеграції. Основні У сучасному термінознавстві розробляються пи-
характеристики мови європейського права: наявність тання щодо структури мови права [6, c. 46], визначен-
спеціальних юридичних термінів європейського пра- ня співвідношення юридичних термінів та загальнов-
ва; значної кількості скорочень; метафоричних термі- живаної лексики [1, c. 67]; використання архаїзмів,
нів; номенклатурних одиниць, термінів з інших тер- особливостей синтаксису (пасивні конструкції, склад-
міносистем. ні синтаксичні конструкції та ін.).
Термінологія права ЄС співвідноситься з її поня- Ознаками терміносистеми є цілісність, сталість,
тійною системою, яка базується на національному та структурованість, відкритість, зв’язність, оригіналь-
міжнародному праві. У термінологічній системі відо- ність та стрункість [2, с. 44].
бражені усі новоутворення з огляду на тенденцію до У правових актах ЄС виокремлюємо такі типи тер-
інтеграційності в умовах глобалізму [4; 5; 7]. Особли- мінів:
вості мовної системи європейської мови, якою напи- ● Прості терміни, які складаються із одного слова:
сані відповідні правові акти ЄС, тісно переплетені з англ. agreement, фр. accord, нім. Abkommen, укр.
процесом становлення цієї галузі права. Аналіз термі- угода;
нологічних паралелей, відповідників у європейських англ. association, фр. association, нім. Assoziation,
мовах – англійській, українській, дозволить визначити укр.асоціація;
фактори, які впливають на процес формування право- англ. body, фр. autorite, нім. Behorde, укр. орган
вої лексики ЄС. [влади]
Метою статті є проведення структурного аналізу citizenship
термінів правових актів ЄС на матеріалі різнострук- [див. також nationality; national; citizenship of the
турних мов. Для досягнення мети необхідно схарак- Union] громадянство citoyennete Burgerschaft
теризувати ступінь узагальненості юридичних текстів ● Складні, які складаються з двох слів і пишуться
ЄС в англійській, французькій, німецькій та українсь- разом або через дефіс:
кій мовах; визначити кількісну репрезентацію різних англ. Eurospeak, фр. eurojargon, нім.
структурних типів речень в межах відповідних юри- Gemeinschaftsjargon, укр. “Євромова”;
дичних актів. нім. Zusammenarbeit, Kerngeschaftsbereiche,
Питання взаємодії мови та права знаходяться у Kosteneffektivitat, Europarat, Kulturforderprogramme.
центрі правової лінгвістики, яка визначається як нау- ● Терміни-словосполучення, які складаються із де-
ково-теоретична та буденно-практична сфера перети- кількох компонентів:
ну методологічного сприйняття мови в юриспруденції англ. crisis management operations, фр. operations de
та лінгвістичного аналізу мови в значенні практичної gestion de crise, нім. Operationen zur Krisenbewaltigung,
семантики [3, c. 61]. укр. операції з урегулювання криз(и);
Мова права є не лише семіотичною системою, а й ● Терміни – абревіації, які скорочують довгі назви:
невід’ємною частиною правової системи з її традиці- англ. EUBAM – EU Border Assistance Mission, фр.
ями, особливостями логіки та функціями, тобто особ- EUBAM – mission europeenne d’aide a la gestion des
ливості цієї мови витікають з особливостей самого frontieres, EUBAM – EU-Mission zur Unterstutzung des
права [1, c.48]. До таких особливостей відноситься: Grenzschutzes, укр. EUBAM – Місія ЄС з надання до-
1.) висока ступінь абстракції юридичних понять [1, помоги на [українсько-молдавському] кордоні.
Таблиця 1. Представленість термінів різної структурної композиції в англійській та українській терміносистемах права ЄС
Однослівні терміни Двокомпонентні терміни Багатокомпонентні терміни
Англ. мова Укр. мова Англ. мова Укр. мова Англ. мова Укр. мова
18,2% 7,4% 46,9% 50,8 % 35,1% 41,8 %
На основі лексикографічних джерел та довідкової му відношенні представлені таким чином – 35,1% та

літератури було вилучено та проаналізовано власне 48,1% відповідно. Як бачимо найбільш репрезентати-
термінологічні одиниці правових актів ЄС, серед них вно представлені двокомпонентні терміносполучення.
англійські однокомпонентні терміни складають Виявлені нами в правових текстах ЄС терміни-
18,2%, а українські – 7,4%. Двокомпонентні терміно- словосполучення доцільно диференціювати за типом
сполучення становлять відповідно 46,9% і 50,8% в їхньої структури:
англійскій та українскій фахових мовах відповідно. 1. Прості словосполучення, що складаються, як
Багатокомпонентні терміносполучення у відсотково- правило, з двох слів, одне з яких є головним, а інше
25
залежним: block exemptions, community bridge, employment

Англ. еqual opportunities, Mediterranean policy, committee, food safety.
founding treaties, advisory committees, annual report, 2) прикметник + іменник (A+N):
cold war, common market, common strategies, European Англ. equal opportunities, Mediterranean policy,
Company, European Council, European institutions, agricultural policy, advisory committees, annual report,
European powers, European Parliament. atmospheric pollution, democratic deficit, environmental
Фр. decision contraignante, procedure budgetaire, liability, European Council, financial perspective.
discipline budgetaire crise civile, cooperation etroite, Українські двокомпонентні термін ЄС утворені за
groupe consultatif sur la politique desecurite, такими моделями:
Нім. bindende Entscheidung, behutsame Geldpolitik, 1. "прикметник -+- іменник у Н. в. однини": Амсте-
zivile Krise, enge Zusammenarbeit, beratende Gruppe fur рдамська угода, безперервний розвиток, гуманітарна
das Sicherheitskonzept der Kommission допомога, економічна політика, електронна Європа,
Укр. спільна позиція, спільна стратегія, спільний Європейська комісія, Європейська Конституція, Єв-
ринок римські угоди, соціальна хартія, соціальна гла- ропейська Рада, Європейська угода, Європейський
ва, соціальний протокол, iнтервенційна ціна, iнфор- Конвент, Європейський конгресс, Європейський ом-
маційне суспільство, кваліфікована більшість, Євро- будсмен,
пейська Комісія, Європейська Конституція, Європей- 2. "прикметник + іменник у Н.в. множини": Копен-
ська Рада, Європейська угода, Європейський конгрес гагенські критерії, Основоположні угоди, Петерсбер-
та ін. зькі завдання, Римські угоди, Транс’європейські ме-
2. Складні словосполучення, в яких залежні слова режі.
визначають різні аспекти значення стрижневого сло-
ва: Таблиця 3. Синтаксичні способи утворення двокомпонент-
них термінів в українській мові
Англ. Weighting of votes in the Council, Uniform
Частотність вико-
electoral procedure for the European Parliament, №п/п Тип терміну
ристання у %
Transparency of Council proceedings, Statute for
Прикметник + іменник у Н. в.
Members of the European Parliament, Services of general 1
Однини
75 %
economic interest President of the European Council, Прикметник + іменник у Н.в.
Open method of coordination, European Convention on 2 15 %
множини
Human Rights, Court of Justice of the European Union. Іменник у Н.в. + іменник у Р.В.
Фр. propositions annuelles de fi xation de prix, 3
без прийменника
5%
Systeme automatise d’identifi cation d’empreintes Іменник у Н.в. + іменник у Р.В.
digitales, obligatoire dans tous ses elements, strategies 4 5%
без прийменника
coherentes et globales en matiere d’education et de Разом 100 %
formation tout au long de la vie,
Нім. Massnahmen zur Bekampfung der Inflation, in 3. "іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменни-
allen seinen Teilen verbindlich, koharente und ка": Архітектура Європи, Гімн Європи, глобалізація
umfassende Strategien fur lebenslanges Lernen, економіки, Декларація Шумана, День Європи, добро-
Укр. європейська система центральних банків, єв- бут тварин, доробок Співтовариства, Європа регіонів,
ропейське співтовариство з вугілля та сталі, євро- Запобігання принцип, захист споживачів, Звіт Спаака,
пейське співтовариство з атомної енергії, європейсь- класифікація витрат, комітет регіонів, критерії вступу,
кий банк реконструкції та розвитку, європейський критерії конвергенції (зближення), “МЕДА” програ-
інспектор з захисту даних, європейський фонд управ- ма, процедура консультації, процедура погодження,
ління та забезпечення в сільському господарстві, процедура співпраці.
комітет з питань політики та безпеки та ін. 4. "іменник у Н.в. + іменниково-прийменникова
Отже, прості термніни-словосполучення викорис- конструкція": право на неучасть, Комітет із зайнятос-
товуються найчастіше у правовій терміносистемі – їх ті.
нараховується (75 % термінів), а найменше викорис- Отже, найчастіше використовуються синтаксичні
товуються складні терміни-словосполучення – (25 %). типи юридичних термінів типу Прикметник -+- імен-
Таблиця 2. Типи словосполучень за їхньою структурою ник у Н. в. однини – 75 %, друге місце посідають тер-
№ п/п Тип словосполучення Частотність вживання (%)
міни типу Прикметник + іменник у Н.в. множини – 15
%, а найменше використовуються юридичні терміни
Прості словосполу- типу Іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменни-
1. 75 %
чення
ка– 5 % та Іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прий-
Складні словосполу-
2.
чення
25 % менника – 5 % термінів юридичної терміносистеми.
Разом 100 % Таблиця 4. Класифікація термінів словосполучень за гра-
матичними категоріями
Отже, прості термніни-словосполучення викорис- Частотність вжи-
№ п/п Тип словосполучення
товуються найчастіше у правовій терміносистемі – їх вання (%)
нараховується (75 % термінів), а найменше викорис- 1 іменник + іменник (N+N) 45 %
товуються складні терміни-словосполучення – (25 %). 2 прикметник + іменник (A+N) 25 %
Терміни-словосполучення диференційовано за ти-
пом синтаксичної будови словосполучення, грамати- 3 дієслово + іменник (V+N) 20 %
чної моделі. Прості англійські правові терміни- 4 іменник + інфінітив (N+V(Inf.)) 10 %
словосполучення ЄС утворюються поєднанням слів Разом 25 %
таких лексико-граматичних категорій:
1) іменник + іменник (N+N): Отже, перший тип термнінів-словосполучень вико-
Англ. accession criteria, accession negotiation, ристовується найчастіше у юридичній терміносистемі
accession partnership, accession process, accession treaty, – їх нараховується (45 %), трохи менше використову-
applicant countries, fssociation agreement, аsylum policy, ються другий тип термінів-словосполучень (25 %),
26
ще менше використовуються третій тип термінів- Європейська політика сусідства, Європейська страте-
словосполучень (20 %), а четвретий тип термнінів- гія зайнятості, Європейський суд авдиторів, Європей-
словосполучень використовується найменше у юри- ський фонд розвитку, Правові інструменти Співтова-
дичній терміносистемі права ЄС (10 %). риства.
Трикомпонентні синтаксичні типи в англійській 4. "іменник у Н.в. + іменник у Р.в. + іменник у
терміносистемі юридичних актів ЄС представлені Р.в.": Політика в галузі підприємництва.
такими моделями, які подані за спадною активністю: 5. "прислівник -+- прикметник + іменник у Н.в.":
1. Adj + Adj + N: генетично модифіковані організми.
common commercial policy, common cultural heritage, За синтаксичними ознаками розрізняємо:
common external tariff, common transport policy, 1) безприйменникові сполучення слів, з’єднані спо-
European Energy Community, European Employment собом керування:
Strategy, European industrial capacity, European political Англ. White Papers, Own resources, Directions
awareness, European political cooperation, general General, Globalisation of the economy, European
European interest. Commission, European Movement, European Parties,
2. Adj + N + N: Employment Committee, Economic and Social
common customs tariff, common defence policy, Committee, Treaty Establishing the European
European arrest warrant, European research area, Community, European Coal and Steel Community, Social
European security strategy, excessive government deficit, Policy Agreement.
internal border controls. Укр. Білі книги, Власні ресурси Генеральні дирек-
3. N + N +N: торати Глобалізація економіки День Європи Європей-
community action programme, community ська Комісія Європейський рух Європейські партії
employment policy, crisis management operations, Європейський суд авдиторів Класифікація витрат Ко-
exchange rate movements, exchange rate variability. мітет регіонів Ніццька угода.
4. N + Adj + N: 2) прийменникові словосполучення:
community legal instrument, community social policy, Англ.: Day of Europe European Court of Auditors
community structural measures. Classification of expenditure Committee of the Regions
Моделі трикомпонентних синтаксичних типів в ук- Treaty of Nice.
раїнській фаховій мові подані за спадною активністю: Укр.: Комітет із зайнятості, Комітет з економічних
1. "прикметник + прикметник + іменник": еконо- та соціальних питань, Угода про заснування Європей-
мічний та монетарний союз, Європейська валютна ського Співтовариства, Європейське співтовариство з
(монетарна) система, Європейська грошова одиниця, вугілля та сталі, Договір з соціальної політики.
Європейська економічна зона, Європейська космічна
агенція, Європейська політична співпраця, Європей- Таблиця 6. Класифікація юридичних термінів-
словосполучень за синтаксичними ознаками
ське Економічне Співтовариство, Європейський інве-
Частотність вжи-
стиційний банк, Європейський інвестиційний фонд, № п/п Тип словосполучення
вання (%)
Європейський монетарний (валютний) інститут, Єв-
ропейський соціально-економічний комітет, Європей- 1 Безприйменникові сполучення 75 %
ський соціальний фонд, Спільна транспортна політи- 2 Прийменникові сполучення 25 %
ка, Спільна торговельна політика, Спільна сільського- Разом 25 %
сподарська політика, Спільна оборонна політика,
Єдиний зовнішній тариф, Єдиний Європейський Акт, Отже, безприйменникові термніни-
Європейський центральний банк. словосполучення використовується найчастіше у тер-
2. "іменник у Н.в. + прикметник + іменник у Р.в.": міносистемі юридичних актів ЄС – їх нараховується
Агенції Європейського Союзу, безпека харчових про- (75 %), а найменше використовуються прийменникові
дуктів, громадянство Європейського Союзу, Договір з терміни-словосполучення – (25 %).
соціальної політики, Європа концентричних кіл, Єв- Терміни-словосполучення поділяються на три ти-
ропа різних швидкостей, Хартія основних прав, Суд пи.
Європейських Співтовариств, Рада Європейського До першого типу належать терміни-
Союзу, Організація північноатлантичного договору, словосполучення, компонентами яких є самостійні
Країни Вишеградської угоди, Комітет постійних слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають
представників. своє значення:
Англ.: accession criteria, accession negotiation,
Таблиця 5. Синтаксичні способи утворення трикомпонент-
них термінів аccession partnership, аccession process, аssociation
Частотність вико-
agreement.
№ п/п Тип терміну Укр.: Глобалізація економіки, Класифікація витрат,
ристання у %
Прикметник + прикметник + Процедура консультації
1
іменник
65 % До другого типу відносяться такі терміни-
Іменник у Н.в. + прикметник + словосполучення, які мають один із компонентів
2
іменник у Р.в.
15 % юридичний термін, а другий – загальновживаної лек-
Прикметник+ іменник у Н.в. + сики. Компонентами такого типу можуть бути два
3 5% іменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утво-
Іменник у Н.в. + іменник у Р.в. рення правових термінів більш продуктивний, ніж
4 5% перший, де два компоненти є самостійними терміна-
+ іменник у Р.в.
Іменник у Н.в. + іменник у З.в. + ми:
5 5% Англ. еqual opportunities, Founding treaties, Annual
Прислівник + прикметник + report, Atlantic Alliance, Block exemptions.
6 5% Укр. Монетарна політика Соціальний протокол
іменник у Н.в.
Разом 100 % До третього типу відносяться терміни-
словосполучення, обидва компоненти яких являються
3. "прикметник -+- іменник у Н.в. + іменник у Р.в.": собою слова загальновживаної лексики і тільки спо-
27
лучення цих слів є терміном: складні, складені, абревіатури та терміносполучення.

Англ. Mediterranean policy, аgricultural policy, Класифікувавши юридичні терміни-
аdvisory committees, аpplicant countries, аsylum policy, словосполучення за синтаксичними ознаками, можна
аudiovisual policy, black Monday, black Wednesday, поділити на безприйменникові сполучення слів,
candidate countries, butter mountain. з’єднані способом керування та прийменникові спо-
Укр. безперервний розвиток, білі книги, зелені кни- лучення слів. Безприйменникові терміни словосполу-
ги, захист споживачів, критерії вступу, спільний ри- чення використовуються найчастіше у терміносистемі
нок, чотири свободи. юридичних актів ЄС.
Таким чином, дослідивши структурний аналіз тер- Перспективою дослідження є абревіатура термінів
мінів правових актів ЄС на матеріалі англійської, в актах ЄС, а саме поділ за їх структурою в англійсь-
французької, німецької та української мов. Серед кій, французькій, німецькій та українській мовах.
структурних типів виявлено всі види термінів: прості,
1. Гамзатов М. Г. Техника и специфика юридического пере- ред. Е.И. Голованова. – Челябинск, 2003. – С. 349 – 351.
вода: Сб. статей. – СПб., 2004. – 184 с. 5. Романченко В. І. Лінгвістичні аспекти становлення термі-
2. Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терми- носистеми правових документів Європейського Союзу
нах : [учеб. пособие для филол. спец. вузов] / Б. Н. Голо- (на матеріалі німецької та шведської мов) [Текст] : авто-
вин, Р. Ю. Кобрин. – М.: Высш. шк., 1987. – 104 с. реф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / В. І. Романчен-
3. Максименко Е. С. Национально-культурная специфики ко; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2013. –16 с.
отраслевых терминосистем (на материале английской и 6. Томсон Г. В. Немецкий язык. Курс юридического перево-
американской юридической терминоло- да (гражданское и торговое право)/ Г. В. Томсон. – М. :
гии)/ Е.С. Максименко. – Саратов : Научная книга,2004. – МГИМО, 2004. – 172 с.
133 с. 7. Чередниченко О. І. Євролект і проблеми його перекла-
4. Панкратова Е.А. Особенности межкультурной комму- ду/О. І. Чередниченко. – [Електронний ресурс] – Режим
никации специалистов юридического профиля / Е. А. доступу : http://
Панкратова // Языки профессиональной коммуникации: www.anvsu.org.ua/index.files/Articles/evrolect.htm.
Материалы международной научной конференции/ Отв.
REFERENCES
1. Gamzatov M.G. The technics and particularity of juridical binsk, 2003. – P. 349-351.
translation: Sat. articles. - SPb., 2004. - 184 p. 5. Romanchenko V.I. The linguistic aspects of the formation of
2. Golovin B.N. The linguistic foundations of the doctrine of terms in EU legal acts (based on German and Swedish lan-
terms: [Textbook. Allowance for philol. spec. Universities] / guage) [Text]: dissertation of PhD in ph. science: 10.02.04 /
B. N. Golovin, R. U. Kobrin. – M.: Higher sch., 1987. – 104 V.I. Romanchenko; Kiev. Nat. University of Taras
p. Shevchenko. – K., 2013. – 16 p.
3. Maksimenko E. S. The national-cultural specificity of branch 6. Thomson G.V. German language. The course of legal transla-
terminology (on the basis of English and American legal ter- tion (civil and commercial Law) / G. Thomson. – M:
minology) / E.S. Maksimenko. – Saratov: the scientific book, MGIMO, 2004. – 172 p.
2004. – 133 p. 7. Cherednichenko A.I. The Yevrolekt and problems of its trans-
4. Pankratova E.A. The peculiarities of intercultural communica- lation / O. I. Cherednichenko. – [Electronic resource] – Ac-
tion between legal professionals/ E.A. Pankratova//Languages cess: http: //
of Professional Communication: Materials of the Internation- www.anvsu.org.ua/index.files/Articles/evrolect.htm.
al Scientific Conference/Obl. Ed. E.I. Golovanova. – Chelya-
Структурный анализ терминов правовых актов ЕС (на материале английского, французского, немецкого и украин-
ского языков)
А. Л. Гидора-Шишковская
Аннотация. В статье выделяются типы терминов правовых актов ЕС, устанавливаются термины и дифференцирования по
типу их структуры, исследуются синтаксические способы образования двухкомпонентных терминов в украинском языке и
классифицируются термины словосочетаний по грамматическим категориям и синтаксическим признакам.
Ключевые слова: типы терминов правовых актов ЕС, терминосистема, однословные термины, двусоставные терми-
ны, многокомпонентные термины.
The structural analysis of the terms of EU legal acts (based on English, French, German and Ukrainian languages)
A. L. Gіdora-Shyshkovska
Abstract. The article is distinguished the types of terms of EU legal acts, determined the term-word combinations and differentia-
tions by the type of their structure, explored the syntax methods of the formation of two-component terms in Ukrainian and classified
the term-word combinations by grammatical categories and syntactic features.
Keywords: types of terms EU legal acts, term system, one-word terms, two-component terms, multi-type terms.
28
The evolution of pronominal constructions with 4 and more

components in English
L. H. Halii
National Aviation University, Kiev, Ukraine
Abstract: The study deals with structural, functional, stylistic and genetic features revealed by the pronouns in their context formed
by based on subordinate or coordinate connections between pronouns and other components of the 4- and more component structure.
The frequency of usage and the nature of these connections are also taken as factors influencing the structure.
Keywords: pronominal constructions, vector of connection, subordinate connection, coordinate connection, multi-component,
ability to combine.
With cognitive studios being dominated by anthropocen- 2.) indentify the type of structures according to the
tric approach, more and more attention is being paid to number of components, vector of connection, functional
nominal parts of speech, namely the pronoun as its nature loading if possible;
influences the functional and stylistic loading of the pro- 3.) compare and contrast the types through different
nominal phrases. In turn, diversity of approaches to pro- stages of modern English languages.
nominal characteristics represented in traditional and The 18th century text revealed four types of multi-
modern linguistics makes it difficult to choose one of the component structures with pronoun as one of the compo-
theories proposed by D. Buring (pronoun should be con- nents. It is noteworthy that the multi-component struc-
sidered as referential component), Charles Pierce, U. tures comprise only demonstrative pronouns which form
Weinreich, R. Wells (deictics), Z. Harris (discourse mark- three 4-component and one 5-component structures, each
er), C. Fillmore, R. Langacker (text-making components), of them being used only once.
L. Bloomfield (substitutes). The structure Pr + Ving + Pr + V represents extremely
At the same time the recent interest in linguistics may complicated type of connection and can be illustrated by
be called a revival of Lucien Tesnière theory of valence the following example where all the elements referring to
[4]. Modern studies distinguish valence and combination the pronoun are in bold:
within three aspects: 1) vector (one-vectored for valence, In this the justice of Providence seemed very conspicu-
two-vectored for combination); 2) universality (valence is ous, that these having pushed all things by violence
a type of combination); 3) realization (valence is just an against the king, and by arms and force brought him to
opportunity, option, while combination is the actual reali- their will, were at once both robbed of the end, their
zation of the opportunity) [1; 2; 3; 5]. Church government, and punished for drawing their
Combining the approaches and urgent questions of swords against their masters, by their own servants draw-
modern linguistics special attention recent publications ing the sword against them; and God, in His due time,
are concerning the problem of pronoun combination with punished the others too [6].
other words (parts of speech or members of sentence) in Another structure presented in the text of the 18 th cen-
different aspects: pragmatics level (G. Attardi, H.P. Grice, tury is (Pr + prep + N) + ( ) + V where ( ) stands for
C. D. Mortensen), grammar level (D. Buring, N. Evans, subordinate clause referring to the pronoun under study.
E. Konig), syntactic level (A. Carnie, Z. S. Harris), dia- This is exemplified by:
chronic studies (M. Leitinen). Those of foot that escaped got into Bristol, and Wal-
The aim of this paper is to study the relations of pro- ler, with the poor remains of his routed regiments, got to
noun within the multi-component structures, defining the London <...> [6].
types of structures and their development through the In this type of structure pronoun those forms a seman-
period of 18th-20th centuries. The subclasses of pronoun tically and syntactically indivisible unit with the noun foot
under study in this article do not include interrogative and with the help of preposition of. Next, this unit is expanded
relative ones because thorough analysis demands another by subordinate clause that escaped. The last is the direct
type of publication. connection between the initial pronoun-noun unit which
The material of the study comprises four English nov- performs the function of the subject and the predicate of
els from the 18th-20th centuries freely available on Internet the sentence got. All the other words do not refer to the
sites: “Memoirs of a Cavalier” by Daniel Defoe, “A Study pronoun and are of no interest to us in this study.
in Scarlet” by A. C. Doyle, “Firetongue” by Rohmer Sax. The third type of the structure found in the text is V +
The methods of our study involve both general scien- prep + (Pr + Pr) + ( ) where the pronoun those forms
tific (description, deductive and inductive analyses) and three types of connections: with another pronoun all
special linguistic ones (contrastive, transformation and forming a syntactically and semantically indivisible unit,
typological analyses, reconstruction technique, intermedi- with the subordinate clause whom they had down <...>
ate components analyses). referring to the pronoun-pronoun unit and the syntactical
The course of the analysis is as follows: correlation between the verb seize which is the predicate
1.) to find all the pronouns and referring to them with the help of preposition and pronoun-pronoun unit
words, thus defining the limits of the structure under which is the object.
study; <...> and, following their blow, march to London,
place regiments of foot at the Parliament-house door,
29
and, as the members came up, seize upon all those whom (Pr + Adv) + P.P.V. where P.P.V. stands for Past Partici-
they had down in a list as promoters of the settlement ple form of the Verb (non-finite forms of the verb) and
and treaty, and would not suffer them to sit <...> [6]. Aux for auxiliary, which we consider rather as a means of
Even more complicated structure with 5 components combining the words in analytical languages (such as
altogether, one of them being pronoun, is (Pr + Pr) + English) than separate component of the structure.
prep + Pr + ( ) + V: If there was nothing else left to him, he could at least
Those few of us that had seen the wars, and would devote his life to revenge [7].
have made a short end of this for him, began to be very The structure Adv + Aux + (Pr + P.P.V. ) + V can be
uneasy <...> [6]. called the invariant as it duplicates the general composi-
In this structure demonstrative pronoun those has the tion omitting the adverb but adding the infinitive as a part
first-level connection (the closest one) with pronoun few of complex object:
and altogether they form a connection with personal pro- There is nothing left for me to hope for, or to desire
noun us with the help of preposition of. This 3-component [7].
unit is the subject of the sentence that coordinates with the Despite all the changed elements the grammatical
sentence predicate began to be uneasy. Furthermore, the composition is somewhat the same.
pronoun phrase is defined by the subordinate clause that Another invariant is represented by the structure Pr +
had seen the wars being subordinate to it. So the demon- Aux + (Adv + Pr) + prep + Pr:
strative pronoun those has four-vector connection with If they are too many for us we shall take two or three
other components of the structure. of them with us [7],
The very existence of these structures may be ex- where instead of non-finite form of the verb the com-
plained by the style of the text itself, which belongs to ponent referring to the pronoun-adverb unit is another
what may be distinguished as “medieval wartime manu- pronoun, joined with the help of preposition. It is im-
scripts” encoded in the personal memoires. This type of portant to mention that only the indefinite pronoun here,
writing is characterised by long sentences of complicated like in other cases forms more three-vector connection
syntactic structure, abundance of subordinate clauses and with other components of the structure, whereas other
non-finite constructions. Whether this was a feature of 18- pronouns being analyzed will show fewer connection.
th century English, author’s style or stylistic means is yet The structure representing another multi-tiered scheme
to be studied. is V + (Pr + Adv) + V, where so far traditional unit of
These structures being used in the text (once each) are pronoun and adverb being the complex object thus coor-
the evidence of pronoun ability to form multiple- dinate to the predicate (the notional verb) is further de-
compound relations within one utterance and reflect the fined by the non-finite form of the verb (the Infinitive):
tendency towards forming more complex structures with- I have as much more to add to it [7].
in the text under study compared to the texts of modern The 19th century text is also the source of 5 component
English analysed further. Another consideration to be paid structures (one component being pronoun) which can be
attention to is that all the pronouns forming such multi- explained by the genetically inherited function of pronoun
component structures belong to demonstrative subclass. to perform as a noun, thus forming the connections with
The components referring to the pronoun under study are all other parts of speech serving as attributes (adjective,
of nominal nature, such as nouns, pronouns, verbs, subor- numeral, determiner, pronouns). These structures are (Pr
dinate sentences. This fact is explained by the nature of + conj + Det + (Adj + Pr)) + Aux + Pr:
the pronoun that was developed in English as the article <…> me and that little un are all that's left o' twenty-
then involving the syntactical functions of the noun. one people [7]
The 19th century multi-component structures number 8 and N + prep + (Num + Adj + Pr) + prep + N:
types (6 types of 4-component structures and 2 types of He came here with his victim in a four-wheeled cab,
five-component structures), all except one being found which was drawn by a horse with three old shoes and one
only once, all of them containing indefinite pronoun as new one on his off fore leg [7].
the central pronoun. In each case connection formed between pronoun and
The structure presented in the text under study twice is each of the components is initial to the very pronoun thus
V + (Adv + Pr) + prep + N: forming multi-tiered pyramids of syntactically and seman-
I'm not going to tell you much more of the case, Doc- tically indivisible units.
tor [7]. So the 19th century English text also illustrates the
You know a conjuror gets no credit when once he has formal ability of pronoun to be combined with three or
explained his trick, and if I show you too much of my more components within the pronominal dependent struc-
method of working, you will come to the conclusion that I ture, although statistically these types of grammar con-
am a very ordinary individual after all [7]. structions are not very common in language. Another
Syntactically and semantically indivisible unit repre- important feature is that all the structures use only one
sented by the adverb and pronoun functions as determin- subclass of pronoun, namely indefinite, just like 18 th cen-
ing part for the noun and altogether being the object of the tury texts use only demonstrative. The components refer-
sentence are subordinate to its predicate expressed by the ring to the pronoun can be defined as nominal group (ad-
verb. jective, pronoun, determiner, numeral and verb in subor-
The next structures though each used only once in the dination or coordination), or verbal group (adverb).
text still are of great importance to our study because they The 20th century constructions consisting of 4 and
prove the variety and diversity of the relations formed by more components comprise 12 types (11 of them for in-
pronoun. The first one (in random order) is Adv + Aux + definite pronouns and 1 for possessive). Out of 12 con-
30
structions formed by indefinite pronoun there is a struc- visible unit and then being in subordinate connection with
ture N + (Aux + (Pr + Pr) + prep + N) which multiple the predicate of the sentence expressed by the verb:
usages (4 times) stress the emphatic functional loading The boy departed, grinning, and little more than half
and the stylistic means of parallelism: an hour later a respectable-looking man presented him-
Instinct told him that the pretty girl with whom Ormuz self at Savoy Court, inquiring of the attendant near the
Khan was deep in conversation could be none other than elevator for the apartments of "his excellency," followed
Phil Abingdon, but the identity of her companion he by an unintelligible word which presumably represented
could not even guess. On the other hand, that this poison- "Ormuz Khan" [8].
ously handsome Hindu, who bent forward so solicitously V + (Pr + Pr + prep + Pr) represented by Although he
toward his charming travelling companion, was none recognized that he was taking desperate chances, he in-
other than the dreaded Fire-Tongue, he did not doubt spected each one of them closely [8] shows the coordi-
[8]. nate connection between the predicate of the sentence
The syntactically and structurally similar structure Pr expressed by the verb and its object expressed by the
+ (Aux + (Pr + Pr) + prep + N) used within the same sequence of pronouns in semantic and syntactic sense
discourse serves the same functions as aforementioned undivisible.
constructions: Pr + (Aux + Adv + Pr + prep + .. + N) is a highly
This proved to be none other than Phil Abingdon's el- complex structure where 3 different components have the
derly companion [8]. connection with the pronoun in the core:
Another structure used more than once, namely twice Indeed, on close inspection, I saw that it was little
in the 20th century text, is Adv + Pr + ( ) + V: more than a thin curtain of water, partly concealing what
Only one who has heard it can understand and ap- looked like the entrance of a cave [8].
preciate all it means [8]. In this case pronoun more is a part of compound nomi-
Only one who knew him very well could have detected nal predicate where auxiliary is a means of expressing the
the fact that anxiety was written upon that Sioux-like face relation in analytical language. Thus as a part of predicate
[8]. it has a coordinate connection with the subjects of the
It should be noted that this structure performs functions sentence expressed by the personal pronoun it. On the
quite different from the one defined in the previous case, other hand the pronoun under study is further defined
as the sentences belong to different to different parts of adverbial phrase. Still on the other vector of valence there
the text, and thus it is not a stylistic means but rather a is the part of noun phrase which syntactically and seman-
figure of speech used by the author reflecting the of struc- tically can not be split from the core pronoun.
tures available in the English language and so making the The structure in "Then," continued Innes, "there is
language in the text more varied. something else which you should know [8] can be repre-
Invariant structure is Adj + Pr + ( ) + V where adjec- sented in Adv + (Aux + Pr + Adv) + ( ) formula while
tive substitutes the adverb is pretty much the same from And is this positively all you remember?[8] having the
the point of view of grammar, functional loading and same components (parts of speech) organised syntactical-
style: ly in a different way forms the Pr + Aux + (Adv + Pr) +
A low carved table, the only one which the apartment ( ) type of structure. The reverse word order in the initial
boasted, displayed an excellent English breakfast laid example is determined by the grammar structure common
upon a spotless cover [8]. for the interrogative sentences in English and can not be
The construction V + prep + Pr + (Pr + Pr), found in defined as a relevant factor influencing the composition of
the text only once, represents the interrelations existing the utterance represented in the formula.
between possessive pronoun his that firstly forms a syn- The exquisite usage of these types of constructions still
tactically and semantically indivisible unit with another shows that such kind of multiple level organization exists
pronoun own (Pr + Pr) and at the same time with the pro- and can be used in modern English with the pronoun
noun both Pr + (Pr + Pr), altogether being subordinate to being the centre of this part of the structure.
the verb with the help of conjunction V + prep + Pr + (Pr Altogether the text of the 20th century showed more di-
+ Pr): versity speaking of pronominal constructions, namely: 1)
Paul Harley discovered her little gloved hand to lie pronouns forming the multi-component structures belong
clasped between both his own [8] to different subclasses; 2) the structures involve both
Next construction consisting of 4 components is N + Pr connection with the adverb and the subordinate clause,
+ prep + N + V in which every component has a primary while aforementioned analysis of 18th and 19th century
connection with demonstrative pronoun and only then texts revealed the tendency to choose one of these; 3)
having formed a unit they go on expanding with other stylistic importance of complex constructions is clearly
elements: shown by frequent usages and more obvious stylistic
For presently at a fork in the road he saw that the loading of parallel structures.
driver of the limousine had swung to the left, taking the Noteworthy is the fact that with each century the varie-
low road, that to the right offering a steep gradient [8]. ty of possibly used constructions is widened with new
The following structures are analyzed in random order, junctions.
each one being used in the text only once. The results of the study assume that the initial potency
(Adv + Pr + prep + N) + V represents the adverbial of pronouns to set connections with other words (parts of
modifier expressed in its core by the indefinite pronoun speech) revolutionized from the initial genetic-based
forming two vectors of connection with defining adverb functions of substituting the nominal parts of the speech
and noun as a part of syntactically and semantically indi- to the more advanced functioned developed in the process
31
of speech evolution, such as deictic and anaphoric func- Concluding the results presented in the study we can
tions, emphasis, logical stress, and other stylistic means state that ability to form multi-vector connection is not
which help to organize the utterance according to the aim limited by some pronouns only and definitely varies from
of the author. period to period and from author to author which may be
the object of further studies.
1. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному 5. Büring D. Binding theory / Daniel Büring. — Cambridge
аспекті / Іван Романович Вихованець. — К. : Наукова University Press, 2005. — 281 p.
думка, 1988. — 256 с. 6. Defoe D. Memoirs of a Cavalier [Электронный ресурс] /
2. Орендарчук О. Л. Валентнісні відношення дієслів тема- Daniel Defoe. — Режим доступа :
тичної групи «чуттєвої сфери» в контрактивному аспекті http://www.gutenberg.org/cache/epub/12259/pg12259.html
(на матеріалі англійської та української мов) : дис. … 7. Doyle A. C. A Study in Scarlet [Электронный ресурс] /
канд. філол. наук. : 10.02.17 / Оксана Леонідівна Орен- Arthur Conan Doyle. — Режим доступу :
дарчук. — К., 2010. — 222 с. http://www.gutenberg.org/files/244/244-h/244-h.htm
3. Степанова М. Д. Части речи и проблема валентности в 8. Sax Rohmer. Fire-Tongue [Электронный ресурс] / Rohmer
современном немецком языке / М. Д. Степанова, Г. Хель- Sax. — Режим доступу :
биг. — М. : Высшая школа, 1978. — 259 с. http://www.gutenberg.org/files/1159/1159-h/1159-h.htm
4. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса / Люсьен
Теньер. — М. : Прогресс, 1988. — 656 с.
REFERENCES
1. Vyhovanets I. R. Parts of speech in semantic and grammar PhD in linguistics 10.02.17 / O. L. Orendarchuk. – Kiev,
aspects / I. R. Vyhovanets. – Kiev : Naukova Dumka, 1988. – 2010. – 222 p.
256 p. 3. Stepanova M. D. Parts of speech and the problem of valence
2. Orendarchuk O. L. Valency of the verbs of the semantic group in modern German / M. D. Stepanova, H. Helbig. – Moscow :
of “the sensual sphere” in the contrastive aspect (based on the Vysshaya shkola, 1978. – 259 p.
material of English and Ukrainian languages) : manuscript for 4. Tesniere L. The Elements of Structural Syntax / Lucien
Tesniere. – Moscow : Progress, 1988. – 656 p.
Эволюция 4-х и более компонентных конструкций с местоимениями в английском языке

