Координати: 62°14′25″ пн. ш. 25°44′40″ сх. д. / 62.240277777778° пн. ш. 25.744444444444° сх. д. / 62.240277777778; 25.744444444444
Очікує на перевірку

Ювяскюля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ювяскюля
фін. Jyväskylän kaupunki
Герб
Герб Ювяскюляd
Ювяскюля
Ювяскюля
Основні дані
62°14′25″ пн. ш. 25°44′40″ сх. д. / 62.240277777778° пн. ш. 25.744444444444° сх. д. / 62.240277777778; 25.744444444444
Країна  Фінляндія
Адмінодиниця Центральна Фінляндія
Столиця для Центральна Фінляндія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Муурамеd[1], Петяйявесі[1], Уурайнен[1], Лаукаа[1], Ямся[1], Йоутса[1], Тойвакка[1], Luhankad[1] ?
Засновано 1837
Площа 1171,03 км²[2]
Населення 147 856 осіб (29 лютого 2024)[3]
Висота НРМ 90 м
Водойма Пяйянне, Jyväsjärvid
Клімат субарктичний континентальний (Dfc)d
Офіційна мова фінська[4][5]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 655195
OSM r569407  ·R
Поштові індекси 40014 - 40740
Міська влада
Мер міста Timo Koivistod
Вебсайт jyvaskyla.fi
Мапа
Мапа


CMNS: Ювяскюля у Вікісховищі

Ю́вяскюля (фін. Jyväskylä, фінською звучить: [ˈjyvæsˌkylæ]) — місто і муніципалітет в Фінляндії в провінції (ляні) Західна Фінляндія (фін. Länsi-Suomen lääni), адміністративний центр регіону (маакунта) Центральна Фінляндія (фін. Keski-Suomen maakunta), розташоване на берегах озер Пяйянне та Кейтеле за 147 км на північний схід від Тампере та 270 км на північ від Гельсінкі.

Станом на 31 березня 2023 року населення Ювяскюля становило 147 821 осіб.[6] Місто було одним з найбільш швидкозростаючих міст Фінляндії протягом 20-го століття,[7][8][9]

На околицях Ювяскюля щорічно відбуваються етапи чемпіонату світу з ралі — Ралі Фінляндії.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Друга частина назви міста — kylä, означає «село». Перша частина назви міста, jyväs-, виглядає як основа прикметника * jyvänen, похідного від jyvä, «зерно». Крім того, є асоціація зі словом Taxus — тис, і старопруським словом juwis. Також було висловлене припущення, що слово jyväs позначає відбиття сонця на поверхні води.[10]

Історія

[ред. | ред. код]

У регіоні Ювяскюля знаходили артефакти кам'яної доби. Згідно з найдавнішими наявними податковими документами (maakirja), в 1539 році в регіоні Ювяскюля було сім маєтків. Один з них, маєток Маттіли, володів територіями, що тягнуться від села Кельо до сіл Весанка і Палокка. Найстарішим маєтком в Ювяскюля, який постійно належав одній і тій же сім'ї, є маєток Лахті, який виник, коли маєток Маттіли було розділено між двома братами в 1600 році[11]. Історія маєтку Лахті та родини Лахті мали значний вплив на розвиток регіону Ювяскюля. Лахденрінне, в південно-західному куті озера Ювяс'ярві, належить старому центру маєтку Лахті.[12]

Місто Ювяскюля було засноване 22 березня 1837 року, коли російський імператор і великий князь Фінляндський Микола I підписав статут міста, і інфраструктура була побудована практично з нуля.[13] Хоча Микола I в Росії скасував багато автономних районів, стверджувалося, що лояльність фінських військових вплинула на його підхід до фінської автономії.[14] Початкове місто було побудоване між озером Ювяс'ярві (яке пов'язане з озером Пяйянне) і хребтом Ювяскюля (Харью) і складалося з більшої частини нинішнього центру міста у вигляді сітки.

Створення шкіл у 1850-х та 60-х роках виявилося найважливішим кроком у подальшому розвитку міста Ювяскюля. Перші три фінськомовні школи у світі були засновані в Ювяскюля: ліцей у 1858 році, учительський коледж у 1863 році та жіноча школа у 1864 році. Добре навчений викладацький склад та учні з різних куточків країни безповоротно змінили атмосферу Ювяскюлі.[15]

На початку 20 століття місто розширилося в кілька разів. Велика частина сьогоднішньої Ювяскюля була побудована після війни, коли в місто перебралися біженці з Карелії та інших частин країни, і їм було вкрай необхідне житло. У 21 столітті Ювяскюля швидко росло — більш ніж на 1000 жителів щорічно.[16]

Сейнетсало було об'єднане з Ювяскюля в 1993 році, а 1 січня 2009 року з Ювяскюля був об'єднаний муніципалітет Корпілагті.

