Потьомкін Володимир Петрович

Потьомкін Володимир Петрович
Народився	7 (19) жовтня 1874 або 19 жовтня 1874(1874-10-19) Твер, Російська імперія
Помер	23 лютого 1946(1946-02-23) (71 рік) Москва, СРСР
Поховання	Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	дипломат, історик, письменник-документаліст, політик, державний діяч
Alma mater	Історико-філологічний факультет Московського державного університету
Знання мов	російська
Заклад	7. Московська гімназіяd і Народний комісаріат просвіти РРФСР
Членство	Академія наук СРСР, ЦК КПРС і Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Петрович Потьомкін (7 (19) жовтня 1874(18741019), Твер — 23 лютого 1946, Москва) — радянський державний діяч, дипломат і учений, народний комісар освіти РРФСР, президент Академії педагогічних наук. Член ЦК ВКП(б) (1939—1946). Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.

Біографія

Народився 19 жовтня 1874 року в місті Твер в родині лікаря. У 1898 році закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. Під час навчання в університеті за участь в революційному русі зазнав з боку царської влади репресій і знаходився в Бутирській в'язниці.

Після закінчення університету займався педагогічною і науковою діяльністю в Москві, Катеринославі і знову в Москві (куди він повернувся, рятуючись від переслідування Катеринославської влади за участь в революції 1905—1907 років).

Водночас він вів пропаганду марксизму в студентських гуртках і агітаційну роботу за завданням Московського комітету РСДРП(б), набувши в цей період популярності, як один з видатних пропагандистів марксизму.

Після Жовтневої революції працював у галузі народної освіти в Московській губернській раді, брав участь у створенні першого робочого університету (1917). У 1918—1919 роках він працював у відділі шкільної політики Народного комісаріату просвіти. За ініціативою Потьомкіна були організовані Всеросійські курси учителів, скликаний I з'їзд по народній освіті і I Всеросійський з'їзд по позашкільній освіті (1919).

У 1919—1920 рр. знаходився на фронтах громадянської війни, займаючи пости члена Реввійськради 6-ї армії, начальника політвідділу Західного, а потім Південного фронтів. Після закінчення війни керував Одеським губернським відділом народної освіти, одночасно будучи начальником губернських військово-політичних курсів.

Дипломатична робота

З 1922 року — на дипломатичній роботі. У 1922 році він був членом радянської Репатріаційної комісії у Франції; влітку 1923 року був призначений головою Репатріаційної комісії в Туреччині. В 1924—1926 рр. він був генконсулом у Стамбулі, в 1927-29 рр. — радником повпредства СРСР у Туреччині, в 1929-32 рр. — повпредом в Греції, в 1932—1934 рр. — повпредом в Італії.

В 1933 році підписав радянсько-італійський договір про дружбу, ненапад і нейтралітет. У 1934 році він входив до складу радянської делегації на Асамблеї Ліги Націй.

В 1934—1937 роках обіймав посаду повпреда СРСР у Франції. У цей період він брав участь в переговорах про укладення франко-радянського договору про взаємну допомогу, який і підписав з боку СРСР 2 травня 1935 року. У 1936 році підписав угоду про продовження франко-радянської торгової угоди 1934 року.

В 1937—1940 роках був першим заступником народного комісара закордонних справ СРСР. Він брав участь в Московських переговорах 1939 року між СРСР, Великою Британією та Францією і у ряді інших переговорів.

Освітня та наукова робота

З 28 лютого 1940 і до своєї смерті 23 лютого 1946 року був народним комісаром просвіти РРФСР. За ініціативою Потьомкина в 1943 році була створена Академія педагогічних наук РРФСР, першим президентом якого він був (1943—1946). У тому ж році він був обраний дійсним членом Академії наук СРСР. На XVIII з'їзді ВКП(б) був обраний в члени ЦК. У 1937 і 1946 роках був обраний депутатом Верховної Ради СРСР.

Праці

Є автором ряду наукових робіт, присвячених питанням історії міжнародних відносин і педагогіки. Керував створенням колективної тритомної наукової праці «Історія дипломатії».

Нагороди

• Двічі лауреат Сталінської премії.
• Орден Леніна.
• Орден Червоного Прапора.
• Орден Трудового Червоного Прапора.

Посилання

• Біографія В. П. Потьомкіна [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Біографія В. П. Потьомкіна [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Німецька національна бібліотека(нім.)