Seanewdim Philology IV 20 Issue 85

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
www.seanewdim.com
Science and Education a New Dimension. Philology, IV(20), Issue: 85, 2016 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
III(20), Issue 85, 2016
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION
Philology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, De- Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, University, Belarus
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle
upon Tyne, United Kingdom Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, asso-
ciated professor, head of the Department of Mathematical Analy-
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National sis, Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tash-
Institute of Education, Yerevan, Armenia kent State edagogical University, Uzbekistan
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the De-
of the Universityof West Hungary partment of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity,
Russia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Facul-
ty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and Eco- Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department
nomics in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State Univer-
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Depart- sity, Armenia
ment of methodology of teaching mathematics andinformation Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, De-
technology, Bryansk State University named after Academician partment of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National,
IG Petrovskii, Russia University of Cherkasy, Ukraine
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Depart- Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor
ment of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject tech-
University, Ukraine nologies, Astrakhan state university, Russia
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication,
University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria Head of department of political analysis of the Vernadsky Natio-
nal Library of Ukraine
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sci-
ences, Hungary, Budapest Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
professor, Head of the Department of Sociology and Social Work, Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Lviv Polytechnic National University, Ukraine Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof.
habil., Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor
National University and Head of the department of Psychology Plovdiv University
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of „Paisii Hilendarski”, Bulgaria
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department
in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Peda-
gogical University, Russia
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department
of Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil.,
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, De-
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor
partment of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversi-
and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in
ty, Belarus
Tambov, Russia
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of
Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
the Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan
Hungary
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor,
Head of the department of general and differential psychology,
South Ukrainian National Pedagogical University named after
K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript
meets the highest ethical standards for authors and coauthors. Each author acknowledges that fabrication
of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective
reporting of data with the intent to mislead or deceive, as well as the theft of data or research
results from others. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the
accuracy, credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. All the articles
are published in author's edition.
The journal is listed and indexed in:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95
GLOBAL IMPACT FACTOR 2013: 0.545; 2014: 0.676;
2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
GOOGLE SCHOLAR
CONTENT
Функційна інтерпретація прецедентних релігійних феноменів у художньому дискурсі (на

матеріалі української художньої прози кінця ХХ – початку ХХІ століття)
А. А. Берестова............................................................................................................................................ 7
Генезис художественной концептуализации в диахроническом аспекте
Д. А. Чистяк................................................................................................................................................. 12
Інтенсифікатори суб’єктивної та об’єктивної оцінки в українському щоденниковому дискурсі
Л. В. Дейна.................................................................................................................................................... 16
Українська девіатологія: стан і перспективи розвитку
Х. Ю. Дяків................................................................................................................................................... 20
Сатирично-гумористичні оцінно-характеризувальні власні імена в художньому тексті
О. С. Горбач.................................................................................................................................................. 25
Эволюция концептов ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ и средств их актуализации в американском
кинодискурсе
И. А. Котова............................................................................................................................................ 29
„Mensch-Stadt“ Beziehungen im Roman “Adenauerplatz” von F. Ch. Delius
M. Melnyk...................................................................................................................................................... 35
Структурно-семантичні особливості латинськомовних сфрагістичних написів
Х. В. Мосаковська........................................................................................................................................ 39
Семіотичні особливості мовленнєвого жанру «невдоволення»
Т. V. Нікітюк................................................................................................................................................ 43
Зіставлення основ Шекспірової гри слів в оригіналі та українських перекладах
О. З. Олексин................................................................................................................................................ 47
Моделювання когнітивної карти матримоніального конфліктного художнього дискурсу
І. М. Осовська, А. М. Гуцол.......................................................................................................................... 51
Precedent proper nouns in genre twitting in English-language Internet-communication
V. V. Samarina, T. L. Polyakova................................................................................................................... 56
Sound symbolism in female images creation (based on American song folklore)
H. Stashko...................................................................................................................................................... 60
Контент-анализ конституционного дискурса Германии: диахронический аспект
М. Г. Сушко-Безденежных.......................................................................................................................... 64
Сільськогосподарська термінологія: етимологія та особливості перекладу
К. В. Тішечкіна............................................................................................................................................. 68
Від утопії до антиутопії: роман М. Хвильового «Вальдшнепи» у контексті жанрової ідентифікації
І. Ткалич................................................................................................................................................. ...... 72
Frequency pattern of speech act of categorical/non-categorical consent in business discourse
А. A. Yumrukuz............................................................................................................................................... 76
Семантичне спотворення слів української мови у ХХ столітті на підставі семантичного
дослідження одиниць площа і майдан
О. І. Южакова.............................................................................................................................................. 80
Інтернетлор Революції гідності: традиція та новаторство
Я. А. Закальська............................................................................................................................................ 85
Функційна інтерпретація прецедентних релігійних феноменів у

художньому дискурсі (на матеріалі української художньої прози
кінця ХХ – початку ХХІ століття)
А. А. Берестова
Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна
Paper received 25.03.16; Revised 20.04.16; Accepted for publication 10.04.16.
Анотація. У пропонованій статті дослідник на матеріалі української художньої прози кінця ХХ – початку ХХІ століття
здійснює спробу визначити основні функції прецедентних одиниць релігійного походження в художньому дискурсі. Автор
розвідки доходить висновку, що прецедентні релігійні феномени, репрезентовані в творах сучасної української художньої
літератури, виконують функції налаштування й прогнозування, метафоризації, експресивної насиченості й традиційно-
звичаєвої ідентифікації, а також інформативно-сигнальну, номінативно-інформативну, людичну, персуазивну, повчально-
виховну й сюжетно-композиційну функції.
Ключові слова: прецедентний релігійний феномен, прецедентна одиниця, художній дискурс, функція.
Вступ. Складна природа прецедентних феноменів Р. Іваничука «Євангеліє від Томи» і «Торговиця»,
обумовлює особливості їх функціонування загалом і в А. Кокотюхи «Чорний ліс», «Справа отамана Зелено-
художньому дискурсі зокрема. Відновлюваність пре- го» і «Осінній сезон смертей», Б. Коломійчука «Люд-
цедентних феноменів у мовленні та реінтерпретова- висар. Ігри вельмож», В. Лиса «Соло для Соломії» і
ність в інших знакових системах визначається їхньою «Століття Якова», М. Матіос «Нація» і «Черевички
здатністю відігравати роль еталону культури, функціо- Божої Матері», повісті-есея Р. Горака «Твого ім’я не
нувати у вигляді згорненої метафори і бути символом вимовлю ніколи» та історичних повістей В. Шевчука
певного феномена чи ситуації. «Біс плоті» та «Закон зла».
Стислий огляд публікацій з теми. Дотепер у нау- У роботі були застосовані такі методи досліджен-
ковій літературі розглядалися лише функції біблеїзмів ня: описовий (аналіз генетичних і типологічних особ-
як прецедентних одиниць. Так, О. М. Прибитько, ана- ливостей прецедентних релігійних одиниць), герме-
лізуючи особливості репрезен-тації біблеїзмів у мові невтичний (дослідження походження релігійних пре-
газет, дійшла висновку, що основна функція біблеїз- цедентів), стилістичний (характеристика функціональ-
мів, використаних у газетних публікаціях, – номіна- ного навантаження прецедентів), контекстуальний
тивна, проте спостерігаються і ситуації вияву персуа- (аналіз мікро- і макрооточення, в якому функціонує
зивної (функція переконання) й людичної (мовна гра) прецедентна релігійна одиниця).
функцій [6]. У свою чергу, Г. В. Романова зауважує, Результати та їх обговорення. Розглянемо функції
що у поезіях М. І. Цвєтаєвої біблеїзми виконують но- прецедентних релігійних феноменів у зв’язку з особ-
мінативну, референтну функції, а також функцію об- ливостями їхньої локалізації у тканині художнього
разних засобів, експре-сивної насиченості й акцен- тексту. Досліджувані прецедентні одиниці засвідчені в
тування тієї чи тієї властивості [7]. Звертаючись до передтекстовій і внутрішньотекстовій позиціях.
проблеми функціонування біблеїзмів у поетичних Одним із структурних елементів художнього твору,
творах І. Римарука і В. Герасим᾿юка, Т. Ю. Кальченко що займає передтекстову позицію, є заголовок (назва).
наголошує, що прецедентні феномени релігійного по- Однак таке розміщення не вказує на його відокрем-
ходження здатні виконувати організаційну, аксіологіч- леність від «тіла» тексту, а навпаки, підкреслює його
ну, характеризаційну, експресивну функції [2, с. 120– функційну важливість: на думку С. Д. Крижановсь-
132]. Л. О. Хрячкова у свою чергу говорить про те, що кого, заголовок – це «не шапка, а голова, яку ззовні до
М. А. Булгаков удається до використання біблійних тіла не прилаштуєш» [3, с. 17]. Назва презентує текст і
імен, афоризмів й окремих фрагментів біблійного подає першу інформацію про нього.
тексту з метою лаконічного передавання значного об- Так, назва роману В. Лиса «Соло для Соломії» міс-
сягу інформації (номінативна функція), обґрунту- тить ім’я, яке неодноразово згадується в Біблії (Мт.
вання авторської думки (персуазивна функція) й 27:56; Мр. 15:40; Мт. 20:20; Мр. 16:1 та ін.) і
обігравання якоїсь ситуації (людична функція) [8]. підтвердження цього припущення знаходимо на сто-
Оскільки джерелом прецедентних одиниць є не рінках роману, коли сама головна героїня – дівчина
лише Біблія, а й інші релігійні тексти, уважаємо за Соломія – розмірковувала про свою долю, про те, хто
доцільне розглянути прецедентні релігійні феномени, вона є: По небі й то хмари пливуть, а десь там, у
що виступають органічним складником ідейно- незвіданій, недоступній для ока височині – Бог і
художньої картини, відтворюваної у тих чи тих худож- янголи. І неїн янгол. Чи янголиця. Свята Саломея-
ніх творах сучасної української літератури, з позиції мучениця, котра за віру християнську муки й смерть
їх функційної актуалізації відповідно до творчого прийняла. Правда, казали батюшка, що була й інша
задуму митця. Саломея. Тая, що голову Івана Христителя захотіла.
Мета статті – визначити основні функції преце- Чи то не Саломея була? Щось у голові переплута-
дентних одиниць релігійного походження в сучасному лось. … Що значить це слово? Що вона сама значить
українському художньому дискурсі. на сім світі? (В. Лис). Назва ще одного твору цього ж
Матеріали і методи. Матеріал для дослідження письменника – роману «Століття Якова» – підштов-
був дібраний із романів М. Дочинця «Криничар», хує до роздумів над постаттю апостола Якова – Якова
7
Алфеїва (Мт. 10:3; Мр. 3:18; Лк. 6:14; Дії 1:13, 15:1– різних релігійних текстів, що потрактовуються в на-
34) – автора Соборного послання до християн з юдеїв шій роботі як прецедентні.
і постаті Якова – сина Ісаака (1М. 25:22, 25:26, 25:29– Як засвідчили спостереження, прецедентні релігій-
34, 27:27–29) – третього біблійного патріарха, який ні тексти як епіграфи можуть нести змістовно-
після тривалих років розлуки возз’єднався зі своїм фактуальну та змістовно-концептуальну інформацію.
сином, як і герой твору В. Лиса наприкінці життя та- Прикладом передавання змістовно-фактуальної ін-
кож возз’єднується зі своїм сином Артемом. формації є рядки з Євангелія від Матвія: Увіходьте
Називання творів із використанням прецедентних тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка
релігійних одиниць притаманне і Р. Іваничукові. Од- дорога, що веде до погибелі, – і нею багато хто
ним із прикладів є назва його апокрифічного роману ходить. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що
«Євангеліє від Томи», яка відразу відсилає читача до веде до життя, – і мало таких, що знаходять її!
неканонізованої офіційною християнською церквою (Мт. 7.13–14), які В. Шкляр обрав за епіграф до
збірки висловлювань, сцен і діалогів з Ісусом «Єван- роману «Ностальгія». Тринадцятий і чотирнадцятий
гелія від Томи», в якій дванадцятий апостол Тома вірші сьомого розділу Євангелія від святого Матвія
викладає вчення Христа не через сліпу віру, а через задають тему, яку підхоплює твір, що йде після них:
думку й осмислення. А отже, і Тома Р. Іваничука спо- пошук своєї складної дороги в житті головним героєм
нукає читача через пошук дійти розуміння, «що всі ми Миколою і віднайдення себе в цьому пошуку.
є вічності невід’ємною часткою, яка само-зуживається Інформацію про концепцію художнього твору да-
і відновлюється воскресінням у наступних поколін- ють вірші із Соборного послання апостола Якова, які
нях» (Р. Іваничук). В. Лис ставить епіграфом до свого роману «Століття
Сказане доводить, що прецедентні релігійні одини- Якова»: Що таке життя ваше? Пара, яка з’яв-
ці (здебільшого імена), що є складником назви худож- ляється на хвильку, а потім зникає (Як. 4:14). Крім
нього твору, виконують інформативно-сигнальну нагадування про минущість життя, прозаїк підказує
функцію, тобто не лише називають певне ім’я чи по- читачеві, що життя героя його книги, як і кожної
дію, а й подають сигнал до сприйняття закодованої в людини – то «драма боротьби людини зі світом за
тексті інформації. власну душу» [1, с. 6].
Один з історичних романів І. Корсака має назву Як зауважує Н. А. Кузьміна, «епіграф є надзвичай-
«Діти Яфета», відсилаючи читача до біблійних но енергетично потужним знаком і виступає для
оповідей про те, що нащадки Ноєвого сина Яфета читача як імпульс, який спонукає до дії широкі сфери
були пращурами європейських народів. Проте преце- індивідуальних асоціацій» [4, с. 147]. У зв᾿язку з цим
дентне релігійне ім’я, використане в заголовку твору, можемо стверджувати, що прецедентний релігійний
не є прямою вказівкою на його можливих персонажів текст у ролі епіграфа виконує не власне інформативну
чи події, але виступає засобом створення метафо- функцію, подаючи певну змістовну інформацію, а
ричного образу: діти Яфета – це український народ, функцію налаштування на рецепцію художньої опо-
який століттями боровся за волю рідної землі. І в цій віді й прогнозування імовірного розвитку тематичної,
боротьбі йому немало допомагав В᾿ячеслав Липин- сюжетної чи концептуальної лінії сприйманого твору.
ський, «поляк за походженням, але українець за Прецедентні феномени, джерелами яких є релігійні
групою крові», постаті якого і присвячений цей роман книги, активно представлені і в «основному тілі»
і який вірив, що прийде час і «нащадки Яфетові» всі художнього твору, тобто займають внутрішньо-тексто-
почуватимуться дітьми України й «усі добровільно ву позицію. Вони можуть виступати обов’язковим
візьмуть на себе відповідальність за неї». Можливість складником того чи того компонента сюжету як
реалізації прецедентного релігійного імені як потен- «способу естетичного освоєння й осмислення та
ційного образного засобу вказує на те, що досліджу- організації подій, руху характерів у художньому часі й
вані одиниці виконують також і функцію просторі» [5, с. 666].
метафоризації. У вихідній частині сюжету художнього твору пись-
Підтвердження правомірності сказаного виявляємо і в менники за допомогою прецедентних імен, зокрема
основній сюжетній частині художнього твору. Так, у агіонів, що входять до складу геортонімів, окрес-
романі Б. Коломійчука спостерігається зразок метафо- люють час дії чи події, яка є відправною в розвитку
ричного називання представників єврейського народу: сюжетної лінії, як-от в оповідці М. Матіос «Юр᾿яна і
[За мить у корчму вскочив жид. Довгопол»: За тиждень до Дмитрія Юряна вже
– Ой, вей! – вирвалось у нього, коли побачив свого знала, що буде мати в хаті гризоту (М. Матіос), або
відвідувача, що спокійнісінько наминав їжу за обидві романі М. Дочинця «Криничар»: Спекотного проліт-
щоки. тя року Божого 1728, на Федора-колодязника … в
Слідом зайшли жовніри.] княжому городі Мукачеві на торжищі Піяц було
– Ой, вей! – знову вигукнув нащадок Мойсея до них здвигнуто залізного боввана (М. Дочинець). Таке вжи-
(Б. Коломійчук). Тут, як і в попередньому прикладі, вання прецедентних релігійних імен вказує на мож-
прецедентне релігійне ім’я виступає компонентом об- ливість виконання ними номінативно-інформатив-
разної назви. ної функції, оскільки не лише називається певний
Ще одним знаковим елементом художнього твору, день, а й подається інформація про час розвитку
що займає передтекстову позицію, є епіграф. Сучасні художньої дії.
майстри красного письменства активно використову- Номінативно-інформативну функцію виконують не
ють у ролі епіграфів нетрансформовані цитати з лише геортоніми але й бібліоніми. Наприклад,
Р. Горак в одному з епізодів повісті-есея «Твого ім’я
8
не вимовлю ніколи» пише: Пан Франко прогнав груди до грон виноградних (Пісн. 7:8 – А. Б.). Запах
Целіну з хати. Пані Грозик готова була поклястися на пахощів твоїх, дочко Єрусалима, – понад усі бальзами,
Євангелії, що говорила істинну правду (Р. Горак) – (Пісн. 1:3 – А. Б.) очі твої – мов дрозди край весняних
ужитий тут клерикальнім Євангеліє покликаний не потоків…» (Пісн. 12:5 – А. Б.); трансформоване шля-
лише назвати священну книгу, а підкреслити її важли- хом заміни компонента: в оригіналі – мов голубки)
вість у житті кожного християнина: присяга на ній є «Ходи, мій коханий, у поле, там я любов’ю тебе
підтвердженням правдивості його дій і вчинків. В обдарую (Пісн. 7:12–13 – А. Б.) …» (Р. Іваничук). Зако-
історичній повісті «Біс плоті» В. Шевчук викорис- хані Корнель і Сальомея у романі Р. Іваничука «Тор-
товує один із депрекатіонімів: Потому Климентій говиця» висловлюють свої почуття не звичай-ними,
звівся на коліна й прочитав молитву «Господи Ісусе буденними, словами, а вплітають у свої репліки вірші
Христе, Боже наш, із безначального і за всюдису- Пісні над піснями: граючи поетичними рядками, «во-
щого ти отця», силу й міць якого попросив на пере- ни у щасливу мить зближення перемінюються враз із
могу та вигнання всілякої диявольської потуги, яка замарганих невільників буденної праці у жерців любо-
чинить насилля над рабою Божою Тодосією… ві» (Р. Іваничук). Це підтверджує можливість виконан-
(В. Шевчук) з метою поінформування читача про ня прецедентними релігійними текстами людичної
наміри свого персонажа, а не лише для називання функції.
молитви як такої, окрім того, письменник вказує на те, В історичній повісті В. Шевчука «Закон зла» спо-
що жодна дія справжнього християнина не може бути стерігаємо такі рядки:
виконана без відповідної молитви. … я й так побоююсь, що переобтяжую повість
Спостереження показали, що в більшості опрацьо- документальним матеріалом, але те вчинити мені
ваних художніх творів письменники зображують потрібно, бо історія, оповіджена тут, не просто
життя українського народу як таке, що підпоряд- собі цікавий чи разючий випадок із життя, має вона
ковується давнім релігійним звичаям. Це засвідчуєть- безсумнівно притчевий підтекст, бо, як сказав ще
ся не лише прикладами про характерне позначення премудрий Соломон: «Хай послухає мудрий – і при-
часу через називання релігійних свят, як-от: Іванка множить науку, а розумний здобуде хай мудрих
лежить лицем у траву – плаче. Аби ходила до Бого- думок, щоб пізнати ту притчу та загадкове
родиці, аби ходила до Покрови, Дмитрія чи й до говорення, слова мудреців та їхні загадки» (При-
самого Миколая – але вона його знайде, оте дурне повісті 1:5–6). А євангеліст Матвій, пояснюючи, чому
теля Елі… (М. Матіос); Нарешті німцям урвався ісус Христос говорив до людей, і без притчі нічого Він
терпець. На початку цієї зими, незабаром після їм не казав, щоб справдилось те, що казав був пророк,
Водохреща, Бунчук поїхав до Здолбунова й не повер- промовляючи: «Відкрию у притчах вуста Свої, роз-
нувся (А. Кокотюха), але й іменуванням новонародже- повім таємниці від почину світу» (Матвій 13:34–
них дітей за церковним календарем: … А погортавши 35). Отож і я беру на себе сміливість коли не розкри-
книжницю, прорік, що цей день – то є день пре- ти, то вказати на одну із таємниць «від почину
подобної Руфини, то так і належить новонарод- світу» (В. Шевчук). За допомогою процитова-них
жену назвати. Руфиною. … – А ни мона якось по- прецедентних текстів оповідач аргументує вибір саме
інакшому? / – По-інакшому? – Око батюшки приска- такої форми оповіді: художній виклад перемежований
лилось, а затим подивилось пильно-зважуюче. – документальними «врізками», що допомагають чита-
Василисою або Домною мона. Бо їх, велико- чеві краще зануритися у відтворю-ваний художній час
мучениць, день якраз випадає після Руфини. / – Хоче- і, маючи «притчевий підтекст», сприяють його повній
мо Марією назвати. На честь пресвятої Діви Марії. рецепції. Таке використання прецедентних релігійних
У котрої завтра іменини. І Пречистої (В. Лис), чи одиниць вказує на їхні потенції щодо виконання
характерною поведінкою в ті чи ті дні релігійних свят: персуазивної функції.
Пан завжди вітався з Микитою, часом давав п'ятака, В іншому історичному творі В. Шевчука виявляємо
коли той запопадливо відчиняв браму, на Великдень випадок уживання прецедентних релігійних імен як
та Різдво обдаровував рублем (А. Кокотюха); У них у експресивного засобу: … і зашепотів вірша про імена
селі на першу Пречисту завжди храм (М. Матіос) та Бозькі, бо хоча й диявол має різні наймення: сатана,
ін. Такий спосіб використання прецедентних релігій- чорт, щезник, люципер, нечестивий, – у Бога тих
них імен дозволяє говорити про виконання ними імен куди більше: Христос, Спас, Збавитель, Скупи-
функції традиційно-звичаєвої ідентифікації пред- тель, Світу Творець, Цар Слави, Вседержитель,
ставників українського народу. Недовідомий, Спаситель, Людинолюбець, Бог, Гос-
Досліджувані мовні одиниці, засвідчені в такому подь, Тройця, Отець, Святий Дух – і ніхто не може
компоненті сюжету, як розвиток дії, вживаються для порахувати тих імен, адже може йменуватися
обігравання певної ситуації, учасниками якої виступа- Таїною, і Природою, і Всесвітом, і Тим, що є все, і
ють персонажі художнього твору, як-от: Вічністю, і ще, ще – Господи, думав він, який я справ-
«Хай не лякає нас доля Овідія – цей гріх вартий ді нікчемний, мізерний і малий у цьому світі…
смерті. На моєму ліжку вночі я шукала того, хто (В. Шевчук). Створення полярної значеннєвої пари
полюбить мене, (Пісн. 3:1 – А. Б.) я чекала тебе, мій орконім – теонім вже є емоційно-насиченим прийо-
Соломоне, слідом ходила за тобою, поки не спіймала у мом, який посилюється нашаруванням синонімічних
свої руки гарячі…» одиниць. Окрім того, в наведеному уривку є ще одна
«Двоє грудей твоїх, як два оленятка, (Пісн. 4:5 – опозиція Бог – персонаж твору: герой оповіді усвідом-
А. Б.) а любов моєї Суламіфи солодша за вино… (Пісн. лює свою малість на тлі величі Всевишнього. Такий
1:2 – А. Б.) Став до пальми подібний твій стан, твої спосіб уживання прецедентних релігійних імен за-
9
свідчує, що вони можуть не лише декорувати худож- Характерним є те, що наведені ілюстрації не віді-
ню оповідь, але й сприяють посиленню емоційної грають роль декоративно-образного засобу, за допо-
виразності тексту, а отже, виконують функцію могою якого той чи той письменник прикрашає свою
експресивної насиченості. художню оповідь, а звернені вони до кожного читача
У рядках В. Базіва: Юрба ревіла. Вона це робить задля його духовного пробудження й удосконалення
завжди однаково і самовіддано. Так само, як вона духовного життя. Це дає підстави говорити про той
майже дві тисячі літ тому ревіла на порозі палацу факт, що прецедентні релігійні тексти в художньому
Понтія Пілата: «Розіпни його! Розіпни!» (В. Базів) і творі виконують повчально-виховну функцію.
Велетенську скульптуру Ісуса під хрестом несли до Усі попередньо наведені ілюстрації, виконуючи
лісовоза сотні тремтячих – чи то з перепою, чи з від- відповідне функційне навантаження, так чи так впли-
чуття важливості історичного моменту – молоде- вають і на сюжетну організацію художнього твору,
чих. Вічна мелодія злитих воєдино сердець народного, проте не прямо, а дотично, що не дозволяє нам гово-
сліпого й кровожерного моноліту «Розпни його!» рити про безпосередню участь прецедентних релігій-
звучала в оновленій модерній інтерпретації – «Ленін! них феноменів у сюжетотворенні. Проте в романі
Партія! Комсомол!». Натовп ревів у язичницькому А. Кокотюхи «Осінній сезон смертей» були виявлені
ритмі цю пресвяту трійцю матеріалістичної релігії зразки вживання аналізованих мовних одиниць, які
людиноненависництва й боговідступництва (В. Базів) стали основою розгортання головної сюжетної лінії:
вбачаємо оновлену інтерпретацію письменником фра- … якщо хтось колись прочитає мої нотатки, то зро-
зи «Розпни його!», що сприймається по-особливому зуміє, що я не вбивав, а страчував тих, хто порушив
гірко: люди в ім’я безбожництва прагнуть знищити найсвятіші закони моралі, хто насміхався з самого
все, що пов’язане з Богом та й самого Бога. Слово- поняття Кохання. Чи маю я право страчувати, запи-
сполучення «пресвята трійця», у «матеріалістичній таєте ви? А ті, хто засуджує на смерть, сидячи в
релігії» трансформується із священного в саркастичне суддівських кріслах, хіба безгрішні? Не судіть, щоб і
і звучить в’їдливо, ніби вказуючи, що трійця, в основі вас не судили, – ось мудрість. І коли є на світі люди,
якої немає Бога, не може бути пресвятою. які вважають, ніби мають право засуджувати на
Аналіз опрацьованих художніх творів доводить, що смерть або милувати, то чим я гірший від людей, що
сучасні українські письменники вводять прецедентні виконують вироки, очищуючи світ від скверни
релігійні одиниці в мовлення персонажів чи в мовлен- (А. Кокотюха). Автор уводить у свій текст елемент
ня оповідача з виховною метою. Такий зразок спосте- Нагірної проповіді «Не судіть, щоб і вас не судили;
рігаємо в романі В. Лиса «Соло для Соломії», де свя- бо яким судом судити будете, таким же осудять і
щеник – отець Андроній – наставляє на шлях істини при- вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють
хожанина, котрий просить дати його доньці гарне ім’я: вам» (Мт., 7:1), який персонаж твору використовує як
– Руфиною? – Антін не на жарт злякався. Аж підґрунтя для своїх дій і виправдання для себе,
всередині похололо. – Змилуйтесь, батюшко. Тож оскільки взяв на себе місію Найвищого Судді: Пекло
якесь жидівське ім’я. не квапилося брати до себе тих, хто паплюжив святі
– Жидівське, кажеш? – отець Андроній примружив почуття людини, яку я люблю більше за життя. Вона
око, а потім значливо підняв вказівного пальця. – У хворобливо переживала це все. І тоді я знайшов вихід.
Христа нема ані елліна, ні єврея, а є паства Божа. Я шукав його дуже довго і ще вагався, чи маю право
Отак-то, сину мій (В. Лис) – прозаїк використовує брати на себе місію Найвищого Судді. Зрештою я
усічену й трансформовану цитату з Послання святого вирішив: їх усіх треба попередити про кару за земні
апостола Павла до галатів: Немає вже іудея, ані гріхи (А. Кокотюха). Саме уривок першого вірша сьо-
елліна; нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, мого розділу з Євангелія від Матвія є відправною
ані жіночої: бо всі – один у Христі Ісусі (Гал. 3:28). точкою в розвитку сюжету: аспірант Максим скоює
Подібні приклади виявляємо в оповідці М. Дочинця низку вбивств у студмістечку, жертвами яких стають
«Куполи любові»: Дві тисячі років тому молода мати молоді вродливі дівчата, які, на його думку, поводи-
у Віфлеємі народила сина. Народила для себе. А його лися не так, як належить. Проте тут спостерігається
від неї забрали люди, а потім – Бог. Правда, встиг він взаємодія двох протилежних речей: біблійна мудрість
ще заповісти: будуйте храми на скелі! (М. Дочи- вчить не судити, а герой роману, апелюючи до неї,
нець), де сам автор дає цю настанову, апелюючи до навпаки, виступає суддею, який робить світ чисті-
Євангелія від Матвія, в якому Господь звернувся до шим. Й один із прикінцевих епізодів яскраво ілюструє
апостола Петра зі словами: «Блаженний ти, Симоне, це: І я сьогодні покараю її, тільки щоб довести: ніхто
сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце явили, але мій не заважатиме мені робити світ таким, яким він має
небесний Отець. І кажу тобі, що ти скеля; на скелі бути. Я звільню його від усякої аморальної гидоти
оцій побудую я Церкву Свою, – і сили пекельні не (А. Кокотюха). Така полярність судження і дії сприяє
переможуть її» (Мт. 16:17-18). У посланні святого більш гострому сприйняттю зображуваного читачем.
апостола Павла до ефесян сказано: «Отож Усе це вказує на те, що прецедентні релігійні фено-
пам’ятайте, що ви … збудовані на основі апостолів і мени, зокрема прецедентні релігійні імена і преце-
пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос, дентні релігійні висловлювання можуть виконувати в
що на ньому вся будівля улад побудована, росте в художньому тексті сюжетно-композиційну функцію,
святий храм у Господі, що на ньому і ви разом виступаючи основним смисловим осередком, який дає
будуєтеся Духом на оселю Божу» (Еф. 2:11–22). Отже, поштовх до розгортання усіх подій твору.
письменник говорить про створення кожної особис- Висновки. Висловлене дає підстави стверджувати,
тості на основі віри в Бога. що прецедентні релігійні феномени, репрезентовані в
10
творах сучасної української художньої літератури, сигнальну, номінативно-інформативну, людичну, пер-

виконують функції налаштування й прогнозування, суазивну, повчально-виховну й сюжетно-компози-
метафоризації, експресивної насиченості й тради- ційну функції, а отже, несуть функційне навантаження
ційно-звичаєвої ідентифікації, а також інформативно- відповідно до творчого задуму письменника.
ЛІТЕРАТУРА
1. Забужко О. Направду добра книжка / О. Забужко // Лис В. / Е. Н. Прибытько. – Воронеж, 2002. – Режим доступа:
Століття Якова / В. Лис. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, http://cheloveknauka.com/bibleizmy-v-yazyke-sovremennyh-
2014. – С. 5–6. gazet#ixzz2omPqtPAg.
2. Кальченко Т. Ю. Функціонально-семантичні особливості 7. Романова Г. В. Использование библеизмов в поэзии
прецедентних феноменів у поетичних текстах І. Римарука Марины Ивановны Цветаевой [Электронный ресурс]:
і В. Герасим’юка: дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол.
Кальченко Тетяна Юріївна. – Харків, 2014. – 187 с. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» / Г. В. Романова. –
3. Крижановский С. Д. Поэтика заглавия / Воронеж, 2003. – Режим доступа:
С. Д. Крыжановский. – М.: Никитинские субботники, http://cheloveknauka.com/ispolzovanie-bibleizmov-v-poezii-
1931. – 36 с. mariny-ivanovny-tsvetaevoy.
4. Кузьмина Н. А. Интертекст и его роль в процессах 8. Хрячкова Л. А. Отбор и использование библеизмов в
эволюции поэтического языка: монография / художественном наследии Михаила Афанасьевича
Н. А. Кузьмина. – М.: КомКнига, 2007. – 272 с. Булгакова [Электронный ресурс]: автореф. дисс. на
5. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром᾿як, соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01
Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. «Русский язык» / Л. А. Хрячкова. – Воронеж, 2004. –
6. Прибытько Е. Н. Библеизмы в языке современных газет Режим доступа: http://cheloveknauka.com/otbor-i-
[Электронный ресурс]: автореф. дисс. на соискание науч. ispolzovanie-bibleizmov-v-hudozhestvennom-nasledii-
степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» mihaila-afanasievicha-bulgakova#ixzz2omL8hpGh.
REFERENCES
1. Zabuzhko О. A really good book / О. Zabuzhko // Lys V. Pribytko. – Voronezh, 2002. – Access:
Jacob’s century / V. Lys. – Kh.: Klub simeynoho dozvillya, http://cheloveknauka.com/bibleizmy-v-yazyke-sovremennyh-
2014. – P. 5–6. gazet#ixzz2omPqtPAg.
2. Kalchenko Т. Yu. Functional and semantic peculiarities of 7. Romanova H. V. Use of biblicisms in the poetry by Marina
precedent phenomena in poetic texts by І. Rymaruk and V. Ivanovna Tsvetayeva [Electronic resource]: abstract of diss.
Herasymyuk: diss. … cand. philol.sciences: 10.02.01 / on a scient. PhD degree: 10.02.01 “Russian Language” / H. V.
Kalchenko Tetyana Yuriivna. – Kharkiv, 2014. – 187 p. Romanova. – Voronezh, 2003. – Access:
3. Kryzhanovskyi S. D. Headline poetics / S. D. Kryzhanovskyi. http://cheloveknauka.com/ispolzovanie-bibleizmov-v-poezii-
– M.: Nikitinskiye subbotniki, 1931. – 36 p. mariny-ivanovny-tsvetaevoy.
4. Kuzmina N. A. Intertext and its role in the processes of poetic 8. Khyachkova L. A. Selection and use of biblicisms in the
language evolution: monography / N. А. Kuzmina. – M.: artistic heritage of Mikhail Afanasievich Bulgakov
KomKniga, 2007. – 272 p. [Electronic resource]: abstract of diss. on a scient. PhD
5. Literary reference dictionary / R. Т. Hromyak, Yu. I. Kovaliv degree: 10.02.01 “Russian Language” / L. A. Khyachkova. –
et al. – K.: VC “Academia”, 1997. – 752 p. Voronezh, 2004. – Access: http://cheloveknauka.com/otbor-i-
6. Pribytko Ye. N. Biblicisms in the language of modern ispolzovanie-bibleizmov-v-hudozhestvennom-nasledii-
newspapers [Electronic resource]: abstract of diss. on a mihaila-afanasievicha-bulgakova#ixzz2omL8hpGh.
scient. PhD degree: 10.02.01 “Russian Language” / Ye. N.
Functional interpretation of precedent religious phenomena in the artistic discourse (based on Ukrainian prose
of the late 20th - early 21st century)
Berestova A.
Abstract. In the paper the author investigates the main functions of precedent units of religious origin in the artistic discourse on the
material of Ukrainian prose of the late 20th - early 21st century. The researcher concludes that precedent religious phenomena
represented in works of contemporary Ukrainian fiction operate as means of tuning and forecasting, metaphorization, expressive
filling, and traditional and customary identification. They also perform informative signaling, nominative and informative, ludic,
persuasive, instructive and educational, and plot-compositional functions.
Keywords: precedent religious phenomenon, precedent unit, artistic discourse, function.
Функциональная интерпретация прецедентных религиозных феноменов в художественном дискурсе (на материале

украинской художественной прозы конца ХХ – начала ХХІ века)
А. А. Берестовая
Аннотация. В предлагаемой статье исследователь на материале украинской художественной прозы конца ХХ – начала ХХІ
века предпринимает попытку определить основные функции прецедентных единиц религиозного происхождения в
художественном дискурсе. Автор приходит к выводу, что прецедентные религиозные феномены, представленные в
произведениях современной украинской художественной литературы, выполняют функции прогнозирования,
метафоризации, экспресивной насищенности и традиционно-обрядовой идентификации, а также информативно-
сигнальную, номинативно-информативную, людичную, персуазивную, поучительно-воспитательную и сюжетно-
композиционную функции.
Ключевые слова: прецедентный религиозный феномен, прецедентная единица, художественный дискурс, функция.
11
Генезис художественной концептуализации в диахроническом аспекте

Д. А. Чистяк
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, г. Киев, Украина
*Corresponding author. E-mail: [email protected]
Анотація. Статья посвящена анализу проблемы художественной концептуализации в диахроническом аспекте на материале
досократической и классической древнегреческой философии. Установлено, что система эстетических концептов
сформировалась из синкретического мифического мироощущения. Вместе с тем, возникают новые авторские философско-
эстетические концепты в художественном семиозисе: ДУША у Фалеса Милетского и Парменида Элейского, ЕДИНОЕ,
ДУША и НУС у Анаксагора, ЭРОС у Эмпедокла, ВНУТРЕННЯЯ ДУША у Анаксимандра, ДАЙМОН у Гераклита и
Платона, ЭЙДОС, ЭРОС, БЛАГО и СОФРОСИНЕ у Платона, а также ДИНАМИС, ФОРМА и ЭНТЕЛЕХИЯ у Аристотеля.
Ключевые слова: художественный концепт, поэтика, символ, авторская картина мира, когнитивная лингвистика.
Актуальность исследования особенностей художест- лингво-поэтического, лингвокогнитивного и лингво-

венной концептосферы обуславливается все более мифо-поэтического методов исследования философ-
широкой разработкой проблематики авторских кар- ских и художественных произведений.
тин мира как в русле когнитивной лингвистики, так и Самый ранний этап художественной концептуали-
смежных дисциплин в контексте антропоцентри- зации в западноевропейском культурном ареале сле-
ческой парадигмы современных филологических дует связать с наследием древнегреческой философ-
исследований. При этом недостаточно исследована ской мысли. При этом важно сделать оговорку, что и
проблема соотношения языковой и эстетической сто- в мифопоэтических художественных текстах при-
рон художественной концептуали-зации, а также спе- сутствуют некоторые соображения относительно при-
цифической корреляции образной и когнитивной роды художественного начала, обусловленные преж-
составляющих художественного семиозиса. В то же де всего божественным наитием. Так, в поэме Гесиода
время, ключевой особенностью текстового семиозиса «Теогония» творческое мышление связано с мифи-
нам видится включенность динамических процессов ческим комплексом Музы и соответственно – с Зев-
художественной концептуализации в широкий кон- сом. Инвокация Гомера к Музе в зачине «Одиссеи»
текст семиосферы языка и культуры, а порождение широко известна [6, с. 27]. В 8 песне также подчерки-
авторских текстовых концептов неминуемо связано с вается связь аэда с мифическим комплексом Музы [6,
корреляцией оригинальной концептуализации с пре- с. 135]; просматривается также связь героев гомеров-
дыдущим культурным опытом. Целью настоящей ских поэм в момент творческого экстаза с мифемами
статьи видится нам моделирование проблем худо- Афины Паллады, Аполлона и Гефеста. Фрагментар-
жественной концептуализации в диахронической пер- ность и социально-культурный контекст интерпрета-
спективе, что позволит решить такую задачу когни- торов не позволяют четко реконструировать концеп-
тивистики как формирование основных исторически и туализацию художественного в досократической фи-
культурно маркированных парадигм поэтической кон- лософии. Исключение составляют некоторые характе-
цептуализации для их корреляции с современными ристики отдельных фактов эстетической деятельнос-
исследованиями концептуализации в поэтическом тексте. ти, которые можно свести в определенную систему.
Исследование также позволит наметить поиск свя- Такими можно считать элементы учения Анаксагора о
зей между анализируемым текстом (если он представ- Едином Уме, в которых можно проследить определен-
ляет собой удаленный во времени культурный про- ный акцент на субъективизме творческого мышления
дукт) с характерными для определенного историчес- каждого индивида, что можно интерпретировать в
кого момента особенностями концептуализации худо- качестве факта образного мышления. При этом заслу-
жественного мышления. Материалом для исследова- живает внимание замечание древнегреческого фило-
ния выступили тексты древнегреческой философской софа о вещи как символе Космоса в целом, а также о
парадигмы до-аристотелевского периода, с опором на внутренней мысли, присутствующей в динамических
их широкую лингвокультурную интерпретацию, про- структурах душ каждого [8, с. 43–64]. Можно предпо-
водимую в современных отечественных и зарубеж- ложить, что именно во взаимосвязях внутренней
ных исследованиях. Следует отметить, что определе- души человека с внутренней душой других структур,
нные аспекты анализа худо-жественного мышления в которые регулируются в конечном счете Единым,
античной эстетике выделялись в работах Дж. Барнета, происходит творческая протоконцептуализация у
А. Богомолова, Ж. Зафиропуло, Ф. Кессиди, Ф. Корн- Анаксагора. В принципе, такая интерпретация проб-
форда, А. Лосева, А. Тахо-Годи, но специального лем художественного семиозиса сходна с платонов-
исследования художественной концептуализации еще ской концепцией эстетического, но ее также можно
не проводилось, и в этом состоит определенная новиз- соотнести с гилозоистской идеей о душе как движу-
на нашего анализа. Методологически мы опирались щей силе материи и духа в философии Фалеса. У
на общенаучные принципы анализа и синтеза, Демокрита присутствует двоякое рассмотрение
индукции и дедукции, с учетом специальных научных процесса порождения художественной концептуали-
методов сравнительно-описательного и типологичес- зации – в качестве прогрессивного мисесиса в процес-
кого анализа, с учетом специфических методов анали- се эволюции человечества [11, с. 352], а также в
за, присущих лингвистическим исследованиям –
12
качестве божественного наития при индивидуальном зисом идеологемы Эйдос, в процессе глубокой меди-
творческом акте [11, с. 381]. тативной рефлексии (концепт софросине), «познани-
Пифагорейская концепция художественного мыш- ем божественного в нас» [9, с. 169]. Феномен любви
ления рассматривает разные виды гносеологических также связан с этим эстетическим процессом (диалог
процессов и предлагает развить пропорциональные «Пир»), что может служить модификацией идей ор-
связи между ними. В интерпретации А. Лосева кон- фиков об Эросе, а также о влиянии учения о диалек-
цепт эпистема выступает чистым поэтическим знани- тическом единстве концептов любовь и вражда, а
ем в его непосредственной данности, а концепт диа- также концепта гармония у Эмпедокла, что дало
ноя связан с дискурсивной обработкой действитель- возможность А. Ж. Фестюжьеру развить идеи о созер-
ности посредством логических умозаключений и цательной сущности платоновской мистической пар-
доказательств. Концепт пистис предполагает непо- тиципации [20]. Процесс художественной концепту-
средственное чувственное ощущение предмета, а кон- ализации у Платона связан с трансцендентной реаль-
цепт эйкасия обозначает преображение самого состоя- ностью, с относительной трансмиссией ее путем вдох-
ния сознания в плане уподобления его рассматрива- новенного чувствования, с отпечатком Эйдоса в душе
емым чувственным предметам. Первые две пары кон- человека (ноэма), что транслируется в поэтическом
цептов выделяются как виды мышления (noiesin), а творчестве либо как подражание действительности
вторые две – как атрибуты построения мнения (do- (тень Эйдоса), либо как вдохновенный контакт с
xan). При этом в пифагорейской традиции присутст- Божеством и Музой. В то же время, не следует отож-
вует следующее рассуждение: «мнение относится к дествлять Эйдос с «общим понятием» [12, с. 24] –
становлению, мышление же – к сущности. И как сущ- речь идет об онтологически самостоятельной абсо-
ность относится к становлению, так мышление – к лютной идеальной форме существования перво-
мнению, и как мышление – к мнению, так знание – к образов идей и вещей. Как видно из сказанного, Пла-
вере и рассудок – к уподоблению» [9. с. 318]. тон обуславливает примат образного мистического
При реконструкции эстетической платформы Ге- ощущения божественного над чувственным копирова-
раклита привлекает внимание выделение древнегре- нием реальной жизни, для осмысления которой необ-
ческим философом идеологемы «даймоний», которую ходима творческая медитация в сферах высшего
можно трактовать как оригинальную интерпретацию бытия – либо посредством мистической сопричаст-
концепта «внутренняя душа» у Анаксимандра [5, ности единичной души со своим первообразом, либо
с. 67] путем выделения ее из индивидуальной души путем абстрактного выхода очищенного от обыденно-
как таковой. Русский комментатор Гераклита кстати го сознания разума в созерцание абстрактных идей,
отмечал: «Осознавая этого демона, – самого себя, че- коррелятов Эйдосов. В этом плане перспективными
ловек собирает свой ум, рассеянный повседневной выступают идеи о трансцендентальной редукции у
текучестью, в сухой блеск умозрения; это делает его Платона, высказанные В. Семеновым [14], а также
«мудрым» в творчестве, и он ощущает в своей душе предложенная Ж. Моро интерпретация идеологемы
творческий («себя самого умножающий») логос, в Душа Мира [22].
котором он узнает логос вселенский (…) не говорит, Развитие платоновских идей в области концептуа-
не скрывает, но «вещает», «рождает символы» [9. с. лизации художественного проведено в работах Арис-
384]. Отличительной чертой философии Гераклита тотеля. Подобно Платону, Стагирит отмечает божест-
также следует отметить апелляцию не к чувственно- венное начало мира, отказываясь признавать сущест-
разумной (как у внутренней души Анаксимандра) вование трансцендентных Эйдосов [23]. В Разделах
структуре даймония, а именно к исключительно ра- VII и VIII его «Физики» [2, с. 75–79] он вводит в на-
зумной. Как верно отмечал Ф. Кессиди, у Гераклита учный обиход концепт «динамис», первоисточник
творец путем интуитивного проникновения в элемен- вечной жизни, который мыслит себя самого, а также
ты природы «символизирует единое и всеобщее целое "мыслит мышление" ("Метафизика", ХІІ, 9 [1, с. 316]),
(…) знаками показывает на сущность всеобщего ми- но не вмешивается в жизнь мира людей. Именно мно-
ропорядка» [7, с. 180]. Схожая концепция познания голикая Природа, сотворенная мыслящим божест-
присутствует во фрагментах Парменида [24]. Такая вом, властвует и творит здешнюю жизнь (здесь четко
констатация видится нам принципиальной в плане видно влияние концепта Нус у Анаксагора), а также
последующего деления на чувственно ориентирован- хочет воссоединиться с божественным Логосом в Бла-
ные, чувственно и концептуально ориентированные и ге («Никомахова Этика», І, 4 [2, c. 60]). Автор худо-
исключительно концептуально ориентированные па- жественного творения выступает частью Природного
радигмы художественного семиозиса. Логоса, а во время концептуализации человеческая
Системные наблюдения над особенностями худо- Душа проникает в глубины Эйдосов Природы, таким
жественной концептуализации присутствуют в твор- образом приобщает к энергии Логоса, который в свою
честве Платона. В диалогах «Ион» и «Алкивиад», а очередь выступает проекцией творящего начала Кос-
также в «Государстве» философ отмечает божествен- моса (динамис) [19, с. 120]. Эту идею Аристотеля сле-
ное начало творческого процесса. В «Кратиле» он свя- дует рассматривать при наличии субстанциональных
зывает его с вдохновением, а также с приобретением связей между Эйдосами человеческой Души, а также
Мудрости в конкретный момент бытия как захва- Эйдосами вещей, составных частей Природы во время
тывание порыва сущего. В «Апологии Сократа» фило- контакта ее с энергетическими порывами индивиду-
соф вводит промежуточное звено при контакте твор- ума, а также энергии Природы (концепт энтелехия).
ческого мыслителя с божеством (образ даймония). Согласно Аристотелю, основной целью художест-
Этот процесс отождествляется у Платона с анамне- венной концептуализации для человеческой души
13
выступает гармонизация материальной жизни путем и в мифологии связана еще со времен анимистичес-
развития своих форм и логосов (стоит отметить, что кого мироощущения сакрального.
тело в метафорическом языке философа называется Диахронический анализ процессов художественной
рабом и орудием в Главе 13 Книги 8 «Никомаховой концептуализации в доплатоновский период развития
Этики» [2, с. 236]). При этом следует отметить, что древнегреческой философии разрешает сделать вывод
творческая работа души возможна в двух направле- о постепенном переходе от мифопоэтического синк-
ниях – путем движения (деятельности) и познания ретизма людского и божественного (мифические
(рассуждения и ощущения) («Метафизика», Книга 7, комплексы Музы и Олимпийские боги присутствуют
Раздел 9 [1, с. 199]), которые выступают проекциями у всех философов ранней классики) к развитию автор-
эйдосов души на эйдосы природы. Важно обратить ских концептов, которые выступают медиаторами
внимание на замечание Аристотеля, что человеческая между миром сакрального и авторским миром творца
душа «никогда не может мыслить без образов» («О художественного произведения. Таковы концепт ДУ-
душе», Книга 3, Глава 7 [1, с. 438]), поскольку энер- ША у Фалеса и Парменида, концепты ДУША, ЕДИ-
гия энтелехий не способна полностью воплотиться в НОЕ и РАЗУМ у Анаксагора, концепт ЭРОС у Эмпе-
творческом акте без посредства ощущений. Напротив докла, концепт ВНУТРЕННЯЯ ДУША у Анаксиманд-
– в искусстве рождаются образы, эйдосы которых уже ра, концепт ДАЙМОНИЙ у Гераклита и Платона,
присутствуют в душе («Метафизика», Книга 7, Глава концепты ЭЙДОС, ЭРОС, БЛАГО и СОФРОСИНЕ у
7 [1, с. 198]) в качестве их характеристик. Подробно Платона, что позволило сформировать первую клас-
теория мимесиса раскрыта в работах Г. Аренса [16] и сификацию видов художественной концептуализации
П. Обенка [17]. у пифагорейцев.
Следует отметить, что эйдетическая основа твор- Компаративний анализ проблем художественной
ческого акта неотделима у Аристотеля от индивиду- концептуализации в платоновской и аристотелевской
ального процесса. В «Никомаховой Этике» отмечает- философии языка и культуры дает возможность выде-
ся, что природа творчества связана с природой тво- лить в их эстетических работах серию культурно мар-
рящего: “поэзия составляет удел или богато одарен- кированных концептов, которые дают системное
ного природой, или склонного к неистовству челове- видение феномена художественного семиозиса. Арис-
ка. Первые способны перевоплощаться, вторые – тотелевская эстетика развивает концептосферу Плато-
приходить в экстаз" («Поэтика», 17, 1455а [3, с. 664]). на о Благе, Душе и Эйдосах в концептах Перво-
Добавим также, что А. Лосев [10] отмечал у одного из источника, Формы и Энтелехии, существенно расши-
учеников Аристотеля, Дикеарха из Мессины, гипер- рив интерпретационную систему художественного
трофированный «индивидуальный идеал» человечес- познания, интегрировав в ней чувственное, мыслен-
кой жизни, который невозможно реконструировать по ное и трансцендентные начала. Перспективным нам
причине отсутствия источников. Таким образом, со- видится дальнейшее рассмотрение трансформаций
гласно Стагириту, художественное познание эйдоса указанных авторских философских концептов в ходе
происходит либо путем созерцания разума (концепту- эволюции античной эстетики в пору эллинизма, в нео-
ализация), либо путем контакта разума с повседнев- платонической (в том числе византийской), а также в
ной осязаемой чувствами жизнью (через рассудок, средневековой эстетике. Важно проследить за даль-
концепт дианоя), а также путем фантазии (движение нейшей динамической рецепцией этих концептов в
от восприятия отдельных чувств, пропущенных через эпоху Возрождения, Нового времени, особенно в
ощущение в проекции на эйдос). Это диалектическое программных текстах Романтизма и Символизма (в
единство чувственного и рационального начал ху- том числе франкоязычного), что для нашего исследо-
дожественной концептуализации, на наш взгляд, гене- вания представляет особый интерес. Вместе с тем,
рирует дихотомию образного и когнитивного мыш- следует отметить, что компаративный диахроничес-
ления в последующей философской и филологичес- кий анализ явления художественного семиозиса помо-
кой парадигмах. Отметим, что Аристотель пальму жет выяснить особенности структуры и семантики
первенства отдавал разуму, способному подняться культурно маркированных авторских концептов в
над миром аффектов и осветить их «подобно свету» интертекстуальном взаимодействии с эстетически
(«О душе», Книга 3, Глава 5 [1, с. 435]), а, как извест- маркированными единицами семиосферы разнооб-
но, семантика света в качестве божественного начала разных национальных культурных традиций.
в древнегреческой философии (к примеру, у Платона)
ЛИТЕРАТУРА
1. Аристотель. Сочинения в 4 томах. Т.1 / под ред. 6. Гомер. Одіссея / пер. із старогрец. Бориса Тена / Гомер. –
В.Ф. Асмуса / Аристотель. – М.: Мысль, 1976. – 550 с. К.: Дніпро, 1968. – 464 с.
2. Аристотель. Сочинения в 4 томах. Т.3 / под ред. И.Д. 7. Кессиди Ф. Х. Гераклит / Фофари Харлампиевич
Рожанского / Аристотель. – М.: Мысль, 1981. – 613 с. Кессиди. – М.: Мысль, 1982. – 200 с.
3. Аристотель. Сочинения в 4 томах. Т.4 / под ред. А. И. 8. Комарова В.Я. К текстологическому анализу античной
Доватура / Аристотель. – М.: Мысль, 1983. – 830 с. философии. Вып. 2 / Вера Яковлевна Комарова. – Л.:
4. Асмус В. Ф. Античная философия / Валентин Изд-во ЛГУ, 1974. – 88 с.
Фердинандович Асмус. – М.: Высшая школа, 2005. – 451 с. 9. Лосев А. Ф. История античной эстетики. – Т. 1. Ранняя
5. Богомолов А.С. Диалектический логос: Становление классика. – М.: Высшая школа, 1963. – 583 с.
античной диалектики / Алексей Сергеевич Богомолов. – 10. Лосев А. Ф. Платон. Аристотель: 2-е изд., испр. и доп. /
М.: Мысль, 1982. – 263 с. А.Ф. Лосев, А.А. Тахо-Годи. – М.: Молодая Гвардия,
2000. – 391 с.
14
11. Лурье С. Я. Демокрит. Тексты. Перевод. Исследования / 17. Aubenque P. Le problème de l’être chez Aristote / Pierre
Соломон Яковлевич Лурье. – Л.: Наука, 1970. – 664 с. Aubenque. – P.: P.U.F., 1962. – 551 p.
12. Овсянников М. Ф. История эстетической мысли / 18. Burnet J. Early Greek Philosophy / John Burnet. – London,
Михаил Федотович Овсянников. – М.: Высшая школа, A. & C. Black, 1945. – 376 p.
1984. – 336 с. 19. De Koninck Th. Aristote, l’intelligence et Dieu / Thomas De
13. Платон. Избранные диалоги / сост. В. Ф. Асмус / Платон. Koninck. – P.: P.U.F., 2008. – 205 p.
– М.: Художественная литература, 1965. – 442 с. 20. Festugière A.-J. Contemplation et vie contemplative selon
14. Семенов В. Е. Трансцендентальная редукция в Platon / André-Jean Festugière. – P.: Vrin, 1936. – 496 p.
метафизике Платона / В.Е. Семенов // Известия 21. Gobry Y. Pythagore / Yvan Gobry. – Paris: Éd.
Саратовского университета. Сер. Философия. Universitaires, 1992. – 186 p.
Психология. Педагогика. – 2011. – Т. 11. – № 1. – 22. Moreau J. L’Âme du monde de Platon aux Stoïciens / Joseph
С. 34–39. Moreau. – P.: Les Belles Lettres, 1939. – 200 p.
15. Яковлев В. А. Философия творчества в диалогах Платона 23. Robin L. La théorie platonicienne des Idées et des Nombres
/ В.А. Яковлев // Вопросы философии. – 2003. – № 6. – d’après Aristote / Léon Robin. – P.: Alcan, 1908. – 702 p.
С.142–154. 24. Zafiropulo J. L'école éléate / Jean Zafiropulo. – Paris: Les
16. Arens H. Aristotle’s Theory of Language and its Tradition / Belles Lettres, 1950. – 303 p.
Hans Arens. – Philadelphia: John Benjamins, 1984. – 532 p.
REFERENCES
1. Aristotle. Works in 4 volumes. Vol. 1. – Moscow: Mysl, 14. Semenov V. E. The transcendental reduction in Plato’s
1976, 550 p. metaphysics // News of Saratov University. Section of
2. Aristotle. Works in 4 volumes. Vol. 3. – Moscow: Mysl, Philosophy, Psychology and Pedagogy. – 2011. – Vol. 11. –
1981, 613 p. No. 1. – P. 34–39.
3. Aristotle. Works in 4 volumes. Vol. 4. – Moscow: Mysl, 15. Yakovlev V.A. The philosophy of creation in Plato’s dialogs.
1983, 830 p. // Questions of philosophy. – 2003. – No. 6. – P. 142–154.
4. Asmus V. F. Ancient Philosophy. – Moscow: Vysshya 16. Arens H. Aristotle’s Theory of Language and its Tradition. –
Shkola, 2005, 451 p. Philadelphia: John Benjamins, 1984, 532 p.
5. Bogomolov A. S. The dialectic Logos: The Birth of Ancient 17. Aubenque P. Le problème de l’être chez Aristote. – P.:
Dialectic Thought. – Moscow: Mysl, 1982, 263 p. P.U.F., 1962, 551 p.
6. Homer. The Odyssey. –Kyiv: Dnipro, 1968, 464 p. 18. Burnet J. Early Greek Philosophy. – London, A. & C. Black,
7. Kessidi F. H. Heraclitus. – Moscow: Mysl, 1982, 200 p. 1945, 376 p.
8. Komarova V. Y. The textological analysis of the Ancient 19. De Koninck Th. Aristote, l’intelligence et Dieu. – P.: P.U.F.,
Philosophy. – Leningrad: LGU, 1974, 88 p. 2008, 205 p.
9. Losev A. F. The history of Ancient Aesthetics. Vol. 1. The 20. Festugière A.-J. Contemplation et vie contemplative selon
Early Classics. – Moscow: Vysshaya Shkola, 1963, 583 p. Platon. – P.: Vrin, 1936, 496 p.
10. Losev A. F., Taho-Godi A. A. Plato. Aristotle. – Moscow: 21. Gobry Y. Pythagore. – P.: Éd. Universitaires, 1992, 186 p.
Molodaya Gvardiya, 2000, 391 p. 22. Moreau J.L’Âme du monde de Platon aux Stoïciens. – P.:
11. Lourier S. Y. Democritus. Texts. Translation. Researches. – Les Belles Lettres, 1939, 200 p.
Leningrad: Nauka, 1970, 664 p. 23. Robin L. La théorie platonicienne des Idées et des Nombres
12. Ovsiannikov M. F. The history of aesthetic thought. – d’après Aristote. – P.: Alcan, 1908, 702 p.
Moscow: Vyschaya Shkola, 1984, 336 p. 24. Zafiropulo J. L'école éléate. – P.: Les Belles Lettres,
13. Plato. Selected dialogs. – Moscow: Hudojestvennaya 1950, 303 p.
Literatura, 1965, 442 p.
The genesis of literary conceptualization in the diachronic aspect

