Temple of the Dog
| Temple of the Dog | |
|---|---|
 | |
 | |
| Основна інформація | |
| Жанр | гранж |
| Роки | 1990—1992 2016 |
| Країна | США |
| Місто | Сіетл |
| Мова | Англійська мова |
| Лейбл | A&M Records |
| Склад | Кріс Корнелл, Джеф Амент, Майк Маккріді, Стоун Ґоссард, Метт Кемерон і Едді Веддер |
| Інші проєкти | Mother Love Bone Soundgarden Pearl Jam |
| templeofthedog.com(англ.) | |
Temple of the Dog — американський гранж-гурт з Сіетлу, яка існувала в період з 1990 по 1992 рік
Проєкт був задуманий лідером Soundgarden Крісом Корнеллом як данина поваги покійному другу — вокалісту Mother Love Bone Ендрю Вуда, який помер від передозування героїну 19 березня 1990 року[1]. Окрім Корнелла, в склад Temple of the Dog ввійшли колишні учасники Mother Love Bone Стоун Ґоссард й Джеф Амент, музиканти їх нового гурту Pearl Jam Майк Маккріді и Едді Веддер, а також ще один учасник Soundgarden Метт Кемерон. В якості назви був обраний образ із пісні Mother Love Bone «Man of Golden Words»[1] («Seems I've been living in the temple of the dog. Where would I live, if I were a man of golden words? And would I live, at all?»).
Гурт випустив всього один альбом — Temple of the Dog, записаний за 15 днів, в період з листопада по грудень 1990 року[1]. В нього ввійшли обробки старого невикористаного матеріалу Корнелла, Ґоссарда, Амента і Кемерона; ядро платівки композиція «Say Hello 2 Heaven», написана Корнеллом на честь покійного[2]. Диск був випущений лейблом A&M Records 16 квітня 1991 року, після чого музиканти повернулись до своїх основних проєктів — Soundgarden й Pearl Jam.
Початкові продажі Temple of the Dog склали 70 000 екземплярів й різко зросли після виходу альбомів Pearl Jam й Soundgarden Ten й Badmotorfinger в серпні і жовтні відповідно[2]. До вересня-жовтня 1992 року альбом отримав платинову сертифікацію від Американської та Канадської асоціацій звукозаписуючих компаній[3][4]. Реакція критиків на запис була переважно позитивною, наприклад, рецензент Rolling Stone Девід Фріке написав, що Temple of the Dog «заслуговує безсмертя»[5]. Самі музиканти також залишилися задоволені роботою, зокрема, Кріс Корнелл з упевненістю заявив, що «Ендрю це дійсно сподобалося б»[6].
- Кріс Корнелл — вокал, губна гармоніка, банджо
- Майк Маккріді — соло-гітара
- Стоун Ґоссард — ритм-гітара, слайд-гітара
- Джефф Амент — бас-гітара
- Метт Кемерон — ударні, перкусія
- Едді Веддер — бек-вокал
| Рік | Альбом | Чарти | Сертифікації | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.svg){kind=small} GB [7] |
.svg){kind=small} CA [8][9] |
Flag of New Zealand.svg|border NZ [10] |
Flag of the United States.svg|border US [11] | ||||||||||||||||||||||||||
| 1991 | Temple of the Dog | — | 11 | — | 5 | ||||||||||||||||||||||||
Сингли
| |||||||||||||||||||||||||||||
| 1991 | «Hunger Strike» | 51 | 50 | 47 | 4 | —
| |||||||||||||||||||||||
| «Say Hello 2 Heaven» | — | — | — | 5 | |||||||||||||||||||||||||
| «Pushin Forward Back» | — | — | — | — | |||||||||||||||||||||||||
- ↑ а б в Katherine Turman (1991-10). Life Rules. RIP. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ а б Grant Alden (1997-07). Requiem for a Heavyweight. Guitar World. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ а б Gold Platinum Database. CRIA. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ а б Gold Platinum Program. RIAA. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ David Fricke (14 грудня 2000). Temple of the Dog Album Review. Rolling Stone. Архів оригіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ Justin Nicholls (14 квітня 1991). The New Music Hour with Damon Stewart. KISW[en]. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ UK Charts. The Official Charts Company. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ Canadian Charts (Top Albums). RPM. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ Canadian Charts (Top Singles). RPM. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ New Zeland Charts. Hung Medien. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ US Charts. Allmusic. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2013.