Culture Club
Culture Club | |
---|---|
Основна інформація | |
Жанр | нова хвиля, поп, реггі, нова романтика |
Роки | 1981—2002 |
Країна | Велика Британія |
Місто | Лондон, Англія |
Лейбл | |
Склад | Бой Джордж, Mikey Craigd і Roy Hayd |
culture-club.co.uk | |
Culture Club у Вікісховищі |
Culture Club — британський гурт нової хвилі, що утворився в 1981 році в Лондоні, Англія, який виконував мелодійний поп з елементами соулу. Відомі також завдяки яскравому іміджу свого фронтмена, Боя Джорджа.
Деякий час Culture Club вважалися частиною лондонського руху нових романтиків, потім сингл «Do You Really Want to Hurt Me», який очолив хіт-парад Великої Британії (і ще десяти країн світу), приніс їм міжнародну популярність[1]. Рік потому сингл «Karma Chameleon» очолив основні хіт-паради світу. Згодом Culture Club ставали лауреатами Греммі, 7 разів їхні сингли входили в британський Top 10 і 6 разів — у американський[2], продали в усьому світі понад 35 мільйонів платівок. Після розпаду групи Бой Джордж почав успішну сольну кар'єру, яка була серйозно затьмарена проблемами, пов'язаними з наркотичною залежністю та труднощами реабілітації[2].
- Kissing to Be Clever (1982, #5 UK, #14 US)[3]
- Colour by Numbers (1983, #1 UK, #26 US)
- Waking Up with the House on Fire (1984, #2 UK, #2 US)
- From Luxury to Heartache (1986, #10 UK, # 32 US)
- Don't Mind If I Do (1999, #64 UK)
- Life (2018)
- 1987 This Time — The First Four Years
- 1993 At Worst… The Best of Boy George and Culture Club
- 1998 Greatest Moments — VH1 Storytellers Live
- 2002 Culture Club Box Set
- 2005 Greatest Hits
- 2005 Culture Club 2005 — Singles and Remixes
- «White Boy»
- «I'm Afraid of Me»
- «Mystery Boy» (тільки в Японії)
- "Do You Really Want to Hurt Me (#1 UK, #2 US)
- «Time (Clock of the Heart)» (#3 UK, #2 US)
- «I'll Tumble 4 Ya» (U. S./Canada)
- «Church of the Poison Mind» (#2 UK, #10 US)
- «Karma Chameleon» (#1 UK, #1 US)
- «Victims» (#3 US)
- «Miss Me Blind»
- «It's a Miracle» (#3 UK, #13 US)
- «The War Song» (#2 UK, #17)
- «The Medal Song» (# 32)
- «Mistake No. 3»
- «Don't Go Down That Street»
- «Love is Love»
- «Love Is Love» (1985)
- «Move Away» (#7 UK, #12 US, 1986)
- «God Thank You Woman» (1986)
- «Gusto Blusto» (1986)
- «I Just Wanna Be Loved» (#4 UK, 1998)
- «Your Kisses Are Charity» (1999)
- «Cold Shoulder»/«Starman» (2002)
- ↑ Culture Club. UK Charts (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2012.
- ↑ а б Stephen Thomas Erlewine. Culture Club. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 28 березня 2012.
- ↑ Culture Club. Charts & Awards. Billboard Albums (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2012.
- Culture Club: офіційний сайт [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Culture Club VH1 [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Culture Club MTV [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Culture Club Billboard [Архівовано 2 січня 2013 у Archive.is]
- Culture Club Rolling Stone
- Англійські поп-гурти
- Музиканти Virgin Records
- ЛГБТ у музиці
- Англійські квартети
- Лауреати премії «Греммі»
- Лауреати премії Brit
- Музичні колективи, що розпались 1986
- Музичні колективи, що з'явились 1981
- Музичні колективи, що поновились 1998
- Британські музичні гурти
- Засновані у Великій Британії 1981
- Гурти нової хвилі
- Засновані в Англії 1981
- Англійські музичні тріо