Л. Г. Галий
Аннотация: Данная работа рассматривает структурные, функциональные, стилистические и генетически-обусловленные
особенности местоимений, которые раскрываются в окружении из подчиненных и сочиненных связей между самими ме-
стоимениями и другими компонентами в 4х и более компонентных конструкциях. Частота использования и природа связи
выделяются как фактора влияния на структуру конструкций.
Ключевые слова: местоименные конструкции, направленность связи, сочиненная связь, подчиненная связь, многокомпо-
нентный, способность к соединению.
32
Concept Bullying in Juvenile Fantasy Prose: Cognitive Discursive Approach

N. I. Ivanotchak
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Abstract. The article deals with the concept BULLYING in juvenile fantasy prose. The relevance of the research is determined by
the cognitive discursive perspective within the activity-based approach to language, which addresses the intersubjective meaning
construal in discourse. By means of componential analysis the logical notion bullying is researched. Using the cognitive discursive
interpretation, the conceptual features of the concept BULLYING are determined.
Keywords: bullying, empathy, cognitive discursive approach, componential analysis, cognitive discursive interpretation.
Introduction and Literature Review. The anthropocen- Componential analysis attempts to reduce meaning to
tric approach to language aims to assess reality through an its smallest components. Each lexical semantic variant or
exclusively human perspective, to reveal concepts as sememe may be subdivided into smaller components of
mental representations and to research the means of their meaning (semes). A seme is an elementary unit of mean-
verbalization. As an important indicator of social compe- ing of a word.
tence and the essential component of emotional intellect, According to the method suggested by V.V. Levytskyy
empathy is now in focus of multidisciplinary research [15, [1, p. 167] we determined the weight, status and hierarchy
16]. From a cognitive linguistic perspective, empathy of semes in the vocabulary definition. To determine the
emerges as a conceptual domain which incorporates em- weight of a component we use the following formula:
pathically marked and unmarked concepts, including W = ((n + 1) – r) / n, where W – component weight, n –
BULLYING. number of components, r – component rank. W value can
The relevance of the research is determined by the range from 0 to 1.
cognitive discursive perspective within the activity-based For example, the weight of component behaviour in
approach to language, which addresses the intersubjective the vocabulary definition of bullying according to
meaning construal in discourse. The research of BULLY- MEDAL will be as follows:W = [(n+1) – r] / n = [(4+1) –
ING verbalization in juvenile fantasy prose is also signifi- 1] / 4 = 1.
cant due to its common occurrence in this highly didactic Using this formula we determined the weight of each
prose. component according to the vocabulary data. If a compo-
Cognitive discursive (communicative) approach views nent is not found in the dictionary its weight according to
concepts through their verbalization in discourse where this dictionary is assumed as 0. Then, for further data
cognitive and communicative features are synthesized. It evidence, the following formula is used: Wm = [W1 +
suggests effective methods of conceptual analysis such as W2 + …. Wn] / n, де Wm – average weight of a compo-
inference prediction analysis, modus modeling, cognitive nent, W1, W2 …. Wn – weight of components in the first,
discursive interpretation etc. [2, 3, 4], viewing a concept the second, n – dictionary, n – number of dictionaries
as “filling a language form with meaning in the process of (Table 1).
discursive interaction” [2, 5].
The systematization of distinctive features of an entity Table 1: Component weight of lexeme «bullying»
is performed by determining its logical notion [3], i.e. by MEDAL OUD LDCE CALDT CED MWCD Wm
means of componential or definitional analyses. All the behaviour 1 0 0 0 0 0 0.16
frighten 0.83 0 0.57 0.75 0 0 0.35
other modi of a concept can be revealed in discourse only
hurt 0.66 0 0.42 1 0 0 0.35
[4].
small 0.33 0 0 0.25 0 0 0.09
Objectives. The study was aimed at weak 0.16 0.14 0.14 0 0.67 0.25 0.22
1. Determining the conceptual features of the logical use 0 1 1 0 0 0 0.33
notion bullying strength 0 0.85 0.85 0 0 0 0.28
2. Determining additional conceptual features of bullying influence 0 0.71 0 0 0 0 0.1
by means of juvenile fantasy prose discourse analysis. harm 0 0.57 0 0 0 0 0.09
The research is performed on the basis of lexicographic intimidate 0 0.42 0 0 1 0 0.23
sources (encyclopedic and explanatory dictionaries of the habitually 0 0 0 0 0 1 0.16
contemporary English language such as Macmillan Eng- cruel 0 0 0 0 0 0.75 0.13
lish Dictionary for Advanced Learners; Merriam- power 0 0 0.71 0 0 0 0.12
Webster’s Collegiate Dictionary; The Oxford Universal somebody 0.5 0.28 0.28 0.5 0.33 0.5 0.39
Dictionary etc.) and juvenile fantasy books by K. S. Lew-
is “The Chronicles of Narnia”, J.K. Rowling “Harry Pot- Findings and Discussion. Bullying is defined as ha-
ter”, J. R. R. Tolkien “The Lord of the Rings” and “The bitual and deliberate aggressive behavior aimed at intimi-
Hobbit”, 6 441 total pages. dation, threat or abuse [16, p. 793].
Methods and Procedures. The content of a concept In the definition of bullying dominant semes are fright-
partially reveals through the semantics of the correspond- en, hurt, somebody, strength and intimidate:
ing means of its verbalization. This approach to linguistic Dudley’s favorite punching bag was Harry, but he
research follows the path from semantics to concept and couldn’t often catch him. [14, p. 20]
language is viewed as the key to understanding concepts. The others who thought she was telling a lie, and a sil-
ly lie too, made her very unhappy. The two elder ones did
33
this without meaning to do it, but Edmund could be spite- The above mentioned examples demonstrate “con-
ful, and on this occasion he was spiteful. He sneered and sistency” of BULLYING (favorite, all the times, as usual,
jeered at Lucy and kept on asking her if she'd found any every time, always)
other new countries in other cupboards all over the 3. lexeme gang, implicating the feature «organized»
house. [9] Dudley’s gang had been chasing him as usual when,
For deep down inside him he liked bossing and bully- as much to Harry’s surprise as anyone else’s, there he
ing; and, though he was a puny little person who couldn't was sitting on the chimney. [14, p. 37]
have stood up even to Lucy, let alone Edmund, in a fight, Everybody knew that Dudley’s gang hated that odd
he knew that there are dozens of ways to give people a Harry Potter in his baggy old clothes and broken glasses,
bad time if you are in your own home and they are only and nobody liked to disagree with Dudley’s gang. [14, p.
visitors. [9] 42]
Though semes habitually and behavior are not domi- “Publicity” (surrounding watchers laughed, everybody
nant, they are important characteristics of BULLYING, knew) and “coordination” also manifest in the following
revealing its active, long-term and systematic essence. In examples:
the above mentioned examples the phrases to give people The rest of them were all quite happy to join in Dud-
a bad time, punching bag indicate bullying, while its ley’s favorite sport: Harry Hunting. [14, p. 43]
consistency is emphasized with the adverb often, the ad- He was usually the one who held people’s arms be-
jective favorite, the phrase keep on and stylistic reiteration hind their backs while Dudley hit them. [14, p. 35]
sneered and jeered. Many of the surrounding watchers laughed, Sirius
Bullying, which is also expressed in this context with and Wormtail included, but Lupin, still apparently intent
its direct nomination (bullied), manifests itself in aggres- on his book, didn’t, and neither did Lily. “You think
sive behavior, intimidation, humiliation etc. Both in dis- you’re funny,” she said coldly. “But you’re just an arro-
course and in multidisciplinary studies bullying is op- gant, bullying toerag, Potter. Leave him alone.” [13, p.
posed to empathy. While including the cognitive compo- 647]
nent of empathy (the ability to assess and predict the This example illustrates cognitive feature of BULLY-
feelings and motives of others), bullying is characterized ING in terms of its agent (arrogant, spoiled, pampered),
by the absence of its emotional part. Thus, this under- which is elaborated (the biggest and stupidest of the lot)
standing does not provoke any emotional response. Ac- in the following contexts:
cording to the componential analysis, the cognitive fea- Harry was glad school was over, but there was no es-
tures of bullying are «aggression», «intimidation», «hu- caping Dudley’s gang, who visited the house every single
miliation», and «behaviour». But in discourse additional day. Piers, Dennis, Malcolm, and Gordon were all big
conceptual features are revealed. The lexical and gram- and stupid, but as Dudley was the biggest and stupidest
matical means of BULLYING actualization are as fol- of the lot, he was the leader. [14, p. 31]
lows: What would spoiled, pampered, bullying Dudley have
1. lexeme of the concept name and its synonyms (bossing, been forced to hear? … [13, p. 30]
bullying, clouting) Malfoy was being absolutely foul to a first year back
He’d spent his life being clouted by Dudley, and bul- there, I swear I’m going to report him, he’s only had his
lied by Aunt Petunia and Uncle Vernon; [14, p. 57] badge three minutes and he’s using it to bully people
… and, though he was a puny little person who worse than ever … [13, p. 97]
couldn't have stood up even to Lucy, let alone Edmund, The latter example characterizes the agent of BULLY-
in a fight, he knew that there are dozens of ways to give ING as the one abusing power.
people a bad time if you are in your own home and they BULLYING calls forth negative emotional response
are only visitors. [9] (upset or angry) and is a wrongful behavior which de-
This example also reveals one more cognitive feature serves revenge (he got his revenge):
of BULLYING - “weakness and cowardice” of a bully. … when he, Harry, had been upset or angry … chased
2. lexemes denoting physical force (hit, punch, kick) by Dudley’s gang, and the very last time Dudley had hit
Exactly why Dudley wanted a racing bike was a mys- him, hadn’t he got his revenge, without even realizing he
tery to Harry, as Dudley was very fat and hated exercise was doing it? Hadn’t he set a boa constrictor on him?
— unless of course it involved punching somebody. Dud- [14, p. 58]
ley’s favorite punching bag was Harry, but he couldn’t The following example illustrates such a feature of the
often catch him. [14, p. 32] object of BULLYING as “social inferiority”, “physical
He wore round glasses held together with a lot of inability to resist”:
Scotch tape because of all the times Dudley had punched “They were all bullyin’ him, Hermione, ’cause he’s so
him on the nose. [14, p. 20] small!” said
…if he was really a wizard, why hadn’t they been Hagrid. [13, p. 691]
turned into warty toads every time they’d tried to lock Conclusions. According to the cognitive discursive in-
him in his cupboard? If he’d once defeated the greatest terpretation of the contexts, the cognitive features of
sorcerer in the world, how come Dudley had always been BULLYING are «provoking negative emotional
able to kick him around like a football? [14, p. 57] response», «wrongfulness», «publicity», «consistency»,
He at once decided to get into it himself - not because «coordination», «abuse of social or physical power»,
he thought it a particularly good place to hide but be- «arrogance of the agent», «aggression», «intimidation»,
cause he wanted to go on teasing her about her imagi- «humiliation», «behaviour».
nary country [9]
34
REFERENCES
1 Левицкий В. В. Семасиология: монография для молодых http://www.ldoceonline.com/dictionary/
исследователей / В. В. Левицкий. – Изд. 2., исправл. и до- 9. Lewis C. S. The Chronicles Of Narnia / Clive Staples Lewis.
пол. – Винница: Нова Книга, 2012. – 680 с. https://ia601703.us.archive.org/34/items/TheChroniclesOfNar
2 Мартынюк А.П. Опыт модусного моделирования концепта nia/The%20Chronicles%20of%20Narnia.pdf
(на примере концепта CELEBRITY / ЗНАМЕНИТОСТЬ, 10. MEDAL – Macmillan English Dictionary for Advanced
актуализированного в англоязычном газетном дискурсе) Learners (Intenational Student Edition). – Oxford: Macmillan
[Электронный ресурс]/А. П. Мартынюк // Когниция. Education, 2006 – 1692 p.
Коммуникация. Дискурс: междунар. сб. науч. тр. / Ред. И. 11. MWCD – Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary (11th
С. Шевченко, В. И. Карасик. – Направление «Филоло- Ed.) – Springfield: Merriam Webster Inc., 2003 – 1623 p.
гия». – № 1. – 2010(б). – С. 93-100. – Режим доступу : 12. ODBWE – Oxford Dictionary of British and World English
http://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/home http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/
3. Морозова Е. И. Ложь как дискурсивное образование : 13. Rowling J.K. Harry Potter and the Order of Phoenix. / J. K.
лингвокогнитивный аспект : Монография / Е. И. Морозо- Rowling. – N.Y.: Arthur A. Levine/Scholastic Books, 2003.
ва. – Харьков : Экограф, 2005. – 300 с. – 766 p.
4. Никитин М. В. Развернутые тезисы о концептах / М. В. 14. Rowling J.K. Harry Potter and the Sorcerer`s Stone. / J. K.
Никитин // Вопросы когнитивной лингвистики. - №1 Rowling. – N.Y.: Arthur A. Levine/Scholastic Books, 1998.
(001). – 2004. – С. 53–64. – 309 p.
5. Шевченко І.С. Когнітивно-прагматичні дослідження дис- 15. Stanger N. Put Yourself in Their Boots: Effects of Empathy
курсу // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: on Emotion and Aggression / Nicholas Stanger, Maria Ka-
Колективна монографія /Під заг. ред. І.С. Шевченко. – vussanu, and Christopher Ring // Journal of Sport & Exercise
Харків: Константа, 2005. - С. 105-117. Psychology. – Birmingham: 2012. – Vol. 34. pp. 208-222.
6. CALDT – Cambridge Advanced Learner’s Dictionary and 16. Stavrinides P. Bullying and Empathy: A Short-Term Longi-
Thesaurus tudinal Investigation. / P. Stavrinides, S. Georgiou, V. The-
7. CED – Collins English Dictionary ofanous // Educational Psychology. – 2010. – Vol. 30 (7). –
http://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/ pp. 793-802.
8. LDCE – Longman Dictionary of Contemporary English
REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED

1. Levytskyy V. V. Semasiology: a monograph for young re- and Cognitive Aspects: Monograph / Е. I. Morozova. – Khar-
searchers / V. V. Levytskyy. – Ed. 2, corr. – Vinnytsia: Nova kov : Ekograph, 2005. – 300 p.
Knyha, 2012. – 680 p. 4. Nikitin M. V. Extended theses on Concepts / М. В. Никитин
2. Martynyuk A. P. A Case of the Modus Modelling of a Con- // Issues in Cognitive Linguistics. - №1 (001). – 2004. – P.
cept (based on the concept celebrity, actualised in modern 53–64.
english newspaper discourse). Cognition. Communication. 5. Shevchenko I. S. Cognitive and Pragmatic Study of Discourse
Discourse / Ed. I. S. Shevchenko, V. I. Karasik «Philology». // Discourse as a Cognitive and Communicative Phenomenon:
– № 1. – 2010(b). – P. 93-100. – Access : Collective monograph /Ed. by І.S. Shevchenko. – Kharkiv:
http://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/home Konstanta, 2005. - P. 105-117.
3. Morozova E. I. Lie as a Discourse Phenomenon : Linguistic
Концепт БУЛИНГ в англоязычной детской прозе жанра фентези: когнитивно-дискурсивный подход

Н. И. Иванотчак
Аннотация. В статье анализируется концепт BULLYING / БУЛЛИНГ в англоязычной детской прозе жанра фентези. Акту-
альность такого исследования определяется его когнтивно-дискурсивным подходом в рамках деятельностного толкования
концепта. С помощью компонентного анализа исследуется логическое понятие буллинг. Используя методику когнитивно-
дискурсивной интерпретации, определены концептуальные признаки концепта BULLYING / БУЛЛИНГ.
Ключевые слова: булинг, емпатия, когнитивно-дискурсивный подход, компонентный анализ, когнитивно-дискурсивная
интерпретация.
35
Загальні принципи перекладу архаїчної лексики

Т. А. Ласінська
Кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Анотація: У статті висвітлено питання особливостей відтворення архаїчної лексики англійської мови в українських перек-
ладах, з урахуванням лексико-сематничних та стилістичних особливостей мов оригіналу та перекладу, а також дослідження
основних тенденцій сучасних підходів до розв’язання завдань перекладу лексики історично маркованого прошарку.
Ключові слова: архаїзми, обсолетизована лексика, застаріла лексика, історизми, архаїчна лексика, переклад історизмів
та архаїзмів.
Вступ. Виступаючи елементами відображення реаль- тексту основною проблемою, з якою стикається пере-
ної дійсності минулого, архаїзми відіграють важливу кладач, є відмінність між мовою тексту-оригіналу та
роль в тексті. Вони належать до різних тематичних тексту-перекладу у зв’язку із застарілістю першого
груп, функціональних сфер вживання та ін., що фор- тексту. Тому основним для початку є виявлення епо-
мує особливий історичний фон твору. Переклад текс- хальної приналежності тексту та часу його написання.
тів з архаїчною лексикою викликає проблему досяг- Однак при цьому слід враховувати, що вихідний текст
нення адекватності при відтворенні вихідної одиниці теж може містити архаїчні слова, а тому навіть якщо
та відтворенні її експресивно-змістовної та історично- виявити час створення тексту, залишиться проблема
культурної національної конотації. виділення значення всіх архаїчних слів у тексті. Від-
Короткий огляд публікацій. Згідно з досліджен- бір мовних засобів при перекладі вимагає від перек-
нями класиків теорії перекладу, загальним принципом ладача подолання мовного та історичного бар’єрів.
відтворення архаїзмів є врахування особливостей Услід за В. Н. Комісаровим ми пропонуємо викорис-
впливу лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів товувати для відбору мовних засобів одну з наступ-
на семантичне значення вихідної одиниці них стратегій перекладу: архаїзацію, вилучення, ніве-
(В. Н. Комісаров, Б. В. Хохел, Ю. А. Найда) Способи лювання чи модернізацію.
перекладу архаїзмів не є універсальними. Це загаль- Архаїзація традиційно сприймається як перекла-
новідомі способи – транскрипція, транслітерація, дацький прийом, характерний саме при відтворенні
калькування, різні перекладацькі трансформації. Як історично маркованої лексики. А. П. Мельник вважає,
правило, архаїзми відтворюються в мові перекладу за що архаїзація орієнтована на культуру оригіналу, але
допомогою транслітерації або транскрипції завдання перекладача – відтворити в перекладі куль-
(А. П. Мельник, В. К. Ланчиков, В. М. Ослопова) турні особливості тексту-оригіналу за допомогою
Якщо цього не дозволяє зробити семантика лексичної еквівалентів та аналогів в мові перекладу [2, с. 176].
одиниці в тексті-оригіналі, застосовується переклад за На думку науковця, в основі архаїзації лежить прин-
допомогою еквіваленту. Деякі архаїзми можуть пот- цип аналогії, який означає взаємодію між двома куль-
ребувати зміни форми або пояснення у перекладі – в турами.
цьому випадку застосовуються різні перекладацькі Спочатку переклад за допомогою архаїзації вико-
трансформації (Є. Н. Мешалкіна, О. В. Юдіна, ристовувався без попереднього філософського осмис-
Л. П. Яцевич). лення. Він виступав природним спонтанним проце-
Мета. Метою цієї розвідки є дослідження теорети- сом. Прикладом такого перекладу може слугувати
чних підґрунть методів перекладу, які найбільше переклад Біблії в епоху Реформації. У цей час рефор-
сприяють збереженню національно-культурного та матори ставили за мету популяризувати Святе Пись-
історичного колориту в перекладі. мо серед населення, тому в тексті Біблії використову-
Матеріали та методи. Методологічною основою ється лексика простого люду.
дослідження слугували теоретичні міркування й пог- У перекладацькій практиці ідеї архаїзації викладені
ляди А. Б. Кам’янець, В. Н. Комісарова, в роботах відомого філософа та богослова Фрідріха
Є. Н. Мєшалкіної, А. П. Мельника, Т. І. Комарової, Шляєрмахера (1768–1834). В одній зі своїх робіт “Про
В. К. Ланчикова), що дозволило визначити основні різні способи перекладу” (1813) Ф. Шляєрмахер за-
тенденції сучасної теорії перекладу щодо відтворення значає, що завдання перекладача – через переклад
історично маркованої лексики. В основному залучено наблизити автора до читача або читача до автора [3,
описовий та зіставний методи дослідження. с. 8]. Крім того, він зазначає, що важливим є збере-
Результати і їх обговорення. Завданням перекла- ження самобутності вихідного тексту, тобто, як пише
дача, на думку В. Н. Комісарова, є виконання двох Ф. Шляєрмахер, за перекладом з англійської читач
етапів перекладу: перший – опрацювати вихідний повинен впізнавати англійську.
текст, тобто зрозуміти його значення, виявити час Стратегія архаїзації, на думку Б. Хохела, сприяє
створення або, іншими словами, отримати якомога відтворенню в перекладі стилістичної складової істо-
більше інформації з нього; по-друге – після того, як ричного тексту [5, с. 152–171]. “Зістарюючи” текст,
опрацьовано вихідний текст, постає необхідність у перекладач прагне не лише передати його зміст, а й
відборі мовних засобів для тексту-перекладу [1, зберегти історичний колорит тексту-оригіналу.
с. 189–192]. При вилученні інформації з вихідного
36
У сучасному мовознавстві прийнято поділяти арха- хідно змінити перекладну лексичну одиницю.
їзацію на цілісну та умовну [5]. У статті “Історична А. О. Борисова розглядає вилучення як перекладацьку
стилізація в синхронічному художньому перекладі” трансформацію, в результаті якої в тексті перекладу
В.К. Ланчиков пропонує розуміти під цілісною архаї- вилучається лексична одиниця, присутня в тексті
зацією повну передачу мовленнєвого узусу минулої оригіналу [10].
епохи та національно-культурного колориту [5, Суть вилучення, як і будь-якого іншого способу
с. 119]. Ми розуміємо цілісну архаїзацію як спрямо- перекладу – віднайти еквівалент в мові перекладу.
ваність перекладу на максимально точне відтворення Вилучення слід застосовувати до перекладу істориз-
вихідного тексту з дотриманням лексико- мів та архаїзмів тоді, коли вихідна лексична одиниця
семантичних, граматичних та стилістичних особливо- містить надлишкову інформацію, перенесення якої у
стей тексту-оригіналу. Однак слід зауважити, що переклад призведе до порушення цілісності та логіч-
цілісна архаїзація рідко застосовується в переклада- ності перекладеного тексту. І. М. Клименко зауважує,
цькій практиці (В. М. Ослопова, О. В. Бакулев [6]). Це що вилученню підлягають ті елементи, які дублюють-
пов’язано з тим, що відстань між епохами може бути ся в тексті оригіналу [11, с. 6].
суттєвою, а тому відтворити мовленнєвий узус мину- Розгляньмо наступний приклад: “After that there
лого, зокрема – лексику, яка вже вийшла зі вжитку, gallop from Temple Bar, old lady, I won't trust your fore-
майже неможливо без застосування перекладацьких legs till I get you on the level,” said this hoarse
трансформацій чи “осучаснення” вихідного тексту. messenger, glancing at his mare [12]. Temple Bar – це
Розгляньмо приклад архаїзації лексичної одиниці: ворота, які залишилися від стіни, яка відділяла Сіті
Anne had been a fortnight at Green Gables before Mrs. від Вестмінстера. Ворота були знесені у 1878 році. В
Lynde arrived to inspect her. Mrs. Rachel, to do her перекладі застосовано вилучення терміну bar – за-
justice, was not to blame for this. A severe and unseason става: Після такої скачки від самого Темплу (в дав-
— able attack of grippe had confined that good lady to нину на головних вулицях, які вели до Сіті, були обла-
her house ever since the occasion of her last visit to штовані застави”) [13, с. 5]. Оскільки далі в реченні
Green Gables [7, p. 80]. – Цілих два тижні прожила є мова про застави, використання його призвело б до
Енн у Зелених Дахах, і ось нарешті пані Лінд завіта- повтору, тому перекладач вилучає слово, відтворюю-
ла, щоб як слід її роздивитися. Втім, виправдаймо чи слово за допомогою транскрибування.
пані Рейчел – вона була в цьому не винна. Тяжкий Отже, вилучення є одним зі способів перекладу іс-
грип, незвичний у цю пору року, замкнув поважну торизмів та архаїзмів у випадку наявності надлишко-
пані-добродійку вдома ще після її останнього візиту вої інформації в лексичній одиниці оригіналу або
до Зелених Дахів [8, с. 67]. Упродовж століть україн- перекладу.
ський народ використовував дві основні форми звер- Нівелювання як спосіб перекладу рідко викорис-
тання: типову українську форму звертання добродію і товується в перекладацькій практиці. Науковці
західнослов'янську пане, пані. Добродію, добродійко – (Ю. А. Найда [14], Л. П. Яцевич [15]) вважають, що
специфічно українське шанобливо ввічливе звертання краще віддати перевагу архаїзації або модернізації,
як до знайомого, так і до незнайомого, в семантиці розглядаючи історизми та архаїзми як лексичні оди-
якого спостерігається історична та культурна марко- ниці, які обов’язково потрібно реалізувати в тексті
ваність. У результаті перекладачці вдалося відтворити перекладу, оскільки вони є носіями важливої націона-
атмосферу оригіналу та зробити текст зрозумілим для льно-культурної інформації. Підтримуючи позицію
українського читача. щодо важливості історизмів та архаїзмів в тексті,
На відміну від цілісної архаїзації, умовна архаїзація Ю. А. Найда зауважує, що вони є відображенням
не передбачає відтворення мовленнєвого узусу конк- комунікативного наміру автора, а тому нівелювання
ретної епохи, але націлена на відтворення історичного їх в перекладі призведе до втрати змісту оригіналу
колориту. Тобто задачею перекладача є історизація [14].
або архаїзація тексту таким чином, щоб читач зрозу- Нівелювання проявляється у тих випадках, коли
мів текст, але відчув відстань між часом створення перекладач ігнорує елементи тексту-оригіналу, які
оригіналу та перекладу, тобто відстань між минулим несуть важливу смислову інформацію.
та сьогоденням. Для створення відчуття історичного Проти використання нівелювання при перекладі
минулого перекладач може використовувати архаїз- архаїзмів виступає Т. І. Комарова [16]. Вона зауважує,
ми, але не перевантажуючи ними текст. що історизмам та архаїзмам характерні конотації та
Отже, архаїзація як стратегія перекладу спрямована асоціації, а тому, ігноруючи їх в перекладі, ми втрача-
на досягнення історизації тексту. Є. Н. Мешалкіна ємо експресію в тексті перекладу.
зазначає, що досягнення адекватності перекладу при О. В. Юдіна, розглядаючи проблему нівелювання в
архаїзації досягається шляхом відмови від збереження перекладі, визначає нівелювання як перекладацьку
часової дистанції між вихідним текстом та текстом трансформацію, результатом якої є зниження експре-
перекладу [9]. сивного забарвлення лексичної одиниці [17, с. 174].
Таким чином, архаїзація як спосіб перекладу до- Зарубіжний мовознавець Р. Нір дуже критично ви-
зволяє відтворити історичні та культурні стереотипи словлюється щодо нівелізації в перекладі, вважаючи,
та образи. що вона “ліквідує” будь-яку інформацію про культур-
Вилучення належить до лексико-граматичних тра- ну спільність. Але при цьому зауважує, що допустимі
нсформацій і застосовується у випадку наявності випадки, коли іншим способом перекласти лексичну
мовних одиниць, які відсутні в мові перекладу, але одиницю неможливо [18, р. 87].
містять імплікативні смисли, для передачі яких необ-
37
Розгляньмо наступний приклад нівелізації в перек- використанням елементів сучасної та характерної для
ладі: Gosh, Lulamae. Kingdom come! [7]. – Боже мій, Бразилії культури [3, с. 8].
Луламей! Оце-то радість! [8]. Історизм Kingdom є У випадку використання модернізації або “осучас-
біблеїзмом, який означає боже царство. Перекладач нення тексту” перекладач ставить за мету передати
ігнорує семантику даного терміну, вживаючи стиліс- комунікативний намір автора, використовуючи для
тично нейтральне слово радість. У результаті можна цього сучасні та зрозумілі для читачів мовні одиниці.
говорити про те, що значення лексеми в тексті- Б. Хохел пояснює це наступним чином: “беручи до
оригіналі втрачене у перекладі. уваги, що вихідний текст є продуктом минулого та
Отже, досліджуючи явище нівелювання в перекла- створювався мовою, сучасною для цього минулого, то
ді, можна сказати, що даний спосіб перекладу призво- текст перекладу повинен створюватися мовою, сучас-
дить до втрати національно-культурного колориту. ною для перекладача” [20, с. 152–171]. Стратегія мо-
Нівелювання як спосіб перекладу й досі залишається дернізації дозволяє зробити текст більш доступним
одним з контроверсивних явищ перекладознавства, для розуміння, але містить в собі загрозу створити
дослідження якого триває до сьогодні. бар’єр між мовою історичного тексту та сучасною
Метою перекладу-модернізації є заміна лексичних мовою.
одиниць тексту-оригіналу та відповідні лексичні оди- Розгляньмо наступний приклад: I – Johnson’s
ниці в тексті-перекладі, які є властивими для культу- Dixonary, you know; you mustn’t leave us without that.
ри адресатів. Тобто в процесі перекладу-модернізації Good-by. Drive on, coachman. God bless you!’ [21,
архаїчні найменування замінюють на еквівалентні в р. 17]. – Словник Джонсона, негоже було б поїхати
мові перекладу. Таким чином, перекладач створює без нього. До побачення! Можна рушати! Хай вас Бог
текст або твір, який відрізняється від культури оригі- благословить! В тексті оригіналу вживається архаїзм
налу, але є більш легким для розуміння адресатів [19, coachman. В українській мові існує еквівалент даного
с. 176]. терміну ямщик, що означає “кучер, візник на пошто-
В українській перекладацькій практиці переклад вих, ямських конях” [22]. Перекладачка модернізує
способом модернізації домінував у XVIII– вислів можна рушати. В цьому випадку можна гово-
ХІХ століттях. Це було пов’язано з тим, що українські рити про осучаснення перекладу, оскільки автор ви-
перекладачі намагалися дистанціювати українську користав даний термін не для того, аби створити пев-
мову та літературу від російської, якій була властива ний образ перевізника, а для позначення власне про-
“академічна правильність” [3, с. 55]. цесу перевезення.
В основу перекладу способом модернізації покла- Висновки. Підсумовуючи вищезазначене, можна
дено так звану “модель перекладу третього світу”. Цю стверджувати, що найбільш прийнятними і результа-
модель було запропоновано в другій половині ХХ тивними у разі перекладу історизмів та архаїчної лек-
століття двома бразильськими поетами та переклада- сики є використання для відбору мовних засобів одні-
чами – Августо й Гарольдо де Кампоси. Погляди на єї з наступних стратегій перекладу: архаїзації, вилу-
переклад в Бразилії в той час були мотивовані праг- чення, нівелювання чи модернізації. Для виконання
ненням “позбутися колоніального минулого країни” адекватного перекладу можливим і необхідним є по-
та віднайти власну самобутність. У 1920-х роках ви- єднання даних стратегій, що дозволить перекладачу
ник так званий “Канібалістський рух” – як рух боро- відтворити текст, складний для розуміння читачів в
тьби за самобутність Бразилії: саме його принципи силу приналежності до минулої епохи, такою мовою,
Августо й Гарольдо де Кампоси взяли за основу “мо- яка буде зрозуміла сучасникам. В той же час поєд-
делі перекладу третього світу”, яка передбачала ігно- нання даних стратегій сприятиме збереженню націо-
рування будь-якої іншої культури, окрім бразильсь- нально-культурного та історичного колориту в перек-
кої, тобто переклад передбачав відтворення текстів з ладі.
1. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические [“Студенческий научный форум – 2012”]. – Режим дос-
аспекты) / В. Н. Комиссаров. – М. : Высшая школа, 1990. тупа : http://www.rae.ru:8888/forum2012/253/1525.
– 253 с. 7. Montgomery L. M. Anne of Green Gables [Електронний
2. Мельник А. П. Функції сучасної американської анімації ресурс] / Lucy Maud Montgomery. – Режим доступу :
як основа вибору перекладацьких стратегій / PlaneteBook.com.
А. П. Мельник // Studia linguistica. – 2012. – С. 175–178. 8. Монтгомері Л.-М. Енн із Зелених Дахів / Люсі-Мод Мон-
3. Кам’янець А. Б. Інтертекстуальна іронія і переклад : [мо- тгомері ; пер. з англ. А. Вовченко. – Львів : Урбіно, 2012.
нографія] / А.Б. Кам’янець. – К. : Видавець, 2010. – 176 с. – 320 с.
4. Хохел Б. Время и пространство в переводе / Б. Хохел // 9. Мешалкина Е. Н. Стратегии исторической стилизации в
Поэтика перевода. – М. : Радуга, 1988. – С. 152–171. художественном переводе (на материале англоязычной
5. Ланчиков В. К. Историческая стилизация в синхрониче- художественной литературы XVIII–XX вв.) : дис. …
ском художественном переводе. Перевод и дискурс / канд. филол. наук : спец. 10.02.20 “Сравнительно-
В. К. Ланчиков // Вестник МГЛУ.– 2002. – Вып. 463. – историческое, типологическое и сопоставительное языко-
С. 115–122. знание” / Евгения Николаевна Мешалкина ; Московск.
6. Ослопова В. М. Особенности переводческих преобразова- гос. лингвист. ун-т. – М., 2008. – 206 с.
ний в диахроническом переводе (на материале текстов 10. Борисова А. О. Джерела лексичних труднощів при пере-
среднеанглийского и ранненовоанглийского периодов) кладі текстів суспільно-політичного характеру українсь-
[Электронный ресурс] / А. В. Бакулев, В. М. Ослопова // кою мовою з англійської мови // Приднепровский науч.
Материалы IV Междунар. студ. электронной науч. конф. вестник. – 2010. – С. 226–230.
38
11. Клименко І. М. Лексичні трансформації при передачі цептуальні картини світу. – 2012. – Вип. 41, ч. 2. –
англійської політичної термінології українською мовою / С. 267–274.
І. М. Клименко, І. С. Зоренко // Філологічні студії.– 17. Юдіна О. В. Зниження експресивності в перекладах
2012. – Вип. 8. – С. 84–90. памфлетів Я. Геплена іспанською мовою / О. В. Юдіна //
12. Dickens Сh. A Tale of Two Cities [Електронний ресурс] / Вісник Запорізьк. нац. ун-ту. – 2009. – № 2. – С. 173–177.
Сh. Dickens. – Режим доступу : 18. Nir R. Linguistic and sociolinguistic problems in the
http://www.gutenberg.org/files/98/98-h/98-h.htm. translation of imported TV films in Israel / R. Nir //
13. Диккенс Ч. Повесть о двух городах [Электронный ре- International Journal of the Sociology of Language. – 1984. –
сурс] / Ч. Диккенс ; пер. Е. Бекетовой. – Режим доступа : № 48. – P. 81–97.
http://az.lib.ru/d/dikkens_c/text_1859_a_tale_of_two_cities.s 19. Мельник А. П. Функції сучасної американської анімації
html. як основа вибору перекладацьких стратегій /
14. Найда Ю. А. К науке переводить / Ю. А. Найда // Воп- А. П. Мельник // Studia linguistica. – 2012. – С. 175–178.
росы теории перевода в зарубежной лингвистике. – 1978. 20. Хохел Б. Время и пространство в переводе / Б. Хохел //
– С. 114–137. Поэтика перевода. – 1988. – С. 152–171.
15. Яцевич Л. П. Художественный перевод : [учеб.-метод. 21. Thackeray W. M. Vanity Fair : Upper Level / William
пособие] / Л. П. Яцевич. – Благовещенск : Амурский гос. Makepeace Thackeray. – М. : Macmillan Education, 2007. –
ун-т, 2011. – 103 с. 144 p.
16. Комарова Т. І. Нейтралізація як спосіб відтворення прос- 22. Словник української мови : в 11 т. [Електронний ресурс]
торіччя в іспанському перекладі повісті В. З. Нестайка / [А. П. Білоштан, М. Ф. Бойко, В. П. Градова,
“Тореадори з Васюківки” / Т. І. Комарова // Мовні і кон- Г. М. Колесник, О. П. Петровська, Л. А. Юрчук]. – Режим
доступу : http://sum.in.ua/
REFERENCES
1. Komissarov, V. N. Teoriya perevoda (lingvisticheskie aspek- yu movoyu z angliyskoyi movi. In Pridneprovskiy nauch.
tyi). M.: Vyisshaya shkola, 1990. 253 s. Vestnik, 2010: 226–230.
2. Melnik, A. P. Funktsiyi suchasnoyi amerikanskoyi animatsiyi 11. Klimenko, I. M. Zorenko, I. S. Leksichni transformatsiyi pri
yak osnova viboru perekladatskih strategiy. In Studia linguis- peredachi angliyskoyi politichnoyi terminologiyi ukrayinsko-
tica, 2012 : 175–178. yu movoyu. In Filologichni studiyi, 2012. Vip. 8: 84–90.
3. Kam’yanets, A. B. Intertekstualna ironiya i pereklad. K.: 13. Dikkens Ch. Povest o dvuh gorodah. Perevod E. Beketovoy
Vidavets, 2010. [monografIya], 176 s. [online]. Rezhim dostupa:
4. Hohel, B. Vremya i prostranstvo v perevode. In Poetika pere- http://az.lib.ru/d/dikkens_c/text_1859_a_tale_of_two_cities.s
voda. M.: Raduga, 1988: 152–171. html.
5. Lanchikov, V. K. Istoricheskaya stilizatsiya v sinhronich- 14. Nayda, Yu. A. K nauke perevodit. In Voprosyi teorii perevo-
eskom hudozhestvennom perevode. Perevod i diskurs. In da v zarubezhnoy lingvistike, 1978: 114–137.
Vestnik MGLU, 2002. Vyip. 463: 115–122. 15. Yatsevich, L. P. Hudozhestvennyiy perevod: [ucheb.-metod.
6. Oslopova, V. M. Bakulev, A. V. Osobennosti perevodcheskih posobie]. Blagoveschensk: Amurskiy gos. un-t, 2011. 103 s.
preobrazovaniy v diahronicheskom perevode (na materiale 16. Komarova, T. I. Neytralizatsiya yak sposib vidtvorennya
tekstov sredneangliyskogo i rannenovoangliyskogo periodov) prostorichchya v ispanskomu perekladi povisti
[online]. Materialyi IV Mezhdunar. stud. elektronnoy nauch. V. Z. Nestayka “Toreadori z VasyukIvki”. In Movni i kon-
konf. “Studencheskiy nauchnyiy forum – 2012”. Rezhim tseptualni kartini svitu, 2012. Vip. 41(2): 267–274.
dostupa: http://www.rae.ru:8888/forum2012/253/1525. 17. Yudina, O. V. Znizhennya ekspresivnosti v perekladah
7. Montgomery, Lucy Maud. Anne of Green Gables [online]. pamfletiv Ya. Geplena ispanskoyu movoyu. In Visnik Zapo-
Rezhim dostupu: PlaneteBook.com. rizk. nats. un-tu, 2009. N 2: 173–177.
8. Montgomeri, LyusI-Mod. Enn iz zelenih dahiv. Pereklad z 19. Melnik, A. P. Funktsiyi suchasnoyi amerikanskoyi ani-
angl. A. Vovchenko. Lviv: Urbino, 2012. 320 s. matsiyi yak osnova viboru perekladatskih strategiy. In Studia
9. Meshalkina, Evgeniya Nikolaevna. Strategii istoricheskoy linguistic, 2012: 175–178.
stilizatsii v hudozhestvennom perevode (na materiale an- 20. Hohel, B. Vremya i prostranstvo v perevode. In Poetika
gloyazyichnoy hudozhestvennoy literaturyi XVIII–XX vv.): perevoda, 1988: 152–171.
dis. … kand. filol. nauk: spets. 10.02.20 “Sravnitelno- 22. Biloshtan, A. P., Boyko, M. F., Gradova, V. P., Kolesnik,
istoricheskoe, tipologicheskoe i sopostavitelnoe yazyikoz- G. M., Petrovska, O. P., Yurchuk, L. A. Slovnik ukrayinskoyi
nanie”. Meshalkina. M., 2008. 206 s. movi: v 11 t. [online]. Rezhim dostupu: http://sum.in.ua/
10. Borisova, A. O. Dzherela leksichnih trudnoschiv pri
perekladi tekstiv suspilno-politichnogo harakteru ukrayinsko-
Общие принципы перевода архаической лексики