Економіка

[ред. | ред. код]

Через відмінне транспортне сполучення, Ювяскюля був жвавим ринком ще до того, як в нинішньому центрі міста були засновані перші постійні поселення.[17] Створення перших трьох фінськомовних шкіл у Фінляндії: ліцею в 1858 р., учительського коледжу в 1863 р. та жіночої школи в 1864 р. виявилося найважливішими кроками щодо подальшого розвитку Ювяскюля. Освітні послуги стали серцем економічного зростання міста. В 1912 році Вільгельм Шаумман заснував фанерний завод на березі Ювяшярві. Незабаром інші види лісових підприємств відкрили в місті заводи та приміщення. Таким чином, пиломатеріали, целюлоза та папір стали другою основою економіки в Ювяскюля. Пізніше високоякісна освіта та виробництво паперової техніки привернули до міста бізнес в галузі інформаційних технологій.[18]

На сьогодні основними джерелами існування в Ювяскюля є освіта та охорона здоров'я, виробництво паперової техніки, інформаційні технології та відновлювана енергетика. Найважливішими приватними роботодавцями є виробник паперової техніки Metso ltd., Роздрібна торгова компанія Keskimaa Cooperative Society, компанія з обслуговування нерухомості ISS та виробник вітрогенераторів Moventas.[19] Найбільшими державними роботодавцями є місто Ювяскюля, Центральний фінський округ охорони здоров'я, Університет Ювяскюля та Повітряна академія.

Станом на 2010 рік лише 1 % робочої сили працює в первинному секторі, 21 % у вторинному секторі та 78 % в секторі послуг в економіці.[20]

У квітні 2012 р. рівень безробіття в Ювяскюля становив 12,2 %, що було вище середнього показника у Фінляндії (9,8 % у 2012 р.)[21]. Станом на липень 2012 року в Ювяскюля було близько 61 000 робочих місць. Середній дохід на одного одержувача доходу в 2010 році склав 24 380 євро.[22]

У 2011 році Ювяскюля взяла участь у дослідженні оцінки іміджу серед підприємств. Місто отримало найвищий бал серед великих фінських міст в дослідженні, особливо завдяки наявності кваліфікованої робочої сили, комерційних послуг, транспортним зв'язкам і географічному положенню.[23]

У 2005 році валовий внутрішній продукт на душу населення в місті Ювяскюля склав 33 688 євро. Самодостатність робочих місць в місті перевищила 100 %, в результаті чого ВВП на душу населення перевищив середній показник по країні. У 2007 році ВВП на душу населення всього регіону Ювяскюля становив 28 718 євро. Регіональний ВВП на душу населення нижчий за середній показник по Фінляндії, головним чином через велику кількість студентів та відносно високий рівень безробіття.[24]

Освіта

[ред. | ред. код]

Історично склалося так, що Ювяскюля є центром освіти Фінляндії. Тут уперше в історії країни були відкриті навчальні заклади з фінською мовою навчання:

  • 1858 — перший фінськомовний ліцей (фін. Jyväskylän Lyseon lukio)
  • 1863 — перший фінськомовний навчальний заклад для підготовки вчителів фінськомовних шкіл (учительська семінарія)
  • 1864 — перша фінськомовна школа для дівчат
  • 1914 — перший фінськомовний університет (Літній університет)

З огляду на роль Ювяскюля в розвитку освіти в Фінляндії місто називають «Афінами Фінляндії» (фін. Suomen Ateena).

Пізніше навчальний заклад для підготовки вчителів перетворився на коледж освіти (1934 р.), а далі в багатопрофільний університет Ювяскюля (1966).

Університет Ювяскюля — один з найпопулярніших університетів Фінляндії. Майже 16 000 студентів навчаються на бакалавраті чи магістратурі; університет також пропонує програми докторантури з більшості своїх предметів. Історично університет досяг успіху в дослідженні освіти, але за останні кілька десятиліть він також завоював повагу в галузі природничих наук. Це єдиний університет у Фінляндії, який пропонує університетську спортивну освіту, готує викладачів спорту та тренерів. Сьогодні університет пропонує також ступені з кібербезпеки, у тісній співпраці зі збройними силами Фінляндії.[25] За даними Міністерства зайнятості та економіки, місто було визнано в 2013 році містом кібербезпеки, забезпечуючи портфель досліджень та заходів, пов'язаних з кібербезпекою.[26]

