U-599
U-599 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 15 жовтня 1941 року | |
Виведений зі складу флоту | 24 жовтня 1942 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-599 — німецький підводний човен типу VIIC часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 22 травня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Blohm + Voss» у Гамбурзі 27 січня 1941 року під заводським номером 575, спущений на воду 15 жовтня 1941 року, 4 грудня 1941 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби перебував у складі 1-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Вольфганг Брайтгаупт.
Човен зробив 1 бойовий похід, у якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 24 жовтня 1942 року в Північній Атлантиці північно-західніше мису Фіністерре (46°07′ пн. ш. 17°40′ зх. д. / 46.117° пн. ш. 17.667° зх. д.) глибинними бомбами британського бомбардувальника «Ліберейтор». Всі 44 члени екіпажу загинули[2].
- HMS Stonehenge (P232)
- USS Argonaut (SM-1)
- Калев (підводний човен)
- Saukko (підводний човен)
- Sidi-Ferruch (Q181)
- HNoMS A-3
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |