S/2020 S 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S/2020 S 3
Дані про відкриття
Дата відкриття 5 травня 2023
Відкривач(і) Едвард Ештон,
Бретт Гледмен,
Жан-Марк Петі,
Майк Александерсен
Планета Сатурн
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 18 054 700 км
Орбітальний період 907,99 діб
Ексцентриситет орбіти 0,038
Нахил орбіти 46,1° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина
Діаметр км
Атмосфера відсутня
Інші позначення

S/2020 S 3 — природний супутник Сатурна. Відкритий Едвардом Ештоном та Бреттом Гледменом, Жан-Марком Петі та Майком Александерсеном 5 травня 2023 року на основі спостережень, зроблених між 3 липня 2019 року та 9 липня 2021 року.[1]

S/2020 S 3 має близько 3 кілометрів у діаметрі, обертається проградно навколо Сатурна на відстані — 18 054 700  км, орбітальний період — 907,99 земної доби, під кутом нахилу 46,1° до площини екліптики, ексцентриситет орбіти — 0,038.[1] S/2020 S 3 належить до інуїтської групи, можливо це уламок Сіарнака, який давно відколовся, оскільки має однакові елементи орбіти, а його орбіта є досить круговою через низький ексцентриситет, на відміну від інших неправильних супутників.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в MPEC 2023-J35 : S/2020 S 3. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 5 травня 2023.
  2. а б S/2020 S 3. Tilmann's Web Site. Tilmann Denk. Процитовано 25 грудня 2023.
  3. Planetary Satellite Mean Elements. Jet Propulsion Laboratory. California Institute of Technology. Процитовано 5 травня 2023.