DLA Piper

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
DLA Piper
ТипЮридична фірма
Організаційно-правова форма господарюванняНекомерційне об'єднанняd
Засновано2005
Штаб-квартираНью-Йорк
dlapiper.com(англ.)
CMNS: DLA Piper у Вікісховищі

DLA Piper — міжнародна юридична фірма, що має офіси в 30 країнах світу. У 75 офісі компанії працює понад 4200 юристів[1]. Це одна з десяти найбільших юридичних фірм у світі, прибуток якої в 2008/09 році становив 2,25 млрд доларів США.[2] Фірма складається з двох партнерств: DLA Piper International і DLA Piper US. Обидва партнерства мають єдину раду директорів, але є фінансово незалежними.[3]

Серед клієнтів DLA Piper є як великі міжнародні корпорації, що входять до переліків Global 1000 і Fortune 500,[4] так і новостворені компанії і компанії високотехнологічного сектору (хай-тек), які обслуговує окремий підрозділ, що працює з проектами з розміщення капіталу в нові підприємства.

Співвиконавчими директорами є Сер Найджел Ноулз (англ. Sir Nigel Knowles) та Лі І. Міллєр (англ. Lee I. Miller)[3]. Головою ради директорів фірми є Френк Берч (англ. Frank Burch)[3].

Основні напрямки практики

[ред. | ред. код]

Арбітраж, антимонопольне та торгове право, банківське право, індустрія гостинності та дозвілля, інвестиції, інтелектуальна власність, корпоративні злочини, корпоративне фінансування, податки, нерухомість, пенсії, злиття і поглинання, страхування, судові справи, технології, трудове право, енергетика.

Історія

[ред. | ред. код]

DLA Piper було створено в 2005 році в результаті злиття трьох фірм: Gray Cary Ware & Freidenrich LLP із Сан-Дієго, Piper Rudnick LLP з Чикаго та DLA LLP з Лондона [5].

DLA, у свою чергу, було утворено в результаті злиття в середині 90-х років трьох британських фірм: Dibb Lupton Broomhead, Alsop Stevens і Wilkinson Kimbers, а фірма Piper Rudnick стала продуктом злиття Балтиморській Piper & Marbury і чиказької Rudnick & Wolfe у 1999 році. Колишній сенатор США Джордж Мітчелл очолював раду директорів DLA Piper в період між 2003 і 2009 роками[6][7].

Нагороди та рейтинги

[ред. | ред. код]
  • У 2010 році DLA Piper заняла 39-е місце в рейтингу престижу Vault Law 50 Великої Британії [8] та 53-є місце у 2011 році в рейтингу престижу Vault Law 100 США [9].
  • У 2010 році DLA Piper отримала нагороду "Найкраще управління ризиками" на щорічній церемонії нагородження MPF European Practice Management Awards 2010[10]

Офіси

[ред. | ред. код]

DLA Piper має 75 офіс у 30 країнах Європи, Африки, Азійсько-тихоокенського регіону, Близького Сходу, а також в Австралії, Новій Зеландії та США::[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Facts and Figures. DLA Piper. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 13 серпня 2010.
  2. The Global 100: Most Revenue 2009. American Lawyer. Процитовано 13 серпня 2010.
  3. а б в Firm Leadership. DLA Piper. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
  4. "Law Firms Offer Discounts, Play Matchmaker," The Wall Street Journal, Sept. 9, 2010. Архів оригіналу за 9 травня 2011. Процитовано 30 березня 2011.
  5. Our History. DLA Piper. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
  6. DLA Piper: The Firm Behind the Mitchell Report. The Wall Street Journal. 4 грудня 2007. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2010.
  7. Palestinians looking to American-style housing developments, financing. The Washington Post. 23 листопада 2009. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 25 жовтня 2010.
  8. DLA Piper UK LLP Rankings 2010. Vault. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 14 серпня 2010.
  9. DLA Piper Rankings 2011. Vault. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 14 серпня 2010.
  10. MPF Awards. MPF. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 7 листопада 2010.
  11. Our Offices. DLA Piper. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 25 жовтня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]