Визначні місця

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]
Панорама Ювяскюля

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
  2. Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023MML.
  3. Finland's preliminary population figure was 5,608,218 at the end of February 2024Statistics Finland.
  4. http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
  5. Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 välinen luokitusavain, Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och språklig indelning år 2024, The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024Statistics Finland, 2024.
  6. Immigration record high in Finland in 2023 (англ.). Statistics Finland. Процитовано 27 березня 2024.
  7. A short history of Jyväskylä. City of Jyväskylä. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2011. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  8. Jyväskylän kaupungin elinkeinoelämän vaikuttavuus 1990-luvulla (PDF). University of Jyväskylä. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2021.
  9. Mouvement de la Population de Finlande en 1939 (PDF). Official Finnish population statistics 1939. Finnish Government. Архів оригіналу (PDF) за 30 серпня 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  10. Kosonen, Ilmari (28 лютого 2005). Miten Sissoset muinoin saivat nimensä jousipuusta?. Saunan synty (фін.). Sissosten sukuseura ry. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 26 лютого 2012.
  11. Berndtson, Nils (1983), = Lahden talon ja suvun varhaisista vaiheista, Keski-Suomen museon monistesarja 2/1983, № 2, Jyväskylän kaupunki, Finland: Keski-Suomen museo, с. 1—23, ISSN 0357-8186
  12. Hallikas, Jarmo (2010). Ritoniemi hämäläisten eräalueesta viihtyisäksi asuinalueeksi. Jarmo Hallikas. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2015.
  13. Landström, Rita (2007). Jyväskylä - Suomen Ateena. Yle. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 9 серпня 2015.
  14. Gripenberg G.A.: Lifgardets 3 finska skarpskyttebataljon 1812—1905
  15. Jäppinen, Jussi; Voutilainen, Heli-Maija (2003). Schools for non-Swedish Speakers. From Marketplace to a Wonderful Town - A Brief Introduction to the History of Jyväskylä. City of Jyväskylä. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 26 лютого 2012. [Архівовано 2012-03-05 у Wayback Machine.]
  16. Jyväskylän kaupungin väestöarvio. Väestötilastoja. City of Jyväskylä. 2012. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 15 вересня 2012.
  17. Tommila, Päiviö (1972). Jyväskylän kaupungin historia 1837–1965. I osa [History of Jyväskylä City. Vol I.] (фін.). Jyväskylä: City of Jyväskylä. с. 17—18. ISBN 951-95011-2-6.
  18. Jäppinen, Jussi; Voutilainen, Heli-Maija (2003). Schools for non-Swedish Speakers. From Marketplace to a Wonderful Town - A Brief Introduction to the History of Jyväskylä. City of Jyväskylä. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 26 лютого 2012. [Архівовано 2012-03-05 у Wayback Machine.]
  19. Jyväskylä 2011. City of Jyväskylä. 2 грудня 2011. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 26 лютого 2012. [Архівовано 2012-02-24 у Wayback Machine.]
  20. Business. City of Jyväskylä. 25 червня 2012. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 9 липня 2012. [Архівовано 2012-05-12 у Wayback Machine.]
  21. Lauri Hiltunen (21 лютого 2012). Keski-Suomen työllisyyskatsaus tammikuu 2012. Central Finland Centre for Economic Development, Transport and the Environment. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 26 лютого 2012. [Архівовано 2012-07-29 у Archive.is]
  22. Jyväskylä pähkinänkuoressa. City of Jyväskylä. 25 червня 2012. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 9 липня 2012. [Архівовано 2012-02-24 у Wayback Machine.]
  23. Anna Kivinen (2 грудня 2011). Jyväskylän imago kestää edelleen. Keskisuomalainen. Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 26 лютого 2012. [Архівовано 2011-12-10 у Wayback Machine.]
  24. Erkki Niemi (2 вересня 2009). Faktoista tulevaisuudeksi - muutosten fundamentit; Aluetaloudet ja työssäkäyntialueet faktojen valossa (PDF). Statistics Finland. Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2012. [Архівовано 2013-06-16 у Wayback Machine.]
  25. Kyberturvallisuuden maisteriopinnot. Informaatioteknologian tiedekunta. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 16 березня 2018.
  26. Julkaisut (PDF). Työ- ja elinkeinoministeriö. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 16 березня 2018.
  27. Die Partnerstädte der Landeshauptstadt Potsdam. www.potsdam.de (German) . Архів оригіналу за 25 червня 2010. Процитовано 24 червня 2010. [Архівовано 2016-08-06 у Wayback Machine.]
  28. Poznań - Miasta partnerskie. 1998–2013 Urząd Miasta Poznania (Polish) . City of Poznań. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 11 грудня 2013.
  29. Poznań Official Website - Twin Towns. © 1998–2008 Urząd Miasta Poznania. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 29 листопада 2008.
  30. Twin Cities. City of Jyväskylä. 2012. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 26 лютого 2012. [Архівовано 24 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  31. Terhi Saranen (31 серпня 2005). Ystävänä kaupunki. Jyväskylä lehti. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 26 лютого 2012. [Архівовано 24 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  32. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]