Т. А. Ласинская
Аннотация: В статье освещены вопросы особенностей воссоздания архаической лексики английского языка в украинских
переводах, с учетом лексико-семантических и стилистических особенностей языка оригинала и перевода, а также исследо-
вания основних тенденций современных подходов к решению задач перевода лексики исторически маркированого поля.
Ключевые слова: архаизмы, обсолетизированная лексика, устарелая лексика, историзмы, архаическая лексика, перевод
историзмов и архаизмов.
General principles of translating archaic words

T. A. Lasinska
Abstract: The article deals with the issue of specificity of conveying archaic vocabulary of the English language in Ukrainian trans-
lations, taking into account lexical, semantic and stylistic features of the target and original languages. The article also outlines the
tendencies of the main modern studies and approaches in the theory and practice of translating historically marked vocabulary.
Keywords: archaisms, obsolete vocabulary, old words, historical words, archaic vocabulary, translating historical and archaic
words.
39
Специфіка текстів податкових законів німецького законодавства

О. А. Охріменко
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Аннотація: Писемний текст, створений для того, щоб функціонувати у середовищі соціального адресата, впливати на нього,
входити в його культурний та історичний “потенціал”, він відображає і документує соціально закріплені форми спілку-
вання. Крім того, писемне повідомлення, порівняно з усним, має вищий статус, характеризується авторитетністю, престиж-
ністю і завдяки цьому впливає на соціальні процеси Тексти податкових законів позиціонуємо у межах офіційно-ділового
стилю. Тексти податкових законів створюються колективним автором, їх дія поширюється на всіх громадян Німеччини в
усіх сферах життєдіяльності. Вони мають характер припису.
Ключові слова: текст, податки, податковий закон, офіційно-діловий, КМФ, ФКО.
Вступ. Традиційно в лінгвістиці під терміном «текст» характеристик, що відповідає основним функціям
розуміють не тільки записаний, зафіксований так чи офіційно-ділового тексту: інформування, спонукання
інакше текст, а й будь-який будь-ким створений «мо- до дотримання норм законодавства. Відбір адресан-
вленнєвий твір» будь-якої величини – від однослівної том, колегіальним автором, ефективних мовних засо-
репліки до цілої розповіді, поеми чи книги. Текст є бів допомагає здійснити мовленнєвий вплив на адре-
фіксованим закінченим повідомленням. Ми думаємо сата, що є шляхом для досягнення передбачуваної
не окремими виразами, а цілими текстами. Ф. де комунікативної мети.
Соссюр вважав, що саме текст обумовлює мовленнєву Текст закону є умовою існування права, вихідною
систему, є «мовленнєвим матеріалом». Л. М. Васильєв точкою для правового простору. Вивчення текстів
представляє механізм функціонування мови таким податкових законів є актуальним та необхідним для
чином: «мовленнєва діяльність-тексти-система мови- існування права, законодавчі тексти є невід’ємним
мовленнєва діяльність-тексти і т. д.». продукт мов- елементом правової та мовленнєвої культури суспіль-
леннєвої діяльності є тексти, які мають індивідуаль- ства.
ний характер; соціально узагальнюючи тексти, ми У будь-якій сучасній державі під податковим пра-
отримуємо абстрактну систему мови, вона дає мож- вом розуміють сукупність певних норм, законів, роз-
ливість, засоби для подальшої мовленнєвої діяльності поряджень та правил різних типів, які встановлюють-
[2, 20]. Текст є продуктом мовленнєвої діяльності, ся та захищаються державою, регулюють людські
який може реалізуватись як в письмовій, так і усній суспільні взаємовідносини [3, 8]. Податкове законо-
формі. Основними властивостями тексту є цільність давство встановлює правила поведінки людей у сус-
та зв’язаність, які з одного боку, відносно один одно- пільстві, впливає на свідомість та волю громадян,
го незалежні, а з іншого – передбачають один одного. спонукає поводитись їх відповідним чином. Законо-
Текст завжди має тему чи декілька тем, які між собою давство здійснює свій правовий вплив на людей через
пов’язані. Завершеність тексту обумовлюється умо- мову, саме вона є засобом передачі інформації про
вою комунікації. Таким чином, текст є носієм певної законодавчий зміст податкових розпоряджень.
інформації, а також у ньому використовується конк- Метою статті є з’ясування специфіки текстів по-
ретний мовний матеріал у конкретних мовленнєвих даткових законів німецького законодавства.
ситуаціях. Матеріали і методи. При дослідженні 50 текстів
В комунікативно-прагматичному аспекті з офіцій- податкових законів, із загальною кількістю речень
но-ділових позицій ділові документи досліджувались 12 129, було виявлено, що податкові тексти існують у
багатьма лінгвістами (Н. Т. Акульшина, Н. В. Білоус, надрукованому вигляді, розглядаються, вивчаються,
С. В. Бондар, В. С. Виноградов, І. С. Вольська, Є. сприймаються спеціалістами, які потім тлумачать їх
Б.Гумільовська, Е. Т. Дерді, Р. В. Іваницький, С. М. суть громадянам. Вживання термінів, стилістичних
Іваненко, В. І. Карабан, Г. М. Кацавець, Т. Р. Кияк, Н. прийомів, відповідних мовних засобів відображають
В. Кривоносова, В. І. Круковський, З. Б. Куделько, О. суть, зміст текстів податкових законів, доносять необ-
Д.Кочерга, О. А. Михайленко, Г. В. Наконечна, Л. М. хідну інформацію до громадян та впливають на їх
Паламар, А. С. Піголкін, О.І.Чередніченко, Л. М. Чер- діяльність. Податковий закон регулює певні сфери
новатий, В. В. Шапоренко, Л. Л. Швиркова, діяльності громадян, кожен закон спонукає їх до ви-
С.В.Шевчук, В. М. Шовковий, Л. В. Юдко, А. В. Юнг, конання приписів та розпоряджень.
Eichhoff-Cyrus, K. M.Strobel, B. Harris, H. Kämpf, та Під час вивчення податкових текстів було застосо-
ін.). Зацікавленість у дослідженні законодавчого мов- вано процедуру кількісних підрахунків, метод аналізу.
лення, текстів, структури законів зумовлюється інте- Результати дослідження та їх обговорення. Текс-
ресом до самих податкових законів. Відносини у су- ти податкових законів великі за обсягом: від 6485
часному суспільстві занадто складні, тому й необхідні друкованих знаків і більше. Найбільшим текстом є
норми, правила, які встановлюються законом, який Einkommensteuergesetz (EStG) 1198596 друкованих
приймається урядом Німеччини. У період активізації знаків, другим по обсягу є текст Abgabenordnung (AO)
суспільно-політичних процесів у державі зріс інтерес 486065 друкованих знаків, а найменшим - Gesetz über
мовознавців до вивчення мовленнєвих явищ, їх струк- Bergmannsprämien 6485 друкованих знаків. 63,05%
турних, семантичних і комунікативно-прагматичних податкових законів мають розмір до 5 000 слів,
40
19,57% - до 10 000 слів, 2,17% - до 15 000 слів, 6,52% ком „Gesetz über die Gewährung von Erziehungsgeld
- до 25 000 слів, 4,35% - до 30 000 слів, 2,17% - до und Erziehungsurlaub (Bundeserziehungsgeldgesetz -
50 000 слів, 2,17% - до 125 000 слів. BErzGG)“, у редакції для дітей, народжених від
Текст податкового закону представлений заголов- 01.01.2001., вступу, який складається з одного речен-
ком, вступною, основною і заключною частиною, мо- ня, основної частини, яка містить три розділи, 21 па-
жуть бути додатки. раграф, пункти, третій розділ (ненадрукований), за-
У заголовку податкового закону міститься інфор- ключна частина будується з четвертого розділу та
мація про зміст тексту. Заголовок може складатись з двох параграфів. А в законі „Bewertungsgesetz“, на-
одного або декількох слів, іноді додається ще й абре- приклад, додатків 26, і складаються вони з таблиць. У
віатура в дужках: Bewertungsgesetz, Gesetz über steuer- збірці податкових законів деякі тексти подані у двох
liche Maßnahmen bei Erhöhung des Nennkapitals aus редакціях: новій та старій „Umwandlungssteuergesetz“,
Gesellschaftsmitteln, Abgabenordnung (AO), Gesetz über у новій редакції: вступ – одне речення та зміст закону,
die Besteuerung bei Auslandsbeziehungen (Außensteuer- основна частина – дев’ять частин, 25 параграфів, 26-й
gesetz), Gesetz über steuerliche Maßnahmen bei Aus- параграф відсутній, заключна частина – з десятої час-
landsinvestitionen der deutschen Wirtschaft. Заголовок тини, двох параграфів. А у старій редакції цей закон
друкується жирним шрифтом, щоб відділити назву складається зі вступу – одне речення, основної части-
податкового закону від основного тексту з метою ни, яку становлять 11 частин, 26 параграфів, заключна
прискорення пошуку потрібного тексту користувачем. частина містить 12-ту частину, два параграфи. Подат-
Вступ завжди друкується мілким шрифтом, у ньо- ковий закон старої редакції в кінці має додаток до 23
му міститься перелік юридичних законів, які стосу- параграфу, який складається з пунктів, деякі з них
ються відповідної сфери життєдіяльності людини та представлені лише декількома параграфами, якщо
оподаткування певного виду діяльності. У деяких по- закон дуже старий і використовується лише в окремих
даткових законах вступ розширюється змістом, якщо випадках, наприклад, Gesetz über bauliche Maßnahmen
текст занадто великий, це дає змогу реципієнту знай- zum Schutz der Zivilbevölkerung (Schutzbaugesetz). Ве-
ти потрібну йому інформацію, не перечитуючи весь лику роль грають примітки, в яких зазначено інфор-
податковий закон, а лише необхідну частину. Якщо мацію, коли було змінено закон, коли відредаговано,
податковий закон стосується земельних питань, у застосовується він чи ні, якщо закон недійсний, за-
вступі зазначається, що у прийнятті закону брав уч- значається в яких ще випадках його можна викорис-
асть Бундесрат (Gesetz zur Verbesserung der betriebli- товувати.
chen Altersversorgung (Betriebsrentengesetz - Be- У текстах податкових законів можна спостерігати
trAVG)(Der Bundestag hat mit Zustimmung des Bundes- максимальне «ущільнення» часу та опущення подро-
rates das folgende Gesetz beschlossen) (Steuergesetze, биць, що складає КМФ «констатуюча розповідь», яка
Juni 2009). підтверджує висловлення М. П. Брандес (1, 67) про те,
Після вступу йде основна частина, яка, як правило, що діяльність, опредметнена в тексті, будується не
ділиться на параграфи, пункти та підпункти. В основ- тільки за показниками особи й її відношень, але й за
ній частині мова йде про саму суть закону, та про законами предмета, на який вона спрямована. У цьо-
сферу діяльності, на яку спрямоване оподаткування. му випадку вона спрямована на вирішення законодав-
Уся інформація міститься в параграфах. чих питань у сфері оподаткування. У податкових тек-
Основна частина деяких законів має варіативні фо- стах час використовується лише для позначення часо-
рми, вона може складатись з частин, розділів, підроз- вого виміру певних дій, які відбуваються у певні про-
ділів, які у свою чергу теж складаються з параграфів, міжки часу, для позначення, коли були внесені зміни
пунктів, підпунктів. В основній частині також міс- в податковий закон. Категорія часу не є структурним
тяться редакції певних частин тексту, пунктів закону елементом текстової тканини податкового закону,
від певного числа, місяця, року або старі чи нові ре- мовні засоби, які відображають часову регламентацію
дакції. Усі зміни в тексті закону строго фіксуються. дії, слугують засобом констатації фактів:
Заключна частина закону містить розпорядження [Fassung bis 31. 12. 2003]
до застосування або заключні розпорядження, у ній Der Anspruchsberechtigte kann die Eigenheimzulage
зазначається, де мусить застосовуватися закон, іноді ab dem Jahr in Anspruch nehmen (Erstjahr), in dem der
додається інформація про те, коли він вступає в силу. Gesamtbetrag der Einkünfte nach § 2 Abs. 3 des Einkom-
Заключна частина може складатись з одного парагра- mensteuergesetzes des Erstjahrs zuzüglich des Gesamtbe-
фу або декількох параграфів. trags der Einkünfte des vorangegangenen Jahrs (Vor-
Деякі податкові закони доповнюються додатками, jahr) 160000 Deutsche Mark [ab 1.1. 2002:81 807 Euro]
структура яких теж варіює. Додатки доповнюють па- nicht übersteigt (5. Eigenheimzulagengesetz (Eig-
раграфи тексту закону, а деякі повторюють структуру ZulG)):2-3). У цьому відрізку податкового закону
самого закону, тобто складаються з заголовку, вступу, Eigenheimzulagengesetz (EigZulG) проміжок часу ви-
основної частини та заключної. Так наприклад, закон ражається експліцитно лексикою Fassung – редакція
„Gesetz zum Erziehungsgeld und zur Elternzeit (Bundes- до bis 31. 12. 2003, Erstjahr – перший рік, Vorjahr –
erziehungsgeldgesetz - BErzGG)“ складається зі вступу, попередній рік.
який містить одне речення, основної частини, пред- Функціонально-комунікативні ознаки (ФКО) (тер-
ставленої двома розділами, 21 параграфами, пунктами мін запозичено у авторів колективної монографії
та редакціями від 31.12.2003 та 01.01.2004, заключної «Funktional-kommunikative Sprаchbeschreibung») [5,
частини, яка складається з розділу та трьох парагра- 32] означає проникнення у суть прояву інваріантних
фів. Закон доповнює додаток, представлений заголов- особливостей жанру «закон». Вони базуються на дос-
41
віді суспільної комунікації, виконують роль посеред- підрядні з підрядними, у яких широко вживаються
ників між екстралінгвальними факторами та їх мов- поширені означення з прикметниковими, дієприкмет-
леннєвою об'єктивацією. ФКО визначають спосіб ви- никовими зворотами: Das Aufkommen der Kosten im
кладу, зовнішню мовленнєву діяльність, використан- Sinne des § 89 steht jeweils der Körperschaft zu, deren
ня. Тобто, характерні мовні засоби текстів визнача- Behörde für die Erteilung der verbindlichen Auskunft
ються екстралінгвальними факторами через посеред- zuständig ist (АО:17).
ництво ФКО [4, 20-21]. ФКО «достовірність» означає, що інформація, по-
Податкове законодавство має приписовий харак- дана у податкових законах, перевіряється спеціальни-
тер, податкові закони повинні виконуватись усіма ми органами – Міністерством фінансів, Бундестагом
громадянами, що відбивається у ФКО «директив- та Бундесратом (який бере участь у прийнятті лише
ність». Ілюстрацією цієї тези слугує широке викорис- тих податкових законів, які стосуються земель), тому
тання інфінітивних конструкцій sein+zu+Infinitiv є достовірною та правдивою, інакше закони не пра-
(anzuwenden, zu entrichten, zuzuordnen sein, mitzuteilen цювали б. Так, у наступному прикладі йдеться про
haben), haben+zu+Infinitiv, пасивних конструкцій з додаткові виплати певній категорії громадян для бу-
дієсловами ändern (Körperschaftsteuergesetz) - зміню- дівництва власного житла. Достовірність тексту дося-
вати, bilden (Rücklage) - утворювати, verteilen гається завдяки посиланням на інші параграфи зако-
(Anschaffungskosten) - розподіляти, ausgeben нів, уточненню цієї категорії громадян за допомогою
(Anteilsrechte) - видавати, vereinbaren (Vorzugskurs) - підрядного означального речення, а також чітко по
узгоджувати, zulassen (Aktien) - допускати, einhalten пунктам перераховуються передумови отримання
(Sperrfrist) - зберігати, durchführen (Nachversteuerung) виплат:
– проводити, виконувати, erhöhen (Nennkapital) - під- § 1 Prämienberechtigte. Unbeschränkt einkommen-
вищувати, überlassen, veräussern (Aktie) – продавати, steuerpflichtige Personen im Sinne des § 1 Abs. 1 oder 2
реалізовувати – передавати, festsetzen – встановлюва- oder Abs. 3 in Verbindung mit Abs. 2 Satz 1 Nr. 1 und 2
ти, які відносяться до типу наказових дієслів. des Einkommensteuergesetzes, die das 16. Lebensjahr
Окремі розпорядження застосовуються однак за vollendet haben oder Vollwaisen sind, können für Auf-
певних умов, що вимагає використання підрядних wendungen zur Förderung des Wohnungsbaus eine Prä-
речень умови: mie erhalten. Voraussetzung ist, daß
Gehören zum Bereich der Wohnsitzgemeinde mehrere 1. die Aufwendungen nicht vermögenswirksame Leis-
Finanzämter und übt ein Steuerpflichtiger mit Einkünften tungen darstellen, für die Anspruch auf Arbeitnehmer-
aus Land- und Forstwirtschaft, Gewerbebetrieb oder frei- Sparzulage nach § 13 des Fünften Vermögensbildungsge-
beruflicher Tätigkeit diese Tätigkeit innerhalb der Wohn- setzes besteht, und
sitzgemeinde, aber im Bezirk eines anderen Finanzamts 2. das maßgebende Einkommen des Prämienberechtig-
als dem des Wohnsitzfinanzamts aus, so ist abweichend ten die Einkommensgrenze (§ 2 a) nicht überschritten hat
von Absatz 1 jenes Finanzamt zuständig, wenn es nach § (52. Wohnungsbau-Prämiengesetz (WoPG 1996):1).
18 Abs. 1 Nr. 1, 2 oder 3 für eine gesonderte Feststellung ФКО «репродуктивність» кваліфікує КМФ «конс-
dieser Einkünfte zuständig wäre. Einkünfte aus Gewinn- татуюче повідомлення» на матеріалі мовленнєвого
anteilen sind bei Anwendung des Satzes 1 nur dann zu жанру «закон» як КМФ, що організує мовлення на
berücksichtigen, wenn sie die einzigen Einkünfte des матеріалі, який був прописаний у інших законах, тоб-
Steuerpflichtigen im Sinne des Satzes 1 sind (АО:19). то це текст з вторинною інформативністю (Иваненко
ФКО «офіційність» домінує в офіційно-ділових ві- С. М. 1987:36). Первинну інформацію колективний
дносинах. Ця ознака вимагає вжитку неекспресивної автор отримує з інших законів, що регулюють умови
(нейтральної) лексики, використанням стилістично праці громадян як про це йдеться у наступному прик-
маркованих (діловий стиль) прийменників, які вима- ладі:
гають доповнення у давальному відмінку, наприклад § 12 Einkommens- und Arbeitszeitnachweis; Aus-
nach § 11 Abs. 1, gemäß § 315 a des Handelsgesetzbuchs. kunftspflicht des Arbeitgebers. (1) § 60 Abs. 1 des Ersten
Колективний офіційний автор має свою специфічну Buches Sozialgesetzbuch gilt auch für den Ehepartner des
презентацію в текстах податкових законів: неозначе- Antragstellers und für den Partner der eheähnlichen Ge-
но-особові займенники за повної відсутності особо- meinschaft.
вих, надзвичайно характерні пасивні звороти, інфіні- (2) Soweit es zum Nachweis des Einkommens oder der
тивні конструкції: Soweit es zum Nachweis des Einkom- wöchentlichen Arbeitszeit erforderlich ist, hat der Arbeit-
mens oder der wöchentlichen Arbeitszeit erforderlich ist, geber dem Arbeitnehmer dessen Arbeitslohn, die einbe-
…; ob eine Teilzeittätigkeit nach § 2 Abs. 1 Nr. 1 ausge- haltenen Steuern und Sozialabgaben und die Arbeitszeit
übt wird (Bundeserziehungsgeldgesetz - BErzGG):21. zu bescheinigen.
ФКО «формалізованість» визначає вживання у те- (3) Arbeitnehmer im Erziehungsurlaub haben im sech-
кстах податкового законодавства певних форм та zehnten Lebensmonat des Kindes eine Bescheinigung des
структур, кліше. Синтаксичну структуру текстів пода- Arbeitgebers darüber vorzulegen, ob der Erziehungsur-
ткових законів складають прості речення - 40%. Інші laub andauert und ob eine Teilzeitarbeit nach § 2 Abs. 1
60% становлять складнопідрядні речення. У податко- Nr. 1 ausgeübt wird. Der Arbeitgeber hat eine Bescheini-
вих законах колективний колегіальний автор викори- gung hierüber auszustellen. Die Erziehungsgeldstelle
стовує переважно підрядні означальні речення. Ре- kann bei hinreichendem Anlaß auch zu anderen Zeitpunk-
чення мають результативний характер, у них відсутня ten die Vorlage einer Bescheinigung des Arbeitgebers
динаміка, думка закінчена, часової послідовності не- verlangen. Selbständige haben im sechzehnten Lebens-
має. Це довгі речення, переважно періоди, складно- monat des Kindes eine Erklärung darüber abzugeben, ob
42
die Unterbrechung der Erwerbstätigkeit andauert oder ob Текст закону є умовою існування права, вихідною
eine Teilzeittätigkeit nach § 2 Abs. 1 Nr. 1 ausgeübt wird точкою для правового простору. Вивчення текстів
(Bundeserziehungsgeldgesetz - BErzGG):21). податкових законів є актуальним та необхідним для
Висновки. Тексти податкових законів мають хара- існування права, законодавчі тексти є невід’ємним
ктерну лише для них специфічну побудову. Податкові елементом правової та мовленнєвої культури суспіль-
тексти регулюють правовідносини, оскільки податки ства. Податкові тексти виконують свою особливу во-
складають велику частину бюджету будь-якої країни левиявляючу, директивну функцію.
1. Брандес М. П. Стилистика текста / М. П. Брандес // Теоре- 10.02.05. – Київ. нац. ун-т. – К., 2001. – 245 с.
тический курс. Учебник. – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: 4. Иваненко С. М. Межстилевой жанр “коммюнике” и его
Прогресс – Традиция; ИНФА – М, 2004. – 416 с. лингво-текстовые характеристики (на материале текстов
2. Васильев, Л. М. Общие проблемы лингвистики: теория и на немецком языке) / С. М. Иваненко // дисс. на соиска-
методы: учебное пособие / Л. М. Васильев // — Уфа: РИЦ ние уч. степени кандид. филол. наук. – Киев – 1987 – с.
БашГУ, 2012. — 206 с. 240
3. Власенко М. С. Комунікативно-прагматичний аспект іс- 5. Funktional-kommunikative Sprachbeschreibung. Theoretisch-
панського законодавчого тексту / Марія Сергіївна Власе- methodische Grundlegung. – Leipzig: VEB
нко // дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: Bibliographisches Institut, 1981. – 276 S.
REFERENSES
1. Brandes M. P. Text stylistic / M. P. Brandes // Theoretical law text / M. S. Vlasenko // diss. for cand. of philol. scienses:
course. Textbook. – 3-d Pub. – M.: Progress. – Tradition: 10.02.05. - Kyiv.nat.Univ. – K., 2001. – 245 p.
INFA – M, 2004 – 416 p. 4. Ivanenko S. M. Stylistic genre “Kommunike” and its
2. Vasiliiev L. M. General problems of linguistic: theory and linguistic-stylistic descriptions (on material of German textes)
methods: textbook / L. M. Vasiliiev // - Ufa: RIZ BashGU, / S. M. Ivanenko // diss. for cand. of philol. scienses. – Kyiiv
2012. – 206 p. – 1987 – 240 p.
3. Vlasenko M. S. Communicative-pragmatic aspect of Spanish
The specific of texts of fiscal law of German law

O. A. Okhrimenko
Abstract. This article discusses the text type “fiscal law” of German law. Based on the conception text, which is the initial in linguis-
tics. We understand text not only as a word, a phrase, a paragraph but as an organized semiotic communicative system. This system
is characterized with the presence of some specific elements, which are different for different texts, and have special structure of
relations of these elements. The text is built as a form of organization as a defined system of constituent’s relations of its material
units. We consider the text from the standpoint of its influence and cooperation with defined speech phenomenon. So the law texts
instigate the German citizens to the execution directions of the state, to lead the right legal life. The texts of tax law have as the dis-
tinctive lexis layer tax terms, which represent all dynamical processes, that take place in the tax law their usage is occasioned by the
functional communicative feature “official”. Functional communicative feature “directive”, “formalized”, “official”, “authentic”,
“reproductive” represent the specificity of the type text “tax law”, which are presented by the linguistic means.
Keywords: text, taxes, fiscal law, official, KSF, FKF.
Специфика текстов налоговых законов немецкого законодательства

О. А. Охрименко
Аннотация. В статье рассматривается тексты налоговых законов немецкого законодательства. Понятие текста базируется
лингвистическом аспекте. Мы понимаем текст не только как слово, фразу, раздел, но и как организованную семиотическую,
коммуникативную систему. Систему, которая характеризуется специфическими элементами, которые весьма разнообразны
в разных текстах и также имеют специфическую структуру отношений между элементами. Текст строится как форма, как
определенная система компонентов. Мы рассматриваем текс с точки зрения его воздействия и взаимодействия с речевым
восприятием. Таким образом, тексты налоговых законов побуждают немецких граждан к исполнению государственных
предписаний, и требуют вести законную жизнь в государстве. В налоговых текстах употребляются ФКП «официальность»,
«директивность», «формализованость», «достоверность» и «репродуктивность», которые и составляют специфику текстов
«налоговый закон», представленную языковыми средствами.
Ключевые слова: текст, налоги, налоговый закон, официально-деловой, КЯФ, ФКП.
43
Rendering indefinite-personal actant subjects:

the English-Ukrainian language-pair translation
M. Onyshchuk
Lviv State University of Life Safety, Ukraine
Abstract. The article considers the English-Ukrainian language-pair specific contrastive research on rendering the indefinite-
personal actant subjects, focusing on lexically unexpressed or pronominal types with the ‘one’ component. It discusses the influence
which the semantic sentence structure produces on subject transformations application in the English-Ukrainian language-pair trans-
lation, reviewing reasons and principles of their application. The study also discusses the ways of rendering the category of definite-
ness/indefiniteness concerning non-related language pairs on the basis of fiction prose, and illustrates how structural and semantic
properties are tackled for achieving translation ecology.
Keywords: category of definiteness/indefiniteness, indefinite-personal actant subject, syntactic transformations, translation ecology.
The issues of translation adequacy, correlation between texts; second, to describe means of rendering English in-
the source and target text meaning as well as linguistic definite-personal and generalizing-personal sentences into
means of its expression remain key issues in the descrip- Ukrainian, specifically those which constitute personal
tive translation studies. Within this topicality, the ways of pronouns ‘you’, ‘we’, ‘they’ and indefinite pronoun ‘one’;
transferring grammatical, particularly, syntactic meanings third, to justify the applicability of transformation meth-
of the source text have become relevant lately. A number ods for rendering indefinite actant subjects from English
of eminent scholars (L. Barkhudarov, O. Jespersen, into Ukrainian.
V. Gak, N. Grabovskyi, V. Karaban, Th. Krzeszowski) The research is based on the information from selected
studied the peculiarities of a subject transformation during linguistic corpora from original fiction texts and their
translation activity for reaching functional equivalence. translated variants performed by a number of interpreters.
L. Ternier contributed considerably to the contrastive The source base consists of indefinite-personal sentences
research on the sentence structure transformation at the with impersonal subjects in English and Ukrainian, which
intra- and interlingual levels [11]. Recently, the syntacti- aims to analyze the correlation between presentation of
cally related issues in the descriptive translation studies formal-syntactic and semantic-syntactic properties of im-
were addressed in the contrastive explorations by personal sentence structures in pair languages.
I. Korunets [8], whereas a semantic aspect of translation The suggested study also considers N. Chomsky’s ap-
is covered in V. Gak’s works [4]. proach to transformation generative grammar [1] in which
The present stage of descriptive translation studies is the linguist treats translation as hypothesizing certain
characterised by lack of a thorough systematic analysis on mental procedures inherent to translation processes.
syntactic transformations in non-related languages. Spe- Hence, while rendering, one faces the necessity to trans-
cifically, the research discusses ways of communicating form formal-syntactic (so called surface) sentence struc-
logical category of ‘definiteness/indefiniteness’ which ture: subject into the predicate (or a predicative), object
involves lexically unexpressed (zero) and pronominal etc. Although externally occurring in the surface sentence
subjects with the ‘one’ component, which results in the structure, the changes might be basically conditioned by
ambiguity of the subject transformations status, the ways the necessity to introduce changes to the actant (deep)
of their classification and their application procedures are sentence structure, which frequently emerges during a
still being elaborated. With regard to English-Ukrainian translation process.
translation pair, the interrelation and coordination of syn- Furthermore, in the view of syntax, the research looks
tactic units with lexically unexpressed (zero) subjects by into an issue of the ‘definiteness/indefiniteness’ category
the source and target languages as well as the reasons for representation in non-related languages that has been a
sentence rearrangement during translation need to be focus in numerous linguistic investigations which number
clearly motivated. elaborations on the definite, indefinite-personal and gen-
Relevance of the suggested research can be explained eralizing-personal sentence types. The key point of an
by insufficient study in which the sentence semantic indefinite-personal sentence’s semantics lies in expressing
structure on the subject transformations application. an action, while the subject is semantically unmarked.
Hence, there appears a need for identifying the ways of Necessity of syntactic subject transformations in render-
overcoming obstacles that arise during rendering lexically ing texts might also be conditioned by the specifics of the
unexpressed (zero) and pronominal subjects with the actant sentence structure in the source and target lan-
‘one’ component, which may cause the need for an ade- guages. At the level of logics, a subject of an action can
quate conveying a deep sentence structure under surface be correlated with one person, a group of persons, and,
sentence structure disparities. The article aims at discuss- finally, with all agents, which are potentially character-
ing semantic and grammatical ways of communicating the ized by a corresponding action.
category of ‘indefiniteness’ in English-Ukrainian lan- The imaginary actant is formed on the basis of a lin-
guage-pair translation. The specific objectives are three- guistic form, when in the result of nominalisation instead
fold: first, to identify indefinite-personal and generaliz- of a verb, which constitutes the utterance core, a verb-
ing-personal subject syntaxemes in the selected fiction operator is used for denoting an action, thus taking over
44
the function of the syntactic subject. Rather, rendering with a categoricity tone [2, p. 140]. In case of indefinite-
indefinite-personal functionally corresponding, but for- ness, the source context is accompanied by more distinc-
mally divergent actant subjects in the Ukrainian language, tive semantic components, translation of English indefi-
i.e. indefinite-personal and generalizing-personal or im- nite-personal sentences a functional replacement – an
personal sentence types generally accounts for isomorphic allomorphic syntactic structure in which the subject is
and allomorphic features [5, p. 37]. The availability of the determined by any generalizing significant word – can be
mentioned sentence types in many languages can serve an applied [5, p. 37; 10, p. 39], by means of separate words
evidence of a common way of thinking for these nations ‘a person’, ‘an individual’ (see an example 1 below) or its
as well as specific language forms of expressing an idea hyponym (see an example 2 below), or a pronoun ‘ми/
based on its inner regulations. Interestingly, unlike we’ being used for generalizing sense in cases when a
Ukrainian, English indefinite-personal and generalizing- protagonist pertains to a certain class (see an example 3
personal sentences are usually two-componential. below). Let us consider the following examples : (1) One
Semantic monocentrism is traced in indefinite-personal must be humane [23, p. 10] – Людина повинна бути
sentences which are used for generalizing, hence being людяною 14, p. 4];; (2) Yet one has a feeling within one
verbally centered [3, p. 49] as being fully grammatised that blinds a man while he loves you [20, p. 129] – А тим
language means, indefinite-personal “one” allows to focus часом і в потвори буває щось таке, що засліплює чо-
mainly on the action unlike the pronoun-subject ‘you’ that ловіка, коли він кохає [17, p. 225]; (3) He decided to let
can’t be characterized by the utterance nonpersonalisation Baby speak for him, as one often lets woman raise their
[5, p. 12]. Due to this fact, impersonal sentences are usu- voices over issues that are not in their hand [18, p. 222] –
ally applied by practitioners who deal with translating Він вирішив: нехай Бебі поговорить за нього; ми час-
English indefinite-personal sentences with indefinite- то надаємо жінкам слово в тих випадках, коли вони
personal pronoun“one” as a subject. Impersonal sentences нічого вирішити не можуть [16, p. 324].
are treated as functional corresponding units, which can Unlike the indefinite-personal ‘one’, English personal
be explained by the tendency of Ukrainian impersonal pronouns ‘you’, ‘we’, ‘they’ functioning as a subject of
sentences to highlight action or its result without naming indefinite-personal and generalizing-personal sentence
an agent. In impersonal constructions, the emphasis is put types retain the shades of the core lexical meaning: a pro-
on an action, being perceived by someone indefinite. noun ‘you’ refers to a protagonist, ‘we’ means “others and
Thus, the agent is left out from the text, sometimes re- I”, including a protagonist; ‘they’ introduces people unin-
maining unknown [2, p. 139], compare: One doesn’t push volved into the conversation. Together with personal
a woman [19, p. 146] – Жінок не штовхають [12, pronouns and indefinite-personal ‘one’ for expressing a
p. 122]; No one has any leave in this war. [20, p. 259] – “general person” notion with nouns like ‘a man’, ‘a fel-
В цій війні відпусток не дають нікому [17, p. 325]. As low’, ‘people’. In fact, the latter nouns acquire indefinite-
observed in the suggested cases, when impersonal sen- personal shade of meaning only within a certain context,
tences convey predicted and arranged actions that refer to creating a possibility for using indefinite-personal sen-
present or future tenses, and used for communicating the tences in the Ukrainian translation.
action irrespective an agent, thus seeming alike with the Application of indefinite-personal and generalizing-
content of impersonal sentences like “it is possible to...”. personal utterances with ‘you’ subject are observed when
However, the Ukrainian variant is characterized by apply- a protagonist informs about the facts directly referring to
ing a syntactic transformation alongside with impersonal it, treating it as mundane, thus approaching its description
sentences as translation correlations : the law is so com- to a potential interlocutor. Despite a content difference
plicated, one must take precautions [19, p. 80] – Закони between pronouns “you” та “one”, Ukrainian translation
такі складні, що обережність ніколи не завадить devices in indefinite-personal and generalizing-personal
[12, p. 68]. Among indefinite-personal sentences with a sentence structures turn out akin. Indeed, Ukrainian trans-
“one” subject one can single out the types, in which ac- lation variants of English indefinite actant subjects are
tions refer directly to the protagonist. In these cases, a characterized by applying actant structures with the II
indefinite-personal pronoun ‘one’ acts as an implication singular present tense forms : You could not send them to
means of a certain personality, a protagonist seeks to a surprise attack against an enemy that was waiting for it
avoid a direct reference to the interlocutor, an agent. [20, p. 458] – Не можна посилати людей у наступ,
While translating English sentences of this type into що має бути несподіваним, якщо ворог чекає цього
Ukrainian, an interpreter usually prefers generalizing- наступу [17, p. 473]; generalizing-personal sentence
personal constructions, сompare : But that’s a thing one types :You can’t stop a teacher when they want to do
learns with time [19, p. 113] – Але такі речі починаєш something [23, p. 37] – Вчителів не спиниш, коли вони
розуміти тільки з часом [13, p. 90]. щось надумають [15, p. 12]; serve as functional transla-
On the whole, in the Ukrainian translation, such actant tion correlations alongside with the syntactic structures:
structures are frequently characterized by the II singular You couldn’t even hear any cars any more [23, p. 69] –
present tense form : But if one writes about war, self- Ні машина ніде не проїде, ніщо [15, p. 43].
respect demands that occasionally one share the risk [19, Application of ‘they’ in indefinite-personal meaning
p. 157] – Та коли вже пишеш про війну, почуття вла- doesn’t favour an utterance generalization, only highlight-
сної гідності вимагає, щоб ти час від часу поділяв ing the person’s indefiniteness. In the mentioned sense,
небезпеку з іншими [13, p. 131]. Using the mentioned this pronoun is combined with a limited range of verbs,
generalization form in the Ukrainian translation variant, specifically, with the verbs of saying (‘to say’, ‘to tell’,
actions and experiences affect everyone, including a read- ‘to call’). The usage of verbs in the 3rd person plural –
er, thus vitalizing narration and providing the sentence ‘кажуть’ [3, p. 180] can be observed in the cases when
45
the pronoun ‘they’ is substituted with ‘one’ : One writes tions. Thus, the translation variant of English indefinite-
of scars healed, a loose parallel to the pathology of the personal sentences with the pronominal subject ‘one’ is
skin, but there is no such thing in the life of an individual determined by the meaning shade an utterance acquires in
[18, p. 287] – Кажуть, душевні рани зарубцьовують- the Ukrainian language, which can be explained by the
ся, – це вельми невдале порівняння з ушкодженнями English sentence property to be used for transmitting gen-
фізичними, бо в житті так не буває [16, p. 352 ]. eral truths and producing sentences similar to definite
Specific difficulties constitute the cases when the personal ones.
source text features stylistic and content differences be- To sum up, the following key points should be men-
tween pronouns-subjects of indefinite-personal sentences tioned. Firstly, semantic and formal-syntactic aspects of
with ‘you’ and ‘one’. The definite-personal and generaliz- subject transformations are closely interconnected in ren-
ing-personal sentences with a subject-pronoun ‘we’ are dering impersonal sentences from English into Ukrainian.
less commonly used. Unlike the above-mentioned utter- The results show that in most cases the majority of them
ance types, construction with ‘we’ refers only to a certain undergo changes in the utterance actant structure, which
number of persons with whom an interlocutor identifies fosters changes at the formal-syntactic level. The reasons
himself and on behalf of whom he expresses his thoughts. seem to be found in the more flexibility of Ukrainian syn-
Taking into consideration this specificity, the pronoun tax in comparison with the English, as well as in dispari-
‘we’ is preserved in the Ukrainian translation: As we ties between English and Ukrainian grammar structures.
know – Як ми знаємо / Як відомо. Secondly, the selected corpus data enabled to analyse the
The results of the survey show that a considerable ways of rendering impersonal sentences which assisted in
number of impersonal actant subjects were rendered in a identification common and divergent features in the Eng-
way that deviated from the original, being in a complete lish-Ukrainian language-pair translation. The latter has an
conformity with the source and target language regula- obvious impact on translation ecology.
REFERENCES
1. Chomsky N. Studies on Semantics and Generative Grammar. / 7. Karaban V.I. Translation of English scientific-technical litera-
N. Chomsky. – Mouton Publishers, The Hague, 1972. – 209 ture: Grammar, lexical, terminological and genre-stylistic is-
p. sues / V. I. Karaban. – Vinnytsia: Nova Knyha, 2004. – 576p.
2. Doroshenko S.I. Grammar stylistics of the Ukrainian lan- 8. Korunets I. V. Contrastive typology of English and Ukrainian
guage. / S.I. Doroshenko. – K.: Radyanska Shkola, 1985. – languages / I. V. Korunets. – K. : Lybid, 1995. – 239 p.
200 с. 9. Krzeszowski Th. Contrasting languages: the scope of contras-
3. Fedorov A.V.. Fundamentals of General Translation Theory. tive linguistics / Th. Krzeszowski. – Berlin : N-Y. : Walter de
(linguistic issues) / A.V. Fedorov. – M.: Peace, 1994. – 304 p. Gruyter, 1991. – 286 p.
4. Gak V.G. Typology of transformations in the actant utterance 10. Sych V. F. Possessive pronouns // Teaching Ukrainian Lan-
structure during translation // Philology issues. – 2002. – №1 guage and literature. – 1982. – №2. – P. 39 –43.
(10). – P. 42–47. 11. Terniere L. Elements de syntaxe structural. – [Transl. from
5. Grammatical issues of translation / [edit. G. Vakhnik]. – French. Edit.: G.V. Stepanov and others; Introd. and general
Cherkasy: CHITI, 2001. – 84 p. edition by V.G. Gak]. – M.: Progress, 1988. – 656 p.
6. Jespersen O. Philosopy of Grammar/ O. Jespersen. [transl.
from Engl. B. Ilyish]. – M.: Editorial, 2002. – 408 p.
REFERENCES: ILLUSTRATION MATERIAL

