Перейти до вмісту

Вернер Гайзенберг

Матеріал з Вікіцитат
Вернер Гайзенберг
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ве́рнер Карл Гайзенберг (нім. Werner Karl Heisenberg; 5 грудня 1901 — 1 лютого 1976) — німецький фізик-теоретик, один із творців квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (1932), член кількох академій та наукових товариств світу.

Цитати

[ред.]
  •  

Чим точніше виміряне положення, тим менш точно відомий момент. — вислів, відомий як Принцип невизначеності Гейзенберга.

 

The more precisely the Position is determined, the less precisely the Momentum is known[1]

  •  

Ми мусимо пам'ятати, що те, що ми спостерігаємо не є власне природою, а лише природою, яка відкривається нашим методам пізнання[2].

 

We have to remember that what we observe is not nature herself, but nature exposed to our method of questioning.

  •  

Природничі науки не просто описують і пояснюють природу; вони є частиною взаємодії між природою і нами[3].

 

Natural science does not simply describe and explain nature; it is part of the interplay between nature and ourselves.

  •  

Існуючі наукові концепції покривають тільки дуже незначну частину дійсності, а інша частина, яку ми ще не розуміємо, є нескінченною[4].

 

The existing scientific concepts cover always only a very limited part of reality, and the other part that has not yet been understood is infinite.

  •  

Фізик може бути задоволений, коли він має математичну схему і знає як її використати для тлумачення експериментів. Але він має повідомити про свої результати також і не-фізикам, яким потрібне пояснення звичайною мовою. Навіть для фізика пояснення звичайною мовою є критерієм ступеня розуміння, якого він досяг[5].

 

The physicist may be satisfied when he has the mathematical scheme and knows how to use for the interpretation of the experiments. But he has to speak about his results also to non-physicists who will not be satisfied unless some explanation is given in plain language. Even for the physicist the description in plain language will be the criterion of the degree of understanding that has been reached.

  •  

Щоразу рухаючись від невідомого до відомого, ми сподіваємося зрозуміти, але разом з тим, ми маємо бути готові пізнати нове значення слова «розуміти»[6].

 

Whenever we proceed from the known into the unknown we may hope to understand, but we may have to learn at the same time a new meaning of the word "understanding."

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 1 лютого 2016 року.

Приписують

[ред.]
  •  

Перший ковток із чаші природничих наук робить з людини атеїста, але на дні чаші її чекає Бог[7].

 

“Der erste Trunk aus dem Becher der Naturwissenschaft macht atheistisch, aber auf dem Grund des Bechers wartet Gott.” / The first gulp from the glass of natural sciences will turn you into an atheist, but at the bottom of the glass God is waiting for you.

Примітки

[ред.]
  1. як його сформульовано на сайті Американського інституту фізики
  2. «Physics and Philosophy», p.58
  3. «Physics and Philosophy», p.81
  4. «Physics and Philosophy», p.201
  5. «Physics and Philosophy», p.168
  6. «Physics and Philosophy», p.201
  7. [15 centuries Würzburg. A city and its history] (1979), p. 205, by Heinz Otremba

Джерела

[ред.]

Werner Heisenberg. Physics and Philosophy: The Revolution in Modern Science. — New York: Harper&Brothers Publishers, 1958.