Chystiak D.
Abstract. The article is devoted to the analysis of the problem of literary conceptualization in the diachronic approach based on the
material of Ancient Greek philosophy. It is shown how the system of philosophical concepts in the field of aesthetics is generated
from the worldview of mythic syncretism. Although, there are new philosophical concepts produced in the field of literary
conceptualization: SOUL in works of Thales of Miletus and Parmenides of Elea, UNIQUE, SOUL and NOUS in Anaxagoras’ work,
EROS in Empedocles’ works, INTERNAL SOUL in Anaximander’s works, DAIMONES in Heraclitus’ and Plato’s works, EIDOS,
EROS, GOOD and SOPHROSYNE in Plato’s works and DYNAMIS, FORM and ENTELECHEIA in Aristotle’s works.
Keywords: textual concept, poetics, symbol, author’s worldview, conceptual linguistics.
15
Інтенсифікатори суб’єктивної та об’єктивної оцінки в українському

щоденниковому дискурсі
Л. В. Дейна
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, м. Полтава, Україна
Анотація. У статті інвентаризовано арсенал інтенсифікаторів суб’єктивної та об’єктивної оцінки в українському щоден-
никовому дискурсі. Проаналізовано комунікативний і прагматичний потенціал підсилювальних засобів, їхнє семантичне
наповнення. З’ясовано, що до найпродуктивніших інтенсифікаторів у діаріушах належать підсилювальні, оклично-
підсилювальні, вказівні й видільні партикули, суфіксальні й префіксальні морфеми, кількісно-означальні адвербативи.
Ключові слова: адвербатив, афікс, інтенсифікатор, оцінка, партикула, щоденниковий дискурс.
Вступ. Самостійні частини мови не завжди без до- ційно вважають, що "семантичний обсяг часток дуже
поміжних засобів експлікують суб’єктивну та об’єк- широкий, їх лексико-граматичні значення дуже мін-
тивну оцінку. Значно частіше специфіка дискурсного ливі і залежать від синтаксичного слововживання" [4,
середовища вимагає увиразнення авторської оцінки, с. 287]. Одна з основних ознак партикул – здатність
збагачення її новими семантичними відтінками, ак- утілювати ставлення мовця до повідомлюваного, пе-
центування на ній уваги тощо. Реалізацію цих інтен- редавати різні семантичні відтінки тощо. Ця функція
цій уможливлює залучення інтенсифікаторів – моди- зближує частки із категорією оцінки, допомагає пер-
фікаторів змісту висловлення, які збільшують функ- шій увиразнювати другу, виконувати роль інтенси-
ційне навантаження висловлення загалом і певної фікатора стосовно змісту домінантного експлікатора
оцінки зокрема. оцінки. Із цим завданням якнайкраще здатні впора-
Короткий огляд публікацій. Інтенсивність – це тися підсилювальні й оклично-підсилювальні (так,
одна з важливих комунікативних, прагматичних, як, такий, який, ще), вказівні (от, ось) й видільні
функційно-семантичних категорій. Чимало лінгвіс- (тільки) партикулятиви. Вони уподібнюються функ-
тичних студій присвячено її різновекторному вивчен- ційними властивостями і різняться сполучуваністю:
ню. Як структурний елемент категорії оцінки інтен- - частки такий, який поєднуються із субстанти-
сивність витлумачують М. Г. Тер-Григорьян [15], вами й атрибутивними синтаксемами – носіями оцін-
І. В. Удовенко, А. О. Борисова [16]. М. Т. Щер- ного значення: Нема на світі другого народу з такою
бань [17] опікується семантичною характеристикою безмірно жахливою долею (Довженко, 30.06.45); Які
інтенсифікаторів прагматичного значення. Увага простори! (Вишня, 03.12.51);
О. І. Мокляк [8] прикута до дослідження стилістичної - партикули так, як інтенсифікують оцінку дії
реалізації інтенсифікаторів емоційності ніжних імену- або стану: Як це трудно! (Вишня, 03.12.51); Так бо-
вань. А. Б. Ліхачова [6] вбачає ментальну специфіка- лить серце! (Малик, 06.10.63);
цію в експлікації інтенсифікації висловлення. Вона - підсилювальна частка ще здебільшого репре-
слушно зауважує, що посилювачі насамперед залуча- зентує ступінь вияву ознаки, вираженої атрибутивною
ють адресата в емоційне поле адресанта, виконуючи або адвербативною синтаксемою: Друковані органи
функцію датчика напруги. Щодо маркерів інтенсив- стали ще бездарнішими і зухвалішими (Симоненко,
ності, то їхній вибір свідчить про мовленнєвий 03.09.63);
темперамент автора. Комунікативна мета інтенсифі- - видільна частка тільки маркує ілокутивно важ-
каторів оцінки в діаріушах полягає не тільки в ливі компоненти оцінного висловлення [11, с. 125]
повідомленні реципієнтові, що ознака перевищує нор- Яким же я тільки покірним був щодо світу і всіх його
му, а й у збагаченні висловлення афективним компо- вимог до мене! (Москалець, 22.08.90); Все написане
нентом, посиленні інтенційного та емотивного аспек- тільки півправда (Малик, 11.09.71).
тів оцінки. В одному фрагменті дискурсу часто функціює два
Мета статті – структурувати континуум засобів ін- або більше аксіологічних центри, експлікатор кожно-
тенсифікації суб'єктивної та об’єктивної оцінки в го з яких посилюється часткою, що створює певний
українському щоденниковому дискурсі. ефект емоційного нагнітання: Як барвисто, з якими
Матеріали й методи. Матеріалом дослідження цікавими візерунками виплетена тканина людського
слугували щоденники українських письменників дру- буття, а ми такі неуважні до барв і ліній, що скла-
гої половини ХХ століття (О. Довженко "Щоден- дають наші долі й характери, наші народи й україни
ник" [5], Остап Вишня "Думи мої, думи мої…" [3], (Москалець, 13.04.89).
В. Симоненко "Окрайці думок" [12], В. Стус "Із табо- Займенниковий прикметник скільки, партикулю-
рового зошита" [14], Володимир Малик "Синя кни- ючись, самостійно експлікує квантитативну оцінку,
га" [7], К. Москалець "Келія Чайної Троянди" [9]). тому не є інтенсифікатором. Аксіологічні параметри
Сформульована мета розвідки зумовила вибір реле- цієї частки реалізують семантику гіперболізовано
вантних методів, з-поміж яких описовий та індуктив- неозначеної кількості оцінюваних об’єктів: Скільки
ний, методи прагматичного, контекстуального й дист- єсть там людей, скільки єсть там явищ – чудесних,
рибутивного аналізу. неповторних… (Вишня, 29.11.51). Увиразненню екс-
Результати та їхнє обговорення. Найпродуктив- пресивності контексту з партикулою скільки сприяє,
нішими в спектрі інтенсифікаторів є частки. Тради- крім інтонації, змістового й емоційного акценту,
16
форма окличного речення: Потомилися, але скільки Формально вищий ступінь вияву ознаки
вражень! (Малик, 26.07.60). репрезентують суфікси -ш-, -іш-. Вони збагачують
Традиційно у вказівних номінативних реченнях зміст статичної ознаки семою кількості. Не можемо
вказівні частки ось, от репрезентують "раніше згаду- погодитися із твердженням, що "в прикметниках
ваний або очікуваний предмет або явище при його вищого ступеня порівняння простежується відсут-
появі з метою виділення з-поміж інших предметів або ність суб’єктивної оцінки мовця" [2, с. 126], оскільки
явищ" [13, с. 260]. Але в аксіологічно маркованих на- щоденникар оцінює міру вияву якісних характеристик
зивних реченнях ці партикули змінюють свою інтен- об'єкта, здебільшого покладаючись на власні відчуття
ційну роль – виконують функцію інтенсифікаторів, і враження, винятком є лише оцінювання на підставі
підкреслюють і впотужнюють висловлену автором зіставлення точних фізичних параметрів (ваги, довжи-
оцінку, звертають на неї увагу реципієнта, додають ни, глибини, температури тощо). В обстежених дис-
контекстові емоційності: Книги, читачі – ось нагоро- курсах суфікси -ш-, -іш- виражають суб’єктивний
да! (Малик, 21.03.71); От уже ніяк не сподівався! ступінь інтенсифікації авторської оцінки: Я повернув-
(Малик, 23.05.71). Таку ж силу мають у при- ся, ще більш хворий і обтяжений, ще пригніченіший і
субстантивній позиції синтаксично-службові сполу- безпорадніший, немічніший, негодящіший для бут-
чення от і, ось і, які виконують роль маркера виснов- тя... (Москалець, 16.03.97); А коли тебе вже визнали
ковості: От і щастя! От і радість! (Малик, таким уже талантом, що талановитішого й у світі
18.01.75). "Емоційно-експресивні аксіологічні значен- не було... (Вишня, 08.02.52).
ня подиву, захоплення" експлікують фразеологізовані Аугментативні й власне-підсилювальні суфікси
сполуки оце тобі й, от тобі (от тобі й), от вам і [11, -езн-, -елезн-, -енн-, -ущ- є семантичними відповідни-
с. 124]: От вам і Тарапунька! (Вишня, 05.02.52); І от ками прислівника дуже. Вони інтенсифікують пейо-
вам: інфаркт — і людини нема (Вишня, 02.08.52); От ративне оцінне значення, підкреслюють негативне
вам "чужі" діти (Вишня, 19.12.54). Подеколи в номі- ставлення автора до оцінюваного об’єкта: Розмова
нативному реченні за умови відсутності оцінного батька чи діда з синами офіцерами-льотчиками
компонента в семантиці лексеми, яка формує грама- далечезних рейдів, що повернулися з війни (Довженко,
тичний центр, вказівні частки виражають імпліцитну червень 1945); Розмахуючи довжелезними патлами,
оцінку, ключем до інтерпретації якої є пре- і пост- я читав тоді вірші про реальну любов до небезпечної
контекст: Характерний наказ німців – видавати кому- вітчизни (Москалець, 13.04.89); Полтаву зруйновано
ністів і прибічників партизанів… От часи! Мимоволі страшенно! (Вишня, 27.12.48); Топа мій худющий
згадується епоха Богдана і Запорожжя. (Довженко, зробився... (Москалець, 23.10.94).
01.04.42). У дискурсі семантика демінутивних морфем не
Діапазон словотвірних засобів інтенсифікації оцін- обмежується зменшено-пестливою – використання та-
ки досить широкий. Аксіологічно марковані лексеми, ких словотворчих засобів сприяє утворенню нових
у складі яких є морфеми суб’єктивної оцінки, вважа- емоційно-оцінних відтінків значень. Наприклад, у Ос-
ють одними з найпродуктивніших експлікаторів, та- тапа Вишні іменник хлопчики в поєднанні з риторич-
кими, що "є більш спеціалізованими для вираження ним звертанням у межах окличного речення сприяє
семантики оцінки. Для них контекст суттєвої ролі не з'яві у висловленні відтінку іронії, насмішки: Хлоп-
відіграє, ці одиниці зберігають оцінність поза мовним чики ви мої! (Вишня, 30.01.49). У Василя Симоненка
оточенням" [10, с. 9]. Найчисленнішу групу підсилю- ад’єктив звичайнісіньким так само експлікує не
вальних афіксів утворюють суфікси, з-поміж яких зменшено-пестливу інтенцію, а зменшено-іронічну:
найбільшу продуктивність демонструють демінутивні Одному з них я був потрібен, доки міг щось допомог-
й ті, що вказують на ступінь вияву ознаки. ти, другий виявився звичайнісіньким флюгером (пор.:
Семи зменшеності й/або пестливості репрезенту- звичайним) (Симоненко, 5.09.63). Для оцінювання
ють суфікси -еньк-, -оньк-, -очк-, -ик-, -ісіньк-, -к-, - одного об’єкта щоденникарі можуть одночасно вико-
ок-: Маленький, тату (пор.: малий) (Довженко, ристовувати кілька лексем із підсилювальними демі-
червень 1945); Бідне Галинятко! (пор.: Галиня) (Ма- нутивними суфіксами. Такий прийом у рази посилює
лик, 29.12.63); Голубонька турботлива! (пор.: голуб- саму оцінку об’єкта, а також аксіологічну й деміну-
ка) (Малик, 28.09.61); Дали йому там хибарку при тивну тональність висловлення загалом, пор.: Гар-
гуртожитку (пор.: хибару) (Вишня, 9.08.49); Прий- неньке, розумненьке дівчатко (Малик, 6.03.87) і
шов дядько Толік, п’яненький, вибирав картоплю у Гарне, розумне дівча.
сестри, попросив закурити… (пор.: п’яний) (Моска- Префіксальні морфеми теж не позбавлені інтенси-
лець, 25.08.99). Демінутиви-інтенсифікатори принци- фікувального потенціалу. Приєднуючись до твірної
пово відрізняються від тих зменшено-пестливих су- основи, вони посилюють оцінку. Так, питомо україн-
фіксів, які є безпосередніми носіями оцінного значен- ський префікс за- репрезентує незначний ступінь вия-
ня, оскільки лексема без такого суфікса втрачає будь- ву ознаки, він є носієм семи "трохи більше, ніж зви-
яке аксіологічного забарвлення: Ніночці вчора випов- чайно, потрібно": Праця на заводі ім. Паризької
нилося три роки (пор.: Ніні) (Малик, 6.03.87); Бідний Комуни (мене взяли туди формувальником) виявилася
хлопчик! (пор.: хлопець) (Малик, 24.01.70). Натомість затяжка для мене: наносившись опок, я ледве що міг
якщо позбавити слово підсилювального демінутива, ходити (так боліла нога) (Стус, запис 6). Натомість
то висловлення все одно збереже оцінну тональність, префіксальна морфема пре- експлікує високий ступінь
пор.: Я – маленький чоловічок, мурашка, комашин- інтенсивності ознаки, оскільки збагачує план змісту
ка в народній величі (Вишня, 20.10.50) і Я – малий похідної лексеми семою "дуже": Настрій препоганий
чоловік, мураха, комашина в народній величі. (Малик, 29.04.73); Весна препо-гана (Малик,
17
03.05.71). Найвищий же ступінь інтенсивності ознаки 3) усереднювачі (зміщують значення до центру

реалізує генетично й формально неоднорідна група оцінної шкали, можуть сприяти подвійному інтерпре-
префіксів над-, гіпер-, архі-, екстра-, супер-, ультра-, туванню оцінки: у бік і збільшення, і зменшення
які інтегрує інваріантна сема "занадто, надмірно, ознаки): Досить цікавий (Малик, 18.12.65); Рецензія
надзвичайно": Звідси й наш супер-відчай, кусючість загалом позитивна (Малик, 31.01.58);
душ, що виявляється і серед найкращих (Стус, 4) зменшувачі (указують на спадання ознаки):
запис 11); На 10 сторінках оцей ультра-рапід мільйон- ...переді мною знову ліричний шанувальник вільного
ної долі секунд (Довженко, 18.10.47). жарту, трохи скептик... (Довженко, 23.10.54); Зуст-
Незначний сегмент спектра інтенсифікаторів річ з президентом Академії архітектури була трохи
суб’єктивної та об’єктивної оцінки в щоденниковому комедійною (Довженко, 30.10.54);
дискурсі утворюють квантитативно-квалітитивні при- 5) мінімізатори (зміщують значення оцінки до ниж-
слівники, основне призначення яких – вираження сту- ньої межі, межують із запереченням): Почуваю себе
пеня інтенсивності дії або міри чи ступеня вияву якіс- зовсім зле (Малик, 01.04.67); Зовсім несподівано для
ної ознаки. Такі адвербативи позбавлені власного ак- самого себе я подумав… (Москалець, 16.04.90).
сіологічного значення, семантичним центром оцінно- Висновки. Безперечно, оцінне значення підсилює
го висловлення, у яких вони функціюють, є прик- форма тропів, специфічних синтаксичних конструкцій
метник або інший прислівник, рідше – субстантив. і стилістичних фігур, однак і деякі одиниці деривацій-
Кількісно-означальні адвербативи не мають яких- ного й морфологічного рівнів здатні увиразнювати
небудь обмежень у плані сполучення із негативно або аксіологічне забарвлення. Інтенсифікатор сам по собі
позитивно обарвленими оцінками. За класифікацією позбавлений лексичного значення, він лише акцентує
інтенсифікаторів, запропонованою Д. Болінджером і увагу на оцінному центрові висловлення. Домінантою
доповненою Н. Д. Арутюновою (див.: [1, с. 246]), підсилювальних засобів є частки, зокрема підсилю-
квантитативно-квалітитивні прислівники – посилюва- вальні, оклично-підсилювальні, вказівні й видільні. З-
чі оцінки диференційовано на такі групи: поміж словотвірних інтенсифікаторів висока продук-
1) максимізатори (оприявнюють наближення озна- тивність характерна для демінутивних, аугментатив-
ки до межі, яка є індивідуальною й визначається них і підсилювальних суфіксів. Префікси також мо-
прагматичними умовами актуалізації слова): Отсю жуть употужнити аксіологічно конотовану ознаку.
сцену, що я вам абсолютно точно і правдиво описав, Проаналізовані інтенсифікатори слід відмежовувати
як очевидець, я пригадував два рази (Довженко, від тих, які є безпосередніми експлікаторами оцінки,
09.10.45); Чи не надто дорого обійдуться сії запо- оскільки вони специфіковані різним функційним на-
різькі їхні кіловати? (Довженко, 26.10.54); вантаженням. Підсилювальну й класифікаційну узу-
2) посилювачі (указують на збільшення ознаки): альність репрезентують кількісно-означальні адвеба-
Дуже стрімкий рух (Москалець, 15.09.89); Співав тиви. Виконуючи своє пряме призначення, природно,
"Пам’яті Василя Стуса" і "Чернівці", прийняли дуже вони інтенсифікують оцінну семанти-
добре… (Москалець, 15.09.89); ку лексеми, з якою сполучаються.
1. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. 9. Москалець К. Келія Чайної Троянди [Електронний
Событие. Факт / Н. Д. Арутюнова. – М. : Наука, ресурс] / К. Москалець. – Режим доступу :
1988. – 338 с. http://www.twirpx.com/file/691637/.
2. Безпояско О. К. Морфеміка української мови / 10. Онищенко І. В. Категорія оцінки та засоби її вираження
Безпояско О. К., Городенська К. Г. – К. : Наук. думка, в публіцистичних та інформаційних текстах: Автореф.
1987. – 211 с. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ірина Володимирівна
3. Вишня Остап Думи мої, думи мої… [Електронний Онищенко; Дніпропетр. нац. ун-т. – Дніпропетровськ,
ресурс] / Остап Вишня. – Режим доступу : 2004. – 20 с.
http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=125& 11. Педченко С. О. Модально-експресивний потенціал
bookid=3. видільних та вказівних партикулятивів / Світлана
4. Горпинич В. О. Морфологія української мови : Педченко // Філологічні науки. – 2009. – № 1. – С.
Підручник для студентів вищих навчальних закладів / 122-129.
В. О. Горпинич. – К. : ВЦ "Академія", 2004. – 336 с. 12. Симоненко В. Окрайці думок / / Симоненко В. А. : У
5. Довженко О. П. Сторінки Щоденника (1941–1956) / 2 т. – Т. 1 : Поезії. Казки. Байки. З неопублікованого.
О. Довженко. – К. : Вид-во гуманіт. л-ри, 2004. – 384 с. Проза. Літературні статті. Сторінки щоденника. Листи /
6. Лихачева А. Б. Интенсификация высказывания как В. Симоненко; [упоряд. Г. П. Білоус, О. К. Лищенко]. –
проявление русского коммуникативного стиля / Черкаси: Брама-Україна, 2004. – 424 с.
А. Б. Лихачева // Slavistika Vilnensis. – Вильнюс : 13. Сучасна українська літературна мова : В 5 кн. Кн.3.
Вильнюсский Университет, 2012. – Выпуск 57 (2). – Синтаксис / Ред. : І. К. Білодід, М. А. Жовтобрюх. – К. :
С. 111-126. Наукова думка, 1972. – 515 с.
7. Малик В. К. Синя книга: щоденник (записки для себе). 14. Стус В. З таборового зошита [Електронний ресурс] /
1958–1998 / Володимир Малик; [упорядники: В. Стус. – Режим доступу: http://www.madslinger.com/
О. В. Сиченко, Н. О. Сиченко]. – 2-е вид., без змін. – /stus/z-taborovoho-zoshyta/
Полтава: ТОВ “АСМІ”, 2011. – 308 с. 15. Тер-Григорьян М. Г. Рівневе вираження оцінки в усному
8. Мокляк О. І. Фігури мовлення як інтенсифікатори англомовному дискурсі (на матеріалі сучасної
емоційності ніжних іменувань / О. І. Мокляк // англійської мови) : автореф. дис... канд. філол. наук:
Українознавчий альманах. – 2012. – Вип. 9. – C. 166–170. 10.02.04 / М. Г. Тер-Григорьян; Одес. нац. ун-т ім.
І. І. Мечникова. – Одеса, 2009. – 19 c.
18
16. Удовенко І. В. Інтенсифікація процесуальної ознаки й 17. Щербань М. Т. Семантична характеристика

оцінка / Удовенко І. В., Борисова А. О. // Науковий інтенсифікаторів прагматичного значення: спроба
вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : формалізованого опрацювання / Щербань М. Т. // Вісник
Філологія. – 2015. – № 14. – С. 212-214. Житомирського державного університету імені Івана
Франка. – 2008. – Вип. 39. – С. 227-230.
REFERENCES
1. Arutiunova N. D. Types of linguistic meanings: Assessment. speciality 10.02.01. – Ukrainian language. – Dnipropetrovs’k
Event. Fact / N. D. Arutiunova. – Moskow : Nauka, 1988. – National University. – Dnipropetrovs’k, 2005.
338 p. 11. Pedchenko S. The Modal and Expressive Potential of
2. Bezpoiasko O. K. Morphemics of the Ukrainian language / Denotative and Distinctive Particulativs / Svitlana
Bezpoiasko O. K., Horodenska K. H. – Kyiv : Naukova Pedchenko // Filolohichni nauky. – 2009. – No. 1. – pp. 122-129.
dumka, 1987. – 211 p. 12. Symonenko V. The scraps of thoughts / V. Symonenko //
3. Vyshnia Ostap The thoughts of mine, the thoughts of mine… Symonenko V. A. : U 2 t. – T. 1 : Poezii. Kazky. Baiky. Z
[Electronic resource] / Ostap Vyshnia. – Access mode: neopublikovanoho. Proza. Literaturni statti. Storinky
http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=125& shchodennyka. Lysty / V. Symonenko;
bookid=3. [uporiad. H. P. Bilous, O. K. Lyshchenko]. – Cherkasy :
4. Horpynych V. O. Morphology of the Ukrainian language: Brama-Ukraina, 2004. – 424 p.
Textbook for university students / Horpynych V. O. – Kyiv : 13. The modern Ukrainian literary language : V 5 kn. Kn. 3.
VC "Academia", 2004. – 336 p. Syntaksys / Red. : I. K. Bilodid, M. A. Zhovtobriukh. –
5. Dovzhenko O. P. The Pages of Diary (1941–1956) / Kyiv : Naukova dumka, 1972. – 515 p.
О. Dovzhenko. – Kyiv : Vyd-vo humanit. l-ry, 2004. – 384 p. 14. Stus V. From prison's notebook [Electronic resource] /
6. Likhachiova A. B. Intensification of Utterance as a V. Stus. – Access mode: http://www.madslinger.com/stus/z-
Manifestation of the Russian Communicative Style / taborovoho-zoshyta/.
Likhachiova Alla // Slavistika Vilnensis. – 2012. – 15. Ter-Grigoryan M. G. Level Manifestation of Evaluation in
Issue 57 (2). – pp. 111-126. Oral English Discourse: (a Study of Modern English).
7. Malyk V. The Blue Book: diary (notes for myself) 1958– Thesis for the degree of the Candidate of Sciences in
1998 / Volodymyr Malyk; [uporiadnyky: O. V. Sychenko, Philology. Speciality 10.02.04 – Germanic Languages. –
N. O. Sychenko]. – 2-e vyd., bez zmin. – Poltava: TOV Odesa Il’ia Mechnikov National University, Odesa, 2009.
“ASMI”, 2011. – 308 p. 16. Udovenko I. Processual adverbial intensifiers and appraisal /
8. Moklyak O. I. The figures of the speech as intensifiers of Udovenko I., Borysova A. // Naukovyi visnyk
emotionality of affectionate nominations / Moklyak O. I. // Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser. :
Ukrainoznavchyi almanakh. – 2012. – Issue 9. – pp. 166–170. Filolohiia. – 2015. – No. 14. – pp. 212-214.
9. Moskalets K. The Cell of Tea Rose [Electronic resource] / 17. Scherban’ M.T. Semantic Characteristic of Intensifiers of
K. Moskalets. – Access mode: http://www.twirpx.com/ Pragmatical Meaning: an Attempt of the Formalized
/file/691637/. Procedure / Scherban’ M.T. // Visnyk Zhytomyrskoho
10. Onyshchenko I.V. The category of evaluation and means of derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. – 2008. –
its expression in the publicistic and informative texts. Thesis Issue 39. – pp. 227-230.
for scientific degree of Candidate of Philological sciences,
The intensifiers of subjective and objective assessment in the Ukrainian diary discourse
Deina L.
Abstract. This article deals with an arsenal of intensifiers of subjective and objective assessment in the Ukrainian diary discourse.
Communicative and pragmatic potential of amplifying means and their semantic content is also analyzed. Author finds out that the
most productive intensifiers in diaries are amplifying, exclamatory-amplifying, distinctive and denotative particles, suffixal and
prefixal morphemes, quantitatively-determinative adverbs.
Keywords: adverb, affix, assessment, diary discourse, intensifier, particle.
Интенсификаторы субъективной и объективной оценки в украинском дневниковом дискурсе

Л. В. Дейна
Аннотация. В статье инвентаризован арсенал интенсификаторов субъективной и объективной оценки в украинском
дневниковом дискурсе. Проанализирован коммуникативный и прагматический потенциал усилительных средств, их
семантическое наполнение. Установлено, что к наиболее продуктивным интенсификаторам в диариушах принадлежат
усилительные, восклицательно-усилительные, указательные и выделительные партикулы, суффиксальные и приставочные
морфемы, количественно-определительные адвербативы.
Ключевые слова: адвербатив, аффикс, дневниковый дискурс, интенсификатор, оценка, партикула.
19
Українська девіатологія: стан і перспективи розвитку

Х. Ю. Дяків
Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна

Анотація. У статті представлено розвиток девіатологічних ідей в Україні. Встановлено міждисциплінарний і
спеціалізований підходи, запропоновано перспективи розвитку девіатологічних досліджень. Міждисциплінарний підхід
знайшов відображення девіатологічних студій у філософії, психології, педагогіці, міжкультурній комунікації та
журналістиці, а спеціалізований – у системно-теоретичному, когнітивному, дискурсно-текстовому, комунікативному,
дидактичному і контрастивному напрямах досліджень. Така тенденція становить спробу комплексного комунікативно-
функціонального підходу до явища девіацій.
Ключові слова: девіатологія, девіація (невдача), українська лінгвістика, тенденції дослідження, перспективи розвитку.
Постановка проблеми. Зміна сучасної дослідницької софії історії Д. Гордевський досліджував девiантне
парадигми у лінгвістиці в останні десятиріччя про- мислення як фактор культурної динаміки, С. Клюєва
диктована глобалізацією суспільства, а тому усе біль- зосередила увагу на девіантності творчої особистості,
ше сприяє зв’язку лінгвістики з прикладними і суміж- а В. Довгополюк аналізує передумови, різновиди та
ними дисциплінами. Відтак можемо говорити про регулятиви соціальної девіантності у молодіжному
тривалу тенденцію дослідження мови і її феноменів у середовищі. Також В. Бут досліджує девіацію як соці-
плані спрямованості на причини і створення мовних альний феномен, Л. Котляров – девіантність як пред-
явищ у комунікації (чому, звідки і як) та їх функці- мет соціально-філософського аналізу, а В. Білецький
ональності і важливості (для чого, з якою метою). вважає виправлення девіантної особистості предме-
Відповідно, спостерігаємо інтенсивний розвиток ког- том філософського дослідження. В аспекті філософ-
нітивної, прагма-, нейро- і психолінгвістики, етно- ської антропології і філософії культури К. Мальцева
лінгвістики, контрастивної, комунікативної і лінгвіс- займалася питанням міжкультурного непорозуміння і
тики тексту та дискурсу, лінгвістичної генології тощо. проблемою міжкультурного перекладу. Л. Бондажев-
Аналіз останніх досліджень. Вже майже два деся- ська зосередила увагу на особливості визначення
тиріччя спостерігаємо в Україні підвищений інтерес поняття помилка в прагмадіалектиці та концепції
науковців до проблем (не)успішності та (не)норматив- Вудса-Волтона. У психології М. Дорошенко досліджує
ності в комунікації, тобто до досліджень у сфері ко- психологічні особливості розуміння слова першоклас-
мунікативної девіатології. Такі розвідки відомі у никами в структурі усного мовлення.
західноєвропейській лінгвістиці дещо в інших аспек- У педагогіці девіації досліджуються перш за все в
тах. Наприклад, у німецькомовній лінгвістиці знахо- теорії і методиці навчання української мови в аспекті
димо праці, в яких девіації розглядаються з позицій інтерференції у працях «Педагогічні засади подолан-
когнітивістики (R. Bartsch, W. Falkner, E. Lavric, ня фонетичної інтерференції у тюркомовних студен-
U. Wirth), психології (R. Fiehler), комунікативної лінг- тів в умовах вищого навчального закладу» Т. Кірик,
вістики (D. Cherubim, S. Goes, J. Engl, F. Thurmaier), «Просодична інтерференція в англомовному дискурсі
прагматики (F. Gustav), соціолінгвістики (V. Hinnen- (експериментально-фонетичне дослідження мовлення
kamp), культурології (W. Krämer, G. Trenkler), лінг- арабо-англійських білінгвів)» Ю. Захарової, «Помил-
вістики тексту (K. Peter), методики і дидактики вив- ки іноземних тюркомовних студентів інженерного
чення іноземної мови (K. Bremer, R. Caspary, H. Fer- профілю, пов’язані із засвоєнням граматики росій-
vers, B. Kielhöfer). На етапі зародження і формування ської мови» З. Гирич, «Коммуникативные неудачи в
української девіатології простежуємо тенденцію до- педагогическом общении» А. Габідулліної, «Інтерфе-
слідників опиратися на праці переважно російських ренційні помилки при вивчення німецької мови украї-
мовознавців у сфері девіатології (Н. Арутюнова, номовними студентами» Н. Головчак та О. Кушнірчук
О. Земська, О. Кукушкіна, В. Богданов, Б. Воронін, та «Формування орфоепічних умінь і навичок з укра-
Б. Городецький, Є. Клюєв, О. Кубрякова, Т. Ушакова, їнської мови в арабськомовних студентів» Н. Васи-
Н. Формановська, С. Цейтлін). Безперечно, дослід- ленко. Особливостями дитячого мовлення займалися
ження девіацій в українській лінгвістиці скромніше. К. Климова у роботі «Формування культури мовлення
Однак сьогодні вважаємо можливим говорити вже майбутніх учителів початкових класів в умовах го-
про створені наукові школи і традиції у галузі девіа- вірок Житомирщини» та Н. Савінова у праці «Коригу-
тології і в Україні. Детальний огляд досліджень вання мовлення дітей старшого дошкільного віку в
власне з комунікативної девіатології ми запропонува- ігровій діяльності».
ли у статті «Комунікативна девіатологія в Україні: У плані досліджень з методики викладання інозем-
огляд проблематики». ної мови у статті «Граматика і успішість комунікації
Мета цієї статті – визначити теоретичні засади і (дещо з польсько-українських граматичних контрас-
тенденції вивчення девіацій у сучасній українській на- тів)» А. Кравчук [9] аналізує граматичні явища, які
уковій думці з урахуванням різноманітності аспектів можуть ставати причиною комунікативно небезпеч-
їх висвітлення у суміжних з лінгвістикою дисциплінах. них помилок у польському мовленні українців, що
Виклад основного матеріалу дослідження. Темі вивчають польську мову як іноземну. Авторка роз-
девіацій присвячена низка дисертацій у філософських глядає як граматичні (морфологічні) категорії, так і
дослідженнях. В аспекті соціальної філософії та філо- синтаксичні відмінності в українській і польській
20
мовах. Окрім аналізу мовносистемних помилок укра- комунікації» [10], де запропоновано послідовність
їнських користувачів польської мови важливими для роботи редактора над помилкою й акцентовано увагу
успішної комунікації дослідниця називає рівень знан- на генезі помилок – історичному підході та актуаль-
ня польськомовними адресатами граматичної норми ному аналізі сьогоденних мовних проблем з наведен-
польської мови, суб’єктивне ставлення адресата до ням прикладів. Автор пропонує таблицю девіацій;
адресанта – трактування його як іноземця або ж як методи, прийоми, алгоритми; редакторський практи-
«рівного» собі партнера діалогу, соціолінгвістичного кум; словник найпоширеніших помилок у ЗМІ з варі-
статусу учасників комунікації. антами їх виправлення, а також таблицю типів поми-
М. Попович у навчальному посібнику «Основи лок у письмовій комунікації за групами: вади слово-
міжкультурної комунікації» зосереджує увагу на вживання (комунікативні неточності); вади зв’язку
проблемі невдач власне у міжкультурній комуніка- слів (синтаксичні помилки); логічні помилки. О. Ца-
ції. У подібному напрямку М. Котов досліджує кому- пок досліджує пунктуаційні помилки в інтернет-
нікативні невдачі у ситуації міжкультурного спілку- виданнях, а Л. Гриднєва – логічні помилки в диплом-
вання. Т. Степикіна встановила способи попереджен- них роботах студентів-редакторів.
ня невдач у процесі формування міжкультурної ком- У технічному плані методом вилучення помилко-
петенції і класифікує словесні комунікативні невдачі з вих збігів текстів в електронних документах займа-
урахуванням невербальних сигналів для уникнення ються А.Білощицький, С. Криштоф, С. Білощицька й
збоїв у спілкуванні. О. Діхтяренко.
В аспекті конфліктології девіації досліджують такі Нижче пропонуємо короткий огляд досліджень у
науковці: Л. Ажнюк («Про правові наслідки мовних власне комунікативній девіатології [пор. 7], осново-
непорозумінь»), Н.Тарабріна («Конфлікт як різновид положник якої в Україні – Ф. Бацевич. Розвідки у да-
комунікативних невдач», «Комунікативні невдачі та ній галузі лінгвістики автор відобразив у низці праць
основні принципи їх класифікації»), І. Колесникова [пор. 7], що свідчить про тривале зацікавлення автора
(«Крос-культурний конфлікт як наслідок лінгвальної даною проблематикою і дослідження комунікативних
помилки (на матеріалі рекламних назв)»), І. Мельник невдач (далі – КН) у різних лінгвістичних аспектах. У
(«Причини комунікативних невдач у провокаційному праці «Основи комунікативної девіатології» автор
мовленні»), Я. Бондаренко («Дискурс акцентуйованих розглядає комунікативні девіації (далі – КД) в худож-
мовних особистостей: комунікативно-когнітивний ас- ніх текстах в аспекті породження мовлення і вважає
пект (на матеріалі персонажного мовлення в сучасній головними причинами виникнення різних типів КД
американській художній прозі)»). Ця тематика відоб- порушення вербалізації та процесів комунікації,
ражена також у збірнику матеріалів наукової конфе- пропонуючи два підходи до вивчення КД: апріорний
ренції «Мовні конфлікти і гармонізація суспільства» і (узуальний) і апостеріорний (актуальний) [4, с. 16].
навчальному посібнику «Конфліктологія» В. Нагаєва. Особливо важливою вважаємо класифікацію девіацій,
М. Стахів, яка займається українським комуніка- пов’язану з мовною і комунікативною компетенцією
тивним етикетом, запропонувала шляхи усунення мовців [5, с. 32].
комунікативних девіацій в педагогічному спілкуванні, У «Нарисах з комунікативної лінгвістики» Ф. Баце-
C. Дьячук досліджує орфоепічні помилки в мовленні вич розрізняє КД, пов’язані з формуванням і сприй-
студентів технічних спеціальностей, а В. Черниш – няттям як мовленнєвих жанрів, так і мовленнєвих
порушення правильності та типові помилки в актів. Серед таких КД автор розрізняє девіації, пов’я-
англомовному професійно орієнтованому говорінні зані з лінгвокогнітивною діяльністю адресанта й адре-
майбутніх учителів. Л. Михайлець виявила та проана- сата, його орієнтаціями на особу адресата та процес
лізувала граматичні помилки в усному діловому спілкування. У цій же роботі автор пропонує типоло-
мовленні державних службовців, а О. Проценко кон- гію девіативних випадків у межах лексичних парамет-
цетрує увагу на прагматичній самокорекції комуні- рів у спонтанному мовленні (коментарі футбольних
кантів в українському спонтанному мовленні. Відоми- матчів), а саме порушення словесної реалізації цих
ми є праця О. Пономаріва «Культура слова. Мовно- параметрів на поверхневому рівні побудови семан-
стилістичні поради», присвячена ортологічним до- тико-синтаксичної структури повідомлень [3]. У праці
слідженням та нормативній українській мові, та «Основи комунікативної лінгвістики» Ф. Бацевич
Я. Радевича-Винницького «Етикет і кільтура подає розширену типологію КД, враховуючи також
спілкування». причини і «механізми» їх виникнення в динамічних
У журналістиці основні праці з девіатології зосе- процесах породження складових дискурсу (КД, ство-
реджують увагу на культурі мовлення, орфографії і рені адресантом та адресатом, спричинені процесом
пунктуації у мас-медіа. Вагомий внесок у цій сфері комунікації (контактом) і КД, пов’язані з мовним
зробив А. Капелюшний, досліджуючи типові помилки кодом) [5].
в мовленні ведучих (серед яких і логічні), росіянізми в У підручнику «Вступ до лінгвістичної генології»
телевізійному мовленні і в газетному тексті [8]. У [1] дослідник аналізує проблеми породження і сприй-
журналістиці фактично дослідження спрямовані на няття мовленнєвих жанрів і їх можливі КН і пропонує
стилістичні особливості, редагування в засобах масо- практичний аналіз КН мовленнєвих жанрів різних
вої інформації, на типологію журналістських поми- дискурсів. Особливу увагу Ф. Бацевич зосереджує на
лок. Також Т. Бондаренко розробляє типологію мов- КН побудови мовленнєвого жанру «утішання» та на
них помилок та способи їх усунення під час редагу- мовленнєвих девіаціях у прямому спортивному теле-
вання журналістських матеріалів. П. Куляс розробив репортажі, враховуючи в останньому КД на всіх ета-
курс до дисципліни «Типологія помилок у письмовій пах породження мовлення. У підручнику «Вступ до
21
лінгвістичної прагматики» науковець досліджує за- пов’язаних із мовленнєвим жанром застереження),

гальні умови успішності як мовленнєвих актів, так і К. Дубовий (помилки і втрати в закадровому перекла-
дискурсів. Під умовами успішності спілкування ді художнього фільму), Х. Дяків (умови (не)успіш-
Ф. Бацевич розуміє сукупність когнітивно-психоло- ності відеоінтерв’ю і комунікативні девіації в ін-
гічних, поведінкових, лінгвістичних чинників, які є терв’ю на матеріалі німецької та української преси),
основою дієвого, кооперативного, недевіативного І. Карпа (причини виникнення комунікатив-
спілкування [2]. Узагальнюючи здобутки дослідника, них девіацій в інтерактивній віртуальній комунікації).
приходимо до висновку, що Ф. Бацевич керується у Семантичним девіаціям присвячені праці С. Бор-
дослідженнях девіацій функціонально-комунікатив- щевського («Семантична девіація історичних номіна-
ним підходом, враховуючи також специфіку сис- цій в англомовному художньому дискурсі (на мате-
темно-теоретичного, когнітивного і дискурсно- ріалі романів В. Скотта)») і С. Швачко («Сяйво забу-
текстового. тих слів»). Н. Акімова розглядає варіативність розу-
Відомими є також роботи О. Селіванової, яка до- міння як мовну норму і зараховує до лінгвістичних
сліджує комунікативний шум як перешкоду комуніка- механізмів виникнення варіативності розуміння текс-
ції [13, с. 157-239]. Когнітивно-комунікативний під- ту такі девіантні мовленнєві одиниці, як омоніми, по-
хід у дослідженнях КН застосовують Л. Славова (ана- лісемантичні слова, скорочення, маловідомі запози-
ліз причин порушення акту комунікації та створення чення (особливо представлені латиницею), екзотизми,
типології КН на КН мовного, мовленнєвого та лінг- прецедентні тексти тощо.
вокогнітивного характеру на матеріалі сучасного Системно-теоретичний підхід відображено у
англійського мовлення) та О. Руда (природа і причини працях Г. Бардукової («Норма і девіація у сучасній
виникнення девіацій в аспекті українсько-російської фраземіці»), С. Єрмоленко («Літературна норма і мов-
двомовності, КД в аспекті міжкультурної комунікації на практика»), Г. Джунусалієвої і Н. Ковальської
у жанрі анекдоту). А функціонально-комунікативний («Комунікативні девіації в контексті теорії мовної
підхід представлено у праці О. Почепинської (КН як комунікації»), Н. Голікової («Мовно-комунікативні
складник непідготовленого живого мовлення, спричи- девіації в українському соціокультурному просторі»).
нені насамперед спонтанністю останнього, та КН об- У контрастивному напрямі Л. Чернюх аналізує
робленого автором запланованого художнього діало- свідомі та несвідомі мовні девіації в словацьких рек-
гу, де їм надано особливих функцій; КН в єдності з ламних текстах на різних рівнях, виокремлюючи та-
їх корегуванням, поділ КН на мовні та мовленнєві). ким чином орфоепічні, орфографічні, лексико-семан-
Н. Печко [12] досліджує лінгвокогнітивні та дис- тичні, морфологічні, синтаксичні та стилістич-
курсивні аспекти непорозуміння як типу інтерпретації ні девіації, разом з тим досліджуючи явище мовної
на матеріалі англійського діалогічного мовлення, ви- гри та її прийомів [14].
працювавши модель ментальної репрезентації дискур- Висновки і перспективи дослідження. Аналіз
су для вивчення непорозуміння як типу інтерпретації наукової літератури з проблеми девіатології дозволив
на матеріалі англійських діалогічних єдностей. встановити два головні підходи: міждисциплінарний і
О. Дубцова висвітлила лінгвокогнітивну природу ко- спеціалізований. Міждисциплінарний підхід, який ви-
мунікативних невдач на матеріалі американського ходить за межі власне лінгвістики, знайшов відобра-
кінодискурсу спираючись на когнітивну теорію дина- ження девіатологічних студій у філософії, психології,
мічного конструювання значення та дослідження педагогіці, методиці і дидактиці, міжкультурній кому-
концептів і фреймів [6]. Дослідниця встановлює при- нікації, конфліктології, комунікативному етикеті й ор-
чини виникнення комунікативних невдач з урахуван- тології, журналістиці. А завдяки спеціалізованому під-
ням контекстуальних особливостей, розробляє класи- ходу виокремлюємо такі напрями дослідження девіа-
фікацію лінгвокогнітивних причин комунікативних цій: системно-теоретичний, когнітивний, дискурсно-
невдач, аналізує вплив лінгвальних, лінгвокогнітив- текстовий, комунікативний і контрастивний. Така тен-
них та екстралінгвальних чинників на виникнення КН. денція з урахуванням особливостей як міждисциплі-
О. Мільченко, керуючись дискурсивно-текстовим нарного, так і спеціалізованого напрямів становить
підходом, створила у своїй дисертації класифікацію спробу комплексного підходу до явища девіацій, а
семантичних девіацій у нормативно-правових текстах і саме – комунікативно-функціонального.
рекомендації щодо семантико-синтаксичного оформ- Перспективним вбачаємо аналіз комунікативних
лення текстів нормативно-правових актів відповідно до девіацій у плані контрастивних досліджень і міжкуль-
рівнів текстової організації із метою пропедевтики турної комунікації, враховуючи особливості саме
семантично аномальних слововживань. Дослідниця української та німецької мов, та дослідження мовних і
класифікує девіативи на лінгвотекстові (лексико- комунікативних універсалій. Зацікавлення науковців
семантичні, граматико-семантичні та функціонально- може бути сфокусовано також на діалектних розбіж-
семантичні девіації) та логіко-семантичні девіації ностях і психолінгвістичних особливостях виникнен-
(логіко-лінгвістичні й онтологічні девіації) [11]. Також ня й усунення девіацій, а також на специфіці КН у
цей підхід застосовують у своїх працях Д. Кононова різних типах текстів і дискурсів. Результати дослід-
(засоби запобігання КН у вираженні каузації у кому- ження девіаціій відіграють вагому роль у перекла-
нікативних ситуаціях офіційного та неофіційного дознавстві, методиці викладання іноземної мови,
спілкування на матеріалі сучасної англійської мови), ортології і культурі мовлення, що підтверджує їх
Г. Васильєва (причини комунікативних девіацій, практичне значення.
22
1. Бацевич Ф. Вступ до лінгвістичної генології: 8. Капелюшний А. О. Девіатологія мас-медіа: Практикум з
Навчальний посібник / Флорій Сергійович Бацевич. – К.: «Редакційної майстерності» / А. О. Капелюшний. – Л.:
Видавничий центр «Академія», 2006. – 248 с. – Сер. ПАІС, 2000. – 208 с.
«Альма-матер». 9. Кравчук А. Граматика і успішність комунікації (дещо з
2. Бацевич Ф. Вступ до лінгвістичної прагматики. польсько-українських граматичних контрастів) /
Підручник / Флорій Сергійович Бацевич. – К.: ВЦ А. Кравчук // Проблеми слов'янознавства : зб. н. пр. -
„Академія”, 2011. – 304 с. – (Серія «Альма-матер»). Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2012. – Вип. 61. – С. 111-128.
3. Бацевич Ф. Нариси з комунікативної лінгвістики. 10. Куляс П. Теорія помилок і практика редагування: про
Монографія / Флорій Сергійович Бацевич. – Львів: курс корисний не лише для журналістів [Текст] / Куляс
Видавничий центр при ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 281 с. П. // Вища освіта України. – 2006. – №1. – С.80–88.
4. Бацевич Ф. Основи комунікативної девіатології / Флорій 11. Мільченко О. С. Семантичні девіації в нормативно-
Сергійович Бацевич. – Львів: Львівський національний правових текстах : автореф. дис ... канд. філол. наук:
університет ім. Івана Франка, 2000. – 236 с. 10.02.01 / Ольга Сергіївна Мільченко . – Київ : Б.в.,
(Монографія). 2011 . – 20 с.
5. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики: 12. Печко Н. М. Лінгвокогнітивні та дискурсні аспекти
Підручник / Флорій Сергійович Бацевич. – К.: непорозуміння як типу інтерпретації (на матеріалі
Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с. (Серія англійського діалогічного мовлення) : автореф. дис ...
«Альма-матер»). канд. філол. наук: 10.02.04 / Н. М. Печко . – Львів : Б.в.,
6. Дубцова О. В. Лінгвокогнітивна природа 2011 . – 20 с.
комунікативних невдач (на матеріалі американського 13. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста
кінодискурсу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня и коммуникации: Монографическое учебное пособие. –
канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / К.: Брама, Изд. Вовчок О.Ю., 2004. – 336 с.
О. В. Дубцова. – Х., 2014. – 21 с. 14. Чернюх Л. Д. Лінгвальні особливості сучасної
7. Дяків Х. Комунікативна девіатологія в Україні: огляд словацької реклами : автореф. дис. ... канд. філол. наук :
проблематики / Х. Дяків // Науковий вісник 10.02.03 / Л. Д. Чернюх; НАН України, Ін-т мовознав. ім.
Східноєвропейського національного університету імені О.О. Потебні. – Київ, 2014. – 20 c.
Лесі Українки. – Луцьк, 2016. – (У друці).
REFERENCES
1. Batsevych F. Introduction to linguistic genology: textbook / 9. Kravchuk А. Grammar and effective communication (some
Floriy S. Batsevych. - K .: Publishing Center "Academy", Polish-Ukrainian grammar contrasts) / Alla Kravchuk //
2006. - 248 p. - Ser. Alma Mater. Problems of slavonic studies. - Lviv : Lviv Ivan Franko
2. Batsevych F. Introduction to linguistic pragmatics. National University, 2012. – Vol. 61. – P. 111-128.
Textbook / Floriy S. Batsevych. - K .: EC "Academy", 2011. 10. Kulias P. The theory and practice of editing errors: About
- 304 p. - (Ser. "Alma Mater"). course useful not only for journalists / Kulias P. // Higher
3. Batsevych F. Essays on communicative linguistics. education in Ukraine. – 2006. – №1. – P. 80–88.
Monograph / Floriy S. Batsevych. - Lviv: Publishing center 11. Milchenko O. S. Semantic deviations in the text of laws:
at LNU. Franko, 2003. - 281 p . thesis for a candidate degree in philology: 10.02.01. –
4. Batsevych F. Fundamentals of communicative deviatology Ukrainian language. – O. S. Milchenko. – Taras
/Floriy S. Batsevych. - Lviv, Lviv National University. Ivan Shevchenko’s National University of Kyiv, Philological
Franko, 2000. - 236 p. (Monograph). Institute. – Kyiv, 2011. - 20 p.
5. Batsevych F. Fundamentals of communicative linguistics: 12. Pechko N. M. Linguo-cognitive and discoursive aspects of
Textbook / Floriy S. Batsevych. - K .: Publishing Center misunderstanding as interpretation type (on the corpus of the
"Academy", 2004. - 344 p. (Ser. "Alma Mater"). English dialogic speech): thesis for a candidate degree in
6. Dubtsova O. V. Lingua-cognitive nature of communicative philology. Speciality 10.02.04 – Germanic Languages / Nina
failures (on the material of American cinema discourse). – Mykolzivna Pechko. – Lviv National University named after
Thesis : 10.02.04 “Germanic languages” / O. V. Dubtsova. – Ivan Franko, 2011.- 20 p.
Kharkiv., 2014. – 21 p. 13. Selivanova Е.А. Fundamentals of linguistic theory of text
7. Dyakiv Kh. Communicative Deviatology in Ukraine: a and communication: monographic study guide. - K .:
Review of Issues / Kh. Dyakiv // The Scientific Bulletin of Brahma, Ed. Vovchok O., 2004. - 336 p.
Lesia Ukrainka East European National University. – Luzk, 14. Cherniukh L. D. Lingual features of modern Slovak
2016. – (In print). advertising: thesis for a candidate degree in philology:
8. Kapelushnyi А. О. Deviatology of media: Workshop on 10.02.03 / L.D. Cherniukh; Ukraine National Academy of
"Editorial Excellence"/ А. О. Kapelushnyy. – Lviv.: PAIS, Sciences, O. O. Potebnya Institute of Linguistics. - Kyiv,
2000. – 208 p. 2014. - 20 p.
Украинская девиатология: состояние и перспективы развития.

Х. Дякив
Аннотация. В статье представлено развитие девиатологичних идей в Украине. Установлено междисциплинарный и
специализированный подходы, предложено перспективы развития девиатологичних исследований. Междисциплинарный
подход нашел отражение девиатологичних исследований в философии, психологии, педагогике, межкультурной комму-
никации и журналистике, а специализированный - в системно-теоретическом, когнитивном, дискурсно-текстовом, комму-
никативном, дидактическом и контрастивном направлениях исследований. Такая тенденция составляет попытку
комплексного коммуникативно-функционального подхода к явлению девиаций.
Ключевые слова: девиатология, девиация (неудача), украинская лингвистика, тенденции исследования, перспективы
развития.
Ukrainian deviatology: current state and research perspectives.