1. Грін Г. Комедіанти: Роман [пер. з англ. П. Шарандака]. – 6. Хемінгуей Е. Фієста; По кому подзвін: Романи [пер. з
Київ: Радянський письменник, 1969. – 270 с. англ. М. Пінчевського]. – Київ: Вища школа, 1985. – 520
2. Грін Г. Тихий американець; Наш резидент у Гавані: Рома- с.
ни [пер. з англ. І. Коваленка, П. Шарандака]. – Київ: Ви- 7. Fitzgerald F.S. Tender is The Night. – London: Penguin Popu-
ща школа, 1984. – 352 с. lar Classics, 1997. – 392 p.
3. Моем С. Місяць і мідяки; На жалі бритви: Романи [пер. з 8. Greene G. The Quiet American. – Moscow: Foreign Lan-
англ. О. Жомніра; А. Муляра, О. Мокровольського]. – guages Publishing House, 1963. – 228 p.
Київ: Дніпро, 1989. – 574 с. 9. Hemingway E. For Whom the Bell Tolls. – Moscow: Progress
4. Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі: Повісті, оповідан- Publishers, 1981. – 560 p.
ня [пер. з англ. О. Логвиненка, О. Тереха, О. Сенюк, Ю. 10. Maugham W.S. Cakes and Ale or the Skeleton in the Cup-
Покальчука]. – Київ: Молодь, 1984. – 272 с. board. – Harmondsworth: Penguin books, 1991. – 203 p.
5. Фіцджеральд Ф.С. Великий Гетсбі; Ніч лагідна: Романи 11. Maugham W.S. The Moon and Sixpence. – London: Manda-
[пер. з англ. М. Пінчевського].– Київ: Дніпро, 1982.–472с. rin Paperbacks, 1990. – 220 p.
12. Salinger J.D. The catcher in the rye. – Moscow: Progress
Publishers, 1968. – 248 p.
Передача неопределенно-личных актантных подлежащих: англо-украинское направление перевода

М. И. Онищук
Аннотация. В статье рассмотрена сопоставительная характеристика перевода неопределенно-личных актантных подлежа-
щих в англо-украинском направлении перевода, а также влияние семантической структуры предложения на использование
субъектных трансформаций. Проанализированы причины и принципы их использвания в англо-украинском переводе. В
статье предложены способы передачи категории неопределенности в неродственных языках на материале художественной
прозы, а также рассмотрено взаемодействие струтурных и семантических характеристик для достижения точности перевода.
Ключевые слова: категория определенности/неопределенности, качество перевода, неопределенно-личное актантное
подлежащее, синтаксические трансформации.
46
Від парадоксальності до афористичності – один із шляхів

творення українських паремій
М. М. Паук
Мукачівський державний університет, м. Мукачево, Україна
Анотація: У статті на основі аналізу семантики прислів’їв визначено синтаксичні і семантичні механізми появи в них афо-
ристичності. Одним з розповсюджених способів надання висловлюванню, яке має форму простого речення, афористичності
є несподіване поєднання двох пропозицій. Одна з цих пропозицій виражена предикативною основою, а інша міститься в
різноманітних актуалізованих обмежувальних синтаксемах. Показано основні різновиди обмежувальних синтаксем, визна-
чено їх синтаксичні й семантичні особливості.
Ключові слова: прислів’я, синтаксична і семантична будова речення, обмежувальні синтаксеми.
Аналіз лінгвістичної літератури засвідчує посилення стає засобом передачі інформації про ставлення до
інтересу до мови паремій, що знайшло відбиття в ряді певної тварини.
великих публікацій [11; 8; 10]. Однією з характерних Як показує аналіз, ознаки референтності в при-
рис прислів’їв виступає їхня парадоксальність [15, с. слів’ях втрачають навіть власні імена людей, яким у
131 – 141; 6, с. 504 – 519; 4, с. 1 – 6; 5, с. 21 – 24]. За звичайних реченнях така властивість притаманна.
спостереженнями Е.Е. Іванова, «в словнику російсь- Наприклад, у прислів’ях На бідного Хому і дерево
ких прислів'їв і приказок В.П. Жукова міститься бі- пада [14, c. 16]; Якби Хомі гроші, був би і він хоро-
льше 260 одиниць, які висловлюють закономірності, ший, а нема — всяк мина. [14, c. 19]; Без Кіндрата
що суперечать дійсності, тобто парадоксів і коанів пуста хата [14, c. 85]; Для нашого Федота не стра-
(приблизно 25% від загальної кількості афористичних шна робота [14, c. 103]; Якби хтів Хома, так би ро-
прислів'їв). Словник білоруських прислів'їв і приказок бив і дома [14, c. 109]; Іван робить — Іван їсть, Іван
І. Я. Лепешева і М. А. Яколцевич містить більше 330 не робить — має піст [14, c. 110]; У Федорки різні
одиниць, які за своєю семантикою відносяться до одговорки: то ноги болять, як йти треба жать, то в
парадоксів і коанів (також приблизно 25% від загаль- попереці колька, коли йде прополка, а як треба їсти,
ної кількості афористичних одиниць)» [5, с. 25]. то й зуби не болять [14, c. 112] імена є засобом нази-
Метою статті є дослідження питання про наявність вання якоїсь невизначеної або ж нереферентно визна-
парадоксальних й ірраціональних висловів у складі ченої особи. Останнє пов’язано з закріпленістю за
українських паремій, а також встановлення синтакси- деякими іменами певних народних уявлень про риси
чних і семантичних механізмів досягнення афористи- людини, яка носить це ім’я. Наприклад, Хома – це
чності прислів’їв шляхом використання парадоксаль- невдаха, про що свідчать і наведені вище прислів’я.
ності й банальності смислу їх предикативної основи. Цю рису на матеріалі російських прислів’їв відзначає
Розгляд українських прислів’їв, вміщених у збірці і О.О. Бірюкова: «навіть наявність власного імені в
«Українські народні прислів’я та приказки» [14], дає прислів’ї не дозволяє говорити про якийсь конкрет-
всі підстави для висновку, що парадоксальність влас- ний суб’єкт: Хороша дочка Аннушка, когда хвалит
тива і їм, вона має приблизно ту ж частотність, що мать да бабушка. Аннушкой тут може бути будь-яка
спостерігається в зібраннях російських і білоруських людина, не тільки жіночої, але й чоловічої статі. Та-
паремій. Можна погодитися з висновком Е.Е. Іванова, кий ступінь взаємозамінності, узагальнення характер-
що одним із спонукальних факторів появи парадоксу ний тільки прислів’ям» (переклад мій – М.П.) [2, c.
в пареміях, є орієнтація на те, щоб «привернути до 138]. Щоправда, втрата референтності не стосується
себе увагу» [5, с. 25]. Але, як засвідчує аналіз україн- всіх власних назв, вона не відбувається у географіч-
ських прислів’їв, не тільки це є причиною парадокса- них назвах, назвах святих. Наприклад: На кого біда
льності. Парадоксальність насамперед випливає з нападе, то до Києва іде, а як біда минеться, то він і з
особливостей граматичної семантики прислів’їв. Броварів вернется [14, c. 36]; Як прийде Ілля, то на-
Відтворюваність прислів’їв ґрунтується на тому, робить у полі гнилля [14, c. 75]; Як Михайло закує, то
що їх зміст має узагальнений характер. Це зумовлює Микола розкує [14, c. 76].
нереферентність як аргументів ситуацій, названих у Послідовне нереферентне прочитання аргументів
прислів’ї, так і всієї ситуації в цілому (див. ознаки прислів’їв, за деякими щойно наведеними винятками,
референтності у викладі Н. Д. Арутюнової [1, с. 179 – зумовлює відсутність у складі прислів’їв речень, що
204]). Наприклад, у прислів’ї Лінивого коня б’ють передають конкретні ситуації реальної дійсності.
[14, c. 113] аргумент-носій ознаки кінь – це не якась Іншими словами, можна констатувати, що в складі
конкретно названа тварина. Тут йдеться про будь- прислів’їв денотати предикатів не лежать на часовій
якого коня. Спроба надати цьому аргументові рефе- осі, а передають певні узагальнені прояви, абстраго-
рентних властивостей, тобто здатності позначати вані від реальної дійсності, прояви, які не пов’язані з
одиничний конкретний предмет, призводить до зміни реальністю відношеннями прямого відбиття певних
статусу висловлювання: воно перетворюється з при- ситуацій. Такі предикати можна позначити як преди-
слів’я у звичайне речення: Цього лінивого коня б’ють. кати класу дій, процесів, станів тощо, ознакою яких є
У наведеному реченні втрачається образність, воно те, що їхні денотати не лежать на часовій осі, а вира-
жають певні узагальнені якості аргументів. Ці семан-
47
тичні обмеження і стають першопричиною парадок- ний простір дійсності в межах якого реалізується
сальності багатьох прислів’їв. зв’язок суб’єкта і його предикативної ознаки. Напри-
Особливо часто парадоксальність спостерігається в клад, у наведених вище прислів’ях ми легко виділяє-
межах предикативної основи прислів’їв. Наприклад: В мо ці компоненти: для прислів’я В зимовий холод
зимовий холод кожний молод [14, c. 58]; Йому й воро- кожний молод умовою реалізації судження кожний
на за солов’я стане [14, c. 62]; В гостях і жук м’ясо молод є певна температура (Тоді, коли зимовий холод,
[14, c. 65]; І собака зимою про хату думає [14, c. 71]; кожний молод), у прислів’ї В гостях і жук м’ясо ка-
У корови молоко на язиці [14, c. 89]; Добру людину тегоричність основи речення знімається за допомогою
бджола не кусає [14, c. 94]. У наведених прислів’ях обставини місця в гостях (Якщо перебуваєш у гостях,
предикативні основи кожний молод, ворона за солов’я то там і жук м’ясо), у прислів’ї Добру людину бджо-
стане, жук – м’ясо, собака про хату думає, молоко ла не кусає функцію зняття категоричності судження
на язиці, бджола не кусає, звичайно, несуть у собі Людину бджола не кусає виконує означення (Якщо
ознаки невідповідності дійсності: не всі люди є моло- людина добра, її бджола не кусає).
дими, незрозумілим є ототожнення ворони і солов’я, У складі диктальних обмежувачів можна виділити
не відповідає національним традиціям сприйняття дві великі групи. Одну з них складають різноманітні
жуків у якості харчових продуктів, недоведеним є за структурою і семантикою члени речення, які в мо-
твердження, що собака думає про хату, дивним є по- вознавчій літературі виділені в окремий розряд дру-
ложення, що молоко розташовується на язиці, супере- горядних членів речення, названих детермінантами
чить нашим знанням про бджіл твердження, що вони [12; 13; 3, c. 629]. За допомогою детермінантів відбу-
не кусають людину. Кількість подібних виявів пара- вається перетворення загальних категоричних су-
доксальності в предикативних основах прислів’їв джень, зосереджених в предикативних основах, у
значно перевищує число прислів’їв, яким приписують загальні некатегоричні судження, адже детермінанти
ознаку парадоксальності. обмежують рамки справедливості думки, вираженої в
Пояснення цього полягає в тому, що предикативні предикативній основі. Але не тільки ця роль характе-
основи прислів’їв належать до загальних суджень, ризує детермінанти. Перебуваючи в абсолютній пре-
ознакою яких є те, що в них предикатна характерис- позиції, детермінантні словоформи актуалізують свої
тика приписується кожному предмету класу. Логічні приховані предикатні властивості, пов’язані з позна-
схеми таких суджень мають вигляд Усі S є Р або Жо- ченням певної ситуації. У наведених прикладах це
дне S не є Р. Особливість використовуваних при цьо- зимовий холод, зима, бути в гостях. У результаті між
му предикатів є те, що вони позначають постійні по- детермінантом і предикатом основи речення
зачасові властивості класу предметів. Більше того, з’являються відношення зумовленості: предикатна
загальні судження, що передають предикативні осно- ознака, прихована в детермінанті, послідовно висту-
ви, належать до розряду категоричних, оскільки в них пає передумовою появи предикатної ознаки основи
не міститься будь-яких умов або варіантів прояву речення: зимовий холод – молод, зима – думати про
предикативної ознаки. Отже умовою відсутності па- хату, бути в гостях – сприймати жука за м’ясо.
радоксальності предикативної основи виступає пре- Подібні поєднання, безумовно, мають ознаки несподі-
зумпція, що всі без винятку предмети класу мають ваності, а тому привносять у прислів’я відчуття сві-
зазначену предикативну ознаку або що ця ознака є жості, афористичності.
характерною рисою предметів одного класу. До таких Другу велику підгрупу прислів’їв з диктальними
предикатів можуть належати екзистенційні предика- обмежувачами представляють прислів’я типу Добру
ти, предикати, що позначають родову приналежність людину бджола не кусає, у яких зняття категоричності
класу предметів тощо. Наприклад: Зірки існують, Усі судження відбувається за допомогою обмеження об-
адвокати – юристи, Людина смертна. Але у перева- сягу денотатів, позначених аргументом. Це обмежен-
жній більшості випадків категоричні загальні суджен- ня пов’язане з використанням різноманітних озна-
ня можливо заперечити щодо належності предикатив- чень. У наведеному прикладі введення означення
ної ознаки до всіх предметів класу. Наприклад, ствер- призводить до зняття когнітивного дисонансу, який
джуючи Усі люди добрі, сміливі, сильні ми завжди викликає предикативна основа прислів’я людину
згадуємо винятки з цього правила, говорячи Усі квіти бджола не кусає, адже загальновідомою є протилежна
красиві, можемо пригадати квітку, яка не відповідає думка, що бджоли людей як раз і кусають. Обмеження
цій характеристиці. Є всі підстави констатувати, що кола осіб, на перший погляд, мало б залишати зазна-
для категоричних загальних суджень, зафіксованих у чену невідповідність змісту прислів’я дійсності, адже
прислів’ях, невідповідність дійсності і пов’язана з за законами логіки, якщо якась ознака властива всім
цим парадоксальність є швидше правилом, ніж ви- предметам певного класу, то вона спостерігається і у
ключенням. предметів, що входять в підклас. Власне, це відчува-
У процесі створення паремійного вислову відбува- ється у порівнянні речень Людину бджола не кусає,
ється трансформація категоричних загальних суджень Бджола не кусає людину і Бджола не кусає добру
у некатегоричні. Це досягається за допомогою ряду людину: в усіх них, у тому числі в третьому реченні, в
стратегій побудови закінченого прислів’я. якому обмежено обсяг об’єкта дії, спостерігається
Найпоширенішим способом подолання категорич- невідповідність реальним відношенням, що властиві
ності є введення в прислів’я членів речення, які об- дійсності. Зняття парадоксальності відбувається лише
межують умовний простір реалізації судження, що у разі абсолютної пропозиції означення добрий, а
міститься в предикативній основі. Позначимо цей тип також інтонаційного виділення цього означення: Доб-
обмеження диктальним, оскільки він позначає умов- ру / людину // бджола не кусає. У цій позиції спостері-
48
гається набуття означенням властивостей предиката вона без гроша; Панські очі завидющі, а руки загре-
умовного предикатного виразу, про що свідчить си- бущі – Якщо очі панські, вони завидющі, а якщо руки
нонімічне зближення наведеного прислів’я зі склад- панські, вони загребущі; Блудна вівця — вовча вечеря
нопідрядним реченням Якщо людина добра, її бджола Якщо вівця блудна, вона вовча вечеря. Отже, актуалі-
не кусає і відсутність подібних синонімічних збли- зовані означення передають потенційні каузативні
жень у реченні з неактуалізованим означенням Бджо- зв’язки між ознакою, яку вони виражають, і ознакою,
ла не кусає добру людину. Як і у випадку прислів’їв з яку позначає присудок. Констатація цих зв’язків і
детермінантами між актуалізованим означенням і лежить в основі образності і афористичності при-
присудком утворюються специфічні для прислів’їв слів’їв.
відношення зумовленості ознак. Предикатна ознака, Як засвідчує аналіз українських паремій, реалізація
виражена означенням афористично виступає умовою каузативних потенційних відношень може відбувати-
появи ознаки, вираженої присудком. ся і за рахунок актуалізації складових семної структу-
У щойно розглянутому прислів’ї означення стосу- ри слова. Зазначені властивості демонструють, зокре-
ється прямого додатка. Не менш широко спостеріга- ма, такі прислів’я: У бідного щодня піст [14, c. 16];
ються випадки, коли означення характеризує підмет Бідному википить, а багатому накипить [14, c. 18].
або ж непрямі додатки. Наприклад: Бідна душа без Наведені приклади мають тісні синонімічні зв’язки зі
гроша [14, c. 18 ]; Панські очі завидющі, а руки загре- складнопідрядними реченнями з підрядними умовни-
бущі [14, c. 25]; Блудна вівця — вовча вечеря [14, c. ми, в яких присудок виражається прикметником: Як-
87]; Старий віл борозни не скривить, але й глибоко не що людина бідна, у неї щодня піст; Якщо людина
оре [14, c. 88]; Найманий кінь ніколи не змучений [14, бідна, їй википить, а якщо багата, їй накипить.
c. 89]; Маленька собачка — до старості щеня [14, c. До прислів’їв з модальними обмежувачами нале-
92]; Гладкий кіт мишей не ловить [14, c. 93]; У доб- жать вислови, в яких відбувається обмеження катего-
рого коня недовгі верстви [14, c. 89]; Норовистому ричного загального судження, що міститься в преди-
коневі і майдан тісний [14, c. 89]. У більшості з наве- кативній основі, за рахунок звуження кола осіб, які
дених прикладів наявність означення є необхідною поділяють це судження чи які продукують таке су-
умовою побудови афористичного вислову на базі дження. Наприклад: Йому й ворона за солов’я стане
парадоксальних, незрозумілих: або ж банальних су- [14, c. 62]; Йому щодня неділя [14, c. 68 ]; Що кому, а
джень, що містяться в предикативній основі душа без сліпій курці все просо сниться [14, c. 94]; У лінивої
гроша; очі завидющі, а руки загребущі; кінь ніколи не Хими свято щоднини [14, c. 114]. Порівняно з дикта-
змучений; собачка — до старості щеня; кіт мишей не льними обмежувачами модальні обмежувачі не мають
ловить; У коня недовгі верстви; коневі і майдан тіс- значного структурного і семантичного різноманіття.
ний. Таким чином, можна зробити висновок, що афори-
Наведені приклади демонструють ряд типових рис стичність паремій значною мірою зумовлена викорис-
побудови і семантики прислів’їв з диктальними об- танням актуалізованих обмежувачів. ЦІ обмежувачі
межувальними означеннями – це абсолютна препози- мають специфічні формальні ознаки, а також досить
ція означення і пояснюваного ним іменника, актуалі- своєрідні граматичні властивості, пов’язані з синкре-
зація предикатного значення в означення, яке одержує тизмом граматичних значень, наявністю транспози-
функцію каузатора ознаки, яку виражає присудок. Усі ційних переходів. Вивчення таких словоформ в аспек-
речення з диктальними обмежувальними означеннями ті опису їх форми і семантики становить науковий
демонструють прозорі синонімічні відношення зі інтерес не тільки для пареміології, але й для теорії
складнопідрядними реченнями з підрядними умови. граматики.
Наприклад: Бідна душа без гроша– Якщо душа бідна,
1. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл: логико- 8. Селиверстова Е. И. Пространство русской пословицы:
семантические проблемы / Нина Давидовна Арутюнова. – постоянство и изменчивость / Елена Ивановна Селивер-
М.: Едиториал УРСС, 2005. – 384 с. стова. – СПб.: ООО «Мирс», 2009 – 270 с.
2. Бирюкова Е. А. К вопросу о семантико-грамматическом 9. Семантические типы предикатов. – М.: Наука, 1982. –
потенциале русских пословиц / Е. А. Бирюкова // Вестник 365с.
Новгородского государственного университета. – 2014. – 10. Семененко Н. Н., Шипицына Г. М. Русская пословица:
№77. – С. 137 – 139. функции, семантика, системность / Наталия Николаевна
3. Грамматика современного русского литературного языка, Семененко, Галина Михайловна Шипицына. – Белгород:
М.: Наука, 1970. – 768 с. Изд-во БелГУ, 2005. – 170 с.
4. Жусупов А. Е. Пародоксальные пословицы (на материале 11. Тарланов З. К. Русские пословицы: Синтаксис и поэтика.
казахского языка) // International Jounal of Russian Studies. / Замир Курбанович Тарланов. – Петрозаводск: Издатель-
2012. № 1/2 (July). Рр. 1–6. ство Петр ГУ, 1990. – 448 с.
5. Иванов Е. Е. Парадоксальные пословицы в русском и 12. Шведова Н. Ю. Детерминирующий объект и детермини-
белорусском языках // Вестник Новгородского государ- рующее обстоятельство как самостоятельные распро-
ственного университета. 2014. №77. С. 21 – 24. странители предложения // Вопросы языкознания. – 1964.
6. Левин Ю. И. Логико-семиотический эксперимент в фоль- – № 6. – С. 77 – 93.
клоре // Избранные труды. Поэтика. Семиотика. М.: Язы- 13. Шведова Н. Ю. К спорам о детерминантах (обстоятель-
ки русской культуры, 1998. С. 504–519. ственная и необстоятельственная детерминация простого
7. Русская грамматика. Т. 2. Синтаксис. М.: Наука, 1980. – предложения) // Филологические науки. – 1973. – № 5. –
709 с. С. 66 – 77.
49
14. Українські народні прислів’я та приказки. – К.: Вид-во Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 1994. P. 131–
художньої літератури «Дніпро», 1984. – 391 с. 141.
15. Kuusi M. Concerning Folk Paradoxes // Mind and Form in
Folklore. Selected Essays of Matti Kuusi / ed. H.Ilomaki.
REFERENCES
1. Arutyunova N. D. Proposition and its meaning: logical and 8. Seliverstova E. I. Space of the Russian proverb: constancy and
semantic problems / Nina Davidovna Arutyunova. – M .: Edi- variability / Elena Ivanovna Seliverstova. – St. Petersburg:
torial URSS, 2005. – 384 p. MIRS LLC, 2009. – 270 p.
2. Biryukova E. A. On the question of the semantico- 9. Semantic types of predicates. – Moscow: Nauka, 1982. –
grammatical potential of Russian proverbs / EA Biryukova // 365s.
Bulletin of Novgorod State University. – 2014. – №77. – pp. 10. Semenenko N. N., Shipitsyna G. M. Russian proverb: func-
137 – 139. tions, semantics, systemic / Natalia Nikolaevna Semenenko,
3. Grammar of the modern Russian literary language, Moscow: Galina Mikhailovna Shipitsyna. – Belgorod: Belarusian State
Nauka, 1970. – 768 p. University Publishing House, 2005. – 170 p.
4. Zhusupov A. E. Parodoxical proverbs (based on the Kazakh 11. Tarlanov Z. K. Russian proverbs: Syntax and poetics. / Za-
language) // International Jounal of Russian Studies. 2012. № mir Kurbanovich Tarlanov. – Petrozavodsk: Publishing house
1/2 (July). Pp. 1–6. Petr GU, 1990. – 448 p.
5. Ivanov E. E. Paradoxical proverbs in Russian and Belarusian 12. Shvedova N. Yu. Deterministic object and determinative
languages // Bulletin of Novgorod State University. 2014. circumstance as independent distributors of the sentence //
№77. Pp. 21 – 24. Questions of linguistics. – 1964. – No. 6. – P. 77 – 93.
6. Levin Yu. I. Logico-semiotic experiment in folklore // Select- 13. Shvedova N. Yu. To disputes about determinants (circum-
ed works. Poetics. Semiotics. M .: Languages of Russian cul- stantial and non-independent determination of a simple sen-
ture, 1998. P. 504–519. tence) // Philological Sciences. – 1973. – No. 5. – P. 66 – 77.
7. Russian grammar. T. 2. Syntax. Moscow: Nauka, 1980. – 709 14. Ukrainian folk proverbs. – K .: "Dnipro", 1984. – 391 p.
p.
From paradoxicality to aphorism – one way of creating Ukrainian proverbs

M. M. Pauk
Abstract: The article is about syntactic and semantic mechanisms of aphoristic appearance. The research under consideration is
based on proverbs semantics. One of the common way of giving to expression, that has a form of a simple sentence, some aphoristic
quality is unexpected combination of two proposals. One of these proposals is expressed by predicative basis, while the other con-
tains in a variety of restrictive syntaxems. The main types of restrictive syntaxemes are shown, their syntactic and semantic features
are defined.
Keywords: proverb, syntactic and semantic structure of sentences, restrictive syntaxems.
От парадоксальности к афористичности – один из путей создания украинских паремий

М. М. Паук
Аннотация: В статье на основе анализа семантики пословиц определены синтаксические и семантические механизмы по-
явления в них афористичности. Одним из распространенных способов предоставления высказыванию, которое имеет форму
простого предложения, афористичности является неожиданное сочетание двух пропозиций. Одна из этих препозиций вы-
ражена предикативной основой, а другая содержится в различных актуализированных ограничительных синтаксемах. Пока-
заны основные разновидности ограничительных синтаксем, определены их синтаксические и семантические особенности.
Ключевые слова: пословицы, синтаксическая и семантическая структура предложения, ограничительные синтаксемы.
50
Міфологічні голограми як важливий інструментарій архетипної критики

