VIAF

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Virtual International Authority File (VIAF)
Virtual International Authority File (VIAF)
Посиланняviaf.org
Комерційнийні
Типname authority filed
набір даних
онлайн-сервісd
пошукова система і електронний каталог
Мовианглійська
ВласникOCLC
Авторспільний проєкт чотирьох бібліотек
Започатковано2012
Стандіючий
Ліцензія контентуOpen Data Commons Attribution Licensed[1][2]
CMNS: Virtual International Authority File (VIAF) у Вікісховищі

VIAF (англ. Virtual International Authority File — Віртуальний міжнародний авторитетний файл[3]) — віртуальний каталог міжнародного нормативного контролю (інформації про твори та їх авторів). У розробці проєкту брало участь декілька найбільших світових бібліотек, у тому числі Німецька національна бібліотека, Бібліотека Конгресу США.[4][5]

VIAF є міжнародно визнаною системою класифікації. Це спільний проєкт декількох національних бібліотек і управляється Онлайновим комп'ютерним бібліотечним центром (OCLC).[6] Проєкт був ініційований Німецькою національною бібліотекою і Бібліотекою Конгресу США. Був заснований у 2000 році.[7]

Стисла історія проєкту[5]

[ред. | ред. код]

У квітні 1998 року Бібліотека Конгресу США (LC), Німецька бібліотека (DNB) і OCLC приступили до створення концептуального проєкту, щоб зв'язати бібліографічні записи для власних імен в єдину систему.

VIAF Консорціум було сформовано за письмовою згодою LC, DNB і OCLC у серпні 2003 року. Угода була підписана на 69-й Генеральній конференції IFLA, що відбулася у Берліні.

Національна бібліотека Франції (BNF) приєдналася до угоди про консорціум 5 жовтня 2007 року.

Ці чотири організації — LC, DNB, BnF і OCLC — узяли на себе роль керівників в консорціумі, маючи загальну відповідальність за VIAF, хостинг VIAF та постачання програмного забезпечення, а також бібліографічний зміст даних. Додаткові організації пізніше приєдналися до консорціуму, надаючи початкові файли і досвід для просування VIAF.

У 2010-му серед керівників установ почалися серйозні переговори й дискусії з відповідної довгострокової організаційної домовленості для VIAF. Після розгляду різних варіантів і принципів роботи автори погодилися віднести VIAF до служби OCLC. У 2011 році були обговорені деталі переходу і після згоди усіх учасників у 2012 році почався такий перехід.

Опис проєкту

[ред. | ред. код]

Мета системи полягає в тому, щоб зв'язати декілька національних ідентифікаторів (таких, як німецький GND, (раніше PND для персоналій), американський LCCN, французький BNF та інші) в єдину систему класифікації і пошуку інформації. Запис VIAF отримує стандартний унікальний номер, містить увесь набір первинних записів з первинника, а також посилається на оригінальні джерела. Дані знаходяться у вільному доступі через інтернет і можуть бути використані для досліджень і обміну даними та через фонди бібліотек в електронному вигляді. Взаємне оновлення здійснюється по протоколу Ініціативи відкритих архівів (OAI).

Номери файлів також додаються в біографічні і інші статті Вікіпедії.

Використовуючи інтерфейс сайту VIAF, система дозволяє здійснювати пошук бібліографічних записів мовою оригіналу, або мовою користувача. Виведення даних відбувається шляхом злиття записів з однаковими іменами. Під час пошуку використовується внутрішня індексація. Це було зроблено для того, щоб виключити накладення й уникнути перевантаження сайту. Алгоритми збору і пошуку діляться на три категорії: сильний, помірний і слабкий, для забезпечення більшої безпеки у будівництві віртуально розширеного запису VIAF. Процедура використовує OAI протокол з центральним сервером збору авторитетного файлу метаданих з національних та регіональних агентств. Система є віртуальною надбудовою, оскільки повний запис залишається в первиннику авторитетного файлу, в той час як лише невелика частина даних зібрана на центральному сервері. На даний момент у проєкті беруть участь 38 каталографічних установ, у тому числі 11 у тестовому режимі (серед них Вікіпедія англійською мовою). З часом їх кількість збільшується. Хоча функції VIAF точні лише завдяки якості даних, наданих агентствами, VIAF стає ще більше послідовною і надійною системою.[8]

