Термопласти

Термопласти — полімерні матеріали, здатні оборотно переходити при нагріванні у високоеластичний або в'язкотекучий стан.

Загальний опис

Полімерний матеріал, у якому завершено утворення структури, що забезпечує багатократний зворотній перехід матеріалу в пластичний стан при нагріванні i в склоподібний при охолодженні. Макромолекули в ньому не є поперечно зшитими. Такі полімери розм’якшуються або топляться при нагріванні і знову затвердівають при охолодженні. Вони, як правило, розчинні в органічних розчинниках (пр., поліетилен, полівінілхлорид).

За звичайної температури термопласти знаходяться в твердому стані. При підвищенні температури вони переходять у високоеластичний і далі — у в'язкотекучий стан, що забезпечує можливість формування їх різними методами. Ці переходи зворотні та можуть повторюватися багато разів, що дозволяє, зокрема, переробку побутових і виробничих відходів з термопластів на нові вироби.

Переробка термопластів у вироби не супроводжується незворотною хімічною реакцією. Придатні до повторної обробки (формування).

Найпоширеніші термопласти

Полімери-термопласти можуть мати лінійну або розгалужену будову, бути аморфними (полістирол, поліметилметакрилат) або кристалічними (поліетилен, поліпропілен). На відміну від реактопластів термопластам властиві відсутність тривимірної зшитої структури та перехід у текучий стан, що робить можливим термоформовування, лиття й екструзію виробів з них.

Деякі лінійні полімери не є термопластами, оскільки їхня температура розкладання нижча від температури плинності (целюлоза).

Див. також

• Реактопласти — полімери, що, на відміну від термопластів, не здатні плавитись.
• Ефект пам'яті форми
• Пластмаса

Посилання

• Термопласти на proelectro.info

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0