(на матеріалі літератури української діаспори 20 – 50-х років ХХ ст.)
О. В. Слоньовська
Кафедра української літератури ДВНЗ «Прикарпатський університет імені Василя Стефаника»
Анотація. У статті розглядається питання ролі й місця художньої правди та художнього домислу. Велику увагу приділено
міфопоетичній голограмі людського тіла як носію інформації і цілого блоку важливих маркерів.
Ключові слова: літературний текст, міфопоетична голограма тіла, інструментарій архетипної критики, еротика.
Причиною нетотожності художнього тексту й реаль- місця не залишалося, навіть якщо йшлося про гранич-
ного життя виявляється не лише неможливість відт- но близьких до реальних осіб жіночої статі – амазо-
ворити художній світ ідентично до подій, неможли- нок. Філософ Платон не заперечував права жінок на
вість посвячення митця в думки, плани, стосунки з службу в армії або права займатися державницькою
живими людьми певної історичної особи, віддаленість діяльністю [11, с. 262], але не пропонував долі амазо-
письменника у часі від ним же змальованих подій, а й нок своїм сучасницям. Інші античні мудреці хоча й
те, що читач очікує героя, чиї погляди, світогляд, ду- вели мову про місто-державу войовничих представ-
шевні поривання цікаві не для сучасників змальованої ниць, які жорстокістю перевершували чоловіків, але
доби, а для реципієнта й перипетій його часу. З цієї ж розповідали про них, як про щось недосяжне (hic sunt
причини літературні персонажі володіють словнико- leones, тобто таких, що живуть хіба що там, де полю-
вим запасом, яким послуговується читач (за винятком ють леви). Іншими словами, голограма трікстера ще в
слів-історизмів чи архаїзмів для колориту змальованої часи Стародавньої Греції або Давнього Риму набирала
доби), індивідуальним спектром світовідчувань гра- ознак не стільки вихідця із пекла (Цербер, Харон-
нично близькі й зрозумілі читачеві, повсякчасно сти- перевізник), а й зловісно автономної істоти, не підпо-
каються з проблемами, які актуальні для сьогодення рядкованої навіть Аїду.
його держави. Характеротворення як метод реалізації Гормон страху – адреналін – узагалі здатний перет-
літературного персонажа задіює всі органи відчуттів, ворити нормальну соціальну істоту, в нашому випад-
причому пропонує не тільки зорові, слухові, нюхові, ку – жіночої статі – в насправді безстатевого монстра,
термічні, а й кінетичні й тактильні види людського який у своїй поведінці не має жодних гальм і табу.
сприйняття, а опосередковано реалізує їх як типові Тож не дивно, що й амазонка внаслідок психологіч-
маркери поведінки. них травм, ні на мить не може відірвати своєї уваги
Проблема міфологічної голограми в художніх текс- від садо-мазохістських спогадів про те, як над нею
тах в українському літературознавстві, як і в європей- знущалися, її кривдили й ображали чоловіки. Саме це
ських літературознавствах у цілому, не розглядалося дало підстави К. Юнгові розцінювати амазонку як
й не розглядається досі (тим часом знайому людину «баламутку», тобто істоту, яка сама не знає, чого хо-
ми впізнаємо навіть дуже здалеку, коли взагалі немо- че, й порівнювати з дружиною біблійного Лота, оскі-
жливо розрізнити риси її обличчя, лише тому, що льки жінка, яка обрала чоловічий стиль життя, надалі
сприймаємо її голограмно). Лише в окремих дослі- проживає його з відверненим від радощів і насолод
дженнях психоаналітика К. Юнга натрапляємо на са- життя обличчям [16, с. 189]. На підґрунті озлобленос-
ме таку оцінку художніх персонажів. У інструмента- ті й ненависті до сильної статі амазонками виношу-
рію архетипної критики взагалі нема такого поняття, ється мрія про помсту аж до кастрації чи вбивства й
як «міфологічна голограма». Тим часом увага до ос- вибудовується відчайдушна спроба непомірною ці-
новних параметрів людського тіла чоловічої або жі- ною довести чоловікам, нібито представниці жіночої
ночої статі відома ще з античних часів і біблійних статі здатні стати значно жорстокішими й цинічніши-
текстів. ми від осіб чоловічої статі, щоб таким чином ні в кого
Людина з фізичними або спотворююваними вада- з потенційних ворогів не виникали сумніви у потен-
ми, наприклад, вродженими плямами на тілі, не могла ціалі зла й ненависті з боку амазонок.
претендувати на роль жерця, пророка, поводиря. Вод- Голограма амазонки відповідає голограмі кастро-
ночас Бог міг тілесно вирізнити свого улюбленця ваного чоловіка, життя якого йому немиле, а тому не
(наприклад, фізичне каліцтво (вивих ноги) Якова піс- має ціни. У такому випадку адреналін із гормону
ля його фізичного ж богоборства чи як наслідок спіл- страху перетрансформовується в гормон садизму.
кування з Богом на горі Фавор – поява дворогості в Аналіз підсвідомого компоненту амазонок через зов-
Мойсея). Антична міфологія відзначалася вагомим нішні прояви поведінки стосовно себе (випікання
переліком різноманітних чудовиськ, як одночасно й грудей у підлітковому віці) й злочинних учинків сто-
апріорі негативним ставленням до них. В. Суковата совно власних дітей (убивства чи відмови від сина-
наголошує: «...Ті, хто своїм тілесним виглядом не від- немовляти), використання чоловічого одягу як маска-
повідали грецьким уявленням про “порядок однома- радної атрибутики маскування під чоловічу стать, не
нітності”, маргінізувались і витіснялись із Центру лише переконують, що амазонки якнайкраще відпові-
(Греції) на географічні околиці цивілізації» [12, дають, за Аристотелем, уявленню про них як про «по-
с. 402]. Тобто у цивілізованому світі для чудовиськ каліченого... спотвореного чоловіка» [8, с. 41], а й
51
підтверджують думку К. Юнга, що у випадку появи тям у суспільстві, а й те, що війни й революції, прово-
амазонок, як і у випадках зародження інквізиції, бі- кують високоамплітудний сплеск негативних чинни-
льшовизму, нацизму й інших явищ масового психозу, ків у соціумі, а серед жінок – ще й поширення ама-
дев’ятий вал темної сторони підсвідомого (Тіні), зонства і проституції. У горизонті міфу таке явище
проривається назовні у формі реальних дій і вчинків пояснюється достатньо аргументовано. Досить узяти
опанованих ним людей [15, с. 57 – 58]. Водночас, на до уваги, що «профанні простори – це завжди провали
відміну від ущербних чоловіків, наприклад, євнухів у сакральних просторів» [14, с. 107], як виявиться, що
султанському гаремі, які ніколи не становили собою саме в цих інфернальних кратерах жінка набуває зло-
ні соціальної групи, ні класу, ні касти, амазонка – якісної іпостасі. Замість постулату «бути» вона, за
істота соціальна й стадна, її оточення передбачає од- Е. Фроммом, обирає відповідний цьому поняттю су-
ностатевий колектив і хижацьке ставлення до оточу- рогат – «мати» [13], отже, свідомо підміняє те, чого в
ючого світу, домінуючим проявами якого виявляють- житті досягти вдається дуже небагатьом, легким і за-
ся постійні кровопролиття й афішована жорстокість. гальнодоступним, хоча за цей вибір рано чи пізно їй
Автори, які володіють міфологічним способом ми- приходиться платити душею.
слення, статевій конституції персонажів відводять У романі І. Багряного «Тигролови» є епізодичні
особливу роль. Тіло – паспорт душі й своєрідний іде- образи хабаровських повій. У лютий мороз вони си-
нтифікаційний код особистості – виявляється концеп- дять майже роздягненими. Для Григорія Многогріш-
том. Посутнього значення набувають фізичні вади чи ного і Грицька Сірка відповідні маркери дівочого тіла
виразні ознаки здоров’я, вік, ріст, вага, природні здіб- викликають співчуття, бо хлопці-мисливці впевнені,
ності, сімейний статус, міміка, жести, пригнічена чи що у нещасних дівчат-українок (колишніх куркулі-
надмірна сексуальність. І в реальному світі, й на сто- вен) нема грошей навіть на панчохи чи ватяні штани.
рінках художніх книг чоловіки та жінки в одних і тих Проте читач прекрасно розуміє, що відповідна мова
же ситуаціях ведуть себе по-різному, а голограми їх- тіла повій служить ознакою вседоступності для поте-
ніх фізичних тіл виявляються розпізнавальним знаком нційних клієнтів у ресторані-забігайлівці. У іншому
насамперед статевої приналежності. Тож хоча радян- романі І. Багряного – «Людина біжить над прірвою»
ські жінки-чекістки щосили прагнуть виглядати чоло- описана нібито абсолютно зайва й нічим не вмотиво-
віками, голограми цих протилежних своєю статтю вана порнографічна сцена. Проте на рівні підтексту
осіб ніколи не співпадають, хоча й перші, й другі неу- юна коханка чекістів розцінюється як одна із найжор-
хильно деградують, адже навіть слідчі-чоловіки не стокіших форм психологічного тиску на в’язнів, їх
витримують «конвеєру» гігантської м’ясорубки. На- остаточним приниженням, адже із сатанинською на-
приклад, у романі «Сад Гетсиманський» І. Багряного солодою гуляща дівка демонструє своє молоде тіло
Андрій Чумак відкриває для себе, що дехто із них приреченим на допити й мученицьку смерть. Міфіч-
більше мучиться, ніж ним же катовані арештанти під ний аспект оголення як набування статусу людини
час інквізиторських допитів: «...У вікні будинку.., де поза законом чи й навіть ототожнення оголення зі
мешкали відповідальні працівники управління НКВД, смертю того, хто дозволив себе у такому вигляді ба-
хтось висунув у вікно грубезні дошки.., а тоді намага- чити, дає зрозуміти, що йдеться про черговий злочин
вся влягтися на них... Людина з розладженою психі- в беззаконній державі.
кою. Андрій пригадував весь шал “фабрики-кухні” й У романі «Маруся Богуславка» І. Багряного прото-
розумів того бідолаху» [4, с. 247]. У цьому ж романі типом України для фізично ущербного митця-каліки
особливу увагу приділено тюремному наглядачеві Данка Шигимаги стає далеко не взірцева дівчина –
Мельнику, який нібито чи не єдиний серед чекістів доступна для радянських чиновників найвищого ран-
зберіг людське обличчя, проявляв милосердя до гу в місті Нашому повія, через що соціум її іронічно
ув’язнених, а деколи навіть передавав нещасним ци- називає «генеральною лінією», колишня дочка купця
гарки, при цьому наражаючись на небезпеку. Тільки чи високого церковного діяча, яка «упала з високих
мало не наприкінці твору виявляється, що «добрий» високостей… на саме дно трагічної дійсності, аж на
наглядач (на вигляд – фізична потвора, латентно – самісінький спід, в категорію “соціально чужих”,
інфернальна істота)) найчастіше власноручно розстрі- “класово ворожих”, “бивших”» [2, с. 140]. Авторське
лює приречених, а хто не помер від кулі, того добиває ставлення могло би вважатися поблажливо-
залізним ломиком, приязно і співчутливо посміхаю- співчутливим, якби не чіткий висновок: «На ній тра-
чись. Отже, міфологічна голограма акцентує на пси- гічний досвід цілого пропащого покоління, скинутого
хотипі садиста, який отримує задоволення від мук, на соціальне дно» [2, с. 140]. Ці слова зводять до спі-
відчаю і страху жертв. льного знаменника Людмилу Богомазову з «Марусі
Натуралістичні сцени в романі І. Багряного також Богуславки» й ресторанних повій – за логікою автора,
несуть важливі елементи тілесності, власне, узагаль- дочок виселених у Сибір куркулів (роман «Тигроло-
нюють «амазонськість» жінок-чекісток, які найчасті- ви»). Проте до спільного знаменника – й тільки, бо
ше позбавляють в’язнів маркерів чоловічої статі. Кас- якби письменник не ввів у роман епізод із намальова-
трацію під час допитів на сторінках роману «Сад Гет- ною горбатим художником іншою Людмилою Бого-
симанський» письменник подає очима катів: «Дош- мазовою, читач сприйняв би долю дівчини на рівні
ками, дошками його!... А Нечаєва шомполом по я...! соціально-класових регістрів. Проте через оцінку ак-
Кунді-бунді на великому конвейєрі» [4, с. 80]. Якщо торами шедевру інші персонажі твору несподівано
древня мудрість каже, що людина ніколи не дорівнює розпізнають в героїні жіночу красу в апофеозі найбі-
сама собі, то цей афоризм увиразнює не тільки умо- льшого горя: «Ольга тихо ахнула, Ата стрималась, але
вивід узагалі, що цілісність людини створюється жит- скрикнула в душі... На підставці стояла – Людмила
52
Богомазова! Але яка!.. У рисах її обличчя викарбувана господарстві значать більше, ніж безпека власної ди-
людська душа, очищена в печалі, в великій трагедії... тини. Голограма Шелестіяна-батька – це символічна
Божеська душа...» [2, с. 290]. Коли ж Аталея здогаду- карикатура на українського невдаху, пораженця й
ється, що це автор вклав свою власну душу в розтоп- боягуза, типового представника віками уярмленого
тану розпустою партійних перелюбників митцем народу. Тим часом голограма тілесних маркерів
омріяну кохану, то й читачі погоджуються, що має Мадзигона як представника влади – цілий комплект
рацію не соціум, а скульптор у своєму творчому ба- рис і жестів хтивого примата, безвідповідального са-
ченні. Марина Цветаєва з подібного приводу писала, мця, не бажаючого контролювати поведінку й стри-
що любити – це бачити людину такою, якою її заду- мувати власну статеву хіть. Безцеремонно розбудив-
мав Бог, а не створили батьки й умови, а Ф. Фелліні ши Гапусю і поспішно випровадивши збезчещену
твердив, що людська цивілізація здатна по- дівчинку, Мадзигон не забуває крикнути їй навздогін,
справжньому виповісти себе тільки через мистецтво щоб впустила до хати собаку. Скотоложство Мадзи-
[8, с. 289]. Інший митець української діаспори – То- гона увиразнене авторською оцінкою сталінської сис-
дось Осьмачка, – неодноразово показуючи, що біль- теми, адже «такі часи настали.., що бідна людина му-
шовицька доба приносить на українські землі розт- сить поступатися собою навіть собаці» [10, с. 61].
ління й розпусту, притаманні часам загарбання й Водночас письменник надає явищу розтління гротес-
осквернення окупованої нації, в романі «Ротонда ду- кності. Гіперболізація сексуального насильства над
шогубців» змалював групове згвалтування червоноа- українками (Гапуся в романі – не єдина жертва сексу-
рмійцями-туляками молоденької української вчитель- ального насильства) увиразнює трагічну ситуацію
ки. Національний одяг жертви, її скромність, висока засмічення генофонду й намагання окупантів тримати
духовність, не особливо яскрава на тлі інших сільсь- українську націю на становищі наложниці.
ких красунь врода виразно протиставлені хтивій пісні У повісті «Розгром» І. Багряного кілька разів із уст
розпусної п’яної російської солдатні. Якщо взяти до німецьких солдатів звучить цинічна пісенька: «Война
уваги, що людська підсвідомість постійно постачає пріма, война ґут! – / Фрау дома, фройлян тут» [3,
великим інформативним блоком маркерів, які сприй- с. 37]. У подібних брутальних піснях на рівні міфічно-
маються як уже готова відповідь, хто саме перед чи- го зрізу міститься важлива інформація: на війні всі
тачем і яку лінію поведінки в оцінці, ставленні й сто- чоловіки, незалежно від їх сімейного статусу, – не-
сунках до нього реципієнтові доцільно обирати, то одружені, оскільки стають потенційними нареченими
фізичне тіло як важливий знак культурної, групової, самої Смерті. Їхнє сексуальне посягання на представ-
етнічної приналежності набирає у художньому творі ниць колонізованої нації таким чином узаконюється і
особливого значення, тому здатне стати концептом. стає масовим явищем. Трагічним символом німецької
Натомість лубкові, затерті від частого вживання опи- нації у романі стає вулична повія: «“Нова Європа”
си красунь у віночках, корсетках і плахтах ніколи не розміняла свою цноту за цигарку, за недопалок цигар-
сприймаються читачами як живе людське тіло. Тільки ки... Он там вона стоїть з мурином на розі, під блідим
перетранформування індивідуальних тілесних ознак ліхтарем, і ницо звивається, мов песик, зазираючи в
аж до узагальнення породжує символи, здатні розкри- очі» [3, с. 36]. Перетворення до зубів озброєної і мо-
вати приховану суть виразної національної самоіден- торизованої Держави-Войовничої-Діви нації «надлю-
тифікації кожного із героїв, диференційованого дей» в Державу-Запобігливу-Шльондру увиразнює
сприймання персонажів читачем за принципом крах людиноненависницької ідеї Гітлера, за яку тяжко
«Свій»/«Чужий». У Т. Осьмачки маємо саме цей ви- розплатився мільйонами життів німецький народ, а на
падок, тому мученицька смерть юної вчительки не рівні міфу – зазнав нищення своєї вітальної енергії.
увиразнюється голограмою мертвого й знівеченого Метафора «ницо звивається», тобто веде себе вкрай
дівочого тіла: читач отримує нагоду бачити лише ку- улесливо, без жодних ознак гідності й самоповаги,
пу ганчір’я з колишньої корсетки й вишитої народним перетікає у порівняння «мов песик, зазираючи в очі» –
орнаментом тонкої сорочки на тому місці майдану, де й створює далеко не статистичний образ, навіть не
відбувся страшний злочин – все інше завбачливо хо- індиферентний символ, а пульсуючу, тому живу голо-
ває нічна темрява. Таким чином виявляється, що граму персоніфікованої, на момент розповіді – майже
Т. Осьмачка запропонував читачам не окремий зло- пропащої нації, яка ще не скоро прийде до тями й по-
чинний факт, а міфологічну картину збезчещення ро- чне міркувати, як жити далі.
сійською солдатнею персоніфікованої України. Міфологічна голограма тіла може стосуватися як
Окупація завжди вносить корективи у безцеремон- окремої людини, так і групи, колективу, нації. Вико-
ні статеві стосунки поневолювачів і поневолених. У ристовуючи прийом стиснутого часу, Іван Багряний у
«Ротонді душогубців» потенційна жертва більшови- романі-вертепі «Розгром» ущільнює хронологічну
цької системи – чотирнадцятилітня Гапуся Шелестіян, послідовність, у досить вдалому збірному образі на-
віддана в найми Мадзигонові заради користування роду виводить перед читачами тисячі тисяч українців,
сім’єю дівчинки парою колгоспних коней, залякана які прямують мало не цілою планетою, долаючи ко-
шантажем партійного виродка, який погрожує зааре- жен свою власну хресну дорогу, але очима безвідрив-
штувати й згноїти в тюрмі її батька, не може супро- но ловлячи єдиний маяк – рідний прабатьківський
тивитися ґвалтівникові, тому пропонує компроміс, край: «Вони марширують, задивлені в себе і в світ,
явно натякаючи на петингові, який по селах був ві- гордо і презирливо – по безконечних етапах Сибіру,
домий як звичай «притули». Подібну забаву наймача і Колими і Євразії... По сходах катівень, забризканих
наймички вважає за цілком припустиму в ситуації, що власною кров’ю... По чужих шляхах чужої війни... В
склалася, навіть старий Шелестіян, для якого коні в чужих шинелях чужих армій... В колонах полонених...
53
В задротованих кошарах концентраків... З усіх точок нування замість них одноплощинних «викрійок» свід-
земної кулі, з усіх прірв.., нахиливши уперто голови, чить лише про безпорадність авторів і повне фаско
вони пориваються до однієї точки.., вони стремлять письменницьких задумів, адже персонажі-ідеї ніколи
до неї серцем. І ім’я їй – Вітчизна» [3, с. 9 – 10]. Ве- не сприймаються читачами як літературні типи чи
лична й насичена метафізичною могутністю виразно характери. Художня правда в літературному тексті
голограмна, бо тілесна. картина у тексті роману не важливіша від правди життєвої, а об’ємно оформлені
випадково постає панорамною і динамічною, адже автором тілесні образи персонажів постають гологра-
рух є ознакою як земного світу й Всесвіту в цілому, а мами-концептами, які допомагають запам’ятовувати
в метафізиці – ще й ознакою життя. героїв, проектувати їх на реальних людей, рівнятися
Висновки. Тілесні голограми літературних персо- чи осуджувати, вважати взірцями для наслідування чи
нажів – виразна ознака таланту письменника. Пропо- образами-пересторогами.
1. Багряний І. Людина біжить над прірвою / Іван Багряний. – 10. Осьмачка Т. Ротонда душогубців / Тодось Осьмачка. –
К. : Український письменник, 1992. – 320 с. Торонто: [Б. в.], 1956. – 365 с.
2. Багряний І. Маруся Богуславка / Іван Багряний // Багря- 11. Платон. Законы / Платон // Платон. Сочинения: в 3 т.–
ний І. Буйний вітер. – Мюнхен: Україна, 1957. – С. 7 – М. : Мысль, 1972. – Т. 3. – Ч. 2. – С. 83 – 478.
423. 12. Суковата В. Ґендер і релігія / Вікторія Суковата // Осно-
3. Багряний І. Розгром: повість-вертеп / Іван Багряний. – ви теорії тендеру / за ред. В. Агєєвої, Л. Кобелянської,
Ульм – Нью-Йорк: Прометей, 1948. – 125 с. М. Скорик – К. : К.І.С., 2004. – С. 385 – 425.
4. Багряний І. Сад Гетсиманський / Іван Багряний. – К. : 13. Фромм Е. Мати чи бути? / Еріх Фромм; пер. з англ. – К. :
Дніпро, 1992. – 528 с. Український письменник, 2010. – 222 с.
5. Багряний І. Тигролови: роман та оповідання / Іван Багря- 14. Хайдеггер М. Искусство и пространство / Мартин
ний // Багряний І. Тигролови. – К. : Молодь, 1991. – С. 4 – Хайдеггер / ответств. ред. и сост. Р. Гальцева // Самосоз-
232. нание культуры и искусства ХХ века. – М. : Универси-
6. Барка В. Рай / Василь Барка. – Джерсі-Сіті – Нью-Йорк: тетская книга; СПб. : Культурная инициатива, 2000. – С.
Свобода, 1953. – 309 с. 105 – 113.
7. Біблія. – М. : [Б. в.], 1990. – 296 с. 15. Юнг К. Архетип і позасвідоме / Карл Густав Юнг; пер. з
8. Вечные мысли о главном. Афоризмы: Восток. Россия. нім. – К. : Український письменник, 2014. – 400 с. – (Сві-
Запад /авт.-сост.: А. Кожевников, Т. Линдберг– СПб. : тло світогляду).
Издательский Дом “Нева”, 2005. – 592 с. 16. Юнг К. Борьба с тенью / Карл Густав Юнг // Юнг
9. Гитин В. Эта покорная тварь женщина / Валерий Гитин. – К. Избранное. – Минск: Попурри, 1998. – С. 53 – 64.
М. : Торсинг, 2002. – 543 с.
REFERTNCES
1. Bahrianyi I. Liudyna bizhyt nad prirvoiu. K., Ukrainskyi 10. Osmachka T. Rotonda dushohubtsiv. Toronto, 1956.
pysmennyk, 1992. 11. Platon. Zakony. In: Platon. Sochynenyia: v 3 t., T.3, Ch.2.
2. Bahrianyi I. Marusia Bohuslavka. In: Bahrianyi I. Buinyi M., Mysl, 1972, 83 – 478.
viter. Miunkhen, Ukraina, 1957, 7 – 423. 12. Sukovata V. Gender i relihiia. In: Ahieieva V., Kobelianska
3. Bahrianyi I. Rozghrom: povist-vertep. Ulm, Niu-York, L., Skoryk M. (Red.) Osnovy teorii tenderu K., K.I.S., 2004,
Prometei, 1948. 385 – 425.
4. Bahrianyi I. Sad Hetsymanskyi. K., Dnipro, 1992. 13. Fromm E. Maty chy buty? K., Ukrainskyi pysmennyk, 2010.
5. Bahrianyi I. Tyhrolovy: roman ta opovidannia. K., Molod, 14. Khaidehher M. Yskusstvo y prostranstvo. In: Haltseva R.
1991. (Red.) Samosoznanye kultury y yskusstva XX veka. M.,
6. Barka V. Rai / Vasyl Barka. Dzhersi-Siti, Niu-York, Svoboda, Unyversytetskaia knyha, SPb., Kulturnaia ynytsyatyva, 2000,
1953. 105 – 113.]
7. Bibliia. M., [B. v.], 1990. 15. Iunh K. Arkhetyp i pozasvidome. (Svitlo svitohliadu). K.,
8. Kozhevnykov A., Lyndberh T. Vechnye mysly o hlavnom. Ukrainskyi pysmennyk, 2014.]
Аforyzmy: Vostok. Rossyia. Zapad. SPb., Yzdatelskyi Dom 16. Iunh K. Borba s teniu. In: Yunh K. Yzbrannoe. Mynsk,
“Neva”, 2005. Popurry, 1998, 53 – 64.
9. Hytyn V. Еta pokornaia tvar zhenshchyna. M., Torsynh, 2002.
Mythological holograms as essential tools of archetypical critics (on the basis of literature of Ukrainian diaspora in the 20-
50th years of XX century)
O. V. Slon'ovska
Annotation. The role and the place of the artistic truth and artistic speculation are a promising area of theoretical and practical explo-
rations. The focus of this study is on the mythical-poetic hologram of the human body as a specific information carrier which com-
prises a range of important markers.
Keywords: literary text, mythical-poetic hologram of the human body, methodology of archetypal criticism, erotica.
Мифологические голограммы как важный инструментарий архетипной критики (на материале литературы украин-
сокой диаспоры 20 – 50-х годов ХХ ст.)
О. В. Слоневская
Анотация. В статье рассматривается вопрос роли и места художественной правды и художественных измышлений. Боль-
шое внимание отводится мифопоэтической голограмме человеческого тела как носителю информации и целого блока важ-
ных маркеров.
Ключевые слова: литературный текст, мифопоэтическая голограмма тела, инструментарий архетипной критики,
эротика.
54
Sexuality as ‘universal illness’ in David Lodge’s novels

O. V. Uzlova
Kyiv National Linguistic University
Abstract. The paper tackles the problem of correlation between sexuality and illness in the writings by contemporary British author
David Lodge. In his novels body is represented in the narrative, discursive and aesthetic strategies, as well as underlying semantic
structures of the text. Drawing upon the novels Therapy, Thinks, Author, Author, Deaf Sentence and A Man of Parts, it is argued that
sexuality is regarded as a ‘universal illness’. The analysis of the texts under consideration shows that sex in the novels of former
Catholic David Lodge is often considered to be a sin or a moral crime that should be followed by punishment.
Keywords: D. Lodge, body, illness, disease, sexuality
Introduction. Scientific theories as well as fiction of the of life. Different diseases, including erectile dysfunction,
late 20th century give special attention to the problem of not only point to physical degradation as a result of natu-
representation of sexuality, as well as ill and deviant bod- ral processes, but function to represent the idiosphere of
ies. In modernist texts body was a repository for I- the texts under consideration.
consciousness and controversial desires, but in postmod- As a matter of fact, D. Lodge used the representation
ernist fiction it is mostly regarded as deviant, performa- of erectile dysfunction in his earlier novels, too. In Small
tive or virtual. Moreover, sexual behaviour is often re- World Arthur Kingfisher’s sexual and intellectual sterility
garded as a reflection of moral health or illness. The symbolizes ‘a very un’ealthy condition’ of ‘the whole
common feature of David Lodge’s novels taken into con- profession of academic literary studies’ [6, p. 119]. It is
sideration is their peculiar interest in such corporal and also significant that the protagonists of two novels (Ther-
sociocultural experiences as sex, ageing and illness. apy and Deaf Sentence) face erectile dysfunction exactly
Overview of related works. Although there had been when their careers and personal relationships are going
earlier studies, the poetic features of D. Lodge’s recent downhill. As S. Žižek aptly notes, the “symptom arises
novels have not yet become the object of focused scholar- where the world failed, where the circuit of the symbolic
ly interest. European critics and literary scholars communication was broken” [10, p. 73].
(B. Bergonzi, R. Todd, M. Goch, E. L. Bjork, A. Quinn, Quite often one partner’s affliction can cause the inver-
H. Mantel, L. Lerner, F. Holmes, J. Mellors) pay attention sion of gender roles. That is exactly what happens to the
mostly to D. Lodge’s novels written in the period of main character of Deaf Sentence and his wife. Having
1960-1984 regarding them as a complex symbiosis of taken early retirement because of progressive loss of hear-
fictional and theoretical discourses. ing, former professor of linguistics Desmond Bates be-
The object of investigation of the majority of Ukraini- comes a kind of a housewife. The improvement of his
an and Russian scholars are certain poetic features of spouse’s appearance and her business success that seem to
Lodge’s campus trilogy (O. Bandrovska, O. Luxembourg, run parallel to the protagonist’s physical and social de-
V. Novikov, N. Solovyova, O. Masliaeva, V. Horolskiy, cline make him aware not only of the age gap, but also of
O.Sydorova, O. Tolstyh), as well as certain aspects of his the increasing estrangement between them. At the begin-
theoretical works representing the development of West- ning of the novel his wife seems to take the lead in the
ern literary process in the final decades of the 20th century relationship with a submissive man. “When he accompa-
(I. Ilyin, N. Vladimirova, I. Kabanova, V. Strukov, nied her to this or that social event he sometimes felt like
Y. Muratova). Therefore, the comprehensive analysis of a royal consort escorting a female monarch, walking a
D. Lodge’s latest fiction and theory is one of important pace or two behind her with his hands joined behind his
tasks facing present-day English studies. Despite a great back, a vague unfocused smile on his face” [5, p. 33]. The
number of works exploring D. Lodges earlier texts, the dominant role played by female characters surrounding
functions of ill body in his novels have never been the Desmond is exaggerated by the male forms of their names
focus of special academic research. (wife Fred and PhD student Alex). It is symptomatic that
Purpose of the study. The paper sets out to explore the protagonist is the only one in the novel who reduces
the relations between illness and sexuality in contempo- his wife’s name ‘Winnifred’ to ‘Fred’.
rary British fiction. In D. Lodge’s novels the process of reconstructing the
Materials and methods. Traditional academic meth- characters’ split identity is implemented in complex inter-
ods of literary studies have been combined with strategies action with other people, including sexual relationships
of such interdisciplinary branches as sociology, body the- that sometimes have ‘perverse’ nature. Therefore, due to
ory and disability studies. its particular importance in the power discourse, BDSM
Results and discussions. So much has now been writ- as a variety of erotic role playing involving bondage, dis-
ten on sexual discourse in all its ambiguities and com- cipline, dominance, submission, sadomasochism, and
plexities that, rather than being the taboo subject it once other related interpersonal dynamics has got special
was, the issue has tended to become overdetermined. That meaning in Deaf Sentence. In her e-mail PhD student
is why, although D. Lodge’s five latest novels break down Alex suggests that Desmond should punish her for mak-
taboos concerning sexuality among Catholics and the el- ing “irremovable marks in a library book” [5, p. 128]. She
derly, it can be argued that any representation of body offers professor Bates to see her “bent over the table”,
behaviour in his texts should be regarded, first and fore- “naked from the waist down”, with her “head on a cush-
most, in its metaphoric meaning. In fiction human body ion” and to “spank” her “butt” using just “the flat of [his]
and sexuality are not autonomous phenomena since they hand” without direct sexual intercourse [5, p. 129].
are used to introduce a broader range of problems. In Though Desmond refuses to come to the student’s
D. Lodge’s novels, especially Therapy, Deaf Sentence and apartment, her suggestion evokes his sexual desire. The
A Man of Parts, elderly subjects are not depicted as hav- protagonist uses proposed role play to vary sexual rela-
ing lost their sexual identities. Moreover, sexuality is tionship with his spouse. Their intercourse is structured
transferred to the ontological sphere of the terminal stages around a powerful imaginative configuration since touch-
55
ing Fred Desmond imagines himself in the ‘red-lit room’ doing that since Messenger and I became lovers. I didn’t
spanking Alex [5, p. 132]. In this case Winnifred’s body want to record my behavior because I was afraid that
loses its individual features and becomes a collective fe- scrutinizing it and analyzing it might awaken scruples of
male body. It symbolizes generalized image of the Other conscience and inhibit my pleasure. (In fact I still shrink
over whom Desmond has to get temporary control. How- from examining this experience with the straight unflinch-
ever, the process of learning is oriented not to the Other ing gaze of the first person. Let me try it another way…)
represented by a woman, but to himself. It appears to be <…> For that was what she had become, a woman of
the process of self-discovering. Use of the first-person pleasure, a scarlet woman, a woman of easy virtue, a
narration in this textual segment shows the character’s woman no better than she should be – or so she would
narcissistic identification with the male narrator. As have been described in the pages of an old novel” [8,
G. Brame notes, if “you’re an ordinary person having p. 258].
ordinary intercourse, there are a lot of questions you never In Lodge’s novels the interaction between sex and ill-
have to address about who you are, who your partner is, ness is ambivalent. On the one hand, sex can sometimes
what issues of control [exist]. When you leave the world cure characters from depression and help them to retrieve
of vanilla sex <…> you have to start asking [such] ques- their gender and social roles. On the other hand, the nov-
tions of yourself. Doing so opens up the opportunity, or els illustrate common point of view that seriously ill or
presents the problem of consciousness, of growing in self- injured bodies cannot be considered as vessels of sexuali-
knowledge” [1, p. 89]. ty. That is why ill people are often treated as asexual or
In BDSM practice D. Lodge’s character needs to re- even worse, deviant and disgusting. At a certain stage in a
trieve the role of a dominant partner for a while, but not to grave illness’ progress the termination of sexual life be-
cause or receive pain. It is desire to feel emotional satis- comes a kind of experience that precedes the end of life
faction stemming from the power he has over another itself. The absence of physical contact caused not only by
person and from the responsibility for her. Reconfigura- pain, but also by the sense of guilt felt by both partners
tion of power relations is realized through erotic domina- often indicates the loss of moral contact, because death,
tion. However, in the scene described in Deaf Sentence even the death of the Other, is always an individual expe-
there is no hierarchy typical of BDSM role play. As soon rience. All these aspects are represented in the experience
as the protagonist gets the dominant role inverting the of the protagonist of Deaf Sentence and his first wife dy-
binary opposition, the borderline between its dominant ing of breast cancer. “In the early stages of her illness
and the submissive member disappears. Desmond and his they made love to comfort each other, but as Maisie’s
wife perform identical actions towards each other, so that condition worsened it became painful for her and difficult
they assume dominant and submissive roles in turn. Re- for him, and they stopped by tacit mutual consent. Maisie
balancing in sexual sphere, as well as retrieving their raised the subject once in a touching but embarrassing
blurred gender roles has a positive impact on other way, about six month before she died, saying she would
spheres of their marital life. understand if he needed what she called ‘solace’ from
In the novel Thinks a BDSM scene represents a reverse another woman, as long as she didn’t know about it, and
distribution of power relations. While the protagonist of none of her friends did. <…> The idea of entering intо an
Deaf Sentence needs to feel responsibility for another emotional relationship with another wоman while Maisie
person to get back his lost self-control and control over was dying by inches was unthinkable, and he was not the
his own life, in Thinks Helen Reed, vice versa, has to kind of man to resort to prostitutes or massage parlours”
choose the role of submissive partner and to prioritize the [5, p. 67].
emotional over the rational in order to get back the appe- When one of the partners is diagnosed as fatally ill, this
tite for life. As it often happens in D. Lodge’s novels, revelation usually causes loss of interest in sex for both of
sexual pleasure in Thinks depends on ‘the pleasure of the them. Therefore, having found out about the possibility of
text’, to put it in Barthes’ terms. Helen agrees to have sex having liver cancer, the protagonist of Thinks, who used
with Ralph for the first time only when he shows interest to be a conference Don Juan, gives up any sexual activity,
in one of the sexual scenes described in her novel. There as does his mistress: “I just don’t feel like sex at the mo-
is “one interesting bit, about the reawakening of the hero- ment./ Neither do I, Messenger, neither do I” [8, p. 282].
ine’s interest in sex, which has been at a very low ebb The news about terminal illness makes both partners un-
during her illness” [8, p. 253]. Anna, the heroine of the derstand their temporality and stop regarding their bodies
second-level narration, finds “two black velvet facemasks as sources of pleasure. Therefore, giving up sex represents
and some lengths of silky cord” in a drawer of a five-star the fear of death.
hotel [8, p. 253]. Later Anna and her husband use these It is noteworthy that the protagonist of Thinks stops
things in their role play. Putting on a mask allows Anna to making love, but he can’t stop thinking of sex. He even
see herself from another person’s point of view. In a mir- puts it in Descartes’ terms: “I’ve lost interest in sex… In
ror she sees “a depraved stranger” [8, p. 253]. having it, that is, I doubt if you ever stop thinking about it
In Thinks the reader only finds out that Ralph suggests … I think about it … I think about sex, therefore I am … I
that he and Helen try the same practice that has cured her tried to force myself to make love to Carrie <…>, but it
heroine from depression, but there is no explicit BDSM didn’t work. She was very understanding … I haven’t
scene. Instead of velvet masks worn by the heroes of Hel- even tried anything with Helen since my medical saga
en’s novel, the characters of Lodge’s novel use narrative began” [8, p. 293]. The categories of Eros and Thanatos
masks. Both of them have journals that function as “mir- are inseparable in Lodge’s novels. Therefore, in Deaf
ror in which you look at yourself every day, candidly, Sentence a PhD student Alex who studies the stylistics of
unflinchingly – without the protective disguise of a mask, suicide notes not only makes Desmond think of commit-
without even the flattery of makeup – and tell yourself the ting a suicide, but also evokes his appetite for sex, work
truth” [8, p. 258]. and life. Similarly, the protagonist of Thinks enjoys listen-
Like the protagonists of Therapy and Deaf Sentence, ing to the fragment of his audio journal where he de-
Helen often rotates first and third person narration in her scribes sexual contact with one of his mistresses. Ralph
journal. The character uses third person narration every reminisces about her body and gets excited despite his
time she wants to fence herself off and to stop analyzing awareness of the fact that the woman had died of breast
her emotional and physical experience: “I haven’t felt like cancer.
56
In Therapy the stereotype concerning the loss of sexual al and ethical norms transforms sexuality into an element
identity is represented by the protagonist’s first love, of the power discourse.
Maureen. She is a cancer survivor who had her breast In D. Lodge’s The British Museum is Falling Down the
removed in the process of treatment. The deformation of regulation of body behaviour is represented as total con-
her body causes the heroine’s alienation in her own fami- trol over human sexuality and reproduction. The concept
ly. It is significant that the disease transforms Maureen’s of sex as taboo imposed by the church doctrine patholo-
body, not her identity, but it changes the attitude of men gizes sexual experiences. Sexual behaviour is represented
around her. It was easier for her husband to support as abnormal due to its association with illness. In this
Maureen when her illness was something abstract, but he novel the metaphor of sex as ‘universal illness’ makes its
couldn’t bring himself to be reconciled to its physical first appearance: “It was also the trusses, elastic stockings
manifestation: “He was wonderfully supportive when the and male corsets, displayed on pink plastic limbs that
tumour was diagnosed, and while I was in hospital, but were oddly like the gruesome votive objects, signifying
when I came home I made the mistake of showing him cures, that hung in the side-chapels of Spanish churches.
the scar. I’ll never forget the expression on his face. He Still more it was the abundance of little boxes, jars and
couldn’t get the image out of his head, I’m afraid. I tried packets, these guaranteeing a spectacular development of
keeping my prosthetic bra on in bed, but it made no dif- the bust, those offering new hope to the older man, others
ferencе” [7, p. 316]. Bede uses his own illness to shield more enigmatically labelled, containing, as he knew, the
himself from his wife: “About six months afterwards he instruments of carefree pleasure, but bearing trade names
suggested we changed our double bed for two singles. He suggestive of medicaments. The whole display was decid-
pretended it was because he needed a special mattress for edly detumescent in effect, projecting a vision of sexuality
his back, but I knew he meant that our sexual life was as universal illness, its sufferers crippled hypochondriacs,
over” [7, p. 316]. trussed and bandaged, anointed with hormone cream,
Maureen’s mastectomy also changes the protagonist of hipped on rejuvenation pills, who owed their precarious
Therapy: “I had known that breast, known it and loved it survival entirely to artificial aids and appliances” [2,
– and written about it. My memoir had turned into an ele- p. 133]. In The British Museum is Falling Down sex is
gy” [7, p. 308]. As a youngster Laurence didn’t think of represented as a crime which should be punished, but at
Maureen as a personality. All he could see was her breast. the same time sexual pleasure can release an individual
It was the sexual desire unconsummated in his youth that from pressure and fear. Both ideas are illustrated by the
gave rise to disjunction between his soul and body during titles of the books seen by the protagonist in one of the
the middle-age crisis. Therefore, having sex with aged sex-shops in Soho: “He had need of the urgical gods – he
Maureen who has lost her breast, accepting her disfigured longed to be possessed by the spirit of Dionysian aban-
body helps Laurence to accept himself. Their sexual in- don; but this shrine did not throw him into a transport of
teraction not only lets them relive the past where their profane joy. On the contrary, he eyed the contents of the
ideal selves are encapsulated, but also makes it possible to window with feelings of disquiet and repugnance. Sexual
accept each other and themselves as they are in the pre- Happiness Without Fear was the title of one of the books
sent. for sale. But it was not only the two flanking volumes,
In D. Lodge’s novels characters’ current state of illness The History of Flagellation and Varieties of Venereal
is deeply rooted in their past. Sometimes the texts ironi- Disease, which gave the cheerfulness of the first title a
cally illustrate stereotypical view of illness as a negative forced and hollow note” [2, p 133].
consequence following our actions: “BSE and AIDS be- Goods seen by Adam in the sex-shop are not eroti-
tween them have made two of the greatest pleasures in cized. Moreover, they are represented not as the accesso-
life, prime beef and wild pussy, possible causes of a hor- ries of pleasure, but as medical appliances. The tendency
rible death … sad” [8, p. 3]. to transpose sexual attributes to medical discursive field
Stereotypical beliefs about sex intercourse as deviant can be also traced in D. Lodge’s later novels. Thus, in
behaviour are represented in D. Lodges early novels Therapy the ill body is represented as comic and gro-
where the leitmotifs of his fiction were first formulated. tesque: “I got the giggles as soon as I saw Laurence put-
One of the key features of his so called Catholic novels is ting on his knee-support when we were preparing for our
the inclusion of the body into the semiotic field of reli- siesta. It’s made of some spongy stretch fabric, like they
gion. The idea of individual sexual life being regulated use to make wet-suits, and it’s bright red, with a hole in it
and their desires being modified by Catholic Church is for his kneecap to poke through. It looked particularly
presented in the novels How Far Can You Go?, The Pic- funny when he had nothing else on. He seemed rather
turegoers and The British Museum is Falling Down. In surprised by my reaction. Apparently he always wears it
these texts one of D. Lodge’s constants is formulated, that when he and Sally have sex. When he put on an elasticat-
is, the idea of unity between body and soul that has been ed elbow bandage as well I nearly had hysterics” [7,
modified in his later fiction. p. 159–160]. On the one hand, naturalized and carni-
According to Foucault, the church’s attempts at con- valesque body can no more be regarded as an instrument
trolling lives of individuals including their reproduction of sexual pleasure. On the other, this body has no visible
are a form of ‘biopower’ essential for Western society. traces of illness or injuries. Moreover, the protagonist’s
Regulating a person’s sexual life in order to construct him IDK syndrome is a psychosomatic disease having no un-
or her as a moral subject illustrates the process of social derstandable physical reasons. That is why medical appli-
appropriation of the body. Moreover, it influences the ances used by Laurence are supposed not to maintain the
identity of individuals and molds further experiences of wholeness of his body, but to ensure the continuity of his
their transactions with each other. In D. Lodge’s novels identity, with the Internal Derangement of the Knee used
Catholic Church is depicted as an institution of power that as a marker of the Internal Derangement of the Soul.
demonstrates the ability to control human bodies using The concept of punishment for ‘abnormal’ sexual be-
different disciplinary techniques. An individual’s volun- haviours is, first of all, realized through the characters
tary denial or limitation of his own rights and desires in tending to be lady killers – Morris Zapp in the university
order to understand the truth of his own existence and to trilogy (Changing Places, Small World, Nice Work),
claim himself as a subject acting in accordance with mor- Ralph Messenger (Thinks) and Herbert Wells (A Man of
Parts). They try to cope with everyday routine through
57
escaping from the banality of monogamous relations: just the body” [9, p. 18]. It seems to be appropriate stereo-
“<…> addicted to sex, men are biologically programmed typical punishment for sexual activity which is definitely
to want as much sex as they can get … only culture con- associated with the body, not the soul. Moreover, the pro-
strains our urge to copulate promiscuously” [8, p. 79]. tagonist’s cancer strikes his liver, a vital organ which has
Quite often desire of novelty in sex and in life in general the widest range of functions and is commonly associated
urges these men to look for women with ‘defective’ souls with consumerism.
(Helen’s depression in Thinks) or ‘deviant’ bodies (breast It is significant that in Thinks Ralph Messenger is also
cancer of Ralph’s mistress in Thinks, Maureen’s injured diagnosed with a lump in his liver which can be cancer-
body as a result of mastectomy and pilgrimage in Thera- ous, but later it turns out that he has got Echinococcosis.
py, Frau Gatternigg’s absent limb in A Man of Parts). He got infected while having sex with Helen in the sheep
Illness and sex, as well as illness and literature, Eros and pasture; therefore, his illness is literally a punishment for
Thanatos are inseparable in D. Lodge’s fiction. Therefore, his adultery.
in A Man of Parts Herbert Wells’ first sexual desire was In Author, Author the punishment for ‘non-normative’
provoked by caricatures of naked women seen in Punch. sexual behaviour is represented in Oscar Wilde’s story –
These caricatures were made by an artist who later be- he has been sentenced to two years of imprisonment for
came blind. Moreover, the protagonist experienced his his homosexuality. However, in this case the punishment
first sexual drive when he was bedridden because of the is imposed by social institutions of power, but is not the
broken leg. In the narrative frame of the novel, old Her- physiological result of the imputed guilt as it was in A
bert Wells dying of a serious disease recollects his nu- Man of Parts and Thinks. Moreover, sexuality of Henry
merous love affairs and discusses them with his inner James, the protagonist of Author, Author, is also regarded
interrogator. as pathological. D. Lodge makes his character asexual. It
It is important that in D. Lodge’s texts heroes-seducers is not the punishment, but the price he has to pay for be-
are usually punished by diseases, the metaphoric meaning ing a good writer. Henry James is interested in neither
of which is stereotypically associated with sinfulness and women, nor men. It is only literature that matters for him.
amorality. Therefore, in A Man of Parts Hubert Bland Conclusions. The body in D. Lodge’s fiction repre-
loses his sight because of syphilis resulting from his nu- sents and transforms already existing metaphors and ste-
merous adulteries. As S. Sontag notes, the stereotypes reotypes concerning illness and sexuality. In his texts
concerning illness are based on the idea that “the disease sexual relations, as well as illness, are considered within
suits the patient’s character, as the punishment suits the the framework of sociocultural matrix. Firstly, illness is
sinner” [9, p. 43]. In A Man of Parts Herbert Wells falls a represented as physical manifestation of body transgres-
victim to liver cancer. sion. Secondly, illness and sexuality often become meta-
While tuberculosis is, metaphorically, “a disease of the phors for social and political situation or a definite histor-
soul”, cancer, “as a disease that can strike anywhere, is a ical period. Thirdly, they can be regarded as cultural phe-
disease of the body” [9., p. 18]. “Far from revealing any- nomena which have special symbolic meanings.
thing spiritual, it reveals that the body is, all too woefully,
REFERENCES
1. Brame G. Different Loving: The World of Sexual Dominance 5. Lodge D. Deaf Sentence / D. Lodge. – NY : Penguin, 2009. –
& Submission / G. Brame, W. D. Brame, J. Jacobs. – NY: 304 p.
Random House, 1996. – 560 p. 6. Lodge D. Small World. An Academic Romance / D. Lodge. –
2. Lodge D. The British Museum is Falling Down / D. Lodge. – London : Secker  Warburg, 1984. – 339 p.
London: Random House, 2012. – 192 p. 7. Lodge D. Therapy / D. Lodge. – NY : Penguin, 1996. – 336 p.
3. Lodge D. A Man of Parts / D. Lodge. – NY : Penguin, 2011. – 8. Lodge D. Thinks / D. Lodge. – NY : Penguin, 2002. – 342 p.
436 p. 9. Sontag S. Illness as Metaphor / S. Sontag. – NY: Farrar,
4. Lodge D. Author, Author / D. Lodge. – London : Secker and Straus and Giroux, 1978. – 88 p.
Warburg, 2004. – 389 p. 10. Žižek S. The Sublime Object of Ideology / S. Žižek . – NY :
Verso, 1989. – 240 p.
Сексуальность как “универсальная болезнь” в романах Дэвида Лоджа

