164-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
| 164-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 164. Infanterie-Division | |
|---|---|
 Емблема 164-ї піхотної дивізії Вермахту | |
| На службі | 27 листопада 1939 — 1 січня 1942 |
| Країна | .svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність | .svg){kind=small} Вермахт |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Роль | піхота |
| Чисельність | дивізія |
| У складі | Див. Командування |
| Гарнізон/Штаб | Кенігсбрюк |
| Війни/битви | Друга світова війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі | генерал-майор Конрад Газе |
| Знаки розрізнення | |
| Варіант |  |
164-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 164. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. 1 січня 1942 року переформована на фортечну дивізію «Крит».
164-та піхотна дивізія сформована 27 листопада 1939 року на навчальному центрі «Кенігсбрюк» (нім. Truppenübungsplatz Königsbrück) у 4-му військовому окрузі під час 7-ї хвилі мобілізації вермахту.
На початок Французької кампанії перебувала в резерві головних сил вермахту. 6 червня 1940 року перекинута до Люксембурга, діяла в районі Віандена, Еттельбрюка, Люксембурга. 11 червня з початком другої фази Французької кампанії введена у битву, бої за Шарлевіль, Седан, Ретель, Реймс. Після капітуляції Франції дивізія виконувала окупаційні функції на півночі країни, в районах Вузьє, Седан, Ретель.
У жовтні 1940 року з'єднання передислокували до Остенде для охорони морського узбережжя Бельгії. Але вже у листопаді вивели до Рамбервілле, звідкіля перекинули транспортом на південь Румунії до Джурджу до складу XXX армійського корпусу.
У лютому-березні 1941 року 164-та дивізія перебувала на території Румунії та Болгарії в готовності до вторгнення до Балканських країн.
6 квітня 1941 року з'єднання разом з іншими формуваннями 12-ї армії вторглися до північної Греції, вело бої за Драму, Ксанті. Угруповання німецьких військ (шість дивізій, у тому числі одна танкова, об'єднані у XVIII гірський і XXX армійський корпуси[Прим. 1]) мало велику перевагу у живій силі та техніці над грецькою армією «Східна Македонія». Однак, спираючись на підготовлену на гірському рельєфі лінію укріплень, грецькі війська протягом трьох днів чинили противнику стійкий опір. Але в цей час 2-га німецька танкова дивізія, наступала через югославську Македонію поздовж берегу річки Струмица в обхід Дойранського озера, вийшла в тил грецькій армії «Східна Македонія» і 9 квітня опанувала місто Салоніки. Того ж дня грецькі війська капітулювали.
Надалі протягом 1941 року 164-та піхотна дивізія виконувала окупаційні функції на півночі Греції, штаб-квартира дивізії перебувала в Салоніках.
Після операції по захопленню Криту, в листопаді на острів були відправлені 382-й і 433-й піхотні полки 164-ї піхотної дивізії, які пізніше увійшли до складу фортечної дивізії «Крит».
- Німеччина (листопад 1939 — травень 1940)
- Франція (травень 1940 — січень 1941)
- Румунія (січень — березень 1941)
- Югославія та Греція (березень — листопад 1941)
- Греція (Крит) (листопад 1941 — січень 1942)
Оберст Конрад Газе (нім. Konrad Haase) (1 грудня 1939 — 10 січня 1940)- Генерал-майор Йозеф Фольттманн (нім. Josef Folttmann) (10 січня 1940 — 1 січня 1942)
| Час | Корпус | Армія | Група армій (округ) |
Штаб |
|---|---|---|---|---|
| 1939 | ||||
| 27 листопада | Кенігсбрюк | |||
| 1940 | ||||
| січень | Кенігсбрюк | |||
| червень | Резерв ОКХ | Бітбург | ||
| липень | XXIII ак | 9-та армія | Група армій «A» | Реймс |
| серпень | XXXXII ак | 16-та армія | Група армій «A» | Реймс |
| листопад | XXIII ак | 16-та армія | Група армій «A» | Реймс |
| грудень | XI ак | 1-ша армія | Група армій «D» | Реймс |
| 1941 | ||||
| січень | XXX ак | 12-та армія | Румунія | |
| березень | XXX ак | 12-та армія | Греція | |
| квітень | XXX ак | 12-та армія | Салоніки | |
| 17 травня | XVIII ак | 12-та армія | Югославія | |
| листопад | 12-та армія | Крит | ||
| 1941 | ||||
| січень | переформування на фортечну дивізію «Крит» |
12-та армія | Крит | |
| Листопад 1939[1] | Червень 1940 |
|---|---|
| 382-й піхотний полк | |
| 433-й піхотний полк | |
| 440-й піхотний полк | |
| 220-й дивізіон легкої артилерії[2] | 220-й артилерійський полк |
| 220-й інженерний батальйон | |
| 220-й протитанковий дивізіон | |
| 220-й дивізійний батальйон зв'язку | |
| 220-те дивізійне управління постачання | |
- Операція «Меркурій»
- Операція «Маріта»
- 506-й важкий танковий батальйон (Третій Рейх)
- Фортеця «Крит»
- Бельгійська кампанія (1940)
- 164. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 11 листопада 2017. (нім.)
- 164. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 11 листопада 2017. (англ.)
- 164. Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 11 листопада 2017. (англ.)
- 164. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 11 листопада 2017. (італ.)
- 164. LEICHTE Infanterie-Division (UNIT HISTORY) [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 7. Die Landstreitkräfte 131—200. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1173-0, S. 294f.
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.
- Виноски
- ↑ До складу угруповання входили: XVIII гірський корпус (2-га танкова, 5-та та 6-та гірсько-піхотні й 72-га піхотна дивізії), XXX армійський корпус (50-та і 164-та піхотні дивізії).
- Джерела
- ↑ 164. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 11 листопада 2017.
- ↑ нім. leichte Artillerie-Abteilung 220
.svg){kind=small}