Dyakiv Khr.
23
Abstract. This paper traces the development of ideas on deviatology in Ukraine. An interdisciplinary and specialized approaches to
the study of communicative failures and prospects of the research of deviatology are offered. An interdisciplinary approach is the one
that is reflected in the studies of deviatology in philosophy, psychology, pedagogy, intercultural communication and journalism. It is,
however, a specialized approach which enables to separate such groups within the areas of research of deviations: systematical and
theoretical, cognitive, discursive-textual, communicative, didactic and contrastive. This tendency comprises the attempt of a
comprehensive approach to the phenomena of deviations, i.e. communicative and functional.
Keywords: deviatology, deviation (failure), Ukrainian linguistics, research tendency, research perspectives.
24
Сатирично-гумористичні оцінно-характеризувальні власні імена

в художньому тексті
О. С. Горбач
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

Анотація. У статті досліджуються сатирично-гумористичні оцінно-характеризувальні власні імена у творах кінця ХХ –
початку ХХІ століття. Визначаються їх структурно-семантичні й виражальні можливості, сатиричний потенціал, несподівані
авторські експерименти. Сатирично-гумористичні власні імена класифіковано відповідно до характеристики персонажа за
його індивідуальними ознаками
Ключові слова: сатирично-гумористичні власні імена, літературні антропоніми, сатирична експресія, оцінний потенціал.
Вступ. Провідне місце в онімному просторі сати- та змістом їхніх учинків. Динаміку образного функці-
рично-гумористичних творів кінця ХХ – початку ХХІ онування імені в текстовій структурі тексту визначає
століття належить стилістично-маркованим літератур- авторське бачення персонажа в стосунках з іншими
ним антропонімам (ЛА). Вони вдало дібрані письмен- героями, з огляду на характер поведінки персонажу за
никами і тому яскраво характеризують головних та тих чи інших обставин.
другорядних персонажів, дають можливість скласти Оцінно-характеризувальні найменування виника-
уявлення про них, передають риси характеру, вдачі, ють завдяки наявності асоціацій із колишнім апеля-
змальовують деталі портрету. З-поміж стилістично- тивним (доонімним) значенням назви. Саме цей
маркованих ЛА провідне місце займають сатирично- прийом використовує В. Даниленко. Семантика таких
гумористичні оцінно-характеризувальні власні імена оцінно-характеризувальних антропонімів, їхнє емо-
(СГОХВІ), які у своїй структурі й семантиці мають ційне забарвлення дуже показові. За їх допомогою
характеризувальний елемент. подається зовнішня та внутрішня характеристика пер-
Публікації. Літературні антропоніми й прізвиська сонажів. Залежно від персонажа вона може бути
як їх різновид досліджували Л. Белей, А. Вегеш, біполярною. Семантика слів, від яких утворені ЛА
Г. Лукаш, В. Калінкін, Л. Колоколова, В. Лучик, досить прозора, а характеристична спрямованість –
Т. Ковалевська, М. Мельник, Н. Попович, О. Усова, виразна. В основному оцінно-характеризувальну по-
Г. Шотова-Ніколенко та ін. Функціонування власних тенцію містять красномовні прізвища персонажів
імен (ВІ) у сатирично-гумористичному жанрі студію- сатирично-гумористичних творів, які є частинами усіх
вали мовознавці: Л. Кричун та А. Попович. антропоформул. Це підтверджують такі приклади:
Мета статті – встановити й охарактеризувати типо- Дурієв [4, с. 246], Півоко [4, с. 410], Микола Заколо-
ві особливості авторських літературних антропонімів тенко [12, с. 75], Микола Всез'їмвсевип'ю [4, с. 186],
(ЛА), їх виражальні можливості та сатиричний потенціал. Петро Хамло [4, с. 442], Ганя Халепа [4, с. 442],
Матеріалом для дослідження є тексти сучасних Микола Мостіпан [4, с. 233], Станіслав Западловький
українських сатирично-гумористичних творів, автора- [4, с. 205], Сашко Щур [6, с. 122], Микола Дубина [10,
ми яких є М. Гримич, В. Даниленко, Л. Денисенко, с. 297], Василь Пильний [10, с. 35], Григір Зубодер [5,
Ірена Карпа, В. Кожелянко, М. Матіос, М. Меднікова, с. 146], Костик Нерідний [2, с. 15], Едуард Пупець
Сашко Ушкалов, О. Чорногуз, а також прозові сати- [2, 54], Петро Куцеперденко [3, с. 37], Коля Шпунда
рично-гумористичні оповідання зі збірок «Веселий [3, с. 147], Петро Балабуха [9, с. 4], Панас Невесело-
ярмарок», «З ким сміється Україна», «Опудало». городич [9, с. 133], Хома Юдинеоко [9, с. 133], Іван
Вибір методів дослідження зумовлено загальною Христофорович Цидулка [1,с. 30], Вітя Болт [11, с. 29].
метою та завданнями роботи. Провідними у роботі Вважаємо, що усі СГОХВІ є оказіональними, у їх
будуть загальнонаукові методи спостереження (для семантиці чітко простежується стилістична оцінка
фіксації загальних тенденцій функціонування аналізо- персонажа, яка у складі цих антропонімних одиниць
ваних одиниць у площині художніх творів), індукції та набула переносного значення. У доборі й створенні
дедукції, залучені для систематизації та виокремлення таких лаконічних прізвищ-характеристик виявилася
спільних і специфічних характеристик онімів у ху- індивідуально-авторська винахідливість, письмен-
дожньому дискурсі. Використовуватимуться й спеці- ницький талант. Наприклад, характеризувальність
альні методи дослідження, з-поміж яких традиційний може бути закладена в авторському одночленному
для мовознавства описовий метод з його прийомами ЛА-імені персонажа (Кетька [11, с. 18], Душман [9,
зіставлення, узагальнення, інвентаризації та класифі- с. 4], Любеночок [3, с. 109], Зюзік [3, с. 118], Ідея [3,
кації мовного матеріалу. Широко застосовуватиметь- с. 39], Пашок [3, с. 26], Вовко [2, с. 17]), ЛА-прізвища
ся контекстуально-інтерпретаційний та компонент- (Дуплоїд [1, с. 96], Бугай [12, с. 285], Дуся-Занадтий
ний аналіз для з’ясування семантичного навантаження [9, с. 14], Колосальний [3, с. 34], Печеніг [3, с. 36],
онімів у художніх творах та їхньої функційно-стиліс- Пупець [2, с. 55], ); двочленному ВІ (баба Сашка Ко-
тичної оригінальності. ломбо [9, с. 49], Душман Батькович [9, с. 4], Петро
Результати та їх обробка. Щодо СГОХВІ, то їх Куцеперденко [3, с. 37], Коля Шпунда [3, с. 147]);
провідною ознакою є етимологія власних назв, через тричленному ЛА (Бара Сидорівна Бугай [12, с. 285],
яку можна встановити тісні зв’язки між персонажами Махатма Лі Коваленко [8, с. 66], Б. Ф. Строганов
25
[8, с. 89], Теодора Семенівна Марципан [1, с. 79], характеру, вдачі, змальовують деталі портрету. Вони є
Онисько Миколайович Онисько [9, с. 88] та ін.). оцінно-характеризувальними. Семантика таких антро-
Варто відмітити, що актуалізація оцінного елемен- понімів, їхнє емоційне забарвлення дуже різноманіт-
та в ЛА відбувається через мовні проекції та асоці- не. Деякі найменування вживаються із негативною
ативний потенціал. Особистісна характеристика пер- семантикою (Амвросій Чмирук, Станіслав Западловь-
сонажа, яка виражається в семантиці оніма, доповню- кий, Петро Костогриз, Жора Кнур тощо) для під-
ється й корегується внутрішньотекстовими перифе- креслення зневажливого ставлення до персонажа; ін-
рійними зв’язками. Гумористична сема, закладена в ші – з позитивною (Ромцьо Копійка, Мотря Бублик,
прізвищі, розкодовується письменниками в мікрокон- Інеса Дзендзелівська та ін.) для створення комічного
тексті твору: «Костик Нерідний. Прізвище повністю образу.
відповідало його суті: нікому він був не потрібен. Кожна власна назва має вагоме смислове наванта-
Кащук розгледів за прищами і сколіозним худорлявим ження й у відповідному контексті воно додатково
тільцем справді аналітичний гострий розум. Він підкреслюється. Наприклад, без контексту семантика
пригрів безрідного Нерідного, дав йому зарплату, і прізвищ «Попик», «Відірвивухо», «Всез’їмівсевип’ю»,
той на знак удячності пече для нього економічні «Пацан» уже апелює до певних асоціацій, а подаль-
статті, до речі, досить професійні» [2, с. 87]; ший контекст підтверджує типові характеристики
«найнормальнiший iз нормальних пацанiв – Григiр літературних образів, що є носіями цих онімів:
Зубодер (сподiваюся, що ви зрозумiли, що Зубодером «Антон Попик, який був молодим тьоре з рожевими
його звали не тому, що вiн був дантистом)» [7, щічками ти охайним пухким пузцем» [4, с. 306]; «ко-
с. 103]; «Сашко Щур він ніколи не конфліктував роткострижений гяур із розчепіриними пальцями,
напряму, а діяв крадькома» [6, с. 127]. схожими на ноги селезня, Петро Відірвивухо» [4,
Спостерігаємо, що в сатиричних творах власне ха- с. 113]; «Петро Пацан, – простягув могутню долоню
рактеризувальний аспект ЛА інтегрується з гуморис- здоровий батир» [4, с. 201].
тичним (комічним) у прізвищах, які складаються з В. Даниленко часто не обмежується кпинами, його
двох або більше основ (асоціація з козацькими цікавить ще й другий, невидимий бік сміху, коли він
прізвищами), до прикладу: Перебийніс [9, с. 59], апелює до наших моральних переконань. Наприклад,
Неплюйвборщ [4, с. 113], Побийбатька [4, с. 113], зображуючи ректора університету – Броніслава Ана-
Підіприклуня [4, с. 113], Курощупенко [4, с. 295], нійовича Конхвету-Задунайського [4, с. 165] та його
Півоко [4, с. 410], Петро Відірвивухо [4, с. 113], велику кількість коханок, автор підкреслює дисонанс
Петро Куцеперденко [3, с. 37], Младоцвях [10, с. 92], між «солодкістю» прізвища поважної особи та його
Хочубей [10, с. 92], Панас Невеселогородич [9, с. 133], аморальною поведінкою.
Динис Стріляйбаба [9, с. 133], Сидор Каленикович Сатирично-гумористичні ЛА, які апелюють до чи-
Чорноіваненко [1, с. 24], Іван Ціпов'яз [12, с. 333]. тача своєю своєрідною семантично-структурною бу-
Імена й прізвища персонажів твору В. Данилнка довою, фіксуємо в романі В. Кожелянка «Дефіліада в
семантично вмотивовані, й для глибшого їх розуміння Москві» [8]. Виокремлюємо індивідуально-авторські
автор майстерно вводить у канву твору характерис- прийоми створення СГОХВІ:
тику кожного ЛА. Наприклад, «Міністр Хрунь. Хрунь – створення прізвищ, які є тавтологіями (Б. Стар
був надутий і поважний. Коли Хруня призначили мі- [8, с. 89] з англ. star – зірка) та трансформоване
ністром, він думав стати першим державним служ- російською прізвище Б. Звязда [8, с. 89] від рос.
бовцем, який своїм прикладом покаже, що в цій країні «звезда», Б. Стелла [8, с. 88] від лат. stella – зірка);
можна займати високі посади й жити скромно на Черевичник [8, с. 77], Башмачник [8, с. 77];
свою зарплату» [4, с. 299]; «Курощупенко з господар- – поєднання іноземного імені з прізвищами, які
сько-фінансового департаменту Він усе розбиває на мають у своїй структурі типові різнонаціональні
пункти й параграфи. В його особі світ втратив форманти: Махатма Лі Коваленко [8, с. 66], Махатма
великого законотворця» [4, с. 295]. Робіндранат Джексон [8, с. 66], Махатма Ятамото
Вчинки, переконання персонажів виступають до- Хіро [8, с. 66], Махатма Конрад Алі-заде [8, с. 67],
датковим конотаціями, які підкреслюють гуморис- Махатма Авраам Бродскі [8, с. 67],
тично-іронічну основу ВІ. Наприклад, працівник Каб- Махатма Юра Чорноконський [8, с. 67], Махатма
міну «Пампуха був дебелим вусатим гяуром, що Ґоґенштауфен [8, с. 67],;
любив казати: «До обіду в Кабміні борешся з голодом, – утворення прізвища та ініціалів від загальної
а з обіду зі сном»» [4, с. 281]. назви: Б. Ф. Строганов [8, с. 89];
Найбільшу частину антропонімного доробку пись- – використання імен-абревіатур, які є похідними
менника становлять двочленні найменування, біль- від вигуків: У-Га [8, с. 67], К’Ногу [8, с. 77], Йойлик
шість із яких стилістично навантажена і є засобом ав- [8, с. 71];
торської характеристики. Ми виявили, що В. Дани- – побудова штучностворених оказіональних ВІ:
ленко вживає одну антропоформулу «ім’я та прізви- Мордахай Шляпінтох [8, с. 94]; Ґюнтер Шуллер [8,
ще»: Інеса Дзендзелівська, Едуард Жомпляк, Едуард с. 138].
Бумсик, Степан Прищик, Олеся Дзудзило, Ганя Хале- Типовим для творчої манери створення СГОХВІ є
па, Микола Хробак, Юрко Притика, Вітько Моцний контраст, який побудований на ефекті неочікування,
та ін. [4]. який сприяє різкому збільшенню інформативності ВІ.
Найменування персонажів вдало дібрані Саме цей прийом використовує М. Меднікова в одно-
В. Даниленком, вони дають можливість скласти му із уривків романю «Тю», де сатирично та з алего-
уявлення про персонаж, влучно передають риси його ричною сутністю зображуються кандидати в депу-
26
тати, душі яких «у хвості комети Хелейопса прохо- Йооста Ван Лоо [6, с. 111], Авраам Варнер [13, с. 37];
дять досконалий гарт для земного втілення» [9, – зовнішнім виглядом – Вітько Моцний [4, с. 442],
с. 133]. Оцінка, яка закладена в апелятивній основі «майор СБУ Бодня повний здорового нахабства чоло-
ЛА має дуальний характер: негативна – «В осаді зали- вік. Колишній чемпіон України з бодібілдингу» [4,
шаються Панас Невеселогородич і Хома Юдинеоко с. 144], «Петро Пацан – простягнув могутню долоню
з Кузьмою Таксобі, Іськом Сраєм, Кіндратом П’я- здоровий багатир» [4, с. 201], «Юрко Мелесик – подав
ницею, Уласом Матюком і Динисом Стрілябабою» кволу ручку худий гяур» [4, с. 201], «Віль Йосипович
[9, с. 133]; «дано тобі і твоєму народові кращу ді- Порохня. Йому 82 роки. Він колишній полковник
лянку в центрі Європи, природу, дай, Боже, кожному, НКВС.» [4, с. 301], Люська Синьогуб [4, с. 254] Ванда
омріяну Незалежність. То можеш ти їх приохотити Круглобочиха [7, с. 142], Павло Капловух [9, с. 59],
щось зробити для себе самим? Бо Іван Бардак і Кирик Зубко [9, с. 59], Пацан [3, с. 150], Кіндрат Здо-
Марко Шушваль, любителі Чорних Рад і безликої ровенний [9, с. 134], Клим Великий [9, с. 134], Панько
«слави!» та «ганьби!» [9, с. 133]; позитивна – «Думай, Велетень [4, с. 134], Петро Чуприна [1, с. 28], Олена
Янголе, думай. Є ще Кіндрат Умний, Грицько Писа- Кудря [1, с. 88];
ний, Василь Вродливець, Іван Нетаврований, Мат- – за схожістю із тваринним і рослинним світом –
вій Безпечальний, Ярема Вічний, Клим Великий, Станіслав Комар [4, с. 268], Оксана Опенько [4,
Лесько Залізний, Кіндрат Здоровенний, Терешко с. 171], Микола Хробак [4, с. 253], Жора Кнур [4,
Бистрий, Петро Моторний, Панько Велетень. Мо’ с. 254], Яків Перчик [4, с. 62], Мифодій Оселєдчик [4,
хоч їхнє сім’я стрепенеться? Зараз слушна нагода с. 83], Микола Печериця [4, с. 186], «пані Жабенко –
викохати Такого Щоб Зміг!» [9, с. 134]. працівниця прес-служби міністерства» [4, с. 278],
З метою створення гумористичного ефекту пись- Андрій Курочка [10, с. 85], Сашко Щур [6, с. 122],
менники-сатирики поєднують іноземні імена з укра- Галька Курка [7, с. 186], Наташа Карасьова [7,
їнськими прізвищами. Наприклад, емігранта із с. 161], пан Суслик [10, с. 13], Вася Соловейчик [10,
Західної України та його дружину, які проживають в с. 37], Бур'ян [10, с. 146], Кіндрат Конопляний [1,
Нью-Орлеані, В. Даниленко номінує такими антропо- с. 36], Антоніна Степанівна Качур [3, с. 107], Тамара
німами: Джон Кукурудзяк [4, с. 430] та Гелен Буруль- Іванівна Синіцина [3, с. 119], Горобець [1, с. 57],
ко [4, с. 432]. Наведемо ще приклади: Хуан де Корте- Варечка Сорока [11, с. 286] тощо;
сюк [8, с. 70], Лі Коваленко [8, с. 66], Теодор Куку- – за вчинками й переконаннями – Аркадій Нудель-
рудза [9, с. 119], Едуард Пупець [2, с. 54]. ман [4, с. 40], Станіслав Западловький [4, с. 205],
Використання таких власних назв дозволяє ство- Петро Костогриз [4, с. 233], Петро Хамло [4, с. 442],
рювати ефект насмішкуватості й певною мірою зне- Грицько Перебийніс [9, 59], Микола Заколотенко [13,
важливості стосовно їхніх носіїв, водночас досяга- с. 75], Доброчух [10, с. 92], Хочубей [10, с. 92], Микола
ється й високий рівень комічності. Дубина [10, с. 297] тощо;
Характеризувальний семантичний і прагматичний – за характерною рисою поведінки – Семен Цикало
аспект ВІ значно підвищує експресивність ЛА: Коля [4, с. 233], Грицько Квоктунець [4, с. 191], «Брати
Шпунда [3, с. 147], Вероніка Пуговка [3, с. 41], Саня Побрехенські» [4, с. 326], «Працівники протокольно-
Телепко [4, с. 242], Грицько Президент [9, с. 133], організаційного відділу Пиркало, сектора тиражу-вання
Кіндрат П'яниця [9, с. 133], Микола Недобий [вес, документів Цмокало, сектора забезпечення
134], Семен Кабанячий [9, с. 84], Едуард Пупець [2, протокольних заходів Гамкало, відділу інституцій-ного
с. 54], Віктор Лопата [10, с. 291], Вован Косий [11, забезпечення європейської інтеграції Шокало» [4,
с. 75] тощо. Актуалізація мотивовності ЛА спрямова- с. 337], Об'їдайло [10, с. 80], Обпивайло [10, с. 80] тощо;
на на реалізацію сатирично-гумористичного ідейного – іншими асоціаціями – Ганя Халепа [4, с. 442],
задуму. Юрко Притика [4, с. 442], Микола Мостіпан [4,
Висновки. Отже, усі ЛА, які письменники-сатири- с. 233], Степан Мицюк [4, с. 324], Едуард Жомпляк [4,
ки використали у своїх літературних творах, є стиліс- с. 72], Едуард Бумсик [4, с. 102], Михайло Чингачук [9,
тично маркованими й емоційно навантаженими й с. 33], пан Бомблик [10, с. 13], Олекса Біда [10,
характеризують персонажа за його індивідуальними c. 106], Коля Шпунда [3, c. 147].
ознаками: Отже, СГОХВІ в сатирично-гумористичних творах
– за національністю – «український винахідник Іван кінця ХХ – початку ХХІ століття є невичерпним дже-
Дригало» [4, с. 179], «білоруський винахідник Алєсь релом комічного, за сприяння якого письменники ма-
Мажейка» [4, с. 180], «засмаглий американець ють змогу донести свої сатиричні інвективи до чита-
Джордж Бакс» [4, с. 180], «німець Отто Штрудель» ча. Найпродуктивнішими вважаємо найменування, які
[4, с. 181], «француз Мішель Круасан» [4, с. 180], «но- допомагають яскравіше, більш образно відтворити
сатий англієць лорд Гамільтон» [4, с. 181], «ірлан- сутність конкретного персонажа, його характер, влуч-
дець Шон О’Брайн» [4, с. 182], «поляк Марек Дримба- но змалювати зовнішність останнього, передати став-
Гнойовський» [4, с. 184], «російський винахідник Рю- лення до нього автора та інших героїв твору. Семан-
мочкін» [4, с. 184], «Ціля Циферблат – громадянка тика лексеми, яка в основі власної назви, її певні
Ізраїлю» [4, с. 142], «Ізабела фон Дрінкен Шнабс – структурно-морфологічні особливості, допомагають
громадянка Німеччини» [4, с. 143], «Любов Кобиліна- письменникам реалізувати експресивність антропоні-
Забабашкіна – громадянка Росії» [4, с. 143], «Дарка ма, актуалізувати його потенціал. Письменники
Зедерихвіст – громадянка України» [4, с. 143], «Анне вміло поєднують у ЛА сатиру, сарказм, гірку іронію,
Лоо була доглянутою білявою естонкою середнього скептис і дотепність.
віку» [4, с. 186], «росіянин Паша Корабльов» [6, с. 35],
27
1. Веселий ярмарок. Гумор і сатира. Випуск перший / 8. Кожелянко В. Дефіліада в Москві : [роман] /
[упорядкув. А. С. Крижанівський, І. О. Немирович, В. Кожелянко. – Львів : Кальварія, 2001. – 196 с.
передм. О. Ф. Чорногуз]. – К. : Радянський письменник, 9. Меднікова М. Тю! : Роман-фрістайл з елементами
1983. – 319 с. аерофотозйомки [роман] / М. Мєднікова – Львів :
2. Гримич М. Егоїст : [роман] / М. Гримич. – Львів : Кальварія, 2003. – 228 с.
Кальварія, 2003. – 228 с. 10. Опудало: українська прозова сатира, гумор, іронія 80-90-
3. Гримич М. Варфоломієва ніч : [роман] / М. Гримич. – х років двадцятого століття / [упорядкув., передм., літ
Львів : Кальварія, 2002. – 160 с. ред. В. Даниленка]. – К. : Генеза, 1997. – 384 с.
4. Даниленко В. Газелі бідного Ремзі : [роман] / 11. Ушкалов Сашко. БЖД : [повість] / Сашко Ушкалов. –
В. Даниленко. – Львів : ЛА «Піраміда», 2008. – 488 с. Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»,
5. Денисенко Л. Корпорація ідіотів : [роман] / 2013. – 240 с.
Л. Денисенко. – К. : Нора-Друк, 2006. – 276 с. 12. Чемерис В. З ким сміється Україна. Антологія
6. Денисенко Л. Нова стара баба : [роман] / Л. Денисенко. – українського сміху / В. Чемерис. – К. : Український
Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», фітосоціологічний центр, 2009. – 660 с.
2013. – 272 с. 13. Чорногуз Олег. Ремезове болото : [роман] / Олег
7. Карпа Ірена. З роси, з води і з клабані : [роман] / Ірена Чорногуз. – К. : КИТ, 2007. – 284 с.
Карпа. – Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного
Дозвілля», 2012. – 320 с.
REFERENCES
1. Happy market. Humor and satire. Nunber one / [A. S. club of family leasure»», 2012. – 320 p.
Ktyzanivskyi, I. O. Nemerovych, preface by 8. Kozelianko V. Defiliada in Moscow : [novel] /
O. F. Chornoguz]. – K. : Soviet writer, 1983. – 319 p. V. Kozelianko. – Lviv : Kalvaria, 2001. – 196 p.
2. Grymych M. Egoist : [novel] / M. Grymych. – Lviv : 9. Mednikova M. Tju : Roman freestyle with aerial elements :
Kalvaria, 2003. – 228 p. [novel] / M. Mednikova. – Lviv : Ralvaria, 2003. – 228 p.
3. Grymych M. Varfolomii’s night : [novel] / M. Grymych. – 10. Scarecrow: Ukrainian prose satire, humor, irony 80-90
Lviv : Kalvaria, 2002. – 160 p. twentieth century / [Organise., Preface., Eds years. Vladimir
4. Danylenko V. Gazeli of poor Remzi : [novel] / Danilenko]. - K.: Genesis, 1997. - 384 p.
V. Danylenko. – Lviv : LA «Piramids», 2008. – 448 p. 11. Ushkalov Sasha. BZD: [novel] / Sasha Ushkalov. - Kharkiv:
5. Denysenko L. The corporation of idiots : [novel] / Book Club "Family Leisure Club", 2013. – 240 p.
L. Denysenko. – K. : Nora-Druk, 2006. – 276 p. 12. Chemeris V. Somebody laughs Ukraine. Anthology of
6. Denysenko L. New old granny : [novel] / L. Denysenko. – Ukrainian laughter / V. Chemeris. - Kyiv: Ukrainian
Kharkiv : Book club «The club of family leasure»», fitosotsiolohichnyy Center, 2009. – 660 p.
2013. – 272 p. 13. Chornoguz Oleg. Remez’s swamp: [novel] / Oleg
7. Karpa Irena. From the dew, from the water and from the Chernoguzov. – K: KIT, 2007. – 284 p.
puddle : [novel] / Irena Karpa. – Kharkiv : Book club «The
Satirical-humorous value-characteristic proper names in artistic texts

Gorbach O.
Abstract. The article is devoted to satirical-humorous value-characteristic proper names of the texts of the end of XX - beginning of
XXI century. Analyze their structural and semantic expression, satiric potential and author’s experiments. Satirical humorous perso-
nal names classified according to the characteristics of the characters in his individual characteristics.
Keywords: Satirical-humorous names, literature antroponyms, satiric expressions, evaluation potential.
Сатирически-юмористические оценно-характеризующие собственные имена в художественном тексте

О. С. Горбач
Аннотация. В статье исследуются сатирически-юмористические оценочно-характеризующие имена в произведениях конца
ХХ - начала XXI века. Определяются их структурно-семантические и выразительные возможности, сатирический потен-
циал, неожиданные авторские эксперименты. Сатирически-юмористические имена классифицированы в соответствии с
характеристикой персонажа с его индивидуальными признаками.
Ключевые слова: сатирически-юмористические имена, литературные антропонимы, сатирическая экспрессия,
оценочный потенциал.
28
Эволюция концептов ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ и средств их актуализации

в американском кинодискурсе
И. А. Котова*
Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, г. Харьков, Украина
Аннотация. В статье рассматривается эволюция культурных концептов ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ в виде трех их
составляющих: понятийной, ценностной и образной. Концепты представлены в американском кинодискурсе как наиболее
репрезентативной среде объективации. Эволюционные тенденции в репрезентации концептов в дискурсе анализируются в
рамках микродиахронического подхода в период до 2001 г. и после 2001 г.
Ключевые слова: герой, антигерой, кинодискурс, концепт, понятие, эволюция.
Введение. В масштабах глобального культурного про- интерес исследователей к эволюции концептов и

странства удельный вес продукта, производимого эволюционным тенденциям в их актуализации [2; 12].
США, постоянно растет [25, с. 36-37]. При этом осо- Таким образом, интерес современной науки к ког-
бое место в американском кинематографе занимают нитивным процессам и их результатам, отражённым в
фильмы, сюжет которых разворачивается вокруг языке и речи, а также их динамическая природа опре-
фигуры (супер)героя, который является отражением деляют актуальность исследования особенностей объ-
определенных культурных ценностей. [16, с. 16-17]. ективации концептов ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ в аме-
Не последнюю роль в развитии сюжета в таких филь- риканском кинодискурсе в рамках микродиахрони-
мах играет взаимодействие героя и злодея (в данном ческого подхода.
исследовании – антигероя) как образа, также пред- Целью данного исследования является изучение
ставляющего свой набор ценностей [там же]. Объек- изменений в содержании понятий, находящихся в
тивные элементы культуры находят своё отражение в ядре концептов ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ, а также ана-
сознании её носителей в виде соответствующих кон- лиз эволюционных тенденций в актуализации цен-
цептов, которые, в свою очередь, актуализируются в ностной и образной составляющих концептов в аме-
языке и речи [10, с. 24]. Это справедливо и для пред- риканском кинодискурсе.
ставлений о героях и их антиподах. Материалы и методы. Для установления эволю-
Краткий обзор публикаций по теме. Образы ге- ционных тенденций в понятийной составляющей
роя и антигероя как объекты исследования пред- изучаемых концептов применялся метод этимологи-
ставляют интерес для ряда направлений в современ- ческого, дефиниционного и компонентного анализа, в
ной науке. Их репрезентации в современной культуре и образной и ценностной – семантический анализ лек-
в кинематографе в частности изучаются с точки зрения сических единиц и когнитивно-дискурсивная интер-
психологии [20; 26], а также культурологии и политоло- претация средств актуализации концептов на уровне
гии [9; 11]. В области интересов исследователей также фразы, предложения или текстового фрагмента. Для
оказались характерные особенности нар-ратива в жанре реконструкции образной составляющей концептов
героического кино в современном американском кине- применяем методику семантики лингвальных сетей
матографе [24]. Анализ языковых средств актуализации [4], поскольку используемые в ней базисные пропози-
соответствующих концептов на сегодняшний день ции, объединенные в концептуальную сеть, «имеют
представляет собой незаполненную нишу в исследова- наивысший уровень обобщения, или схемности, и
нии современной американской героики. представляют изначальные категории мышления и
В рамках лингвистических исследований кинемато- типы реляций между ними [там же, с. 59]. Типы
граф можно рассматривать как особый вид дискурса пропозициональных схем рассматриваем в рамках
[14; 15; 21]. При этом дискурс «часто […] концентри- пяти базисных фреймов – предметного, акциональ-
руется вокруг некоторого опорного концепта; создаёт ного, посессивного, идентификационного и компара-
общий контекст, описывающий действующие лица, тивного [там же]. Гипотеза нашего исследования
объекты, обстоятельства, времена, поступки и т.п., состоит в том, что в разные периоды времени в центре
определяясь не столько последовательностью предло- внимания оказываются разные характеристики обра-
жений, сколько тем общим для создающего и его зов героя и антигероя. В связи с этим считаем
интерпретатора миром, который “строится” по ходу целесообразным говорить о том, что в результате
развёртывания» [3, с. 7]. Концепты ГЕРОЙ и АНТИ- когнитивной операции высвечивания [23, с. 66] при
ГЕРОЙ являются опорными для кинодискурса, по- актуализации образной составляющей концептов
скольку персонажи, в которых они актуализируются, ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ в американском кинодискур-
являются одним из ключевых элементов киноповест- се наблюдается варьирование отмеченности разных
вования [13, c. 130]. Лингвокультурологическое опи- признаков. Под отмеченностью понимаем степень
сание концептов предполагает выделение их поня- конвенциональности и частотность референции к
тийной (ядерной), ценностной и образно-перцеп- определенному концептуальному признаку, используя
тивной (периферийных) составляющих [6, с. 27]. Ди- в качестве основы теорию градуированной отмечен-
намичность концепта как перцептивно-когнитивно- ности значения языкового знака [17] и ее модифика-
аффективного образования [5, с. 39] обусловливает цию для ментальных сущностей [19]. Для определе-
29
ния степени отмеченности используется количествен- тие, берущее своё начало в мифологическом мышле-
ный анализ. нии, в котором человек не выделял себя из окружаю-
Материалом исследования послужили соответст- щей природы [7, с. 164-165], подверглось переосмыс-
вующие дефиниции толковых и этимологических сло- лению в последующие периоды. Благодаря этому
варей, а также дискурсивные фрагменты из сценариев процессу разграничивается понимание героя как ху-
кинофильмов, отражающих современную американ- дожественного персонажа и героя как реального
скую киногероику («Batman», «The Dark Knight», «Star человека, наделенного определенными характеристи-
Wars: Episode V – The Empire Strikes Back», «Star Wars: ками. Более того, поскольку на сегодняшний момент в
Episode II – Attack of the Clones», «Superman II», «The интенсионале значения имени концепта ГЕРОЙ нахо-
Avengers»), отобранные методом сплошной выборки. дятся гипосемы, конкретизирующие содержание ги-
Результаты и их обсуждение. Эволюция концепта персем ‘person’, ‘character’, ‘man’: ‘admired’ / ’hono-
«неразрывно связана с семантическим развитием име- red’; [distinguished for] ‘doing something brave’/ ‘brave
нующего его слова» [1, с. 143], при этом начальным deeds’ / ’courage’ / ’bravery’; ‘doing something good’ /
пунктом такого развития является этимон, то есть [having] ‘good / noble qualities’ (CDO; CAED; DC; LDCE;
«вполне реальный, хотя и реликтовый (остаточный) MD; MW; OAAD; OALD), можно говорить о появле-
элемент в лексическом значении слова» [там же]. Имя нии нового компонента в структуре значения соответ-
концепта ГЕРОЙ – лексема hero – имеет корни в гре- ствующей лексемы – семы положительной оценки.
ческом языке (heros – ‘demi-god’ (OED, Skeat)) и затем Сравнение содержания современного понятия
латинском (heros – ‘hero’ (Weekley), ‘demi-god’, ‘il- «антигерой» с содержанием соответствующего этимо-
lustrious man’ (OED)), либо, возможно, берет начало на также свидетельствует об определенной эволюции.
от праиндоевропейского корня *ser- со значением ‘to Хотя в семантическом комплексе имени концепта
watch over, protect’ (OED), как и латинский глагол интенсионал по-прежнему составляет сема противо-
seruare со значением ‘to safeguard’ (Partridge). Таким поставления значению лексемы hero, его структура
образом, на основании изначальных значений для расширилась за счёт импликационала, в котором
лексемы hero можно выделить этимоны ‘demi-god’ и появились такие компоненты значения как ‘ordinary’;
‘protector’. В свою очередь, первое упоминание лексе- ‘morally bad’; ‘unpleasant’; [having] ‘a weakness of …
мы antihero датируется 1714 г., она была сформиро- character’; ‘admired’ (OALD; OAAD; CDO; LDCE).
вана при помощи словообразующего префикса anti- в Помимо компонента, отражающего представление о
качестве семантического антипода для лексемы hero моральных качествах антигероя (‘morally’), в
(OED). Так, на начальном этапе своей эволюции кон- структуре значения появляется сема оценки, где, по-
цепт АНТИГЕРОЙ на понятийном уровне пред- мимо негативной оценки (‘bad’, ‘unpleasant’), которая
ставлял собой противоположность концепта ГЕРОЙ. соответствует пониманию понятия «антигерой» как
На сегодняшний день содержание понятий «герой» антипода понятия «герой», возникает также компо-
и «антигерой» как составляющих соответствующих нент значения с положительной оценкой – сема ‘admi-
концептов претерпело изменения. Cловарные дефини- red’. Таким образом, в процессе эволюции понятия
ции лексем hero и antihero (CDO; CAED; DC; LDCE; «антигерой» произошло не только расширение его
MD; MW; OAAD; OALD) показывают, что в интен- содержания, но и частичная переоценка.
сионале значения лексемы hero (то есть, в понятий- В актуализации ценностной и образной составляю-
ном ядре соответствующего концепта) [8, с. 105] щих концептов ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ также про-
идентификаторами служат гиперсемы ‘person’, ‘cha- слеживаются эволюционные тенденции. Рассмотрим
racter’, ‘man’, позволяющие говорить о том, что на их в рамках микродиахронии, в сравнении периодов
первый план в содержании понятия выходит не изна- до и после террористических атак 11 сентября 2001 г.
чально предназначенная функция (‘protector’) и не ре- Культурологическим основанием для выбора таких
лигиозное происхождение (‘demi-god’), а его антроп- рамок является общепризнанный факт, что теракт
ная природа и сфера бытования – художественный «лишил американцев чувства безопасности и стабиль-
текст (дискурс). При этом в XIV в., с появлением со- ности» (пер. мой – И.К.) [22, c. 313] и считается
ответстующей лексемы в английском языке, иденти- «переломным моментом, разделяющим абсолютно
фикатором является гиперсема ‘man’, но конкрети- различные эпохи – до и после» [18, c. 281].
зируют ее гипосемы ‘[of] superman strength’/‘physical Ценностную составляющую концептов ГЕРОЙ и
courage’ (OED) – то есть, герой на этом этапе уже не АНТИГЕРОЙ, актуализированную в американском
соотносится с божественной силой, но все еще пред- кинодискурсе, возможно реконструировать на основе
ставляется носителем неких сверхъестественных ха- лексических единиц с семой оценки. В кинофильмах,
рактеристик. К середине XVII в. (1660-е гг.) в выпущенных как до, так и после 2001 года для актуа-
структуре значения для гиперсемы ‘man’ появляется лизации действий и характеристик героя используют-
гипосема ‘who exhibits great bravery’ (OED), которая ся лексемы и фразы как с положительной коннота-
демонстрирует еще большую степень соотнесения по- цией (to do good, to idolize, to be proud, to be a huge
нятия «герой» с повседневностью, поскольку он honor, to be glad, to be thankful, to love, cool, sweet,
является таковым благодаря своим личностным ха- remarkable, wonderful, incorruptible, decent, not to do
рактеристикам. Практически одновременно (1690-е anything wrong, friend, way to go, thank God), так и с
гг.) в английском языке возникает компонент значе- отрицательной (foe, phony, freak, awful, unethical,
ния лексемы hero, где идентификатором является wrong, to shake one’s head (неодобрение, выраженное
гиперсема ‘character’ (OED), отражающая представ- при помощи невербального кода)). Поскольку в
ление о вымышленности героя. Таким образом, поня- кинодискурсе концепты ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ
30
объективируются в образах соответствующих персо- риску, предпринять сложный шаг может оцениваться
нажей, то, с одной стороны, это можно объяснить не- и негативно. В фильме «Star Wars: Episode II – Attack
обходимостью создать привлекательный для зрителя of the Clones» (2002) в одной ситуации готовность
и динамичный образ героя, который меняется и раз- Энакина Скайуокера, героя, вступить в неравный бой
вивается в рамках сюжета. С другой стороны, в не- с гораздо более опытным и умелым бойцом для спасе-
однозначности оценки может проявляться двойствен- ния своего учителя вызывает уважение противника.
ность образа героя, его внутренний конфликт и слож- Хотя он и считает, что попытки героя противостоять
ность в отношениях с окружающим миром. ему обречены на неудачу, что выражается при помо-
Первую из обозначенных тенденций можно проил- щи прилагательного foolish, тот факт, что Энакин рис-
люстрировать следующим примером из кинофильма кует жизнью ради другого человека, он считает про-
«Batman» (1989). Жители города изначально напуга- явлением храбрости, о чем говорит использование
ны появлением Бэтмена и практически единодушно прилагательного brave:
относятся к нему с недоверием. Тем не менее, с на- (3) COUNT DOOKU: (continuing) That's brave of
стоящей угрозой они сталкиваются, когда антигерой – you, boy – but foolish. I would have thought you'd have
Джокер – распространяет по городу смертельный яд, learnt your lesson.
механизм действия которого неизвестен и который ANAKIN: I'm a slow learner (Star Wars: Episode II –
приводит к летальному исходу. Бэтмену удается Attack of the Clones).
выяснить, какое сочетание товаров, используемых В иной ситуации в том же кинофильме учитель
жителями и содержащих в себе яд, вызывает отрав- Энакина, Оби-Ван Кеноби, выражает недовольство
ление, и он передает соответствующую информацию тем, что в ходе преследования подозреваемого в пре-
в СМИ. Ведущий теленовостей (в примере Peter) ступлении герой ведёт себя безрассудно и подвергает
зачитывает предоставленные Бэтменом сведения, за- себя и его ненужному риску. Негативное суждение
вершая свое сообщение фразой, которая свидетельст- выражено в существительном suicide:
вует о том, что в общественном мнении происходит (4) As this conversation is going on, ANAKIN deftly
переоценка действий героя. Двойственное отношение moves in and out of the oncoming traffic, across lanes,
выражается при помощи номинаций с противопо- between buildings, and miraculously through a
ложными коннотациями, friend и foe: construction site. ZAM WESELL continues firing at them.
(1) PETER: Avoid the following combinations: ANAKIN: Sorry, I forgot you don't like flying, Master.
deodorants with baby-powder, hair spray, and Odor- OBI-WAN: I don't mind flying... but what you're doing
eaters. Safe products are flying in as Gotham City goes is suicide! (Star Wars: Episode II – Attack of the Clones)
on a forced fast. And all of Gotham is wondering what to Таким же образом, в фильме «Star Wars: Episode V
make of Batman. Friend or Foe? (Batman). – The Empire Strikes Back» (1980) действия и личность
В фильме «The Dark Knight» (2008), героем в кото- героя, Люка Скайуокера, обычно оцениваются поло-
ром также является Бэтмен, в рамках развития сюжета жительно. Это выражается в отношении к нему иных
также происходит смена оценки, но на этот раз с положительных персонажей кинофильма, выражен-
положительной на отрицательную. Риз, сотрудник ном как вербально в их репликах (take good care of
компании, которой владеет богатый бизнесмен Брюс Master Luke), так и невербально, например, в желании
Уэйн (он скрывается за маской героя и использует друга Люка защитить его, находящегося без сознания,
доступные ему ресурсы для разработки необходимой от холода (Han's concern is with Luke, and he shakes
в борьбе с преступностью технической базы), догады- him urgently). Люку свойственно проявлять храбрость
вается о настоящей личности Бэтмена, и подтверж- – он постоянно участвует в боевых операциях пов-
дением его подозрений служат найденные чертежи станцев и всегда готов помочь тому, кто в этом
используемого Бэтменом уникального автомобиля нуждается. Он оказывается перед нелегким выбором –
Tumbler. Его оценка меняется с положительной на либо закончить обучение и получить шанс в будущем
отрицательную, поскольку у него возникает уверен- принести свободу галактике, свергнув тирана, либо
ность, что для Уэйна роль Бэтмена – просто развле- отправиться на помощь своим друзьям, которым
чение (playing dress up). Положительная оценка акту- угрожает смерть, если он не появится. Решение Люка
ализируется при помощи глагола to love, прилагательно- отправиться на помощь друзьям, несмотря на незавер-
го cool, модифицированного наречием pretty. Измене- шенное обучение, вызывает негативную оценку его
ние оценки выражается при помощи глагола to change. учителя, что выражается в прилагательном с отрица-
(2) REESE (CONT'D): My kids love the Batman. I тельной коннотацией reckless и негативной оценке
thought he was pretty cool, too. Out there, kicking some ass. динамики сложившейся ситуации при помощи при-
Fox picks up the piece of paper. Unfolds it. It's an old лагательного bad в сравнительной степени:
BLUEPRINT. The image is unmistakable: THE TUMBLER. (5) YODA: Strong is Vader. Mind what you have
REESE (CONT'D): Changes things when you know it's learned. Save you it can.
just a rich kid playing dress up (The Dark Knight). LUKE: I will. And I'll return. I promise.
Тенденция, при которой в образе героя актуализи- Artoo closes the cockpit. Ben and Yoda stand wat-
руются противоположные оценки как отражение ching as the roar of the engines and the wind engulf them.
сложности и определенной противоречивости образа YODA: (sighs) Told you, I did. Reckless is he. Now
героя, наблюдалась в обоих сравниваемых периодах. matters are worse (Star Wars: Episode V – The Empire
Например, храбрость – положительная характерис- Strikes Back).
тика, которая находится в понятийном ядре концепта Следующая тенденция наблюдается в актуализа-
ГЕРОЙ. Тем не менее, готовность подвергнуть себя ции ценностной составляющей концепта АНТИ-
31
ГЕРОЙ. В то время как в период до 2001 г. антигерой- ности, 7%), В период после 2001 г. наибольшая отме-
персонаж, в образе которого объективируется концепт ченность характерна для следующих признаков:
АНТИГЕРОЙ, оценивается отрицательно, в период ГЕРОЙ ЗАЩИЩАЕТ/СПАСАЕТ/ПОМОГАЕТ (ак-
после 2001 г. окказионально присутствуют также циональный фрейм, схема контактного действия, 11%
средства выражения положительной оценки. Это случаев актуализации признаков из образной
связано главным образом с тем, что такие средства составляющей в этот период), ГЕРОЙ есть СИЛЬ-
используются для описания личности не самого НЫЙ/ИСКУСНЫЙ/ЛОВКИЙ, (предметный фрейм,
антигероя, а, скорее, того имиджа, который он вы- квалитативная схема, 10%), ГЕРОЙ имеет (ТЯЖЕ-
страивает для достижения своих целей и который ЛУЮ) ОБЯЗАННОСТЬ (посессивный фрейм, схема
является лишь фасадом. В следующем примере из инклюзивности, 8%), ГЕРОЙ ЖЕРТВУЕТ (акцио-
кинофильма «Star Wars: Episode II – Attack of the Clo- нальный фрейм, схема состояния/процесса, 8%). Та-
nes» персонажи говорят о канцлере Палпатине, кото- ким образом, два признака имеют стабильно высокую
рый является антигероем, но успешно скрывает это. степень отмеченности – ГЕРОЙ имеет (ТЯЖЕЛУЮ)
Его манипуляции позволяют ему поддерживать ОБЯЗАННОСТЬ и ГЕРОЙ есть СИЛЬНЫЙ/ИСКУС-
имидж политика, который заботится о Республике, а НЫЙ ЛОВКИЙ, тогда как такие признаки как ГЕРОЙ
отсутствие прогресса в решении насущных проблем есть БОЕЦ, ГЕРОЙ есть ДРУГОЙ имеют высокую
объясняется либо кознями врагов государства степень отмеченности лишь до 2001 г., а признаки ГЕ-
(действиями которых он сам тайно руководит при РОЙ ЗАЩИЩАЕТ/СПАСАЕТ/ПОМОГАЕТ и ГЕРОЙ
помощи своего ученика, графа Дуку), либо отсутст- ЖЕРТВУЕТ – лишь после 2001 г.
вием умения и опыта в управлении работой Галак- Актуализацию признака ГЕРОЙ есть СИЛЬ-
тического Сената. Последнее объяснение использует- НЫЙ/ИСКУСНЫЙ ЛОВКИЙ в период до 2001 г.
ся как аргумент графом Дуку, который должен де- можно проиллюстрировать следующим примером из
стабилизировать политическую ситуацию таким фильма «Superman II» (1980). Персонаж Лоис Лейн не
образом, чтобы в этом нельзя было обвинить канцле- обращает внимания на красоту Ниагарского водопада,
ра. В результате создается общественное мнение, что что удивляет ее собеседника. Из ответа Лоис следует,
намерения канцлера неизменно благие, но привести что впечатление от мощи водопада не может срав-
Республику к процветанию он пока не может, хотя на ниться с впечатлением от действий героя Супермена.
самом деле в его планах разрушение существующей Вербальными средствами актуализации являются фра-
системы и установление абсолютной монархии. Поло- зы not impressed и to leave someone cold, относящиеся
жительная оценка, к формированию которой стре- к нижестоящему в сравниваемой паре элементу:
мится Палпатин (и ему это по большей части удает- (7) CLARK: No. I mean here you stand with one of
ся), выражается при помощи фраз to put things right и nature's most awesome spectacles and the whole time
to mean well: you've had your back to it. Aren't you impressed?
(6) DOOKU: You believe in the same ideals we believe LOIS: Frankly, once you've seen Superman in action,
in! The same ideals we are striving to make prominent. Niagara Falls tends to leave you cold (Superman II).
PADMÉ: If what you say is true, you should stay in the Для иллюстрации того же признака в период после
Republic and help Chancellor Palpatine put things right. 2001 г. обратимся к фильму «The Avengers» (2012).
DOOKU: The Chancellor means well, M'Lady but he Признак ГЕРОЙ есть СИЛЬНЫЙ/ИСКУСНЫЙ ЛОВ-
is incompetent. He has promised to cut the bureaucracy, КИЙ также актуализируется при помощи сравнения.
but the bureaucrats are stronger than ever, no? (Star Антигерою Локи, желающему поработить человечест-
Wars: Episode II – Attack of the Clones) во, противостоит команда героев, среди которых док-
Средства актуализации ценностной составляющей тор Бэннер – гениальный ученый, который в результа-
концептов ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ содержат экспли- те неудачного эксперимента получил способность
цитно выраженную оценку, хотя признаки концептов, превращаться в неуязвимое существо, наделенное
реализованные в образной составляющей, могут так- огромное силой и названное Халком. Локи, желая
же носить имплицитный оценочный характер. продемонстрировать свое преимущество, заявляет,
В образной составляющей концептов разные харак- что в его распоряжении целая армия. В ответ один
теристики отличаются степенью отмеченности [17; представитель команды героев, Тони Старк, исполь-
19] в сравниваемые периоды. Соответствующие выво- зуя параллелизм, приравнивает силу одного Халка к
ды делаем на основе частотности использования язы- силе целой армии:
ковых средств, при помощи которых в дискурсе (8) LOKI: I have an army.
актуализируется определенный признак. TONY: We have a HULK (The Avengers).
Так, в период до 2001 г. наибольшая степень отме- Для образной составляющей концепта АНТИ-
ченности установлена для следующих признаков в ГЕРОЙ также выявлена тенденция, при которой ряд
рамках соответствующих базисных пропозиций: ГЕ- признаков имеет стабильно высокую степень отме-
РОЙ есть БОЕЦ (идентификационный фрейм, схема ченности. И до, и после 2001 г. среди наиболее отме-
классификации, 12% всех случаев актуализации кон- ченных признаков выделены следующие: АНТИ-
цептуальных признаков для образной составляющей ГЕРОЙ есть НЕЗДОРОВЫЙ/БОЛЬНОЙ (предметный
концепта в этот период), ГЕРОЙ есть ДРУГОЙ, ГЕ- фрейм, квалитативная схема, 9% случаев актуализа-
РОЙ есть СИЛЬНЫЙ/ИСКУСНЫЙ/ЛОВКИЙ (пред- ции образной составляющей концепта в период до
метный фрейм, квалитативная схема, 6% и 8% 2001 г. и 10% – после), АНТИГЕРОЙ ДЕЛАЕТ/ПРИ-
соответственно), ГЕРОЙ имеет (ТЯЖЕЛУЮ) ОБЯ- ВОДИТ К БЕСПОРЯДКУ/РАЗРУШЕНИЯМ/СМЕР-
ЗАННОСТЬ (посессивный фрейм, схема инклюзив- ТИ/КАТАСТРОФЕ/ВОЙНЕ (акциональный фрейм,
32
схема каузации, 20% случаев до и 8% – после 2001 г.), (11) KNOX: Mr.Dent. Commissioner Gordon and I
АНТИГЕРОЙ УГРОЖАЕТ/ПУГАЕТ (акциональный were just talking about winged vigilantes, what's your stand?
фрейм, схема контактного действия, 15% случаев до и DENT: Mr. Knox, we have enough real problems in
10% случаев после 2001 г.), АНТИГЕРОЙ имеет this city without worrying about ghosts (Batman).
АМБИЦИИ (посессивный фрейм, схема инклюзив- Таким же образом, среди характеристик образной
ности, 10% случаев до и 11% – после 2001 г.), АНТИ- составляющей, имеющих более низкую степень отме-
ГЕРОЙ ИСПОЛЬЗУЕТ ДРУГИХ (акциональный ченности в оба периода для концепта АНТИГЕРОЙ,
фрейм, схема контактного действия, ДРУГИЕ – мале- можно выделить следующие: АНТИГЕРОЙ есть БО-
фактив, 8% случаев в оба периода). ЕЦ, АНТИГЕРОЙ есть ПРЕСТУПНИК (идентифика-
Помимо перечисленных, в период до 2001 г. высо- ционный фрейм, схема классификации, 5% до и 4%
кой степенью отмеченности характеризуется признак после 2001г. и 3% в оба периода соответственно).
АНТИГЕРОЙ есть СИЛЬНЫЙ/ИСКУСНЫЙ/ЛОВ- В некоторых случаях признаки концептов, актуали-
КИЙ (предметный фрейм, квалитативная схема, 11% зированные в один из сравниваемых периодов, от-
случаев актуализации образной составляющей кон- сутствовали или встречались лишь окказионально в
цепта). Например, в следующем примере из кино- другой период. Например, признак ГЕРОЙ УГРОЖА-
фильма «Batman» (1989) Брюс Уэйн, который исполь- ЕТ/ПУГАЕТ (отражающий некую симметричность
зует маску Бэтмена для борьбы с преступностью, изу- образов героя и антигероя, хотя в случае героя
чает досье на антигероя Джека Напье (Джокера), что- малефактивом обычно выступает злоумышленник)
бы получше узнать своего врага. Помимо очевидной актуализирован в 4% случаев в период до 2001 г. и
склонности к насилию, которая проявилась у Джека всего в 1% случаев – после, а для признака ГЕРОЙ
уже в подростковом возрасте, для него также харак- ДЕЙСТВУЕТ/СУЩЕСТВУЕТ из-за (стимул) НЕОБ-
терны незаурядные умственные способности, что ХОДИМОСТИ (акциональный фрейм, схема состоя-
выражается в использовании фраз high intelligence, ния/процесса) обнаруживается противоположная тен-
aptitude [for] science, chemistry and art: денция (1% случаев до 2001 г. и 4% – после). Таким
(9) Alfred ENTERS, adds something to the folder in же образом, признак АНТИГЕРОЙ есть ТЕМНЫЙ
front of Bruce. Bruce reads. (предметный фрейм, квалитативная схема) характери-
BRUCE: Assault with deadly weapon age 15. Nice guy. зуется большей отмеченностью в период до 2001 г.
(continues looking) Psychological testing – high intel- (4% до и 1% после 2001 г.), а случаи актуализации приз-
ligence, unstable, aptitudes science, chemistry and -- art. нака АНТИГЕРОЙ ДЕЙСТВУЕТ ради (стимул) РАЗ-
Chemistry? (Batman) ВЛЕЧЕНИЯ (акциональный фрейм, схема состоя-
В период после 2001 г. высокая степень отмечен- ния/процесса) встречались только в период после 2001 г.
ности установлена также для признака АНТИГЕРОЙ Выводы. Исследование изменений в понятийной,
есть как ИГРОК (компаративный фрейм, схема сход- ценностной и образной составляющих концептов ГЕ-
ства/аналогии, 10% случаев актуализации образной РОЙ и АНТИГЕРОЙ и их актуализации в американ-
составляющей концепта). Например, в фильме «The ском кинодискурсе позволило установить, что изучае-
Avengers» (2012) герои, пытаясь понять, каковы моти- мые концепты развиваются в рамках микродиахро-
вы и планы антигероя Локи, говорят о его действиях нии. Содержание соответствующих понятий расшири-
как об игре, используя лексему play: лось. В ходе эволюции понятия «герой» в его содер-
(10) BANNER: He really grows on you, doesn't he? жании акцент сместился с происхождения и функции
STEVE: Loki's gonna drag this out. So, Thor, what's на его антропность и сферу бытования, в семантичес-
his play? (The Avengers) ком комплексе имени концепта появилась сема оцен-
Среди менее отмеченных характеристик для ки. О расширении содержания понятия «антигерой»
концепта ГЕРОЙ в оба периода выделены следую- свидетельствует увеличение компонентов значения в
щие: ГЕРОЙ есть как бы СВЕРХЪЕСТЕСТВЕННАЯ импликационале имени соответствующего концепта,
СУЩНОСТЬ (компаративный фрейм, схема подо- поскольку помимо семы отрицания свойств своего се-
бия/метафоры, 5% до и 4% после 2001 г.), ГЕРОЙ мантического антипода он стал включать компонен-
ДВИГАЕТСЯ ВПЕРЕД/РАЗВИВАЕТСЯ/УЧИТСЯ ты, связанные с конкретными характеристиками и их
(акциональный фрейм, схема состояния/процесса, 4% оценкой (‘bad’, ‘unpleasant’, ‘admired’). Изучение
в оба периода), ГЕРОЙ имеет ПРИВЯЗАННОСТИ, средств актуализации соответствующих концептов в
ГЕРОЙ имеет НЕДОСТАТКИ (посессивный фрейм, кинодискурсе в рамках микродиахронического подхо-
схемы партитивности и инклюзивности, 4% до и 5% да позволило выявить различия в вербализации цен-
после 2001 г. и 3% в оба периода соответственно). ностной и образной составляющих. Образ героя, в
Так, в следующем примере из кинофильма «Bat- котором объективирован соответствующий концепт, в
man» (1989) в беседе, происходящей до того, как ге- оба периода оценивается двояко. Это объясняется и
рою Бэтмену пришлось действовать более открыто, дуальностью самого концепта, и необходимостью
репортер Нокс спрашивает у окружного прокурора создания динамики в сюжете. Антигерой характери-
Харви Дента, верит ли он в существование героя. Из зуется лексемами с негативной коннотацией в период
ответа прокурора следует, что Бэтмен – выдумка (we до 2001 г., а в последующий период коннотация быва-
have enough real problems, то есть, Бэтмен – проблема ет и положительная, что отражает оценку имиджа,
нереальная). Это также подчеркивается сравнением созданного антигероем в общественном мнении для
героя с потусторонним существом (ghost). Таким об- достижения своих целей. В образной составляющей
разом актуализируется признак ГЕРОЙ есть как бы наблюдается варьирование в степени отмеченности
СВЕРХЪЕСТЕСТВЕННАЯ СУЩНОСТЬ: одних характеристик в сравниваемые периоды при
33
неизменной степени отмеченности других. Так, неиз- ности наблюдается у признаков АНТИГЕРОЙ есть
менно высокой отмеченностью характеризуются сле- НЕЗДОРОВЫЙ/БОЛЬНОЙ, АНТИГЕРОЙ ДЕЛА-
дующие признаки концепта ГЕРОЙ: ГЕРОЙ есть ЕТ/ПРИВОДИТ К БЕСПОРЯДКУ/РАЗРУШЕНИ-
СИЛЬНЫЙ/ИСКУСНЫЙ/ЛОВКИЙ и ГЕРОЙ имеет ЯМ/СМЕРТИ/КАТАСТРОФЕ/ВОЙНЕ, АНТИГЕРОЙ
(ТЯЖЕЛУЮ) ОБЯЗАННОСТЬ. При этом до 2001 г. УГРОЖАЕТ/ПУГАЕТ, АНТИГЕРОЙ имеет АМБИ-
высокая степень отмеченности характерна также для ЦИИ, АНТИГЕРОЙ ИСПОЛЬЗУЕТ ДРУГИХ. До
признаков ГЕРОЙ есть БОЕЦ, ГЕРОЙ есть ДРУГОЙ, 2001 г. в фокусе внимания также находился признак
а после 2001 г. – ГЕРОЙ ЗАЩИЩАЕТ/СПАСА- АНТИГЕРОЙ есть СИЛЬНЫЙ/ИСКУСНЫЙ/ЛОВ-
ЕТ/ПОМОГАЕТ и ГЕРОЙ ЖЕРТВУЕТ. Для концепта КИЙ, а после – АНТИГЕРОЙ есть как ИГРОК.
АНТИГЕРОЙ неизменно высокая степень отмечен-
1. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики. – М.: 13. Abbott H. Porter. The Cambridge Introduction to Narrative.
Гнозис, 2005. – 326 с. – [2nd ed.]. – Cambridge: Cambridge University Press,
2. Бондаренко Е.В. Эволюционные тенденции 2008. – 252 p.
объективации понятия времени в английском языке и 14. Chatman S. Story and Discourse: Narrative Structure in
дискурсе (VII-XXI ст.) [Электронный ресурс] // Fiction and Film. – Ithaca & London: Cornell University
Когниция, коммуникация, дискурс, 2013. № 7ю Сю 8- Press, 1980. – 277 p.
22ю – Режим доступаЖ https://sites.google.com/site/ 15. Dynel M. Stranger than Fiction? A Few Methodological
/cognitiondiscourse/vypusk-no7-2013/bondarenko-e-vю Notes on Linguistic Research in Film Discourse
3. Демьянков В.З. Англо-русские термины по прикладной [Электронный ресурс] // Brno Studies in English, 2011.
лингвистике и автоматической переработке теста. – М.: Vol. 37, No.1, P. 41-61. – Режим доступа:
ВЦП, 1982. – 288 с. – (Тетради новых терминов; № http://www.phil.muni.cz/plonedata/wkaa/BSE/BSE%202011
39, вып. 2). -37-1/BSE%202011-37-1%20(041-061)%20Dynel.pdf
4. Жаботинская С.А. Имя как текст: концептуальная сеть 16. Fingeroth D. Superman on the Couch: What Superheroes
лексического значения (анализ имени эмоции) Really Tell Us about Ourselves and Our Society. – New
[Электронный ресурс] // Когниция, коммуникация, York & London: Continuum, 2004. – 192 p.
дискурс, 2013. № 6, С. 47-76. – Режим доступа: 17. Giora R. Understanding figurative and literal language: The
https://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/vypusk-no6- graded salience hypothesis // Cognitive Linguistics, 1997.
2013/zabotinskaa-s-a. 8(3), P. 183-206.
5. Залевская А.А. Психолингвистический подход к 18. Glassmeyer D. Ridley Scott’s Epics: Gender of Violence //
проблеме концепта // Методологические проблемы Heroes of Film, Comics and American Culture: Essays on
когнитивной лингвистики / [под ред. И.А. Стернина]. – Real and Fictional Defenders of Home / [ed. by L.M.
Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 2001. – С. 36-44. DeTora]. – Jefferson, NC; London: McFarland & Company,
6. Карасик В.И. Языковые ключи. – Волгоград: Парадигма, 2009. – P. 281-300.
2007. – 520 с. 19. Huang M.Z. Solving the riddle of metaphor // New
7. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. – [2-е изд., Directions in Cognitive Linguistics / [Ed. by V. Evans, S.
репринтное]. – М.: Восточная литература; Школа Pourcel]. – Amsterdam-Philadelphia: John Benjamins
«Языки русской культуры», 1995. – 408 с. – Publishing Company, 2009. – P. 107-126.
(Исследования по фольклору и мифологии Востока). 20. Indick W. Movies and the Mind: Theories of the Great
8. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики: Psychoanalysts Applied to Film. – Jefferson, NC; London:
учебное пособие. – [2-е изд., доп. и испр.]. – СПб.: Изд- McFarland & Company, Inc., 2004. – 227 p.
во РГПУ им. А. И. Герцена, 2007. – 819 с. 21. Janney, R. Pragmatics and Cinematic Discourse // Lodz
9. Петухов В.Б. Образы «героя» и «антигероя» в Papers in Pragmatics, 2012. 8(1), P. 85-113.
информационном пространстве противодействия 22. Jewett, R. & Lawrence, J.S. Captain America and the
тероризму / [под. науч. ред. Т.В. Петуховой]. – Crusade Against Evil: The Dilemma of Zealous Nationalism.
Ульяновск: УлГТУ, 2014. – 400 с. – Grand Rapids & Cambridge: Wm. B. Eerdmans
10. Слышкин Г.Г. Лингвокультурные концепты и Publishing, 2003. – 392 p.
метаконцепты: дис. … доктора филол. наук: спец. 23. Langacker R.W. Cognitive Grammar: A Basic Introduction.
10.02.19 «Теория языка». – Волгоград, 2004. – 314 с. – New York: Oxford University Press, 2008. – 562 p.
11. Шарапова М.А. Архетипические основы образа героя в 24. Lawrence J.S. & Jewett R. The Myth of the American
драматургии отечественного кино (на материале Superhero. – Grand Rapids & Cambridge: Wm. B. Eerdmans
кинематографа 1986-2012): автореф. дисс. на соискание Publishing, 2002. – 416 p.
уч. степени канд. искусствоведения: спец. 17.00.03 25. Ritzer G. & Stillman, G. Assessing McDonaldization,
«Кино-, теле- и другие экранные искусства». – М., 2013. Americanization and Globalization // Global America?: The
– 28 с. Cultural Consequences of Globalization / [ed. by U. Beck,
12. Шевченко И.С., Ваховская О.В. Историческое развитие N. Sznaider & R. Winter]. – Liverpool: Liverpool University
концептов этики: концепт ГРЕХ в английской Press, 2003. – P. 30-48.
лингвокультуре // Современные подходы к изучению 26. Trice A.D. & Holland S.A. Heroes, Antiheroes and Dolts:
единиц языка и речи и вопросы лингводидактики: сб. Portrayals of Masculinity in American Popular Films, 1921-
науч. трудов памяти д.ф.н., проф. Н.А. Кобриной. – 1999. – Jefferson, NC & London: McFarland & Company,
Белгород, 2012. – С. 122-126. Inc., 2001. – 243 p.
ИСТОЧНИКИ ИЛЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРИАЛА

1. Batman (script) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: 3. Collins American English Dictionary (CAED)
http://sfy.ru/?script=batman_production. [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
2. Cambridge Dictionary Online (CDO) [Электронный http://www.collinsdictionary.com/dictionary/american/
ресурс]. – Режим доступа: http://dictionary.cambridge.org/ 4. Dictionary.com (DC) [Электронный ресурс]. – Режим
доступа: http://dictionary.reference.com/
34
5. Longman Dictionary of Contemporary English (LDCE) 2013. – 668 p.