О. В. Узлова
Аннотация. В статье рассматривается проблема соотношения сексуальности и болезни в произведениях современного бри-
танского автора Дэвида Лоджа. В его романах тело представлено в совокупности нарративных, дискурсивных и эстетиче-
ских параметров, а также глубинных семантических структурах на разных уровнях художественного текста. На основании
анализа романов “Терапия”, “Думает”, “Автора, автора”, “Глухота как приговор” и “Человек многих талантов” выдвигается
положение о том, что сексуальность в исследуемых текстах представлена как “универсальная болезнь”, а секс часто рас-
сматривается как грех или моральное преступление, за которое необходимо понести наказание.
Ключевые слова: Д. Лодж, тело, болезнь, заболевание, сексуальность.
58
Екзистенційне спрямування прози В. Нестайка

Н. В. Вірич
Одеська державна академія технічного регулювання та якості, Одеса, Україна
Анотація. У статті проаналізовано творчість В. Нестайка в екзистенційному аспекті. Особливу увагу звернено на майстерне
моделювання ситуацій і характерів, досліджено способи художнього впливу на самостановлення особистості. У розвідці
висвітлено закиненість героя у незнайомий світ, ворожість оточення, самотність, зустріч у сакральному місці з чудо-
помічниками, які допомагають героєві здолати шлях самостановлення й набуття Самості. Кожна нова мандрівка, запропо-
нована старим клоуном героєві, дає йому новий урок людяності й пізнання, робить підлітка інтелектуально та морально
збагаченим.
Ключові слова: екзистенція, вибір, мотив, самість, архетип, художній світ.
Одним із найсуттєвіших понять філософії екзистенці- Так, наприклад, учені Острозької академії вважали,
алізму є поняття вибору. Не дивлячись на те, що в що умовою становлення людини як особистості є її
процесі буття людина чи не щодня й чи не щомиті проникнення в духовну сутність священних текстів, а
стає перед певним ситуативним вибором, мова йде передумовою для «осягнення божественного слова»
про той генеральний, основоположний вибір, через було самопізнання [3].
який отримують осмислення і втілюються в життя всі У цьому ракурсі цікавим постає дослідження твор-
найважливіші поняття та принципи етики і людського чості Всеволода Нестайка, талановитого письменника
співжиття. Це вибір людиною самої себе. ХХ – ХХІ ст. У літературознавчій науці творчий до-
У цьому сенсі С. К’єркегор поняття вибору назвав робок письменника був предметом дослідження
нервом світогляду й буття людини, так як саме вибір П. Кириченка, О. Папуші, Н. Резніченко, Б. Салюк,
робить людину людиною, бо, за висловом данського Н. Сидоренко та ін. Інтерес до вивчення творчості
філософа, людина – це та, що вибрала себе людиною. митця в її різних аспектах не згасає й сьогодні. Однак
К’єркегор твердить: «Або – або», або ти людиною не екзистенційне спрямування прози В. Нестайка заслу-
є, і тому, власне, Людиною є лише та, що вибрала говує на особливу увагу, чим і зумовлена актуальність
себе як особистість і з цього моменту формує себе як нашої розвідки.
особистість [5]. Мета статті – дослідити значення проблеми вибору
З огляду на вищезазначене стає зрозумілою теза в бутті персонажів В. Нестайка.
Ж.-П.-Сартра, яка в російському перекладі оприявню- Реалізація поставленої мети передбачає
ється ледь не каламбуром: «существование предшест- розв’язання таких завдань:
вует сущности». Адже, щоб бути людиною, гідною - розкрити психічні передумови формування своє-
свого призначення в житті, не досить просто народи- рідного типу екзистенції персонажів;
тися на світ та існувати, як існує трава чи порошина - простежити вплив художньої творчості
на шляху. Від людини вимагається самовизначитись, В. Нестайка на самостановлення особистості.
збагнути власну суть, обрати власний життєвий шлях; Якщо ж згадати заклик «Пізнай себе!», що пролу-
вимагається здійснення вчинків, гідних своєї людсь- нав у XVIII ст. із вуст чи не найяскравішого предтечі
кої сутності. європейського екзистенціалізму – Г. Сковороди, та
Найяскравішим афоризмом, що розкриває зміст його роздуми про необхідність самозаглиблення й
понять існування і сутність є слова Мавки із «Лісової пізнання власної душі як необхідної умови вибору
пісні» Лесі Українки, яка на півстоліття раніше євро- правильного (а отже, щасливого) життєвого шляху та
пейських філософів-екзистенціалістів втілила ідеї взяти до уваги ще й неодноразово висловлювані анти-
філософії буття у своїх творах. чними філософами та християнськими мислителями
«А тільки – смутно, що не можеш ти /своїм життям середньовіччя міркування, то стане цілком зрозумі-
до себе дорівнятись…» – каже Мавка Лукашеві, конс- лим, що життєвий вибір, зроблений на основі усвідо-
татуючи наявність невідповідності між глибоко духо- млення своїх духовних понять і потреб, своїх життє-
вною сутністю коханого та приземленим, бездухов- вих цінностей (тобто на основі самопізнання) – є ос-
ним його існуванням, яке власне губить, знищує його новною константою, фундаментом самостворення і
душу, бо «особистість – є цілісність, що самовизнача- самостановлення особистості, основою того феноме-
ється […], створюючи світ, у якому вона живе, світ ну, який К.-Г. Юнг назвав містким словом «Самість».
власного буття» [11]. Перепетії Лукашевої й Мавчи- Підтвердженням, що самоусвідомлення й самост-
ної драми неминуче виводять нас на ще одну екзисте- ворення особистості (набуття нею Самості) у всі епо-
нційну проблему: проблему самопізнання та визна- хи було актуальним і мало величезне значення як для
чення свого місця в буття, бо що, як не докір у неро- індивіда, так, очевидно, і для соціуму, слугує вже те,
зумінні своєї суті, звучить у словах лісової дівчини: що цей процес відобразився в колективному підсві-
Не зневажай душі своєї цвіту …[....] домому людства (К.-Г. Юнг), в одній із ряду символі-
Той цвіт від папороті чарівніший – чних форм, що, за твердженням філософа, акумулю-
Він скарби творить, а не відкриває [6]. вали в собі прадавні вияви психічних станів людсько-
Отже, українські письменники-мислителі кінця го колективу певної епохи [12]. Спливаючи на повер-
ХІХ – поч. ХХ ст. чудово розуміли, що життєвий ви- хню свідомості нащадків у періоди непевності, безви-
бір індивіда нерозривно пов'язаний із пізнанням та ході, архетипи ніби підказують неодноразово апробо-
усвідомленням людиною самої себе, своїх життєвих вану модель поведінки, бо кожна найнепевніша й
цінностей, понять і прагнень. найскрутніша для індивіда ситуація була безліч разів
Слід сказати, що думка про важливу роль самопіз- пережита й подолана в колективному досвіді поко-
нання в духовному становленні особистості була при- лінь, збереженому в підсвідомості.
сутня у філософуванні українських мислителів ще в Ці вияви збережених у підсвідомості психічних
ХVI – XVII ст. станів, пов’язаних із становленням особистості, відо-
59
бразилися в колективному підсвідомому в архетипі Межовою ситуацією для Степана Наливайка є пе-
«божественної дитини». реїзд із звичайного, рідного села, де під опікою улюб-
Будучи словесно-знаковою проекцією архетипу, лених діда й баби, у товаристві знаних протягом бага-
міфологічний образ, що відтворює процес народжен- тьох років друзів, серед знайомих ландшафтів пройш-
ня нової особистості, згідно з прадавніми уявленнями, ло дванадцять років його життя.
обов’язково повинен був відтворити й процес загибелі Межова ситуація, що завжди передбачає ломку ди-
попереднього її втілення. Адже обов’язковою перед- намічного стереотипу, сама по собі завжди супрово-
умовою нового народження істоти в іншому світі чи в джується негативними емоціями. У Нестайкового ге-
іншій якості є її смерть у якості попередній, її відтор- роя вона набирає кризового характеру: знайомлячись
гнення від попереднього стану. Архетипне відторг- із новим класом, хлопчик не зумів взяти правильний
нення від попереднього стану, від минулого у міфоло- тон і, замість схвального сміху, який зазвичай зустрі-
гії втілилося у мотивах відчуження міфічної чи казко- чали його жарти давні, залишені в селі друзі, викли-
вої дитини від звичного світу, її самотніх мандрів у кав у міських хлопців-дотепників лише глузування та
незнані світи, у різноманітних перепонах чи загрозах, образливе прізвисько Муха.
які вона завжди переборює, не дивлячись на свою Це прізвисько та постійне дзижчання за спиною,
«закинутість» у загрозливі світи і ситуації та на свою що супроводжувало кожен крок хлопця, ще більше
малість, слабкість і недосвідченість. занетрюють відчуття втрати друзів, посилюють від-
Репрезентуючи собою початкову стадію переро- чуття «закиненості» в непривітний і некомфортний
дження неосмисленої, несамоусвідомленої істоти в світ, який у силу свої непривітності й незрозумілості
екзистуючу, мислячу особистість, ця «закинутість» у видається хлоп’яті абсурдним.
чужий, ворожий світ, разом із тим, є символічним Отже, у повісті бачимо досить чіткий опис ситуації
втіленням конфлікту між двома особистісними стана- екзистенційної кризи, яка змушує підлітка не тільки
ми, в які потрапляє індивід у процесі самостановлен- «оповідати самому собі про свої взаємини зі світом»,
ня. а й «у внутрішній полеміці вдосконалювати себе» [1,
Це стан того «блаженного невідання», «святої про- с. 3-19]. Адже, не дивлячись на те, що нові одноклас-
стоти», в якому перебувала людина у своєму «рос- ники (всі оті «Дмитрухи», «Спасокукоцькі» чи «Мон-
линному» бутті (уособлення цього стану в міфології кіни»…) є глибоко несимпатичні нашому героєві,
виступають різноманітні злі, темні сили), і стан осяг- хлопець все ж не схильний вину за своє «фіаско» в
нення знань про світ та про себе і своє місце у світі. новому товаристві покладати лише на них. Згадуючи
Саме ці знання і є тим джерелом, яке надає архети- не раз чуте із уст діда Грицька мудре народне засте-
пній дитині сили переможно виходити із найскрутні- реження: «На пасіці не розмахують руками», та аналі-
ших ситуацій та долати сильніших і досвідченіших зуючи свою поведінку, хлопчина робить висновок:
ворогів. «Якби я не вискакував зі своїми жартами, може б во-
Отже, в конфлікті між знанням про себе і про світ, ни й прийняли б мене з першого дня у свій гурт…
яке народжується, та «святою простотою», невідан- Якби я повівся скромненько, тихо, то потім можна
ням доекзистенційного стану перемагає знання. «Бо- було б і позмагатися у дотепності з ними… й потроху
жественна» архетипна дитина виходить переможцем у завоювати їхню симпатію і прихильність»… [8, с.15].
боротьбі з найлютішими силами темряви. Разом із тугою за залишеним у селі звичним жит-
Проте, відтворюючи архетипну символіку, міфоло- тям та давніми друзями, разом із проблемами вхо-
гія послідовно і вперто посилає на допомогу цій ди- дження в незнайомий, неприхильний до хлопця світ,
тині, що набуває самості, як не зайця, то вовка, щуку, ця незадоволеність собою створює для підлітка ще
яблуньку, річку чи яке-небудь інше породження при- більший психологічний дискомфорт, провокує внут-
роди, з яким дитина легко вступає в контакт, знахо- рішню розгубленість та посилює відчуття самотності,
дить цілковите порозуміння не внаслідок свого збага- закинутості.
чення досвідом чи знаннями, а саме внаслідок збере- Розрадою для хлопця в цій кризовій ситуації стає
ження природності: отієї дитинної простоти, яку «бо- «неспокійний мандрівний дух пращурів, що спонукає
жественна» дитина не розгублює під час своїх манд- кудись іти, іти, іти… просто, щоб бачити нові обрії,
рів. Саме в здатності символічної архетипної дитини міряти ногами нові дороги, зустрічати нових лю-
зберігати природну чистоту душі, світлий погляд на дей…» [8, с. 18].
світ, попри набуття знань і досвіду в складних обста- Цей «дух пращурів», суть якого, як ми бачимо із
винах самотніх мандрів, – і вбачає Юнг її «божест- роздумів підлітка, полягає в небайдужості до світу, в
венність». тяжінні до його пізнання, спонукає хлопчину шукати
Цікавою в цьому плані є повість В. Нестайка «За- розраду в самотніх мандрах чужим містом, які, вреш-
гадка старого клоуна», в якій з надзвичайною проник- ті-решт, непомітно, але наполегливо перетворювали
ливістю в психологію героя та глибинним відчуттям це чуже, немиле місто в рідне й улюблене: «Я просто
важливості і складності процесу самоосмислення й йшов собі та йшов і дивився, дивився… і з кожним
самостановлення підлітка письменник, осучаснюючи днем я любив Київ усе дужче й дужче» [8, с. 20].
архетипну символіку, створює відповідну духові сво- Окрім того, в українській столиці було одне запові-
го часу захопливу повість про духовне змужніння тне місце, куди «ноги самі приносили» хлопця. Цим
сучасної дитини підліткового віку. місцем був столичний цирк, де Стьопа Наливайко, ще
Юного героя повісті В. Нестайка читач застає в будучи другокласником, побував під час екскурсії до
межовій ситуації, яка, за К. Ясперсом, і спонукає лю- Києва і де, вражений сонячним гумором клоуна в ке-
дину до самопізнання, до пошуку власних цінностей, пці «шахматкою», вирішив «раз і назавжди»: буде
вироблення власного погляду на світ. Це власне той клоуном. «Сонячним клоуном, який приносить людям
етап, коли індивід починає усвідомлювати себе як радість і втіху, який примушує забувати свої неприє-
особистість, вибудовує власну ієрархію цінностей, мності й невдачі, свої двійки з математики, який ви-
отже, починає розуміти, чого він прагне від світу, і що кликає нестримний, веселий сміх на всіх континентах,
сам хоче дати світові, – тобто робить той найважли- у всіх кутках земної кулі» [7, с. 21].
віший у житті вибір: вибір самого себе як особистості. Це заповітне, сакральне для хлопчака місце, з яким
у нього з дитячого віку пов’язувалось очікування ди-
60
ва, за законами міфотворчості обов’язково повинне Ізяслава, який побоявся озброїти народ навіть для
подарувати героєві дивовижну, неординарну пригоду відсічі печенігів.
– чудо, що має вплинути на фізичне чи моральне його Десята й остання подорож Стьопи Наливайка з ди-
змужніння. вним клоуном Чаком відбулась не в минуле, а, навпа-
Всеволод Нестайко, який, завдяки письменницько- ки, в майбутнє, у якому юний читач побачив героя
му чуттю та знанню дитячої психології, чітко дотри- твору та його шкільних друзів у дорослому віці й пе-
мується цих «законів» та ніколи не обманює дитячих реконався, що хоч не всі дитячі мрії здійснюються,
сподівань, дарує своєму героєві дивну зустріч саме в діти, навіть ті, що в дитинстві мали певні вади, все ж
цьому сакральному для підлітка місці. виростають корисними для суспільства, щасливими
З цієї зустрічі починаються дивовижні пригоди людьми.
хлопчика, які стають в подальшому розгортанні сю- Кожна сходинка пізнання та змужніння, на яку під-
жету якби другим, втаємниченим, внутрішнім планом німає юного героя нова подорож, ставить перед хлоп-
його буття, а сам твір набуває елементів пригодниць- чаком нові, щораз серйозніші проблеми, вимагає аде-
кої повісті. Тобто з моменту, коли дивний клоун Чак у кватної реакції на них та нових духовних зусиль для
цирку під час антракту простягнув Стьопі таке бажане їх розв’язку.
морозиво (купити яке хлопчик сам собі, звісно, не Недивлячись на те, що своїх героїв автор повісті
міг…), у реалістичну повість про життя сільського веде різними періодами історії, персонажі, з якими
підлітка- фантазера, вирваного зі звичних обставин і доводиться зустрічатись юному Нестайковому герою
перенесеного в незвичні й не зовсім зрозумілі йому та ситуацій, в які він потрапляє, а отже й проблеми,
умови міського життя, вливається фантастичний, при- які йому доводиться вирішувати, не є характерними
годницький струмінь, тобто з появою старого клоуна лише для якогось окремого часового проміжку, в який
у творі переплітаються дві дійсності: реальна і пара- чудом потрапляє хлопчак зі своїм старшим другом.
лельна їй – уявна. Такий прийом зустрічаємо і в Не- Так, потрапивши в часи Чакового дитинства, Стьо-
стайкових казках, де нібито цілком реальні герої (Ну- па впритул зіткнувся з проявами людського егоїзму і
ся із «Країни Місячних Зайчиків» чи Вася Глечик із вседозволеності, що породжує жорстокість, яка веде
«Країни Сонячних Зайчиків» та інші персонажі реа- навіть до кривавих злочинів. Якщо генеральша «Фея»
льного життя) потрапляють в умови ірреального світу – дружина попечителя гімназії, де навчається Чак,
й саме в цих умовах проходять духовний і моральний своїм бундючним «Фе» могла лише назавжди позба-
гарт, випробування на Самість. вити будь-якого гімназиста можливості навчатися й
В аналізованій повісті паралельний, ірреальний таким чином зламати йому майбутнє, то біржовий
світ, на нашу думку, фокусує в собі також і внутрішні ділок, з надзвичайно промовистим іменем: Павлин
запити героя, ті проблеми, відповіді на які також пра- (втілення зарозумілості й пихатості) Юдович (втілен-
гне знайти підлітковий вік, а сам загадковий клоун ня продажності й зрадництва) Голозубинецький (ого-
Чак, як і таємничий «лісовий інспектор» Єлисей Пет- лені, вищірені зуби – ознака дикості й хижості), який
рович, символізує якраз оту природну складову архе- видає себе за «покровителя мистецтва», задля задово-
типного образу «божественної дитини», яка (складо- лення своєї патологічної насолоди не спиняється на-
ва) не дає особистості, що набуває раціональних знань віть перед вбивством юної акробатки Терези, яку вря-
і досвіду та знаходиться в стані переоцінки цінностей, тувало від страшної смерті лише чудодійне втручання
відірватися від джерел дитинної «божественності» й в ситуацію «живого казкового лісовика» [8, с. 147]
тієї «святої простоти», що зберігає гармонію між емо- Єлисея Петровича в образі звичайного дідуся, що ди-
ційністю та раціональністю складовою особистості, вом опиняється на гальорці в цирку поруч зі Сторо-
між новонадбаними та традиційними цінностями. женком та Чаком-гімназистом.
Кожна подорож у часі та просторі – це ніби сходи- Цей кривавий злочин здійснюється руками прихво-
нка на вищий ступінь пізнання життя та духовного стів Голозубенецького: клоуна-бездари Рудого Авгус-
зростання героя. та, опецькуватого, віспуватого адміністратора цирку –
Перша та друга подорожі у минуле, до якої запро- грошолюба Анема (які, до речі, навперейми склада-
сив клоун Чак Стьопу Наливайка, були у 1912 році – ють вину один на іншого, намагаючись уникнути від-
часі, коли Чакові – гімназисту було стільки років, скі- повідальності) та інших пігмеїв, наділених бодай кри-
льки Стьопі в момент розповіді. хітною подобою влади й позірної вищості над інши-
Третя – подорож у моторошний період окупації ми, як, наприклад, цирковий швейцар, що й собі до-
Києва фашистськими загарбниками, під час якої хло- клав руку до арешту талановитого й чесного, а тому й
пчику задля виконання Чакового прохання довелося неприйнятного для продажної циркової адміністрації
навіть побувати в підземеллях гестапо. клоуна Стороженка.
Четверта подорож знову повертає читача вслід за Як бачимо, в різні часи й епохи юний герой повісті
героями твору у підліткові роки клоуна Чака (період на шляхах становлення своєї особистості стикається
між 1912 та 1917 роками); п’ята веде у 1859-й рік, де в переважно не зі специфічними проблемами тієї чи
цей час в Києві на Пріорці, у будинку Пашковської іншої епохи (соціальними, політичними тощо), хоч і
мешкав Шевченко. вони присутні в повісті, а з одними й тими ж життє-
Шоста та сьома подорожі ведуть героїв у 1648- й вими проблемами. Це проблеми добра і зла, милосер-
рік – час, коли в Україні триває визвольна війна під дя й жорстокості, правди й облуди, честі й безчестя,
проводом Богдана Хмельницького. Метою наступної, продажності й вірності, потворності й краси – в усіх
восьмої подорожі була зустріч із «одним із наймудрі- їхніх багатогранних виявах.
ших і найцікавіших людей, яких народжувала земля Ведучи своїх героїв різними епохами, письменник
наша і бачило Київське небо» [8, с. 196], – Григорієм стверджує, що підґрунтям особистості є вибір себе,
Савовичем Сковородою. Отже, це була мандрівка у зроблений на основі вибору життєвих цінностей –
1764-й рік, коли Сковорода саме приїхав до Києва із вибору між добром і злом. Бо протистояння між пер-
юним Ковалинським. Дев’ята подорож відбулась у сонажами повісті Нестайка – це не проблема якоїсь
1068 рік, у княжу Русь, коли у Києві у 15-й день міся- певної епохи: це вічна проблема і вічний людський
ця вересня відбулося народне повстання проти князя вибір! Так само і цінності, на яких цей вибір базуєть-
ся, – це не цінності-одноденки, а в усі епохи актуаль-
61
ні, вічні загальнолюдські цінності, ставлення до яких людяності й пізнання, робить підлітка інтелектуально
тільки й робить людину Людиною. та морально збагаченим.
Таким чином, у розвідці доведено відповідність Аналіз повісті В. Нестайка «Загадка старого клоу-
повістування архетипній символіці: закиненість героя на» переконує, що вона, як і інші твори письменника,
у незнайомий світ, ворожість оточення, самотність, залучаючи дітей до довірливої й цікавої розмови про
зустріч у сакральному місці з чудо-помічниками, які добро і зло, любов і ненависть, шляхетність і підлість,
допомагають героєві здолати шлях самостановлення й красу й потворність, служить справі формуванню й
набуття Самості. Кожна нова мандрівка, запропоно- удосконаленню духовної суті людської душі.
вана старим клоуном героєві, дає йому новий урок
[1] Анциферова, Л.М. К психологи личности как разви- [8] Нестайко, В.З. Загадка старого клоуна : повість. – К. :
вающейся системы // Психология формирования и разви- Країна Мрій, 2010. – 272 с.
тия личности – М. 1989. – С. 3–19. [9] Салюк, Б.А. Образ мегаполісу у творах для дітей
[2] Білодід, Ю.М. Філософія : Український світоглядний Е. Кестнера та В. Нестайка // Актуальні проблеми
акцент : Навчальний посібник. – К. : Кондор, 2006. – слов’янської філології. Серія : Лінгвістика і літературоз-
355 с. навство : міжвуз. зб. наук. ст. / [гол. ред. В. А. Зарва]. –
[3] Гуцол, С.Ю. Психологічні особливості структурних Бердянськ : БДПУ, 2010. – Вип. ХХІІІ. – Ч. ІV. – С. 82–
складових неоміфологічного // Вісник НТУУ «КПІ». 189.
Філософія. Психологія. Педагогіка.– 2011. – Вип. 1. – С. [10] Сартр, Ж.-П. Буття і ніщо : Нарис феноменологічної
103–108. онтології : [пер. з фр. В. Лях, П. Таращук]. – К. : Видав-
[4] Історія української філософії. – К. : Академвидав, 2008. – ництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 854 с.
612 с. [11] Сидоренко, Н.І. Жанрові модифікації і поетика україн-
[5] Кьеркегор, С. Или-Или // Антология мировой филосо- ської дитячої повісті 60-80-х років ХХ століття : дис. …
фии. – М., 1971. – Т. 3. – 760 с. кандидата філол. наук : 10.01.01. – Херсон, 2010. – 219 с.
[6] Леся Українка. Зібрання творів : у 12-ти томах / Леся [12] Юнг, К.Г. Психологические типы. – М.: «Университет-
Українка. – К. : Наукова думка,1976. –397 с. ская книга», АСТ, 1996. – 714 с.
[7] Мелетинский, Е.М. Аналитическая психология и про-
блемы происхождения архетипических сюжетов // Во-
просы философии. – 1991. – №10. – С. 41–47.
REFERENCES
[1] Antsiferova, L. M. To the psychologists of the personality as [8] Nestayko, V. Z. Riddle of the old clown : a novel. – K. :
a developing system // Psychology of formation and devel- Dreamland, 2010. – 272 p.
opment of personality – M., 1989. – P. 3-19. [9] Salyuk, B. A. the Image of the metropolis in the works for
[2] Beloded, J. M. Philosophy : Ukrainian philosophical empha- children by E. Kestner, and V. Nestayko // Actual problems
sis : a Training manual. – K. : Condor, 2006. – 355 p. of Slavic Philology. Series : Linguistics and literature :
[3] Gutsol, S. J. Psychological characteristics of the structural myvuz. ZB. Sciences. article / [a goal. the editorship of V. A.
components of neomefrcazole // Bulletin of NTUU "KPI". Zarva]. – Berdyansk, BSPU, 2010. – Vol. XXIII. – CH. IV. –
Philosophy. Psychology. Pedagogy.– 2011. – Vol. 1. – P. P. 82-189.
103-108. [10] Sartre, J.-P. Being and nothingness : an Essay on phenome-
[4] The history of Ukrainian philosophy. – K. : Academica, nological ontology : [per. s FR. V. Lyakh, P. Tarasuk]. – K. :
2008. – 612 p. Publisher Salome Pavlichko "Fundamentals", 2001. – 854 p.
[5] Kierkegaard, S. Either-Or // anthology of world philosophy. [11] Sidorenko, N. І. Genre modification and poetics of the
– M., 1971. – Vol. 3. – 760 p. Ukrainian children's novel the 60-80-ies of XX century : dis.
[6] Lesya Ukrainka. Works in 12 volumes / Lesya Ukrainka. – ... candidate of philological Sciences. Sciences : 10.01.01. –
K. : Naukova Dumka,1976. -397 p. Kherson, 2010. – 219 p.
[7] Meletiskii, E. M. Analytical psychology and the problem of [12] Jung, C. G. Psychological types. – M.: University book,
the origin of the archetypal plots // Questions of philosophy. – AST, 1996. – 714 p.
1991. – No. 10. – P. 41-47.
Ekzistencia spravania prose V. Nestayko

N. V. Virich
Abstract. The article analyzes the work of V. Тestayko in the existential aspect. Special attention is paid to the skilful modelling of
situations and characters, explores the ways art impacts on zamestnavani personality. The article deals with the abandonment of the
hero in an unfamiliar world, hostility of environment, the loneliness, the meeting in the sacred place with wonderful assistants who
help the hero overcome the path of self-development and gaining Self. Each walk offered an old clown, the hero, gives him a new
lesson in humility and learning, makes teenagers intellectually and morally enriched.
Keywords: existence, choice, motive, self, archetype, art world.
Экзистенциальное направление прозы В.Нестайко

Н. В. Вирич
Аннотация. В статье проанализировано творчество В. Нестайко в экзистенциальном аспекте. Особое внимание обращено
на искусное моделирование ситуаций и характеров, исследованы способы художественного воздействия на самостановле-
ние личности. В статье освещены заброшенность героя в незнакомый мир, враждебность окружения, одиночество, встреча в
сакральном месте с чудо-помощниками, которые помогают герою преодолеть путь самостановления и обретения Самости.
Каждая новая прогулка, предложенная старым клоуном герою, дает ему новый урок человечности и познания, делает под-
ростка интеллектуально и нравственно обогащенным.
Ключевые слова: экзистенция, выбор, мотив, самость, архетип, художественный мир.
62
Терміни-синоніми в латинській юридичній термінології

