Юсуф аль-Мустансир
| Юсуф аль-Мустансир | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | يوسف بن الناصر |
| Народився | 1197 або 1200[1] Марракеш, Альмохади[d] |
| Помер | 6 січня 1224 або 1223[1] Марракеш, Мариніди, Марокко |
| Країна |  Марокко |
| Національність | бербер |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | арабська і Берберські мови |
| Титул | халіф |
| Посада | Альмохадський халіфd |
| Термін | 356—354 роки до н. е. |
| Попередник | Мухаммед ан-Насір |
| Наступник | Абд аль-Валід I |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Альмохади |
| Батько | Мухаммед ан-Насір |
| Мати | Камар |
Юсуф аль-Мустансир ан-Насір (*між 1197 та 1203 —1124) — 5-й халіф держави Альмохадів у 1212-1224 роках. Відомий також як Юсуф II.
Походив з династії Альмохадів. Син халіфа Мухаммеда ан-Насіра та Камар, рабині-християнки. У 1212 році отримав номінальну владу від свого батька, втім реально керували халіфатом альмохадська знать й найвпливовіші берберські шейхи. Він прийняв тронне ім'я аль-Мустансир («Той, хто шукає допомоги Бога»).
З огляду на молодий вік халіфа центральне управління послабло, в результаті чого спалахнули повстання в Магрибі та Іфрикії. В останній валі Абу Абдаллах Мухаммад ібн Абі Хафса зумів досягти напівнезалежності в Тунісі та Триполітанії. В Магрибі у горах Атласу берберське плем'я бану-марин зуміло створити самостійний султан. Проте у 1217 році Альмохади не дали Маринідам захопити Фес. Водночас наступу християнських держав на піренейські володіння Альмохадів завадив внутрішні чвари.
Завдяки цьому вдалося зберегти контроль над аль-Андалусом, завдяки своїм родичам-валі. Втім поступово влада тут послаблювалася, оскільки халіф більше уваги приділяв розвагам і розкошам. Владу у центральних районах здійснював візир Абу Усман ібн Саїд Хам'ї.
У 1219 році околиці Севільї були сплюндровані Альфонсо IX, королем Леону. Втім Юсуф аль-Мустансир взявши під контроль управління зумів відновити зберегти більшу частину Алжиру та північного Тунісу та аль-Андалусу, не дозволивши християнам розширити свої володіння.
З 1222 року почалися бойові дії з королівством Леон. 1224 року аль-Мустансир раптово помер, не залишивши спадкоємців. Замість нього було обрано двоюріднього діда Абд аль-Валіда. З цього моменту починається розпад держави.
- Ulrich Haarmann: Geschichte der Arabischen Welt. 4. Aufl. C.H. Beck, München 2001, ISBN 3-406-47486-1
- Hugh Kennedy, Muslim Spain and Portugal: A Political History of al-Andalus, Londra, Addison-Wesley-Longman, 1996