CCL2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
CCL2
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи CCL2, GDCF-2, HC11, HSMCR30, MCAF, MCP-1, MCP1, SCYA2, SMC-CF, C-C motif chemokine ligand 2
Зовнішні ІД OMIM: 158105 HomoloGene: 2245 GeneCards: CCL2
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_002982
NM_001105822
RefSeq (білок)
NP_002973
NP_001099292
Локус (UCSC) Хр. 17: 34.26 – 34.26 Mb н/д
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

CCL2 (англ. C-C motif chemokine ligand 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 17-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 99 амінокислот, а молекулярна маса — 11 025[4].

Послідовність амінокислот

Кодований геном білок за функцією належить до цитокінів. Задіяний у таких біологічних процесах, як запальна відповідь, хемотаксис. Секретований назовні.

Література

[ред. | ред. код]
  • Rollins B.J., Stier P., Ernst T., Wong G.G. (1989). The human homolog of the JE gene encodes a monocyte secretory protein. Mol. Cell. Biol. 9: 4687—4695. PMID 2513477 DOI:10.1128/MCB.9.11.4687
  • Chang H.C., Hsu F., Freeman G.J., Griffin J.D., Reinherz E.L. (1989). Cloning and expression of a gamma-interferon-inducible gene in monocytes: a new member of a cytokine gene family. Int. Immunol. 1: 388—397. PMID 2518726 DOI:10.1093/intimm/1.4.388
  • Shyy Y.J., Li Y.S., Kolattukudy P.E. (1990). Structure of human monocyte chemotactic protein gene and its regulation by TPA. Biochem. Biophys. Res. Commun. 169: 346—351. PMID 2357211 DOI:10.1016/0006-291X(90)90338-N
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Decock B., Conings R., Lenaerts J.-P., Biliau A., van Damme J. (1990). Identification of the monocyte chemotactic protein from human osteosarcoma cells and monocytes: detection of a novel N-terminally processed form. Biochem. Biophys. Res. Commun. 167: 904—909. PMID 2322286 DOI:10.1016/0006-291X(90)90609-Q
  • Rollins B.J., Morton C.C., Ledbetter D.H., Eddy R.L. Jr., Shows T.B. (1991). Assignment of the human small inducible cytokine A2 gene, SCYA2 (encoding JE or MCP-1), to 17q11.2-12: evolutionary relatedness of cytokines clustered at the same locus. Genomics. 10: 489—492. PMID 2071154 DOI:10.1016/0888-7543(91)90338-F

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:10618 (англ.) . Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 12 вересня 2017.
  4. UniProt, P13500 (англ.) . Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.

Див. також

[ред. | ред. код]