Х. В. Вітрів*, О. Г. Пилипів
Львівський національний університет ім. І. Франка, м. Львів, Україна
*Corresponding author. E-mail: [email protected]
Анотація. У статті розглядається проблема функціонування синонімів у латинській юридичній термінології І ст. до н.е. – ІІІ
ст. н.е., розкриваються теоретичні засади синонімічних відношень, їх семантичні та функціональні особливості.
Ключові слова: термін, латинська юридична термінологія, синонімія, дублетність.
Вступ. Проблема синонімії у термінології належить матеріалі латинської юридичної термінології І ст. до
до однієї з найбільш дискусійних. Виникнення сино- н.е. – ІІІ ст. н.е.
німії у термінологічній лексиці зумовлене мовними й Дослідники по-різному підходять до трактування
позамовними чинниками: наявністю нових термінів, явища синонімії в термінології. Зокрема, В. П. Дани-
які функціонують паралельно з застарілими; одночас- ленко, обгрунтовано відмічає, що “синонімія особли-
ним вживанням запозиченого й національного термі- во характерна для початкових етапів формування
на, пошуками точних найменувань для номінаціїї термінологічних систем, коли ще не відбувся природ-
понять, неуніфікованістю та нестандартизованістю ний (чи штучний) відбір кращого терміна і співіснує
термінології; необхідністю мовної економії, що поро- багато варіантівˮ [3, с. 74]. О. В. Суперанська вважає,
джує синонімію різних структурних рівнів. що явище синонімії в термінології тимчасове [12,
Короткий огляд публікацій за темою. Незважаю- с.89]. Право на існування синонімів в термінології
чи на ґрунтовні дослідження вчених та значні досяг- визнає Д.С. Лотте і поділяє їх на абсолютні та віднос-
нення у вивченні синонімії, в сучасній лінгвістиці ні [6, с. 22].
відсутнє загальноприйняте визначення терміна “си- У ході нашого дослідження ми опираємось на дум-
нонімˮ та “синоніміяˮ. Питанням синонімії значну ку Б.Н. Головіна, який під синонімами розуміє “слова
увагу приділяє Ю. Апресян, Д. Лотте, В. Даниленко, однієї частини мови, що мають значення, які повністю
С. Гриньов, С. Бережан, В. Циганова, Т. Панько, Л. або частково збігаються, а також здатні до взаємоза-
Симоненко, Л. Малевич, О. Мартиняк тощо. Їхні нау- міни в контексті” [2, с.53]. Щодо термінології, то
кові розвідки є теоретичним підґрунтям подальшого схожу думку висловлюють і інші дослідники: “Сино-
вивчення семантичних процесів у різних терміносис- німи в термінології – це терміни, які належать до
темах, у тому числі і в латинській юридичній термі- одного і того ж денотата, але не мають відмінності у
нології. понятійному планіˮ [9, с. 181].
Різні проблеми юридичної термінології у своїх Синоніми прийнято поділяти на: а) лексичні сино-
працях досліджували О. Дацьо, М. Вербенєц, І. Гу- німи, що відрізняються смисловими відтінками; б)
мовська, А. Ляшук, Н. Артикуца, Ю. Прадід, О. Сер- стилістичні синоніми, що відрізняються емоційно-
бенська, Е. Скороходько, І. Усенко, О. Авакова, Н. експресивним забарвленням; в) абсолютні
Ликова, Н. Метревелі та інші. Зокрема, О. Дацьо зро- (дублетні) синоніми, які не мають відмінностей у
била спробу дослідити питання формування латинсь- значенні. Вони об’єднуються у синонімічні ряди або
кої юридичної термінології (83 р. до н.е. – 31 р. до гнізда, центром яких є головне слово − носій загаль-
н.е.), М. Вербенєц розглядає історію становлення і ного значення. Синонімічний ряд утворює систему
функціонування юридичної термінології української відтінків одного значення.
мови, М. Гумовська − англійську юридичну терміно- Особливості синонімічних відношень має кожна
логію в юридичних текстах, О. Авакова – формування галузь знань, що пов'язано зі своєрідністю формуван-
і функціонування англійської юридичної термінології, ня та структурою її поняттєвого апарату. Правнича
Н. Метревелі – становлення і розвиток давньогрузин- лексика є однією з найдавніших фахових терміноло-
ської юридичної термінології тощо. гій, яка своїми коренями сягає глибокої дописемної
Мета статті полягає у дослідженні специфіки, старовини – доби звичаєвого права. Вона становить
причин та джерел появи термінів-синонімів у латин- значну частину лексики, однак є недостатньо вивче-
ській юридичній термінології, ною. Становлення будь-якої термінології є тривалим
Об’єкт дослідження – юридичні терміни- процесом, протягом якого терміни формуються, змі-
синоніми, зафіксовані у творах римських юристів та нюються та удосконалюються. Основним носієм по-
істориків І ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. нятійного значення в усіх термінологіях, у тому числі
Актуальність теми зумовлена потребою всебічно- й в латинській юридичній термінології, виступають
го аналізу явища синонімії у латинській юридичній іменники.
термінології та відсутністю грунтовного комплексно- Як з’ясувалось у ході дослідження, іменникові си-
го його висвітлення у сучасному мовознавстві, а та- ноніми в латинській юридичній термінології предста-
кож значимістю латинської юридичної термінології влені наступними найбільшими синонімічними ряда-
для сучасної юриспруденції. ми:
Наукова новизна полягає в тому, що вперше про- 1) злочин: crīmen, dēlictum, facinus, maleficium,
ведено комплексний аналіз особливостей синонімії на scelus, capital. Синоніми crīmen, facinus та scelus є
абсолютними у своїх значеннях. “In hoc casu a rei
63
condemnatione ideo relaxabitur, si intra tempora iudicati emancipatione amittitˮ [D. 1.9.6]. – “Сином сенатора
actionis moriatur, quia tripli poena propter facinus вважається і той, хто ним усиновлений, однак тільки
satisfacere cogiturˮ [D. 4.2.14.11]. – У даному випадку з до того часу, доки залишається в його сім’ї. Звільне-
відповідача знімається покарання за це, якщо (раб) ний же від його влади, він за допомогою еманципації
помер під час судового розгляду позову, через це за втрачає титул сина (сенатора)ˮ.
злочин він повинен заплатити лише трьохкратне від- 3) майно: patrimōnium, pecūlium, pecūnia, bona та
шкодування. “Quoque magis nullius non boni exempli praedium. Лексема praedium означає нерухоме майно
fautor videretur, mulieri libertinae octingenta donavit, (маєтки, земельна власність). Терміни pecūlium,
quod excrutiata gravissimis tormentis de scelere patroni patrimōnium, pecūnia та bona є тотожними щодо свого
reticuissetˮ [“De Vita Caesarumˮ, Caligula 16(4)]. – лексичного значення. “Сercopithecum Panerotem
“Щоб показати, що жодної справи він не залишить без faeneratorem et urbanis rusticisque praediis locupletatum
заохочення, він дав нагороду у 800 тис. сестерціїв prope region extulit funereˮ [“De Vita Caesarumˮ, Nero
одній вільновідпущенниці, яка під найжахливішами 30]. – “Лихвар Керкопітек Панерот, отримавши від
тортурами не видала злочину свого патронаˮ. нього багаті міські та заміські володіння, був ним
Далі подаємо приклади синонімів, які мають відті- похований майже як царˮ. “… sed et peculio concesso a
нки у значеннях. Термін capital позначає не просто patre praebitisque annuis fraudavit, per speciem publici
“злочин, правопорушенняˮ, а важкий кримінальний iuris, quod nihil de his Augustus testament cavissetˮ [“De
злочин, який карається смертю. “Damnato reo paulatim Vita Caesarumˮ, Tiberius 50]. – “… те майно, яке виді-
genus calumniae eo processit, ut haec quoquae capitalia лив батько, навіть щорічного утримання він її позба-
essent: circa Augusti simulacrum servum cecidisse, вив, посилаючись на загальний закон – адже Август
vestimenta mutasse…ˮ [“De Vita Caesarumˮ,Tiberius не згадав про це у своєму заповіті.ˮ “Ex hoc Domitius
59]. – “А якщо відповідач був засуджений, то обвину- nascitur, quem emptorem familiae pecuniaeque in testa-
вачення такого роду потроху дійшло до того, що сме- ment Augusti fuisse mox vulgo notatum estˮ [“De Vita
ртним злочином почало вважатися, якщо хто-небудь Caesarumˮ, Nero 4]. – “Його сином був Доміцій, якого
перед статуєю Августа бив раба чи переодягався…ˮ. Август у заповіті призначив покупцем свого майна, як
Терміни dēlictum та maleficium означають “легкий стало відомо пізнішеˮ. “… et cum locupletes eo facilius
злочин, незначне правопорушенняˮ. “Sabinus putat scelere se obligarent, quod integris patrimoniis
calculi ratione potius quam maleficii heredem exsulabant, parricidas, ut Cicero scribit bonis omnibus,
conveniri…ˮ [D. 4.3.29] – “Сабін вважає, що спадко- reliquos dimidia parte multavitˮ [“De Vita Caesarumˮ,
ємець притягується до суду скоріше з приводу прави- Divus Iulius 42]. – “… а так як багаті легше йшли на
льності розрахунків, ніж з приводу злодіянняˮ. “Legati беззаконня, від того що все їхнє майно і у вигнанні
ex delictis in legatione commissis coguntur iudicium залишалось при них, він, за словами Ціцерона, почав
romae pati, sive ipsi admiserunt sive servi eorumˮ [D. наказувати за вбивство громадянина позбавленням
5.1.24.1] – “На основі деліктів, здійснених під час всього майна, а за інші злочини – половини.ˮ
посольства, посли змушені відповідати за позовами в 4) убивця: percussor, parricīda, frātricīda,
Римі, незважаючи на те, самі вони здійснили делікт чи sorōricīda, tyrannicīda. Більшість синонімів конкрети-
їх рабиˮ. зують його головне значення, і зокрема, parricīdа –
2) звільнення: līberātio, vacātio, missio, manūmissio, вбивця близького родича, frātricīda – братовбивця,
ēmancipātio: “Civi vacationem legis Papiae Poppaeae, sorōricīda – це вбивця сестри, tyrannicīda – тирановби-
Latino ius Quiritium, feminis ius IIII liberorum; quae вця. “…ut cum profectum eum Ostiam perisse ex insidiis
constituta hodieque servanturˮ [“De Vita Caesarumˮ, nuntiatum esset, magna consternatio populus et militem
Claudis 19]. – “Громадянину зберігається звільнення quasi proditorem et senatum quasi parricidam diris ex-
від закону Паппія Поппея, латину громадянське пра- secrationibus incessere non ante destiterit, quam unus
во, жінкам – право чотирьох дітей. Ці постанови ма- atque alter…ˮ [“De Vita Caesarumˮ, Claudius 12]. – “…
ють силу до сьогодніˮ. “Decimanos autem Romae cum коли під час його поїздки в Остію поширився слух,
ingentibus minis summoque etiam urbis periculo ніби то він потрапив у засаду і був вбитий, народ був
missionem et praemia flaginantes, ardente tunc in Africa у жаху і осипав страшним прокляттям і воїнів, ніби
bello… ˮ [“De Vita Caesarumˮ, Divus Iulius, 70]. – “Со- зрадників, і сенаторів, ніби батьковбивцьˮ. “Unde
лдати десятого легіону в Римі з буйними погрозами credo percussoribus eius postea consilium natum apud
почали вимагати звільнення і нагород, не дивлячись tumultuantes milites ementiendi, ipsum sibi manus in-
на ще палаючу в Африці війну…ˮ tulisse nuntio malae pugnae perterritumˮ [“De Vita
На основі проведеного аналізу терміни līberātio, Caesarumˮ, Caligula 51]. – “Ось чому, ймовірно, його
vacātio та missio вважаємо дублетами. А лексеми вбивці вирішили вгамувати солдатів вигадкою, ніби
manūmissio та ēmancipātio – лексичними синонімами, то при звістці про поразку у жаху він наклав на себе
оскільки manūmissio означає звільнення конкретної руки.ˮ
особи, раба, а ēmancipātio – формальне звільнення 5) покарання: poena, supplicium та animadversio.
сина з-під влади батька. “Manumissiones quoque iuris Вважаємо ці терміни лексичними синонімами, оскіль-
gentium sunt. est autem manumission de manu missio, id ки вони мають відмінності у своїх значеннях. Їхні
est datio liberatioˮ [D.1.1.4]. – “Звільнення від рабства значення можуть змінюватись за допомогою прикме-
відноситься до права народів. Manumissio походить тників. Так, лексеми poena чи animadversio з прикмет-
від manu missio, тобто дарування свободиˮ. “Senatoris ником capitalis можуть вживатись у значенні “смертна
filius est et is, quem in adoptionem accepit, quamdiu караˮ [D. 48]. “Haec poena adversus omnem statuitur,
tamen in familia eius manet: emancipatus vero nomen filii qui in edictum incidit, non solum eo postulante qui ab eo
64
laesus est, sed omni, qui quandoque experiturˮ вимагаючи орла і значків, він випустив на них кінноту
[D.2.2.3.2]. – “Це покарання встановлюється проти і, розігнав, кожного десятого стративˮ.
будь-кого, хто потрапляє під дію едикта, і не тільки за 2) забороняти: рrohibeo, ēre; veto, āre та interdīco,
вимогою того, хто ним утиснений в правах, але кож- ere “:…vetuitque posthac viventium cuiquam usquam
ногоˮ. “Parentes supplicio filiorum interesse cogebat: statuam aut imaginem nisi consulto et auctore se poniˮ
quorum uni valitudinem excusanti lecticam misit…ˮ [“De [“De Vita Caesarumˮ, Cаligula 34]. – “…згодом він і
Vita Caesarumˮ, Caligula, 27]. – “Батьків він змушував надалі заборонив споруджувати живим людям статуї
бути присутніми при страті синів, за одним із них він чи скульптурні портрети, окрім як з його згоди і про-
послав ноші, коли той спробував уникнути через по- позиціїˮ. “Damnatorum liberi urbe pulsi enectique vene-
ганий стан здоров’яˮ. “Сenturiones statione deserta, no aut fame; constat quosdam cum paedagogis et capsariis
itidem ut manipulares capitali animadversione puniit…ˮ uno prandio partier necatos, alios diurnum victum pro-
[“De Vita Caesarumˮ, Divus Augustus, 24]. – “Центурі- hibitis quaerereˮ [“De Vita Caesarumˮ, Nero 36]. – “Діти
онів, а з тим і рядових, які покинули стрій, він карав засуджених були вигнані з Риму і вбиті отрутою чи
смертю…ˮ голодом: одні, як відомо, були вбиті за загальним
6) усиновлення: adoptio та adrogātio. Дані лексеми сніданком разом зі своїми наставниками і слугами,
мають певні смислові відтінки. Перша означає усино- іншим було заборонено заробляти на харчуванняˮ.
влення дитини, а друга – усиновлення повнолітньої “Pari severitate interdixit commeatus petiˮ [“De Vita
особи. Римський юрист Гай в першій книзі своєї праці Caesarumˮ, Nero 36]. – “З тією ж суворістю він забо-
“Інституціїˮ про усиновлення пише: “Adoptio autem ронив прохання про відпусткуˮ. Наведені приклади
duobus modis fit, aut populi auctoritate aut imperio дають змогу називати проаналізовані синоніми абсо-
magistratus velut praetorisˮ [Gai I, 98]. – “Акт усинов- лютними.
лення здійснюється двома способами: або владою Рідше трапляються в латинських юридичних текс-
народу, або за наказом вищого посадовця, наприклад тах прикметникові синоніми. Наприклад, поняттю
претораˮ. “Populi auctoritate adoptamus eos, qui sui iuris законний відповідають абсолютні синоніми іūstus,
sunt: quae species adoptionis dicitur adrogatio, quia et is, lēgitimus та ratus: “Parentes etiam eos accipi labeo exis-
qui adoptat, rogatur, id est interrogator, an velit eum, timat, qui in servitute susceperunt nec tamen, ut severus
quem adoptaturus sit, iustum sibi filium esseˮ [Gai I, 99]. dicebat, at solos iustos liberosˮ [D.2.4.4.3]. – “Лабеон
– “Владою народу можна всиновлювати тих, які кори- вважає батьками також і тих, які народили (дітей),
стуються правовою незалежністю; цей вид усинов- знаходячись у рабстві. Однак, як говорив Север, це
лення називається adrogātio тому, що того, кого вси- стосується не тільки законних дітейˮ. “Solet a principi
новлюють, запитують, чи бажає він того, кого всино- impetrari, ut intra legitimum tempus mulieri nubere
влюють, вважати законним синомˮ. liceatˮ [D.3.2.10]. – “Можна клопотати перед принцеп-
Нами виявлена також значна кількість дієслівних сом, щоб жінці було дозволено вийти заміж в період
синонімів, що, зокрема, виражають поняття: законного часуˮ.
1) вимагати: postulo, āre; peto,ere; dēposco,ere та Висновки. Проведене нами дослідження доводить,
flāgito, āre. Синоніми postulо та flāgito вживаються у що в латинській юридичній термінології I ст. до н.е. –
значенні “наполегливо вимагати”, а peto та dēposco – ІІІ ст. н.е. синонімія була поширеним і закономірним
у значенні “проситиˮ. “Sic quoque abolitionem eius явищем. Її особливістю є те, що терміни-синоніми
publico spectaculo pertinaciter postulante equite…ˮ [“De відрізняються смисловими відтінками, і тому перева-
Vita Caesarumˮ, Divus Augustus 34(2)]. – “Але й після жає лексичний тип синонімів. Аналіз синонімічних
цього одного разу на всенародних іграх вершники рядів у латинській юридичній лексиці показує, що
наполегливо вимагали від нього відміни закону…ˮ “In вони є кількісно і якісно розгалуженими. Нами вияв-
rem petitam si possessor ante litem contestatam sumptus лено різнокореневі синонімічні ряди. Синонімами
fecit, per doli mali exceptionem ratio eorum haberi debet, виступають первинні номінації на позначення право-
si perseveret actor petere rem suam non redditis вих понять, і номінації, в яких правові значення є
sumptibusˮ [D.6.1.27.5]. – “Якщо власник до судового другорядними.
засвідчення суперечки здійснив витрати на річ, яка У синонімічні ряди об'єднуються як загальномовні,
складає предмет вимоги, то в силу ексцепції про злий так і контекстуальні синоніми. Найчисленнішими
умисл слід прийняти до уваги ці витрати, якщо пози- синонімічними рядами у латинській юридичній тер-
вач продовжує вимагати свою річ, не повертаючи мінології є терміни-поняття зі значенням “злочинˮ,
витратˮ. “Quin etiam, populo R. deposcente supplicium “звільненняˮ, “майноˮ тощо. Спираючись на проведе-
Haloti et Tigillini solos ex omnibus Neronis emissariis…ˮ не дослідження можемо твердити, що синонімія найа-
[“De Vita Caesarumˮ, Galba 15]. – “Навіть коли народ ктивніше простежується в період розквіту римської
вимагав від нього страти Галота і Тігеліна, він з усіх юриспруденції, а саме в творчості римських юристів
клевретів Нерона не чіпав лише цих двох…ˮ “Nam Ульпіана, Папініана, Павла та ін. Надзвичайно бага-
cum classiarios, quos Nero ex remigibus iustos milites тою на синоніми є праця Гая Светонія Транквілла “De
fecerat, redire ad pristinum statum cogeret, recusantis Vita XII Caesarumˮ, в якій описано життя правителів,
atque insuper aquilam et signa pertinacius flagitantis non їх зовнішність та подробиці з особистого життя. Ная-
modo immisso equite disiecit, sed decimavit etiamˮ [“De вність великої кількості синонімічних рядів у латин-
Vita Caesarumˮ, Galba 12 (2)]. – “Так, моряків, яких ській юридичній термінології спонукало нас до
Нерон із веслувальників зробив повноправними гро- з’ясування причин їхньої появи. Насамперед, це:1)
мадянами, він змусив повернутися до попереднього термінологізація слів загальновживаної мови; 2) наяв-
стану, а коли вони стали відмовлятися, наполегливо ність різних юридичних шкіл та напрямків, що послу-
65
говувалися різними термінами на позначення одного і нення передати різні відтінки значень юридичного
того ж поняття; 3) загальномовна синонімія; 4) праг- поняття.
1. Булаховский Л.А. Нарисы загального мовознавства / Л.А. 9. Панько Г.І., Кочан І.Н., Мацюк Г.П. Українське терміноз-
Булаховский. – К., 1955. – 247с. навство .− Львів: Світ, 1994.− 216 с.
2. Головин Б.Н. Кобрин Р.Ю. Лингивистические основы 10. Покровский М.М. Семасиологические исследования в
учения о терминах / Б.Н. Головин, Р.Ю. Кобрин. − М.: области древних языков. Серия: Школа классической фи-
Высшая школа, 1987. – 103с. лологии. – Изд. 2. – М., 2006. − 136 с.
3. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвисти- 11. Симоненко Л.О. Формування української біологічної
ческого описания / В.П. Даниленко – М., 1977. – 246 с. термінології / Л.О. Симоненко. – К.: Наукова думка,
4. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української 1991. – 152 с.
мови. / А.П. Коваль. – К.: Вища школа, 1987. – 348с. 12. Суперанская А.В. Подольская Н.В. Васильева Н.В. Об-
5. Крыжановская А.В. Симоненко Л.А. Актуальные пробле- щая терминология. Вопросы теории. – М.: Наука, 1989. –
мы упорядочения научной Терминологии / А.В. Крыжа- 246 с.
новская, Л.А. Симоненко – К., 1987. – 164 с. 13. Ціцерон М.Т. Про державу. Про закони. Про природу
6. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической тер- богів. / Пер. з латини В. Литвинова. – К.: Основи, 1998. –
минологии: вопросы теории и методики. / Д.С. Лотте – 476с.
М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 158 с. 14. “Corpus iuris civilis”. [Електронний ресурс]:
7. Новиков Л.А. Семантика русского языка. / Л.А. Новиков – http://www.thelaninlibrary.com/justinian.html
М.: Высшая школа, 1982. – 242 с. 15. Gaius Suetonius Tranquillus “De vita XII Caesarum”. [Елек-
8. Памятники римского права. Законы ХII таблиц. Институ- тронний ресурс]: http://www.thelatinlibrary.com/suet.html
ции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. – 608 16. Titus Livius “Ab urbe condita”. [Електронний ресурс]:
с. http:/www.ancientrome.ru/antlitr/livi/periohae.htm
REFERENCES
1. Bulakhovsky L.A. Essays of general linguistics / L.A. Bu- 8. Monuments of Roman Law. The Laws of the Twelve Tables.
lakhovsky. – Kiev, 1955. – 247 p. Institutionis of Gaius. Digests of Justinian. – Moscow:
2. Golovin B.N. Kobrin R.Yu. Linguistic foundations of the Zertsalo Publisher, 1997. – 608 p.
doctrine of terms. – Moscow: Vysshaya shkola, 1987. – 103 p 9. Panko T.I. Kochan I.M. Matsyuk G.P. Ukrainian Terminolo-
3. Danilenko V.P. Russian terminology: an Attempt of Linguistic gy. – Lviv, 1994. – 216 p.
Description / V.P. Danilenko. – Moscow, 1977. – 246 p. 10. Pokrovsky M.M. Semasiologicheskiye issledovaniye v ob-
4. Koval A.P. Practical stylistics of modern Ukrainian language / laste drevnikh yazykov / M.M. Pokrovskyy. – Seriya: Shkola
A.P. Koval. – Kiev: Vyshcha shkola, 1987. – 348 p. klassicheskoy filologii. Izd. 2. – Moscow, 2006. – 136 p.
5. Kryzhanovskaya A.V. Simonenko L.A. Current problems of 11. Simonenko L.O. Formation of Ukrainian biological termi-
ordering of scientific terminology / A.V. Kryzhanovskaya, nology / L.O. Simonenko. – K.: Naukova dumka, 1991. – 152
L.A. Simonenko. – Kiev, 1987. – 164 p. p.
6. Lotte D.S. Fundamentals of building scientific and technical 12. Superanskaya A.V. Podolskaya N.V. Vasil’eva N.V. General
terminology: Theory and methods / D.S. Lotte – Moscow, Terminology. Issues of Theory / A.V. Superanskaya N.V.
USSR US, 1961. – 158 p. Podolskaya N.V. Vasil’eva. – M.: Nauka, 1989. – 246 p.
7. Novikov L.A. Semantics of the Russian language / L.A. 13. Cicero M.T. On the Republic. On the Laws. On the Nature of
Novikov. – Moscow: Vysshaya shkola. – 1982. – 242 p. the Gods / Translated from latin by V. Litvinov. – K.:
Osnovy, 1998. – 476 p.
Terms-synonyms in latin juridical terminology

K. V. Vitriv, O. H. Pylypiv
Abstract. The problem of functioning of synonyms in latin juridical terminology is considered. The theoretical foundations of syno-
nymic relation, their semantic and functional peculiarities are discovered.
Keywords: term, legal terminology, synonymy, dublication.
Термины-синонимы в латинской юридической терминологии

Х. В. Витрив, О. Г. Пылыпив
Аннотация. В статье рассматривается проблема функционирование синонимов в латинской юридической терминологии.
Раскрываются теоретические основы синонимических отношений, их семантические и функциональные особенности.
Ключевые слова: термин, юридическая терминология, синонимия, дублетность.
66
Нові концепти репрезентації мови українських масмедій

М. Г. Яцимірська
Львівський національний університет імені Івана Франка, Факультет журналістики, Львів, Україна
Corresponding author. Е-mail: [email protected], [email protected]
Анотація. У статті проаналізовано медійне мовлення сучасних українських ЗМІ. Простежено оновлення активної політичної
лексики під впливом екстралінгвістичних чинників: Революції Гідності на Майдані Незалежності в Києві, АТО (антитерорис-
тичної операції на Сході України) та міжнародних подій. За матеріали мережевого спілкування, коментарів, дискусій з’ясовано
ключові неологізми, експресивні лексеми, які появилися в масмедіах останніх років. Поставлено питання про деякі проблеми
лінгвістичної кодифікації окремих лексем в українській мові й запропоновано варіанти їх розв’язання.
Ключові слова: медійне мовлення, нові слова, експресивні лексеми, Укроп, постправда, трампізація.
Вступ. Наука про мову ґрунтується на важливій тезі: 2011. – 137 c.; І. Л. Михайлин “Журналістика”: слов-
людина – істота суспільна. І як істота суспільна, вона ник-довідник. – Київ: Академвидав, 2013. – 320 с.; І. Л.
має природну потребу в контактах з іншими особами. Лубкович “Інформаційна журналістика: методи збору
Ці контакти вимагають насамперед вміння висловлю- інформації, відображення дійсності та жанри”: навч.
вати свої думки й переказувати їх іншим. Як правило, посібник. – Львів: ПАІС, 2017. – 104 с. та ін. У дослі-
таке спілкування відбувається в межах територіальної дженнях звернуто увагу на ЗМІ як важливий чинник
спільноти, творить її культуру та символи з певними розвитку функціональних аспектів теорії масової ко-
значеннями. Духовним фундаментом такої спільноти є мунікації, а також літературної мови і її норм. Автори
мова. Вона ідентифікує спільноту й закладає основи аналізують специфіку вербального контенту різних
ментальної сутності. Однак у ХХІ столітті територією типів видань (друкованих ЗМІ, радіо, телебачення,
спілкування став увесь цивілізований світ і пересічна інтернету). Важливим розділом окремих праць є медіа-
людина залучена до активного обміну інформацією стилістика, яка має свій об’єкт і предмет вивчення. Як
через засоби масового комунікування (ЗМК). Мільярди відзначають науковці, вона є одним із новітніх прикла-
людей є користувачами соціальних мереж, де процес дних напрямів, що активно розвивається. Поняття пуб-
взаємодії культур і соціальних впливів сягнув міжна- ліцистичного стилю розширено до меж масової інфор-
родної вершини. Сьогодні можна говорити про спільну мації та масової комунікації, які мають незмірно шир-
тематику та спільну мову читачів різних континентів. ший арсенал раціональної та експресивної аргумента-
Ця спільність зумовлена аксіологічними принципами, ції, логіки викладу та мовностилістичних засобів впли-
які сповідує значна частина користувачів інтернету. З ву. Кожне слово у ЗМІ має силу переконування та про-
цього погляду вони оцінюють події у світі, реагують і паганди.
творять мову взаємопорозуміння. Мова засобів масової Мета статті – дослідити медійне мовлення україн-
інформації (ЗМІ) є найпотужнішим віддзеркаленням ських ЗМІ; проаналізувати неологізми та експресивні
цього процесу. концепти, які репрезентують мову сучасної політичної
Актуальність. Українські ЗМІ в контексті креатив- ситуації в Україні; з’ясувати сенси нових лексем, які
ної функції мови є одним із дієвих чинників, які активі- появилися під впливом екстралінгвістичних чинників:
зують політичне мислення громадян, впливають на Революції Гідності в Києві, АТО (антитерористичної
мотивацію їх учинків і поведінку. У час загостреної операції на Сході України) та міжнародних подій; за-
реакції суспільства на окремі події вони стають площа- пропонувати шляхи розв’язання проблем лінгвістичної
дкою активних дискусій, під час яких виробляються кодифікації окремих слів в українській мові.
спільні дії, нова експресивна мова та медійна риторика. Виклад основного матеріалу. У наукових джерелах
Ключову роль у загальному потоці інформації відігра- ґрунтовно описано етапи розвитку людського мовлен-
ють особистості журналістів, публіцистів, блогерів та ня: 1. Ера знаків і сигналів (жести, звуки); 2. Ера мови і
ін., чий тип інтелектуально-творчих здібностей здатний мовлення (90–40 тисячоліття до н. е.); 3. Ера письма
породжувати непересічні ідеї, відхилятися від тради- (близько 5 тис. в межиріччі Євфрату і Тигру); 4. Ера
ційних схем мислення й творити нові сенси, концепти, друку та масового комунікування (близько 500 років
слова, які б узагальнювали значення поточних подій та тому); 5. Ера телекомунікації та інформатизації (з
їх комунікативну інтенцію. Актуальність концептів, половини ХІХ століття: телеграф, телефон, фотографія,
тексту, дискурсу в структурі та змісті комунікації гли- грамофонові плити, фільм; початок ХХ століття: радіо,
боко обґрунтував Прохоров Ю. Є. у своїй докторській телебачення); 6. Ера інформаційного суспільства (після
дисертації [1]. Другої світової війни швидко розвиваються наукові
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Медіа- методи збору, опрацювання та передавання інформації
знавство, лінгвокультурологію, медійну ортологію в в довільній формі й на довільну віддаль. Важливим
останні роки доповнили ґрунтовні наукові праці укра- знаряддям праці в обміні інформацією став
їнських вчених. Це насамперед М. В. Мамич “Вербаль- комп’ютер). Терміни “масова комунікація” і “масові
ний контент журналу “Жінка” в аспекті лінгвокульту- медіа” виникли на початку ХХ століття. “Була це епоха
рології та медіастилістики”: монографія. – Одеса: Аст- еміграції і міграції до міст, а також боротьби між сила-
ропринт, 2015. – 528 с.; О. В. Чекмишев “Методи кон- ми прогресу проти реакції, конфлікту між моцарствами
вергованих досліджень соціальних комунікацій”: мо- та народними державами... Масові медіа означають
нографія. – Київ: ВПЦ “Київський Університет”, 2011. інституційні засоби публічного комунікування на від-
– 336 с.; С. П. Бибик “Усна літературна мова в україн- даль до великої кількості адресатів за короткий час” [2,
ській культурі повсякдення”: монографія. – Ніжин: с. 209].
Аспект-Поліграф, 2013. – 589 с.; Т. В. Кузнєцова “Ак- Мова українських ЗМІ оперативно реагує на перебіг
сіологічні моделі масмедійної комунікації”: моногра- подій в країні і в світі. Найбільш резонансні теми поро-
фія. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2010. – 304 джують чимало нових експресивних концептів, які у
с.; Л. Т. Масенко “Суржик: між мовою і “язиком”. – доступний спосіб чи епідиктичний (прикрашувальний)
Київ: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, передають їх зміст. Особливий старт неологізмам у
67
ЗМІ дали події 2013–2014 рр. на Майдані Незалежності невизначеними префіксами “пост”: спочатку постмо-
в Києві, які пізніше названо Революцією Гідності. дернізм, а тепер уже і постправда…” (Сергій Квіт.
Ключові поняття цього періоду – євромайдан (свідо- ФБ). У Великій Британії 23 червня 2016 року відбувся
мий протест проти дій чинної влади), майданівці (акти- референдум, на якому 51,9 % британців проголосували
вні учасники Майдану), тітушки (молоді хулігани за вихід країни з Європейського Союзу. У ЗМІ появи-
спортивної статури для організації бійок і зриву масо- лося нове слово brexit (від British exit – британський
вих заходів). Від цих лексем та інших утворено похідні вихід). Тривалий час тема безвізового режиму для
експресивні неологізми: “Суд заборонив “євромайда- України була найбільш популярною в ЗМІ. Щоденне
нити”; “Центром Києва гуляють купки євротітушок”; обговорення проблем на шляху до безвізу спонтанно
“Учасники “євроходи” знесли намет комуністів”; “Де- доповнило медійний словник. Сьогодні безвіз не пот-
сятки тисяч людей йдуть по Києву “євроходою”; “Мо- ребує додаткових пояснень свого значення.
гилянка оголосила єврострайк” та ін. Неологічні експресеми. Тема анексії Криму – одна з
Укроп. З 2014 року українські ЗМІ щоденно висвіт- актуальних в українських ЗМІ. Спочатку в Крим
люють події на Сході України, де агресивним діям прийшли “зелені чоловічки” (“вежливые люди”), потім
Росії протистоїть Українське Військо. Антитерористи- – “референдум” і “народні вибори”. Мова ЗМІ чутлива
чна операція (АТО) обумовила появу в масмедіах во- до реалій та змісту подій і незабаром появилися в пуб-
єнної термінології, імперативної лексики та нових лікаціях експресеми “кримНаш”, “кримЇх”. Однак нев-
експресем. Найпоширенішим концептом такої медійної довзі, пише один з кримських авторів, “підвищені пен-
риторики є Укроп. Таку назву від бойовиків отримали сії і зарплати… з’їв ріст цін. Світло відмикають що-
вояки Збройних Сил України. Однак журналісти нада- денно… Ціни на комунальні послуги зросли… Після
ли цій лексемі нового (суперпозитивного) змісту й КримНаш наступає намКриш”.
поширили через ЗМІ. «Укроп – нове могутнє плем’я 17 березня 2017 року в Україні відзначали 100-ліття
постлюденів, що увірвалося на авансцену світової істо- Української Революції (1917-1921). Цього дня створено
рії, коли піднялася завіса земної цивілізації 21 століття! Центральну Раду – перший український парламент. У
… Ми – Укропи – надія, сила і совість людства!” (Ва- зв’язку з цим у ЗМІ було чимало публікацій до цієї
силь Базів). Отже, ЗМІ сформували образ Укропа як дати. Різні погляди на минулі події Автори увиразню-
Героя, який бореться за незалежну Україну у війні з вали експресивною мовою: макаронізмами, метафора-
російською агресією. ми, оказіоналізмами. Наприклад, в тексті відомої пись-
Ватник, вата, совок, вишиватник. Лексема “ват- менниці, публіцистки Оксани Забужко на ФБ: «До чого
ник” появилася в 2014 році на означення тупого пред- тут, спитаєте, мої tricks&tips? … бо є в мене підозра,
ставника радянських часів, який ненавидить інших що люди, які так завзято натягують цю "сову на гло-
громадян тільки за те, що вони прагнуть розвиватися й бус", свої знання про УНР, Гетьманат і Директорію
жити заможно в демократичній країні. Ватник шукає насправді черпали – з "Белой гвардии": Пэтурра, гет-
національну ідею в міфі “русского мира”; у злиднях, ман-оперетка, кіт-кит, вотетовсьо... Іншого пояс-
але в “кримнаш”, ватник доживає свого кінця. Такою є нення не бачу; «Ну що, Четем хауз висловився по стану
головна ідея мережевих коментарів про ватників. У на сьогодні – тверезо й по ділу. Щойно тепер… видно,
подібних значення вживають лексему совок – жаргонна наскільки ж вони всі НЕ ВІРИЛИ тоді, в 2014-му, що
назва радянської людини – з поглядами й звичками Україна вистоїть. Що ми таки не "basket case", і не
періоду існування Радянського Союзу, не здатна до "страна 404". Цифра 404 знайома читачам інтернет-
критичного мислення. Приклад із соціальних мереж: видань. Вона появляється як позначка помилки, що
«Ще один деструктор культури совка… розмовляв із означає «посилання (поклик) веде на сторінку або ін-
культовим митцем про "адін народ", мову, еліту, ідіотів ший ресурс, яких немає». Тобто, раніше вони в мережі
і інтелектуалів” (О. Мацько). Серед інших поширених були, але знищені автором чи користувачами. Іноді в
експресивних лексем у ЗМІ є вишиватник – людина, таких випадках поруч з текстівкою «помилка 404»
яка не готова нічого змінювати; вважає, що для патріо- написано «не знайдено». Пошукова система не може
тизму достатньо носити вишиту сорочку, прапор тощо. відобразити запит, але це не означає, що їх зовсім не
У візуальній інформації вишиватник (начальник) запи- було. Часом сторінки або сайти спеціально зашифро-
тує в іншого вишиватника (робітника): “Чому асфальт вують, щоб обмежити доступ. Якщо читачі обізнані з
такий тонкий? Щоб рідну землю було видно…” – від- цією термінологією, то відгуки про Україну як «страну
повідає “патріот”. 404» свідомі громадяни сприймають як образу.
Трампізація, постправда, brexit, безвіз. Виборча ка- Фокус головної думки (персвазивні логоси), перева-
мпанія 2016 року в США була чи не найбільшою інфо- жно, у заголовках медійних публікацій. Передусім
рмаційною подією в світових медіа. Головним чином, вони привертають увагу читачів. Тому, пишучи на
це пов’язано з особою бізнесмена Дональда Трампа. важливі теми, журналісти використовують засоби екс-
Нетипові для американського суспільства промови, гра пресії в поєднанні з аргументами, що ефективніше
словами за принципом “нема таких обіцянок, які не реалізує персвазивну функцію ЗМІ. Деякі приклади з
можна наобіцяти”, свій для ковбоїв та рядового піплу українських масмедій: “Чому замерзла “русская вес-
дали поштовх до появи неологізмів у ЗМІ. Трампізація на”; “Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львів-
(trumpifiering) – публічний виступ у стилі: “висловлю- щини”; “Мочить в сортире” і прочая президентська
ватися, щоб бути поміченим, не думаючи про факти та лексика”; “Довгобуд ганьби. Що заважає завершити
наслідки” – пояснили члени спеціальної ради з питань будівництво “Охматдиту”; «Блокадний кульбіт»” (про
мови, що працює при міністерстві культури Швеції. блокаду торгівлі України з окупованими територіями,
Постправда (post-truth) – слово від Оксфордського які організували активісти та окремі бійці АТО).
словника, яке означає ситуацію, в якій об'єктивні факти Персвазивні логоси у буквальному розумінні – це
впливають на суспільну думку менше, ніж апеляція до осмислені слова та сенсовні думки, які сприймаються в
емоцій і щедрість до популістських обіцянок. У ціка- ЗМІ як логічні акценти на щось принципове і значуще.
вому контексті знаходимо цю лексему в соціальних Логос (грец. Λόγος – осмислене слово, поняття, думка)
мережах: “…Це зображення також втілює традицій- у сучасних науках (філософії, психології, риториці,
не (можливо, домодерне) мислення, що виступає ан- лінгвістиці) набув не тільки нових значень, але й став
титезою різноманітним інтелектуальним напрямам з важливим концептом раціонального вираження віль-
68
них ідей, сенсів, рефлексій. З цього погляду, нові медіа невід’ємною від культури мови є мовна свідомість.
є найбільш сконцентрованим джерелом креації лого- та Етика слова виключає маніпулювання мовними засо-
ейдосфери, які щоденно потребують глибоко вивчення бами. Вона інформує читача правдиво й переконує із
й аналізу [3]. щирими намірами. У довідковій літературі з культури
Візуальний текст формує новий канал комунікації. мови давно й докладно пояснено, чому треба вживати
Зорове сприйняття є важливим компонентом у цьому словосполучення “в Україні”, але на Львівщині, на
процесі. Генрі Девід Торо – американський письмен- Буковині, на Волині, на Поділлі. Свого часу про це
ник, мислитель і суспільний діяч свого часу написав: писав Іван Огієнко. Однак проблема й досі існує. Укра-
люди вірять тому, що бачать! Цей принцип сьогодні їнські журналісти повинні підкреслено вимовляти й
став ефективним засобом персвазії (переконування) в писати “в Україні”, якщо мають на увазі суверенну
мові ЗМІ. Візуальна комунікація сформувалася в окре- державу (як цілісність, а не її частину). На жаль, у
мий тип веб-спілкування з усіма ознаками нового жан- польських ЗМІ вислів “na Ukrainie” сьогодні звучить
ру. Зображення й вербальні концепти творять цілісну частіше, ніж у 90-х роках минулого століття. Та сама
архітектоніку візуального тексту, для якого характерна помилка традиційно – у російських ЗМІ.
певна інформаційна інтенція й змістове наповнення [4]. Висновки. Мова українських ЗМІ відображає полі-
Медійна ортологія (наука про культуру мови) вивчає тичні й культурні процеси через нові концепти, які
доцільність використання варіантних мовних засобів: певною мірою є репрезентантами сучасного медіамов-
лексичних, граматичних, стилістичних та ін.; вона лення. У змісті кожного концепту сфокусована суспі-
вилучає зі своєї сфери помилкові мовні явища й зосе- льна думка, світогляд читачів та їх громадянська пози-
реджує увагу на правилах, які стали нормами літерату- ція. Ватник і совок – це певний прошарок людей з
рної мови. Культура мови регламентує мовний етикет: минулого, яким протистоїть прогресивна громада ре-
типові формули вітання, звертання, прощання, поба- форматорів і борців за демократичні зміни. Вишиват-
жання, запрошення тощо. У галузі мовознавства куль- ник – пристосуванець, такий собі новітній хамелеон;
туру мови трактують не лише як вміння грамотно пи- поверховий і ненадійний. Укроп, Герой АТО, Кіборг –
сати й говорити відповідно до мовних норм, а й діяль- найактивніша частина українського суспільства, яка
ність щодо вдосконалення та її розвитку. Важливо протистоїть російській агресії. Міжнародні події допо-
усвідомлювати мову як духовну вартість. Рівень знан- внили мас-медійний словник новими лексемами: пост-
ня мови й свідоме використання мовних засобів є час- правда, трампізація, brexit, путінізм та ін. Культуро-
тиною загальної культури суспільства, як і окремих мовний контент ЗМІ віддзеркалює рівень свідомості
суспільних груп чи окремої людини. Рівень культури кожного журналіста. Вони творять мову, реагуючи на
мови визначає й естетичність мовлення. Журналіст гарячі події у світі чи власній країні. Автори публікацій
творить текст, добираючи метафоричні, фразеологічні дають імпульси читачеві експресивними словотворами,
чи інші образні засоби, які роблять його мову доступ- візуалізованою інформацією чи іншими нестандартни-
ною і цікавою. Мова живе й розвивається в усіх кому- ми висловлюваннями, а мовна практика фіксує най-
нікативних ситуаціях, тому необхідне цілеспрямоване прийнятніший літературний варіант їх кодифікації.
її використання насамперед у ЗМІ. У цьому зв’язку
1. Прохоров Ю. Е. Концепт, текст, дискурс в структуре и 3. Яцимірська Марія. Персвазивні логоси в мові соціальних
содержании коммуникации: дис. …доктора филол. наук: комунікацій // Science and Education a New Dimension: Hu-
10.02.01 / Прохоров Юрий Евгеньевич. – М., 2006. – 338 с. manities and Social Sciences, 2016. IV (17), Is. 108, C. 49-53.
2. Яцимірська Марія. Наука про комунікування: ґенеза, заса- 4. Яцимірська Марія. Візуальні текси в соціальних мережах
ди, мова // Вісник Львівського університету. Сер. Журналі- (рефлексії, концепти, емоції) // Вісник Львівського універ-
стика. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. – ситету. Сер. Журналістика. – Львів: Видавничий центр
Вип. 34. – 2010. – С. 208–214. ЛНУ ім. Івана Франка. – Вип. 40.–С. 208–214 / Доступно з:
http://journ.lnu.edu.ua/publications/visnyk40/Visnyk_40_final.
pdf
REFERENCES
1. Prokhorov Yuri E. Concept, text, discourse in the structure and 3. Yatsymirska Mariya. Persuasive logos in the language of social
communication contents: Dis. … Dr of sciences: 10.02.01 / communication // Science and Education a New Dimension:
Prokhorov Yuri E. – М., 2006. – 338 p. Humanities and Social Sciences, 2016. IV(17), Is.108, C.49-53.
2. Yatsymirska Mariya. The science of communication: genesis, 4. Yatsymirska Mariya. Visual texts in social networks (reflection,
principles, language // Visnyk of the Lviv University. concepts, emotions) // Visnyk of the Lviv University.
Journalism Series. – Lviv: Ivan Franko National University of Journalism Series. Issue 40. – Lviv: Ivan Franko National
Lviv. Ukraine. – Issue 34. – P. 208–214. University of Lviv. Ukraine. – P. 208–214/Access: http://journ.
lnu.edu.ua/publications/visnyk40/Visnyk_40_final.pdf
The new concepts of representation language of Ukrainian mass media
M. H. Yatsymirska
Abstract. The article is focused on a speech of the current Ukrainian mass media. The updated politic vocabulary under the influence of
the extra linguistic factors is analyzed (including Revolution of Dignity on Maydan of Independent in Kyiv, ATO (anti-terrorist opera-
tion) and the international events). Based on the materials of the network speech, comment and discussions, in the article are ascertained
the key neologisms, expressive lexemes which have appeared in the last few years. The author raises a question about problems of the
linguistic codification of new words in Ukrainian language and proposes the ways of its solution.
Keywords: media language, new words, expressive neologisms, Ukrop, post-truth, trumpisation.
Новые концепты репрезентации языка украинских масмедий
М. Г. Яцимирская
Аннотация. В статье исследовано медиаречь современных украинских СМИ. Проанализирована новая политическая лексика
под влиянием экстралингвистических факторов: Революции Достоинства на Майдане Независимости в Киеве, АТО (антитер-
рористической операции на Востоке Украины) и международных событий. По материалам сетевого общения, комментариев,
дискуссий выявлены ключевые неологизмы, экспрессивные лексемы, которые появились в последние годы. Поставлен вопрос
о некоторых проблемах лингвистической кодификации новых слов в украинском языке и предложены варианты их решения.
Ключевые слова: медиаречь, новые слова, экспрессивные неологизмы, Укроп, постправда, трампизация.
69
Внутрішня рецензія як вид перекладознавчого аналізу

