1187
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 1187 MCLXXXVII |
Ab urbe condita | 1940 |
Ассирійський | 5937 |
Бенгальський | 594 |
Берберський | 2137 |
Бірманський | 549 |
Буддистський | 1731 |
Візантійський | 6695–6696 |
Вірменський | 636 ԹՎ ՈԼԶ |
Голоценовий | 11187 |
Ера Селевкідів | 1498/1499 AG |
Ефіопський | 1179–1180 |
Єврейський | 4947–4948 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 1243–1244 |
- Шака самват | 1108–1109 |
- Калі Юґа | 4287–4288 |
Іранський | 565–566 |
Ісламський | 582–583 |
Китайський | 丙午年 (вогняний кінь) 3884 або 3677 — до — 丁未年 (вогняний козел) 3885 або 3678 |
Коптський | 903–904 |
Корейський | 3520 |
Тайванський | 725 до РК 民前725年 |
Тайський сонячний | 1729–1730 |
Юліанський | 1187 MCLXXXVII |
Яванський | 1094–1095 |
Японський | Bunji 3 (文治3年) |
Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь
Ісаак II Ангел очолоє Візантію (до 1195). Фрідріх Барбаросса є імператором Священної Римської імперії (до 1190). Філіп II Август править у Франції (до 1223).
Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, більша частина півдня належить Сицилійському королівству. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя тощо, мають статус міст-республік, частина з яких об'єднана Ломбардською лігою.
Південь Піренейського півострова в руках у маврів. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагонське королівство (Арагон, Барселона) та Португалія. Королем Англії є Генріх II Плантагенет (до 1189), королем Данії — Кнуд VI (до 1202).
У Києві княжить Святослав Всеволодович (до 1194). Володимир Ярославич почав княжити в Галичі (до 1189), Ярослав Всеволодович княжить у Чернігові (до 1198), Всеволод Велике Гніздо у Володимирі-на-Клязмі (до 1212). Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство фактично відокремилися від Русі. У Польщі період роздробленості. На чолі королівства Угорщина стоїть Бела III (до 1196).
В Єгипті, Сирії та Палестині править династія Аюбідів, невеликі території на Близькому Сході утримують хрестоносці. У Магрибі панують Альмохади. Сельджуки окупували Персію та Малу Азію. Хорезм став наймогутнішою державою Середньої Азії. Гуриди контролюють Афганістан та Північну Індію. У Китаї співіснують держава ханців, де править династія Сун, держава чжурчженів, де править династія Цзінь, та держава тангутів Західна Ся. На півдні Індії домінує Чола. В Японії розпочався період Камакура.
- Помер галицький князь Ярослав Осмомисл. Він заповів князівство своєму молодшому сину Олегу, але галицькі бояри прогнали Олега й запросили до Галича старшого сина старого князя Володимира.
- Успішний похід південноруських князів на половців.
- Вперше в літописі згадується назва «Україна»[1].
- Створення «Слова о полку Ігоревім». (можлива дата)
- Завоювання Єрусалиму мусульманами:
- Султан Єгипту на Сирії Салах ад-Дін проголосив священну війну проти хрестоносців.
- 1 травня мусульмани отримали перемогу над тамплієрами й госпітальєрами в битві при Крессоні.
- 4 липня, у битві при Хаттіні (північна Палестина), єгипетський султан розбив військо короля Єрусалиму Гі де Лузіньяна.
- 6 жовтня Салах ад-Дін захопив Єрусалим.
- У листопаді почалася облога Тіра, однак Конраду Монферратському вдалося відстояти місто.
- Розпочався понтифікат Григорія VIII. Новий папа буллою Audita tremendi закликав до Третього хрестового походу.
- Після смерті Григорія VIII папою римським обрано Климента III.
- Візантійський імператор Ісаак II Ангел повернув венеціанціям торговельні привілеї.
- Візантійське військо зазнало поразки від союзників повсталих болгар половців.
- Відновилася війна в Франції між французьким королем Філіпом II Августом та англійським монархом Генріхом II Плантагенетом.
- Хорезм-шахи взяли Нішапур.
- 5 вересня — Людовик VIII, французький король (1223—1226) з династії Капетингів.
- ↑ Стлб. 653:8, 663:31–33. // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 652—673. [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] — Ізборник.