Європа
Євро́па — частина світу в Північній півкулі. Західна частина Євразії, умовно обмежена Уралом і Кавказом.
Цитати
[ред.]— Микола Хвильовий, «Камо грядеши» (1925)[1] |
Геть від Москви! Дайош Європу! |
|||||
— Микола Хвильовий |
Говорячи конкретно про Європу, заявляємо, що вона розжиріла на золоті та сировині з колоніяльних країн — Латинської Америки, Китаю, Африки. Вежа європейського багатства височіє поряд з цими континентами, що вони протягом століть служили точками відправки до цієї самої Європи діамантів і нафти, шовку й бавовни, лісу й екзотичних виробів. Європа буквально є творінням «третього світу». Багатства, в якому вона задихається, вкрадене у народів, що розвиваються. Порти Голландії, доки Бордо та Ліверпуля, що спеціялізувались на работоргівлі, своїм розвитком завдячують мільйонам переміщених рабів. І коли від керівника європейської держави ми чуємо заяву, що виголошується з покладеної на серце рукою, про те, що він повинен прийти на допомогу нещасним народам, що розвиваються, ми не вклоняємось на знак подяки. Зовсім ні. Навпаки — ми кажемо до себе: «Це справедливе відшкодування, яке належить нам за правом». Тому ми відмовляємось приймати допомогу країнам, що розвиваються, як «благодійність». Ця допомога повинна підтверджуватися подвійним усвідомленням: усвідомленням колонізованими, що це їм належить, і усвідомленням капіталістичними державами, що вони мають платити.[2] |
|||||
— Франц Фанон, «Про насильство» — перший розділ книги «Гнані і голодні», 1961 |
Мало що настільки характерне для європейця, як його ставлення до феномену праці. Десь в іншому місці примус до праці принижує людину; у Європі працю облагороджують. |
|||||
Wenige Dinge sind für den Europäer so kennzeichnend als das Verhältnis, das er zu dem Phänomen der Arbeit gefunden hat. Anderswo entwertete der Zwang zur Arbeit den Menschen; in Europa adelt Arbeit. | |||||
— Карло Шмід, доповідь у Федеральній вищій технічній школі Цюриха, 3.11.1959 [1] |
Європа стає страшенно нудна. Культ безпеки і поміркованості життя виключає в ній усі емоції. Курити не можна, пити багато не прийнято, секс тільки з презервативом, на автостраді максимально 130 км/год., зі всіх боків застереження. Теоретично це правильні речі, але коли їх зібрати разом, виникає мур обмежень. Панує примус, своєрідний терор безпеки: не можна навіть надто багато солодити. |
|||||
Europa staje się okropnie nudna. Kult bezpieczeństwa i umiarkowanego życia eliminuje w niej wszystkie emocje. Palić nie można, pić za dużo nie wypada, seks tylko z prezerwatywą, na autostradzie maksymalnie 130 km/godz., z każdej strony zabezpieczenie. Teoretycznie są to rzeczy słuszne, ale kiedy się je zbierze razem, powstaje mur ograniczeń. Panuje przymus, swoisty terror bezpieczeństwa: nie wolno nawet za dużo słodzić. | |||||
— Віктор Єрофєєв, «Gazeta Wyborcza», 3.8.2011 [2] |
Європа була континентом, звідки почалися дві світові війни. Тому гаслом її повоєнної перебудови стало «Більше ніколи».[3] |
|||||
— Ярослав Грицак |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ Хвильовий, Микола. Камо грядеши [Електронна копія] : памфлети / Микола Хвильовий. — Електрон. текст. дані (1 файл : 59,7 Мб), 1925 (Київ: НПБУ, 2015)
- ↑ Про насильство. Франц Фанон
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 369
Джерела
[ред.]- Peter Köhler, Die besten Zitate der Politiker - Mehr als 1.000 prägnante Sprüche, Humboldt, 2008
- Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4