[Электронный ресурс]. – Режим доступа: 13. Star Wars: Episode II – Attack of the Clones (script)
http://www.ldoceonline.com/dictionary/ [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
6. Macmillan Dictionary (MD) [Электронный ресурс]. – http://www.imsdb.com/scripts/Star-Wars-Attack-of-the-
Режим доступа: http://www.macmillandictionary.com Clones.html
7. Merriam-Webster (MW) [Электронный ресурс]. – Режим 14. Star Wars: Episode V – The Empire Strikes Back (script)
доступа: http://www.merriam-webster.com/ /dictionary/ [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
8. Oxford Advanced American Dictionary (OAAD) http://www.imsdb.com/scripts/Star-Wars-The-Empire-
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http:/ Strikes-Back.html.
/oaadonline.oxfordlearnersdictionaries.com/dictionary/hero 15. Superman II (script) [Электронный ресурс]. – Режим
9. Oxford Advanced Learner’s Dictionary (OALD) доступа: http://scifiscripts.com/scripts/superman_II_ shoot.txt.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://oald8. 16. The Avengers (script) [Электронный ресурс]. – Режим
.oxfordlearnersdictionaries.com доступа: http://www.imsdb.com/scripts/Avengers,-The-
10. Online Etymology Dictionary (OED) [Электронный %282012%29.html.
ресурс]. – Режим доступа: http://www.etymonline.com. 17. The Dark Knight (script) [Электронный ресурс]. – Режим
11. Partridge E. Origins: A Short Etymological Dictionary of доступа: http://www.pages.drexel.edu/~ina22/splaylib/
Modern English. – [4th ed.]. – London & New York: /Screenplay-Dark_Knight.HTM.
Routledge-Taylor & Francis Group, 2006. – 992 p. 18. Weekley E. An Etymological Dictionary of Modern English.
12. Skeat W.W. A Concise Etymological Dictionary of the – London: John Murray, Albemarle Street, W., 1921. – 1660 p.
English Language [Reprint]. – London: Forgotten Books,
REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED

1. Alefirenko, N.F. Outstanding Questions in Semantics. – M.: Publ., 1995. – 408 p. – (Oriental mythology and folklore
Gnozis Publ., 2005. – 326 p. studies).
2. Bondarenko, E.V. Evolutionary tendencies of implementing 8. Nikitin, M.V. A Course in Linguistic Semantics: study
the notion of time in the English language and discourse (7th- guide. – [2nd edn, revised]. – SPb.: Izd-vo RGPU im. A. I.
st
21 cent.) // Cognition, Communication, Discourse, 2013. № Gercena Publ., 2007. – 819 p.
7. P. 8-22. Available at: https://sites.google.com/site/ 9. Petuhov, V.B. The Hero and Antihero Images in the
cognitiondiscourse/vypusk-no7-2013/bondarenko-e-v. Counter-Terrorism Information Space / [supervised by T.V.
3. Dem'jankov, V.Z. English and Russian terms in applied Petuhova]. – Ulyanovsk: UlGTU Publ., 2014. – 400 p.
linguistics and automatic text processing. – M.: VCP Publ., 10. Slyshkin, G.G. Linguo-cultural concepts and metaconcepts:
1982. – 288 p. – (New term workbooks; № 39, Iss. 2). thesis for a doctoral degree in philology: specialty 10.02.19
4. Zhabotinskaja, S.A. The name as a text: conceptual network “Theory of Language”. – Volgograd, 2004. – 314 p.
of lexical meaning (analysis of the name of emotion) // 11. Sharapova, M.A. Archetypal underpinnings of the hero’s
Cognition, Communication, Discourse, 2013. № 6, P. 47-76. image in the dramatic composition of the national cinema (a
Available at: https://sites.google.com/site/ case study of films in the time span 1986-2012): abstract of a
/cognitiondiscourse/vypusk-no6-2013/zabotinskaa-s-a. thesis for a Candidate degree in art: specialty 17.00.03 “Film,
5. Zalevskaja, A.A. A psycholinguistic approach to the concept Television and Other Screen Arts”. – М., 2013. – 28 p.
issue // Methodological questions of cognitive linguistics / 12. Shevchenko, I.S., Vahovskaja O.V. Historical development
[ed. by I.A. Sternin]. – Voronezh: Izd-vo Voronezh. un-ta of the concepts of ethics: concept SIN in the English
Publ., 2001. – P. 36-44. linguistic culture // Modern approaches in the study of
6. Karasik, V.I. Linguistic Keys. – Volgograd: Paradigma language and speech units and linguistic didactics problems:
Publ., 2007. – 520 p. collection of treatises in memoria of prof. N. Kobrina –
7. Meletinskij, E.M. Poetics of the Myth. – [2nd edn., repr.] – Belgorod, 2012. – P. 122-126.
M.: Vostochnaja literatura; Shkola «Jazyki russkoj kul'tury»
Evolution of the HERO and ANTIHERO Concepts and Their Implementation Means in American Film Discourse
Kotova І.
Abstract. The article analyzes the evolution of the cultural concepts HERO and ANTIHERO viewed as combinations of their
notional, evaluative, and figurative constituents. The concepts are studied in the American film discourse as their most representative
implementation sphere. Evolutionary tendencies in the discursive implementation of the concepts are analyzed using the
microdiachronic approach within the periods preceding and following 2001.
Keywords: hero, antihero, film discourse, concept, notion, evolution.
35
„Mensch-Stadt“ Beziehungen im Roman “Adenauerplatz” von F. Ch. Delius

M. Melnyk
Iwan-Franko-Universität Lwiw, Lwiw, Ukraine
*Corresponing author. E-mail: [email protected]
Zusammenfassung. In der vorliegenden Untersuchung wird die Analyse der Beziehungen zwischen dem Romanhelden und dem
dargestellten Stadtraum durchgeführt. Der Stadtraum wird hier als eine Art des literarischen Raums betrachtet. Als
Untersuchungsmaterial wurde der Stadtroman von F. Ch. Delius „Adenauerplatz“ ausgewählt. An Textbeispielen wird gezeigt, wie
der Stadtraum dargestellt ist und wie er von dem Haupthelden wahrgenommen ist.
Schlüsselwörter: literarischer Raum, Stadtroman, Mensch-Stadt Beziehungen, Großstadtdarstellung.
Einleitung. Die rasche Entwicklung des Stadtromans am Gegensatz zu einem objektiven Raum. Dieser Raum hat
Ende des 20. Jahrhunderts ist vor allem mit der viele Gemeinsamkeiten mit dem literarischen, und zwar
steigernden Rolle der Stadt als politisches, soziales und seine Verbindung zum denkenden Subjekt. So laut O. Bol-
kulturelles Phänomen verbunden. Von einem Stadtroman lnow „weist [der erlebte Raum] bestimmte bevorzugte
spricht man in der deutschen Literatur seit der Zeit des Richtungen und bestimmte bevorzugte Orte auf, und jede
Realismus, der vor allem durch die Werke von Stelle in ihm ist durch bestimmte Qualitäten, durch eigene
Th. Fontane vertreten ist. Im Laufe der Zeit wurde dieser Bedeutsamkeiten, durch menschliche Charaktere gekenn-
Roman zum einheitlichen Genre nicht nur in der zeichnet“ [4, S.1].
deutschen Literaturwissenschaft sondern im Allgemeinen Seit den 80er Jahren des 20. Jahrhunderts zeichnet sich
herauskristallisiert. So versteht man unter dem Stadtro- die Entwicklung der Raumdarstellung durch eine
man jene Texte, “zu denen die modernen Großstädte der gründliche Erforschung des kulturellen Aspekts aus. So
Zeit den Stoff der Erzählung, den Schauplatz der wurde die Kategorie „Raum“ auch zum konstitutiven
Handlung geliefert haben”, d.h. den Stadtraum zusammen Bestandteil der Kulturtheorie, weil er in literarischen
mit der Handlung des Romans [8, S.27]. Die Stadtromane Texten nicht nur Ort der Handlung, sondern auch ein
dienen als die Darstellung der Motive, Konzepte und Ide- kultureller Bedeutungsträger ist (W. Hallet und B. Neu-
en von einem realen Stadtleben, die, einerseits, in einem mann, G. Hoffmann, D. Bachmann-Medick u.a.). Man
vom Autor dargestellten Modell der Welt ausgestaltet spricht auch später von einem spacial turn in der
wird, andererseits mihilfe des Erfahrungsho-rizontes von Raumforschung, die Raumperspektive des spacial turn
Lesern rezipiert wird. „entfaltet sich über die konzeptuelle Neubestimmung
Laut der anthropozentrischen Theorie von M.Bachtin einer kultur- und sozialwissenschaftlichen Kategorie bis
ist der literarische Raum (besonders der Stadtraum) hin zur Ebene der Raum-Repräsentation“ [3, S.285]
immer von einem Menschen wahrgenommen [2]. Diese Aber im Kontext der literarischen Perspektive sind die
Verbindung mit dem Menschen ist eine wichtige Ideen von sogenannten linguistic turn der Raumforschung
Besonderheit des literarischen Raums: Der objektive besonders wichtig. Zu den Wissenschaftlern, die sich mit
physische Raum bekommt im Text einen subjektiven der literarischen Raumforschung befassten, zählen vor
Charakter durch die Vorkenntnisse und Erfahrungen, allem B. Assert, G. Bachelard, H. Meyer, R. Ingarden,
spezifisches Weltbild, individuelle Werte und Vorstellun- M. Bachtin, J. Lotman, O. Bolnow, K.Brynhildsvoll,
gen sowie des Autors als auch der Leser [1]. Die L. Babenko, E. Kubrjakova, N. Kopystjanska, H. Vater,
Wahrnehmung des Stadtraums im Text verursacht die N. Reichel u.a. Diese Wissenschaftler beschäftigen sich
Entstehung von verschiedenen Heldentypen des Stadt- mit dem Begriff „literarischer Raum“, seinen Eigenschaf-
romans, welche die Stadt akzeptieren oder der Stadt ten, Textfunktionen und seiner Struktur. Die wichtigsten
Widerstand leisten können. Ideen kann man in folgenden Thesen zusammenfassen:
Forschungsstand. Das Problem des literarischen - Der literarische Raum ist durch anthropozentrischen
Raums ist bis jetzt nicht gelöst und bleibt offen, deswegen Charakter gekennzeichnet, d.h. im Text entstehen zwei-
findet man in der theoretischen Literatur verschiedene seitige Beziehungen zwischen dem Menschen und dem
Definitionen dieses Begriffes. Den Begriff „Raum“ kann Raum: einerseits, ist die Welt von außen als die Umge-
man aus verschiedenen Gesichtspunkten betrachten: als bung des Menschen dargestellt, andererseits – von innen
theoretischer Denkraum der Philosophie, als Lebensbe- als Gesichtskreis des Menschen [1].
reich und soziales Milieu, als Landschaft, als episches - Im Zentrum jedes literarischen Raums steht ein
Element, als mathematische und physische Kategorie, als Mensch, so kann man über eine Feldorganisation des Ra-
sinnlicher Wahrnehmungsraum der Psychologie, als ums im Text sprechen.
Element der Textkohärenz usw. Deswegen gibt es unter- - Der literarische Raum ist auch durch die Eigen-
schiedliche Meinungen zur Natur, Struktur und zum schaften des physischen objektiven Raums gekennzeich-
Charakter des Raums, und auch des literarischen Raums. net: er ist dreidimensional, ausgedehnt und kontinuierlich.
Die Forschung dieser Frage war am Anfang engst mit Er ist immer mit Gegenständen und Objekten gefüllt und
den philosophischen Ideen des objektiven Raums und kann verschiedenen Grad der Entlegenheit haben. Außer-
seiner Beziehung zu den Menschen verbunden (M. Hei- dem ist der Raum in der zeitlichen Bewegung einge-
degger, I. Kant, G. Lessing, O. Bolnow u.a.). So sprach schlossen, deswegen sind beide Kategorien oft untrennbar
man vor allem über den erlebten bzw. gelebten Raum als analysiert als Bestandteile des Chronothopus eines Werkes [1].
36
- Im Text unterscheidet man zwischen einem offenen dem Wahrnehmungsobjekt, der Stadt, sind eine wichtige
(äußeren) und einem geschlossenen (inneren) Raum, so typologische Besonderheit des Genres.
laut J. Lotman ist die Unterscheidung von beiden litera- Das Ziel. Das Ziel der vorliegenden Untersuchung bes-
rischen Räumen durch eine Grenze möglich. Den litera- teht darin, die Beziehungen zwischen der im Roman
rischen Raum versteht er als „ein von einem Autor dargestellten Stadt und dem Haupthelden zu zeigen, an
dargestelltes Modell der Welt, das aufgrund von seinen Textbeispielen seine Wahrnehmung des Stadtlebens zu
räumlichen Vorstellungen ausgedrückt ist“ [7, S.252-253]. analysieren.
- Der objektive Raum als Wirklichkeit hat einen Das Material und die Methoden der Analyse. Die
subjektiven Charakter, weil er mit dem denkenden Sub- stilistische Textanalyse wird aufgrund des Romans
jekt, sowohl dem Autor als auch dem Leser, verbunden „Adenauerplatz“ von F. Ch. Delius durchgeführt. Die hier
ist, und deswegen von den Ideen,Werten, Gedanken und verwendete Methode ist kontextual-beschreibende. Der
Blickpunkten beeinflusst ist. Roman behandelt das Schicksal Felipe Gerlachs, der
Die Erforschung des literarischen Raums erlaubte die Deutsch-Chilene, der aus den politischen Gründen nach
weitere Entwicklung der Theorien des Stadtraums, die vor Deutschland emigriert. Hier findet er eine Stelle als
allem in Arbeiten von V. Klotz, T. Beatrix, M. Smuda, Nachtwachmann bei der Firma „Secura“. Seine Aufgabe
K. Scherpe, K. Riha, M. Pike, H. Neumeyer, M. Lueger, besteht darin, in der Nachtzeit nach den vorgeschriebenen
Ch. Forderer, A. Corbineu-Hoffmann, W. Toporow, Weg verschiedene Objekte und Geschäfte in der Stadt auf
D. Lichatschow, K. Lintsch, u.a. dargestellt sind. ihre Sicherheit zu prüfen. Thematisch berührt der Roman
V. Klotz versteht den Stadtraum mehr als „ein Schaup- die Lebensgeschichte Felipe Gerlachs, die mögliche
latz, wo [sich] irgendein Geschehen dauernd oder Heimrückkehr, „die Möglichkeiten einer Einbürgerung im
zeitweilig abspielt; und [er] ist mehr als eine gesel- 'ewigen Manövergebiet Deutschland', die Tragfähigkeit
lschaftliche Macht neben andern, die auf die Personen der Liebe zu seiner deutschen Freundin und der kleine
einwirken“, und den Stadtroman als solches Genre, das Kampf gegen die Südamerika-Spekulanten“ [5].
auf die Stadt selber zielt und sie „mehr oder minder Ergebnisse der Analyse. Die Analyse der Helden-
ausschließlich verschreibt“ [6, S.10]. In seiner Arbeit wahrnehmung zeigt, dass der Stadtraum verschiedene
versucht der Autor die Stadt als Modell der Gesamt- Textfunktionen erfüllen kann, die wichtigsten davon sind:
gesellschaft anhand verschiedener Stadtromane der - Lebensraum – die Stadt gibt dem Haupthelden Unter-
Weltliteratur zu beschreiben. kunft und Arbeit, sie gilt als Lebensort, deswegen ist diese
In ihrer Arbeit versucht Ta Beatrix am Material der Funktion wichtig im Text. Aus politischen Gründen emig-
lateinamerikanischen Literatur des 20. Jahrhunderts aus rierte Felipe nach Deutschland, und obwohl er Sehnsucht
der semiotischen, kulturologischen, sozialen und medien- nach seiner Heimat hat, ist er jetzt ein Teil der deutschen
wissenschaftlichen Perspektive das Verhältnis zwischen Gesellschaft und ein Stadtbewohner.
den literarischen Großstadtdarstellungen und der Ent- Felipe verbringt viel Zeit an seinem Posten als Nacht-
wicklung der realen Metropolen zu verfolgen. Es geht wachmann, und er wird sogar als ein Deutscher auf den
mehr darum, die narrativen Techniken zu analysieren, Straßen wahrgenommen:
nach den Kriterien Raum-Zeit-Perspektive, Erzähler, Der Ausländer aus Südamerika kam sich wie ein
Semantik, Themen und Darstellungstechnicken [10]. Deutscher vor den Ausländern vor, er durfte das
Über die Veränderung der Raumbedeutung in moder- [Funksprech]Gerät bedienen, er hatte Arbeit, er hatte die
nen Stadt spricht E. Schütz, der den Stadtraum als „der nützliche Sprache, er trug das Kleid einer
Raum von Erfahrbarkeit und Beobachtbarkeit von Autoritätsperson. [5, S.49]
Gesellschaft, als Archiv sozialer Strukturen, … als Ort der Dank der Spezifik seiner Arbeit verbringt er nicht so
Konkurrenz, Besonderheit und Einmaligkeit“ versteht [9]. viel Zeit mit anderen Menschen. Man darf nicht sagen,
Der Stadtraum ist eigentlich ein gemeinsamer Erfah- dass er ein Außenseiter ist, aber er verfügt über keine
rungsraum sowohl der Autoren als auch der Lesenden: festen Sozialkontakte:
Trotz des fiktiven Charakters eines Stadtromans bleibt die An einem freien Abend in eine der Kneipen gezogen, in
darin dargestellte Stadt als jene, die jeder Leser denen die politisch bewegten jungen Leute sich wärmen,
tatsächlich besuchen kann. Wichtig in einem Stadtraum ist ist Felipe zufällig auf Andreas und die anderen aus der
das Kennzeichen der Objekte, die einen bestimmten Lateingruppe gestoßen, in der er seit längerem nicht mehr
Raum um den Protagonisten herum ausfüllen. mitarbeitet.[5, S.77]
Die Stadträume in der Literatur sind vor allem Nur manchmal versucht Felipe mit den anderen
menschlich erlebte Räume, in denen räumliche Gegeben- Ausländern aus Lateinamerika gegen die Bodenspeku-
heiten, kulturelle Bedeutungszuschreibungen und indi- lanten zu kämpfen, und vor allem gegen Kurt Ellerbrock,
viduelle Erfahrungswissen zusammenwirken. Die Raum- der das Land und die Felder in Chili verkauft:
wahrnehmung bedeutet, dass etwas in ganz bestimmter Diesen Traum verkaufte Kurt Ellerbrock, ein Meister
Hinsicht aufgenommen wird, sie impliziert immer ein der Abschreibungskunst, ein gefragter Anlageberater, der
Individuum, das mit seinen subjektiven Kriterien eine Wert darauf legte, als Steuerberater angesprochen zu
objektive Wirklichkeit empfindet und erklärt, aber auch werden. Er saß in seinem Büro in der Beckstraße mitten
nicht akzeptiert oder einschränkt. in Deutschland und trieb die Herden über das Weideland
So wird es klar, dass der Stadtraum sogar mehr mit auf dem anderen Kontinent.[5, S.29]
dem denkenden Subjekt bzw. einem Romanhelden ver- Trotzdem will Felipe abseits von allen politischen
bunden ist, so dass im Text „Mensch-Stadt“ Beziehungen Aktionen stehen, denn er hoffte darauf, dass sein Ein-
entstehen. Die unterschiedlichen Beziehungen zwischen reiseverbot aufgehoben wird. Er denkt ständig darüber nach:
dem wahrnehmenden Subjekt, der erzählenden Figur, und Einreiseverbot. Wie ein Fallbeil hängt über allen
37
Grenzstationen seines Landes das Einreiseverbot.[5, S.11] Blumenklübel am Anfang der Fußgängerstraßen. Der
- Stadt als Stimmungsvermittler – im Großen und Gan- Platz was scheußlich, sonst nichts.[5, S. 24]
zen, ist die allgemeine Stimmung des Helden im Roman Auf seine Entfremdung übt einen Einfluss auch der
negativ konnotiert – das kann durch seine negative Ein- immer wieder auftauchende Gedanke an seine Rückkehr
stellung zur neuen Heimat erklärt werden. Sogar die in die Heimat.
Stadtlandschaft stimmt ihn deprimiert: - Identitätsraum – Seine Entfremdung von der Stadt
Das Abendlicht war von den Straßenlaternen schon führt zu der Identitätssuche. Die Beziehungen zwischen
fortgeschoben, der Himmel mit scharzen Wolken ge- der Stadt und dem Menschen sind oft dadurch geken-
fleckt, und die dunklere Dämmerung rückte Schritt um nzeichnet, dass ein Individuum seine Identität im
Schritt näher. [5, S. 7] Stadtraum findet. In diesem Roman kann der Hauptheld
Der Stadtraum beeinflusst die Stimmungen Felipes, keine Identität erlangen, deswegen füllt er sich fremd:
und das hängt auch mit den engen Straßen, dunklen In jeder Minute die Frage, wo bin ich hier. Tröste dich,
Winkeln und schmutzigen Plätzen zusammen, die in der du bist nur einer von Millionen, die ihr Land verlassen.
Nacht die Gefahr heraufbeschwören: [5, S. 109]
Der Platz war leer und darin lag die Gefahr [5, S.26] Man kann durch den ganzen Roman die Sehnsucht
Die Gefahr, immer sprungbereit, lauerte überall, von Felipes verfolgen: die Sehnsucht nach seiner Familie,
der Haustür, auf der Straße, erst recht in der Stadt.[5, S.14] nach seiner Heimat. Er denkt an seine Familie sehr oft
- Stadt als Entfremdungsgrund – Diese Funktion ist während seiner Nachtschicht:
eigentlich die wichtigste für diesen Roman. Der Held Mit den Schritten kommt das Erinnern und durchdringt
akzeptiert seine neue Heimat nicht, und er fühlt sich Verkleidung, Haut und Schädeldecke. .. auf deren Fami-
immer fremd und allein. Obwohl er keine Sprach- lienfoto er [Felipe] wieder einmal fehlen wird und bei
probleme, eine sichere Arbeitsstelle und eine deutsche denen er nichts mehr zu suchen hat.[5, S. 62]
Freundin hat, kann er sich in die deutsche Gesellschaft Da ist die symbolische metaphorisierte Bedeutung der
nicht einleben. Erinnerung besonders aussagekräftig:
Die wichtigsten Ursachen sind die Stadt und ihre Der Schatten der Erinnerung fällt weit, dringt durch
Einwohner, die ihm nicht gefallen, sein innerer Protest Jahre und Wände und Bildschirme [5, S.67]
gegen die Mängel der Gesellschaft. Er sieht die Stadt nur Er fühlt sich, als ob er seine Identität in dieser Stadt
von der negativen Seite her, alles ist ihn fremd: verliere:
Warum den Deutschen der Wunsch abgestorben war, Du bleibst was du bist, ein verlorener Sohn im
sich abends auf Straßen und Plätzen promenierend zu Schweinestall Europa, du bist kein Sohn mehr, es gibt kein
treffen, hatte Gerlach nie verstanden. … Die Stadt hatte Zurück und keine Reue, und die ganze Hoffnung passt in
wenig schöne Seiten, aber allein das konnte kein Grund eine Faust, es gibt nur die harten Bürgerplatten und das
sein.[5, S. 14] Laufen, das Laufen, bis das Rätsel gelöst ist,trägt die
Er mochte die Eiligen nicht, die Gehetzten, die Galop- Erde dich, oder trägst die Erde du? [5, S.265-266]
pmenschen, die Blitzmädels, die Terminboys, die Wind- Schlussfolgerungen. Der Stadtraum als eine Art des
hunde, die nichts verpassen wollen.[5, S. 15] literarischen Raums ist immer auf Bezug auf den Men-
Der Adenauerplatz gilt im Stadtraum als ein Symbol schen dargestellt, so entstehen im Roman enge „Mensch-
der Unheimlichkeit und Hässlichkeit der ganzen Stadt, Stadt“ Beziehungen. Die Analyse hat gezeigt, dass die
was die Entfremdung des Helden motiviert: Beziehungen zwischen dem Haupthelden des Romans
Der Adenauer, wie die Einheimischen sagten, bot kein „Adenauerplatz“ von F.Ch. Delius und der darin dar-
Denkmal zum Anschauen und keine Bank zum Sitzen. Die gestellten Stadt negativ sind und zu Felipes Entfremdung
Bäume waren längst aus der Erde gerissen, das Gest- führen. Er kann sich nicht in die neue Gesellschaft
räuch in der Mitte des Verkehrsknotenpunkts weggehackt. einleben: Die Stadt entspricht seinen Lebensvorstel-
Hier pflegten die städtischen Gärtner die Steine und die lungen, Gefühlen und Wünschen nicht.
LITERATURVERZEICHNIS
1. Бабенко Л. Г., Казарин Ю.В. Филологический анализ 7. Lotman J. M. Die Struktur literarischer Texte. Übersetzt von
текста. Учебное пособие для высшей школы. М.: Rolf-Dietrich Keil, 4. unveränderte Aufl.// München,
Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 1993. — 430 S.
2004. — 464 С. 8. Riha K. Die Beschreibung der „Großen Stadt“. Zur
2. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе// Entstehung des Großstadtmotivs in der deutschen Literatur
Вопросы литературы и эстетики, М., 1975. — С. (ca. 1750- ca. 1850). Bad Homburg v.d.H., Berlin, Zurich:
234-407. Gehlen, 1970. — 182 S.
3. Bachmann-Medick, D. Cultural Turns. Neuorientierungen in den 9. Schütz E. Text der Stadt – Reden von Berlin// Literatur und
Kulturwissenschaften. Reinbek, 2006.— 409 S. Metropole seit 1989, (Hrsg.) E. Schütz, J. Dörind, Weidler
4. Bollnow O. Der Mensch und der Raum, 1963. Zugang: Buchverlag, Berlin, 1999. — S.7-16.
http://www.wernerloch.de/09mensch_raum.html 10. Ta Beatrix. Von Städten des Realen zu Städten des
5. Delius F.C. Adenauerplatz. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt, Imaginären: Entwicklungstendenzen im
1984. — 280 S. hispanoamerikanischen Stadtroman des 20. Jahrhunderts.
6. Klotz V. Die erzählte Stadt. Ein Sujet als Herausforderung München, 2007. — 366 S.
des Romans von Lesage bis Döblin. München, 1969. — 576 S.
REFERENCES
1. Babenko L.G., Karasin Y. V. Philological text analysis. M.: Academic project; Ekaterinburg: Business book,
Theoretic fundamentals, principles and aspects of analysis 2004. — 464 p.
38
2. Bakhtin M.M. Form of time and chronotope in the novel// 7. Lotman Y. Structure of the artistic text. Translated by Rolf-
Questions of Literature and Aesthetics. Moscow, 1975. — Dietrich Keil, 4 unchanged publ. Munich, 1993. — 430 p.
pp. 234-407. 8. Riha K. Description of a big city. To the appearance of big
3. Bachmann-Medick, D. Cultural Turns. New orientations in the city motive in the German literature (ca. 1750- ca. 1850).
study of culture. Reinbek, 2006. — 409 p. Bad Homburg v.d.H., Berlin, Zurich: Gehlen, 1970. — 182 p.
4. Bollnov O. Human and space, 1963. Access: 9. Schütz E.Text of the city – Talks about Berlin// Literature
http://www.wernerloch.de/09mensch_raum.html and Metropolis since 1989, (Publ.) E. Schütz, J. Dörind,
5. Delius F.C. Adenauer Square. Reinbek bei Hamburg: Weidler Buchverlag, Berlin, 1999. — pp.7-16.
Rowohlt, 1984. — 280 p. 10. Ta Beatrix. From real cities till imagined cities: development
6. Klotz V. Narrated city. Plot as a challenge of the novel tendencies in Spanish American urban novel of the 20th
organisation from Lesage till Döblin. Munich, 1969. — 576 p. century. München, 2007. — 366 p.
„Human-City“ relations in the novel „Adenauerplatz“ by F. Ch. Delius

Melnyk M.
Abstract. The following research is based on the analysis of the relations between a main character and a depicted city in the novel.
Urban space presented by the city is considered here as a kind of literary space. The material used for the analysis is the novel
„Adenauerplatz“ („Adenauer Square“) by F. Ch. Delius. With the help of text examples it was illustrated how the urban space is
presented in this novel and how is it perceived by the main character.
Keywords: literary space, urban space, human-city relations, big city illustrations.
Отношения «человек-город» в романе „Аденауэрплац“ Ф. К. Делиуса

М. Мельник
Аннотация. В представленном исследовании проведен анализ отношений между героем романа и представленным
городским пространством. Городское пространство рассматривается тут как вид литературного пространства. Материалом
для анализа служит роман Ф. К. Делиуса „Аденауэрплац“. С помощью примером из текста романа показано, как городское
пространство представлено в тексте и как оно воспринимается главным героем.
Ключевые слова: литературное пространство, городское пространство, отношения «человек-город», изображения
большого города.
39
Структурно-семантичні особливості латинськомовних сфрагістичних

написів
Х. В. Мосаковська
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Анотація. У статті визначаються структурно-семантичні особливості латинськомовних сфрагістичних написів на матеріалі

папських печаток-булл ІX – XIV ст. Вказано зміни, які відбулися у структурі папських булл, зокрема: у розміщенні зобра-
ження та напису, протягом п’яти століть.
Ключові слова: сфрагістика, булла, печатка, епіграфіка, латинськомовний сфрагістичний напис, лексико-семантичні
особливості.
Разом із писемністю в людській цивілізації починають носили римські юнаки на шиї, поверх одягу, для вка-
з’являтися і письмові документи. Згодом з’явилася зівки на своє благородне походження. Е. Форчелліні
потреба в особливому засобі для надання документу вказує, що "Bulla dicta est globus aureus, qui velut
достовірності та для його автентифікації. Таким засо- insigne quoddam, a pueris Romanis e collo ante pectus
бом стали печатки, які і в наш час, і багато століть loro suspensus gestabatur vel signum ingenuitatus et
тому, були одним із найбільш поширених засобів під- fortunae"3 .На думку Плінія, цей римський звичай за-
твердження достовірності документа. родився ще в часи Тарквінія Старшого, після того як
Наука, яка займається систематизацією та аналізом той "filium suum, quod adhec praetextatus hostem in
давніх печаток, називається сфрагістикою. Сфрагісти- bello occidisset, aurea bulla donavit"4.
ка, яка почала формуватися у XVII ст., спочатку обме- Поява терміна "булла" в значенні "печатка" дату-
жувалася датуванням документа та встановленням ється римським періодом, але в загальний вжиток з
його автентичності (за допомогою печаток, що були таким значенням він увійшов у період Візантійської
на ньому). Із кінця XIX ст., коли в науковий обіг було імперії [4, 86]. Булла – це висла печатка з металу або
введено велику кількість печаток, що були віднайдені воску (у випадку, якщо вона проставлялася на самому
в результаті розкопок і втратили свій зв’язок з доку- папері), тому інколи значення булли переносилось і
ментом, почався новий етап розвитку сфрагістики як на печатку з воску.
дисципліни, що вивчає історію формування і розвитку Точний час, коли римська папська канцелярія поча-
давніх державних інститутів на основі хронологічної ла використовувати вислі металеві печатки невідо-
класифікації печаток, які чітко вказували на зміни мий. Деякі дослідники вважають, що їх появу можна
державного апарату. датувати другою половиною II ст. н. е., епохою рим-
Біля витоків сфрагістики як науки у 1709 році сто- ського імператора Марка Аврелія. Так, Карло Сера-
яв Михайло Гейнецький, а Йоганн Гейманне дав їй фіні, аналізуючи печатки, які йому були доступні для
грецьку назву – сфрагістика (гр. ὁ σφράγις,ίδος – безпосереднього вивчення, виділив три періоди в
печатка) [1, 876]. Особливий інтерес для сфрагістики історії папських печаток: перший – від Адеодата І
становлять вислі печатки – булли, які головним чином (615–618) до Дамасія II (1048), другий – від Лева IX
використовувалися у Ватикані і булли, що використо- (1049–1054) до Пія II (1458-1464), третій – від Павла
вувалися венеціанськими дожами. II (1464–1471) до наших днів [3, 56].
Мета нашого дослідження – з’ясувати структурно- У перший період на металевих папських печатках,
семантичні особливості латинськомовних сфрагістич- як правило, не було ніяких зображень, а писалися
них написів. Матеріалом дослідження стали латин- латиною тільки ім’я і титул папи. Спочатку на ти-
ськомовні написи на папських буллах XI– XIV ст., тульній стороні у два рядки писалося ім’я папи в ро-
буллах венеціанських дожів. довому відмінку, на зворотному боці також у два
Поява булл (так званих вислих пломб) була спри- рядки слово "папа" в родовому відмінку – "рарае";
чинена спекотним кліматом Півдня. Науковці спере- потім протягом десяти років на печатках Лева IV
чаються щодо того, яке походження має це слово – (847–855) і Бенедикта III (855–858) ім’я папи зазна-
латинське чи грецьке. Один з відомих італійських чалося у вигляді монограми 5 , а з часів понтифікату
лексикографів Е. Форчелліні у праці "Lexicon totius Миколая I (858–867) ім’я папи писалося по колу (за
latinitatis" [2, 123] пише: "…bulla – nomen, qua signifi- годинниковою стрілкою). За перебування на престолі
catur tumor ille globulosus, qui in aqua ex ebullitione папи Стефана VI (885–891) відбулася спроба повер-
producitur" 1 . Так само в творах Ісидора "Origines" нутися до лінійного напису – ім’я папи на ли-цьовій
зустрічається фраза: "Bullae, quod sint similes стороні печатки писалося у три рядки, але потім до
rotunditate bullis, quae in aqua verto inflantur"2 [3,224]. кінця періоду напис вже писали по колу. На всіх
Важливе й досить розповсюджене в Римській імпе- відомих папських печатках перед написом ставився
рії значення слова "булла" стосувалось оберегу, який простий або "лапчастий" рівнокінечний хрест, який
1 3
Лат.: Булла – це назва, що позначає випуклість округлої форми, Лат.: Як кажуть, що булла - це золота куля, яку носили римські
яка з’являється внаслідок кипіння води. юнаки на шиї на ланцюжку на грудях і була знаком походження і
2
Лат.: Булли є подібними своєю округлістю до бульбашок, які знаком вдачі.
4
виникають на воді. Лат.: Його син, що загинув на війні, отримав золоту буллу.
40
позначав інвокацію (закликання) Христа. вим, овальної форми обличчям, високим чолом, носом
Відомі також три печатки із зображеннями: печатка з горбинкою, удавано блискучими очима і спадаючою
Адеодата I має на титульній стороні зображення "доб- клином бородою, зображеною однаковими лінійними
рого пастиря" між літерами "А" і "ω" і на зворотному штрихами [6, 156]. На полі печатки зображення
боці напис "DEUSDEDIT РАРAE"; на титульній голови Петра розташовувалось (по відношенню до
стороні печатки Павла I (757–767) зображені апостоли того, хто дивиться), не ліворуч, як йому належить за
Петро і Павло; у середині печатки Миколая I в ободку апостольським старшинством (primate Petri), а право-
була зображена восьмикутна зірка. На початку дру- руч, зображення ж голови Павла – ліворуч. Між
гого періоду (1825–1855) до імені папи додається зображеннями голів апостолів на полі печатки роз-
порядковий номер, написаний римськими цифрами, міщувалось зображення хреста, який стоїть на неве-
слова 5 Монограма (грец. μόνος – один + γράμμα – ликому виступі з крапкою посередині – умовному
літера) – максимально стисла позначка перших літер зображенні Голгофи з розташованою усередині "пече-
імені та прізвища особи, іноді тільки імені від- рою Адама", у якій, за переказами, був похований
окремлюються одне від одного крапками. Чіткість і біблійний праотець; крапка означає "череп Адама".
послідовність напису з часом порушується: або розет- Над хрестом між зображеннями голів апостолів
ками чи ліліями замість крапок (печатка папи Лева IX скорочено в рядок написані їхні імена: "S РА" і "S РЕ"
і антипапи Климента VII з роду графів Савойських), – Sanctus Paulus et Sanctus Petrus, але існує також
або семикутною ("віфлеємською") зіркою над верхнім припущення, що ці скорочення розшифровуються, як
рядком напису, або "всевидячим оком". Sanctus Paulus epicscopus et Sanctus Petrus apostulus.
У першій половині XI ст. відбуваються пошуки ви- На зворотному боці печатки в два лінійні рядки на-
ду і типу зображення на титульній стороні, ймовірно, писано ім’я папи в називному відмінку, у третьому
так чи інакше пов’язані з подією, яка сталась 1054 р., рядку – скорочення "РР" слова «Pара» і порядковий
– поділом церков на Західну і Східну. На печатці номер понтифіка, якому належало це ім’я.
Віктора II (1054–1057) зображується погруддя апос- У третій, виділений Карло Серафіні, період збері-
тола Петра, першого римського першосвященика, гається попередній тип печатки, з деякими удоско-
який приймає ключі, що даруються з небес божест- наленнями, зокрема зображення голів апостолів ста-
венною правицею, а на зворотному боці знаходиться ють більш реалістичними, древко хреста подовжуєть-
краєвид міста Риму і напис "aurea Roma" – золотий ся, імена апостолів пишуться в два стовпчики вздовж
Рим. Відомо, що в короткий понтифікат наступного хреста. У той же час з’являються і деякі "вольності":
папи – Стефана X, на печатці був зображений "добрий на титульній стороні в підніжжі хреста з часом
пастир", як 400 років тому при Адеодаті I. зображуються фамільні герби тих родів, до яких
Пізніше, за Миколая II (1059–1061), на титульну належали папи; на зворотному боці з початку XVIII
сторону знову повертається фігура апостола Петра, а ст. на зворотній стороні напису зображувався хрест,
через кілька років, за часів Григорія VII (1073–1085), який позначав інвокацію Христа, іноді оточений
поруч з нею з’являється постать апостола Павла, іноді променями, а пізніше ободком з листя, а слова напису
ця сцена супроводжується словами з Євангелія, які були розділені замість крапок або зірочками, або
вказують на першість апостолів. Прикладом може ліліями з фамільного герба [8, 243 ].
послугувати зображення печатки папи Георгія VII: Не схожою на інші печатки є печатка Павла II, на
титульній стороні якої зображені апостоли Петро і
Павло на престолах, кожен зі своїми канонічними
атрибутами – ключами і мечем відповідно, а на зво-
ротному боці представлена сцена, в якій папа головує
у колегії кардиналів. Зображення обох сцен виконані
настільки ретельно і майстерно, що печатка виглядає
швидше як твір ренесансного медальєрного мистецт-
ва, ніж як строгий канцелярський атрибут. Існує та-
кож думка, що печатка цього папи, венеційця за
походженням, була створена під впливом венецій-
ського зразка – дожівської печатки [3, 63]. Епіграфіка
папських булл і церковних печаток у цілому є
На десять років – при Урбані II (1088–1099) – зоб- закономірною і звичною для свого часу: всі елементи
раження зникає з печатки, поступившись місцем й особливості латинського письма легенд цих пам’я-
хресту з іменами апостолів Петра і Павла, але вже з ток сфрагістики враховані і систематизовані
наступного понтифікату – Пасхалія II (1099–1118), Ю. Пфлугк-Хартінгом у його монографії про папські
правління якого прийшлося на час успіхів хрестових булли XII ст., а потім І.-М. Міхаель-IIIведер, дослід-
походів на Сході, знову з’являється і вже не зникає аж ження якої залишається й дотепер незамінним посіб-
до XX ст. тип папської металевої печатки із зображен- ником з епіграфіки булл.
ням голів обох апостолів, розділених хрестом [3,58]. Письмо написів майже в усіх випадках маюс-
Петро, апостол іудейський, і Павло, апостол язич- кульне, окремі мінускульні літери з’являються на бул-
ників, зображувалися на папських печатках у кано- лах лише з середини XIV ст. В архаїчних типах пап-
нічному вигляді: перший – мужнім старцем з високим ських булл написи виконані грубувато, з нерівними
чолом і різкими рисами обличчя, короткою сивою літерами, часто чергуються з уніфікованими, більш
бородою з дрібними завитками, другий – з худорля- правильними і чіткими. З XII ст. деякі букви
41
капітульного письма стають криволінійними – аж до ється в письмі написів витончений лапідарний

перетворення в уніфіковане письмо; у деяких примір- маюскул [5, 250]. У результаті структурно-семантич-
никах письмо виконане витриманим унціалом з еле- ного аналізу написів на 47 папських буллах, які охоп-
ментами готики. З приходом у письмо готичного мі- люють період від IX cт. до сер. XIV ст., було визна-
нускула вплив готики проникає і в епіграфіку печаток чено, що семантичне наповнення булл протягом семи
– літери написів, особливо маюскульні, набувають століть не змінилося, тобто спостерігається однотипне
готичного характеру. З XV ст. під впливом ренесанс- використання номену (імені Папи) в Nominativus Sin-
ної культури з її спрямуванням до античної спадщини gularis, а сама назва титулу папи вживається в синтак-
в епіграфіку церковних печаток приходить і закріплю- сичній функції Genetivus Possessivus.
1. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – М. : П. Лихачев. – СПб., 1900. – 86 с.
ЛКИ, УРСС Эдиториал, 1999, Т. 5. – 876 с. 5. Федорова Е. В. Введение в латинскую эпиграфику : учеб.
2. Egidio Forcellini. Lexicon totius latinatis. – Napoli, 1989. –Т. пособие для ист. и филол. спец. ун-тов / Е. В. Федорова. –
1. – 324 с. М. : Изд- во МГУ, 1982. – 250 с.
3. Климанов Л. Г. Византийские отражения в сфрагистике / 6. Firoconi F. I plombi anticui. – Roma, 1909. – 156 c.
Л. Г. Климанов. – СПб., 1999. – 373 c. 7. Battelli G. Bolla //Sigillo// Enciclopedia Cattolica//
4. Лихачев Н. П. Русская сфрагистика. Сборник лекций / Н. 1949. – 243 p.
REFERENCES
1. Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary– M. : LKI, N. P. Lihachev. – SPb., 1900. – 86 s.
URSS Editorial, 1999, V. 5. – 876 p. 5. Fedorova E. V. Introduction to the Latin epigraphics :
2. Egidio Forcellini. Lexicon totius latinatis. – Napoli, 1989. – sud.stud.-book for historical and philological departments / E.
V. 1. – 324 s. V. Fedorova. – M. : Izd- vo MGU, 1982. – 250 s.
3. Klimanov L. G. Byzantine reflecyions in sphragistics / L. G. 6. Firoconi F. I plombi anticui. – Roma, 1909. – 156 c.
Klimanov. – SPb., 1999. – 373 c. 7. Battelli G. Bolla //Sigillo// Enciclopedia Cattolica//
4. Lihachev N. P. Russian sphragistics. Collection of lectures/ 1949. – 243 p.
Структурно-семантические особенности латинских сфрагистических надписуй

К. В. Мосаковская
Аннотация. В статье рассматриваются структурно-семантические особенности латинских сфрагистических надписей на
материале папских булл IX–XІV веков. Были описаны изменения, произошедшие в течение пяти веков в структуре папских
булл, связанные с местом изображения и инскрипции.
Ключевые слова: сфрагистика, булла, печать, епиграфика, латиноязычная сфрагистическая надпись, лексико-семанти-
ческие особенности.
Structural and semantic peculiarities of the latin sphragistic inscriptions

Mosakovskaya K.
Annotation. This article is devoted to the structural-semantic peculiarities of the Latin sphragistic inscriptions on the material of the
papal seals or bulls, which cover period from the IX to XIV centuries. The changes which took place in the structure of papal seals
during five centuries particularly in relation to the locus of image and inscription are indicated.
Keywords: sphragistics, bull, seal, epigraphics, Latin sphragistic inscription, lexical-semantic peculiarities.
42
Семіотичні особливості мовленнєвого жанру

«Невдоволення»
Т. V. Нікітюк
Анотація. Стаття присвячена семіотичним особливостям мовленнєвого жанру невдоволення. Композиційні особливості та
основні жанрові характеристики невдоволення визначають відбір та вживання лексико-семантичних, граматичних,
стилістичних та синтаксичних засобів та прийомів у турецькому мовленні.
Ключові слова: мовленнєвий жанр невдоволення, адресант, адресат, семіотичні особливості.
Трансформація суспільства, стрімкий розвиток соці- теорії мовленнєвих жанрів М. М. Бахтіна, «мовлен-
альних, ділових та політичних взаємовідносин вивели нєві жанри організовують наше мовлення майже так,
на перший план проблеми практичного використання як його організовують граматичні форми» [2, с. 181].
мови. У зв’язку з цим, лінгвісти звертають свою увагу Жанрові форми, звісно, не є такими стійкими як
на функціональний аспект мови та розглядають його в форми мови. Можна навіть сказати, що вони є інди-
реальному контексті комунікації. Такий підхід пов’я- відуальними, так як породжуються під впливом ког-
заний з семіотичною трихотомією (семантикою, син- нітивних процесів кожного окремого індивіда. Однак,
тактикою, прагматикою), тобто дослідженням функ- незважаючи на всю свою індивідуальність, жанрові
ціонально-знакових форм організації комунікації. Це форми мають певні спільні риси, за допомогою яких
дозволяє експлікувати комунікативно-мовленнєві ми їх відносимо до того чи іншого мовленнєвого
процеси, що є надзвичайно актуальним з точки зору жанру. До таких спільних рис ми можемо віднести ко-
сучасної наукової парадигми. мунікативну мету, яку несе у собі кожен з видів мов-
Таким чином стає закономірно звернення наукових леннєвих жанрів або ж концепцію адресата тощо.
поглядів до мовленнєвого жанру як до форми вклю- У нашому дослідженні ми спробуємо виокремити
чення мови у людську діяльність та пов’язаних з нею загальні риси конфронтативного мовленнєвого жанру
процесів пізнання позамовної реальності, яка детер- невдоволення.
мінує специфіку організації жанру. Ф. Бацевич намагаючись окреслити мовленнєві
Про актуальність досліджень мовленнєвих жанрів жанри, які виражають негативну оцінку адресата,
влучно висловилась російська дослідниця Т. В. Шме- виділяє наступні види: докір, зауваження, звинува-
льова: «Набуття жанрового мислення – одне з найваж- чення, лайка, образа, осуд, погроза та окреслює їх як
ливіших змін у лінгвістиці кінця ХХ-го ст.» [5, с. 62]. головні мовленнєві жанри, а несхвалення та невдово-
Дослідженням мовленнєвих жанрів як моделі лення трактує як вторинні (допоміжні) [1, c. 115].
комунікації, так і окремих аспектів жанрової організа- Погоджуємося з думкою української дослідниці
ції мовлення займалися такі вчені, як Н. Д. Артюнова, О. Дерпак, яка відносить конфронтативний мовлен-
М. М. Бахтін, Ф. С. Бацевич, А. Вежбицька, В. В. Дє- нєвий жанр невдоволення до групи негативно-оцін-
мєнтьєв, К. Ф. Сєдов, Т. В. Шмєльова та інші. них жанрів та відповідно, вважає його – первинним
Наукова новизна даної роботи полягає в загально- мовленнєвим жанром [4, c.63]. Адже, якщо звернути-
му семіотичному підході до вивчення мовленнєвого ся до етимології цього слова, то воно має наступні
жанру невдоволення на матеріалі сучасного турець- значення:
кого художнього дискурсу. Так у тлумачному словнику С. І. Ожегова недо-
Об’єктом нашого дослідження є мовленнєвий жанр вольство, -а, ср. Отсутствие удовлетворенности, отри-
«невдоволення», а предметом – його типова мовна цательное отношение к кому-чему-н. [6, с. 344].
реалізація відповідно до трьох аспектів семіотики Відповідно до тлумачного словника української
(семантики, синтактики та прагматики). мови невдоволення – це почуття і стан, за якого лю-
Метою нашого дослідження є проведення комп- дина не відчуває задоволення [3, с. 592].
лексного лінгвістичного опису мовленнєвого жанру У тлумачному словнику турецької мови невдово-
«невдоволення» який ми розглядаємо з огляду на його лення (memnuniyetsizlik) – це стан незадоволення [1367].
функціонально-прагматичні, синтаксичні та лексико- Якщо взяти до уваги те, що невдоволення, як емо-
семантичні складові. ційний стан людини, передає злість, роздратування,
Досягнення даної мети зумовлює вирішення таких негоду через певні ситуації, обставини, дії та вчинки
завдань, як: дати визначення мовленнєвому жанру оточуючих тощо, можемо дати таке визначення одно-
невдоволення; виділити специфічні комунікативні оди- йменному конфронтативному жанру.
ниці і мовленнєві формули, які характерні для Отже, конфронтативний мовленнєвий жанр невдо-
конфронтативного мовленнєвого жанру невдоволення, волення – це такий тип жанру, який використовується
його лексико-семантичні та прагматичні особливості. адресантом для того, щоб висловити, як правило, в
У свідомості тих, хто виконує мовленнєву дію емоційній формі, своє негативне ставлення до слів,
(усну чи письмову), завжди присутній певний образ дій, інтересів чи поведінки адресата.
жанру, який допомагає інтерпретувати, а потім і по- Зазвичай, комунікативна мета конфронтативного
родити мовлення. Так на думку відомого засновника жанру невдоволення направлена на те, щоб змінити
43
існуючий стан речей та реалізується у мовленні з адресат, порівняно з автором, володіє рівними, ниж-
високим емоційним навантаженням, яке, у більшості чими або вищими соціальними та комунікативними
випадків, передається у вигляді грубощів, безпричин- ролями. Невдоволення адресанта своїми вчинками
ної агресії, неповаги до інших людей, які оточують може вважати як справедливим, так і не справед-
адресанта або ж, навіть, з використанням непристой- ливим.
них слів чи виразів. Нижче наведемо фрагмент, у якому адресат не
Нижче наведемо, як приклад, фрагмент, у якому погоджується з комунікативними діями адресанта:
адресант виявляє неповагу до оточуючих та викорис- Çakır Ağa annesine göz ucuyla baktı. ‘Annacağım
товує непристойну лексику: yine ne yaptın? Fatma’nın kalbini kırdın.’ [12, с. 15].
Abla kardeşine döndü:‘Bu pisle konuşmayacaksın Чакир Ага краєм очей подивився на свою матір.
demedim miydi sana?’ «Матусю, що ти знову зробила? Ти скривдила
Zehra leğen başından baktı ablasına: ‘Konuşmuyorum Фатму».
valla abla. Konuşma benimle, ablam kızıyor, diyorum Наведемо ще один приклад, у якому адресат вважає
dinlemiyor. Hep geliyor.’ справедливим використання своїм співрозмовником
Pis sırnaşık...’ [9, с.61-62]. мовленнєвого жанру невдоволення:
Старша сестра повернулась до молодшої: «Чи я ‘Bu nasıl bir kalabalık?’ diye sordu Varyemezin Ali.
тобі не казала, щоб ти не розмовляла з цією поганю?» ‘Neredeyse oturacak yer bile yok.’
Зехра подивились на свою старшу сестру повз Hasan arkadaşını dinlemiyor, gözleri sürekli Nermin'i
таза: «Їй Богу, сестро, не розмовляю. Я йому кажу, arıyordu.
не розмовляй зі мною, сестра злиться але він не Ali sinirli sinirli baktı.
слухає. Постійно ходить.» ‘Sana söylüyorum oğlum. Beni dinlemiyor musun?’
«Надокучлива погань…» Hasan başını ona çevirdi.
Використання та форма вираження конфронтатив- ‘Haklısın,’ dedi [12, с. 126].
ного мовленнєвого жанру невдоволення у комунікації «Що це за натовп?» – запитав Варйемезін Алі. –
напряму залежить від концепції адресанта. Для того, «Навіть немає місця, щоб присісти».
щоб реалізувати у мовленні жанр невдоволення Хасан не слухав свого друга, його очі постійно
адресант, як правило, має володіти певними перевага- шукали Нермін.
ми, такими як вищий соціальний статус, авторитет- Алі знервовано подивився.
ність, більш поважний вік по відношенню до адреса- «Я тобі говорю, синок. Ти мене не слухаєш?»
та, володіння більшими повноваженнями тощо. Хасан повернув до нього голову.
Нижче наведемо фрагмент, у якому свою негоду «Ти правий» – сказав він.
виказує людина, яка є лікарем і по відношенню до Говорячи про диктумний зміст мовленнєвого
адресата має не тільки вищий соціальний статус, а й у жанру невдоволення, можемо зазначити, що мовлен-
момент реалізації мовленнєвого жанру невдоволення, нєва ситуація, у якій реалізується цей вид жанру, не
володіє певними повноваженнями, тобто, знаходячись обмежується лише офіційною сферою адресата, часто
на своєму робочому місці виконує свої службові вона відбувається і в його особистісній сфері.
обов’язки: Наприклад, два товариша Кабак Хафиз та Залоглу,
‘Ne var yani, beş dakika bir girsek!’ попиваючи раки вирішують свої справи. У Залоглу
‘Burası hastane kardeşim. Üç dakikası, beş dakikası виникає питання, яке викликає незадоволення у Кабак
yok. Görüş saatini bekleyeceksin!’ [7, с. 60]. Хафизи:
«Ну що станеться якщо ми зайдемо на п’ять ‘Sen? Sen ne yapacaksın?’
хвилин?» ‘Benim ne yapacağıma karışma sen. İşimi bilirim
«Шановна, тут лікарня. Ніяких три-п’ять хвилин. ben...’
Чекайте години відвідування!» Rakı şişesini kaptı, kadehine yarı yarıya koyup bir
Мовленнєвий жанр невдоволення використовуєть- çekişte dipledi [10, с.77].
ся в більшості сферах нашого життя, що не виключає «Ти? Ти що будеш робити?»
можливості використання цього типу конфронтатив- «А ти не заважай тому що я збираюсь зробити. Я
ного жанру адресантом, який володіє нижчою соці- знаю свою роботу…»
альною роллю. Він вихопив пляшку раки. Налив собі півкелиха та
Так у нижченаведеному фрагменті своє невдово- одним ковтком спустошив його.
лення виказує дівчина на ім’я Нехір своїй старшій Окрім цього, з точки зори часу, подія, яка сприй-
сестрі, яка виховувала її з самого народження і була мається мовцем як негативна, небажана тощо, може
їй за матір. Отже, адресат володіє вищою соціальною відбуватися в момент вираження невдоволення, відбу-
роллю. По-перше, вона старша за віком від своєї тися в минулому або відбуватиметься найближчим часом.
молодшої сестри Нехір, а по-друге – вона виконує Так у фрагменті, який подано нижче, конфронта-
роль матері, яка померла. тивний мовленнєвий жанр невдоволення реалізується
‘Neden geldin?’ diye dudağını büzüp için için ağla- адресантом, для того, щоб показати своє негативне
mıştı Nehir. ‘Sen benim annem değilsin ki’ dedi[8, с.44]. ставлення до події, яка може відбутися в май-
«Чому ти прийшла?» стиснувши губи тихенько бутньому:
заплакала Нехір. «Ти все ж таки не моя матір.» – ‘Onu (Cemal’i) da hayırlısıyla Gülfem gibi bir kızla
промовила вона. evlendirsek iyi olacak.’
Враховуючи соціальні ролі адресанта у момент Hacı Nine elinde tettuğu kaşığı masaya fırlattı.
втілення жанру невдоволення, можемо зазначити, що ‘Allah yazdıysa bozsun. Benim kardeşim hizmetçi
44
parçalarına mı kalmış?’ [12, с. 34–35] «Чому ти такий розхристаний, до того ж ще й

