Ageratum conyzoides
Ageratum conyzoides | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
A. conyzoides L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Ageratum album Hort.Berol. ex Hornem. Ageratum arsenei B.L.Rob. Ageratum brachystephanum Regel Ageratum ciliare L. Ageratum ciliare Lour. Ageratum coeruleum Desf. Ageratum cordifolium Roxb. Ageratum hirsutum Lam. Ageratum hirsutum Poiret Ageratum hirsutum Poir. Ageratum hirtum Lam. Ageratum humile Larran. Ageratum humile Salisb. Ageratum humile Larrañaga Ageratum iltisii R.M.King & H.Rob. Ageratum latifolium Cav. Ageratum microcarpum (Benth. ex Benth.) Hemsl. Ageratum muticum Griseb. Ageratum nanum Hort. ex Sch.Bip. Ageratum obtusifolium Lam. Ageratum odoratum Vilm. Ageratum odoratum Bailly Ageratum suffruticosum Regel Cacalia mentrasto Vell. Conc. Caelestina latifolia (Cav.) Benth. ex Oerst. Caelestina microcarpa Benth. ex Benth. Caelestina microcarpa Benth. ex Oerst. Caelestina suffruticosa Sweet Carelia brachystephana (Regel) Kuntze Carelia conyzoides (L.) Kuntze Carelia mutica (Griseb.) Kuntze Eupatorium conyzoides (L.) E.H.L.Krause Eupatorium paleaceum Sessé & Moc. Sparganophorus obtusifolius Lag. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Ageratum conyzoides — вид квіткових рослин з родини айстрових, роду довгоцвіт.
Однорічні трав'янисті рослини 50-100 см заввишки, іноді менше 10 см, з малопомітним головним коренем. Стебла міцні, близько см в діаметрі, при основі прості або розгалужені від середини, стебла та гілки червонуваті або зелені до верхівки, білі, довго-повстяні. Листя часто з пазушними абортивними бруньками; черешок 1-3 см, густо біла розпростерта ворсинка; серединні листки яйцеподібні, еліптичні або довгасті, 3-8×2-5 см; верхні листки поступово зменшуються, довгасті, іноді всі листки маленькі, близько 1 × 0,6 см, обидві поверхні розріджено-білі з опушенням і жовтими залозистими крапками, в основі 3-жилкові або 5-жилкові, основа тупа або ширококлинувата, край пилчастий, верхівка загострена. Головки маленькі, 4-14 штук у щільних кінцевих щитках; плодоніжка 0,5-1,5 см, борошнисто-опушена; обгортка дзвоникова або напівкуляста, близько 5 мм в діаметрі; листочки 2-рядні, довгасті або ланцетно-довгасті, 3-4 мм, голі, край рваний; віночки 1,5-2,5 мм, голі або верхівково-порошисто-опушені; кінцівки багряні, 5-лопатеві. Сім'янки чорні, 5-гранні, 1,2-1,7 мм, розріджено-білі щетинкові. 2n = 20, 38, 40.
Цвіте і плодоносить цілий рік. Зростає у долинах, лісах, на схилах, по берегах річок, на луках та узліссях.
Батьківщиною цього виду є тропічна Південна Америка. У Північній Америці рослини з'явились в результаті натуралізації через культивування. Зростає у штатах Алабама, Каліфорнія, Коннектикут, Флорида, Джорджія, Кентуккі, Меріленд, Міссурі, Північна Кароліна. Завезений до Мексики, Вест-Індії, Центральної Америки, на Гаваї. Широко поширений бур'ян по всій Африці, Індії, Непалі та Південній Азії. Культивується і натуралізований в Китаї у провінціях Аньхой, Фуцзянь, Гуандун, Гуансі, Ґуйчжоу, Хайнань, Хенань, Цзянсу, Цзянсі, Шеньсі, Сичуань, Юньнань на островах Південно-Китайського моря та на Тайвані. Культивується лише в Хебеї та Чжецзяні.
Вид часто плутали з Ageratum houstonianum, їхні відмінності продовжують обговорюватися. Монографія Джонсона (1971) відзначила ненадійність структури сосочка у цього виду і звела до синоніму вид Ageratum latifolium Cav., який має лусочки сосочка без остюків. Однак останній вид був виключений з поточної синоніміки, оскільки необхідні подальші дослідження.
- 2. Ageratum conyzoides Linnaeus, Sp. пл. 2: 839. 1753. 藿香蓟 ho xiang ji // Flora of China. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Процитовано 22.09.2022.
- 3. Ageratum conyzoides Linnaeus, Sp. пл. 2: 839. 1753 // Flora of North America. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Процитовано 22.09.2022.
- Flora of Panama > Ageratum > Ageratum conyzoides. Tropicos.org ((англ.)) . Missouri Botanical Garden. Процитовано 22.09.2022.