Tetraceratops
| Tetraceratops | |
|---|---|
| |
| Голотип | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клада: | Pantherapsida |
| Рід: | †Tetraceratops Matthew, 1908 |
| Типовий вид | |
| †Tetraceratops insignis Matthew, 1908
| |
 Вікісховище: Tetraceratops
| |
Tetraceratops insignis — вимерлий синапсид ранньої стадії пермського періоду, який раніше вважався найдавнішим відомим представником Therapsida, групи, яка включає ссавців та їхніх близьких вимерлих родичів[1][2]. Його відомо з одного черепа довжиною 90 міліметрів, виявленого в Техасі в 1908 році. Згідно з дослідженням 2020 року, його слід класифікувати як примітивний нетерапсидний сфенакодонт, а не справжній базальний терапсид[3].
Тетрацератопс відомий з одного черепа довжиною 90 міліметрів, виявленого в Техасі на початку 1900-х років. Згідно з назвою Tetraceratops має шість „рогів“: одна пара розташована на передщелепних кістках, одна пара на передфронтальних кістках і одна пара на кутових відростках нижньої щелепи. Коли його виявили та описали в 1908 році, череп все ще був вбудований у матрицю, і було видно лише передщелепну та префронтальну пари. Отже, за життя він нагадував би велику ящірку з чотирма рогами на морді та парою великих шипів, що виходять із кутів щелепи.
Окрім рогів, тетрацератопс також мав вражаючий набір зубів. Друга пара зубів на верхньощелепних кістках була великою і схожою на ікла. Так само перші зуби на верхній щелепі були довгими і нагадували кинджал.
Спочатку тетрацератопс був ідентифікований як член групи під назвою Pelycosauria, еволюційного класу синапсидів, більш базального, ніж терапсиди. Його по-різному об’єднують у родину Sphenacodontidae, яка тісно пов’язана з Therapsida, і Eothyrididae, яка є більш віддаленою. Нещодавні філогенетичні дослідження класифікують його як синапсид пелікозавра або як базовий терапсид, що робить його точне філогенетичне розташування неясним[2][4][5][6]. Однак нове дослідження Спіндлера (у пресі) прийшло до висновку, що немає переконливих морфологічних доказів для терапсидного розміщення Tetraceratops і що цей рід краще поставити як базальний сфенакодонт[3].
- ↑ Laurin, M.; Reisz. R. R. (1996). The osteology and relationships of Tetraceratops insignis, the oldest known therapsid. Journal of Vertebrate Paleontology. 16 (1): 95—102. doi:10.1080/02724634.1996.10011287.
- ↑ а б Amson, E.; Laurin M. (2011). On the affinities of Tetraceratops insignis, an Early Permian synapsid. Acta Palaeontologica Polonica. 56 (2): 301—312. doi:10.4202/app.2010.0063.
- ↑ а б Spindler, Frederik (2020). The skull of Tetraceratops insignis (Synapsida, Sphenacodontia). Palaeovertebrata. 43 (1): e1. doi:10.18563/pv.43.1.e1.
- ↑ Sidor, C. A.; Hopson, J. A. (1998). Ghost lineages and "mammalness": assessing the temporal pattern of character acquisition in the Synapsida. Paleobiology. 24 (2): 254—273. JSTOR 2401242.
- ↑ Conrad, J.; Sidor, C. A. (2001). Re-evaluation of Tetraceratops insignis (Synapsida: Sphenacodontia). Journal of Vertebrate Paleontology. 21: 42A. doi:10.1080/02724634.2001.10010852. S2CID 220414868.
- ↑ Liu, J.; Rubidge, B; Li, J. (2009). New basal synapsid supports Laurasian origin for therapsids. Acta Palaeontologica Polonica. 54 (3): 393—400. doi:10.4202/app.2008.0071.
.jpg)