«Було добре, якби ми одружили його (Джемаля) з так нализався?» Муртаза завівши руки за спину
такою ж доброю дівчиною як Гюлфем». запитав: «Звідки та куди ти йдеш?»
Хаджи Ніне жбурнула на стіл ложку, яку тримала Чоловік позіхнув, потім мляво сказав: «Тобі що до
в руці. цього?»
«Нізащо на світі. Щоб мій брат дістався одній з «Меніі? Ба, мені? Державному службовцю. Та ти
прислуг?»… знаєш хто я такий?»
Розглядаючи текстові фрагменти з точки зору чин- «Ким би ти не був, мені байдуже.»
ників комунікативного минулого, дійшли висновку, Проведений аналіз мовленнєвих висловлювань нев-
що – конфронтативний мовленнєвий жанр невдово- доволення, з точки зору мовного втілення, дозволяє
лення є реактивним мовленнєвим жанром (термін нам прийти до висновку, що вони, у більшості випад-
Т. Шмельової). Оскільки він завжди використовується ків, реалізуються за допомогою розповідних речень в
мовцем як реакція на інші види жанрів. теперішньому, рідше в минулому та майбутньому
Нижче наведемо фрагмент, у якому мовленнєвий часі. Це пояснюється тим, що адресат висловлює своє
жанр невдоволення виступає як реакція на інформа- негативне ставлення до певних дій адресанта, які
ційний мовленнєвий жанр: відбуваються «тут» та «зараз». Але зустрічаються як
Diyesiymişsin ki... ben fabrikamda babama bile питальні так і окличні речення. Наприклад:
güvenmem. Sen babamdan bile ilerisin. Nuh’a muha ‘Hastaya iyi bakmıyor! Sevkini istiyoruz. Fakülteye
kulağasma diyesiymişsin...’ gönderesin istiyoruz!’ [7, с. 32 ]
‘Dedikodu istemem Nuh! Senin hakkında ne Він погано доглядає за хворим! Ми хочемо Севкіна.
düşündüğümü senin herkesten iyi bilmen gerek...’ [9, с.174]. Ми просимо, відправте його на навчання.
Ти сказав, що… я на своєму заводі, навіть, своєму Мовленнєвий жанр незадоволення, як правило,
татові не довіряю. Ти навіть пішов далі, і сказав не актуалізується у формі діалогу, в якому мовці можуть
тільки про свого батька а й – не довіряй цьому Нуху…» використовувати розмовно-знижену лексику:
«Я не хочу чути ніяких пліток, Нух! Ти маєш краще - ‘Aptal olma oğul’[12, с. 16].
за всіх знати, що я про тебе думаю…» Використо- - «Не будь дурнем, сину.
вуючи мовленнєвий жанр невдоволення, адресант, як Крім цього, в арсеналі мовної реалізації цього
правило очікує перлокутивного ефекту у відповідь, мовленнєвого жанру є:
тобто, як його висловлювання вплинуло на дії адреса- а) питальні конструкції, які утворені за допомогою
та. Зазвичай, такими очікуваннями є урахування питального слова і питальної частки:
адресатом побажань мовця, що може виражатися не Kılıksız sertçe durdu:‘Ne var?’
тільки вербально але і конкретними невербальними - Murtaza tepesi attı:‘Ne mi var?’ [9, с. 15]
діями. Неохайно одягнений чоловік сердито зупинився:
Так, нижче наведемо фрагмент, у якому адресат «Що таке?»
відповідає невербально: Муртаза розлютився: «Що такее?»
‘Anne, anne kalk. Ablama bir şey oldu, kalk’... б) вигуки ‘ulan’ чи ‘abe’(гей), ‘ya’ (ох) тощо:
Anne hala uyanamıyor: - ‘Ulan vapur kalkacak, cabuk ol! [11, с. 9]
‘Ablama bir şey oldu diyorum anne, kalk bee!’ - «Гей ти, давай швидше, пароплав має
Anne zorla kendine gelebildi. Durumu kavrayınca da відправлятися!»
yatağından fırladı [9, с.251]. г) риторичні запитання:
«Мамо, мамо вставай. З старшою сестрою щось - ‘Yalan mı söylüyorum oğul?’ diye çıkıştı Hacı Nine
трапилось, вставай…» [12, с. 15].
Мати все ще не могла прокинутись. - « Я що брешу, сину?» сварливо промовила Хаджи
«З старшою сестрою щось трапилось, кажу тобі Ніне.
мамо, гей вставай!» д) конструкції з дієсловами-імперативами:
Мати з важкістю прийшла до тями. Зрозумівши що - ‘Gel de inat etme. Bir kuma al’ [12, с. 15].
трапилось, підхопилась з ліжка. - «Нуж-бо не пручайся. Візьми собі ще одну
Небажаним перлокутивним ефектом є використан- дружину.»
ня таких фраз типу: «Хто ти такий?», «Що тобі до г) арготичну лексику:
цього» тощо. Якщо вони мають місце в певній кому- -‘Ağızın kokar leş gibi rakı?’
нікативній ситуації, можна з певністю стверджувати -‘Kokabilir. Çektim kafayı...’ [9, с. 23].
про провал мовленнєвого жанру невдоволення. -«З твого рота тхне раки?»
Нижче наведемо приклад, у якому реалізується не- -«Може тхнути. Я нализався…»
бажаний для адресанта перлокутивний ефект: У межах цього конфронтативного жанру невдово-
Ne için üst baş almazsın kendine de çekersin kafayı?’ лення мовець може звертати увагу адресата на свої
Murtaza ellerini arkasına koyarak sordu: ‘Nerden gelip, проблеми через третіх осіб:
gidersin nereye?’ - Murtaza’nın tüyleri diken diken, ‘Haaayır’, diye
Adam esnedi, sonra uykulu uykulu, ‘Sana ne?’dedi. bağırdı. ‘İstemem. Hiç bir devlet memuru etmez kabul
‘Banaa? Bana ha? Devletin memuruna? Bilirsiniz rüşvet!’ [9, с. 51].
kimim ben?’ - Муртаза прогримів «Нііі. Я не хочу. Жодний
‘Kim olursan ol!’ державний службовець не погодиться взяти хабара!»
‘Yaa... demek olayım her kim olursam?’[9, с. 23] . Отже, мовленнєвий жанр невдоволення використо-
вується мовцем для того, щоб змінити дії свого
45
опонента, які на його думку є недоцільними, показати щим соціальним статусом та актуалізується широким
своє негативне ставлення до подій тощо. Цей жанр, набором мовних засобів, які прямо чи опосередковано
який є одним із найбільш вживаних конфронтативних вказують адресатові на те, що його дії є неприйнят-
жанрів, як правило, використовується мовцем з ви- ними з точки зору адресанта.
1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. 6. Ожегов С. И. Словарь русского языка: Ок. 57 000 слов/
Бацевич. – К.: Академія, 2009. – 376 с. Под ред. чл.-корр. АН СССР Н. Ю. Шведовой. – 18-е
2. Бахтин М. М. Проблемы речевых жанров/ М. М. Бахтин// изд., стереотип. М.: Рус. Яз., 1987. – 797 с.
Собр. Соч.: в 5 т. – М.: 1996. – Т.5: Работы 1940-х-начала 7. Akçam Alper Doktor civarımı / Alper Akçam. – Ankara,
1960-х годов. – С. 159-206. Güldekini Yayınları, 2002. – 152 s.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / 8. Canan Tan En son yürekler ölür / Canan Tan. – İstanbul,
Уклад. І голов. Ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ Altın kitaplar, 2009. – 423 s.
«Перун», 2004. – 1440 с. 9. Orhan Kemal Murtafaza / Orhan Kemal. – İstanbul,
4. Дерпак О.В. Конфронтативні мовленнєві жанри: Everest, 2011. – 356 s.
комунікативно-прагматичний та мовний аспекти (на 10. Orhan Kemal Hanımın çiftliği / Orhan Kemal. – İstanbul,
матеріалі української, англійської та польської мов): Everest, 2010. – 410 s.
Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / О.В. Дерпак 11. Orhan Kemal Gurbet kuşları / Orhan Kemal. – İstanbul,
; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2005. – 16 с. – укp. Everest, 2007. – 372 s.
5. Шмелева Т. В. Жанроведение? Генеристика? 12. Sinan Akyüz Şafika & Feraye. /Akyüz Sinan – İstanbul,
Генология?// Антология речевых жанров: повседневная ALFA, 2013. – 536 s.
коммуникация / Т. В. Шмелева. М.:2007 – С. 62 – 67.
REFERENCES
1. Batsevych F. S. Categories of communicative linguistics/ F. 6. Ozhehov S. Y. Russian dictionary: Ok. 57 000 slov/ Pod red.
S. Batsevych – К.: Akademiia, 2009. – 376 p. chl.-korr. AN SSSR N. Iu. Shvedovoi. – 18-e yzd., stereotyp.
2. Bakhtyn M. M. "The Problem of Speech Genres" / M. M. M.: Rus. Yaz., 1987. – 797 s.
Bakhtyn //Collected works: in 5 volumes. – М.: 1996. – V.5: 7. Akcham Alper Doktor zhivarımı / Alper Akcham. – Ankara,
Articles 1940-1960 years. – С. 159-206. Güldekini Yayınları, 2002. – 152 s.
3. Great Dictionary of Modern Ukrainian languages / Uklad. I 8. Canan Tan the latter heart stops / Canan Tan. – İstanbul,
holov. Red. V. T. Busel– K.; Irpin: VTF «Perun», Altın kitaplar, 2009. – 423 s.
2004. – 1440 с. 9. Orhan Kemal Murtafaza / Orhan Kemal. – İstanbul,
4. Derpak O.V. Konfrontatyvni Speech Genres communicative Everest, 2011. – 356 s.
and pragmatic aspects of language (based on Ukrainian , 10. Orhan Kemal Farm ladies / Orhan Kemal. – İstanbul,
English and Polish ): Abstract... kand. filol. nauk: 10.02.15 / Everest, 2010. – 410 s.
O.V. Derpak ; Kyiv. nats. un-t im. T.Shevchenka. — K., 11. Orhan Kemal Migratory birds / Orhan Kemal. – İstanbul,
2005. — 16 s. — ukp. Everest, 2007. – 372 s.
5. Shmeleva T. V. Speech Genres? Generistika ? Genologiya // 12. Sinan Akyuz Shafika & Feraye. /Akyuz Sinan – İstanbul,
Anthology of speech genres : Casual communication / T. V. ALFA, 2013. – 536 s.
Shmeleva. M.:2007 – S. 62 – 67.
Semiotic features of the " dissatisfaction "speech genre

Nikitiuk T.
Abstract. The given article deals with the speech tactics of the dissatisfaction speech genre. Speech tactics and main characteristics
of the genre characteristics determine the selection and use of lexical-semantic , grammatical , stylistic and syntactic tools and
techniques in Turkish discourse.
Keywords: dissatisfaction speech genre; semiotic features; sender.
Семиотические особенности речевого жанра «недовольства»

Т. В. Никитюк
Аннотация. Данная статья посвящена семиотическим особенностям речевого жанра недовольства. Композиционные
особенности и основные жанровые характеристики недовольства определяют отбор и употребление лексико-семантических,
грамматических, стилистических и синтаксических приемов в турецкой речи.
Ключевые слова: языковой жанр недовольства; семиотические особенности; адресат; адресант.
46
Зіставлення основ Шекспірової гри слів в оригіналі

та українських перекладах
О. З. Олексин
Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна
Анотація. У статті проведено контрастивний аналіз основ Шекспірової гри слів у тексті оригіналу та його перекладах.
Увагу зосереджено на типових основах для гри слів: полісемії, омонімії, спільнокореневих лексемах, паронімії, синонімії,
антонімії, малапропізмах. Розглянуто їхні конвергентні та дивергентні риси, які зумовлені типологічними відмінностями
англійської та української мов. Виявлено вплив дивергентних ознак основ гри слів на використання певного
перекладацького методу чи трансформації при відтворенні цього риторичного звороту українською мовою.
Ключові слова: контрастивний аналіз, дивергентні риси, конвергентні риси, Шекспірова гра слів, основи гри слів, переклад.
Вступ. Твори В. Шекспіра, які не втрачають своєї “Romeo and Juliet” та історична хроніка “Henry IV” та
актуальності, вже не одне століття є об’єктом вивчен- їхні українські переклади, виконані П. Кулішем, І. Ко-
ня багатьох науковців. Виник навіть окремий напрям чергою, Ю. Лісняком, І. Стешенко, В. Мисиком,
дослідження – шекспірознавство, що поєднує напра- А. Гозенпудом, І. Костецьким, Д. Паламарчуком та
цювання з різних галузей, серед яких і перекладоз- Т. Осьмачкою. При розгляді мовних засобів, за допо-
навство. П’єси драматурга привертають увагу не тіль- могою яких будується гра слів, використовуємо праці
ки своєю високою літературно-естетичною та куль- М. Кочергана [3], О. Пономаріва [4], І. Арнольд [1].
турною вартістю, а й ідіостилем автора, який поєднує Основні методи дослідження включають контрастив-
у собі численні мовні засоби, серед яких чільне місце ний аналіз, перекладознавчий аналіз, аналіз словнико-
займає гра слів. Аналіз різножанрових драматичних вих дефініцій та процедуру кількісних підрахунків. У
творів показує, що використання гри слів характерне цій роботі зіставлення основ гри слів англійської та
як для комедій, так і для трагедій та історичних української мов, яке допомагає виявити її конвергент-
хронік. Гра слів – це гра, якою в епоху королеви Єли- ні та дивергентні риси, має практичний характер. Йо-
завети цікавилися серйозно. Для сучасників драматур- го результати мають важливе значення при аналізі
га гра слів була авторитетним засобом красномовства, оригіналу та перекладів адже вони допомагають пояс-
оскільки її можна було знайти у Біблії, церковних нити використання певного перек-ладацького методу
проповідях, творах античних авторів, тому сама епоха чи трансформації при відтворенні цього риторичного
та освіта вплинули на те, що В. Шекспіру судилося звороту у цільовому тексті.
“грати словами” [12, с. 9]. Англійська мова та її мож- Виклад основного матеріалу. Існування конвер-
ливості у той період слугували “захопленням для гентних рис зумовлено подібністю природи цього
людей з уявою” [11, с. 8]. мовного явища. Так, у зіставлюваних мовах гра слів –
За визначенням О. Тараненка: “гра слів – це спеці- це риторичний зворот, який, виконуючи низку важли-
альне використання звукової, лексичної або грама- вих функцій, є потужним виражальним засобом тво-
тичної форми слів, а також частин слів, фразео- ру. В обох мовах він будується на фонетичному,
логізмів, синтаксичних конструкцій для створення лексичному та синтаксичному рівнях. При його ство-
певних фонетико- та семантико-стилістичних явищ, ренні використовуються частини слів, слова, вільні,
що ґрунтується на зіставленні й переосмисленні, усталені словосполучення та фразеологізми. Спільни-
обіграванні близькозвучних або однозвучних мовних ми є також найпоширеніші основи гри слів, а саме
одиниць з різними значеннями” [5, с. 37]. Відтворення полісемія, омонімія, спільнокореневі лексеми, пароні-
Шекспірової гри слів в українських перекладах скла- мія, синонімія, антонімія, малапропізми. Дивергент-
дається з кількох етапів – її ідентифікації та інтер- ні риси гри слів зумовлені типологічною відмінністю
претації у тексті оригіналу (на відміну від багатьох англійської та української мов, адже аналітичність чи
інших мовних засобів, які експліцитні у тексті і не синтетичність мови впливає на особливості побудови
потребують додаткових зусиль, щоб їх віднайти, гра цього риторичного звороту та різну частотність його
слів може бути прихова-ною від сучасного читача) та видів. Розгляд основи гри слів посідає важливе місце
власне перекладу, що є результатом інтерпретативних у процесі перекладацького аналізу відтворення цього
можливостей перекладача. Головні труднощі перекла- мовного явища українською мовою, саме тому ми
ду гри слів полягають у значних відмінностях її основ обрали її об’єктом контрастивного дослідження.
в англійській та українській мовах, звідси випливає Полісемія – це універсальне мовне явище, яке, од-
важливість проведення їхнього контрастивного аналізу. нак, реалізується по-різному в англійській та україн-
Аналіз попередніх досліджень. Шекспірова гра ській мовах. М. Кочерган, опираючись на класифіка-
слів в англо-українській площині ще не була предме- цію В. Гака, описує типові відмінності реалізації цьо-
том окремої контрастивної розвідки. Із цього випли- го явища у різних мовах. Так, спільні закономірності
ває актуальність роботи та мета дослідження, яка перенесення слів на інші значення мають різну сферу
полягає у зіставленні основ Шекспірової гри слів в використання, також по-різному використовуються
оригіналі та українських перекладах. Матеріалом слу- закономірності регулярної полісемії, тобто багато-
гують комедія “The Taming of the Shrew”, трагедія значності, яка охоплює слова одного лексико-
47
семантичного поля. У зіставлюваних мовах не збіга- демінутивні суфікси та суфікси згрубілості, які харак-
ються групи слів і окремі слова в межах лексико- терні не тільки для іменників, а й для прикметників та
семантичних об’єднань, які вживаються у переносних інфінітивів: А тебе давненько там не помічають, бо
значеннях, а також відрізняються переносні значення твою голландську білизну поглинули твої голопуцьки
слів-відповідників. Дослідник зазначає, що “кожна [9, с. 277]; Мов олово важке чи річ якась, / Важка
мова відзначається оригінальністю в характері лек- сама собою, покотилась […] / Важенний поштовх
сичних переносів, що є відображенням своєрідного бігти [10, с. 329]. Для побудови гри слів в обох мовах
способу пізнання навколишнього світу” [3, с. 315]. використовується зворотний словотвір, який у творах
Гра слів на основі полісемії вживається в обох мовах, Шекспіра представлено розчленуванням основ склад-
але в англійській вона значно поширеніша завдяки ного слова. Цей спосіб характерніший для англійської
великій кількості односкладових та кореневих слів. У мови, приміром: BAPTISTA: You are welcome, sir. //
процесі розвитку англійської мови, спрощення грама- PETRUCHIO: And yet I come not well [14, c. 128] –
тичного рівня компенсовувалося ускладненням се- БАПТІСТА: От гарно, що приїхали. // ПЕТРУЧЧО: Та
мантичного, а тому переважна більшість англійських сам я / Негарний, правда? [6, c. 111].
лексем не просто двозначна, а багатозначна. За дани- Явища синонімії та антонімії часто слугують осно-
ми І. Арнольд, перша тисяча найуживаніших англій- вами гри слів у зіставлюваних мовах. Конвергентною
ських слів має 25 тисяч значень, а середня кількість рисою є використання семантичних та стилістичних
значень для кожного з цих слів – 25 [1, с. 51]. Це синонімів, а також однокореневих (дериватних) та
дозволяє створити гру слів не лише на обігруванні різнокореневих (семантичних) антонімів. Проте мови
прямого та переносного значення, а вибудувати різні відрізняються складом синонімічних та антонімічних
семантичні площини з їх одночасною актуалізацією, рядів, сферою вживання, семантичними та стилістич-
приміром: PRINCE HENRY: I could be sad, and sad ними відтінками, наприклад: MONTAGUE: Away from
indeed too [14, c. 208]. За допомогою лексеми sad (1) light steals home my heavy son [14, c. 169] – МОН-
sorry, sorrowful; 2) grave, serious [13, Т. 2, с. 997]) ТЕККІ: Мій син сумний тікає від проміння [8, c. 318].
автор моделює два контексти: принц Генріх, який Улюблені Шекспірові полісеман-тичні слова-антоні-
проводить свій час у розвагах із сумнівною компані- ми light-heavy відповідають при-наймні чотирьом
єю, може не тільки сумувати через батькову хворобу, українським лексемам: світлий, легкий, сумний, важ-
а й бути серйозним, як личить спадкоємцеві трону. У кий [13, Т. 1, с. 650; с. 528].
перекладах Д. Паламарчука та Т. Осьмачки збережено Будується гра слів і на омонімії. О. Пономарів
лише одне значення висловлювання: ПРИНЦ зазначає, що “в омонімії майстрів слова приваблює
ГЕНРІХ: що сумую і то сумую по-справжньому [9, с. суперечність між формою і змістом – адже це слова
277]; ПРИНЦ ГЕНРІ: що я можу бути і сумним. І то одинакові (звучанням) і водночас різні (значенням).
по-справжньому сумним [10, с. 354]. Полісемантична […] Вони увиразнюють думку, а часом надають мов-
гра слів з повтором та без повтору компонентів – ленню іронічного, гумористичного чи сатиричного
притаманна саме англійській мові. Це підтверджує забарвлення” [4, с. 49]. Омонімія є універсальним
аналіз Шекспірових творів, які слугують матеріалом явищем, однак її питома вага в зіставлюваних мовах
нашого дослідження. Так, на цій основі створено 21 неоднакова. Так, в англійській мові вона значно по-
(35 %) гру слів у комедії “The Taming of the Shrew”, ширеніша, ніж в українській. Це зумовлено особли-
50 (44 %) випадків гри слів у трагедії “Romeo and востями фонетичної і граматичної будови мови: де
Juliet” та 95 (53 %) прикладів в історичній хроніці слова короткі й де поширене явище конверсії, там
“Henry IV”. більше омонімів. В українській мові у порівнянні з
Серед найчастотніших основ гри слів в англійській англійською зовсім небагато омофонів. Суміжним із
та українській мовах – спільнокореневі лексеми. Кон- омонімією є явище омографії. Оскільки в основі ди-
вергентною рисою є використання дериватів як про- ференціації українських омографів у мовленні лежить
дуктивного засобу творення цього риторичного зворо- наголос, то в українській мові немає односкладових
ту в обох мовах. Найпоширенішим типом морфоло- омографів, яких багато в англійській. Українські омо-
гічного способу словотворення у зіставлюваних мовах графи належать до однієї й тієї самої частини мови, а
є афіксальний, який поділяється на суфіксальний, в англійській до різних [3, с. 321]. Це призводить до
префіксальний і префіксально-суфіксальний. Дивер- того, що англійські омоніми майже неможливо від-
гентною рисою є різний дериваційний потенціал слів- творити за допомогою омонімів із подібним значен-
відповідників. У морфологічному словотворі англій- ням в українській мові. Так, у трьох проаналізованих
ської мови частка вільних кореневих морфем набагато творах із 33 прикладів гри слів на основі омонімії у
вища за частку вільних морфем в українській. Англій- перекладі основу збережено лише у 2 випадках. Окрім
ська деривація – частіше це чисто префіксальне або того, Д. Парамарчук та В. Мисик змушені змінити вид
чисто суфіксальне утворення, в той час як в омонімії та використати замість омофонів омографи із
українській – це префіксально-суфіксальні утворення графічним наголосом на одній чи обох лексемах:
[2, с. 36], наприклад: WIDOW: He that is giddy thinks CHIEF JUSTICE: For what sum? // HOSTESS: It is more
the world turns round. // PETRUCHIO: Roundly replied than for some, my lord; it is for all, all I have [14, c. 279].
[14, c. 134] – ВДОВА: Як голова йде обертом у кого, / – ВЕРХОВНИЙ СУДДЯ: На яку суму? // ХАЗЯЙКА:
Йому здається – крутиться весь світ. // ПЕТРУЧ- Того, мілорде, ні в яку сумỳ не вбгати [9, с. 273]; RO-
ЧО: Ну, викрутилась! [6, c. 143]. В українській мові, MEO: You have dancing shoes with nimble soles; I have a
на відміну від англійської, система афіксів багатша, soul of lead [14, c. 171]. – РОМЕО: у вас взуття та-
зокрема поширеними є суфікси суб’єктивної оцінки: нечне й хода тугá. А в мене в серці тỳга [7, № 9, с. 16].
48
Продуктивною основою для творення гри слів у indited (invited) to dinner. […] let him be brought in to
зіставлюваних мовах є паронімія. Гра слів на основі his answer [14, c. 279]. – ХАЗЯЙКА: А по тому цілився
цього мовного явища має чи не найбільше конвер- обідати в корчмі. […] притягніть його до відповід-
гентних рис, адже активно використовується в обох ності (відповідальності) [9, c. 272]. – ХАЗЯЙКА: І ще
мовах. О. Пономарів вважає, що в українській мові наймирений був поснідати. […] нехай його притяг-
“паронімія для створення каламбурів виявляється нуть до відповідальності [10, c. 347]; HOSTESS: you
набагато придатнішою, ніж омонімія, оскільки близь- are in an excellent good temporality (temper/tem-
кість звучання, а не точний звуковий збіг дає більші porality): your pulsidge (puls) beats as extraordinarily
можливості для змалювання відповідних ситуацій. У (ordinarily) as heart would desire, […] and that’s a
паронімів ширші можливості асоціативних зв’язків. marvelous searching wine, and it perfumes (perfuses) the
Одна із стилістичних функцій паронімів – семантичне blood ere one can say. […] How do you now? [14, c.
переключення. Звукова близькість значеннєвовідмін- 281]. – ХАЗЯЙКА: тутки найліпша температура.
них слів дає можливість розширити політ думки, зма- Пульзик ваш б’ється, що краще й не бажати. […] А
лювати яскравішу картину, насичену образами. Паро- винце ж нівроку проймальне та пахуще. […] Ну, то
німія забезпечує музичність фрази” [Пономарів, с. як ви почуваєтесь? [9, c. 284]. – ХАЗЯЙКА: Ось тут,
52], як от: TRANIO: Let’s be no stoics, nor stocks [14, c. серденько, найкраща тімпература, їйбо. Ходіть, ваш
121]. – ТРАНЬЙО: все ж не будьмо / Як стоїки чи пульси б’ється, як ліпше й не бажати. […] А вино ж
стояки дубові [6, c. 79]; VINCENTIO: ‘Tis a good таки чудове, чи не так? […] А що вже запахуще! А кров
hearing, when children are toward. // LUCENTIO: But a ворушить […]. Ну, то як ви чувствуєтесь? [10, c. 363].
harsh hearing, when women are forward [14, c. 135]. – Висновки. Гра слів в англійській та українській
ВІНЧЕНЦО: Як любо нам, коли дитина чемна! // мовах має низку спільних та відмінних рис, особливо
ЛЮЧЕНЦО: Зате дружина з норовом – нікчемна [6, у площині основ, які використовуються для її побудо-
c. 148]; CHIEF JUSTICE: should have his effect of ви. В. Шекспір творить гру слів за допомогою полісе-
gravity. // FALSTAFF: His effect of gravy, gravy, gravy мії, спільнокореневих лексем, синонімів, антонімів,
[14, c. 277]. – ВЕРХОВНИЙ СУДДЯ: мусив би додава- омонімів та паронімів. В оригіналі та перекладі Шекс-
ти вам поваги. // ФАЛЬСТАФ: Еге-ж: ваги, ваги, ваги пірова гра слів будується на фонетичному, лексич-
[9, c. 265]. – ВЕРХОВНИЙ СУДДЯ: повинно б гідне ному та синтаксичному рівнях з використанням час-
обличчя вбачати. // ФАЛСТАФ: гідне обличчя не тин слів, слів, словосполучень та фразеологізмів.
вбачають, а вмачають [10, c. 338]. Слова-пароніми Дивергентні риси гри слів зумовлені типологічними
слугують джерелом малапропізмів, неправильно відмінностями англійської та української мов. Най-
вживаних слів, що створюють гумористичний ефект більше таких дивергентних рис знаходимо в омоні-
та виступають засобом характеристики персонажів у мічній та полісемантичній грі слів, що, за нашими
творах В. Шекспіра, наприклад (у круглих дужках спостереженнями, впливає на її відтворення у перекладі
подано правильну лексему): HOSTESS: and he’s і вимагає значних творчих зусиль перекладача.
1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского 8. Шекспір В. Ромео і Джульєтта / В. Шекспір ; пер.
языка : Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – 3-е изд., І. Стешенко // Шекспір В. Твори : У 6 т. – К. : Дніпро,
перераб. и доп. / И.В. Арнольд. – М. : Высш. Шк., 1985. – Т. 2. – С. 311–413.
1986. – 295 с. 9. Шекспір В. Генріх IV / В. Шекспір ; пер. Д. Паламарчука
2. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та // Шекспір В. Твори : У 6 т. – К. : Дніпро, 1985. – Т. 3. –
української мов / Л. Г. Верба. – Вінниця : Нова книга, С. 162–348.
2008. – 248 с. 10. Шекспір В. Трагедія Макбета. Король Генрі ІV /
3. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : В. Шекспір ; пер. з англ. Т. Осьмачки. – Мюнхен :
Підручник / М. П. Кочерган. – К. : Видавничий центр Видання “На горі”. Сер. “Світовий театр”, 1961. – С. 446 с.
“Академія”, 2006. – 424 с. 11. Evans B. I. The Language of Shakespeare’s Plays / B. I.
4. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови : Evans. – Abingdon : Routledge, 2005. – 190 p.
Підручник. – 3-тє вид. – Тернопіль : Навчальна книга – 12. Mahood M. M. Shakespeare’s Wordplay / M. M. Mahood. –
Богдан, 2000. – 248 с. London, New York : Methuen, 1957. – 192 p.
5. Тараненко О. Гра слів / О. Тараненко // Культура слова. 13. Schmidt A. Shakespeare Lexicon and Quotation Dictionary.
– 1997. – Вип. 50. – С. 37–41. In 2 Volumes / A. Schmidt. – New York : Dover
6. Шекспір В. Приборкання норовливої / В. Шекспір ; пер. Publications, Inc., 1971. – Vol.1 – 772 p. Vol. 2 – 740 p.
з англ. Ю. Лісняка // Шекспір В. Твори : У 6 т. – К. : 14. Shakespeare W. The Complete Works / W. Shakespeare. –
Дніпро, 1985. – Т. 2. – С. 67–148. New Lanark : Geddes & Grosset, 2002. – 751 p.
7. Шекспір В. Ромео і Джульєтта / У. Шекспір ; пер. з англ.
В. Мисика // Прапор. – № 9-10. – 1986. – С. 3–41; С. 8–55.
REFERENCES
1. Arnold I. V. Lexicology of the modern English language : A 3. Kocherhan M. P. The basics of contrastive linguistics :
textbook for universities and faculties of foreign languages. Textbook / M. P. Kocherhan. – К. : Publishing center
– 3-edition / I. V. Arnold. – Moscow : Vysshaya shkola, “Akademia”, 2006. – 424 p.
1986. – 295 p. 4. Ponomariv O. D. Stylistics of the modern Ukrainian
2. Verba L. H. Comparative lexicology of the English and language : Texbook. – 3-rd edition. – Ternopil : Navchalna
Ukrainian languages / L. H. Verba. – Vinnytsia : Nova knyha – Bohdan, 2000. – 248 p.
knyha, 2008. – 248 p. 5. Taranenko O. Wordplay / О. Taranenko // Word culture. –
1997. – Vol. 50. – P. 37–41.
49
6. Shakespeare W. The taming of the Shrew / W. Shakespeare ; 10. Shakespeare W. Macbeth tragedy. King Henry ІV / W.
transl. by Yu. Lisniak // Shakeapeare W. Works : In 6 vol. – Shakespeare ; transl. by T. Osmachka. – Munich : Publishing
Кyiv : Dnipro, 1985. – Vol. 2. – P. 67–148. house “Na hori”, 1961. – 446 p.
7. Shakespeare W. Romeo and Juliet / W. Shakespeare ; transl. 11. Evans B. I. The Language of Shakespeare’s Plays / B. I.
by V. Mysyk // Flag. – № 9-10. – 1986. – P. 3–41; P. 8–55. Evans. – Abingdon : Routledge, 2005. – 190 p.
8. Shakespeare W. Romeo and Juliet / W. Shakespeare ; transl. 12. Mahood M. M. Shakespeare’s Wordplay / M. M. Mahood. –
by I. Steshenko // Shakeapeare W. Works : In 6 vol. – Кyiv : London, New York : Methuen, 1957. – 192 p.
Dnipro,1985. – Т. 2. – С. 311–413. 13. Shakespeare W. The Complete Works / W. Shakespeare. –
9. Shakespeare W. Henry IV / W. Shakespeare; transl. by New Lanark : Geddes & Grosset, 2002. – 751 p.
D. Palamarchuk // Shakeapeare W. Works : In 6 vol. – Кyiv : 14. Schmidt A. Shakespeare Lexicon and Quotation Dictionary.
Dnipro,1985. – Vol. 3. – P. 162–348. In 2 Volumes / A. Schmidt. – New York : Dover
Publications, Inc., 1971. – Vol.1 – 772 p. Vol. 2 – 740 p.
Contrasting Shakespeare’s wordplay bases in the original and its Ukrainian translations
Oleksyn O.
Abstract. The article includes contrastive analysis of Shakespeare’s wordplay bases in the original text and its translations. It
particularly focuses on typical bases of wordplay such as polysemi, homonymy, cognate words, paronyms, synonyms, antonyms,
malapropisms. The article discusses convergent and divergent features which are stipulated by typological differences of the English
and Ukrainian languages. It also explains the influence of wordplay divergent features on the use of a certain translation method or
transformation in the process of rendering this rhetorical figure into the Ukrainian language.
Keywords: contrastive analysis, divergent features, convergent features, Shakespeare’s wordplay, wordplay bases, translation.
Сопоставление основ игры слов Шекспира в оригинале и украинских переводах

О. З. Олексин
Аннотация. В статье проведен контрастивный анализ основ игры слов Шекспира в тексте оригинала и его переводах. В
центре внимания – основы игры слов: полисемия, омонимия, однокоренные лексемы, паронимия, синонимия, антонимия,
малапропизмы. Рассмотрены их конвергентные и дивергентные черты, которые обусловлены типологическими различиями
английского и украинского языка. Раскрыто влияние дивергентных черт основ игры слов на использование определенного
метода или трансформации при воспроизведении этого риторического оборота в украинских переводах.
Ключевые слова: контрастивный анализ, дивергентные черты, конвергентные черты, игра слов Шекспира, основы
игры слов, перевод.
50
Моделювання когнітивної карти матримоніального конфліктного

художнього дискурсу
І. М. Осовська, А. М. Гуцол
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна
Анотація. Досліджується концептуальна система матримоніального конфліктного художнього дискурсу, а саме системні
зв’язки між концептами, наявність та характер яких є специфічними характеристиками концептуальної системи дискурсу
певного типу. Такі зв’язки можуть бути статистично сильними, середніми та слабкими, а їх сукупність вибудовує унікальну
когнітивну карту матримоніального конфліктного дискурсу. У статті розглядаються сильні міжконцептуальні зв’язки.
Ключові слова: когнітивна карта, міжконцептуальні зв’язки, матримоніальний конфліктний дискурс, кореляційний аналіз.
З огляду на динамічний розвиток антропоцентрич- Фіксуючи складові конкретного сегмента картини

ної парадигми особливість сучасного мовознавства світу в ментальному просторі мовця, когнітивна карта
полягає у підвищеній увазі до прагматичних та репрезентує їх ієрархію, взаємодію та принципи орга-
динамічних аспектів мови у їх зіставленні із люди- нізації на рівні когніції. Таке картування / мапування
ною, її мисленням, культурою та свідомістю. Саме відображає певні базові знання комуніканта про той
тому одним із напрямів досліджень у межах когні- чи інший феномен у його свідомості, забезпечуючи
тивно-дискурсивної парадигми є аналіз комунікатив- продукування та сприйняття інформації. Говорячи
них функцій концептів, їх динамічних особливостей у про концептосистему дискурсу, вважаємо, що відно-
дискурсі, в тому числі і матримоніальному, який пре- шення між автохтонами (ключовими дискурсотвірни-
зентує спілкування між комунікантами зі статусно- ми концептами) настільки ж реальні, наскільки реаль-
рольовими конфігураціями чоловіка та дружини. ні і самі компоненти концептосистеми.
Сфера діяльності людини відбивається в її мовних Процедура дослідження концептосистеми МКХД
іпостасях, що корелює із когнітивними механізмами у полягала у виокремленні та подальшій категоризації
вигляді складної системи концептів та їх взаємозв’яз- за поняттєвою ознакою усіх концептів. Для встанов-
ків, сукупність яких утворює концептосистему. Од- лення значущості цих концептів та їх ролі в межах
ним із актуальних питань в галузі сучасної концеп- МКХД застосовувався критерій χ2, величина якого
тології є саме дослідження таких концептосистем дис- дала змогу визначити 860 автохтонів МКХД. Наступ-
курсів (у нашому випадку матримоніального кон- ним кроком є фіксування наявності та ступеня сили
фліктного художнього дискурсу – МКХД), визна- міжконцептуальних зв’язків.
чення міжконцептуальних зв’язків та реконструюван- Як правило, для виявлення ступені близькості кон-
ня його когнітивної карти – навігаційного когнітивно- цептів за основу береться регулярність концептуаль-
го механізму обробки, збереження та використання них зв’язків, тобто їх частотність [2; 3; 4 та ін. ].
інформації про оточуюче середовище, рухливу пара- Вважаємо, що встановлення зв’язків та визначення їх
дигму моделей та інформаційних архівів, здатну змі- сили потребує застосування надійніших та більш пе-
нюватися, поповнюватися й ускладнюватися при вза- ревірених методів, а саме методів статистичного ана-
ємодії із дійсністю. лізу, що дозволяють звести суб’єктивність досліджен-
Питання типології зв’язків в межах системи кон- ня до мінімуму. Для цього використовуємо кореляцій-
цептів певного дискурсу цікавило багатьох вчених ний аналіз, згідно з яким чим ближче величина коре-
(В. Б. Гольдберг, Ю. М. Караулов, М. В. Нікітін, ляції наближається до 1, тим тісніші зв’язки між
З. Д. Попова та Й. А. Стернін, А. М. Приходько, досліджуваними елементами [1, c. 151] Застосування
О. С. Путій, Ю. С. Степанов та ін.), кожен з яких, кореляційного аналізу уможливило встановити наяв-
досліджуючи певний тип дискурсу чи окрему струк- ність та визначити ступінь сили зв’язку між дослід-
туру репрезентації знання, пропонував свою типо- жуваними величинами, а саме автохтонами МКХД.
логію міжконцепуальних зв’язків. Адекватним для При df=9 мінімально значущий коефіцієнт кореляції
нашої розвідки вважаємо виокремлення відношень рівний 0,60 (Р=0,05) та 0,74 (Р=0,01). Таким чином,
перетину (імплікації), координації, слідування та кау- усі емпіричні дані, які є вищі за 0,74, характеризують
зації, що найбільш органічно передає палітру між- статистично сильні зв’язки; величини розташовані
концептуальних зв’язків в основі когнітивної карти між 0,60 і 0,74 – середні зв’язки; а результати нижчі за
дискурсу. 0,60 – низькі зв’язки. Схематичне зображення даних
Мета статті полягає у дослідженні концептосис- представляє взаємозв’язки автохтонів МКХД, де жир-
теми МКХД та втілюється у завданнях: 1) здійснити ною лінією позначаються сильні, звичайною – серед-
статистичний аналіз вербалізаторів концептів у ні, а пунктирною – слабкі зв’язки, які, однак, набли-
МКХД; 2) виявити системні зв’язки між концептами; жаються до середніх. Детальніший розгляд когнітив-
3) сформувати когнітивну карту МКХД; 4) описати ної карти художнього МКД ґрунтується не лише на
статистично сильны концептуальні зв’язки. Матеріа- встановленні наявності та визначенні ступені близь-
лом дослідження слугували 1000 конфліктно забарв- кості міжконцептуальних зв’язків на тлі когнітивного
лених діалогів, взятих із сценаріїв сучасних німецько- простору дискурсу, але й сфокусуванні уваги власне
мовних фільмів. на виді такого зв’язку: каузації, координації, перетину
51
Nationalität/
Religion
Essen und Gebäude
Getränke
Körperteile
Familien-
mitglieder Sachen/
Technik
Farbe
Kommunikative
Tätigkeit
Physische
Prozesse
Kleidung
Physiologische
Prozesse
Lage
Мал. 1. Когнітивна карта художнього МКД
або слідування. дидактик.

Зокрема, статистично сильними зв’язками у Усі члени сім’ї є, перш за все, соціальними особа-
свідомості німця поєднані між собою концепти ми, які мешкають, працюють та відпочивають у різ-
FAMILIENMITGLIEDER – ESSEN UND GETRÄNKE, них будівлях чи приміщеннях, що знаходить своє під-
засвідчуючи, що їжа та, власне, процеси її приготу- твердження у виявленні статистично значущого зв’яз-
вання та споживання є одним із об’єднуючих момен- ку між концептами FAMILIENMITGLIEDER – GE-
тів для пари / подружжя, будучи одним із стрижнів BÄUDE. Очевидно, що найважливішою будівлею для
спільного побуту. Приналежність до сімейної спіль- членів родини є будинок, у якому вони мешкають, ад-
ноти вимагає від її членів виконання певних обов’яз- же він є локацією усіх подій, спілкування, святку-
ків, особливо це стосується батьків, які відповідають вань, сварок та ін. Фіксуємо у цій парі міжконцеп-
не лише за емоційний, матеріальний чи духовний доб- туальний зв’язок слідування: „Wir haben daheim ein
робут сім’ї, але й, у першу чергу, за своїх дітей. Неви- großes Haus und einen riesigen Garten. Das ist eine
конання таких обов’язків одним із батьків викликає ideale Umgebung für ein Kind” (M. Keyers, S. 384); „Du
обурення в іншого, що проілюстро-вано в наступному lässt es dir also gutgehen, allein mit DEINEM Sohn, in
прикладі у вигляді слідування концептів: „Umschläge einem schönen warmen Haus mit Garten und Garage, in
sollst du ihr machen! Und einen Tee. Und was eine order guten Luft!” (P. Handke, S. 75); „Um diese Zeit geht
dentliche Mutter in so einem Fall eben tut!” meine Tochter nicht mehr aus dem Haus!” (Ch. Nöst-
(Ch. Nöstlinger, S. 118). Такий же зв’язок концеп- linger, S. 172). Значущими у матримоніальному
туального слідування спостерігається в наступній контексті будівлями, окрім домівки, є й школа
ситуації: „Außerdem bin ich gar nicht allein! Tante („Hoffentlich kommen wir heim, bevor Mädi (die Tochter)
Trautschn ist hier, wir trinken Kaffee und essen Kekse. Es von der Schule kommt” (Ch. Nöstlinger, S. 55)) та
sind noch genügend für euch übrig!” (H. Lind, S. 171). дитячий садочок („Wo sind unsere Kinder? Der Große
Зв’язок концептуальної координації продемонстрова- ist im Kindergarten, und der Kleine ist bei einer
ний в ситуації опису новонародженого маляти, в Nachbarin” (H. Lind, S. 12)). Основною формою репре-
якому зазначається подібність його запаху до молока: зентації цього міжконцептного зв’язку є акузатив
„Babys sind rosa, weich und süß, genau wie du. Und ein (звинувачення, докір, обурення тощо).
bißchen nach saurer Milch riechst du auch, mein großes, Релевантними зв’язками поєднані між собою кон-
rundes Baby” (K. Lange-Müller, S. 83). Не залишається цепти FAMILIENMITGLIEDER – KOMMUNIKATI-
поза увагою, особливо з боку чоловіків, і питання VE TÄTIGKEIT, що стало очевидним та досить
таланту куховарити дружини або, як представлено в очікуваним фактом з огляду на те, що власне сімейна
прикладі, матері: „Der Mohnstrudel von deiner Mama комунікація, а саме її матримоніальний підтип, і є
würde mich zu sehr in Versuchung führen. Und der предметом дослідження. Спілкування між членами
Schweinsbraten auch. Und sie zwingt einen ja direkt zum сім’ї та про них має системний характер, спричине-
Essen!” (Ch. Nöstlinger, S. 56). Як засвідчує матеріал ний спільним проживанням останніх. Фактичний ма-
дослідження, концепти FAMILIENMITGLIEDER та теріал засвідчує наявність виключно зв’язку перетину
ESSEN UND GETRÄNKE реалізуються у різних цих концептів у художньому МКД: „Jetzt fang nur
типах дискурсивних актів: нонконформатив, акузатив, nicht an, von dem Kind zu reden” (P. Handke, S. 35), де
52
предметом обговорення є дитина. Схожа ситуація дидактива, наприклад: „Er nahm ein paar Bücher in die
спостерігається і в наступному прикладі: „..., dass Hand” (P. Handke, S. 74). Як видно із наведеного прик-
mein gutes Kind ein Problem hat! Über Probleme soll ладу, тут має місце зв’язок перетину концептів, що
man reden!” (H. Mankell, S. 464). Спробу налагодити втілюється в життя і в наступних ситуаціях: „Gretchen
відносини із сестрою та розпочати кооперативне schlug mit der flachen Hand auf den Schreib-tisch, dass
спілкування продемонстровано в таких ситуаціях: ein paar Federn durch die Luft wirbelten” (Ch. Nöstlin-
„Sag es doch deiner lieben Schwester, sonst redet deine ger, S. 150); „Am peinlichsten wird es sein, mit offenem
liebe Schwester eine Woche lang kein Wort mit dir!” Mund auf dem Totenbett zu liegen” (P. Handke, S. 86).
(Ch. Mecker, S. 122); „Du streitest dich zuviel mit deiner Таке концептуальне поєднання може втілювати і
Schwester. Ihr beide müsst für eine Weile getrennt wer- причинно-наслідковий, каузативний характер, який
den” (I. Dische, S. 244). Джерелом конфронтації може простежується у наступному прикладі: „Vergiss bitte
бути і рідня, зокрема мати одного із партнерів: nicht, dass auf deiner Kraftfahrzeugs-steuerkarte die
„Аufhören, sofort aufhören! Ich will nicht, dass du mit Steuermarken für den letzten und diesen Monat noch nicht
meiner Mama so blöd streitest!” (Z. Shalev, S. 444); geklebt sind. Seine Augen wurden wieder groß”
„Und was hat deine Mama wegen uns gesagt?” (A. Geiger, S. 31).
(M. Walser, S. 296). Досить складним та неприємним є Концептуальний патерн KÖRPERTEILE – FARBE
питання інтимного характеру подружжя, а саме підоз- характеризується релевантними взаємозв’язками, що
ра щодо зради одного з них: „Sag doch die Wahrheit. … знаходить своє підтвердження на тлі результатів до-
Du kannst es mir doch sagen. Sie ist ja deine neue Frau?” слідження. Тіло людини і його частини мають від
(S.Fröhlich, S. 175). Репрезентація такого тандему кон- природи певний колір, який може змінюватися на тлі
цептів здійснюється на тлі дискурсивних актів акуза- низки факторів, наприклад: „Dann ist sie ganz rot im
тив та дидактик. Gesicht geworden und …” (Ch. Mecker, S. S. 82). В усіх
Сильний кореляційний зв’язок фіксується у парі зафіксованих прикладах спостерігаємо перетин цих
KÖRPERTEILE – KLEIDUNG, засвідчуючи залеж- концептів, що пояснюється особливістю лексичної
ність між предметами одягу та частинами тіла. Одяг вербалізації концептів, а саме поєднання прикметника
та аксесуари відіграють важливу роль як для кожної з іменником, які характеризують один з аспектів
людини окремо, так і для певних груп людей, у тому конфліктної комунікативної ситуації: „Er wurde ziem-
числі й сім’ї. Як засвідчує матеріал, особлива увага lich rosarot im Gesicht und seine Ohren färbten sich
фокусується на тому, щоб зовнішній вигляд мав під- brandrot” (Ch. Nötlinger, S. 89). Характерним є і опис
тримку у партнера та відповідав його смакам: „Vom зовнішнього вигляду індивідуума з метою викликати
karierten Rock hab ich vier Karo breit eingenäht! – Das певну реакцію: „Sie haben weiße Kinder mit einem lila
sind ja sechs Zentimeter! – Sieben! Und um den Busen Mund!” (E. Völler, S. 131); „Haben Sie vielleicht auch
herum sind es minus neun und um die Taille minus vier. noch blaue Augen?” (P. Handke, S. 117). Тут спосте-
Die ist am hartnäckigsten!” (Ch. Nöstlinger, S. 101). На- рігається превалювання нонконформативу як одного з
явність концептуального зв’язку слідування помічено типів дискурсивних актів.
і в наступних прикладах: „Die Haare haben ihr im Статистично значущим у межах спільного контек-
Gesicht geklebt und das Kleid und alles war ganz nass” сту виявилось також поєднання концептів ESSEN
(A. Geiger, S. 70); „Ihre Schuhe sind auch nicht geputzt. UND GETRÄNKE – SACHEN / TECHNIK, реалізація
Aber wenigstens blond sind Sie. Haben Sie vielleicht auch якх здійснюється на тлі конформатива та нонконфор-
noch blaue Augen?” (P. Handke, S. 117); „…, weil er den матива. Побут сімейної общини – багатогранний, з
Alex wegen der langen Haare und der runden Nickelbrille одного боку, та одноманітний, з іншого. Спільне про-
nicht hat leiden können. Und wer die Menschen nach ведення часу перетворюється на рутину із елемен-
solchen Äußerlichkeiten beurteilt, der ist ungerecht!” тами виконання певних обов’язків, як наприклад,
(A. Schrobsdorff, S. 88). Серед матеріалу дослідження приготування їжі дружиною за допомогою певного
спостерігається низка ситуацій інтимного характеру: приладдя: „Willi, gibst du mir bitte das Messer wieder? –
„Florian nahm seine Hände von Gretchen Schultern und Nein. Ich will auch Kartoffeln schälen” (H. Lind, S. 26).
steckte sie in die Hosentaschen” (Ch. Nöstlinger, S. 87); Зв’язок перетину концептів зафіксовано у наступному
„Er schob seine Hand unter mein Kleid, auf mein Bein. прикладі: „Ich habe meine Gurke unter dem Küchentisch
Hier, auf den Schenkel” (I. Dische, S. 182); „Er küsste gefunden” (H. Mankell, S. 78). Для чоловіка рутинне
ihre Brüste, zog seine Jeans aus, und Franka schlang проведення часу, зазвичай, пов’язане із телевізором та
Arme und Beine um ihn” (E. Heidenreich, S. 175). З- пляшкою пива в руках, що об’єктивує зв’язок концеп-
поміж видів дискурсивних актів для цієї пари кон- туального слідування: „Er holte zwei Bier aus der Kü-
цептів притаманні вимога (оффератив), повчання (ди- che und ich schaltete den Fernseher ein” (E. Heidenreich,
дактив) та претензія (акузатив). S. 144). Конфліктогенною є, як правило, ситуація роз-
Сильними статистичними зв’язками пов’язаний лучення сімейної пари, в результаті чого один із парт-
між собою концептуальний тандем KÖRPERTEILE – нерів змушений виїхати із дому: „Erst einmal kehre ich
SACHEN / TECHNIK, що характеризує певну взаємо- jedenfalls um und trinke im Hotel eine Tasse heißen
залежність між речами та технікою, які оточують Kaffee. Und heute nachmittag hole ich meine Sachen ab”
людину і, фактично, створені для її блага з одного бо- (P. Handke, S. 23).
ку, та частинами тіла, за допомогою яких людина Фактичний матеріал засвідчив наявність релевант-
фізично здатна користуватись ними – з іншого. Під- ного зв’язку у концептуальній діаді SACHEN / TECH-
твердження цього знаходимо на тлі фактичного NIK – GEBÄUDE, що свідчить, вочевидь, про тісний
матеріалу художнього МКД у вигляді акузатива та характер взаємозалежності між будівлями, приміщен-
53
нями чи організаціями, в яких люди перебувають, hafen abholen” (P. Handke, S. 10). Аналіз сегментів
працюють, відпочивають і т. д., та предметами вжитку дослідження засвідчив наявність як конформативів,
і технікою, яка їх оточує. Із цього випливає, німець- так і нонконформативів як можливих форм реалізації
кий стереотип про те, що певні речі повинні бути в конфліктної ситуації.
конкретних місцях: „Warum liegt dieser Zettel im Концептуальний патерн KOMMUNIKATIVE TÄ-
Wohnzimmer auf dem Boden?” (K. Lange-Müller, S. 56). TIGKEIT – PHYSIOLOGISCHE PROZESSE характери-
Зв’язок слідування концептів репрезентовано у типо- зує комбінацію комунікативної спроможності людини
вій побутовій ситуації відпочинку: „Und du setzt dich із її фізіологічними потребами. Фактичний матеріал
ins Wohnzimmer und liest die Zeitung …” (H. Mankell, S. демонструє усі типи концептуального зв’язку: коор-
418); „Einer aus deiner Büro steht am Telefon” динації („Nur bitte, wenn du stundenlang weinst und uns
(Ch. Nöstlinger, S. 84). Обурливим для дружини став nicht sagst, warum du das tust, dann macht man sich halt
той факт, що сімейний роман, над яким вона працюва- Sorgen” (Z. Shalev, S. 482)); слідування („…ich will dir
ла, без її відома подали в друк до видавництва: „Sie gestehen, dass mein Herz wild klopfte” (E. Heidenreich,
hat deine Dings-, deine ... Ehege-schichte bei einem S. 32)); перетину („Ich hatte auf einmal die Erleuchtung
Verlag eingereicht” (H. Lind, S. 95), де має місце зв’я- – sie musste auch über dieses Wort lachen” (P. Handke,
зок концептуального перетину. Як показав аналіз, ос- S. 23)); каузації („Schrei nicht, das Kind schläft”
новним типом дискурсивного акту є акузатив (зви- (P. Handke, S. 75)). Найпоширенішими типами дискур-
нувачення, обурення, осуд). сивних актів є оффератив, акузатив та дидактив.
Тісний зв’язок концептів SACHEN / TECHNIK – Поєднання концепту KOMMUNIKATIVE TÄTIG-
PHYSISCHE PROZESSE пояснюється тим, що задля KEIT із концептом PHYSISCHE PROZESSE, згідно
опанування та використання речей вжитку чи техніки результатів статистичних підрахунків, є релевантним
людині слід активізувати певні фізичні дії: „Neben для дослідження, оскільки знаходить підтвердження
dem Telefonhäuschen am Rand der Siedlung war ein на тлі ілюстративного матеріалу у формі претензії,
Postkasten, wo sie den Brief einwarf” (P. Handke, S. 34). обурення, докору тощо (акузатив): „Ich bin herunter-
Такі фізичні дії, виконання яких пов’язане із речами gekommen, um dir zu sagen, dass ich mit dir gar nichts
вжитку або технікою, демонструють з останніми кон- mehr zu tun haben will, weil du ein ganz gemeines
цептуальний зв’язок перетину: „Und das Geld, das du Schwein bist!” (Ch. Nöstlinger, S. 86-87). Сповіщення
dafür bekommst, wirst du auf ein Sparbuch legen” про те, що один партнер не хоче мати нічого спільно-
(Z. Shalev, S. 92). Досить часто невиконання таких го із іншим, ілюструє перетин значущих концептів.
фізичних дій одним із партнерів матримоніального Такий же тип зв’язку наявний у наступній ситуації:
тандему викликає обурення (акузатив) з боку іншого, „… und uns nicht sagst, warum du das tust” (H. Mankell,
наприклад, вчасно не заправлений автомобіль: „Aber S. 482). Однак у більшості випадків концептуальна
du fährst mit dem Auto herum und verbrauchst Benzin діада формується на основі їх слідування: „Warum
und tankst nicht nach …” (M. Keyers, S. 397). Насмішку versuchst du es nicht gleich bei einem Privatsender, da
чоловіка викликає невміння дружини виконувати пев- kannst du mir vor laufender Kamera einen Blumenstrauß
ні побутові дії: „Du bist ja sogar zu feige, das Büge- überreichen und „Verzeih mir” singen, …” (H. Lind,
leisen da anzufassen. – Bin ich nicht!” (I. Dische, S. 193). S. 98); „Weißt du, was du da reinmachen sollst? Nicht
Конфлікт може виникнути на тлі примусу (дидактив) fragen, nicht diskutieren!! Anordnen!!” (H. Lind, S. 82);
одного із сімейної пари виконати певну дію: „Wie du „Ich kann dazu jetzt gar nichts sagen. Ich bin auch zu
das machst, ist deine Sache” (H. Lind, S. 170). betrunken. Ich fahre jetzt nach Hause und melde mich in
Значущим статистичним зв’язком об’єднані між den nächsten Tagen” (E. Heidenreich, S. 73).
собою і концепти GEBÄUDE – PHYSISCHE PROZES- Висновок. Когнітивна карта художнього МКД фік-
SE: „Wir setzen uns ins Kaffeehaus nebenan” сує 12 сильних зв’язків, які базуються на статистично
(Ch. Nöstlinger, S. 129), де другий об’єктивує спрямо- перевіреній достовірності. Найпродуктивнішими кон-
ваність тої чи іншої фізичної дії відповідно до друго- цептами виявились SACHEN / TECHNIK (4 зв’язки),
го, а пара демонструє відношення перетину: „Und FAMILIENMITGLIEDER (3), KÖRPERTEILE (3), GE-
warum tust du dann so erfahren und gehst sofort mit dem BÄUDE (3), KOMMUNIKATIVE TÄTIGKEIT (3) і
ersten besten ins Hotel?” (E. Heidenreich, S. 175). Спря- PHYSISCHE PROZESSE (3). Жодного міжконцепту-
мованість фізичної дії може бути скерована або в бік ального зв’язку не встановлено із концептом
до цієї будівлі, або від неї: „Ich hätte sie in die Wäsche- NATIONALITÄT / RELIGION. Окрім цього, зафіксо-
rei bringen sollen, aber wenn ich sie selber wasche, ваний замкнутий ланцюг SACHEN / TECHNIK – PHY-
verdiene ich mir den Hunderter!” (Ch. Nöstlinger, S. SISCHE PROZESSE – KOMMUNIKA-TIVE TÄTIGKEIT
110); „… ich hab’ dich so lieb, dass ich dich heiraten – FAMILIENMITGLIEDER – ESSEN UND GETRÄNKE
muss. Dann ziehen wir in unser Haus und wohnen zusam- або GEBÄUDE – SACHEN / TECHNIK, що свідчить про
men” (A. Schorbsdorff, S. 86); „Du kannst natürlich im- системний та дугоподібний характер певних міжкон-
mer kommen, am Wochenende zum Beispiel, und Stefan цептуальних зв’язків.
für den Zoo abholen. Oder fürs historische Museum” Перспективу вбачаємо у побудові когнітивних
(P. Handke, S. 36); „Wir wollen doch Bruno vom Flug- карт інших різновидів конфліктного дискурсу.
1. Левицкий В. В. Семасиология : монография для молодых 2. Павлова А. А. Концептосфера внутрисемейных
исследователей / В. В. Левицкий. – Изд. 2, исправл. и родословних : дис. … канд. филол. наук : 10.02.01 /
дополн. – Винница : Нова Книга, 2012. – 680 с. А. А. Павлова. – М. : РГБ, 2005. – 214 с.
54
3. Путій О. С. Репрезентація концепту «СТАН ЛЮДИНИ» у 4. Токарев Г. В. Дискурсивные лики концепта /

сучасній німецькій мові : дис. … канд. філол. наук : Г. В. Токарев. Монография. – Тула, 2003. – 108 с.
10.02.04 / О. С. Путій. – Запоріжжя, 2009. – 270 с.
The Modeling of the Cognitive Map in the Matrimonial Conflict Artistic Discourse
Ossovs’ka I., Gutsol A.
Abstract. The article deals with the conceptual system of matrimonial conflict artistic discourse, namely the systematic relations
between concepts, the existence and nature of which are specific features of the conceptual discourse of a certain type. These
relationships can be statistically strong, medium and weak, and their complex builds а cognitive map of the matrimonial conflict
discourse. This article examines the strong interconceptual connections.
Keywords: а cognitive map, interconceptual connections, the matrimonial conflict discourse.
Моделирование когнитивной карты матримониального конфликтного художественного дискурса

И. Н. Оссовская, А. Н. Гуцол
Аннотация. Исследуется концептуальная система матримониального конфликтного дискурса, а именно системные связи
между концептами, наличие и характер которых являются специфическими характеристиками концептуальной системы
дискурса определенного типа. Такие связи могут быть статистически сильными, средними и слабыми, а их совокупность
выстраивает уникальную когнитивную карту матримониального конфликтного дискурса. В статье рассматриваются
сильные межконцептуальные связи.
Ключевые слова: когнитивная карта, межконцептуальные связи, матримониальный конфликтный дискурс.
55
Precedent proper nouns in genre twitting in English-language

