USS Bainbridge (CGN-25)
| «Бейнбридж» | ||
|---|---|---|
_underway_at_sea_on_20_September_1962_(NH_98104).jpg) | ||
| «Бейнбридж» у морі, 1962 р. | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Атомний ракетний крейсер | |
| Держава прапора | .svg){kind=small}
| |
| Спущено на воду | 15 квітня 1961 року | |
| Введено в експлуатацію | 6 жовтня 1962 року | |
| Виведений зі складу флоту | 13 вересня 1996 року | |
| Статус | зданий на злам | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 9 100 тонн | |
| Довжина | 172 м | |
| Ширина | 17,6 м | |
| Осадка | 8,8 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 ядерних реактори D2G 2 парові турбіни | |
| Потужність | 60 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузлів | |
| Екіпаж | 556 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 x 76-мм гармати (пізніше демонтовані задля установки додаткового ракетного озброєння) | |
| Ракетне озброєння | 2 x 2 ЗРК RIM-2 Terrier (модернізована до RIM-66/67 Standard) 8-касетна система RUR-5 ASROC 8 x 1 Harpoon (встановлені пізніше) 8 x 1 BGM-109 (встановлені пізніше) | |
| Зенітне озброєння | 2 ЗРК Phalanx CIWS (додані пізніше) | |
USS Bainbridge (DLGN-25/CGN-25) — атомний ракетний крейсер ВМС США, один із двох кораблів свого класу. Названий на честь комодора Вільяма Бейнбріджа, він був четвертим кораблем ВМС США, який мав це ім'я[1]. За оригінальним класифікаційним символом корпусу DLGN (ракетний есмінець з керованим озброєнням та ядерним двигуном, який у той час класифікувався як «фрегат»), він був першим кораблем типу есмінець з ядерною силовою установкою у ВМС США, і його ім'я спадкувало головному кораблю першого типу ескадрених міноносців ВМС США «Бейнбридж».
«Бейнбридж» був спроєктований і побудований Bethlehem Shipbuilding Corporation на суднобудівній верфі Fore River Shipyard у Квінсі, штат Массачусетс. Прийнятий на озброєння в жовтні 1962 року[2], він пройшов випробування біля східного узбережжя та в районі Карибського моря до лютого 1963 року, коли корабель почав свій перший вихід в Середземне море. Це включало демонстрацію її високошвидкісних можливостей дальньої дії та роботи з атомним авіаносцем «Ентерпрайз». «Бейнбридж» повернувся в Середземне море в травні 1964 року, цього разу приєднавшись до «Ентерпрайза» та ракетного крейсера «Лонг-Біч», щоб сформувати повністю атомохідну Оперативну групу 1. Наприкінці липня три кораблі з атомними двигунами розпочали операцію «Морська орбіта» — 65-денний навколосвітній похід без дозаправки протяжністю 30 565 миль.[3]
У 1975 році «Бейнбридж» був перекласифікований на ракетний крейсер.
Після включення крейсера до складу флоту у 1962 році він служив понад 30 років в Атлантиці, Тихому океані, Середземномор'ї та у морях Близького Сходу, перш ніж був знятий з експлуатації в 1996 році.[4]
- ↑ Cruiser Photo Index DLGN/CGN-25 USS BAINBRIDGE - Navsource - Photographic History of the U.S. Navy. www.navsource.org. Процитовано 12 вересня 2023.
- ↑ BAINBRIDGE (CGN 25) (ex - DLGN 25) GUIDED MISSILE CRUISER (NUCLEAR-PROPULSION). Naval Vessel Register (англійською) . Процитовано 12 вересня 2023.
- ↑ Operation Sea Orbit Veterans Celebrate 40th Anniversary Aboard Big E (англійською) . 8 квітня 2004. Архів оригіналу за 30 листопада 2005. Процитовано 12 вересня 2023.
- ↑ Bainbridge IV (DLGN-25). public2.nhhcaws.local (амер.). Naval History and Heritage Command. Процитовано 12 вересня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |