Bell 204/205

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bell 204/205
Пожежний вертоліт Bell 205 округу Керн, Каліфорнія вилітає з аеропорту Мохаве
Призначення Багатоцільовий вертоліт
Походження  США
Виробник Bell Helicopter
Перший політ 22 жовтня 1956
Дата прийняття на службу 1959
Статус Виробництво припинено
Виробництво 1956-1980-ті
Попередня модель Bell UH-1 Iroquois
Варіанти Bell 212
Bell 214

Bell 204 і 205 — цивільні версії військового вертольоту UH-1 Iroquois з одним двигуном з родини вертольотів Huey. Вони сертифіковані у категорії транспортних вертольотів і використовуються у різних галузях, в тому числі для запилення рослин, перевезення вантажів і повітряного пожежогасіння.

Розробка

[ред. | ред. код]
Bell XH-40, прототип UH-1 і Bell 204

Bell спроектувала Model 204 у відповідь на запит армії США у 1955 на багатоцільовий вертоліт. Модель 204 став великим кроком вперед у конструюванні вертольотів, він став першим вертольотом з газотурбінним двигуном. Газотурбінний двигун довів свою практичність у використанні на вертольотах через його низьку вагу і питому потужність, низьку витрату палива і не високу вартість обслуговування. Використання газотурбінного двигуна у 204 дозволило йому мати значне корисне навантаження і прийнятну швидкість, що в результаті зробило 204 і наступний 205 найуспішнішою серією західних вертольотів які було побудовано великою партією.[1]

Цивільний 204B було вперше представлено у 1961. Наступник Model 205A-1 схожий на UH-1H, який, у порівнянні з 204, довший, ширший і має кращу продуктивність та більш потужний двигун.[1]

До 1967 року було представлено понад 60 цивільних вертольотів Model 204B, інші екземпляри було побудовано Agusta-Bell до 1973. 12000 вертольотів Model 205 (в тому числі цивільний 205A-1) було побудовано Bell і Agusta-Bell до початку 1980-х. Чисельні військові 204 та 205 були перероблені для комерційного використання.[1]

Варіанти

[ред. | ред. код]
Bell 205A-1, перевозив парашутистів пд час Світових ігор 2005, Дуйсбург, Німеччина
Пожежний Bell 205A-1 на озері Нім, Онтаріо, 1996
Пожежний Bell 205A-1 з пожежною командою на чергуванні у Сіу Лукаут, Антаріо, 1995
Bell 204B (покращений до моделі "C") сідає щоб забрати пожежників на пожежі 141, 1995

Bell 204

[ред. | ред. код]

Позначення компанії Bell Helicopter UH-1B.

  • Bell 204B — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт, перероблений з UH-1B. Має двигуни T53-09A, максимальна злітна вага 3855 кг, 10 пасажирів.[2]
  • Agusta-Bell AB 204 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт. Побудований за ліцензією у Італії компанією Agusta.
  • Fuji-Bell 204B-2 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт.Побудований за ліцензією у Японії компанією Fuji Heavy Industries. Використовувався СВ Японії під назвою Hiyodori.

Bell 205

[ред. | ред. код]

Позначення компанії Bell Helicopter UH-1H.

  • Bell 205A — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт. Має один двигун T53-11A, максимальна вага 3855 кг, максимум пасажирів, 14.[2]
    • Agusta-Bell 205 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт. Побудований за ліцензією у Італії компанією Agusta.
  • Bell 205A-1 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт, початкова версія базується на UH-1H. Має один двигун T53-13A, максимальна вага 4300 кг (4762 на зовнішніх підвісках), максимум 14 пасажирів.[2]
    • Agusta-Bell 205A-1 — Модифікована версія AB 205.
    • Fuji-Bell 205A-1 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт. Побудована за ліцензією у Японії компанією Fuji.
  • Bell 205B — рання версія Bell Модель 210 побудований наприкінці 1970-х; побудовано і продано лише п'ять. Мав ніс Модель 212 nose, покращений двигун T53-17, приводний вал K-Flex, лопаті несного гвинта від Модель 212, лопаті хвостового гвинта. Максимальна вага 4762 кг (5080 кг на зовнішніх підвісках), максимум 14 пасажирів.[2]
  • Bell 210 — Позначення Bell Helicopters для переробленого UH-1H який продавали як новий вертоліт. Один двигун T53-17B, вага така ж як і у 205B.[2]

