Saab 18

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Saab 18
Призначення:середній бомбардувальник/розвідник
Перший політ:19 червня 1942
Прийнятий на озброєння:червень 1944
На озброєнні у:
Повітряні сили Швеції
Розробник:Saab AB
Виробник:Швеція Saab AB
Всього збудовано:242
Конструктор:ASJA і Saab AB
Екіпаж:3 особи
Максимальна швидкість (МШ):465 км/год
Дальність польоту:2200 км
Практична стеля:8000 м
Довжина:13,23 м
Висота:4,35 м
Розмах крила:17,0 м
Площа крила:33,75 м²
Порожній:5550 кг
Максимальна злітна:8200 кг
Двигуни:2 × Pratt & Whitney (STW) R-1830-SC3-G
Тяга (потужність):2 × 1065 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження:1500 кг
Кулеметне озброєння:1 × 8-мм кулемет
2 × 13,2-мм кулемети

Saab 18 у Вікісховищі

Сааб 18 (швед. Saab 18) — шведський двомоторний середній бомбардувальник і розвідувальний літак виробництва концерну SAAB. Літак розроблявся на початку 40-их років для заміни німецького Junkers Ju 86.

Історія створення

[ред. | ред. код]

В 1938 році командування ВПС Швеції видало замовлення на створення двомоторного бомбардувальника, який міг б використовуватись також в ролях торпедоносця, дальнього розвідника і важкого винищувача. За умовами завдання новий літак мав б мати екіпаж з трьох осіб, бомбове навантаження в 750 кг і максимальну швидкість 500 км/год. В компанії ASJA проєкт нового літака під позначенням L11 очолили Фрід Венстремом і Карл Хеддон. В 1939 році ASJA була поглинута концерном SAAB і проєкт був перейменований в SAAB 18.

Новий літак був суцільнометалевим високопланом з двокілевим оперенням і шасі, яке прибиралось. Початково в проєкті шасі мало мати передню стійку, але командування наполягло використати більш перевірену схему з задньою стійкою шасі. Перший прототип з двигунами Pratt & Whitney R-1830 Twin Wasp вперше піднявся в повітря 19 червня 1942 року, а 10 липня 1944 року почались випробовування прототипу з двигунами Daimler-Benz. Тоді ж почалось серійне виробництво, яке тривало до 1948 року.[1]

Основні модифікації

[ред. | ред. код]
  • B 18A — оснащувався ліцензійними двигунами Pratt & Whitney (STW) R-1830-SC3-G потужністю 1065 к.с. (60 екз.)
  • S 18A — перероблені в розвідники B 18A.
  • B 18B — оснащувався двигунами Daimler-Benz DB 605B[en] потужністю 1475 к.с. Також пристосований до бомбометання з піке.
  • Т 18B — штурмовий варіант з двигунами Daimler-Benz DB 605B[en] і потужним курсовим озброєнням. (62 екз.)

Використання

[ред. | ред. код]

Перші B 18A надійшли на озброєння флотилії F1 в 1944 році, але вже наступного року їх було замінено на B 18B. Також бомбардувальною модифікацією було оснащено флотилію F14, розвідниками — флотилії F3 і F11, а штурмовиками — F17. Літаки стояли на озброєнні порівняно довго, бомбардувальники були списані в 1956, штурмовики в 1958, і тільки наступного року — розвідники.[1]


Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Проєкт L-11

Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
B 18A B 18B
Довжина 13,23 м
Висота 4,35 м
Розмах крил 17,0 м
Площа крил 33,75 м²
Маса пустого 5550 кг 6100 кг
максимальна злітна 8200 кг 8800 кг
Двигуни 2 × Pratt & Whitney (STW) SC3-G 2 × Daimler-Benz DB 605B
Потужність 2 × 1065 к. с. 2 × 1475 к. с.
Максимальна швидкість 465 км/год 575 км/год
Дальність польоту 2200 км 2600 км
Практична стеля 8000 м 9800 м

Озброєння

[ред. | ред. код]
B 18
  • Стрілецьке:
    • 1 × 8-мм курсовий кулемет
    • 1 × 13,2-мм кулемет в верхній турелі
    • 1 × 13,2-мм кулемет в нижній турелі
  • Бомбове:
    • 1500 кг бомб
T 18
  • Стрілецьке:
    • 1 × 57-мм курсова гармата
    • 2 × 20-мм курсові гармати

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Харук, 2012, с. 351-352.
  2. Харук, 2012, с. 350.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Saab 18