U-463
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
U-463 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 20 грудня 1941 року | |
Виведений зі складу флоту | 16 травня 1943 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Підводний човен забезпечення | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 14,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 6,2 вузлів | |
Гранична глибина занурення | 240 м | |
Екіпаж | 53 особи | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 9,4 м | |
Висота | 11,7 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 6,5 м | |
Водотоннажність надводна | 1668 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна 37-мм та одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 торпеди |
U-463 — німецький підводний човен типу XIV, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі «Deutsche Werke AG» у місті Кіль 8 березня 1941 року під заводським номером 294, спущений на воду 20 грудня 1941 року, 2 квітня 1942 року увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також перебував у складі 10-ї та 12-ї флотилій. Єдиним командиром човна був корветтен-капітан Лео Вольфбауер.
Човен зробив 5 походів із забезпечення бойових підводних човнів.
Потоплений 16 травня 1943 року в Біскайській затоці (45°57′ пн. ш. 11°40′ зх. д. / 45.950° пн. ш. 11.667° зх. д.) глибинними бомбами британського бомбардувальника «Галіфакс». Всі 57 членів екіпажу загинули[2].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |