Перейти до вмісту

Якоб Фуггер

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Якоб Фуггер
нім. Jakob Fugger

Якоб Фуггер (1518)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрізвиськоБагач
Народився6 березня 1459 Редагувати інформацію у Вікіданих
Аугсбург, Священна Римська імперія
Помер30 грудня 1525 Редагувати інформацію у Вікіданих (66 років)
Аугсбург, Священна Римська імперія
ПохованняFugger Chapeld Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Священна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбанкір, торговець, бізнесмен
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіялатинська церква Редагувати інформацію у Вікіданих
РідFugger von der Lilied Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЯкоб Фуггер Старший Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиBarbara Fuggerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриGeorg Fuggerd Редагувати інформацію у Вікіданих, Ulrich Fugger the Elderd Редагувати інформацію у Вікіданих і Marcus Fuggerd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зSibylle Fuggerd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Якоб Фуггер (нім. Jakob Fugger; 6 березня 1459, Аугсбург — 30 грудня 1525, Аугсбург) — торговець і банкір, засновник торгово-банкірського дому Фуггерів, одного із найбагатших і найвпливовіших в тогочасній Європі. Гроші Фуггерів неодноразово ставали головним фактором при вирішенні багатьох питань європейської політики, зокрема при обранні іспанського короля Карла I імператором Священної Римської імперії (1519). Якоб Фуггер був знаний за прізвиськом «Багач».

Аугсбурзький хроніст Клемент Сендер відзначав:

„Прізвище Якоба Фуггера й синів його брата добре відоме в усіх королівствах і країнах, навіть серед поган. Імператор, королі, князі й можновладці висилали до нього своїх посланців; Папа вітав його й приймав як свого найулюбленішого сина, кардинали вставали в присутності його особи...”.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Якоба Фуггера Старшого, підприємця і торгівця, та Барбари Бесінгер. Народився 1459 року в Аугсбурзі. У віці 14 років, відмовившись стати священником, перебрався до Венеції, де опанував банківською справою. По поверненню переконав братів звернутися до кредитно-банківських операцій. Спочатку разом з братами Ульріхом та Георгом надав позику у 150 тис. флоринів ерцгерцогу Сигімунду Габсбургу під заставу срібних копалень, які знаходили в графстві Тироль. Це дозволило збільшити торгівельні обсяги, а також почати активно кредитувати правителів європейських держав.

З 1499 банківський дім Фуггера здійснював банківські операції Папського престолу у Східній Європі. 1511 року отримав графський титул. 1514 року викупив один з кварталів Аугсбургу, де почав зводити житло для робітників (роботи велися до 1523 року). 1519 року надав Карлу Габсбургу кредит в 1 млн. 543 тис. флоринів для підкупів виборців під час обрання нового імператора Священної Римської імперії.

Це дозволило збільшити вплив в Іспанії, а також займатися операціями в іспанських колоніях Америки. Невдовзі Фуггер торгував усім: землею, майном, копальнями, металами, зброєю, коштовним камінням й тканинами. Для успішно ведення справами створив приватну розвідувальну службу. Водночас зібрав велику бібліотеку.

Після смерті Якоба в 1525 році його майно й статки успадкував небіж Антон Фуггер.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
  • Мошенський С. З. Більше ніж гроші. Фінансова історія людства. К. : Саміт-книга, 2021 - 486 с. ISBN 978-966-986-287-7 *[1]