USS Columbus (SSN-762)
«Коламбус» | ||
---|---|---|
USS Columbus (SSN-762) | ||
Порт приписки | Перл Харбор, Гаваї | |
Спуск на воду | 1 серпня 1992 року | |
Сучасний статус | В активній службі | |
Проєкт | ||
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 20 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 20 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 280 метрів | |
Гранична глибина занурення | 450 метрів | |
Екіпаж | 32 офіцера, 130 моряків | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 110,3 метра | |
Ширина корпусу найб. | 10 метрів | |
Середня осадка (по КВЛ) | 9,4 метра | |
Водотоннажність надводна | 5882 тонни | |
Озброєння | ||
Торпедно- мінне озброєння |
4 × 21 в (533 мм) торпедні апарати; 10 МК48 ADCAP універсальних дистанційно керованих торпед великої дальності | |
Ракетне озброєння | крилата ракета Томагавк блок 3 SLCM, діапазон дії 1700 морських миль (3100 км); протикорабельна крилата ракета Harpoon (6-8 ракет), діапазон дії 70 морських миль (130 км) |
«Коламбус» (англ. USS Columbus (SSN-762)) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 51 в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він став четвертим кораблем ВМС США, названим на честь міста Колумбус столиці штату Огайо. Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій.
Контракт на будівництво 21 березня 1986 був присуджений американській корабельні Electric Boat підрозділу корпорації General Dynamics в місті Гротон, штат Коннектикут. Закладка кіля відбулася 9 січня 1991 року. Підводний човен спущений на воду 1 серпня 1992 року.[1] Хрещеною матір'ю стала Маргарет Демарсе. Введений в експлуатацію 24 липня 1993 року. Місцем базування стала військово-морська база Перл-Харбор, Гаваї. Де човен увійшов до складу підводних сил Тихоокеанського флоту ВМС США.
Підводний човен була розгорнутий в західній частині Тихого океану з кінця 1995 по початок 1996 року в зоні відповідальності 7-го флоту США. Під час якого здійснив візити до портів Гонконг, Субік-Бей, Гуам та Йокосука (Японія).
22 серпня 1997 був початий тримісячний плановий ремонт на військово-морській верфі в Перл-Харбор. З 21 по 26 листопада були проведені морські випробування, після закінчення ремонту.
У грудні 2002 року підводний човен був оснащений системою управління вогнем BYG-1, ставши першим підводним човном, оснащеним такою системою.
Наприкінці травня 2003 року здійснив два успішних випробування по запуску крилатих ракет Томагавк (Блок IV), які проводилися в Тихому океані біля узбережжя Південної Каліфорнії.
30 серпня 2004 року попрямував в П'юджет-Саунд на військово-морську верф Брементон, штат Вашингтон, для модернізації, куди прибув 15 вересня, а 28 вересня човен було поставлено в сухий док.
22 грудня 2006 року повернувся в Перл-Харбор, після завершення 21-місячного ремонту.
11 березня 2008 року покинув порт приписки для запланованого шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану, Під час якого здійснив візити до портів Сайпан, Гуам, Окінава, Сасебо та Йокосука. З розгортання повернувся в Перл-Харбор 11 вересня.
23 листопада 2009 року покинув порт приписки для запланованого шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся в Перл-Харбор 28 травня 2010 року. Влітку 2010 року підводний човен взяв участь у багатонаціональних навчаннях RIMPAC.
22 лютого 2012 року покинув порт приписки для запланованого шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся в Перл-Харбор 23 серпня.
19 лютого 2014 року покинув порт приписки для запланованого шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану, під час якого прибув до південнокорейського портового міста Пусан, з якого повернувся в Перл-Харбор 21 серпня.[2]
12 січня 2015 року покинув порт приписки для проведення локальних операцій. 11 серпня прибув в порт приписки після завершення шестимісячного розгортання. 14 серпня компанія Huntington Ingalls Industries уклала контракт вартістю 57,9 млн доларів США на виконання робіт з планування модернізації корабля в рамках Engineered Overhaul (EOH).[3]
У лютому 2017 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. 21 червня прибув з візитом до Сінгапуру в рамках свого розгортання в Індо-Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.[4] 1 вересня повернувся в порт приписки, завершивши шестимісячне розгортання, 30 червня верф Newport News (Ньюпорт-Ньюс, штат Вірджинія) отримала 219 млн доларів США за раніше укладеним контрактом на проведення технічного обслуговування і модернізації атомного підводного човна.[5]
- Офіційний сайт [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Історія човна [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Регістр морських суден [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ USS Columbus SSN-762 Los Angeles class attack submarine. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ Nuclear-powered U.S. submarine arrives in S. Korea. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ HII заключила контракт на модернизацию подводной лодки USS «Columbus» (SSN-762) ВМС США. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ Атомная подводная лодка USS «Columbus» (SSN-762) ВМС США прибыла с визитом в Сингапур. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ USS Columbus (SSN 762) | Huntington Ingalls Industries. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 31 березня 2021.