Internet-communication
V. V. Samarina, T. L. Polyakova
Kharkiv National Automobile and Highway University, Kharkiv, Ukraine
Abstract. The paper focuses on the issues of the emergence of a new form of communication – computer-mediated communication
which led to the appearance of new digital genres one of which is twitting – a digital genre initiated by the Internet-service Twitter.
The issues of using the language in the genre twitting, and namely precedent proper nouns, are analyzed. Precedent proper nouns in
the genre twitting include precedent nouns with real and imaginary denotations. Precedent proper nouns perform the following
functions: evaluative function, pragmatic, aesthetic, game and attractive functions. Precedent nouns can be means of unification and
organization of the text.
Keywords: Internet-communication, twitting, precedent proper nouns, anthroponyms, hrematonyms, hrononyms, precedent
onomasticon with imaginary denotation.
A new form of communication, called computer-mediated messages, using the web interface, SMS, instant mes-
communication, or Internet-communication, came into saging [14, p. 21]. Thanks to its communicative design,
scientific use in the 1990s and attracted attention of many functionality, high efficiency Twitter is popular not only
Ukrainian and foreign linguists (O. I. Goroshko, in the sphere of interpersonal communication, but it is
L. F. Kompantseva, O. V. Lutovinova, D. Crystal, also widely used in education, business, politics and
S. Herring, et al.) [5, 6, 11, 12, 15, 16]. advertising. However, study of the linguistic literature has
The emergence of a new form of communication also shown that there is a limited number of works that deal
led to the appearance of the language serving this sphere with analyzing twitting, which can be explained by the
of communication. Studying its functioning became one relative newness of the genre. Especially it concerns
of the research subjects of a new field of linguistics – studying its linguistic and stylistic features. This fact
Internet-linguistics. One of the branches of Internet- stipulated the research thematic justification.
linguistics – digital genres through linguistic approach – In order to give a comprehensive description of twit-
is focused on considering the peculiarities of digital ting as a new digital genre there is used a model that
genres emergence and development [6, с. 107]. One of combines all aspects of the genre description which is
such new genres is twitting – a digital genre initiated by important for its operation – its pragmatic, media, struc-
the Internet-service Twitter. tural-semantic and linguistic parameters [6, p. 108].
Study of proper nouns and the existence of different Pragmatic parameters characterize the situation of the
interpretations of this phenomenon in the works of Uk- genre use, that is, its communicative purpose, the concept
rainian and foreign linguists demonstrates its complexity of the author, the concept of the addressee, time and place
and contradictory nature which, in itself, stimulates [7, p. 56].
further study of proper nouns, in the genre twitting as Twitting, as other digital genres, is a multi-functional
well. Thus, the issue of the proper noun communicative genre that is characterized by both informative and phatic
status and its perception by the linguistic identity of the communicative functions which indicate the communica-
recipient (a reader, an addressee, a user) – as a participant tive purpose of the genre. They also distinguish such
of communication acts of social and institutional functions of keeping blogs as a communicative function,
communication – has hardly ever been analyzed. the functions of self-presentation, entertainment, maintai-
Development of Internet-communication has led to the ning social contacts, memoirs, self-development or reflec-
widespread use of proper nouns. For example, tion, as well as a psychotherapeutic function [4, p. 122].
V. I. Suprun emphasizes that all data contained in the At first sight it seems that any text must be original and
Internet is based on the onomastic axis. Proper nouns can contain newness. But the novelty is always based on what
be encountered in different texts, they are the names of is well known and clear to the listener or viewer. If the
parts and units functioning within the network [13, p. 55]. text is not precedent, that is, if it is not well known, there
The object of the research is a precedent proper noun. can appear a communication minus effect [10, p. 158].
The subject of the research is precedent proper nouns The theory of precedent phenomena offered by
semantic and functional characteristics in the genre D. B. Gudkov, I. V. Zakharenko, V. V. Krasnych,
twitting in the English-language Internet-communication. D. B. Bagaeva [9] can be considered as the next step in
The purpose of the work is to model the meaning, to studying precedentiality and yet it is closely connected with
describe the mechanism of semantic transformations of the theory of intertextuality. According to the theory in
precedent proper nouns in twitting. The purpose is question, the use of a proper noun to denote another person
specified in the following tasks: to determine the compo- should be categorized as using a precedent proper noun.
sition of twitting onomastic space, to identify the seman- The phenomenon of precedentiality has an intertextual
tic structure of precedent proper nouns depending on their nature. Intertextuality is considered to be a text essential
type, to identify the functions of precedent proper nouns characteristic, which becomes apparent in the presence of
in the genre twitting. intertextual links. As a result, a text or its part can refer
Twitter is a social network, an online service that enab- readers to other texts. Intertextuality is understood as
les its users to post short (up to 140 characters) text «inclusion in the text other texts with another speech
56
subject or parts of texts in the form of marked, German Chancellor. Thus, using a precedent phenomenon
transformed or altered quotations, allusions and actualizes the material in twitting and low-pressure adver-
reminiscences» [2, p. 346]. tising of the national product is carried out.
Precedent names refer to a special group of proper The names of trademarks, movies, songs and books
nouns with a well-known denotation and it takes up an that have a significant impact on English, Canadian and
intermediate position between the proper and common American linguoculture have been subsumed under the
nouns. By their functional and semantic characteristics class of precedent hrematonyms. It is based on the fact
precedent names are close to common nouns, but remain that by the nature of nomination they represent proper
in the status of proper nouns because, despite their nouns.
semantic transformations, retain links with the name In the examples (2, 3) mentioning the names of a pic-
bearer [3, p. 5]. A proper noun is also seen as «repre- ture and a book that are well-known to the society serves
sentation of a big information block reduced to a separate not just to inform Twitter users, but also encourage them
lexical item. This comprehension is determined by the to visit a specified museum.
ability of a proper noun to be a concentrate of certain (2) metmuseum @metmuseum 1 декабря Admire the
information, to act as a clot of linguocultural knowledge radiant "Landscape with Rising Sun, December 1, 1828,
about the world, and, finally, to be a presupposition for 8:30 a.m." http://met.org/183qYIU pic.twitter.com/
any information itself» [8, p. 5]. /zBJd92uoNp
Review of approaches to studying proper nouns seman- (3) British Museum @britishmuseum 28 ноября
tics allowed to reveal the functional and semantic charac- William Blake was born #onthisday in 1757. Here are the
teristics of proper nouns with a well-known denotation. title pages for Songs of Innocence and of Experience
These features distinguish the above mentioned proper pic.twitter.com/LWnLxTwAzF
nouns from ordinary proper nouns and allow to sort them In the examples (4, 5) there is used not only the name
out into a separate group. They include the denotation of a famous actor, but also the title of the film (5) he star-
popularity and its cognitive and emotional significance red in, and the name of the newspaper, which is a trade-
within a linguocultural community; presence of connota- mark and a popular edition in the United States. Thus,
tions and associations that make up the pragmatic compo- these precedent nouns are characterized by informative
nent of the meaning; its use as a secondary naming unit; and attractive functions.
characterizing, expressive and evaluative functions; the (4) Tami Roman @TamiRoman 30 ноября Is it a hoax
capability of situational shifting to the common noun. or not? NY Daily News is reporting that Paul Walker died
Having analyzed precedent names as for the correlation in car crash. pic.twitter.com/GDJf2Zu1tC
of their denotations with objects of reality, we came to the (5) Crys.❤ @_crysXoXo 30 ноября “@ABC: .@ABC
conclusion that the precedent onomastic space of the gen- News confirms "Fast and Furious" star Paul Walker has
re twitting in the English-language Internetcommuni-ca- died at the age of 40” @TamiRoman
tion consists of two areas: precedent proper nouns with In the following twits (6, 7) there is used the technique
real denotations and imaginary referents. The author`s use of transfer which is based on the perception of new infor-
of widely known and significant names, which correlate mation on the basis of the one, which has been obtained
with real personalities, events and objects, contributes to earlier. It evokes a positive emotional response called fi-
better persuasiveness of the idea expressed. gurative transformation. The use of well-known brands
In the precedent onomasticon with real denotations we (6, 7) serves, on the one hand, as a comparison transfer
sorted out three classes of precedent proper nouns: anthro- standard, attracts attention and awakens imagination,
ponyms (names and surnames of famous people), hrema- which is one of the conditions for successful and effective
tonims (names of products of human material and spiritu- communication. On the other hand, it promotes establi-
al activity), hrononims (names of events, phenomena). shing «own» – «alien» relationship between the author
Precedent anthroponyms belong to a group comprising and the addressee and their aesthetic preferences.
names and surnames of famous historical, academic, (6) Jack Welch @jack_welch 29 октября Apple mar-
cultural figures, people of art, etc. Their use in the genre gins decline again....Hello Samsung
twitting represents secondary nomination. Depending on (7) Alfa Romeo UK @AlfaRomeoUK 26 ноября Meet
the occupation of the name bearer there can be distingu- our very own action heroine – the Alfa Giulietta. The next
ished three groups: 1) well-known historical figures, poli- James Bond car? http://bit.ly/193YI9k pic.twitter.com/
ticians; 2) people of art: writers, poets, directors, actors, /dPaPjFIVbT
singers, representatives of fashion industry; 3) scientists In the global market these trademarks are associated
and philosophers. with high quality, and the name of the famous movie cha-
(1) Dalia GrybauskaitėGrybauskaite_LT 24 October racter (7) increases the quality assurance. Thus, appealing
A special gift for Angela Merkel-Lithuanian cheese. to the system sense of the precedent phenomenon, the twit
Thankful for her recent support to country! material is actualized.
pic.twitter.com/mgIxYCY9Cf The names of unique historical events and processes
In this example, where the point at issue is about the taking place in certain periods of time form the class of
present for Angela Merkel from President of Lithuania, precedent hrononyms. These proper nouns denote the
there is mentioned the name of a famous politician. In this names of wars, political conflicts, scandals, trends in
case a precedent proper noun serves for attracting at- culture and art, significant events in public life in the UK,
tention. It is necessary to mention that Lithuanian cheese Canada, the USA and around the world.
acts as a present there. It is the country`s national product (8) Dalia Grybauskaitė @Grybauskaite_LT 23
and pride, which is not a shame to be presented to the сентября Holocaust–the world's tragedy. Today, I
57
honored 47 heroes who risked their lives to save Jews reason, proper nouns of fairy tale characters can be used
during the 2nd World War. pic.twitter.com/HAiT2kQ8nl in a twit to express emotional attitudes.
The precedent proper nouns that were used in the fol- (12) THE SQUAD @thesquadco 52 мин hot coffee,
lowing twit (8) serve as chronological reference points. Bing Crosby, Mickey and Minnie. LA you're starting to
Such precedent hrononyms as the Holocaust, the Second feel like christmas #christmas #mickyminnie
World War are more expressive than the figures, which pic.twitter.com/Hk3fBdrRX6
are not usually apperceived by the recipient and often The significance or cultural and historical value of the
remain silent. precedent proper nouns is reflected in the associations and
(9) Donald J. Trump @realDonaldTrump 31 октября indicators, which established themselves within a particu-
The ObamaCare website is unfixable & rumor has it that lar linguoculture.
they will stop checks & balances—a free-for-all that will With the help of precedent anthroponyms there are
cost the country trillions transmitted the indicators, which characterize the activi-
In the example above Donald Trump appeals to Oba- ties (creativity) of the proper name bearer, the product of
ma’s government with the help of the famous checks & his work (creativity), his style, manner of creativity, the
balances system, which is included in the model of the event or time period associated with the proper name
«vertical» separation of powers. Thus, he attracts the bearer, his character or appearance. The characteristics
recipients’ attention and informs him about the conse- expressing the main idea of the work or its major col-
quences of this policy. lisions are represented with the help of precedent hrema-
Such classes of proper nouns as mifonyms, proper tonyms, whereas the indicators of precedent brands
names of fairy tale characters, biblical onyms, anthropo- demonstrate the status and social characteristics. Such
nyms from the world of literature and cinema have been features as «the nature of the event and its consequences»
subsumed under the precedent onomasticon with denota- or «the main features and characteristics of a phenome-
tion from virtual space. These precedent phenomena are non» can be considered the most probable indicators of
used to attract attention to the problem that the author is precedent hrononyms.
interested in, so he uses the evaluative potential of the In tweets precedent proper nouns fulfill several func-
units demonstrated. tions: the evaluative function, the game function, the
(10) Best Movie Lines @BestMovieLine 7 декабря pragmatic, aesthetic and attractive functions. It is impor-
“What if after everything I’ve gone through, something’s tant to stress that all these functions of precedent proper
gone wrong inside me? What if I’m becoming bad?” – nouns are realized as a whole, though in different contexts
Harry ‘Harry Potter’ 2007 any function can prevail.
The recipient who possesses certain background know- The conducted research allowed to make a conclusion
ledge can have some underlying associations connected that precedent proper nouns can act as a means of embra-
with a certain hero, for example, with James Bond. cing and organizing the text. Using precedent proper
(11) Sarah Reese Jones @srjones66 23 ноября Bill names helps to draw the recipient`s attention to the form
Maher: Republicans are so Uncool that, 'Kennedy was of the text, to reduce the strain in communication and
James Bond. Reagan was Matlock.' http://www. make it less formal.
.politicususa.com/2013/11/23/bill-maher-republicans- Among the most essential areas for further research
uncool-that-kennedy-james-bond-reagan-matlock.html … there can be distinguished the following ones: studying
via @politicususa #p2 #P2b verbalization of the precedent phenomenon in other types
Proper names of fairy-tale characters (for instance of the text; further analysis of precedent proper nouns
Mickey and Minnie in the example 12) evoke firm and, interacting with various precedent phenomena and other
therefore, predictable associations and ideas in the minds units of indirect nomination in different genres of the
of linguocultural community members [1, p. 73]. For this English-language Internet-communication.
REFERENCES
1. Аникина Т.В. Имя собственное в Интернет- Режим доступа: http://ifets.ieee.org/russian/depository/
коммуникации / Т.В. Аникина // Известия Уральского /v12_i2/pdf/11.pdf
государственного университета. – 2010. – №2 (75). – 6. Горошко Е.И. Виртуальное жанроведение: устоявшееся
С.71-76. и спорное / Е.И. Горошко, Е.А. Жигалина // Вопросы
2. Арнольд И.В. Семантика. Стилистика. психолингвистики. – 2010. – № 12. – С. 105-124.
Интертекстуальность / И.В. Арнольд // Сборник статей: 7. Горошко Е.И. Лингвистические особенности
научн. редактор Г.Е. Бухаркин. – СПб.: Изд-во С.- англоязычного Твиттера / Е.И. Горошко, Т.Л. Полякова
Петерб. ун-та, 1999. – 444 с. // Ученые Записки Таврического національного
3. Блинова Ю.А. Прецедентные имена собственные в университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.
немецком газетном дискурсе : автореф. дис. на Социальные коммуникации». – 2011. – Том 24 (63). – №
соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 2. – Части 1-2. – C. 53-58.
„Германские языки” / Ю.А. Блинова. – Самара, 2007. – 22 с. 8. Грушевська Ю.А. Власні назви в російському
4. Волохонский В.Л. Психологические механизмы и рекламному тексті: лінгвістичний і функціональний
основания классификации блогов // Личность и аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
межличностное взаимодействие в сети Internet. Блоги: філол. наук: спец. 10.02.02 „Російська мова” /
новая реальность: Сборник статей / В.Л. Волохонский, Ю.А. Грушевська. – Дніпропетровськ, 2005. – 19 с.
Ю.Е. Зайцева, М.М. Соколов. – СПб., 2006. – С. 118-131. 9. Гудков Д.Б. Некоторые особенности функционирования
5. Горошко Е.И. К уточнению понятия «компьютерно- прецедентных высказываний / Д.Б. Гудков,
опосредованная коммуникация»: проблемы В.В. Красных, И.В. Захаренко, Д.В. Багаева // Весник
терминоведения [Электронный ресурс] / Е.И. Горошко. – Московского Университета. Серия 9. Филология. – 1997.
58
– № 4. – С. 106-117. – М.: Ин-т этнологии и антропологии РАН, 2004. – С. 53-58.

10. Ковалев Г.Ф. Имя собственное как прецедент в рекламе / 14. Щипицина Л.Ю. Комплексная лингвистическая
Г.Ф. Ковалев // Вестник ВГУ. Серия: Филология. характеристика компьютерно-опосредованной
Журналистика. – 2004. – № 1. – С. 158-164. коммуникации (на материале немецкого языка): автореф.
11. Компанцева Л.Ф. Интернет-лингвистика: когнитивно- на соискание уч. степени доктора филологических наук:
прагматический и лингво-культурологический подходы / спец. 10.02.04 – «Германские языки» / Л.Ю. Щипицина.
Л.Ф. Компанцева. – Луганск: Знание, 2008. – 528 с. – Воронеж, 2011. – 40 с.
12. Лутовинова О.В. Лингвокультурный типаж "хакер" / 15. Crystal, D. Language and the Internet / D. Crystal. –
О.В. Лутовинова // Политическая лингвистика. – Вып. Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 272 p.
20. – Екатеринбург, 2006. – С. 170-174. 16. Herring S.C. A Faceted Classification Scheme for
13. Супрун В.И. Развитие ономастического пространства Computer-Mediated Discourse [Электронный ресурс] / S.C.
Интернета / В.И. Супрун // Ономастика Поволжья: Herring // Language@Internet. – 2007. – Vol. 4. – Article 1.
Материалы IX Международной конференции по – P. 1-37. – URL: http://www.languageatinternet.org/
ономастике Поволжья. Волгоград, 9-12 сентября 2002 г. /articles/2007/761.
REFERENCES
1. Anikina, T.V. Personal names in the Internet-communication language» /Yu.A. Grushevskaya. – Dnepropetrovsk, 2005. – 19 p.
/ T.V. Anikina // Periodicals of Ural State University named 9. Gudkov, D.B. Some features of the functioning of precedent
after A.M. Gorky. – 2010. – №2(75). – P.71-76. utterances / D.B. Gudkov, V.V. Krasnyh, I.V. Zaharenko,
2. Arnold, I.V. Semantics. Stylistics. Intertextuality / I.V. D.V. Bagaeva // Proceedings of Moscow University. Series
Arnold // Collection of articles: science editor G.Ye. 9. Philology. – 1997. – № 4. – P. 106-117.
Buharkin. – SPb: SPbU Publ., 1999. – 444 p. 10. Kovalev, G.F. Proper name as precedent in advertising / G.F.
3. Blinova, Yu.A. Precedent Proper Names in German Kovalev // Proceedings of Voronezh State University. Series:
Newspaper Discourse: extended abstract of Cand. Sci. Philology. Journalism. – 2004. – № 1. – P. 158-164.
(Philology) Dissertation: 10.02.04 «Germanic languages» / 11. Kompantseva, L.F. Internet-communication: cognitive and
Yu.A. Blinova. – Samara, 2007. – 22 p. pragmatic, linguocultural aspects / L.F. Kompantseva. –
4. Volokhonskii, V.l. Psychological mechanisms and bases of Lugansk: Znanie Publ., 2008. – 528 p.
blogs classification // Personality and interpersonal 12. Lutovinova, O.V. Linguocultural character type «hacker» /
communication in the Internet. Blogging: the new reality: O.V. Lutovinova // Political linguistics. – № 20. –
Collection of articles / V.L. Volokhonskii, Yu.Ye. Zaitseva, Yekaterinburg, 2006. – P. 170-174.
M.M. Sokolov. – SPb, 2006. – P. 118-131. 13. Suprun, V.I. Development of the Internet onomastic space /
5. Goroshko, H.I. To the specification of the notion «computer- V.I. Suprun // Povolzhye onomastics: Materials of the IXth
mediated communication»: the problems of terminology International conference on Povolzhye onomastics.
studies [Electronic resource] / H.I. Goroshko. – URL: Volgograd, 9-12 September 2002. – M., IES RAS Publ.,
http://ifets.ieee.org/russian/depository/v12_i2/pdf/11.pdf 2004. – P. 53-58.
6. Goroshko, H.I. Digital Genre: Challengeable and 14. Shchipitsina, L.Yu. The complex linguistic characteristics of
Unchallengeable / H.I. Goroshko, H.A. Zhigalina // Journal the computer-mediated communication (on the material of
of Psycholinguistics. – 2010. – № 12. – С. 105-124. the German language): abstract of dis. … doct. Phil. Sc. –
7. Goroshko, H.I. Linguistic characteristics of English-speaking Arkhangelsk, 2010. – 40 p.
Twitter / H.I. Goroshko, T.L. Polyakova // Scientific Notes 15. Crystal, D. Language and the Internet / D. Crystal. –
of Taurida National V.I. Vernadsky University. – Series: Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 272 p.
Philology. Social Communications. – 2011. – Vol. 24 (63). – 16. Herring S.C. A Faceted Classification Scheme for
№ 2. – Parts 1-2. – P. 53-58. Computer-Mediated Discourse [Электронный ресурс] / S.C.
8. Grushevskaya, Yu.A. proper nouns in Russian advertising Herring // Language@Internet. – 2007. – Vol. 4. – Article 1.
texts: linguistic and functional aspects: extended abstract of – P. 1-37. – URL: http://www.languageatinternet.org/
Cand. Sci. (Philology) Dissertation: 10.02.02 «Russian /articles/2007/761.
Прецедентные имена собственные в жанре твиттинг в англоязычной интернет-коммуникации

В. В. Самарина, Т. Л. Полякова
Аннотация. В работе рассматриваются вопросы возникновения нового вида коммуникации – компьютерно-опосредованной
коммуникации, повлекшей за собой появление новых интернет-жанров, одним из которых является твиттинг – интернет-
жанр, обеспечивающий общение с помощью интернет-сервиса Твиттер. Анализируются вопросы использования языка в
жанре твиттинг, а именно прецедентных имен собственных. Прецедентное ономастическое пространство жанра твиттинг
состоит из двух областей: прецедентных имен с реально существующими и с воображаемыми денотатами. Прецедентные
имена собственные выполняют следующие функции: оценочную, прагматическую, эстетическую, игровую и аттрактивную.
Прецедентные имена собственные способны выступать как средство объединения и организации текста.
Ключевые слова: интернет-коммуникация, твиттинг, прецедентные имена собственные, антропонимы, хрематонимы,
хрононимы, прецедентный ономастикон с денотатами из виртуального пространства.
59
Sound symbolism in female images creation

(based on American song folklore)
H. Stashko
Kyiv National Linguistic University, Kyiv, Ukraine
Abstract. The way listeners of folk songs assign meaning to words, words to images constitute a fundamental issue in language
development. Phonemes may appear sound symbolic and possess clear semantic profiles when properly backed by other stylistic
means and relevantly interpreted. Their interpretation also depends on historical, cultural, and social issues. Lexical simplicity of folk
songs is balanced by phonetic means, onomatopoeia, assonance and alliteration in particular, which develop sensory perception of
images. Female images creation requires specific sound symbolic clusters stipulated by female characters’ traits.
Keywords: sound symbolism, onomatopoeia, alliteration, assonance, female images, American folk songs.
Introduction. In a language, there are cases when so- Results and discussion. To explain the results, it is
unds correspond to meanings, which is known as sound crucial to give several key definitions related to sound
symbolism. This phenomenon has been of an interest with symbolism and its constituents. According to L. Hinton
many a scholar. As early as in the eighteenth century, [3], sound symbolism is the study of the relationship
M. Lomonosov started investigations that resulted in the between the sound of an utterance and its meaning.
theory which proved the abovementioned statement. R. Jakobson and L. Waugh [4] focus on natural associa-
Other scientists from different countries developed his tions between sound and meaning. Most encyclopaedias
scientific ideas and significantly contributed to the topic. of linguistics [15; 6] refer to onomatopoeia when descri-
In particular, J.J. Ohala investigated the symbolic use of bing sound symbolism, whereas Y. Malkiel [7] uses the
voice pitch; E.S. Morton analysed the role of sound sym- term phonosymbolism to mean sound symbolism. E. Sapir
bolism in non-human vertebrate communication; the [11] stated that the meaningful combinations of vowels
function of sound was studied by P.F. Ostwald; T.M.S. and consonants (words, significant parts of words, and
Priestly, L.R. Waugh and R. Jakobson provided the analy- word groupings) derive their functional significance from
sis of sound symbolism in poetry; K. Shinohara and the arbitrary associations between them and their mea-
S. Kawahara illustrated a cross-linguistic study of sound nings established by various societies in the course of an
symbolism in terms of size images. There have been ex- uncontrollably long period of historical development.
periments focused on gendered sound symbolism (M. Ba- Taking into account all the presented opinions and the
bel, A. Cutler, M. D’Imperio, K. Johnson, G. McGuire, characteristics typical of language, culture, and society in
J. McQueen, K. Robinson, E. Strand,) too, though they complex I will use the term sound symbolism as a general
mainly covered specific markers that contributed to the term for relationships between sound and meaning, with
overall male and female sound effects if voices were onomatopoeia, assonance and alliteration as its special
under consideration. In this light it proves legitimate to elements considered.
develop gender-related issues in stylistic phonetics and According to Longman Pronunciation Dictionary [16],
conduct a research based on American song folklore. the term onomatopoeia means the imitation of a sound, or
Objective, material, methodology. This paper pre- “making or creating names” in the Greek language if re-
sents research results obtained in the course of American garded literally. Thus, onomatopoeia occurs when a lin-
folk song analysis. An American folk song is one of the guistic sound imitates sounds of the real world. As for
basic elements to incorporate the American culture. It American song folklore, lullabies are rich in this stylistic
provides a tight connection with ancestors and vast know- means, mainly representing similar words such as hush-a-
ledge of the real world. A folk song bears linguistic cha- bye (“All The Pretty Little Horses”), hush (“Hush, Little
racteristics, which facilitate the mechanism of commu- Baby”, “Cradle Song”). In some cases lullabies contain
nication and data interpretation [12]. Phonetic means have onomatopoeic verbs to create natural sounds of silence or
always been a simple, but effective way to help perceive noise, key to make a child comfortable while sleeping, for
information before its detailed analysis. Sound symbolism example to creep, to tiptoe (“Mighty Lak’ A Rose”), to
found in the selected songs significantly contributed to crow (“Cradle Song”). There is no specific vocabulary to
decoding data and creation of female images in particular. describe the mother directly, she may or may not be ad-
Different recorded, written and online sources were used dressed to with the word “mommy”, nevertheless, the
and above 100 American folk songs with female images featured cases of onomatopoeia indirectly concentrate on
were processed with respect to sound symbolic elements the atmosphere around, which was obviously created by
and the outcome of the analysis showed dependence of the mother. In each and every lullaby she seems a guar-
image characteristics on phonetic lining the descriptive dian, a protectress, an angel.
and background words had. The paper aims to give a However, to the author’s best knowledge, folk songs
comprehensive account of interconnection of words and must be relevantly investigated for alliteration and asso-
feelings, tangible and intangible language signs. Its nance as well. Alliteration is a stylistic literary device
purpose is to demonstrate how images may appear out of identified by the repeated consonant (usually the first
random recurrence of sounds. consonant in stressed syllables or at the beginning of
words) in a series of multiple words or phrases and
60
assonance conveys similar description related to vowel there that sounds so square; There is no falseness there.
sounds [15; 16]. These stylistic means, when viewed in It may be arguable that sibilants /s/, /z/, //, // make
complex, manage to interpret a bundle of interrelated sen- alliteration effect here, but they prevail in tight connection
sor and emotional states a listener may develop in the to the image of the mother, making it harsh, rough and
course of enjoying a song. For proper and accurate angry. The story tells that generally the mother is loved
exegesis the proved scientific results [1; 2; 5; 6] were ap- and negative feelings of anger and harshness appear only
plied. It remains to prove assumptions with the results and when Mary is addressed “Marie” because of a new fa-
their thorough interpretation. shion for French. Besides, the song is performed by a girl
Lullabies are interesting from linguistic perspective by name Mary and she sings about her feelings openly.
and their further analysis proves it. As may be seen be- “I Want A Girl – Just Like The Girl That Married Dear
low, they are abundant with long /:/ and short // phone- Old Dad”: Girlie; just like the little girl; She was a pearl
mes, which occur both in stressed and unstressed syllables: and the only girl that Daddy ever had; A good old fa-
“All the Pretty Little Horses”: sleepy little baby, pretty shioned girl with heart so true; Mother dear looks up at
little horses, little lamby, little thing is crying ‘Mammy’. Dad with love light in her eye.
“Cradle Song”: I will bring for you little lovely dream, The descriptive words contain /l/ sound, which stands
a little lovely dream, a still little dream; sweet sweet shut for love and tenderness, so it corresponds to the feeling of
your eyes; sleep, sleep my darling. love the mother manifests.
“Mighty Lak’ A Rose”: sweetest little feller; with eyes Pointing out rare cases of sound symbolism in the men-
so shiny blue; when he's a-sleepin' in his little place; kiss tioned songs, the author does not dare conclude that
'im in his sleep. phonetic means are non-proportionally diffused within
The diphthong /a/ also proved to be productive for pa- songs or are deliberately avoided. Such result requires
cifying conditions, as it resembles the word “bye-bye”, cross-analyses. First, lullabies are simple, pure folk songs
for example: hush-a-bye, cry, eye, my, time, wild, child, made up collectively, the so called “everyday songs”. The
fly, sky, mighty and many more. songs about the mother with distinct images and suppor-
Alliteration is mainly represented by repeatedly used tive vocabulary have authors. It’s typical of American
voiceless consonants, – aspirated /p/, /t/, /k/, and sibilants song folklore as America, a comparatively young nation,
/s/ and // are an often case. Kids are pacified to sleep, formed only several centuries ago. Therefore American
therefore songs do not manifest aggressive sounds. folklore can’t escape accurate time periods and authors
Moreover, a calming effect is achieved with the help of [12]. Supposing that, the conducted research showed the
sonorants //, /n/, //, which adds caress, tenderness and following aspects: folk songs have simple lyrics and nu-
love to the whole situation and to the image of the mother merous means of stylistic syntax [13] and stylistic phone-
in particular. The examples from the assonance section tics while the songs with authors are linguistically “smar-
show combinations of “pleasant” vowels and “comfor- ter”, have more complex and structured constructions and
ting” and “tender” consonants. depict a wider variety of feelings. Their authors are wri-
Similar cases are spotted when considering the image ters, poets, composers who are professional masters of
of the mother in other songs but for lullabies. Even word and undoubtedly gravitate to semasiology [14] and
though American song folklore scarcely represents songs refined melody [8; 9].
with the targeted image (“Mary’s Grand Old Name”, “A To continue the topic, the song “Just Before The
Boy’s Best Friend Is His Mother”, “I Want A Girl – Just Battle, Mother” must be marked as the one that stands
Like The Girl That Married Dear Old Dad”), it is crucial out. It possesses the onomatopoeic words imitating the
to highlight key observations. Each song name sounds war sounds (“hark” and “swell”) and nothing mother-
positive and serious. However, some of them are lexically like from the first glance. Assonance is represented by /:/
a bit sarcastic and ironical. Serious and kind “Mary” is and // sounds (Some will sleep beneath the sod; With the
opposed to airy and plain “Marie” in “Mary’s Grand Old enemy in view.). According to some researchers, these so-
Name”. The song “I Want A Girl – Just Like The Girl unds may also convey affright when in relevant framing.
That Married Dear Old Dad” describes the boy’s dreams The framing is made up of onomatopoeia (“hark” and
in terms of his hypothetical wife, and he hardly seems to “swell”) and alliteration, which features numerous cases
have found any, which is sad. And only “A Boy’s Best of voiced consonants /b/ (battle, brave, banner, bugles,
Friend Is His Mother” has its name and its contents nobly), // (mother, with), /r/ (perish, right, cruel, traitor,
matched, though it is also a sad song as it depicts a boy’s freedom), /g/ (god, give, forget, signal). These sounds are
feelings of regret after his mother’s death. meant to inspire sharp actions. D. Crystal [1] finds /k/, /g/
Each element can be properly treated if a listener has ugly and rough and they are finely integrated in the “war”
profound knowledge in history, culture, and traditions. words (forget, cruel, kill, signal, cry). Thus, the back-
But will one’s mind draw any parallels without vertical ground for the images is dull and gloomy, the soldier’s
context? The overall combination of sounds, words, me- mood reflects every element. The image of the mother
lody will be considered to create images when general gets distinct in the refrain section where sonorant //, /n/,
knowledge is found inconsistent. // sounds cushion the external conditions and generate a
Onomatopoeia is not a welcome case here, and the as- convincing image on this very opposition:
sumed reason for that may be miscellanea or neutral Oh, I long to see you, mother,
environment. Whilst the songs present no clear assonance And the loving ones at home,
and alliteration either: But I'll never leave our banner,
“Mary’s Grand Old Name”: And there is something Till in honor I can come.
61
Negative perception due to ugly sounds can be illust- girl is perceived as the one who is afraid to fall in love.
rated in the song “Go Tell Aunt Rhody” with the image of Sounds /s/, /n/ and /t/ have diminutive meaning in many
the aunt. The song is flooded with /d/ (dead, bed, head, languages, while /d/ is “big”. This contrast is developed in
died, old), /g/ (goose, go, gray, gander), // (feather, the last three stanzas beginning with the following one
mother) and /r/ (gray, scratch, crying). The meanings of where a petit slim girl counters big love:
these words absolutely correspond to sharp, intermittent I wish I had a needle
feelings they evoke. Even positive words mother, feather as fine as I could sew.
and head describe a dead goose who is a mother itself to I`d sew that gal to my coat-tail
goslings. Aunt Rhody must be sympathized to, she does and down the road I`d go.
not possess beauty or caress, she is disorganized and Cindy in the springtime
miserable. Cindy in the fall
Finally, the image of the wife and the image of the If I can’t love my Cindy
loved woman are to be considered. Generally speaking I’ll have no girl at all.
these images are often undistinguishable from the per- Waves of /s-n-d/ and /t-d-n/ throughout the storyline
spective of sound symbolism. They incorporate elements and her name evoke stable and balanced feelings to the
typical of descriptions of love, caress, and tenderness. In girl. As for assonance, /:/ and // sounds stand out so
the majority of cases the level of image perception equals obviously in every line that it has an effect of peace and
the one in lullabies. Consequently the songs with extra eternal love.
intricacies are in focus. A good example to illustrate these Conclusions. The research results give a reinterpreta-
is the song “Cindy”. It is traditional, which implies a sig- tion of the role of sound symbolism in culture and langua-
nificant array of sound symbolic issues. The beginning is ge learning, and show that sound symbolism proves
ballasted with /s--z--/ sibilants and this partial allitera- advantageous for learning conditions that influence our
tion slightly echoes the name “Cindy”: understanding the reality and creation of images based on
You ought to see my Cindy its facts. American folk songs flexibly integrated onoma-
She lives away down south topoeic words and relevant sound symbolic combinations
She's so sweet the honeybees into their world. Some of them successfully evolved into a
Swarm around her mouth. new word or remain in the domain of perception. There is
Chorus: evident relationship between sound and meaning, its sy-
Get along home, Cindy Cindy nergy contributes to creation of proper images and depicts
Get along home, Cindy Cindy sensory information on the intangible level. The presented
Get along home, Cindy Cindy analysis proves that sound symbolism is pointless unless
I'll marry you some day. judged with all the conditions considered. They hardly
Listeners do not witness onomatopoeia, but the illust- ever depict a character directly, but undoubtedly present
rated alliteration imitates pleasant “buzzing” of the bees, the background, or a certain halo round it. Vocabulary
which also mingles with the meaning conveyed. More- simplicity is balanced by perceptive sound clusters. So,
over, the Dictionary of Symbols [10] interprets the bee as the role of sound symbolism in image creation processes
the symbol of Goddess, love, soul and heaven with many proves crucial but subtle and unintrusive at the same time.
cultures. Bees swarm around the most beautiful “flower”.
Sounds /s/ and // are often regarded rabbit-hearted, the
REFERENCES
1. Crystal, D. The ugliest words // Guardian Review. 18 July, 10. Potapenko, O.I., Dmytrenko, M.K., Potapenko, H.I. and
2009. P. 5. others. Slovnyk symvoliv (A dictionary of symbols), 1997.
2. Ferents, N.S. Osnovy literaturosnavstva (Basics of literature 11. Sapir, E. A study in phonetic symbolism // Journal of
studies), 2011. 431 p. Experimental Psychology, 1929. Is.12. P. 225-239.
3. Hinton, L., Nichols, J., and Ohala, J. Sound symbolic 12. Stashko, H.I. Different approaches to the classification of
processes. In Ohala, J., Hinton, L., Nichols, J. (eds), Sound American folk songs // Austrian Journal of Humanities and
symbolism, 1994. P. 1-14. Social Sciences, 2014. Is. 5 (9-10). P. 56-59.
4. Jakobson R., Waugh L. The sound shape of language, 1979. 335 p. 13. Stashko, H.І. The role of stylistic syntax means in creation of
5. Kachurovskyi, I.V. Phonics. 1984. 208 p. female images (based on American folkloric songs) //
6. Magnus, M. A Dictionary of English Sound, 1999. 349 p. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal: Philology,
7. Malkiel, Y. 'Regular sound development, phonosymbolic 2015. Is. 4(82). P. 81-87.
orchestration, disambiguation of homonyms' in L. Hinton, J. 14. Stashko, H. Metaphor in creating female images (based on
Nichols, J.J. Ohala (eds) Sound symbolism, 1994. American song folklore) // International Scientific and
8. Panasenko, N.I. Melodic Component as the Means of Practical Conference “WORLD SCIENCE” (The goals of
Expressing Emotions and Feelings in Ukrainian and the World Science 2016 (January 27 – 28, 2016, Dubai,
American Folk Love Songs // International Journal of Arts UAE)), 2016. Is. 2 (6), Vol.1. P. 37-41.
and Commerce, 2013. Vol. 2. No 7. P. 142-154. 15. Strazny, Ph. (ed.) Encyclopedia of Linguistics. 2005. Vols.
9. Panasenko, N.I. Musical and Linguistic Means of Creating 1-2. 1243 p.
Images in Traditional and Popular American Songs // 16. Wells, J.C. Longman Pronunciation Dictionary (3rd ed.),
Review of Arts and Humanities, 2014. Is. 1. Vol. 3. P. 23-43. 2008. 922 p.
Звуковой символизм в создании женских образов (на материале американского песенного фольклора)
Г. Сташко
62
Аннотация. Фундаментальным вопросом в развитии языка есть то, как слушатели народных песен понимают алгоритм
присваивания смысла словам, а слов образам. Фонема может нести символичность и обладать четким семантическим
профилем при правильном окружении другими стилистическими средствами, если она релевантно интерпретирована.
Интерпретация также зависит от знания исторических, культурных и социальных процессов. Лексическая простота
народных песен часто уравновешивается фонетическими средствами, в частности, ономатопеей, ассонансом и
аллитерацией, которые развивают чувственное восприятие образов. Создание женских образов требует специальных звуко-
символических кластеров, что обусловлено специфическими чертами женского характера.
Ключевые слова: звуковой символизм, ономатопея, аллитерация, ассонанс, женские образы, американские фольклорные
песни.
63
Контент-анализ конституционного дискурса Германии: диахронический

аспект
М. Г. Сушко-Безденежных
Сумской государственный университет, г. Сумы, Украина
Аннотация. В статье освещаются диахронические изменения пропозиционального аспекта конституционного дискурса

Германии. В исследовании применен метод контент-анализа. На основе критериев представленности топика в оглавлении
конституции, его места в линейной структуре текста, количества вербальных реализаций топика и абсолютной частоты его
упоминаний в тексте высчитан суммарный ранг основных макротопиков в каждой из анализируемых конституций.
Доказано тематическое единство конституционного дискурса Германии.
Ключевые слова: контент-анализ, социопрагматика, конституция, семантическая структура текста, пропозицио-
нальная структура текста, макротопик дискурса.
Вступление: объект, материал, предмет и гипотеза Н. И. Жинкин, А. И. Новиков, Т. М. Дридзе). Адре-

исследования. Объектом нашего исследования вы- сант формирует текст, разворачивая свой замысел –
ступает конституционный дискурс Германии, состоя- макро-пропозицию будущого текста – в ряд пропози-
щий из текстов всех федеральных конституций, су- ций более низкого уровня, или макротопиков, кото-
ществовавших в истории этой страны: конституции рые, в свою очередь, раскрываются в определенном
Паульскирхе 1848 г. (PKV), «бисмарковской» консти- количестве топиков и субтопиков, фиксируемых в
туции Немецкого Рейха 1871 г. (VDR), конституции определенном количестве отдельных высказываний
Веймарской республики 1918 г. (WRV), конституций [2, с. 45 и далее]. В свою очередь, каждое высказыва-
ГДР: первой, 1949 г. (V-DDR-I) и второй, 1968 г. ние текста содержит главную и (в большинстве слу-
(V-DDR-II), и двух вариантов ныне действующего чав) ряд свернутых пропозиций, составляющих вмес-
Основного закона ФРГ: в первоначальной (GG 1949) те иерархию: предикат и его актанты, сирконстанты и
и нынешней редакциях (GG 2014). Предметом ис- адъюнкты [11]. Восприятие текста идет в обратном
следования выступают диахронические изменения направлении: адресат (читатель) путем ряда когнитив-
пропозиционального плана этого дискурса, обуслов- ных операций (исключения, генерализации, конструи-
ленные изменениями его историко-социального кон- рования) сводит пропозиции отдельных высказыва-
текста. Мы рассматриваем эти изменения в русле ис- ний к пропозициям все более высокого уровня до тех
торической социопрагматики (P. von Polenz, K. Mat- пор, пока не выведет макропропозицию. Поскольку
theier, D. Cherubim, J. Mey, S. Kanngießer, L. Brinton, когнитивные операции являются субъективными, для
A. Jacobs, A. Jucker) – одного из направлений комму- адресата становится возможным выведение разных
никативно-функциональной парадигмы лингвистики, макропропозиций (многозначность текста). [2, с. 48]
которое находится на стыке исторической социо- Наша гипотеза заключалась в том, что составители
лингвистики и прагматики и исследует прагматичес- любой конституции заинтересованы в полном исклю-
кие характеристики дискурса в его историческом раз- чении возможности разночтений их текста. Мы пред-
витии, постулируя, что в основе изменений коммуни- положили, что особая структурно-семантическая
кативных потребностей и коммуникативных конвен- организация текста закона (членение на статьи, кото-
ций лежит динамика культуры и социума. рые, с одной стороны, дополнительно сегментируют-
Одним из важнейших критериев анализа прагмати- ся на абзацы, пункты и подпункты, а с другой – объе-
ки дискурса является его информационное содержа- диняются в главы и разделы, сопровождаемые заго-
ние – во-первых, поскольку передаваемая в сообще- ловками) дает законодателям такую возможность, по-
нии информация служит изменению поведения ком- скольку теоретически объем перечисленных выше
муникантов, что происходит как следствие изменения формально-структурных единиц текста закона совпа-
уровня знаний об объекте коммуникации [12, с. 39-41]; дает с объемом текстовых пропозиций соответствую-
во-вторых, поскольку и принципы отбора информа- щих уровней, а заголовки глав и разделов однозначно
ции, и способы её количественной и линейной орга- называют раскрываемые в этих главах и разделах
низации обусловлены коммуникативными установка- топики, лишая читателей необходимости проводить
ми адресанта и его представлениями об адресате – то когнитивные операции по выведению пропозиций бо-
есть, прагматическими факторами [7, с. 28-29]. Про- лее высокого уровня. Таким образом, теоретически
позициональный план дискурса (диктум, пропозиция, оглавление текста конституции должно представлять
семантическая структура, пропозиционная структура, собой не что иное, как его «обнаженную» семантичес-
денотативная информация) – лишенная стилистичес- кую макроструктуру.
ких, прагматических, модальных и т.п. оттенков зна- С целью уточнения этой гипотезы был проведен
чения предметно-логическая информация, соответ- контент-анализ текстов всех федеральних конститу-
ствующая определенной ситуации, реальному или ций Германии.
воображаемому положению дел [9, с. 218, 247]. Контент-анализ: описание метода. Контент-ана-
Семантическую структуру текста представляют в лиз – это количественный анализ текстов и тексто-
виде структуры макропропозиций (Т. ван Дейк, тж. вых массивов с целью дальнейшей смысловой интер-
64
претации выявленных числовых закономерностей [1; смысл: очевидно, что это область правоведения, а не
3; 4; 6; 8; 10]. «Суть концепт-анализа состоит в том, лингвистики. Нас интересует лишь соотношение сте-
чтобы по внешним – количественным – характерис- пени декларируемой и реальной значимости тех или
тикам текста на уровне слов и словосочетаний делать иных топиков для составителей текстов конституций
вероятные предположения о его плане содержания и, на разных етапах исторического развития Германии –
как следствие, делать выводы об особенностях мыш- и степень разработанности соответствующих концеп-
ления и сознания автора текста – его намерениях, ус- тов в их сознании.
тановках, желаниях, ценностных ориентацих и т.п.» Мы выходили из следующих посылок:
[8, с. 247]. Метод широко применяется в науках соци- а) местонахождение макроконцепта в линейной
ального цикла (социологии, антропологии, теории структуре текста отображает декларируемые законо-
коммуникации, политологии), в частности, для изуче- дателем приоритеты (например, раздел, посвященный
ния социальных оценок тех или иных политических основным правам и свободам человека, в PKV та
событий, анализа пропаганды и выступлений полити- WRV находится в конце, в конституциях ГДР – в се-
ческих деятелей, оценки методов журналистики и т.п. редине, в действующем Основном законе ФРГ – в на-
[10, с 380]. Тем не менее контент-анализ остается лин- чале текста);
гвистическим методом, поскольку описание семанти- б) абсолютная частота упоминаний топика в по-
ческих особенностей текстов производится на осно- верхностной структуре текста отображает степень
вании именно лингвистической информации [8, с. 247]. фактической заинтересованности в нем законодателя;
Основы процедуры контент-анализа были разрабо- в) количество вербальных реализаций топика сви-
таны американскими социологами Х. Лассуэлом и детельствует о степени его когнитивной разработан-
Б. Берельсоном. Если Б. Берельсон описывает кон- ности, о том, насколько разветвленной является со-
тент-анализ как «исследовательскую технику, направ- ответствующая фреймовая сеть в сознании законо-
ленную на объективное, системное и количественное дателя.
описание явно выраженного содержания высказыва- Методика, этапы и предварительные результа-
ния» [1, с. 146, перевод наш, курсив наш – М.С.], то ты исследования. На первом этапе путем сопостав-
на нынешнем этапе акцент сместился на раскрытие ления оглавлений и пилотного семантического ана-
«латентного», скрытого содержания коммуникации лиза всех анализируемых текстов были выделены 9
посредством изучения данных больших текстовых основных макротопиков конституционного дискурса
массивов. Так, Клаус Мертен определяет контент-ана- Германии: ПРАВА ЧЕЛОВЕКА, ФЕДЕРАТИВНОЕ
лиз как «метод сбора данных о социальной действи- ГОСУДАРСТВО (с субтопиками «Парламент», «Пра-
тельности, который на основании характеристик до- вительство и глава государства», «Законодательная
ступного для наблюдения текста позволяет делать вы- ветвь власти», «Исполнительная ветвь власти», «Су-
воды о характеристиках скрытого от наблюдателя дебная система», «Федерация»), ФЕДЕРАЛЬНЫЕ
контекста» [6, с. 12, перевод наш – М.С.]. ЗЕМЛИ, ФИНАНСЫ, ЭКОНОМИКА (ПРОМЫШ-
В нашем исследовании применялся квантитатив- ЛЕННОСТЬ и С/Х), ОБОРОНА, ОБРАЗОВАНИЕ, РЕ-
ный контент-анализ, предполагающий выделение ЛИГИЯ и СЕМЬЯ. Было установлено, что все пере-
концептуальних переменных и подсчет их значений численные макротопики в обязательном порядке (хо-
(репрезентантов) в тексте. Важной его категорией вы- тя и в разной степени) представлены в каждом из тек-
ступает концептуальная переменная (К-переменная), стов федеральных конституций Германии. Исключе-
отображающая определенный интересующий иссле- ния составили «бисмарковская» VDR, где круг рас-
дователя текстовый концепт. Характеристиками К-пе- сматриваемых вопросов оказался практически вдвое
ременной выступают её вербальные реализации и её уже остальных конституций, и вторая редакция
абсолютная частота. Вербальные реализации (язы- конституции ГДР, откуда был изъят топик ЗЕМЛИ.
ковые значения, вербализации, лингвальные корреля- Уже на этом этапе выяснилось, что не всем присут-
ты) – это значения К-переменной, которыми она пред- ствующим в тексте макротопикам отводится отдель-
ставлена в тексте. В зависимости от объема исследу- ный раздел. При наличии макротопика в оглавлении
емого корпуса в этом качестве могут рассматривать- того или иного текста ему присваивался ранг, соот-
ся разные языковые единицы: от отдельных слов и ветствующий месту посвящённого ему раздела от
предложений до фрагментов текста или даже целых конца текста, т.е. тем выше, чем ближе раздел к нача-
текстов. Каждая вербальная реализация встречается в лу текста. Например, если Основной закон ФРГ ре-
анализируемом текстовом массиве определенное ко- дакции 1949 г. состоит из 11 разделов, в т.ч. І Die
личество раз; совокупность абсолютных частот всех Grundrechte (Основные права), X Das Finanzwesen
вербальных реализаций К-переменной составляет (Финансовые вопросы), то топик ПРАВА ЧЕЛОВЕКА
абсолютную частоту К-переменной. [8, с. 248-9]. получает ранг 11, а концепт ФИНАНСЫ – 2. Если
В рамках нашего исследования в качестве К-пе- макроконцепт реализуется в нескольких главах (т.е.
ременных мы будем рассматривать макропропозиции представлен несколькими заголовками), его ранг вы-
(макротопики) текстов федеральных конституций считывается по наивысшему показателю плюс едини-
Германии. ца за каждое следующее вхождение в оглавление. Так,
Целью статьи является отслеживание социально- если в Основном законе редакции 1949 г. макротопик
исторически и прагматически обусловленных измене- ГОСУДАРСТВО представлен восемью разделами (II.
ний информационного содержания текстов федераль- Der Bund und die Länder, III. Der Bundestag IV. Der
ных конституций Германии. Мы не ставим перед со- Bundesrat V. Der Bundespräsident VI Die Bundesregie-
бой задание проанализировать их юридический rung VII Die Gesetzgebung des Bundes, VIII die Ausfüh-
65
rung der Bundesgesetze und die Bundesverwaltung IX Die Besteuerungen, Doppelbesteuerungen). Кроме вариантов
Rechtssprechung) с рангами соответственно от 10 до 4, КЛО, встречаются и единичные («рандомные») вер-
ему присвоен ранг 10+7=17. При отсутствии топика в бальные реализации макротопиков, не повторяющие-
оглавлении ему присваивался нулевой ранг. ся в других текстах конституционного дискурса.
На втором этапе путем лексико-семантического Например, в числе вербализаций макротопика ФИ-
анализа текстов составлялись списки вербальних ре- НАНСЫ встречаем Budget (PKV), Ausfuhrprämien
презентаций каждого макротопика. Учитывая относи- (WRV), staatliches Monopol (V-DDR-I).
тельно небольшой объем исследуемого дискурса, за Сумма всех вариаций всех КЛО дает показатель
единицу анализа было принято слово/словосочета- общего числа вербальных реализаций макротопика.
ние. Оказалось, что в основном макротопики реализу- На третьем этапе с помощью функции «Найти»
ются в конституционном дискурсе Германии ограни- программы Microsoft Word высчитывались абсолют-
ченным числом ключевых лексических единиц (далее ные частоты всех вербальных реализаций того или
– КЛО), универсальных для всех текстов федеральных иного топика; путем их сложения подсчитывались аб-
конституций Германии. Например, топик ФИНАНСЫ солютные частоты упоминаний всех девяти основных
эксплицируется во всех анализируемых текстах по- макротопиков в каждом из анализируемых текстов.
средством КЛО Einnahmen, Ausgaben, Angaben, Результаты и обсуждение. Полученные данные:
Kosten, Zölle, Gebühren, Schulden, Kredite, Finanz, а) ранг, соответствующий месту топика в оглавлении
Haushalt, Rechnung, Steuer. Но в разных текстах и в линейной структуре текста; б) общее количество
каждая КЛО приобретает разное количество вариа- вербальных реализаций топика в каждом из анализи-
ций: например, КЛО Steuer в «бисмарковской» VDR руемых текстов; в) абсолютная частота упоминаний
представлена десятью вариантами (Reichssteuern, Ta- топика в каждой из конституций – вносились в нако-
backsteuer, Rübenzuckersteuer, Steuerämter, Salzsteuer, пительную диаграмму, в результате чего был высчи-
Steuervergütungen, Verbrauchssteuer, Besteuerung, inne- тан суммарный ранг каждого макротопика в семанти-
re Steuer, Zoll- und Steuerwesen); в «веймарской» WRV ческой структуре каждого текста федеральной конс-
– пятью (Steuer, Steuerlisten, Verbrauchssteuern, титуции Германии – см. таблицу 1.
Таблица 1. Суммарный ранг основных макротопиков конституционного дискурса Германии

PKV VDR WRV GG 1949 GG 2014 V-DDR-I V-DDRII
Гос-во Гос-во Гос-во Гос-во Гос-во Гос-во Гос-во
Права чел. Оборона Земли Права чел. Права чел. Права чел. Права чел.
Земли Земли Права чел. Земли Земли Экономика Экономика
Финансы Экономика Экономика Финансы Финансы Земли Образован.
Экономика Финансы Финансы Экономика Оборона Образован. Семья
Оборона ---(права ч.) Образован. Образован. Экономика Семья Финансы
Образован. ---(религия) Религия Семья Образован. Финансы Оборона
Религия --- (образ.) Семья Религия Семья Оборона Религия
Семья --- (семья) Оборона Оборона Религия Религия --- (земли)
В результате проведенного контент-анализа было ей отдельное место. Именно такие «распыленные» то-
выявлено, что: пики и позволил выявить проведенный концепт-анализ.
1) Конституционный дискурс Германии сохраняет 3) Перечисленные выше основные топики консти-
тематическую гомогенность в течение всего периода туционного дискурса Германии распадаются на три
своего существования: круг основних макротопиков группы: а) стержневую; б) деловую; в) гуманитарную.
(ПРАВА ЧЕЛОВЕКА, ФЕДЕРАТИВНОЕ ГОСУДАР- Стержневые, дискурсо-формирующие топики –
СТВО, ФЕДЕРАЛЬНЫЕ ЗЕМЛИ, ФИНАНСЫ, ЭКО- ФЕДЕРАТИВНОЕ ГОСУДАРСТВО, ФЕДЕРАЛЬ-
НОМИКА, ОБОРОНА, ОБРАЗОВАНИЕ, РЕЛИГИЯ, НЫЕ ЗЕМЛИ и ПРАВА ЧЕЛОВЕКА – представлены
СЕМЬЯ) остается неизменным, колеблется лишь мера отдельными разделами в подавляющем большинстве
их представленности в отдельных текстах. Значи- текстов федеральных конституций. Макротопик ГО-
тельные отличия в тематическом наполнении демон- СУДАРСТВО всегда разворачивается в ряд достаточ-
стрируют только «бисмарковская» VDR и вторая кон- но разветвленных субтопиков: «Законодательство»,
ституция ГДР (V-DDR-I). «Парламент», «Правительство и глава государства»,
2) Наша гипотеза, что оглавление конституции «Исполнительная власть», «Судебная система» и с
представляет собой экспликацию его семантической большим отрывом лидирует по всем трем показа-
структуры, подтвердилась лишь частично. Оказалось, телям (месту в линейной структуре текста, количеству
что некоторые присутствующие в тексте макротопики вербальных реализаций, абсолютной частоте упоми-
«не удостаиваются» отдельного раздела и, таким об- наний в тексте). Поскольку топики этой группы со-
разом, не фиксируются в оглавлении конституции. ставляют ядро юридического содержания конститу-
Иногда это можно пояснить небольшим объемом по- ции, они подробно и всесторонне изучены наукой
священного им фрагмента текста, когда топик реали- конституционного права – и именно потому в нашем
зован лишь несколькими статьями. Но встречаются лингвистическом исследовании интересовали нас в
достаточно объемные макротопики, буквально «рас- наименьшей мере.
пыленные» по тексту: составитель конституции снова К деловой группе относим топики ФИНАНСЫ,
и снова возвращаются к теме, но не спешит отвести ЭКОНОМИКА и ОБОРОНА. Поскольку эти темы со-
относятся с базисными потребностями людей (ниж-
66
ние ступени «пирамиды Маслоу»: удовлетворение ставители PKV, WRV, V-DDR-I та V-DDR-II выносят
голода и безопасность), они затрагивают интересы в отдельные разделы топики только «стержневой» и
разных, часто конкурирующих, социальных групп. «гуманитарной» групп. «Деловые» концепты ФИ-
Развивая эти темы, составители конституции вынуж- НАНСЫ и ОБОРОНА удостаиваются отдельных раз-
дены «спуститься с пьедестала» рассуждений о высо- делов лишь в «бисмарковской» VDR и современной
ких государственных материях до регулирования на- редакции Основного закона ФРГ. Таким образом,
сущных, но будничных вопросов – и подвергнуть себя одни составители, видя в конституции скорее декла-
риску вызвать недовольство части общества. Поэто- ративный документ, предпочитают расписывать «гу-
му эту группу топиков можно также описать как манитарные» темы, обходя молчанием потенциально
конфликтную. конфликтные аспекты социальной жизни. Вторые вы-
Группу гуманитарных концептов составляют топи- ражаются конкретнее, видя в конституции действую-
ки ОБРАЗОВАНИЕ, РЕЛИГИЯ и СЕМЬЯ: это «благо- щий закон.
родные» и торжественные темы с низким конфликто- Выводы. Проведенный нами контент-анализ дока-
генным потенциалом. зал тематическое единство конституционного дискур-
4) На разных этапах социального развития общест- са Германии и в то же время выявил значительные ко-
ва авторы федеральных конституций Германии обхо- лебания отношения законодателя к определенныим
дятся с топиками разных групп по-разному. Так, со- топикам на разных исторических отрезках.
1. Lazarsfeld, P, Berelson, B., Gaudet, H. The People's Choice: Neuhochdeutschen. – Tübingen: Niemeyer. – 1995. – S.1-18
How the Voter Makes Up His Mind in a Presidential 6. Merten, Klaus. Inhaltsanalyse: Einführung in Theorie,
Campaign [electronic resource] // The ANNALS of the Methode und Praxis. – Springer Verlag, 1983. – 355 S.
American Academy of Political and Social Science 1949 7. Zammuner Vanda L. Speech Production: strategies in
261: 194, doi:10.1177/000271624926100137. – URL: discourse planning: a theoretical and empirical enquiry.—
http://ann.sagepub.com/content/261/1/194.1.citation Hamburg: Buske, 1981.—P.315
2. Dijk T.A. van. Macrostructures. An interdisciplinary study 8. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику :
of global structures in discourse, interaction, and cognition. – учебное пособие. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 360 с.
Hillsdale, NJ : Erlbaum, 1980. – 327 S. 9. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. – М.:
3. Fühlau Ingrunde. Inhaltsanalyse versus Linguistik. Эдиториал УРСС, 2000. — 352 с.
[electronic resource] // Analyse&Kritik. – Nr. 3. – 1981. – 10. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. – К.: Ваклер; М.:
Heft 1. – S. 23-46. – URL: http://analyse-und- Рефл-бук, 2001. — 656 с.
kritik.net/en/1981-1/AK_Fuehlau_1981.pdf 11. Сусов И.П. Введение в языкознание. – М. : Восток –
4. Mayring, P. Qualitative Inhaltsanalyse. Grundlagen und Запад, 2006. – 382 с.
Techniken. – Weinheim: Beltz. – 2007 – 362 S. 12. Шевченко И.С. Историческая динамика прагматики
5. Mattheier, Klaus. Sprachgeschichte des Deutschen: предложения. Английское вопросительное предложение
Desiderate und Perspektiven // Sprachgeschichte des 16-20 вв. –Харьков: Константа, 1998, с. 167.
REFERENCES
1. Lazarsfeld, P. F., Berelson, B., Gaudet, H. The People's 6. Merten, Klaus. Content Analysis: Introduction to the theory,
Choice: How the Voter Makes Up His Mind in a Presidential methods und practice. – Springer Verlag, 1983. – 355 S.
Campaign [electronic resource] // The ANNALS of the 7. Zammuner Vanda L. Speech Production: strategies in
American Academy of Political and Social Science 1949 discourse planning: a theoretical and empirical enquiry.—
261: 194, doi:10.1177/000271624926100137. – URL: Hamburg: Buske, 1981.—P.315
http://ann.sagepub.com/content/261/1/194.1.citation 8. Baranov, A.N. Introduction to applied linguistics. –
2. Dijk T.A. van. Macrostructures. An interdisciplinary study Мoscow: Editorial URSS, 2001.– 360 p.
of global structures in discourse, interaction, and cognition. – 9. Kobozeva I.M. Linguistic semantics. – М.: Editorial URSS,
Hillsdale, NJ : Erlbaum, 1980. – 327 p. 2000. — 352 p.
3. Fühlau Ingrunde. Content analysis versus linguistics. 10. Pocheptsov G.G. Communication theory. – Moscow: Vakler
[electronic resource] // Analyse&Kritik. – Nr. 3. – 1981. – Publ.; Kiev: Refl-book Publ. – 656 p.
Heft 1. – P. 23-46. – URL: http://analyse-und- 11. Susov I.P. Introduction into Linguistics: textbook for
kritik.net/en/1981-1/AK_Fuehlau_1981.pdf students of linguistics and philology. - Moscow, AST:
4. Mayring, P. Qualitative content analysis. Foundations and Vostok- Zapad, 2006 – 382 p.
methods. – Weinheim: Beltz. – 2007 – 362 p. 12. Shevchenko I.S. Historical Dynamics of Pragmatic Features
5. Mattheier, Klaus. History of German language: desiderata of English Interrogative Sentences (16 - 20th c.). –Kharkiv:
und perspektives // History of New High German. – Коnstanta, 1998, 167 p.
Tübingen: Niemeyer. – 1995. – P.1-18
Content analysis of German constitutional discourse: diachronic aspect.