Експериментальні моделі

[ред. | ред. код]
  • Agusta-Bell 205BG — Прототип з двома турбовальними двигунами Gnome H 1200.[3]
  • Agusta-Bell 205TA — Прототип з двома турбовальними двигунами Turbomeca Astazous.[3]
  • Bell 208 — у 1965 Bell експериментував з одним спареним двигуном Model 208 "Twin Huey", яким був UH-1D оснащений спареним двигунним модулем Continental XT67-T-1, який складався з двох турбін з загальною коробкою передач. Це був дослід який проводився на кошти компанії.[3]

Оновлення

[ред. | ред. код]
  • 205A++ — Польове оновлення 205A з використанням двигуна T53-17 і гвинтів Моделі 212. Схожа на моделі 205B і 210.
  • Advanced 205B — Запропоноване оновлення Японської версії.
  • Global Eagle — Pratt & Whitney Канада назва модифікованого UH-1H новим двигуном PT6C-67D, модифікованим хвостовим гвинтом і інші незначні зміни які допомогли збільшити дальність і ефективне використовувати паливо ніж Bell 212.[4]
  • Huey 800 — Оновлена комерційна версія, оснащена турбовальним двигуном LHTEC T800.

Похідні моделі

[ред. | ред. код]
  • Bell 211 — HueyTug, комерційна версія UH-1C з оновленою трансмісією, більшим гвинтом, більшою хвостовою балкою, міцніший фюзеляж, підсилена система стабілізації і турбовальним двигуном потужністю 2650 к.с. (1976 кВт) T55-L-7.[5]
  • Bell 212 — Позначення компанії Bell Helicopter для UH-1N.
  • Bell 214 Huey Plus — Посилена розробка планера Bell 205 з більшим двигуном; оптимізований для умов роботи на великій висоті. Пізніше перероблений на важки Bell 214ST з двома двигунами.
  • Bell 412 — Bell 212 з чотирилопатевою напівжорсткою системою несного гвинта.
  • Panha Shabaviz 2-75 — іранський багатоцільовий вертоліт побудований Iranian Helicopter Support and Renewal Company.[6] Версія зворотної розробки Bell 205 яку продали уряду Мохаммеда Реза Пахлаві. Перший екземпляр було побудовано у 1998, а представлення відбулося наступного року.[6] Його виробляли у Ірані з 2002, а зараз він знаходиться на службі у іранських військових і уряду. Також було заявлено, що він може нести легке озброєння.

Оператори

[ред. | ред. код]

Урядові оператори

[ред. | ред. код]
 Канада
"Super Huey" Каліфорнійського департамента лісництва, колишній EH-1H, з пожежною командою у Бібер, Каліфорнія злітає з аеропорту Мохаве
  • Національна дослідницька рада[7]
 Іран
Вертоліт AB-205A повітряної поліції Ірану
  • Повітряна поліція
 Таїланд
  • Королівська поліція Таїланду[8][9]
 Республіка Китай
  • Національна поліція Республіки Китай[10]
 США
UH-1B використовується для навчання у швидкому спуску повітряним підрозділом шерифа Сан-Франциско у Ріалто,Каліфорнія
  • Каліфорнійський департамент лісового господарства та пожежної охорони [11]
  • Флоридський департамент лісового господарства[12]
  • Пожежний департамент округи Керн [13]
  • Департамент столичної поліції Лас-Вегаса[14]
  • NASA[15][16]
  • Пожежний підрозділ округу Орендж[17]
  • Департамент шерифа округу Сан-Бернардіно [18]
  • Департамент шерифа округи Сан-Дієго [19][20]
  • Прикордонна служба США] [21][22]
  • Департамент шерифа округу Вентура[23]
  • Вашингтонський Державний департамент природних ресурсів [24]

Льотно-технічні характеристики (204B)

[ред. | ред. код]
Голівка несного гвинта Bell 204
Інструментальна панель Bell 204