Бібліотеки-учасники

[ред. | ред. код]
№ Фото будівлі Українська назва Назва мовою оригіналу Розташування Країна Код класифікації Приклад покажчика
1 Інститут єдиного каталогу італійських бібліотек Istituto Centrale per il Catalogo Unico Рим Італія ICCU IT/ICCU/RAVV/088390
2 Німецька національна бібліотека Deutsche Nationalbibliothek Франкфурт-на-Майні Німеччина GND DNB/11864291X
3 Getty Research Institute[en] Getty Research Institute Лос-Анджелес, Каліфорнія США JPG ULAN/500327036
4 Бібліотека та архів Канади Bibliothèque et Archives Canada Оттава, Онтаріо Канада LAC LAC/0040H0370F
5 Бібліотека Александріна Bibliotheca Alexandrina Александрія Єгипет EGAXA EGAXA/vtls000791617
6 Бібліотека Конгресу + 8 бібліотек Library of Congress (NACO consortium) Вашингтон (округ Колумбія) США LCCN n/79/068416
7 Національна парламентська бібліотека Японії 国立国会図書館 Токіо і Кіото Японія NDL NDL/00458898
8 Національна бібліотека Австралії National Library of Australia Канберра Австралія NLA NLA/000036180076
9 Національна бібліотека Франції Bibliothèque nationale de France Париж Франція BNF cb11926775j
10 Національна бібліотека Ізраїлю הספרייה הלאומית Єрусалим Ізраїль NLI NLI/000131866
11 Національна бібліотека Португалії Biblioteca Nacional de Portugal Лісабон Португалія BNP PTBNP/56654
12 Національна бібліотека Іспанії Biblioteca Nacional de España Мадрид Іспанія BNE BNE/XX933715
13 Національна бібліотека Швеції Kungliga Biblioteket Стокгольм Швеція SELIBR SELIBR/97268
14 Національна бібліотека Чеської Республіки Národní knihovna České republiky Прага Чехія NKC NKC/jn19981002230
15 Національна бібліотека імені Сечені Országos Széchényi Könyvtár Будапешт Угорщина NSZL NSZL/000000001730
16 RERO: Бібліотечна мережа Західної Швейцарії Réseau des bibliothèques de Suisse occidentale or Westschweizer Bibliothekverbund Швейцарія RERO RERO/vtls013481645
17 Французький бібліотечний консорціум університетів Système universitaire de documentation Франція SUDOC SUDOC/085948470
18 Швейцарська національна бібліотека Schweizerische Nationalbibliothek, Bibliothèque nationale suisse, Biblioteca nazionale svizzera, Rete delle bibliotheche della Svizzera occidentale Берн Швейцарія SWNL SWNL/vtls000204495
19 NUKAT: Єдиний каталог наукових бібліотек Польщі NUKAT: katalog zbiorów polskich bibliotek naukowych Варшава Польща NUKAT NUKAT/n/94202820
20 Ватиканська апостольська бібліотека Bibliotheca Apostolica Vaticana — Ватикан BAV BAV/ADV10242315
21 BIBSYS: Постачальник бібліотечних та інформаційних систем для усіх бібліотек норвезьких університетів і коледжів BIBSYS Тронгейм Норвегія BIBSYS BIBSYS/x90952390
22 Фламандські публічні бібліотеки Flemish Public Libraries Брюссель Бельгія BIBNET BIBSYS/x90952390
23 Королівська бібліотека Данії + 1 бібліотека Danish Library Center Копенгаген Данія ВВС 8709791159102x
24 Національна бібліотека Латвії Latvijas Nacionālā bibliotēka Рига Латвія LNB-LNC LNB-LNC10-000012145
25 Національна бібліотека Польщі Biblioteka Narodowa w Warszawie Варшава Польща NLP NLP-a21143511
26 Бібліотека Каталонії Biblioteca de Catalunya Барселона Іспанія BNC BNC-a10604303
27 Люксембурзька національна бібліотека Bibliothèque nationale de Luxembourg Люксембург Люксембург

Бібліотеки та проєкти, що беруть участь у режимі тестування

[ред. | ред. код]
№ Фото будівлі Українська назва Назва мовою оригіналу Розташування Країна Код класифікації Приклад покажчика
1 Російська державна бібліотека Российская государственная библиотека Москва Росія RSL RSL/nafpn-000084026
2 Королівська бібліотека Нідерландів Koninklijke Bibliotheek Гаага Нідерланди NTA NTA/068808658
3 Бібліотека Національних зборів[en] 国家图书馆管理局 — Сінгапур NLB NLB/18487957
4 Національна бібліотека Лівану المكتبة الوطنية اللبنانية‎ Бейрут Ліван LNL LNL/33485
5 Проєкт Персей[en] ‎‎Perseus університет Тафтса (товариство Макса Планка) США (Німеччина) PERSEUS PERSEUS/author.236.1
6 Вікіпедія ‎‎Wikipedia Сан-Франциско США Wikipedia
7 International Standard Name Identifier ISNI Лондон Велика Британія ISNI ISNI/0000 0001 2137 6443
8 Національна та університетська бібліотека в Загребі Nacionalna i sveučilišna knjižnica u Zagrebu Загреб Хорватія
9 2 недокументовані проєкти

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Basic Register of Thesauri, Ontologies & Classifications, Basel Register of Thesauri, Ontologies & Classifications / за ред. A. Ledl, H. Papatheodorou, Z. Park та ін. — Verbundzentrale des GBV, 2013.
  2. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  3. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Kelley, Michael; Schwartz, Meredith (2012). VIAF service transitions to OCLC. Library Journal[en]. Media Source[en]. 137 (8): 16.
  5. ↑ а б VIAF, OCLC, архів оригіналу за 22 листопада 2012, процитовано 3 серпня 2015.
  6. ↑ About OCLC. OCLC. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 18 березня 2010.
  7. ↑ Analysis and Reflections on VIAF, Virtual International Authority File [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine.] // JLIS, Vol. 1, No. 2 (2010), Manzotti, DOI:10.4403/jlis.it-4520: «Virtual International Authority File (VIAF) is a joint experiment of the Library of Congress (LC), the Deutsche Nationalbibliothek (DNB), and the Bibliothèque Nationale de France (BNF) with Online Computer Library Center (OCLC). Started in 2000, VIAF is a linking between authority records of the participant national agencies»
  8. ↑ Analysis and Reflections on VIAF, Virtual International Authority File [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine.] // JLIS, Vol. 1, No. 2 (2010), Manzotti, DOI:10.4403/jlis.it-4520, «Abstract»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікідані мають властивість P214:VIAF (використання)
{{{alt}}} Це незавершена стаття про стандартизацію та вимірювання.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=VIAF&oldid=38134993