Sushko-Bezdenezhnykh M.
Abstract. The article investigates diachronic changes of propositional aspect of German constitutional discourse. Content analysis
method was employed in this research. The summarized ranking of main macro-tropics in each constitution under analysis was
calculated based on such criteria as topic representativeness in the table of contents, its position in the linear structure of the text, the
amount of topic verbal realizations as well absolute frequency references in the text. It was proved that German constitutional
discourse is thematically homogeneous.
Keywords: content-analysis, sociopragmatics, constitution, semantic structure of text, propositional structure of text, discourse
macro-topic.
67
Сільськогосподарська термінологія: етимологія

та особливості перекладу
К. В. Тішечкіна
Миколаївський національний аграрний університет, м. Миколаїв, Україна
Анотація. Стаття присвячена дослідженню сільськогосподарської термінології. Розглянуто поняття «термін» та проаналізо-
вано етимологію та лексико-семантичні особливості деяких спільнокореневих термінів аграрної галузі (агроном, агрономія,
аграрний та ін.) за допомогою словників української та англійської мов.
Ключові слова: термін, термінологія, етимологія, переклад, сільське господарство, словник.
Вступ. Сучасна українська мова формувалася протя- Н., Помігуєва Л., Семко Н. та ін.
гом багатьох століть, поступово розвиваючись і удо- Мета нашої роботи – проаналізувати етимологічні
сконалюючись у всіх своїх компонентах. Однією з ру- та лексико-семантичні особливості деяких спільно-
шійних сил, що забезпечує розвиток будь-якої мови, є кореневих термінів сільськогосподарської галузі в
іншомовний вплив. Лексика є найбільш рухомою та українській та англійській мовах.
проникливою до іншомовних запозичень мовною під- Методи та матеріали. Джерелами дослідження
системою. Поступово, протягом багатьох віків, скла- послужили дані 13 словників української, англійської
дався словник мови. Отже, лексика сучасної українсь- та російської мов: Словник української мови в 11 то-
кої мови неоднорідна за своїм походженням. мах, Етимологічний словник української мови в 7 то-
Вивчаючи лексику сучасної мови, не можна не вра- мах, Concise Oxford Russian Dictionary, Macmillan
ховувати той величезний вплив, який чинить на мову English Dictionary, A Comprehensive Etymological Dic-
професійна термінологія. tionary of the English Language, Origins A Short
Традиційно під терміном (від лат. Terminus – межа) Etymological Dictionary of Modern English, A Concise
розуміють слово або словосполучення, що позначає Etymological Dictionary of the English Language, The
поняття якої-небудь спеціальної галузі знань або Facts on File Encyclopedia of Word and Phrase Origins,
діяльності. Терміни – це одиниці природної або штуч- Англо-русский сельскохозяйственный словарь, Эти-
ної мови (слова, словосполучення, сполучення слів і мологический словарь русского языка та онлайн-
букв-символів, сполучення слів і цифр-символів), що словники.
володіють у результаті особливої свідомої колектив- У роботі було використано описовий, зіставно-по-
ної домовленості спеціальними термінологічними рівняльний та порівняльно-історичний методи.
значеннями, досить точно і повно відображають ос- Результати дослідження та їх обговорення. Роз-
новні, суттєві ознаки відповідних понять [5, с. 9]. глянемо та проаналізуємо походження деяких сільсь-
У працях В. П. Даниленко термінологія розгляда- когосподарських термінів, зафіксованих у етимоло-
ється як «…належність мови науки, як основна, най- гічних першоджерелах:
більш значима та інформативна частина лексичної агро- (ЕСУМ с. 47) (перший компонент складних
системи мови науки» [3, с. 171]. слів типу агробаза, агромінімум, агротехнік) – р.
Дослідниця української термінології Л. О. Симо- болг. м. агро-, бр. агра-, п. ч. слц. вл. слн. agro-; -
ненко подає інше формулювання і вказує, що «…су- основа грецького слова άγρός «поле», запозичена спо-
купність спеціальних найменувань різних галузей чатку в складі слова агроном і виділена шляхом ско-
науки, техніки та мистецтва, які вживаються у сфері рочення цього слова;
професійного спілкування та втілюють результати agro- (CEDK, 40), combining form meaning «pertai-
теоретико-пізнавальної діяльності людини, станов- ning to agriculture». – Gk. άγρο-, from άγρός, «field»,
лять термінологію» [9, с. 3]. which is cognate with L. ager, «field»;
Терміни, на відміну від «повсякденних» слів, все- аграрний, аграрій, аграрник (ЕСУМ, 46 – 47) - р.
редині свого термінологічного поля зазвичай одно- аграрний, бр. аграрны, п. вл. agrarny, ч. agrární, слц.
значні: одне і те ж слово може бути терміном різних agrárny, болг. агрáрен, м. аграрен, схв. àгрāрнū, слн.
галузей знань, але це не полісемія, а омонімія. Термі- agráren; – перші два слова відповідні до нім. agrár «зе-
ни протиставлені загальній лексиці також у тому від- мельний, аграрний», Agrárier “великий землевласник;
ношенні, що вони пов’язані з певною науковою кон- член аграрної партії», утворених за посередництвом
цепцією: в них відбиваються результати наукових фр. agraire «аграрний» на основі лат. agrārius, похід-
досліджень і їх теоретичне осмислення. ного від лат. ager «поле, земля», спорідненого з гр.
В якості термінів можуть використовуватися як άγρός «поле», гот. akrs, двн. ackar, нвн. Acker «тс.» і
слова, що вживаються майже виключно в рамках да- пов’язаного з лат. ago «веду, жену»; аграрник, україн-
ного стилю, так і спеціальні значення загальнона- ське похідне від аграрний, утворене за зразком рос.
родних слів. аграрник;
Дослідженням питань перекладу та аналізу фахової agrarian (CEDK, 40) – adj, 1) of the land; 2) of agri-
сільськогосподарської термінології та науково-техніч- culture. – formed with suff. -an from L. agrārius, «per-
них термінів взагалі займались вітчизняні вчені та taining to land», from ager, gen agrī, «field, land», which
дослідники: Горбунова Н., Кондратюк С., Колесник is rel.(relative, related) to Umbr. ager and cogn. with Gk.
68
άγρός, «field», Gothic akrs, Old English æcer, «field». Як бачимо, переважна більшість досліджених лек-
Derivative: agrarian, n; сем походять від грецького слова άγρός та спорідне-
agrarian (OED) – 1618, «relating to the land», from ного з ним латинського ager. Українські терміни «аг-
M.Fr. loy agrarienne «agrarian law», from L. Lex agra- рарний» та «аграрій» були запозичені з німецької мо-
ria, the Roman law for the division of conquered lands, ви, яка в свою чергу, перейняла їх з французької, а в
from agrarius «of the land», from ager (gen. agri) «a основу французької лексеми agraire покладено термін
field». Meaning «having to do with cultivated land» first латинського походження agrārius. Аналогічну схему
recorded 1792; запозичень мають англійські терміни «agriculture» та
agrarian, agriculture, -cultural, -culturist; agronomy «agrarian». Слова «агроном», «agronomy» у сучасні
(SED, 54) – the base is L. ager, o/s agr-, gen agri, a українську та англійську мови потрапили шляхом
field; in agronomy, from Gr. agronomos, manager of запозичень французького терміну грецького поход-
public lands, it is agros, a field, the 2nd element coming ження agronome. «Згідно розглянутих першоджерел
from nemein (stem nem-), to distribute, (hence) to mana- виключно грецьке походження мають спільнокорене-
ge. The Indo-European root is *agro-, an uncultivated ві слова «агрономія», «агроном», «agronomy», «agro-
field – confer (compare) Avestic ajras – perh (perhaps) nomist», а латинське – «agriculture», «agricultu-
akin to the Indo-European *ag- seen in agere, to drive: rist / agriculturalist».
confer AGENT. Agrarian: L. agrārius, adj of ager; Цікавим є той факт, що в основу первинного зна-
agriculture: via French from L. agricultūra, (lit) culti- чення лексеми «agrarian» було покладено римські пра-
vation (confer cultivate at CULT) of the field; hence ва розподілу завойованих земель, а вже пізніше даний
agricultural (-al, adj) and agriculturist (-ist); термін набув значення, пов’язаного із сільським гос-
агрономія (ЭСРЯ, 13) – так називають науку про подарством. Що стосується англійського терміну «ag-
закони полеводства, а походить це слово з грецької – ronomy», він спочатку використовувався для позна-
agros «поле» і nomous «закон, звичай». Хоча в росій- чення чиновників у сільських та земельних справах, а
ську мову це слово потрапило в 18 ст. із Західної Ев- потім набув трактування назви науки про рослин-
ропи. Скажімо, в англійському слово agronomy з’яви- ництво та сільськогосподарське виробництво.
лось значно раніше – було запозичене з грецької, де Серед досліджуваних лексем є терміни, які в різних
agronomos означало «чиновник у сільських та земель- словниках трактуються неоднаково, або мають декіль-
них справах»; ка значень і декілька варіантів перекладу:
agronomy (CEDK, 40) – n the science of crop аграрій (СУМ 1, 17) – землевласник;
production; management of land. – French agronomie, аgrarian; landowner (Ling.);
from Gk. άρονόμος, «rural», which is compounded of landowner (DCO) – n, adj someone who owns land,
άγρός, «field» and the stem of νέμειν, «to assign, mana- often a lot of land;
ge», «to drive (cattle) to pasture». Derivatives: agronom- аgrarian (АРСХС, 27) – 1) аграрій, великий земле-
ic, agronom-ic-al, adjs, agronom-ics, n, agronom-ist, n; власник; 2) прибічник аграрної реформи; 3) член
agronomy (OED) – 1814, from Fr. agronomie, from аграрної партії;
Gk. agros «field» + -nomos «law or custom, administe- аграрний (СУМ 1, 17) – земельний;
ring», related to nemein «manage»; agrarian (Ling.; CORD, 3);
агроном, агрономія, агрономічний (ЕСУМ, 47.) – р. agrarian (DCO) – 1) adj related to the land, especially
болг. м. агроном, бр. аграном, п. ч. слц. вл. agronom, farms, and its ownership; 2) describes a place or country
слн. agronόm, схв. агроном; – запозичення з французь- that makes its money from farming rather than industry
кої мови; фр. agronome походить від гр. άγρονόμος (Definition of agrarian adjective from the Cambridge
«службова особа в земельних справах», утвореного з Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus © Camb-
άγρός «поле» і νόμος «закон», а фр. agronomie і agrono- ridge University Press);
mique утворені від agronome; agrarian (MED, 28) – adj relating to or involving
agriculturalist (CEDK, 40) – n a famer – formed from farming or farmers;
L. agricultūra with the suffixes -al and -ist; агроном (СУМ 1, 18) – фахівець з агрономії;
agriculturist (CEDK, 40) – n an agriculturalist (rare) – agriculturist, agronomist (Ling., CORD, 3);
formed with suff. -ist from L. agricultūra; agronomist (DCO) – a scientist who works in agrono-
agronomist (WPO,14) – agronomists are today’s my (=the science of farming);
scientifically trained farmers, taking their name from the agronomist (MED, 29) – n scientist who studies
Greek agros, «field», and nomis, «to manage». The word agronomy;
only recently came into the language – in the early 19th agronomist (АРСХС, 29) – агроном;
century; агрономічний (СУМ 1, 18) – стос. до агрономії;
agriculture (CEDS, 10) – (L.) L., agrī cultūra, culture agronomic(al), agricultural (Ling.);
of field. – L. agrī, gen. of ager, a field; and cultūra; agronomic(al) (АРСХС, 29) – агротехнічний, агро-
agriculture (OED) – 1440, from L. agricultura, com- номічний;
pound of agri cultura «cultivation of land», from agri, agricultural (DCO) – used for farming or relating to
gen. of ager «a field» + cultura «cultivation»; farming;
agriculture (CEDK,40) – n French, from L. agricul- агрономія (СУМ 1, 18) – наука про хліборобство;
tūra, lit. (literal, literally) «cultivation of the land», com- наукові основи сільськогосподарського виробництва;
pounded of ager, gen. agrī, «field, land», and cultūra, agriculture, agronomy, agronomics (Ling., CORD с.
«cultivation». Derivatives: agriculture-al, adj, agricultu- 3), agricultural science (CORD с.3)
ralist, agriculturist (quae vide). agriculture (DCO) – farming;
69
agronomy (DCO) – the science of farming, including терміна більш ніж одного значення), омонімія (сема-
the study of soil, plants, and animals, and ways to нтичне відношення внутрішньо не пов’язаних зна-
improve the production of food on farms; чень, виражається подібними лексемами і розрізню-
agronomy (АРСХС, 29) – агрономія. ється в тексті завдяки контексту), синонімія (збіг за
Як бачимо, терміни «аграрій» та «аграрний» при основним значенням слів, морфем, конструкцій, фра-
перекладі набувають декількох значень. Вищерозгля- зеологічних одиниць), гіпонімія (більш широке зна-
нуті українські сільськогосподарські терміни мають чення, що вира-жає загальне, родове поняття, назву
по декілька англійських варіантів перекладу, а лексе- класу предметів (властивостей, ознак)), антонімія (бі-
ми «agrarian» та «landowner» можуть набувати ознак нарний принцип опису фактів і явищ дійсності, що
різних частин мов (іменника та прикметника). виявляється в ствердженні наявності або відсутності
Специфіка перекладу термінів полягає в тому, що тієї чи іншої ознаки, в протиставленні якісних показ-
найважливішою умовою досягнення адекватності є ників); а також наявністю безеквівалентної лексики.
збереження в перекладі змістовної точності вихідних Висновки. Підсумовуючи, можна зробити висно-
одиниць, забезпечення абсолютної ідентичності по- вок, що під час перекладу термінології сільського гос-
нять, що виражаються термінами вихідної мови та подарства слід не лише користуватися декількома
мови перекладу. Переклад термінів вимагає знання словниками і враховувати контекст, а треба глибше
тієї галузі, до якої належить текст, що перекладається, розуміти історичне походження даних термінів.
розуміння термінів іноземною мовою і знання термі- Оскільки науковий прогрес не стоїть на місці і
нології рідною мовою. створення нових термінологічних словників не всти-
При перекладі термінології виникають труднощі в гає за цим процесом, то розглянута нами тема є акту-
доборі точного перекладацького відповідника, що є альною і потребує подальшого дослідження.
необхідною умовою адекватного перекладу. Це зу- Результати дослідження можуть бути використанні
мовлено такими причинами: розходженнями в струк- при написанні підручників, пов’язаних з аграрною
турі термінів англійської та української мови; багато- галуззю, при перекладі різноманітних сільськогоспо-
значністю і варіантністю відповідностей в перекладі, дарських документів та рекомендацій.
матеріальним проявом чого є полісемія (наявність у
1. Бархударов Л. С. Язык и перевод: Вопросы общей и Світ, 1994. – 216 с.
частной теории перевода / Л.С. Бархударов. – М.: 7. Помігуєва Л.П. Смислові зв’язки між компонентами
Международные отношения, 1975. – 240 с. англійських термінологічних словосполучень /
2. Городецкий Б.Ю., Раскин В.В. Термины с Л.П.Помігуєва // Філологічні тракати. – Том 2. – №3. –
лингвистической точки зрения [Текст] / 2010. – С.87 – 93.
Б.Ю. Городецкий, В.В. Раскин // Место терминологии в 8. Реформатский А.А. Термин как член лексической
системе современных наук: тезисы докладов и системы языка [Текст] / А.А. Реформатский // Проблемы
сообщений. – М.: Изд-во Моск.ун-та. – 1970. – С. 134 – 141. структурной лингвистики: Сб. ст. / АН СССР, Ин-т рус.
3. Даниленко В. П. Русская терминология: Опыт яз., отв. ред. В.П. Григорьев. – М.: Наука, 1968. – С.
лингвистического описания / В. П. Даниленко. – М., 103 – 125.
1977. – 245 c. 9. Симоненко Л. Українська наукова термінологія: стан та
4. Жайворонок В. Термінологія в загальномовному перспективи розвитку / Людмила Симоненко //
словнику / Віталій Жайворонок // Українська Українська термінологія і сучасність: збірник наукових
термінологія і сучасність: збірник наукових праць. – К., праць. – К.: КНЕУ, 2001. – Вип. ІV. – С. 3 – 8.
1998. – С. 210 – 212. 10. Суперанская А. В. Терминология и номенклатура /
5. Нелюбин Л. Л. Учебник военного перевода / А. В. Суперанская // Проблематика определений
Л. Л. Нелюбин, А. А. Дормидонтов. – М.: Воениздат., терминов в словарях разных типов. – Л.: Наука, 1976. –
1981. – 218 с. C. 73 – 78.
6. Панько Т. І. Українське термінознавство: [підручник] / Т. 11. Щукин, А.Н. Обучение иностранным языкам. Теория и
І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. – Львів: практика / А. Н. Щукин. – М.: Филоматис, 2010. – 480 с.
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

АРСХС – Англо-русский сельскохозяйственный CEDK – A Comprehensive Etymological Dictionary of the
словарь / Под ред. В. Г. Козловского, Н. Г. Ракипова. – М: English Language / Ernest Klein. – Amsterdam – London – New
Рус. яз., 1983. – 880 с. York. – 1966. –1776 p.
СУМ – Словник української мови : [в 11 т.]. – К.: OED – Online etymological dictionary.
Наукова думка., 1970. – Т. І. – 800 с. SED – Origins A Short Etymological Dictionary of Modern
CORD – Concise Oxford Russian Dictionary. – Oxford English / Eric Partridge. – London – New York, 2006. – 4218 p.
University Press, 1998. – 1007 p. ЭСРЯ – Этимологический словарь русского
DCO – http://dictionary.cambridge.org/ языка / Г.А. Крылов. – С.-П., – 2005, – 432 с.
Ling. – http://www.lingvo.ua/ru CEDS – A Concise Etymological Dictionary of the English
MED – Macmillan English Dictionary : for advanced Language / Walter W. Skeat. – New York. – 1980 – 688 p.
learners. – Oxford, 2006. – 1692 p. WPO – The Facts on File Encyclopedia of Word and Phrase
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: в 7 Origins. Fourth edition / Robert Hendrickson. – New York,
томах. – К., 1982. – т. І. – С. 632. 2008. – 961 p.
70
REFERENCES
1. Barhudarov L. S. Yazyk i perevod: Voprosy obschey i 1994. – 216 s.
chastnoy teorii perevoda / L.S. Barhudarov. – M.: 7. Pomihuieva L.P. Smyslovi zviazky mizh komponentamy
Mezhdunarodnye otnosheniya, 1975. – 240 s. anhliiskykh terminolohichnykh slovospoluchen /
2. Gorodeckiy B.Yu., Raskin V.V. Terminy s lingvisticheskoy L.P.Pomihuieva // Filolohichni trakaty. – Tom 2. – #3. –
tochki zreniya [Tekst] / B.Yu. Gorodeckiy, V.V. Raskin // 2010. – S.87 – 93.
Mesto terminologii v sisteme sovremennyh nauk: tezisy 8. Reformatskiy A.A. Termin kak chlen leksicheskoy sistemy
dokladov i soobscheniy. – M.: Izd-vo Mosk.un-ta. – 1970. – yazyka [Tekst] / A.A. Reformatskiy // Problemy strukturnoy
S. 134 – 141. lingvistiki: Sb. st. / AN SSSR, In-t rus. yaz., otv. red. V.P.
3. Danilenko V. P. Russkaya terminologiya: Opyt Grigorev. – M.: Nauka, 1968. – S. 103 – 125.
lingvisticheskogo opisaniya / V. P. Danilenko. – M., 9. Symonenko L. Ukrainska naukova terminolohiia: stan ta
1977. – 245 s. perspektyvy rozvytku / Liudmyla Symonenko // Ukrainska
4. Zhaivoronok V. Terminolohiia v zahalnomovnomu slovnyku terminolohiia i suchasnist: zbirnyk naukovykh prats. – K.:
/ Vitalii Zhaivoronok // Ukrainska terminolohiia i suchasnist: KNEU, 2001. – Vyp. IV. – S. 3 – 8.
zbirnyk naukovykh prats. – K., 1998. – S. 210 – 212. 10. Superanskaya A. V. Terminologiya i nomenklatura / A. V.
5. Nelyubin L. L. Uchebnik voennogo perevoda / L. L. Superanskaya // Problematika opredeleniy terminov v
Nelyubin, A. A. Dormidontov. – M.: Voenizdat., slovaryah raznyh tipov. – L.: Nauka, 1976. – S. 73 – 78.
1981. – 218 s. 11. Schukin, A.N. Obuchenie inostrannym yazykam. Teoriya i
6. Panko T. I. Ukrainske terminoznavstvo: [pidruchnyk] / T. I. praktika / A. N. Schukin. – M.: Filomatis, 2010. – 480 s.
Panko, I. M. Kochan, H. P. Matsiuk. – Lviv: Svit,
Agricultural terminology: etymology and features of translation

Tishechkina K.
Abstract. The article deals with some agriculture terminology. Concept “term” is considered. Etymology and lexical peculiarities of
some single-root agrarian terms (agrarian, agronomy, agriculture etc.) are analyzed with used Ukrainian and English dictionaries.
Keywords: term, terminology, etymology, translation, agriculture, dictionary.
Сельскохозяйственная терминология: этимология и особенности перевода.

Е. В. Тишечкина
Аннотация. Статья посвящена изучению сельскохозяйственной терминологии. Рассмотрено понятие «термин» и
проанализировано этимологию и лексико-семантические особенности некоторых однокоренных терминов аграрной отрасли
(агроном, агрономия, агрономический) с помощью словарей украинского и английского языков.
Ключевые слова: термин, терминология, этимология, перевод, сельское хозяйство, словарь.
71
Від утопії до антиутопії: роман М. Хвильового «Вальдшнепи»

у контексті жанрової ідентифікації
І. Ткалич
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, м. Черкаси, Україна
Анотація. Стаття присвячена визначенню жанру твору М. Хвильового «Вальдшнепи». Автор дослідження вважає, що це –
роман-антиутопія, який виникає завжди як пародія на художню чи соціальну утопію. З одного боку М. Хвильовий у
памфлетах будує теорію нового суспільства, а з іншого – романом «Вальдшнепи» заперечує більшовицьку утопію в умовах
тоталітарної держави. М. Хвильовий у романі використав усі ознаки антиутопії: тоталітарна територія, заперечення
минулого, духовне рабство людини, герой-бунтар, любовна сюжетна лінія.
Ключові слова: антиутопія, утопія, тоталітаризм, бунтар, іронія.
Постановка проблеми. Утопічне мислення прита- задуматись людям про близьке здійснення мрії, у якій
манне письменникам з революційним характером, во- щаслива людина живе в ідеальному суспільстві. Уто-
ни схильні до пошуку нових моделей ідеальної держа- пічне мислення зазнало свого бурхливого розвитку.
ви. Для письменників-антиутопістів важливий не су- Найбільш успішною утопією у вітчизняній філософій
спільний устрій, а душевний стан людини у такій думці виявилась московська тоталітарна теорія
утопічній державі. У силу свого романтичного світо- марксизму. А у 1920-х «під впливом дій більшовиків,
гляду, Миколі Хвильовому вдавалось одночасно на підставі їхнього досвіду і як певна альтернатива їм
піддатися обом стихіям мислення. З одного боку в з’являються інші тоталітарні утопії, які мали у собі
памфлетах він будує власну концепцію нового су- чимало спільного з більшовицькою» [2].
спільства епохи азіатського ренесансу, а з іншого – Соціальна утопія, яка є загальнокультурним фено-
романом «Вальдшнепи» заперечує більшовицьку уто- меном тоталітарної країни, виявляє себе і в літера-
пію в умовах тоталітарної культури. турному жанрі. До характерних ознак художньої
Аналіз останніх досліджень. Питання антиутопії утопії належать критика попереднього суспільства,
як жанру літератури інтригує вчених кілька останніх утвердження взірця досконалого устрою, неконф-
десятиліть. Зокрема серед зарубіжних дослідників ліктність у державі, антиісторизм, орієнтація на
можна назвати: Р. Гальцеву, О. Павлову, М. Шадур- ідеальне. Ця теорія торкалась різних сфер існування
ського, Л. Юрьєву, Н. Якушеву – їх цікавить теоре- людини: соціальної, культурної, побутової, а іноді на-
тичний аспект феномену. Ця тема є в колі інтересів і віть інтимної. Коли суспільство виявляло свої нега-
вітчизняних літературознавців: Ю. Жаданова, О. Ні- тивні риси, з’являлась антиутопія і, опираючись на
коленко, Г. Сабат, О. Копач, С. Безчотнікової. Проб- реальні суспільні процеси, намагалась передбачити
лемам інтерпретації роману «Вальдшнепи» небезпечні наслідки впровадження ілюзій в життя.
М. Хвильового присвячені праці сучасних науковців «Соціальні функції та художні форми негативної
С. Жигун, В. Зенгви, Л. Кавун, Л. Сеника, Г. Церни. утопії взагалі були різні: іноді це було сатиричне
Мета. З’ясувати жанрову специфіку роману пародіювання позитивної утопії, іронічне її пере-
М. Хвильового «Вальдшнепи» у контексті тогочасної вертання, іноді ж негативна перетворювалася в
антиутопічної літератури. пророкування похмурих перспектив» [9, с. 351].
Виклад основного матеріалу. Коріння літератури Існує думка, що автор антиутопії – це розчарова-
про ідеальну державу сягає філософських праць Пла- ний або прихований утопіст. Тяжіння М. Хвильового
тона. Загалом історично утопія розвивалась спочатку до утопічного мислення, спровокованого соціальними
як публіцистичний або науковий трактат, і тільки умовами і пристрастю до західноєвропейської філосо-
згодом набула художніх характеристик. В усі істо- фії, породило ідеї про світле майбутнє. Митець, бу-
ричні часи антиутопія була реакцією на утопію і дуючи у памфлетах концепцію розвитку українського
виникала тоді, коли держава починала втілювати суспільства, створив утопію з її елементарними
насильницькими методами соціальний міф. Насиль- ознаками. До таких характеристик можна зарахувати:
ницьке утвердження земного раю провокувало спроби передбачити майбутнє (ідеї азіатського
утвердження жорсткої диктатури і рабства. Письмен- ренесансу); прагнення бігти від складної і безрадісної
ники намагались передбачити і застерегти від дійсності (бажання змінити ситуацію, яка склалась в
небезпечних наслідків втілення абсурдних ілюзій. літературі і в країні в цілому); осмислення ідеалу
Утопія завжди соціоцентрична, антиутопія – персона- (розвиток незалежної України у складі Радянського
лістина, її цікавлять права людини, яка опинилась в Союзу). Свою теорію досконалої країни автор розви-
«ідеальному», на думку утопії, суспільстві. Утопія є нув на противагу офіційному міфові, а в анти-
наслідком художнього моделювання, антиутопія утопічному романі «Вальдшнепи» проявив себе роз-
відштовхується від втіленої у життя цієї моделі, веде чарований утопіст у душі письменника. Тут наукового
суперечку, розвінчує її антигуманний міф першої. осмислення отримали уже реальні враження від
Початок ХХ століття позначений соціально-полі- втілення у життя тоталітарної ідеології. І якщо у
тичними перетвореннями і науково-технічним першому випадку він робить акценти на націо-
прогресом у Європі. Такі зрушення дали привід нальному, культурному питанні, то у другому митця
72
уже цікавить людина, що живе у створеній міфом душевного і тілесного збудження: «Він раптом відчув
країні, її душевний стан. Він намагається передбачити її присутність у цьому городку, так би мовити, фізіо-
результати матеріалізації ідей радянської утопії. логічне, і це почуття почалось не вчора, а певніше – в
До з’ясування питання жанру «Вальдшнепів» час той вечір, коли йому з нею не вдалось зустрітись,
від часу повертаються українські літературознавці. коли він так мучився цілу ніч. Навіть і не в той вечір –
Учені сформулювали декілька визначень: роман полі- це почалось із першої зустрічі з нею на пароплаві, ти-
тичних ідей, роман-памфлет, роман соціальної тези, сячами невидимих психологічних ниток він зв’язував-
інтелектуальний, філософський, чи політичний роман, ся з нею до вчорашнього дня, і вчорашній день був
і навіть – еротичний. Насправді, проблематика твору тільки логічним і неминучим висновком» [6, с. 525].
дозволяє такі жанрові формулювання. Проте ця Особисте життя людини – це та царина, яка потре-
детермінація не повністю відтворює стильову специ- бує найбільшої приватності. Проте тоталітарна утопія
фіку твору, зокрема, не враховує комічного компо- намагалась регламентувати всі сфери і навіть інтимну,
ненту тексту. Адже іронія є не просто засобом вираз- а еротика взагалі вважалась чимось неприйнятним.
ності, а підпорядковує собі всю сюжетну канву. Антиутопія відстоює право людини на індивідуаль-
Конфлікт побудований на внутрішній діалогічності ність особистого життя, а твори часто позначені
головного героя, іронічній полемічності наративного еротичною проблематикою. Відкриті любовно-еро-
художнього оформлення. Тому, на нашу думку, тичні теми були справжнім викликом і демонстрацією
авторська концепція цілком вкладається в межі жанру спротиву в своєму часі.
антиутопії як пародії на утопію. Антиутопія перео- Інтимна сфера допомагає героєві розкритися, про-
смислює ідеї утопії і створює специфічними засо- явити себе, можливо, це єдине місце, де герой впевне-
бами пародію на неї, використовуючи жанрові ознаки ний в собі. На перший погляд авторська увага до
утопії. тілесного створює дисонанс із філософськими чи по-
Літературознавчий дискурс антиутопії широко літичними ідеями, що переповнюють текст, а розмови
представлений у науці, визначено її типи і властивос- з Аглаєю про недосконалий суспільний устрій не
ті. Проте, найбільш детальною видається класифіка- викликають інтимних переживань. Проте, на думку
ція характеристик, представлена Л. М. Юр’євою [8]. науковців, тілесне таким чином намагається вивільни-
На думку дослідниці, для цього жанру притаманне ти духовне, збудити його від сну. Герой, переповне-
зображення: ний почуттями, збуджений думками і тілом: «І згаду-
– території ізольованої від всього світу; ючи їі вчорашню розмову про безумство хоробрих,
– простору антиутопії – тоталітарної держави; йому до болю захотілось бути таким же безумним.
– ритуалізації дійсності; Йому захотілось схопити її в обійми й закричати по-
– протистояння любові і тоталітаризмові; бідним криком дикого переможця» [6, с. 525].
– героя – бунтаря-одинака, або колективу Еротичний мотив у творі стає одним із ключових і
бунтарів-однодумців; є причиною взаємного інтересу героїв у різні моменти
– заперечення минулого; їхнього спілкування. Аглая маніпулює думками і
– духовного рабства людини; поведінкою Дмитрія, користуючись його фізичним
– описів природи для підкреслення абсурду потягом до неї. «… вже один той факт, що я з першої
ситуації. зустрічі почала активно й цілком щиро підтримувати
Усі ці жанрові ознаки легко прочитуються в канві його захоплення новими ідеями, – один цей факт не
тексту. Художній простір роману у вузькому значенні міг не положити глибокого відбитку на його вразливу
– це невелике місто на півдні України, за межі якого душу, і він закохався в мене» [6, с. 540].
дія не виходить. У широкому значенні – це держава Нерідкісною для української літератури є модель
тоталітарного устрою, де людина мислить категорія- стосунків невпевненого у прагненнях чоловіка і
ми, інспірованими владою. вольової жінки, яка духовною силою намагається
За законами антиутопії рух кожного з жителів дер- спрямувати його думки і вчинки. Аглая розпізнає в
жави запрограмований і не може виходити за чіткі Дмитрієві бунтаря, дає змогу самому себе таким
межі. Конфлікт розпочинається тоді, коли герой побачити, розібратись у причинах душевних страж-
відмовляється брати участь в ритуалі, сформованому дань. Вона стає провідником і однодумцем, допомагає
соціальним ладом, і намагається обирати власний віднайти себе. Дмитрій боїться зізнатись в тому, про
шлях. Герой замислюється над своїм становищем, що давно здогадувався, не може зробити свідомий
проявляє опір і потрапляє в іронічно-трагічну ситуа- вибір. Це помічає дівчина: «Словом, Дмитрій Карама-
цію. Система не дозволить не коритись, а змінити її зов і Дмитрії Карамазови прийшли до жахливої для
шансів немає. Конфлікт у душі Дмитрія Карамазова них думки: немає виходу. Зі своєю партією рвати не
виник раніше ніж описані події у творі. Про це можна, бо це, мовляв, зрада не тільки партії, але й тим
свідчать спогади Ганни зимових нападів безумства у соціальним ідеалам, що за них вони так романтично
чоловіка, її думки про те, що тепер він уже не б'ється йшли на смерть, це буде, нарешті, зрада самим собі.
головою об стінку, як зимою, та не згадує раковину з Але й не рвати теж не можна. Словом, вони зупини-
калом, куди попала революція. Очевидно, герой лись на якомусь ідіотському роздоріжжі. І от Карама-
усвідомлює, що у глухому куті. Безвихідь у настрої зови почали філософствувати й шукати виходу з
відзначає і товариш Вовчик. зачарованого кола» [6, с. 539]. Його душа розколо-
Досить потужною у творі є любовна лінія. Закоха- лась: з одного боку він ще комуніст, а з іншого вже
ність у москвичку приносить Дмитрію моменти ра- бунтар проти системи. У цьому бунті його не розу-
дості. У ній він знаходить те, чого давно прагнув: міють ні Ганна, яка є продовженням самої системи, ні
73
його вірний товариш Вовчик. Дмитрій бунтар-одинак. «Ранок був винятковий: пiсля дощiв ночi стали холод-
Він, як і герой новели Хвильового «Я (Романтика)», нiти, i холодок нiчний затримувався на водi, аж поки
м’ятежний син свого часу. З одного боку є частиною сходило сонце» [6, с. 510]. Задуха на початку твору
утопії, з іншого – повстанцем проти неї. Ганна і Аглая змінюється свіжими, прохолодними думками в кінці.
– це різні кінці його розбурханої душі, різні втілення У цьому аспекті характерно зображені і жіночі
крайностей його Я: «будучи, так би мовити, вічним образи. Про бесіду з Ганною герой думає, що розмова
опозиціонером, він у той же час був своєрідним фана- з нею «така ж нудна, як i сама спека» [6, с. 477].
тиком комунізму» [6, с. 502 ]. Натомість Аглая вражає своєю свіжість ідей і холод-
Натомість духовне рабство людини втілює в собі ною ясністю думок.
образ Ганни, чим ще більше підкреслює абсурд ситу- Крім основних жанрових характеристик, про
ації їхнього сумісного життя. Карамазов не любить антиутопічний характер твору свідчить його інтер-
дружину. Для нього вона – особа обмежена і не дає текстуальне поле, зокрема присутність текстів
стати «цільною й рішучою людиною, саме вона й Ф. Достоєвського. Так, ім’я головного героя автор
перешкоджає йому протиставити себе рабській психі- прямо пов’язує з «Братами Карамазовими» російсь-
ці своїх дегенеративних земляків» [6, с. 477]. кого письменника: «І. Л. Карасик заметушився і зро-
До особливостей жанру антиутопії можна зарахува- бив винувате обличчя. "Братів Карамазових" він,
ти й заперечення минулого. Дмитрій Карамазов виго- можна сказати, читав, але йому й на думку не
лошує перед москвичкою іронічну промову про спадало, що ці брати (чи там один брат) могли завіта-
затримуючу роль Т. Шевченка у розвитку української ти в його глухий край» [6, с. 473]. Також вітчизняні
нації: «Саме цей iконописний "батько Тарас" i літературознавці знаходять й інші паралелі. Зокрема,
затримав культурний розвиток нашої нацiї i не дав їй Л. Сеник [5] бачить схожість між героями Карамазо-
своєчасно оформитись у державну одиницю. Дурачки вими: Дмитрієм М. Хвильового і Альошею Ф. Досто-
думають, що коли б не було Шевченка, то не було б i євського. Г. Церна [7] шукає такі аналогії між Дмит-
України, а я от гадаю, що на чорта вона й здалася рієм й Іваном Карамазовим, а на думку В. Зенгви, у
така, якою ми її бачимо аж досi…» [6, с. 493]. Очевид- прізвищах Карамазова і Карасика «зашифроване
но ми тут чуємо голос автора, адже його мистецькі слово кара, покликане інтертекстуально пов’язати
стосунки з Шевченком цілком очевидні. М. Хвильо- роман «Вальдшнепи» зі «Злочином і карою» Достоєв-
вий сам неодноразово заявляв про авторитет поперед- ського, адже перегук проблематики цих творів є
ника у його творчості і оприявлював це у текстах. очевидним» [3, с. 272]. Отож, близькість цих текстів
Дослідниця С. Жигун трактує слова Д. Карамазова з науковці вбачають переважно на ідейно-тематичному
точки зору Едипового комплексу автора: «за п’ять рівні. Проте, крім ідейних та стильових чинників,
років, що розділяють “Наш універсал" та “Вальдшне- потрібно враховувати і жанрові.
пи", М. Хвильовий не змінює свого ставлення до Ф. Достоєвського цілком обґрунтовано вважають
Т.Шевченка, але все гостріше відчуває страх його зачинателем жанру антиутопії у своєму часі. На
впливу. Саме за ці роки він отримує визнання, думку дослідників, він започатковує ряд антиутопій
пошану та славу. Він прагне дорівнятися величі ХХ століття, полемізує з утопіями, які «оволоділи
Т. Шевченка і не може цього досягти навіть у власній поки лише умами, а не життям… Саме в поемі «Вели-
свідомості» [4, с. 493]. Тобто митець засуджує не кий інквізитор», створеній Іваном Карамазовим,
негативний вплив Т. Шевченка на літературу й націю, простежуються досить чіткі два стрижневі мотиви
а власну неспроможність побороти цей вплив у наступних антиутопій: мотив насадженого щастя, до
творчості. Він сприймає старшого майстра слова як якого людство ведуть залізною рукою, яке полягає,
панівну інституцію, межі, за які М. Хвильовому ніко- перш за все, у відмові від особистої свободи – і мотив
ли не вийти, ще одну ідеальну або утопічну протиставлення особистості – уніфікованій, знеособ-
організацію, з яку треба долати. леній спільності (це – основний конфлікт кожної ан-
І останньою ознакою антиутопії, за Л.М. Юрьєвою, тиутопії )» [1, с. 219].
є контраст суспільних умов і природних. Усі герої У романах Достоєвського новий світ показаний з
приїхали з міста відпочити якомога ближче до середини, очима людини, яка в ньому живе, і яка
природи. Більшість розмов і дискусій відбуваються перетворена на частину великого державного механіз-
під час прогулянок, що створює чудові фонові умови му, побудованого на обмеженнях і заборонах. Конф-
героям для роздумів. При чому, динаміка змін лікт твору зароджується тоді, коли герой відмов-
природи корелює з перемінами у душі центрального ляється від правил нового суспільства.
персонажа. На початку твору йдеться про те, що М. Хвильовий впізнав у романах російського
містечко прийняло відпочивальників неприязно: спе- класика віддзеркалення сучасної йому дійсності, і,
ка, гаряче повітря вдень і вночі, безліч комарів: «Але оскільки завдання антиутопії попередити людей про
не дуже радiсно зустрiв її пiвдень. З моря бiг гарячий небезпеки, які несе з собою утопія разом з прагненням
вiтер, i провiнцiальнi вулицi буквально вигорiли. досконалості, то наслідування такого жанру можна
Увечерi повiтря дзвенiло комарами й так палило вважати цілком логічним. Головний герой «Вальдш-
обличчя, що не було жодної можливостi вийти з непів» стає заручником суспільного механізму керу-
кімнати» [6, с. 476]. Задуха у повітрі символізує вання думками і діями людей. Він це розуміє, на
несилу дихнути на повні груди людині в утопічному відміну від Ганни і Вовчика, і намагається знайти
суспільстві, герой задихається. Розмови з Аглаєю вихід. Для Дмитрія, за задумом автора, є два варіанти
відроджують його. Погода також змінюється тоді, розвитку сюжету – це або остаточне безумство, або
коли Дмитрій починає зустрічатись з дівчиною: боротьба.
74
Схожим у сюжетних ознаках обох текстів є і розповідає, і до самого себе, в цьому ставленні
погляд оповідача на події крізь призму іронії. виявляє себе іронічний тип мислення автора.
Особливість іронії як Ф. Достоєвського, так і М. Хви- Висновки. Отож, до існуючих визначень жанру
льового в тому, що об’єктом іронії є не герой чи його твору «Вальдшнепи» М. Хвильового цілком обґрунто-
дії, а сприйняття: «Вовчик якось прекрасно впливає вано можна додати формулювання роман-антиутопія,
на нерви і, мабуть, тому, що він якийсь не від світу оскільки у ньому наявні усі ознаки такого типу творів.
цього: у нього ніколи не буває трагедій і він так Головний герой – це бунтар, який протистоїть тоталі-
просто і ясно дивиться на життя. Він, наприклад, таризму, духовному рабству і абсурду світу. Автор
прекрасний лінгвіст, йому – науковому співробіт- хоче попередити, застерегти від наслідків втілення в
никові – пропонують уже професорську кафедру, але життя утопії державного рівня. Для письменника це
йому якось перешкоджає більярдний кий (він неабияк був експериментальний твір, але він органічно влився
грає на більярді). І коли правду говорити, то футбол у літературний доробок, оскільки антиутопії прита-
багато більше цікавить його, ніж уся ця лінгвістика, манна іронічність, питома і для творчого стилю
що її він пізнав так досконало [6, с. 479]. Комічними є автора.
не стільки персонажі, скільки образ самого оповідача.
Він іронічно ставиться до людей і подій, про які
1. Гальцева Р., Роднянская И. Помеха – человек. Опыт века студії. – № 12 (2009). – С. 54–58.
в зеркале антиутопий / Р. Гальцева, И. Роднянская // 5. Сеник Л. Роман опору: Український роман 20-х років:
«Новый Мир». – № 12. – 1988. – С. 217–230. проблема національної ідентичності / Л. Т. Сеник. –
2. Грабовський С. Тоталітарна утопія як квазірелігія ХХ Львів: Академічний Експрес, 2002. – 239 с.
століття [Електронний ресурс] / С. Грабовський / Релігія 6. Хвильовий М. Вибрані твори / Упоряд., автор передм.
в Україні. – Режим доступу: http://www.religion.in.ua/ Р. Мельників. – К.: Смолоскип, 2011. – 1038 с.
/main/27757-totalitarna-utopiya-yak-kvazireligiya-xx- 7. Церна Г. Вальдшнепи Брати Карамазови / Г. Церна //
stolittya.html. Слово i час. – 1999. – №12. – С. 58-61.
3. Зенгва В. «Вальдшнепи» М. Хвильового та романи 8. Юрьева Л. М. Русская антиутопия в контексте мировой
Ф. Достоєвського: інтертекстуальний аспект / В. Зенгва. – литературы / Л.М. Юрьева. – М. : Прогресс, 2005. –
Вісник Харківського національного університету імені С. 56–75.
В.Н. Каразіна. – Серія: Філологія. – № 936. – Вип. 9. Якушева Н. Б. Утопическая и антиутопическая мысль
61. – 302 с. России Философский век. Альманах. Вып. 13. / Тв.
4. Жигун С. Ще раз про діалог Миколи Хвильового і Тараса редакторы Т. В. Артемьева, М.И. Микешин. – СПб.:
Шевченка: "острах впливу"/ С. Жигун. – Шевченкознавчі Санкт-Петербургский Центр истории идей, 2000. – 430 с.
REFERENCES
1. Galtseva R. Rodnyanskaya I. The Interference – the man. The 5. Senik L. The novel of the resistance: Ukrainian novel 1920s:
experience of a century in the mirror dystopia // "New the problem of the national identity. – Lviv: Akademіchny
World." – № 12. – 1988. – P. 217–230. Expres, 2002. – 239 p.
2. Grabovsky S. The totalitarian utopia as a kvazireligion of 6. M. Khvyliovyi Selected Writings. – K .: Smoloskyp,
ХХ-th [Electronic resource] / The Religion is in the Ukraine. 2011. – 1038 p.
– Access mode: http://www.religion.in.ua/main/27757 - 7. Cerna G. "Valdshnepy" and "Brothers Karamazov" // Slovo i
totalitarna - utopiya - yak - kvazireligiya - xx - stolittya.html. chas. – 1999. – №12. – p. 58-61.
3. Zengva V. "Valdshnepy" by M. Khvyliovyi and novels by 8. Yurieva L. M. A russian dystopia in the context of the world
F. Dostoevskyy: the intertextual aspect // Visnyk literature. – Moscow: Progress, 2005. – P. 56-75.
Harkіvskogo natsіonalnogo unіversitetu іmenі V. Karazіna. – 9. Yakusheva N.B. Utopian and anti-utopian idea of the Russian
Serіya: Fіlologіya. – № 936. – 302 p. Philosophical Age. Almanac. Vol. 13. The Russian utopia of
4. Zhigun S. Once more about a dіalog by M. Khvyliovyi i T. the Enlightenment and the tradition of the world's utopianism.
Shevchenko: " Th e fear of a influence" // – SPb .: Saint-Petersburg Center for the History of Ideas,
Shevchenkoznavchі studіi. – № 12 (2009). – P. 54-58. 2000. – 430 p.
From the Utopia to the Dystopia: the Novel "Valdshnepy" by M. Khvyliovyi in the Context of the Genre Identification
Tkalych I.
Abstract. The article is devoted to the defining of the genre of "Valdshnepy" by M. Khvyliovyi. The author of the research believes
that this is a novel dystopia formed constantly as a parody of the literary or social utopia. In the pamphlets Khvyliovyi creates a new
society theory, but in the novel "Valdshnepy" denies the Bolshevik utopia in a totalitarian state. Khvyliovyi had used all features of
the dystopia in the novel. They are: totalitarian territory, denial of the past, the spiritual slavery of man, the love story line, the herorebel.
Keywords: dystopia, utopia, totalitarianism, rioter, irony.
От утопии к антиутопии: роман М. Хвылевого «Вальдшнепы» в контексте жанровой идентификации

И. Ткалич
Аннотация. Статья посвящена определению жанра произведения М. Хвылевого «Вальдшнепы». Автор исследования
считает, что это – роман-антиутопия, который возникает всегда как пародия на художественную или социальную утопию. С
одной стороны Хвылевой в памфлетах строит теорию нового общества, а с другой – романом «Вальдшнепы» отрицает
большевистскую утопию в условиях тоталитарного государства. М. Волновой в романе использовал все признаки
антиутопии: тоталитарная территория, отрицание прошлого, духовное рабство человека, герой-бунтарь, любовная сюжетная
линия.
Ключевые слова: антиутопия, утопия, тоталитаризм, бунтарь, ирония.
75
Frequency pattern of speech act of categorical/non-categorical consent

in business discourse
А. A. Yumrukuz
South-Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky
Abstract. The article presents the results of an electro-acoustic analysis of frequency pattern of the speech act of consent in the
English business discourse. Then author argues that the speech act of consent is a preferred act in business discourse since the key
goal of this type of discourse is achieving an agreement; that means that speech acts of consent are more or less categorical in their
nature as compared to those of disconsent. However, depending on the communicative situation the subjective and modal meaning of
categoricalness can be intensified, neutralized or eliminated; in this case speech acts are perceived as categorical, neutral or non-
categorical correspondingly. Melodic, or pitch component of intonation is the one easily perceived by a listener’s ear and having a
maximum functional load. Thus, acoustic correlate of the pitch component – fundamental frequency, namely, the level and the
interval of fundamental frequency, the direction of tone movement are analyzed from the standpoint of their power to differentiate
various degrees of categoricalness.
Keywords: speech act of consent, business discourse, categorical, non-categorical.
Introduction. Speech act of consent is commonly phonetic properties associated with it [2, p.1772]. In
perceived as preferred in any field of communication, but relation to the initial utterance speech act of consent is
it gains crucial importance in the sphere of business, since characterized by identical or a bit higher pitch in the
doing business always implies achieving an agreement on speaker’s range and general similarity of intonational
particular issues. Consent in business discourse is a line organization with the initial utterance (relation of ‘pitch
of behavior which is implemented in concrete speech acts. concord’) and the use of more dynamic pitch contour,
Based on the foregoing, speech act of consent as a slower tempo [2, p.1770; 3, p.201].
‘desirable’ one is quite categorical in its very nature. It was found out that one of the factors that has an
Nevertheless, the subjective and modal meaning of impact on the intonational pattern of any speech act is
categoricalness depending on a certain situational context, register features of the discourse. Business discourse as an
speaker’s intentions, register of communication may be institutional discourse being strictly regulated sets certain
intensified or eliminated. In this case pragmatic sense of limits to the prosodic pattern of the speech act of consent;
the consent proper and additional sense of categori- among the most commonly recognized intonational
calness/non-categoricalness overlap, and the structure of features of this discourse are the following: slow or
the speech act is modified at all structural levels – moderate tempo, a number of pauses of various duration –
syntactical, lexico-grammatical, phonetical. At the from extremely short to extremely long ones, medium
intonational level this combination of pragmatic meanings loudness, low and mid falling and rising tones, descen-
results in overlapping of different intonemes, that either ding pitch movement (E. B. Karnevska, E. I. Gavrilenko,
slightly modifies an invariant pattern of the speech act, or V. L. Romaniuk, V. S. Slepovich, Yu. Dubovskii et al.).
creates a completely new intonational contour. Another factor of influence on the prosodic structure of
In the focus of interest in the given study is the pitch the speech act of consent is the subjective and evaluative
component of intonation, namely, its acoustic correlate – meaning of categoricalness. The commonest intonational
fundamental frequency (Fo), whose modifications are sup- features of categoricalness are level or descending scales
posed to be capable of differentiating various pragmatic with the abrupt decrease of the pitch, increase of intensity
senses of the speech act of consent in business discourse. on the vowel of the nucleus, a very low level of the
Theory outline. The scope of studies related to the terminal part of the phrase, a medium or low level of the
problem of the given research covers a number of issues – pre-head syllables etc. Non-categorical phrases are cha-
diversity of pragmatic senses of consent in business racterized by a narrower pitch span, faster tempo, a
discourse (M. K. Liubimova), basic intonational features decrease in loudness, lack of dynamic pitch movement
of business discourse (E. B. Karnevska, V. L. Romaniuk, (1; 2, p. 1771).
Yu. S. Yartseva et al.), intonation of the speech act of The results of the analysis of linguistic literature on the
consent in relation to the initial speech act issue concerned enabled us to conclude that albeit there
(E. M. Andriyevska, P. Ogden), general intonational pe- are enough preliminary data for conducting further study,
culiarities of expressing categoricalness in various speech overall the problem of intonational and, particularly,
acts (A. D. Gartsev, Tolstokorova, P. Ogden). melodic pattern of the speech act of consent in business
According to the orientation on further action or mere discourse has been still topical and requires further research.
acceptance of the interlocutor’s words they distinguish Objective. The study aimed to analyze the variations
consent-react (agreement to perform some action or of fundamental frequency of the tone and define the
agreement as to the performance of an action by some- contribution of these variations to differentiating the
body else) and consent-accept (agreement with the categorical and non-categorical consent in business
opinion of the communicator) (I. M. Rudyk, I. V. Galak- discourse.
tionova, N.V. Voitsekhovska et al.). Materials and methods. The scope of the study
Investigating the intonation of consent R. Ogden arri- involved 225 phrases implementing the speech act of
ves at a conclusion that consent does not have any categorical/non-categorical consent-accept taken as a
76
random sample from the audio-recordings of English – r.v. (relation of an absolute value and a speaker’s
(American variant) business discourses (business average) for further linguistic interpretation. To show the
negotiations, meetings at different structural levels of level of difference between the two compared values the
state and private organizations, debates and other task- coefficient Kf was used, it was calculated according to the
oriented business interactions). All the selected phrases formula Kf = f1/f2, where f1 stands for greater value and f2
were marked auditorily as categorical or non-categorical. for smaller. The validity of the final data was verified
The informants were 3 native American speakers, with the help of t-test.
linguists without any special phonetic training. Having Results and discussion. The results of an electro-
being marked as strongly categorical or non-categorical, acoustic analysis enabled determining parameters of Fo
the phrases were grouped into two samples and structured relevant for distinguishing categorical and non-categorical
appropriately for further electro-acoustic analysis. The consent in business discourse.
analysis was carried out with the help of special software Thus, the speech act of categorical consent in general
Praat version 6.0.14 and WafeSurfer version1.8. In the was characterized by:
course of the study the following parameters were - the increased level of Fo in virtually all the segments
analyzed: of the phrase (approximately 152 Hz for male and 220 Hz
- level of fundamental frequency of the tone in a for female realizations) with the exception of the terminal
phrase and its segments (the pre-head, the head, the part – here mid and low levels were typical (80 Hz for
nucleus, the tail), measured in Hertz (Hz); male and 100 for female realizations);
- intrasyllabic interval of fundamental frequency of the - the increased Fo interval in pre-terminal and terminal
phrase and its segments, measured in semitones (St1); parts;
- frequency interval of the phrase (Fomax/Fomin), - increased speed of tonal changes in the nucleus;
measured in semitones (St1); - wide frequency range of the phrase;
- the speed of tonal changes in the nucleus, measured - descending and ascending stepping and scandent
in St1/Ms; scales;
- the direction of the tone in the phrase and its - falling terminal tone.
segments. The example of average tonal changes is demonstrated
To minimize the influence of individual features, all in Picture 1.
obtained absolute values were converted to relative values
81
2.00579365
0.2157
-0.2358 0.2157
81 -0.2358
0 2.00579365 4.012
300 Time (s)
Pitch (Hz)
55
0 4.012
Time (s)
Picture 1. Tonal contour of the speech act of categorical consent
The typical frequency characteristics of the speech act terminal parts;

of non-categorical consent were as follows: - decreased speed of tonal changes in the nucleus;
- the decreased level of Fo in virtually all the segments - narrowed and narrow frequency range of the phrase;
of the phrase (approximately 125 Hz for male and 150 Hz - great number of level and descending stepping
for female realizations); scales;
- the decreased Fo interval in pre-terminal and - level or rising tone in the terminal part.
318
0.613479806
0.09506
0
-0.1703 0.09506
0
-0.1703
0 1.47
Time (s)
318
0.613479806
300
Pitch (Hz)
55
0 1.47
Time (s)
Picture 2. Tonal contour of the speech act of categorical consent
77
So, the distinctive features of fundamental frequency part for non-categorical consent occupies the low level as
can be summarized as following. well as for the categorical consent, the difference here is
The level of fundamental frequency serves as an produced by the interval – terminal part of categorical
indicator of categoricalness/ non-categoricalness. The consent makes usually a visible contrast to the preceding
higher level of fundamental frequency in all the segments part of the phrase, while in case of non-categorical
of the phrase is typical of categorical consent. The speech consent such a contrast is almost completely absent. The
act of non-categorical consent is characterized by a mid or summarized information on the level of Fo in segments of
low level of Fo. The pre-head for non-categorical consent the phrase is given in Table 1.
is situated at the medium level. The level of the terminal
Table 1. Average indices of the level of Fo in the segments of the phrase (r.v.)
Level of Fo
Segment Кf
categorical non-categorical
The pre-head 1,1 0,7 1,6
The head 1,3 0,8 1,6
The nucleus 1,2 0,7 1,7
The tail 0,8 0,8 1
The frequency interval appeared to be another Non-categorical consent is marked by rather narrowed
distinctive feature of categorical/non-categorical consent. interval of all the segments of the phrase with the a bit
The increased interval is found in most heads and nuclei wider interval solely in the head. The summarized
of categorical consent; herewith the increased average information on the interval of Fo in segments of the
interval of the segment is achieved primarily due to the phrase is given in Table 2.
widening of the intrasyllabic frequency interval.
Table 2. Average indices of the interval of Fo in the segments of the phrase (r.v.)
Level of Fo
Segment Кf
categorical non-categorical
The pre-head 1,1 0,7 1,6
The head 1,3 0,8 1,6
The nucleus 1,2 0,7 1,7
The tail 0,8 0,8 1
Another feature which is capable of differentiating categorical consent, while the non-categorical consent is
categorical and non-categorical consent is the speed of the marked by the usage of falling-rising, level and rising
tonal changes in the nucleus – it is significantly higher tones. Falling and level heads are rather typical of the
than the average (1,3 r.v.) in most cases for categorical non-categorical consent, while for the categorical consent
consent and lower (0,8 r.v.) for the non-categorical one. a number of rising tones in the head was found. The
The direction of the tone movement in the phrase summarized information on the direction of the tone in
revealed great diversity of options with the general segments of the phrase is given in Table 3.
tendency to use falling tones in terminal part for the
Table 3. Direction of the tone in segments of the phrase (%)