Джерело: The International Directory of Civil Aircraft [1]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 1-2
  • Пасажиромісткість: 8-9 пасажирів
  • Вантажопідйомність: 1360 кг з вантажем
  • Довжина: 12,69 м
  • Висота: 4,5 м
  • Діаметр несучого гвинта: 14,63 м


Льотні характеристики



Див. також

[ред. | ред. код]

Схожі розробки

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Frawley, Gerard: The International Directory of Civil Aircraft, 2003-2004, page 44. Aerospace Publications Pty Ltd, 2003. ISBN 1-875671-58-7
  2. ↑ а б в г д FAA Type Certificate Data Sheet H1SW for the 204, 205A, 205A-1 and 210 models (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 червня 2011. Процитовано 31 жовтня 2016.
  3. ↑ а б в Greg Goebel's Vectorsite in Public Domain. Архів оригіналу за 5 квітня 2011. Процитовано 31 жовтня 2016.
  4. ↑ Douglas W. Nelms (1 листопада 2005). Eagle Power. Aviation Today. Архів оригіналу за 14 листопада 2007. Процитовано 17 березня 2007.
  5. ↑ Skycranes. Centennial of Flight Commission. Архів оригіналу за 9 квітня 2007. Процитовано 15 березня 2007.
  6. ↑ а б Panha hovers between repair and manufacturing. Архів оригіналу за 16 жовтня 2009. Процитовано 31 жовтня 2016.
  7. ↑ Research aircraft (rotary and fixed wing) - National Research Council Canada. Nrc-cnrc.gc.ca. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 22 квітня 2014.
  8. ↑ ROYAL THAI POLICE -History (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2011. Процитовано 17 січня 2013.
  9. ↑ Royal Thai Police Wing. © 2002-2013 JetPhotos.Net. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 січня 2013.
  10. ↑ National Airborne Service Corps (NASC). Copyright © 2007 TaiwanAirPower. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 18 січня 2013.
  11. ↑ CAL FIRE Air Unit. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 січня 2013.
  12. ↑ Florida Department of Agriculture and Consumer Services. ffs.gov. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 17 січня 2013.
  13. ↑ Heuy dust off. Network Solutions®. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 22 січня 2013.
  14. ↑ LVMPD Air Support. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 20 січня 2013.
  15. ↑ NASA Security. Архів оригіналу за 21 липня 2010. Процитовано 20 січня 2013.
  16. ↑ of the UH-1 on Airliners.net. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 20 квітня 2022.
  17. ↑ OC Fire Authority. Copyright ©DPD. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 17 січня 2013.
  18. ↑ SBSD Aircraft operated. sbcounty.gov. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 17 січня 2013.
  19. ↑ San Diego Sheriff's Copter 10 Responds To Riverside County For Hoist Rescue. Police Helicopter Pilot.com. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 17 січня 2013.
  20. ↑ San Diego County Sheriff Bell 205A. Demand media. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 17 січня 2013.
  21. ↑ Southwest Border Region. CPB.gov. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 17 січня 2013.
  22. ↑ US Customs & Border Protection UH-1H. Demand media. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 17 січня 2013.
  23. ↑ Ventura County Air Unit. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 20 січня 2013.
  24. ↑ Kittitas County prepares for wildfire season. dailyrecordnews.com. Процитовано 17 січня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Chant, Christopher, Fighting Helicopters of the 20th Century, Graham Beehag Books, Christchurch, Dorset, England (1996).
  • Debay, Yves, Combat Helicopters, France: Histoire & Collections (1996)
  • Drendel, Lou. UH-1 in Action. Carrolton, TX: Squadron Signal. ISBN 0-89747-179-2
  • Francillon, Rene, J. Vietnam: The War in the Air New York: Arch Cape Press (1987)
  • Mesko, Jim, Airmobile: The Helicopter War in Vietnam, Squadron Signal Publications (1984).
  • Specifications for 204, 205 and 214 Huey Plus [Архівовано 21 лютого 2008 у Wayback Machine.]
  • Mutza, Wayne. UH-1 Huey in Colors. Carrolton, TX: Squadron Signal. ISBN 0-89747-279-9

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Bell_204/205&oldid=43707961