Maestrale (1934)
Ескадрений міноносець «Маестрале» | ||
---|---|---|
Maestrale | ||
Ескадрений міноносець «Маестрале» | ||
Служба | ||
Тип/клас | Ескадрений міноносець типу «Маестрале» | |
Держава прапора | Королівство Італія | |
Належність | Королівські ВМС Італії | |
Закладено | 25 вересня 1931 року | |
Спущено на воду | 15 квітня 1934 року | |
Введено в експлуатацію | 2 вересня 1934 року | |
Загибель | Затоплений 9 вересня 1943 року Піднятий німцями та частково відремонтований Потоплений у квітні 1945 року | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 2 025 тонн (стандартна) 2 235 тонн (повна) | |
Довжина | 106,7 м | |
Ширина | 10,3 м | |
Висота | 4,1 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парові турбіни 3 × парових котли | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 44 000 к.с. | |
Швидкість | 32-33 вузли | |
Автономність плавання | 2 600 — 2 800 миль на швидкості 18 вузлів 4 0000 миль на швидкості 12 вузлів | |
Екіпаж | 168 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo | |
Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 54 міни 2-4 бомбоскидачі для глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 2 × 40-мм гармати 40/39 Mod. 1915 6 × 13,2-мм зенітних кулеметів |
«Маестрале» (італ. Maestrale) — ескадрений міноносець ВМС Італії однойменного типу часів Другої світової війни.
Ескадрений міноносець «Маестрале» був закладений 25 вересня 1931 року на верфі «Cantiere navale di Ancona» в Анконі. Спущений на воду 25 квітня 1934 року, вступив у стрій 2 вересня 1934 року.
У 1936 році «Маестрале» разом з «Грекале» здійснив похід у західне Середземномор'я, здійснивши візити в порти Монако, Пальма-де-Мальорка, Барселона, Валенсія і Танжер. Потім здійснив круїз навколо Тосканського архіпелагу з Беніто Муссоліні на борту. Пізніше супроводжував кораблі ВМС Греції, які перевозили прах короля з Бріндізі в Пірей.
Есмінець брав участь в громадянській війні в Іспанії, здійснивши 12 походів до її берегів[1][2]..
У 1939 році «Маестрале» у складі 1-ї дивізії крейсерів здійснив візит в Іспанію та Португалію, після чого був переданий військово-морському училищу, де й перебував до початку війни.
Після вступу Італії у Другу світову війну «Маестрале» разом з однотипними кораблями був включений до складу 10-ї ескадри есмінців.
Протягом першого року війни він в основному здійснював супровід конвоїв та великих бойових кораблів. Так, протягом 27 липня — 1 серпня 1940 року 10-й дивізіон есмінців у повному складі брав участь в операції «TVL», під час якої в Північну Африку були проведені три конвої.
8 листопада 1941 року «Маестрале» під командуванням Уго Бішані (італ. Ugo Bisciani) очолював ескорт конвою «Дуїсбург», який був рохгромлений британським З'єднанням K. Під час бою есмінець зазнав пошкоджень та втратив хід, але після невеликого ремонту повернувся до строю.
Вже 1-2 грудня разом з есмінцем «Вінченцо Джоберті» достаив 50 т бензину в Дерну. Далі есмінець брав участь в конвойних операціях «M 42» та «M 43» та Першій битві у затоці Сидра (17 грудня 1941 року).
21-23 лютого 1942 року у рамках операції «K 7» «Маестрале» разом з есмінцями «Шірокко», «Антоніотто Узодімаре», «Еммануеле Пессаньо», «Антоніо Пігафетта» та міноносцем «Чірче» супроводжував танкер «Giulio Giordani» та транспорти «Lerici» і «Monviso» з Корфу в Триполі[2][3][4].
15 серпня 1942 року «Маестрале» під командуванням капітана 1-го рангу Ріккардо Понтремолі (італ. Riccardo Pontremoli) разом з есмінцем «Вінченцо Джоберті» вирушив з Неаполя в Триполі, супроводжуючи теплохід «Rosolino Pilo». Вранці 17 серпня конвой був атакований британськими літаками. В транспорт влучила торпеда, він втратив хід та накренився. «Маестрале» взяв його на буксир, намагаючись доставити в Трапані, але о 00:10 наступного дня транспорт був потоплений британським підводним човном «Юнайтед»[3].
У жовтні-листопаді 1942 року «Маестрале» брав участь в ескортуванні декількох конвоїв. 28 листопада разом з «Фольгоре» брав участь у порятунку вцілілих членів екіпажу допоміжного крейсера «Città di Napoli», який підірвався на мінах.
8 січня 1943 року «Маестрале» під командуванням капітана 1-го рангу Нікола Бедескі (італ. Nicola Bedeschi) у складі ескорту чергового конвою вирушив з Неаполя в Туніс. 9 січня о 20:00 за 38 миль на північний захід від Бізертм есмінець підірвався на міні. Вибухом була відірвана кормова частина довжиною 12 метрів. Есмінець «Корсаро», який намагався надати допомогу, теж підірвався на мінах та затонув протягом декількох хвилин[3][5][6][7]. Наступного дня пошкоджений «Маестрале» був відбуксирований в Бізерту, а через тиждень в Неаполь і далі в Геную для ремонту. 9 вересня 1943 року, після капітуляції Італії, «Маестрале» був затоплений, щоб не дістатись німцям[3].
Есмінець був піднятий німцями та частково відремонтований. Але у квітні 1945 року, перед закінченням війни, затоплений ними. Після війни корабель був піднятий та зданий на злам.
Загалом протягом війни «Маестрале» здійснив 157 бойових місій (14 у складі флоту, 5 постановок мін, 2 пошуки підводних човнів, 2 обстріли узбережжя, 3 обстріли транспортів, 52 супроводи конвоїв, 24 навчальні та 55 переходів і інших місій ), пройшовши загалом 54 859 миль.
- Z38 (есмінець)
- HMS Velox (D34)
- USS Wilson (DD-408)
- Резкий (есмінець, 1940)
- Ескадрені міноносці типу L та M
- Список ескортних міноносців ВМС США
- Ескадрений міноносець «Маестрале» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.](італ.)
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- Эсминцы Второй мировой: первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. — Москва: Эксмо: Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)
- Патянин С. В. Эскадренные миноносцы типов «Маэстрале», «Ориани» и «Сольдати» // Морская кампания: журнал. — 2015. — № 2 (51). — С. 3—64. (рос.)
- ↑ Ct classe Venti [Архівовано 2009-03-30 у Wayback Machine.]
- ↑ а б maestrale[недоступне посилання]
- ↑ а б в г Trentoincina. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ Battles of the Java Sea, lost of HMS Exter and HMAS Perth, February 1942. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della Marina italiana nella seconda guerra mondiale, p. 272
- ↑ Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940—1942, p. 355—356
- ↑ Le Operazioni Navali nel Mediterraneo [Архівовано 2003-07-18 у Wayback Machine.]