О. Р. Зубченко
Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна
Анотація. Стаття характеризує перекладознавчу рецензію на основі внутрішніх рецензій на переклади амери-
канської прози (1960-80-ті). Зокрема автор описує роль, структуру та головні та факультативні мікротеми внут-
рішніх рецензій на переклад. Визначено, що вони носять проспективний характер та спрямовані на покращення
якості перекладу.
Ключові слова: внутрішня перекладознавча рецензія, рецензія-рекомендація, переклад, мікротема, америка-
нська література
Вступ. Рецензія, а відповідно і внутрішня рецензія, були також рецензії на метатексти (e.g. рецензію на
належить до «периферійних» жанрів наукового стилю післяслово «Хатини дядька Тома»), і навіть рецензія-
[6, с. 2]. Проте, поруч зі статтею, анотацією, оглядом, огляд мови перекладацьких видань надрукованих
ессе, літературними портретами, рецензія вважається видавництвами УРСР протягом 1968-1970 рр. Харак-
одним з основних жанрів критики. За визначенням О. тер дослідження зумовив використання комплексної
Галича літературна критика дає ідейно-естетичну методики: архівний пошук, опис, систематизація,
оцінку творам письменників, визначає їхнє місце в аналіз, порівняльний аналіз.
літературному процесі доби і розкриває позитивні та Результати та їх обговорення. Ми умовно поділи-
негативні аспекти твору. Тобто рецензія подає аналіз ли внутрішні видавничі рецензії на рецензії-
або інтерпретацію певного мистецького або науково- рекомендації та перекладознавчі рецензії. Рецензії-
го твору чи явища [4, с. 25; 16, с. 11; 2, с. 12]. Внутрі- рекомендації допомагали видавництву визначити, чи
шня рецензія, як підвид рецензії, дає змогу заглянути варто замовляти переклад твору чи ні, оскільки радше
«за лаштунки» видавництва, відкриває секрети підго- відображали формування рецепції американської
товки тексту до друку. літератури в українській літературній полісистемі
Внутрішня видавнича рецензія не є загальновідо- 1960-80-х років, як от наприклад: ««Юніон-Сквер» А.
мим явищем для звичайного читача, до прикладу, Гальпера, хоч і написаний на початку 40-х років, та
спогад Р..Роснянської про першу «зустріч» з внутріш- зате залишається цінним і актуальним і в наші дні,
ньою рецензією, коли вона на початку 1970-х років по-скільки тогочасні обставини й проблеми – хай
робила перші спроби перекладу: «Редактор сказав може у видозміненому вигляді – залишаються й пони-
мені, ніби вибачаючися, що на переклад є схвальна ні, бо є типовими для капіталістичної системи, а
рецензія (він дав мені її почитати, мовляв, на руки зокрема для США. Тим то можна вважати рішення
видавати не можна, бо вона «внутрішня». Не знаю, що редакції «Всесвіту» надрукувати роман на сторінках
саме він мав на увазі, кажучи таке, можливо, просто журналу не тільки виправданим, ба й доречним [12, с.
не хотів віддати, щоб у мене не було підстав вимагати 3]». А от в перекладознавчих рецензіях знаходимо
друку через суд), але надрукувати новелу, принаймні оцінку якості перекладу, подекуди доволі критичний
зараз, не можна […][15, с. 30]». Внутрішні рецензії аналіз його слабких сторін та практичні рекомендації
зазвичай зберігаються у редакціях і з часом їх можуть щодо покращення. Метою перекладознавчої рецензії є
передати в архів. зіставлення перекладу з оригіналом, відповідно, як
Короткий огляд публікацій за темою. Важкодо- зазначає Т. Шмігер, «видавнича рецензія подекуди
ступність внутрішніх рецензій позначилася на науко- була подібна до реєстру помилок, адже можна ще
вому висвітленні цього критичного жанру. Існує чи- було внести правки в текст. Тому видавничі рецензії
мало наукових розвідок про рецензію як журналістсь- спрямовувалися на поліпшення стилістичного опра-
кий жанр, критику перекладу та перекладознавчі ре- цювання перекладів [17, с. 94]». В рецензіях на перек-
цензії. Зокрема І. Левчук досліджує структурно- лад здебільшого цитують невдалі варіанти перекладу
семантичну організацію рецензій, Е. Набієва присвя- та пропонують свій варіант речення чи словосполу-
тила дисертацію лінгвістичним та прагматичним ас- чення. Іноді, для наочності, порівняння та переконли-
пектам оціночності у жанрі рецензії, Т. Шмігер зосе- вості наводять цитати і з оригіналу.
редив увагу на понятті перекладознавчої рецензії. А Опираючись на поділ І. Левчук [5, с. 2 ] вважаємо,
от внутрішня видавнича рецензія лише поверхнево що внутрішня рецензія носить проспективний харак-
представлена у перекладацькому науковому дискурсі, тер. Якщо вважати рецензію вторинним текстом [5, с.
що зумовлює новизну нашого дослідження. Пробле- 2-3; 11, с. 11], то у випадку з рецензією на переклад,
матика полягає у фактичній відсутності теоретичних рецензент працює з двома текстами, тобто аналізує
напрацювань у сфері внутрішньої видавничої рецензії переклад, який є вторинним по відношенню до оригі-
перекладацького контексту. Мета статті – визначити налу художнього твору, але обов’язково крізь призму
роль та характеристики внутрішньої видавничої реце- оригіналу – первинного твору.
нзії у перекладацькому контексті. Важливо зазначити, що внутрішня видавнича пере-
Матеріали та методи. Матеріалом для досліджен- кладацька рецензія базується на ретельному прочи-
ня стали внутрішні рецензії видавництва «Дніпро», танні перекладацького рукопису, на полях якого ре-
«Всесвіт» та «Веселка», здебільшого пов’язані з пере- цензент залишає багато коментарів (мовно-
кладами американської прози, які нам вдалося відшу- стилістичного характеру), значна частина яких, через
кати у Центральному державному архіві-музеї літера- жанрові обмеження, не згадуються в рецензії, проте є
тури і мистецтва України (ЦДАМЛМ). Це рецензії на невід’ємною частиною критичного аналізу перекладу
переклади, на підготовані до друку видання, на оригі- («Всі інші зауваження – на берегах рукопису, їх не
нальні твори (в яких ішлося про те чи варто видавни- так уже й багато. Можливо, деякі з них спірні. Пере-
цтву замовляти переклад твору), редакційні висновки, кладач, безперечно, знайде точні відповідники, які
70
українською мовою звучатимуть природно. Тим біль- років, які зберігаються в ЦДАМЛМ України, услід за
ше, що стиль автора збережений, перекладач попра- І. Левчук [6, с. 1-2] ми визначили такі обов’язкові
цював сумлінно, і він зможе виправити недогляди, про мікротеми: «Рецепція твору», «Труднощі перекладу»,
які йдеться в рецензії та на полях рукопису. І тоді «Зауваги та рекомендації щодо перекладу», «Здобут-
переклад Є. Крижевича буде цілком придатним для ки перекладача», «Висновок-рекомендація». Факуль-
видання [1, с. 9]»). Тобто внутрішня рецензія на пере- тативні мікротеми здебільшого виділяли в рамках
клад є, фактично, сконденсованим критичним аналі- недоліків перекладу, аби наголосити на необхідності
зом перекладу, котрий доповнюється коментарями у пошуку кращого варіанту перекладу. Наприклад, у
рукописі перекладу. рецензії В. Бойченка на переклад роману «Прерія» Ф.
Автор рецензії, стверджує Е. Набієва, створює Купера, знаходимо декілька заголовків на початку
текст у такий спосіб, щоб реалізувати дві мети, а саме абзацу: «Щодо побудови речень. / Кілька зауважень
оцінити явище культури та вплинути на адресата [11, щодо вживання окремих слів. / Щодо подвоєння при-
с. 7]. Науковець також зазначає, що цей жанр зумов- голосних у словах іноземного походження. / Щодо
лює п’ять настанов: інформувати (дати відповідь на імені «Елен Уейд». / Щодо слова «річка». [1, с. 7-9]».
запитання: хто, чому, де, коли), оцінювати на основі Як бачимо, автори рецензій часом самі виділяли мік-
ієрархії цінностей рецензента, проаналізувавши реце- ротеми, проте у внутрішніх рецензіях це явище шви-
нзований твір – аргументувати оцінку, вплинути на дше спорадичне.
адресата та рекламувати [11, с. 7, 24]. Внутрішня ви- У вступній частині рецензенти пишуть про актуа-
давнича рецензія має лише двох адресатів – редакцію льність, місце письменника в світовій та радянській
та перекладача. Обидва зацікавлені у підвищенні літературі, зазначають, чи вже існує переклад твору
якості перекладу. Перекладач отримує можливість чи ні, і якщо так, то вказують, де був надрукований,
побачити свої огріхи, що безсумнівно сприяє розвит- чи перекладений твір російською мовою. Іноді пода-
ку його майстерності, а редакція дізнається, чи перек- ють короткий опис та аналіз змісту твору. Далі рецен-
ладений твір можна друкувати і який обсяг редактор- зент дає загальну оцінку перекладу, що підводить до
ської роботи необхідний для цього. основної частини.
Досліджуючи жанр рецензії Е. Набієва [11, с. 7] на- В основній частині рецензії на переклад здебільшо-
голошує, що оцінка є тексто- та жанро-утворюючою го описують недоліки, а саме конкретні мов-
категорією для рецензій. Вона структурує текст реце- но-стилістичні зауваження та аналізують інші недолі-
нзії, а відтак прослідковується на всіх текстових рів- ки. Типовою особливістю внутрішніх рецензій є те,
нях. Зазвичай виділяють два способи подачі оцінної що рецензенти завжди пропонують покращений варі-
інформації: паралельно та окремо з/від інформації про ант перекладу, іноді навіть декілька.
структуру та зміст рецензованої роботи [6, с. 7]». У висновку автор рецензії дає рекомендації щодо
Здебільшого рецензіям на переклад властивий перший подальшого доопрацювання для редактора та перек-
підхід, адже важливо оцінити кожен аспект перекла- ладача і, звісно, остаточну, обґрунтовану оцінку якос-
ду. Окрім того, у висновках рецензії підсумовують всі ті перекладу.
викладені аргументи та оцінюють переклад як цілісну Серед інших особливостей рецензій слід зазначити
одиницю. Іноді загальну оцінку також подають перед те, що описуючи недоліки перекладу, рецензенти у
головною частиною рецензії, тобто власне перед де- своїх роботах часом вдавалися до гумору та іронії [7,
тальним аналізом тексту перекладу. У випадку з ре- с. 11; 10, с. 4; 3, с. 176]. До прикладу, В..Коптілов, у
цензіями-рекомендаціями домінує другий підхід, одній зі своїх рецензій, виділяючи «перекладацькі
оскільки в центрі уваги стоїть зміст та художня цін- курйози», жартував: «Мабуть, не варто наводити
ність оригіналу. тут довгі списки мовних дивоглядів. Спинімося лише
Щодо функцій та завдань внутрішніх видавничих на кількох випадках. На стор. 22 подибуємо «авто»,
рецензій на переклад, то в одній зі своїх рецензій «схоже на мари» /?/. Автомобіль може бути схожий
перекладач та редактор В. Митрофанов описує їх так: на мари не більше, ніж /уживаючи чеховського порів-
«Та хоч би який гарний був переклад, а головне за- няння/ цвях на панахиду. «Здоровий, лискучий авто-
вдання рецензента полягає все-таки в тому, щоб мобіль» у Фолкнера нагадує… катафалк
знайти в роботі перекладача якісь похибки, недоліки /«hearselike»/. Проте катафалк із марами має лише
/а вони неминучі в будь-якій роботі/, вказати на них спільну функцію, але не зовнішність! Так можна й
перекладачеві та редакторові і цим допомогти по- фрак жупаном перекласти [3, с. 176]».
ліпшити і вдосконалити текст [8, с. 2]». Ця ж ідея Надзвичайно цінними вважаємо роздуми перекла-
простежується в рецензії В. Бойченка на роман Ф. дознавчого характеру, які часто зустрічаються у реце-
Купера «Прерія» [1, с. 4]. З цих уривків робимо ви- нзіях. Короткі теоретичні висновки знаходимо чи не в
сновок, що головним завданням внутрішньої рецензії кожній рецензії [12, с. 14], [9, с. 1]. Ось, до прикладу,
є покращення перекладу, а для цього велика увага в думки П. Соколовського на вічну тему «як потрібно
рецензіях звертається саме на недоліки перекладу аби перекладати»: «Заувага щодо творчого боку перекла-
перекладач/видавництво змогли їх виправити, щоб ду. Загальновідома істина, що перекладаються не
адекватно представити іноземного автора в новій слова, а думки. Даний переклад не назовеш перекла-
літературній полісистемі та створити якісний продукт дом слово-в-слово, але це явно і не переклад думка-в-
та, безперечно, підвищити культуру мови читачів та думку. Щодо того, ким має бути перекладач прози –
подарувати їм естетичне задоволення. рабом, чи то суперником автора, думки розходяться,
Внутрішня рецензія сьогодні не має усталеної проте рецензент вважає, що в багатьох відношеннях,
структури. Проаналізувавши перекладознавчі рецензії а надто в мовних засобах, він, до певної міри супер-
Григорія Кочура, Т. Шмігер приходить до висновку, ник. Якщо він, творчо попрацювавши, яскравіше пе-
що «структура рецензій дуже варіювалася, тому важ- редасть автора, то це тільки його заслуга, а перек-
ко реконструювати класичний взірець, якого дослід- рутить, «творчо підлаштує» замість авторового
ник строго дотримувався [17, с. 94]». Однак, дослід- /важкого для перекладу або й геть незрозумілого/
ниці І. Левчук вдалося визначити обов’язкові та факу- своє, то це вже, звісно, не творчість, а відсебеньки
льтативні мікротеми. Проаналізувавши внутрішні [12, с. 12]».
рецензії на переклади американської прози 1960-80х
71
У внутрішніх рецензіях можна прослідкувати вхо- ся писати рецензію на роман Харпер Лі, проте цього
дження творів до української літературної полісисте- разу він мав оцінити якість українського перекладу, а
ми. Проте, спостерігаємо, що деякі відгуки рецензен- не художню вартість, як першого разу.
тів написані під впливом тогочасної панівної ідеоло- Нова рецензія В. Митрофанова датується 25 січням
гії. Загалом, у період 1960-80-х років, переклади часто 1975 року і налічує 9 сторінок. В ній автор знову по-
друкували у скороченому варіанті, вилучали деякі вертається до проблеми перекладу назви, власне роз-
епізоди з цільового тексту. У внутрішніх рецензіях, починає аналіз перекладу з цього аспекту; і якщо в
здебільшого в рецензіях-рекомендаціях, можна знайти першій рецензії автор висловив свою думку лише як
пояснення цьому «явищу», тобто власне рекомендації пропозицію, то в другій – це вже наполеглива реко-
щодо перекладу. Ось уривок з рецензії (1982 р.) П. мендація: «Почну з самого початку – з назви. Мені
Шарандака на політичний детектив М. Кайдена «Десь здається принципово неправильним дослівний перек-
опівночі»: «Такий напружений і цікавий зміст книги. лад «Убити пересмішника»: хоч-не-хоч, а в ньому є
Він спрямований на те, щоб показати, в яких злочин- якийсь елемент заклику до дії (убий пересмішника).
них руках у Сполучених Штатах перебуває атомна Тим-то в російському перекладі до назви додано ще
зброя. П’яниці, параноїки, карні злочинці й політичні три крапки, щоб показати незавершеність вислову.
авантюристи ладні будь-якої миті натиснути кноп- Та навряд чи це рятує становище. По англійському
ку, аби тільки досягти своєї мети. […] Книга не під- назва роману й справді передбачає продовження дум-
лягає конвенції, отже її можна скорочувати й досяг- ки: убити пересмішника – гріх, невиправдана жорс-
ти гострої динамічності за рахунок вказаних та токість, – і хоч згодом у тексті це значення розкри-
інших розділів, що дасть можливість журналові то, англомовному читачеві воно зрозуміле й без пояс-
вмістити її в одному числі [13, с. 26]». Саме так і нень […] Зважаючи на це, в отій першій рецензії, про
сталося і в 1984 р., цей твір, вмістившись на сторінках яку згадано на початку, я й переклав назву роману
четвертого номеру, виходить у журналі «Всесвіт» у Харпер (Гарпер?) Лі за змістом, ідучи, сказати б, від
перекладі В. Хазіна. Схожі думки на тему «неконвен- супротивного: «Не вбивай пересмішника», – і вважаю
ційних творів» знаходимо і в іншій рецензії (1982 р.) такий переклад правильним і на сьогодні. [7, с. 4-5]».
П. Шарандака на твір «Дублер» американського про- Очевидно, офіційний редактор перекладу та сам пере-
дюсера, режисера та лауреата «Оскара», Е. Казана [13, кладач частково прислухалися до рекомендації внут-
с. 29], в рецензії невідомого автора на переклад рома- рішнього рецензента, проте вирішили слідувати за
ну «Хрещений батько» М. Пюзо [14, с. 1]» та інших. російським перекладом, додавши до заголовку три
Варто також зазначити, що до рецензентів не зав- крапки (Гарпер Лі «Убити пересмішника…» / Г. Лі ;
жди дослухалися. Наприклад, В..Митрофанов написав пер. з англ. М. Харенка. – К. : Молодь, 1975. – 272 с.).
рецензію на роман, котрий на той час недавно (1960 Ця ремарка В. Митрофанова ще раз підкреслює те, що
р.) вийшов та миттєво підкорив літературний світ прагматичний вплив на читача є важливим критерієм
Америки, Харпер Лі «Убити пересмішника». В ній якісного перекладу, а також вказує на те, що рецензе-
автор, назвавши роман «безперечним надбанням про- нти, видавництва, перекладачі зверталися до існую-
гресивної американської літератури», рекомендував чих російських перекладів художньої літератури.
книгу до перекладу: «Перекласти його на українську Висновки. Внутрішні рецензії на переклад є блис-
мову варто – це хороша, повноцінна в художньому кучим прикладом перекладознавчого аналізу, адже їх
відношенні книжка» [7, с. 3]. Рецензія датується 15 доручали писати досвідченим редакторам, переклада-
лютим 1963 року, а автор її тоді був завідувачем реда- чам, літературознавцям, критикам. Уніфікованого
кцією перекладної літератури видавництва «Молодь», зразка написання внутрішніх рецензій не існує, проте
для «Держлітвидаву України» (з 1964 р. – «Дніпро»). схематично їх можна зобразити так: стисла характе-
Проте, невідомо, чому «Держлітвидав України» не ристика твору, декілька слів про письменника, загаль-
дослухався до рекомендації авторитетного рецензента не враження про переклад, перекладацькі (здебільшо-
і хоча «[р]ецензія була беззастережно позитивна, го мовно-стилістичні) хиби, рекомендації, висновок та
проте видання українською мовою чомусь відклали, як додаток, у формі зауважень на сторінках переклада-
каже РУС, «у довгий ящик (див. т. I, стор. 305), – як цького рукопису. Ключовою мікротемою вважаємо
тепер бачимо аж на 15 років [7, с. 4]»). Можливо «Зауваги та рекомендації щодо перекладу», оскільки
видавництво передумало видавати твір через те, що в саме ця тема спрямована на підвищення якості перек-
1963 р. вийшов російський переклад Нори Галь та ладу і відповідно займає найбільшу частину аналізу.
Раїси Облонської. Український переклад Михайла Отже, внутрішні видавничі рецензії відіграють важ-
Федоровича Харенка побачив світ аж у 1975 році в ливу роль у створенні перекладу, а також містять
київському видавництві «Молодь», а не в «Дніпрі», як багато цікавої інформації, яка ще чекає на свого дос-
було заплановано на початку. Цікаво, що, якщо бути лідника.
точним, через 12 років В. Митрофанову знову довело-
1. Бойченко В. Рецензія на переклад роману Фенімора Купе- 4. Лаврик О. Основи журналістики : навчально-методичний
ра «Прерія» / В. Бойченко // Купер Ф. Прерія. Роман : 10 посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика».
липня 1980 р. – 13 січня 1981 р. – ЦДАМЛМ України. – – Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. – 73 с.
Ф. № 667, Оп. № 2, Спр. № 559. – 11 арк. 5. Левчук І. Комунікативні ознаки рецензійного дискурсу / І.
2. Галич О. Теорія літератури : підручник / О. Галич, В. Левчук // Studia Ukrainica Posnaniensia / Uniwersytet im.
Назарець, Є. Васильєв . – Київ : Либідь, 2006. – 488 с. Adama Mickiewicza w Poznaniu ; redaktor naukowy Tetyana
3. Коптілов В. Рецензія № 102 на підготований до друку Kosmeda. - Zeszyt I. – Poznań, 2013. – S. 99-107.
видавництвом «Дніпро» однотомник творів У. Фолкнера 6. Левчук І. Типологія структурно-семантичної організації
(романи «Старий», «Крадії» та оповідання) / В. Коптілов рецензій в українській і польській мовах / І. Левчук // На-
// Видавництво художньої літератури «Дніпро». Рецензії уковий вісник ВДУ. – Луцьк : Вежа, 2003. – №12. – С.
на твори і переклади. Том 3 (з № 80 по № 109). 1970 р. – 267-272.
ЦДАМЛМ України. – Ф. № 730, Оп. № 1, Спр. № 1195. – 7. Митрофанов В. Рецензія на роман Харпер Лі «Убити
Арк.171-179. пересмішника» Л, 1960. 2 варіанти / В. Митрофанов. –
ЦДАМЛМ України. – Ф. 1061. – Оп. № 1. – Спр. № 57. –
12 арк.
72
8. Митрофанов В. Рецензія на український переклад з анг- Набиева Елена Айбулатовна ; Тюменский государствен-
лійської мови романів Ф. С. Фіцжеральда «Великий ный университет. – Тюмень, 2010. – 30 с.
Гетсбі» і «Ніч лагідна» (Перекладач М. М. Пінчевський) / 12. Редакція журналу «Всесвіт». Рецензії на переклади тво-
В. Митрофанов. – ЦДАМЛМ України. – Ф. 1061. – Оп. № рів зарубіжних авторів. 1969 р. – ЦДАМЛМ України. – Ф.
1. – Спр. № 31. – 6 арк. № 806, Оп. № 3, Спр. № 15. – 17 арк.
9. Митрофанов В. Рецензія на український переклад з анг- 13. Рецензії на твори зарубіжних авторів та їх переклади,
лійської мови роману Д. Ф. Купера «Слідопит» (розділи 1982 р. [журнал «Всесвіт»]. – Ф. 806. – Оп. № 3. – Спр. №
ХХІ-ХХХ). Перекладач невстановлений / В. Митрофанов. 103. – 31 арк.
– ЦДАМЛМ України. – Ф. 1061. – Оп. № 1. – Спр. № 24. 14. Рецензія на переклад роману Маріо П’юзо «Хрещений
– 6 арк. батько» // Редакція журналу «Всесвіт»: Рецензії на твори
10. Митрофанов В. Рецензія на український переклад з анг- зарубіжних авторів та їх переклади (1973 р.). – ЦДАМЛМ
лійської мови роману А. Халпера «Проспект над океа- України. – Ф. № 806, Оп. № 3, Спр. № 29. – 21 арк.
ном» (Перекладач М. Е. Гаско) / В. Митрофанов. – 15. Роснянська Р. Мої зустрічі з Є.Сверстюком / Р. Роснян-
ЦДАМЛМ України. – Ф. 1061. – Оп. № 1. – Спр. № 21. – ська // Євген Сверстюк. Вибране. – Сучасність, Бібліоте-
7 арк. ка Прологу і Сучасности, Ч 133, 1979. – С. 245–267.
11. Набиева Е. Оценочность в жанре рецензии: лингвистиче- 16. Сушкова О. Методичні вказівки до практичних занять із
ский и прагматический аспекты: на материале "Литера- курсу «Аналітичні жанри» для студентів 3-го курсу спе-
турной газеты" и региональной парламентской газеты ціальності «Журналістика» денної форми навчання / Ук-
"Тюменские известия" постсоветского периода 1993-1995 ладач : ст. викладач О. Сушкова. – Суми : СумДУ, 2006. –
и 2003-2005 гг. : автореф. дис. на соискание ученой сте- 29 с.
пени канд. фил. наук ; спец. 10.02.01 «Русский язык» / 17. ШмігерТ. Перекладознавчі рецензії Григорія Кочура / Т.
Шмігер // Іноземна Філологія. – Вип. 127, Ч. 2. – С.94–97
REFERENCES
1. Boychenko V. Review of the novel by Fenimore Cooper The 10. Mytrophanov V. Review of the Ukrainian Translation from
Prairie / V. Boychenko // Cooper F. The Prairie. Novel : July English of the Novel Atlantic Avenue by A. Halper (Transla-
10, 1980. – January 13 1981. – TsDAMLM of Ukraine. – tor M. E. Hasko) / V. Mytrophanov. – TsDAMLM of
Fund # 667, Description # 2, Case # 559. – 11 p. Ukraine. – Fund # 1061. – Description # 1. – Case # 21. – 7
2. Halych O. The Theory of Literature : Textbook / O. Halych, p.
V. Nazarets, Ye. Valyslyev. – K. : Lybid, 2006. – 488 p. 11. Nabieva E. Evaluativity in the Review Genre: Linguistic and
3. Koptilov V. Review # 102 of the one volume edition of W. Pragmatic Aspects on the basis of the Materials of the Liter-
Faulkner’s works (novels The Old Man, The Reivers and ary Newspaper and Regional Parliamentarian Newspaper
short stories) as prepared by the publishing house Dnipro. Tyumen News Published at the post-Soviet Period 1993-1995
Reviews of original works and translations. V. 3 (from #80 and 2003-2005 : Dissertation to Gain the Candidate Degree in
till # 109). 1970. – TsDAMLM of Ukraine. – Fund # 730, Philology ; speciality 10.02.01 the Russian Language /
Description # 1, Case # 1195. – P. 171-179. Nabieva Elena Aybulatovna ; Tyumen State University. –
4. Lavryk O. Journalism Foundations : Study Guide for Students Tyumen, 2010. – 30 p.
Majoring in Journalism. – Kharkiv : KhNU named after V. N. 12. Publishing House of the Vsesvit Journal. Reviews of the
Karazina, 2008. – 73 p. Translated Works of the Foreign Authors. 1969. –
5. Levchuk I. Communicative Characteristics of the Review TsDAMLM of Ukraine. – Fund # 806, Description # 3, Case
Discourse / I. Levchuk // Studia Ukrainica Posnaniensia / Ad- # 15. – 17 p.
am Mickiewicz University in Poznań ; editor Tetyana 13. Reviews of the Foreign Authors’ Works and their Transla-
Kosmeda. - Zeszyt I. – Poznań, 2013. – P. 99-107. tions, 1982 [Vsesvit Journal]. – TsDAMLM of Ukraine. –
6. Levchuk I. Typology of the Review’s Structural-Semantic Fund # 806, Description # 103, Case # 29. – 31 p.
Organization in the Ukrainian and Polish Languages / I. 14. Review of the Translated Novel Godfather by Mario Puzo //
Levchuk // Scientific Herald of the Volyn State University. – Publishing House of the Vsesvit Journal : Reviews of the For-
Lutsk : Vezha, 2003. – # 12. – P. 267-272. eign Authors’ Works and their Translations (1973). –
7. Mytrophanov V. Review of the Novel To Kill a Mockingbird TsDAMLM of Ukraine. – Fund # 806, Description # 3, Case
by Lee Harper, L, 1960. 2 variants / V. Mytrophanov. – # 29. – 21 p.
TsDAMLM of Ukraine. – Fund # 1061. – Description # 1. – 15. Rosnyanska R. My Meetings with Ye. Sverstyuk / R.
Case # 57. – 12 p. Rosnyanska // Yevhen Sverstyuk. Selected. – Suchasnist, Li-
8. Mytrophanov V. Review of the Ukrainian Translation from brary of Prologue and Modernity, Part 133, 1979. – P. 245–
English of the Novels The Great Gatsby and Tender is the 267
Night by F. S. Fitzgerald (Translator M. M. Pinchevskyi) / 16. Sushkova O. Methodological Guidance for Workshops in
V. Mytrophanov. – TsDAMLM of Ukraine. – Fund # 1061. – Analytical Genres for the Full-time Third Year Students Ma-
Description # 1. – Case # 31. – 6 p. joring in Journalism / Compiled by Senior Lecturer O. Su-
9. Mytrophanov V. Review of the Ukrainian Translation from shkova. – Sumy : Summy State University, 2006. – 29 p.
English of the Novel The Pathfinder by J. F. Cooper (chap- 17. Shmiher T. Translation Reviews by Hryhoriy Kochur / T.
ters ХХІ-ХХХ). Unknown Translator / V. Mytrophanov. – Shmiher // Inozemna Philologia. – IS. 127, PT. 2. – P. 94-97
TsDAMLM of Ukraine. – Fund # 1061. – Description # 1. –
Case # 24. – 6 p.
In-house Review as a Subtype of Translation Studies Analysis

O. R. Zubchenko
Abstract: The article characterizes the Translation Studies review on the basis of the in-house reviews for translations from the
American prose (1960-80ies). In particular, the author describes the role, structure as well as main and optional microtopics of the in-
house translation reviews. It has been defined that they bear prospective character and aim to improve the quality of translation.
Keywords: in-house translation review, review-recommendation, translation, microtopic, American literature
Внутренняя рецензия как тип переводческого анализа

О. Р. Зубченко
Аннотация. Статья характеризует переводческую рецензию на основе внутренних рецензий на переводы из американской
прозы (1960-80-е). В частности автор описывает роль, структуру, а также основные и факультативные микротемы внутрен-
них переводческих рецензий. Определено, что им свойственный проспективный характер и что они должны улучшать каче-
ство перевода.
Ключевые слова: внутренняя переводческая рецензия, рецензия-рекомендация, перевод, микротемы, американская лите-
ратура
73
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
74

Seanewdim Philology V 35 Issue 125

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Philology V 35 Issue 125

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Philology V 35 Issue 125

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

www.seanewdim.

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

V(35), Issue 125, 2017

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING

ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY

UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK

Language Mind as a Mediator of Culture Interiorization

Հեքիաթի ազգային առանձնահատկությունների թարգմանության որոշ խնդիրների շուրջ

Language Mind as a Mediator of Culture Interiorization

Paper received 05.04.17; Revised 11.04.17; Accepted for publication 14.05.17.

Inrtoduction. As a notion that combines linguistic, philo- K. Goloborodko, O. Malenko, A. Taranenko,

Языковое сознание как медиатор интериоризации культуры

Հեքիաթի ազգային առանձնահատկությունների

Ամեն մի ժողովրդի հեքիաթների մեծ մասը որն ապահովում է պատկերի համարժեք

հեքիաթում: Սակայն քանի որ վերոհիշյալ արտահայտված ոճական-հուզական, ինչպես նաև

Some problems in the translation of national peculiarities of fairy tales

О некоторых проблемах перевода национальных особенностей сказок

Своєрідність художньої деталі в поетикальній системі ліричного

Paper received 29.03.17; Revised 02.04.17; Accepted for publication 05.03.17.

Своеобразие художественной детали в поэтикальной системе лирического нарратива сборника Я. Щоголева

Крізь заборони і мовчання: згадки про творчість

Гендерные особенности агрессивного вербального поведения

Gender features of aggressive verbal behavior of men and women

Структурний аналіз термінів правових актів ЄС (на матеріалі англійської,

Термінологічна лексика європейського права в сучас- c. 51];

На основі лексикографічних джерел та довідкової му відношенні представлені таким чином – 35,1% та

залежним: block exemptions, community bridge, employment

лучення цих слів є терміном: складні, складені, абревіатури та терміносполучення.

The evolution of pronominal constructions with 4 and more

Paper received 25.03.17; Revised 29.03.17; Accepted for publication 01.04.17.

Эволюция 4-х и более компонентных конструкций с местоимениями в английском языке

Concept Bullying in Juvenile Fantasy Prose: Cognitive Discursive Approach

Paper received 16.04.17; Revised 18.04.17; Accepted for publication 20.04.17.

REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED

Концепт БУЛИНГ в англоязычной детской прозе жанра фентези: когнитивно-дискурсивный подход

Загальні принципи перекладу архаїчної лексики

Paper received 23.03.17; Revised 26.03.17; Accepted for publication 28.03.17.

Общие принципы перевода архаической лексики

General principles of translating archaic words

Специфіка текстів податкових законів німецького законодавства

Paper received 12.04.17; Revised 15.04.17; Accepted for publication 18.04.17.

The specific of texts of fiscal law of German law

Специфика текстов налоговых законов немецкого законодательства

Rendering indefinite-personal actant subjects:

Paper received 25.03.17; Revised 09.03.17; Accepted for publication 01.04.17.

REFERENCES: ILLUSTRATION MATERIAL

Передача неопределенно-личных актантных подлежащих: англо-украинское направление перевода

Від парадоксальності до афористичності – один із шляхів

Paper received 12.04.17; Revised 17.04.17; Accepted for publication 18.04.17.

From paradoxicality to aphorism – one way of creating Ukrainian proverbs

От парадоксальности к афористичности – один из путей создания украинских паремий

Міфологічні голограми як важливий інструментарій архетипної критики

Paper received 09.04.17; Revised 14.04.17; Accepted for publication 16.04.17.

Sexuality as ‘universal illness’ in David Lodge’s novels

Сексуальность как “универсальная болезнь” в романах Дэвида Лоджа

Екзистенційне спрямування прози В. Нестайка

Ekzistencia spravania prose V. Nestayko