The pre-head The head The nucleus The tail
Direction of the
tone Non- Non- Non-
Categ. Categ. Categ. Categ. Non-categ.
categ. categ. categ.
falling 35,6 43,8 55,5 64,5 67,6 5,7 72,5 26,5
rising 27,4 12,2 19,5 2,5 5,4 54,7 2,7 48
level 13 23,2 4,8 22,6 2,4 25,3 1,3 15,5
falling-rising 8,4 6 10,2 5,4 3,1 12,3 7,5 7
rising-falling 12 6,5 10 5 21,5 2 16 3
Conclusions. As the results of the conducted analysis complex analysis of all other acoustic parameters of
have demonstrated there exists a strong correlation intonation and determining the role they play in the
between the modifications of fundamental frequency of realization of different degrees of categoricalness in the
the tone and the degree of categoricalness in the speech speech act of consent in business discourse.
act of consent. A perspective of further research lies in the
78
1. Толстокорова А.В. Вариативность просодии просьбы в 3. Pickering L., Guiling Hu, Baker A. The pragmatic function of
женской и мужской речи : дисс. … канд. филол. наук : intonation: cueing agreement and disagreement in spoken
спец. 10.02.04 / А.В. Толстокорова. – К., 1999. – 191 с. English discourse and implications for ELT / L. Pickering,
2. Ogden R. Phonetics and social action in agreements and Hu Guiling, A. Baker // Pragmatics and prosody in ELT. /
disagreements / Richard Ogden // Journal of pragmatics. – Jesus Romero-Trillo. - New York: Springer-Verlag, 2012. –
2006. - № 38. - P.1752 -1775 Pp. 199-218.
REFERENCES
1. Tolstokorova A.V. Variety of the prosody of request in 3. Pickering L., Guiling Hu, Baker A. The pragmatic function of
female and male speech : PhD theses / A.V. Tolstokorova. – intonation: cueing agreement and disagreement in spoken
K., 199. – 191 p. English discourse and implications for ELT / L. Pickering,
2. Ogden R. Phonetics and social action in agreements and Hu Guiling, A. Baker // Pragmatics and prosody in ELT. /
disagreements / Richard Ogden // Journal of pragmatics. – Jesus Romero-Trillo. - New York: Springer-Verlag, 2012. –
2006. - № 38. - P.1752 -1775 Pp. 199-218.
Частотная организация речевого акта категоричного/некатегоричного согласия в бизнес-дискурсе

А. А. Юмрукуз
Аннотация. В статье излагаются результаты проведенного электроакустического анализа англоязычных фраз, реали-
зующих речевой акт согласия на материале бизнес-дискурса. Целью такого дискурса является в конечном итоге достижение
согласия, понимания по определенным вопросам, поэтому речевой акт согласия рассматривается как предпочтительный,
желательный, что обуславливает относительную категоричность его природы. Тем не менее, в зависимости от ситуации
общения и дополнительных субъективно-модальных значений степень категоричности может увеличиваться или умень-
шаться, в таком случае речевой акт воспринимается как категоричный, нейтральный или некатегоричный. Степень
категоричности высказывания отображается на средствах всех структурных уровней, и, прежде всего, на интонационной
организации такого высказывания. В данной работе в фокусе внимания находится мелодический компонент интонации, а
именно его акустический коррелят – частота основного тона; этот параметр анализируется с фонологической точки зрения
как способный дифференцировать категоричное и некатегоричное согласие.
Ключевые слова: речевой акт согласия, бизнес-дискурс, категоричный, некатегоричный.
79
Семантичне спотворення слів української мови у ХХ столітті

на підставі семантичного дослідження одиниць площа і майдан
О. І. Южакова
Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса, Україна
Анотація. У статті досліджено проблему семантичного спотворення слів української мови, зокрема, одиниць площа і май-
дан, що сталося внаслідок русифікаторської політики, яку проводила радянська влада з 1933 до 1991 рр. На підставі даних з
російських та українських словників різних епох показано, як поступово змінювався в російській та українській мовах
семний склад слів майдан і площа, а також доведено, що в українській мові значеннєві трансформації розглянених одиниць
спричинено виключно екстралінгвістичними чинниками.
Ключові слова: сема, семний склад слова, онім, агоронім.
Проблема спотворення української мови на всіх игры в кости, в зерн, орлянку, карты…», «южн. кур-
рівнях (фонетичному, лексичному, граматичному ган, древняя могила»), шість з яких – «место», «поп-
тощо) стала актуальною після проголошення рище», «дегтярня», «поташня», «станичная», «охотни-
Незалежності України 24 серпня 1991 року. До цього чья хижина в лесу, на прогалине» – не фіксує жодний
часу, зокрема, починаючи з 30-х рр. ХХ століття, з перелічених вище словників і які, очевидно, зникли
мовна державна політика Радянського Союзу була у процесі розвитку російської мови 21.
спрямована на нищення української мови і фізичне Порівняно з тлумаченнями В. Даля в універсаль-
вигублення учених-мовознавців, які протистояли ному об’єднаному енциклопедичному словнику Брок-
цьому. А проте й досі цей факт викликає сумніви, гауза-Єфрона (ЕСБЄ; 1890–1907) та Великою Радян-
непорозуміння й недовіру дослідників, не обізнаних ською Енциклопедією подано вісім значень до цього
на цих питаннях, адже за офіційною інформацією слова, чотири з яких тою чи тою мірою збігаються
українська мова за радянських часів активно значеннями зі словником В. Даля («большая площадь
розвивалась. Як зауважує відома українська письмен- вообще», «базарная площадь», у сербській мові
ниця Оксана Забужко, такий «ґрандіозний – воїстину «місце загалом», а також «площа або місце, де зби-
космічний – експеримент над людиною досі не ралося козацьке «коло», тобто місце сходин і
поцінований належно ні нашими <…>, ні <…> «картярня») 1. Решта значень («площадь для кон-
західними інтелектуалами…» 5, с. 102. ских ристалищ», а також в сербській мові «рудник»,
Послідовно проведена політика лінгвоциду позна- інше значення – «место для поединка» та його мето-
чилась на всіх рівнях української мови. Однак мета нім «самый «поединок») абсолютно нові, до того ж
нашої роботи набагато вужча, вона полягає в описі лише наприкінці ХХ ст. (1989 р.) в етимологічному
механізму змінювання значення українського слова, словнику українських лексикографів повториться се-
якщо це значення не збігалось або частково збігалось ма «місце двобою» з приміткою «схв. mèjdān», тобто
з відповідним словом російської мови. Завдання сербо-хорватською мовою 4, с. 361.
полягають у семантичному порівнянні обраних для На підставі порівняння тлумачень лексеми майдан
аналізу одиниць майдан і площа, в описанні значен- у двох ґрунтовних лексикографічних працях ХІХ ст.
нєвих трансформацій цих слів на рівні діахронії та 21; 24 можна звисновкувати, що в Росії протягом
синхронії і, врешті, у виявленні причин певних ХІХ ст. це слово ставало менше і менше вживаним,
семантичних зсувів. Аналізуючи матеріал, ми адже воно «втратило» мало не половину свого семан-
спирались на російські та українські словники різних тичного складу та як наслідок нижчала і сполучу-
епох, а також використали у дослідженні порівняль- ваність з ним, поки остаточно не звелась нанівець.
но-історичний і структурний методи, зокрема метод Попри те що автори цих словників тлумачать майдан
компонентного аналізу. як «большую площадь вообще, в частности базарную
Почнімо з порівняння семного складу слів майдан і площадь или площадь для конских ристалищ…»,
площа за лексикографічними працями, не додержую- прикладів не наводять та ілюструють вживання цієї
чись хронологічної послідовності, що диктує логіка лексеми у словосполуках на позначення російських
нашого дослідження. топонімів щодо найменувань сіл. Так, у Росії Майда-
Відомий російський лексикограф В. Даль фактично ном називали кілька сіл Пензенської губернії, села
вживає слово майдан у шістнадцяти значеннях, не Подільської губернії Летичівського повіту та
нумеруючи їх («площадь», «место», «поприще», Симбірської губернії Курмиського повіту 24.
«возвышенная прогалина и стоящий на ней лесной Про те, що це слово у російській культурі потрапи-
завод: смолокурня, дегтярня, поташня» (поташня – ло до пасивного лексичного запасу носіїв мови, свід-
завод, для добування лужної солі – О.Ю.), «сборное чить і той факт, що номінацію майдан використову-
место», «станичная», «сборная изба», тобто хата, яку вали в мовленні не всі, а лише певні соціальні групи
винаймала громада для сходин або приїжджої стар- людей – козаки (у козаків, як підкреслено, воно стосу-
шини, «охотничья хижина в лесу, на прогалине», валося місця зборів), розбійники та каторжани 24.
«суводь, водоворот на широком плесу», «торг, базар Наші попередні висновки підтверджує той факт,
или место на нем, где собираются мошенники, для
80
що тлумачення одиниці майдан у словниках відомих Так, сьогодні як мінімум вісімнадцять сіл в Україні
російських лексикографів ХХ ст. Д. Ушакова та мають назву Майдан, існує також гідронім Майдан, –
С. Ожегова майже ідентичні, тобто це слово функціює це назва невеликої річки в Чернігівській області.
або з одним значенням («Майдан тюрк. Maidan – Наразі відомими стали сучасні номінації на позначен-
ровное свободное место. В южных областях России: ня громадських організацій «Майдан» (ергоніми),
базарная площадь» 22, с. 284), або є словом-метоні- дрогобицької інтернет-газети «Майдан», радіостанції
мом («Майдан. В южных областях России, на Украи- «Мейдан», яка в Криму до закриття говорила трьома
не: базар, базарная площадь» 14, с. 337) та позначає мовами тощо. До того ж одиниця Майдан виявилася
дію (базар) і місце дії. Все це свідчить про те, що твірною для таких похідних, як Майданівка (суфікс -
номінація майдан вийшла з ужитку на території Росії і к-) – таку назву мають п’ять сіл в Україні, офіційний
стала архаїзмом, тому певні значення, що їх наводить сайт Київської обласної федерації футболу, теги (дес-
М. Фасмер (виділено курсивом – О.Ю.), можуть криптори), сервісний центр щодо перевезень пасажи-
здивувати сучасного носія російської мови («пло- рів тощо. Можна також стверджувати, що назва села
щадь», «место сходок», «просека в лесу на высоком Майданецького є похідним від досліджуваної лексеми.
месте», «смолокурня»; «базарная площадь», «ровное, Після революційних подій онімізовану одиницю
свободное место» 23, с. 559. Майдан як елемент еліптичного варіювання, утворену
В українській мові зовсім інша ситуація щодо від агороніма майдан Незалежності, що став симво-
вживання цього слова. Так, у словнику Б. Грінченка лом революційних подій в Києві, переоцінено, вона
лексема майдан має три значення: «Майдан, -у. 1. набула низку нових сем («місце, де відбулися три
Площадь. 2. Лѣсная поляна. 3. Заводь для гонки смо- доленосні для України революції (Революція на грані-
лы» 15, с. 398, причому майдан у першому значенні, ті, 1990 р.; Помаранчева революція, 2004 р.; Револю-
як свідчать джерела, зокрема Словопедія (Універсаль- ція гідності, 2013–2014 рр.); «місце як символ України
у світі»; «місце як символ свободи») і спричинила
ний словник-енциклопедія) 20, вживали на позна-
появу відповідних неологізмів з різними модульними
чення «частини населеного пункту», тобто «незабу-
частинами (префіксоїдами) і префіксами. У такий спо-
дованого місця, де сходяться вулиці», та одиницю
сіб завдяки екстралінгвістичному впливу виникли
площа у цьому розумінні не використовували. Цей
численні похідні, наприклад: Євромайдан як назва
погляд підтверджує і ґрунтовна лексикографічна
протестного руху під час Революції Гідності 2013–
праця «Малорусько-німецький словник Є. Желехівсь-
2014 рр. (незмінний усічений компонент Євро-, утво-
кого та С. Недільського» (1886) 6.
рений від лексеми грецького походження Європа,
У великих обсягом українських словниках, випу-
передує опорному), Автомайдан як мобільний підроз-
щених за радянських і пострадянських часів, реєстру-
діл Євромайдану (незмінна перша й залежна частина
ємо такі значення слова майдан: «площадь, обл., арх.»
авто- грецького походження створює композит,
18, с. 473 (примітки «арх.» і «обл.» означають, відпо- «звільнившись» від зв’язаного кореня -мобіль та
відно, архаїчне та обласне поняття), тобто «велике сполучаючись з частиною майдан як самостійним
незабудоване місце в селі або в місті; площа» 19, с. словом), Антимайдан – серія мітингів на підтримку
597; 2, с. 637, «яма для выгонки дёгтя» 18, с. 473 з офіційної влади (просте слово, утворене префіксально
приміткою «обл.», а також «діал. смолярня» 19, с. за допомогою префікса грецького походження анти-).
597; 2, с. 637, де скорочення «діал.» означає діалек- Звичайно, ці три номінації стали, своєю чергою, твір-
тизм, «архл. майдан» 18, с. 473 (примітка «архл.» ними для понять на позначення прихильників того чи
вказує, що слово вживається в царині археології), «те того погляду (євромайданівець, авто~, антимайдані-
саме, що майданчик» 19, с. 597; 2, с. 637, «діал. лі- вець), а також численних, здебільшого двокомпонент-
сова галявина» 19, с. 597; 2, с. 637, «діал. стародав- них, словосполук (понад 20) з одиницею Автомайдан
ня могила, розкопана згори» 19, с. 597; 2, с. 637. у ролі стрижневого слова (Автомайдан Київ, ~ Луцьк,
Позначки до слова майдан збігаються з вищеназвани- ~ Харків, ~ Тернопіль, ~ Черкаси тощо), проте виявле-
ми й у тритомному «Російсько-українському словни- но також п’ятикомпонентну словосполуку, у якій
ку» (1987 р.) – «майдан – уст., обл., археол.» 13, с. досліджуваний елемент є синтаксично підпорядкова-
778 (примітка уст. означає «вживане тільки в усній ним, зокрема громадська організація «Всеукраїнське
мові, тобто розмовне»). об’єднання «Автомайдан».
Отже, в українській мові одиниця майдан зберігає До того ж ми нарахували 38 агоронімів (назв площ
порівняно із сучасними тлумаченнями в російських у містах) та один годонім (назва вулиці) з компонен-
словниках більше значень (приблизно 5). На відміну том майдан, що є стрижневим словом словосполук у
від російської мови, в українській мові слово майдан 34 випадках. Побіжно зауважимо, що у назвах площ
не зникає зі словникового обігу та виступає як окрема своєрідно переплелися поняття на позначення міст,
одиниця, слугуючи матеріалом для топонімів. Крім установ, що дали назву майданам (Київський майдан,
того, з огляду на події, що відбулись у 2013–2014 рр. майдан СНУ – Східноєвропейського національного
в Україні, частотність цього слова як самостійного, університету, м. Луцьк), галузей мистецтва (майдан
так і у складі словосполук на позначення різноманіт- Поезії, м. Харків), революційних понять (площа
них онімів безприкладно вищає, попри те що наразі як Героїв Євромайдану, м. Тернопіль), на позначення
частина агороніма майдан ще не може конкурувати за прізвищ людей, які зробили великий внесок для
поширеністю зі словом площа, вжитому в значенні вищання статусу України як держави та про яких
«незабудованого вільного місця». Наведемо приклади. можна було згадати лише після 1991 року (майдан
81
Шептицького, м. Івано-Франківськ), а також реалії «Площадь – майдан; п. геом. – площа, площина; п.

радянського життя та імена радянських вождів (май- архитектурная – майдан архітектурний; п. заболочен-
дан Ленінського комсомолу, м. Умань; майдан Леніна, ная – площа заболотнена, зболотніла; п. узловая –
м. Сіверськодонецьк). майдан вузловий; п. отбивать – площу відміряти»
У такий спосіб ми довели, що слово майдан досить 11, с. 253);
часто вживали і вживають в Україні, на відміну від Росії. - у «Російсько-українському фразеологічному слов-
На підставі викладеного виникає питання, чому слово нику», укладачі якого – відомі українські літератори
майдан у значенні «вільна частина міста, села тощо» в В. Підмогильний та Є. Плужник (1928 р.; «Площадь –
Україні зникає з активного обігу у 30-х – 90-х рр. ХХ ст. площа; майдан. Площадь Городская – майдан Місь-
та заразом у словниках його визначають як обласне,
кий. Жилая площадь – житлова площа» 12, с. 54);
діалектне або архаїчне? Аби з’ясувати це, звернімося до
аналізу слова площа, яке має власну історію розвитку і - у «Російсько-українському словнику ділової мо-
вживання в українській і російській мовах. ви» М. Дорошенка, М. Станиславського та В. Страш-
Так, у ХІХ ст., за словником В. Даля, воно було по- кевича (1930 р.; «Площадь – 1) (общественная в горо-
де, в деревне) майдан, пляц; п. базарная – базарний
лісемантом та означало «ровное место. Европейская
майдан; (для торговли животными) – торгóвиця;
Россия одна площадь, особенно южная. Гора будто
срезана, вершина площадью. Лес на площади растет, п. торговая – торг; 2) (геометрия) площа; п. жилая –
на плоскости, а не в горах», «площадь в городах или житлова площа; п. посевная – засівна площа; по пло-
селеньях, незастроенный простор, шире улиц, майдан. щади – площею» 9, с. 139;
Площадь торговая, базарная, сенная, дровяная, кон- - у «Російсько-українському словнику», що його
ная. Памятник Петру на Исакиевской площади», уклав О. Ізюмов (1930 р.; «Площадь – 1) (геометр.)
«площадь в лесу, чисть, прогалина», «площадь в площа; 2) майдан; 3) торговая п. – торговиця; 4) (ров-
горах, плоскогорье», «площадь в острове, лесная, ное место) площа, площина» 8, с. 365);
охотничья площадь, сплошной лес», «площадь, орл. - у «Російсько-українському академічному словни-
сплошной кустарник или заросли, кустовой сплош- ку» А. Кримського та С. Єфремова (1924–1933):
няк», «дьяк у места, что кот у теста; а как дьяк на «Площадь – 1) (общественная в городе, в деревне)
площади, так Господи пощади! о торговой казни», майдан, плац (зап. пляц). <…> ~щадь торговая –
«доходы с площади, с лавок и с весов, а встарь и с місто, торговиця, торг. <…> 2) (плоскость, ровное
возов, и с товаров», «топтать площадь, шататься без место) площа, площина. <…> ~щадь, ограниченная
дела», «геометр. ограниченная чертами плоскость или окружностью, – коло, круг, круговина. 3) геом.
поверхность. Площадь треугольника равна основа- площа; ~щадь посевная – площа засівна; ~щадь
нью, помноженному на половину высоты» 21. З засеянной земли – площа засіяної землі» 7, с. 2025.
цього випливає, що лексеми майдан і площа, за В. Да- Проте після 1932–1933 років утиски й заборони
лем, збігаються лише у двох значеннях «площадь в щодо української мови різко посилились (було про-
городах или селеньях, незастроенный простор, шире голошено «рівняння» на російську мову. Під таким
улиц, майдан» та «площадь в лесу, чисть, прогалина». тиском навіть в академічних виданнях йшлося про
У словнику Б. Грінченка лексеми площа збігається великий вплив російської мови на українську як таку,
зі значенням слова площина («Площа = Площина», що могла розвиватися лише після Жовтневої
«Площина. Плоскость, равнина; площадь» 16, с. революції 1917 р. 17, с. V–VIII), тому українські
197). Такий переклад розглянених слів може свідчити словникарі вимушені були впроваджувати слова,
про те, що до 1917 року слово площа як частина створені на зразок російських, або добирати до укра-
урбаноніма, точніше агороніма, або не використову- їнських одиниць номінації, схожі формою та звучан-
валось загалом, або вживалось украй рідко, бо в ням до російських. Внаслідок цього майдан пере-
такому розумінні застосовували майдан. Це, до речі, творився на розмовне, обласне слово, та навіть на
підтверджують дані статей словників, оприлюднених архаїзм і, врешті, став «площею», якій, своєю чергою,
після 1917 аж до 1932–1933 рр., у так зване «золоте приписали головне значення одиниці майдан, ви-
десятиріччя» розквіту української термінології і тисненої на лексичну «периферію», та не зниклої в
загалом мови саме перед початком нової хвилі Україні остаточно.
русифікаторської політики. Зокрема, у «Словнику На підставі вищесказаного можна звисновкувати,
московсько-українському» Віктора Дубровського що під впливом екстралінгвістичних чинників україн-
(1918 р., словник перевидано 2013 р.), 3, с. 4 до ро- ське слово площа змінює свій інтенсіонал і позначає
сійського площадь подано такі українські відповідни- «незабудоване місце в місті чи селі», одночасно слово
ки, як «майдан; торговая ~ торг, торгóвиця» 3, с. 272. майдан поповнює пасивну лексику української мови.
Схожі відомості знаходимо в низці лексикографіч- Наприкінці ХХ ст. в Україні спостерігаємо зворотний
них праць 20–30 рр. ХХ ст., а саме: процес, процес відновлювання напівзабутого слова
- у «Російсько-українському словнику правничої майдан, його перехід до активного складу лексики,
мови», що його створила група авторів (1926 р.; оскільки через революційні події в Україні, які відбу-
«Площадь – майдан, плац, (стар.) плец, геом. площа. лись на майдані Незалежності в Києві, йому «суди-
Торговая площадь – торг, торгóвиця, базар, (преим. лося» онімізуватися, ставши символом України. Крім
конный) майдан» 10, с. 179); того, наразі це слово спричинило виникнення низки
- у «Російсько-українському словнику технічної агоронімів в інших містах і селах та назв численних
термінології» І. Шелудька і Т. Садовського (1928 р.; громадських організацій (ергонімів). Нагадаємо, що і
82
за радянських часів ця одиниця зберігалась як онім у «архітектурно-організованого простору» наразі не

назвах міст (астіонімах), сіл (комонімах), водоймищ йдеться, оскільки, однак можна стверджувати таке:
(гідронімах). номінація майдан відродилась і функціонує паралель-
А проте як частина агороніма слово площа в но зі своїм лексичним синонімом площею; обидві
Україні сьогодні має абсолютну перевагу порівняно з одиниці збігаються в одному із значень, причому
одиницею майдан (у Києві, приміром, лише один май- інтенсіонал лексеми майдан стрімко більшає з огляду
дан Незалежності, решта – площі). Про питання замі- на нові семи.
нити словом майдан одиницю площа у значенні
1. Брокгауз-Ефрон и Большая Советсткая Энциклопедия. http://r2u.org.ua/html/shel_pered.html
Объединённый словник. (Серия «Российские 12. Російсько-український фразеологічний словник / В.
универсальные энциклопедии»). – Режим доступа: Підмогильний, Є. Плужник. – К., 1928. – 137 с. – Режим
http://gatchina3000.ru/big/index.htm доступу: http://r2u.org.ua/html/pidmohyl_pered.html
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 13. Русско-украинский словарь. В 3-х т. / Редкол.: И.К.
170 000 / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Белодед, (председатель) и др. – 3-е изд. – К.: Глав. ред.
Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с. – ISBN 966- УСЄ, 1987. – Т. 1. А – М. – 848 с.
569-013-2. 14. Словарь русского языка: 70 000 слов / Составитель С.
3. Дубровський В. Словник московсько-український / В. Ожегов; под ред. Н.Ю. Шведовой. – 22-е изд., стер. –
Дубровський. – Інститут української мови НАН України. М.: Русский язык, 1990. – 921 с. – ISBN 5-200-01088-8.
– К.: КММ, 2013. – 464 с. – (Серія «Лексикографічна 15. Словарь української мови. В 4-х томах / Упорядкував з
спадщина України»). – ISBN 978-966-1673-15-0. додатком власного матеріалу Б. Грінченко / НАН
4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / Р.В. України, Ін-т української мови. Додаток О.О. Тараненка.
Болдирєв, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін.; редкол. – К.: Наукова думка, 1996. – Т. 2. З – Н. – 588 с. – ISBN
О.С. Мельничук (головний редактор) та ін. – АН УРСР, 966-00-0053-7(2).
Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – К.: Наукова думка, 16. Словарь української мови. В 4-х томах / Упорядкував з
1989. – Т. 3: Кора – М. – 632 с. додатком власного матеріалу Б. Грінченко / НАН
5. Забужко О. Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика України, Ін-т української мови. – К.: Наукова думка,
/ Оксана Забужко. – 4-те вид. – К.: Факт, 2009. – 352 с. – 1996. – Т. 3. О – П. – 516 с. – ISBN 966-00-0053-7(3).
ISBN 978-966-359-238-1. 17. Словник української мови. В 6-ти томах / Глав. ред. І.М.
6. Малорусько-німецький словник Є. Желехівського та С. Кириченко, члени редколегії: Т.В. Зайцева, М.Т.
Недільського. У 2-х т. / Уложили Є. Желіховский та Рильський. – К.: Видавництво АН України РСР, 1953. –
С. Недїльский. – Львів, 1886 – VIII + 1118 + 10 с. – Т. 1. А – Журі. – 540 с.
Режим доступу: http://litopys.org.ua/djvu/zheleh_ 18. Словник української мови. В 6-ти т. / Гол. ред. І.М.
_slovnyk.htm Кириченко; ред. колегія: Т.В. Зайцева, М.Т. Рильський. –
7. Російсько-український академічний словник / Глав. ред. К.: Видавництво АН України РСР, 1958. – Т. 2. З – Н. – 768 с.
А. Кримський, С. Єфремов; редкол.: В.М. Ганцов, Г.К. 19. Словник української мови. В 11 т. / К.К. Білодід, А.А.
Голоскевич, М.М. Грінченкова та ін. – К., 1924–1933. – Бурячок, В.О. Винник та ін. – К.: Наукова думка, 1973. –
Режим доступу: http://torrents.net.ua/forum/viewtopic. Т. 4. І – М. – 840 с.
.php?t=253131 20. Словопедія / Універсальний словник-енциклопедія. –
8. Російсько-український словник / О. Ізюмов. – 4-е вид., Режим доступу: http://slovopedia.org.ua
доп. і випр. – Харків, Київ: Державне вид-во України, 21. Толковый словарь живого великорусского языка
1930. – 626 с. – Режим доступу: http://r2u.org.ua/html/ Владимира Даля / Владимир Даль. – Толковый словарь
/isum_pered.html живого великорусского языка: В 4 т. – Спб., 1863–1866.
9. Російсько-український словник ділової мови. – Т. 1–4. Режим доступу: https://slovari.yandex.ru
Термінологія та фразеологія (Проєкт) / М. Дорошенко, 22. Толковый словарь современного русского языка /
М. Станиславський, В. Страшкевич. – Харків, Київ: Составитель Д.Н. Ушаков. – М.: Аделант, 2013. – 800 с.
Державне вид-во України, 1930. – Матеріяли до – ISBN 978-5-93642-345-1.
української термінології та номенклятури. – Т. XVI. – 23. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В
249 с. Режим доступу: http://r2u.org.ua/html/dorosh_ 4-х т.: Пер. с нем. = Russisches etymologisches Wörterbuch
_pered.html / Перевод и дополнения О.Н. Трубачёва. – 4-е изд.,
10. Російсько-український словник правничої мови (понад стереотип. – М.: Астрель – АСТ, 2004. – Т. 2. – 671 с. –
67 000 слів) / Гол. ред. А.Ю. Кримський, редкол.: В.І. ISBN 517-01-723-11.
Войткевич-Павлович, Г.Д. Вовкушівський та ін. – 24. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона –
Українська АН. – К.: 1926. – Збірник історико- российская универсальная энциклопедия. Выпущена
філологічного відділу № 41. – 322 с. – Режим доступу: акционерным издательским обществом Ф.А. Брокгауз –
http://r2u.org.ua/html/pravnychyi_pered.html И.А. Ефрон (Санкт-Петербург, 1890–1907, 82 основных
11. Російсько-український словник технічної термінології / и 4 дополнительных тома; первые 8 томов под
І. Шелудько, Т. Садовський. – Українська АН; Інститут редакцией И.Е. Андреевского, остальные – под
Української Наукової мови. – Київ: Державне вид-во редакцией К.К. Арсеньева и Ф.Ф. Петрушевского). –
України, 1928. – 422 с. – Режим доступу: Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki
REFERENCES
1. Brokhauz-Yefron i Bolshaia Sovietskaia Entsiklopediia. 170 000 / Uklad i holov. red. V.T. Busel. – К.; Irpin: VTF
Ob’iedinionnyi slovnik. (Series «Rossiiskiie universalniie «Perun», 2005. – 1728 p. – ISBN 966-569-013-2.
entsiklopedii»). – Accessed at: http://gatchina3000.ru/big/ 3. Dubrovskyi V. Slovnyk moskovsko-ukraiinskyi / V.
/index.htm Dubrovskyi. – Instytut Ukraiinskoii movy NAN Ukraiiny. –
2. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoii ukraiinskoii movy: К.: КММ, 2013. – 464 p. – (Series “Leksykografichna
83
spadshchyna Ukraiiny”). – ISBN 978-966-1673-15-0. 14. Slovar russkogo yazyka: 70 000 slov / Sostavitel S.
4. Etymolohichnyi slovnyk ukraiinskoii movy: v 7 t. / R.V. Ozhegov; pod red. N. Y. Shvedova. – 22 izd., ster. – М.:
Bolduriev, V.T. Kolomiiets, A.P. Krytenko ta in.; redkol. O. Russkii yakyk, 1990. – 921 p. – ISBN 5-200-01088-8.
S. Melnychuk (holovnyi redaktor) ta in. – AN URSR, 15. Slovar ukraiinskoii movy. V 4 t. / Uporiadkuvav z dodatkom
Instytut movoznavstva imeni O. O. Potebni. – К.: Naukova vlasnoho materialu B. Hrinchenko / NAN Ukraiiny, Instytut
dumka, 1989. – Т. 3: Kora – М. – 632 p. ukraiinskoii movy. Dodatok by О. О. Taranenko. – К.:
5. Zabuzhko O. Khroniky vid Fortinbrasa. Vybrana esseiistyka Naukova dumka, 1996. – Т. 2. З – Н. – 588 p. – ISBN 966-
/ Oksana Zabuzhko. – 4 vyd. – К.: Fact, 2009. – 352 p. – 00-0053-7(2).
ISBN 978-966-359-238-1. 16. Slovar ukraiinskoii movy. V 4 t. / Uporiadkuvav z dodatkom
6. Мalorusko-nemetskii slovnyk Y. Zhelikhivskoho i S. vlasnoho materialu B. Hrinchenko / NAN Ukraiiny, Instytut
Nedilskoho. In 2 vol. / Ulozhily Y. Zhelikhovskii ta S. ukraiinskoii movy. – К.: Naukova dumka, 1996. – Т. 3. О –
Nedilskyi. – Lviv, 1886 – VIII + 1118 + 10 p. – Accessed at: П. – 516 p. – ISBN 966-00-0053-7(3).
http://litopys.org.ua/djvu/zheleh_slovnyk.htm 17. Slovnyk ukraiinskoii movy. V 6 t. / Glav. red. І. М.
7. Rosiisko-ukraiinskyi akademichnyi slovnyk / Glav. red. А. Kyrychenko, chleny redkolehii: Т. V. Zaitseva, М. Т.
Krymskyi, S. Yefremov; redkol.: V. М. Hantsov, H. К. Rylskyi. – К.: Vydavnytstvo AN Ukraiiny RSR, 1953. – Т.
Holoskevych, М. М. Hrinchenkova ta in. – К., 1924–1933. – 1. А – Zhuri. – 540 p.
Accessed at: http://torrents.net.ua/forum/viewtopic.php?t= 18. Slovnyk ukraiinskoii movy. V 6 t. / Gol. red. І. М.
=253131 Kyrychenko; redkolehiia: Т. V. Zaitseva, М. Т. Rylskyi. –
8. Rosiisko-ukraiinskyi slovnyk / О. Iziumov. – 4 vyd., dop. i К.: Vydavnytstvo AN Ukraiiny RSR, 1958. – Т. 2. З – Н. – 768 p.
vypr. – Kharkiv, Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukraiiny, 19. Slovnyk ukraiinskoii movy. V 11 t. / К. К. Bilodid, А. А.
1930. – 626 p. – Accessed at: http://r2u.org.ua/html/isum_ Buriachok, V. О. Vynnyk ta in. – К.: Naukova dumka, 1973.
_pered.html – Т. 4. І – М. – 840 p.
9. Rosiisko-ukraiinskyi slovnyk dilovoii movy. Terminolohiia 20. Slovopedii / Universalnyi slovnyk-entsyklopediia –
ta frazeologiia (Proyekt) / М. Doroshenko, М. Stanislavskyi, Accessed at: http://slovopedia.org.ua
V. Strashkevych. – Kharkiv, Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo 21. Tolkovyi slovar zhivogo velikorusskogo yazyka Vladimira
Ukraiiny, 1930. – Materiialy do ukraiinskoii terminolohii ta Dalia / Vladimir Dal.– Tolkovyi slovar zhivogo
nomenkliatury. – Т. XVI. – 249 p. Accessed at: velikorusskogo yazyka: V 4 t. – Spb., 1863–1866. – Т. 1–4.
http://r2u.org.ua/html/dorosh_pered.html Accessed at: https://slovari.yandex.ru
10. Rosiisko-ukraiinskyi slovnyk pravnychoii movy (ponad 22. Tolkovyi slovar sovremennogo russkogo yazyka / Sostavitel
67 000 words) / Glav. red. А. Y. Krymskyi, redkol.: V.І. D. N. Ushakov. – М.: Adelant, 2013. – 800 p. – ISBN 978-5-
Voytkevych-Pavlovych, H. D. Vovkushivskyi ta in. – 93642-345-1.
Ukraiinska AN. – К.: 1926. – Zbirnyk istoryko- 23. Fasmer М. Etimologicheskii slovar russkogo yazyka: In 4
filolohichnoho viddilu No. 41. – 322 p. – Accessed at: vol.: Per. s nem. = Russisches etymologisches Wörterbuch /
http://r2u.org.ua/html/pravnychyi_pered.html Perevod i doponeniia О. N. Trubachiov. – 4 izd., stereot. –
11. Rosiisko-ukraiinskyi slovnyk tekhnichnoii terminolohii / I. М.: Astrel – AST, 2004. – Т. 2. – 671 p. – ISBN 517-
Sheludko, Т. Sadovskyi. – Ukraiinska AN; Instytut 01-723-11.
Ukraiinskoii Naukovoii Movy. – Kyiv: Derzhavne 24. Entsiklopedicheskii slovar Brokhauza i Yefrona – rossiiskaia
vydavnytstvo Ukraiiny, 1928. – 422 p. – Accessed at: universalnaia entsiklopediia. Vypushchena aktsionernym
http://r2u.org.ua/html/shel_pered.html izdatelskim obshchestvom F. А. Brokhauz – I. А. Yefron
12. Rosiisko-ukraiinskyi frazeolohichnyi slovnyk / V. (Sankt-Peterburg, 1890–1907, 82 osnovnykh и 4
Pidmohilnyi, Y. Pluzhnyk. – К., 1928. – 137 p. – Accessed dopolnitelnykh toma; pervyie 8 tomov pod redaktsiiei
at: http://r2u.org.ua/html/pidmohyl_pered.html I.Y. Andreievskii, ostalniie pod redaktsiiei К.К. Arseniev i
13. Russko-ukrainskiy slovar. V 3 t. / Redkol.: I. К. Beloded, F.F. Petrushevskyi). – Accessed at: https://ru.wikisource.
(predsedatel) i dr. – 3 izd. – К.: Glav. red. USE, 1987. – Т. 1. .org/wiki
А – М. – 848 p.
Semantic deformation of the words in the Ukrainian language in the XX century

on the basis of the semantic research of the units ploscha and maidan
Yuzhakova O.
Abstract. The article investigates the problem of semantic deformation of the words in the Ukrainian language, in particular, the
units ploscha and maidan that occurred as a result of the russification policy of the Soviet government from 1933 to 1991. On the
basis of the data of the Russian and Ukrainian dictionaries published in different periods of time the article displays the way the seme
contents of the words maidan and ploscha were gradually changing in Russian and Ukrainian as well as proves that in the Ukrainian
language sense transformations of the considered units were caused exceptionally by the extralinguistic factors.
Keywords: seme, seme contents of the word, onym, agoronym.
Семантические искажения слов в украинском языке в ХХ ст. на основании семантического исследования единиц
площадь и майдан.
Е. И. Южакова
Аннотация. В статье исследована проблема семантического искажения слов украинского языка, в частности, единиц
площадь и майдан, что произошло вследствие русификаторской политики, которую проводила советская власть с 1933 по
1991 гг. На основании данных русских и украинских словарей разных эпох показано, как постепенно изменялся в русском и
украинском языках семный состав слов майдан и площадь, а также доказано, что в украинском языке сдвиги в значениях
рассматриваемых единиц обусловлены исключительно эктралингвистическими факторами.
Ключевые слова: сема, семный состав слова, оним, агороним.
84
Інтернетлор Революції гідності: традиція та новаторство

Я. А. Закальська
Анотація. У статті здійснено спробу короткого аналізу фольклоротворчого процесу, що мав місце під час української
Революції гідності. Особливу увагу приділено питанням ролі Інтернету, який поєднав традиційні фольклорні жанри та
спричинив появу нових.
Ключові слова: Інтернетлор, Революція гідності, традиція, трансмісія, «фотожаба».
Вступ. Початок ХХІ століття ознаменований активіза- збереження, проблеми вивчення все ж існують. Вони
цією протестних рухів у багатьох країнах. Маємо на пов’язані зі швидкою зміною джерельного матеріалу,
увазі Бульдозерну революцію в Югославії (2000), його плинністю (спричиненою спресованістю подій у
Революцію троянд у Грузії (2003), Помаранчеву в часі), небезпекою втрати (що в подальшому усклад-
Україні (2004), Сніжну в Росії (2011), Жасминову в нить наукові реконструкції) й важливістю чіткої
Тунісі (2011). Особливе місце серед таких подій, які хронологічної фіксації. Саме ці чинники дають змогу
призводили до серйозних суспільних змін, займає простежити цикл розвитку традиції, зокрема фолькло-
тримісячний спротив українців узимку 2013-2014 ро- ризації (зазвичай розтягнутої в часі), і втрату
ків, названий Революцією гідності. Важливо наголо- актуальності у зв’язку з калейдоскопом подій. Зага-
сити, що іменник «гідність» репрезентує закріплене за лом, фольклорний продукт українських рухів спроти-
цією подією найсуттєвіше уявлення – усвідомлення ву ХХІ століття є достатньо суперечливим. Він,
українцями своєї громадської ваги, громадського зокрема, передбачає дискусії щодо співвідношення
обов’язку [6, с. 22]. класичного фольклору та сучасних форм спонтанної
Із огляду на значимість, складний феномен Рево- творчості в культурі спротиву, а також щодо визнання
люції гідності є предметом зацікавлень багатьох сфер фольклорними таких феноменів, як: меми, "фотожа-
гуманітаристики. Адже такий багатомільйонний мир- би", графіті, листівки тощо. Перед дослідниками
ний спротив став часом відродження духовно-гене- відкривається широке поле для ґрунтовного аналізу як
тичного коду українства, закоріненого у фольклорі. В вербального, так і невербального складників фолькло-
той же час нова візія майбутнього держави спричи- ру українських Майданів. Той факт, що фольклористи
нила консолідацію нації, актуалізувала до життя є не лише свідками, а й безпосередніми учасниками
суспільно-політичні мотиви в народній творчості, фольклорної комунікації періоду 2004-2015 років в
призвела до виникнення широкого масиву нового Україні суттєво полегшують такі дослідження.
фольклорного продукту. Такий фольклор конденсує Значну увагу фольклору українських революцій
смисли протесту в лаконічній формі. Він має характер приділяє Н. Лисюк. Вона досліджувала і фольклорний
антирежимного, з чітко окресленим сатирично-викри- продукт Помаранчевого майдану 2004 року [4], і но-
вальним елементом. Будучи частиною творення нової вотвори Революції Гідності [2]. М. Міленіна вивчає
якості суспільного життя, є конструктивним і прак- танатологічний дискурс новотворів Революції гідності.
тично миттєво реагує на всі актуальні події. Перші результати дослідницької роботи з вивчення
Революція гідності привернула увагу всього світу і фольклорного продукту Революції гідності були
стала явищем макрокультурного масштабу. У бага- представлені під час проведення науково-практичних
тьох країнах із захопленням, подивом і співчуттям конференцій і семінарів: «Євромайдан як культурний
спостерігали за подіями, що відбувалися в Україні феномен руху протесту: джерела, методи, перспекти-
взимку 2013-2014 років. Знайшовся англійський від- ви дослідження» (Київ, 2014), «Суспільні злами і
повідник – maidaning – для окреслення дії, що від- поворотні моменти: макроподії крізь призму авто-
бувається в поточний момент і позначення своєрід- біографічної розповіді» (Львів, 2014), «Від дисидент-
ного комунікативного середовища зі спонтанним ського руху до Революції Гідності» (Львів, 2015).
реагуванням на ситуацію, що виникає, та апеляцією Відрадно, що сучасний протестний фольклор укра-
до емоційних, сублімальних і сугестивних сфер. їнців перебуває у сфері зацікавлень не лише вітчиз-
Короткий огляд публікацій за темою. Вивчення няних, а й закордонних науковців. В. Лур’є, санкт-
актуального фольклору спротиву йде у двох паралель- петербурзький фольклорист, у березні 2014 року став
них напрямах – збиральницька робота зі створення співініціатором проведення семінару «Євромайдан як
джерельної бази й, одночасно, теоретичні досліджен- культурний феномен руху протесту: джерела, методи,
ня. Однак, із огляду на те, що процес творення сучас- перспективи дослідження», в якому взяли участь
ного фольклорного пласту руху спротиву ще не завер- представники різних напрямів гуманітаристики.
шений, а активно продовжується, студії над ним нале- Зокрема, фольклорист Н. Лисюк виголосила цікаве
жать до найменш розробленої ділянки вітчизняної повідомлення «Портрет Президента в протестному
фольклористики. Попри те, що роботу дослідників інтер’єрі: анатомія ненависті». Дослідниця проаналі-
суттєво полегшує феномен актуалізації фольклорних зувала такі візуальні прояви протесту, як: зображення
новотворів завдяки комунікації в інтернет-просторі, на плакатах, стінах, рекламних щитах тощо. Для цих
який виконує своєрідну функцію механізму їхнього зображень характерні зооморфізація, демонізація,
85
вульгаризація образу Віктора Януковича, обігрування ромайдан SOS» та «Автомайдан». Саме завдяки соці-
його кримінального минулого. На початку протестів альним мережам миттєво поширювалися новини з
домінувало прагнення просто позбавитися на той час епіцентру подій, що дозволяло мобілізувати людей у
ще діючого Президента. В подальшому градус нена- разі небезпеки. Спілкування у Всесвітній мережі до-
висті зростав, що вилилося у візуалізації негацій помагало знайти однодумців, які готові були в будь-
стосовно цієї публічної особи. який момент підставити своє дружнє плече, – так
Питання фольклору Революції гідності викликало реалізовувався відомий зі звичаєвого права інститут
значний інтерес і у слухачів XV Міжнародної Школи- побратимства. Таким чином, соціальні мережі стали
конференції з фольклористики, соціолінгвістики та одним із визначальних чинників формування грома-
культурної антропології, що проходила в Москві у дянського суспільства в Україні, а також середови-
квітні-травні 2015 року, на якій В. Лур’є представив щем активного побутування фольклору. Соціальні ме-
доповідь «Майдан и Куликово Поле как пространство режі, Youtube, а також стрім-трансляції, які постійно
борьбы за власть» [3, с. 94 - 96]. Дослідник порівнює вели інтернет-канали («Еспресо.TV» (espreso.tv),
особливості протестного руху в Росії та Україні. Оче- «Громадське ТБ» (hromadske.tv), «Спільнобачення»
видно, Революція гідності є настільки потужним фе- (spilno.tv), Ukrstream.tv, «Радіо Свобода», «Аронець
номеном, що викликає гострі дискусії в позаукраїн- live» (svoye.tv)), вносили якісні зміни в поширення та
ському середовищі науковців. Фольклорні но-вотвори засвоєння інформації, фольклорних текстів зокрема.
цього періоду ще повинні стати предметом серйозних Стрімери, озброєні лише смартфонами чи планшета-
наукових досліджень. Вони яскраво засвід-чили, що ми з потужною операційною системою, портативною
окрім реального, героїчного і трагічного Майдану, є батареєю, 3G-модемом для постійного з’єднання з
ще інший, позапросторовий і позачасовий. Не лише інтернетом і спеціальною програмою, яка виводить
віртуальний і розсіяний у мережах сучасних комуні- зображення безпосередньо на інтернет-платформу,
кацій. Інший – внутрішній, суб’єктивний і приватний забезпечували можливість «ефекту присутності» для
для кожного по-своєму, якщо немає інших слів – то кожного, хто через певні обставини, не міг бути без-
духовний. Він стоїть у всіх місцях світу, де живуть посереднім учасником спротиву. Завдяки Інтернету
його носії – ті, для кого він є потребою нинішнього кожен міг стати також і співавтором нових текстів
часу. Внутрішній Майдан не розійдеться й не пере- Революції гідності. Часто мав місце той факт, коли
твориться в ніщо, не зрадить довіру і не втратить гід- спершу певні фольклорні реагенти, зокрема меми чи
ності, бо він непідвладний часові. Він – незриме і ду- троллінги, народжувалися саме в Інтернеті, а вже
ховне продовження всіх попередніх Майданів, на яких згодом знаходили своє відображення у вербальних і
століттями ми й до нас стояли за те, щоби бути Людьми невербальних текстах. Як зазначає Д. Радченко, в про-
[7]. Відповідно, фольклор цього періоду є частиною цесі комунікації в інтернет-формах, які передбачають
алгоритму поєднання минулого з теперішнім, тим міжособистісне спілкування в режимі реального часу,
міцним незримим стрижнем, довкола якого гуртуються тексти синхронно функціонують і як усні, і як пись-
сучасні покоління Українців у боротьбі за Волю. мові – виникає так звана «усно-письмова» комуніка-
Мета. На основі досліджуваного матеріалу показа- ція [5]. Завдяки масовості користувачів і технічним
ти роль Інтернету у фольклоротворчому процесі пе- можливостям високої швидкості передачі Інтернет
ріоду Революції гідності. Проаналізувати феномен став потужним опосередкованим механізмом трансмі-
"фольклорного тексту" Революції Гідності як вияв сії фольклорних текстів.
стихійної креативної фольклорної комунікації в «Революційний» інтернетлор утвердив як тради-
умовах новочасного руху спротиву, виявити вектори ційні фольклорні жанри, так і дав імпульс новим
традиційності та простежити трансмісійні механізми. формам-репрезентантам (меми, «фотожаби», фейки,
Матеріали та методи. Матеріалами слугували флешмоби). Особливу значущість набули візуальні
тексти, зібрані автором дослідження під час масових форми мережевого фольклору (фото, колажі, креолі-
акцій протесту впродовж 2013-2014 років, а також зовані тексти, відео й анімація). Тобто, Інтернетлор
матеріали, поширювані в соціальних мережах. При аналізованого періоду – складний семіотичний утвір,
написанні роботи використовувалися польовий і що виконує двосторонню функцію. Він був реципієн-
компаративний методи дослідження. том традиційних текстів і активатором появи новатор-
Результати. Якщо підійти до Революції гідності в ських. Завдяки такому взаємозбагаченню формувала-
ракурсі фольклорної ситуації, то можна помітити, що ся й нова субкультура спротиву. Фактично, фольклор
важливу роль у цьому явищі відіграють цифрові тех- Революції гідності став маркером протестної ідентич-
нології. Крім цього, відстежується ще одна цікава особ- ності її учасників. Фольклорні тексти досліджуваного
ливість: фактично, кожен майданівець (як користувач періоду виконували важливі соціальні функції: мобі-
всесвітньої павутини) був і суб’єктом (творцем, вико- лізуючу, консолідуючу, терапевтичну та, часто, розва-
навцем, оповідачем), і реципієнтом (слухачем, гляда- жальну. Інтернетлор також адаптував учасників спро-
чем, учасником) фольклорної комунікації, при цьому тиву до змінюваного суспільно-політичного контекс-
спрацьовували всі коди сприйняття трансмісії, як верти- ту і сприяв становленню національної ідентичності.
кальної (міжпоколінної), так і горизонтальної [1, с. 269]. Одним із найпоширеніших жанрів у фольклорному
Соціальні мережі вийшли на перше місце серед масиві Революції гідності були «фотожаби», основни-
агентів інформаційного впливу, при цьому лідером ми персонажами яких стали антигерої – тодішні висо-
виявилася мережа Фейсбук, з посту в якій, власне, й копосадовці та їхні прихильники. Це корелює з
починався Євромайдан. Найбільш популярними основною метою текстів спротиву загалом – крити-
віртуальними спільнотами були «Євромайдан», ««Єв- кою влади через її висміювання або приниження.
86
Вірячи в перемогу Революції гідності ще напередодні б’є – значить, любить»), «Служим УРОДУ Украи-
новорічних свят, люди були переконані, що свято ны». Зазначимо, що в частині "фотожаб" використана
таки неодмінно настане: разом із приходом Нового обсценна лексика. Відомо, що лайка здавна викорис-
Року в Україні зміниться влада, український народ товувалася як засіб приниження ворога, її використан-
житиме по-новому. А тому в Інтернеті миттєво поши- ня може служити аналогом примітивних ритуалів
рилися «фотожаби», де гарант із прем’єром сидять за вигнання темних сил. Цікавим моментом фольклору
ґратами, з вербальним супроводом: «Свято наближа- Революції гідності є присутність у ньому зооморфних
ється». «Фотожаби» – вдале поєднання словесного образів, як традиційних для українського фольклору
тексту й арту, в яких обидві сторони взаємопідси- (півня: «Був у селі пітухом, приїхав в місто – став
люють одна одну. З безлічі варіантів наведемо лише Беркутом», кота: «Взнала, що внук на Антимайдані
вербальний складник. Для прикладу, «фотожаби» з (зустрічаються варіації) – переписала хату на кота»,
Віктором Януковичем: «Я – козел, в країні - …, I am собаки: «Янык, дай лапу»), так і нетипових, часто
happy very much» (римування обсценної лексики з мультиплікаційних (панди: «Панду геть!», «Панда –
елементами варваризму), «46 мільйонів ідуть у Євро- не банда!», Вінні-Пуха та Паця: «Куда идем мы с
пу, а він нехай залишиться один» (вербальний текст Януком: большой-большой секрет: ТС ЕС», Доббі та
цієї «фотожаби» побудований на прийомі антитези кота Матроскіна). Як бачимо, малим формам Інтер-
(46 мільйонів – один)), «Бидло – воно і в Африці бид- нетлору Революції гідності властиві лапідарність,
ло, лише в Україні воно – президент» (у цьому випад- афористичність вислову, образність, дотепність.
ку президент ототожнюється з бидлом, тобто можемо Висновки. Фольклор Революції гідності – яскра-
говорити про контекстуальні синоніми), «ПрЯНИКА вий приклад нового етапу фольклоротворення. Він
– на йолку» (графічне використання великої літери), підтвердив здатність фольклору миттєво реагувати на
Миколою Азаровим: «Я сам такиж дуже абурен- складні виклики часу. Особливу роль у креативному
ный», «Алльо! Міліція? На Кріщатікі – бімба», « – фольклоротворчому процесі сьогодення відіграє
Алльо! Міліція? У вагіні – бімба. – Микола Янович, це Інтернет. «Революційний» Інтернетлор утвердив як
Ви? – Ні, це - анінім» (вживання в тексті «азірівки» – традиційні фольклорні жанри, так і дав імпульс новим
«мовленнєвої деформації»), силовими структурами, формам-репрезентантам. Інтенсивність фольклорної
які на той час не підтримували революціонерів: реакції досліджуваного періоду була високою та
«Беркут: б’є – значить, любить» (авантекстом до безпосередньо корелювала з гостротою суспільно-
тексту цієї «фотожаби» виступає прислів’я «Чоловік: політичної ситуації.
1. Івановська Олена Український фольклор: семантика і 4. Лысюк Н. А. «Майданный» фольклор: жанровый состав,
прагматика традиційних смислів / К.: ВПК «Експрес- функции, способы распространения / Русский язык,
Поліграф», 2012. 336 с. литература, культура в школе и вузе, 2005. № 5, С. 50-63.
2. Лисюк Наталія. Мовні війни 2014 року / Народна 5. Радченко Д. А. Антропологический форум № 14
творчість та етнологія, К., 2015. № 1 (335), С. 23-31. «Научное знание в условиях интернета» / Режим доступу:
3. Лурье В. Майдан и Куликово Поле как пространство http://anthropologie.kunstkamera.ru/06/2011_14/
борьбы за власть / Антропология власти: фольклорные 6. Степаненко Микола Українська мова і суспільно-
тексты, социальные практики, Материалы ХV політичні трансформації сьогодення / Українська мова,
Международной Школы-конференции по 2015. № 2, С. 3 – 23.
фольклористике, социолингвистике и культурной 7. Фільц Олександр Апологія Майдану / Режим доступу:
антропологи, Москва, 2015. С. 94-96. http://afiltz.blogspot.com/2015/02/blog-post_10.html
REFERENCES
1. Ivanovska, Olena Ukrayinskyy folklor: semantyka i funktsii, sposoby rasprostraneniya / Russkyy yazyk,
prahmatyka tradytsijnykh smysliv / K.: «Expres-Polihraph», literatura, kultura v shkole i vuze, 2005. № 5, P. 50-63.
2012. 336 p. 5. Radchenko, D. A. Antropolohicheskyy forum № 14
2. Lysiuk, Natalia Language Wars in 2014 / Folk art and «Nauchnoye znaniye v usloviyakh interneta» / Rezhym
ethnology, К., 2015. № 1 (335), P. 23-31. dostupu: http://anthropologie.kunstkamera.ru/06/2011_14/
3. Lurje, V. Majdan i Kulykovo Pole kak prostranstvo borby za 6. Stepanenko, Mykola The Ukrainian language and social
vlast / Antropolohiya vlasti: folklornye teksty, sotsyalnye political transformation of nowadays / Ukrayinska mova,
praktiki, Materialy ХV Mezhdunarodnoj Shkoly- 2015. № 2, P. 3 – 23.
konferentsiyi po folkloristike, sotsiolingvistike i kulturnoj 7. Filts, Oleksandr Apolohiya Majdanu / Rezhym dostupu:
antropolohiyi, Моskva, 2015. P. 94-96. http://afiltz.blogspot.com/2015/02/blog-post_10.html
4. Lysiuk, N. A. «Majdannyy» folklor: zhanrovyy sostav,
Internetlore of the Revolution of dignity: tradition and innovation

Zakalska Y.
Absract. Analyzed here is the folklore process of the Revolution of dignity. Particular attention is paid to the role of the Internet,
which connected traditional folklore genres and caused the appearance of new folklore forms.
Keywords: Internetlore, Revolution of dignity, tradition, transmission, «photozhaba».
Интернетлор Революции достоинства: традиция и новаторство
Я. А. Закальская
Аннотация. В статье предпринята попытка краткого анализа фольклоротворческого процесса, имеющого место во время
украинской Революции достоинства. Особое внимание уделено вопросам роли Интернета, который объединил
традиционные фольклорные жанры и вызвал появление новых.
Ключевые слова: Интернетлор, Революция достоинства, традиция, трансмиссия, «фотожаба».
87
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
88

Seanewdim Philology IV 20 Issue 85

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Philology IV 20 Issue 85

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Philology IV 20 Issue 85

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

III(20), Issue 85, 2016

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is listed and indexed in:

Функційна інтерпретація прецедентних релігійних феноменів у художньому дискурсі (на

Функційна інтерпретація прецедентних релігійних феноменів у

творах сучасної української художньої літератури, сигнальну, номінативно-інформативну, людичну, пер-

Функциональная интерпретация прецедентных религиозных феноменов в художественном дискурсе (на материале

Генезис художественной концептуализации в диахроническом аспекте

Актуальность исследования особенностей художест- лингво-поэтического, лингвокогнитивного и лингво-

The genesis of literary conceptualization in the diachronic aspect

Інтенсифікатори суб’єктивної та об’єктивної оцінки в українському

03.05.71). Найвищий же ступінь інтенсивності ознаки 3) усереднювачі (зміщують значення до центру

16. Удовенко І. В. Інтенсифікація процесуальної ознаки й 17. Щербань М. Т. Семантична характеристика

Интенсификаторы субъективной и объективной оценки в украинском дневниковом дискурсе

Українська девіатологія: стан і перспективи розвитку

Paper received 24.04.16; Revised 29.04.16; Accepted for publication 01.05.16.

лінгвістичної прагматики» науковець досліджує за- пов’язаних із мовленнєвим жанром застереження),

Украинская девиатология: состояние и перспективы развития.

Ukrainian deviatology: current state and research perspectives.

Сатирично-гумористичні оцінно-характеризувальні власні імена

Paper received 24.04.16; Revised 30.04.16; Accepted for publication 01.04.16.

Satirical-humorous value-characteristic proper names in artistic texts

Сатирически-юмористические оценно-характеризующие собственные имена в художественном тексте

Эволюция концептов ГЕРОЙ и АНТИГЕРОЙ и средств их актуализации

Paper received 27.03.16; Revised 04.04.16; Accepted for publication 15.04.16.

Введение. В масштабах глобального культурного про- интерес исследователей к эволюции концептов и

ИСТОЧНИКИ ИЛЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРИАЛА

5. Longman Dictionary of Contemporary English (LDCE) 2013. – 668 p.

REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED

„Mensch-Stadt“ Beziehungen im Roman “Adenauerplatz” von F. Ch. Delius

„Human-City“ relations in the novel „Adenauerplatz“ by F. Ch. Delius

Отношения «человек-город» в романе „Аденауэрплац“ Ф. К. Делиуса

Структурно-семантичні особливості латинськомовних сфрагістичних

Анотація. У статті визначаються структурно-семантичні особливості латинськомовних сфрагістичних написів на матеріалі

капітульного письма стають криволінійними – аж до ється в письмі написів витончений лапідарний

Структурно-семантические особенности латинских сфрагистических надписуй

Structural and semantic peculiarities of the latin sphragistic inscriptions

Семіотичні особливості мовленнєвого жанру

parçalarına mı kalmış?’ [12, с. 34–35] «Чому ти такий розхристаний, до того ж ще й

Semiotic features of the " dissatisfaction "speech genre

Семиотические особенности речевого жанра «недовольства»

Зіставлення основ Шекспірової гри слів в оригіналі

Сопоставление основ игры слов Шекспира в оригинале и украинских переводах

Моделювання когнітивної карти матримоніального конфліктного

З огляду на динамічний розвиток антропоцентрич- Фіксуючи складові конкретного сегмента картини

Мал. 1. Когнітивна карта художнього МКД

або слідування. дидактик.

3. Путій О. С. Репрезентація концепту «СТАН ЛЮДИНИ» у 4. Токарев Г. В. Дискурсивные лики концепта /

Моделирование когнитивной карты матримониального конфликтного художественного дискурса

Precedent proper nouns in genre twitting in English-language

– № 4. – С. 106-117. – М.: Ин-т этнологии и антропологии РАН, 2004. – С. 53-58.

Прецедентные имена собственные в жанре твиттинг в англоязычной интернет-коммуникации

Sound symbolism in female images creation

Контент-анализ конституционного дискурса Германии: диахронический

Аннотация. В статье освещаются диахронические изменения пропозиционального аспекта конституционного дискурса

Вступление: объект, материал, предмет и гипотеза Н. И. Жинкин, А. И. Новиков, Т. М. Дридзе). Адре-

Таблица 1. Суммарный ранг основных макротопиков конституционного дискурса Германии