Честер Алан Артур
Честер Алан Артур (англ. Chester Alan Arthur; 5 жовтня 1829 — 18 листопада 1886) — 21-й президент США (1881–1885), республіканець. У 1880 році був обраний віцепрезидентом Джеймса Гарфілда і зайняв його місце, коли через рік Гарфілда вбили.
Честер Алан Артур був сином переселенця з Ірландії, баптистського священика; народився у Фейрфілді, в окрузі Франклін, в штаті Вермонт, вчився в «Union College» в Скенектеді, в штаті Нью-Йорк, і, присвятивши себе адвокатурі, оселився в 1851 р. у Нью-Йорку, де незабаром почав грати політичну роль і у 1856 р. сприяв створенню Республіканській партії. Під час громадянської війни у США 1861—1865 він у ролі першого генерал-інспектора, а пізніше генерал-квартирмейстера Нью-Йорка працював над озброєнням військ штату і доставлянням їх у театр бойових дій. Призначений в 1872 р. президентом Уліссом Грантом у нагороду за надані їм послуги головним митним директором (Collector of Customs) нью-йоркської гавані, він займав цю важливу та вигідну посаду до 20 липня 1878 року, коли президент Резерфорд Хейз усунув його за опозицію реформі громадянської служби, під виглядом звинувачення у хабарництві. Ця сильна міра справила глибокий розкол у республіканській партії й змусила Артура стати на бік тих, що під проводом сенатора Конклінга надавали завзятий опір реформам Хейза.
На конвенті республіканської партії, котра виставила у червні 1880 р. в Чикаго кандидатом у президенти Джеймса Гарфілда, Артура призначили кандидатом у віце-президенти, щоб примирити меншість Конклінга (так звані Stalwarts) і виявити одностайну дію партії. Гарфілд та Артур були обрані 2 листопада 1880 року. 2 липня 1881 р. Гарфілд був смертельно поранений Шарлем Гіто, але прожив у важкому стані ще два місяці. Фігура Артура (над яким тяжіло звинувачення в хабарництві) була украй непопулярною (крім того, психічно ненормальний Гито, стріляючи в президента, вигукнув, що робить Артура президентом), і він утримувався від того, щоб за життя Гарфілда в повному об'ємі переймати його обов'язки.
19 вересня 1881 р. Гарфілд помер, Артур прийняв президентство і 22 вересня 1881 р. присягнув конституції. До кінця 1881 р. Артур змінив головний склад колишнього кабінету. Нові міністри належали правому, так званому конклінговському, боку республіканської партії.
На посту президента Артур провів нову реформу цивільної служби, результати якої зберігалися тривалий час; його називають «батьком цивільної служби США». Попри початкову непопулярність, Артур впорався зі президентськими повноваженнями більш ніж успішно, і до закінчення терміну він завоював загальну вдячність, навіть із боку такого скептика як Марк Твен, що завжди сміявся над політиками.
По закінченні повноважень Артур не виявляв бажання балотуватися самостійно, повернувся до Нью-Йорка й помер за півтора роки на 58-му році життя від інсульту. Менше, ніж він, експрезидентом США був лише Джеймс Нокс Полк.
- За його каденції та ініціативи у жовтні 1884 року відбулася Міжнародна меридіанна конференція: делегати від 25 країн зібралися у місті Вашингтон (США), щоб визначити початковий («нульовий») меридіан для міжнародного використання[3].
- ↑ Jones J. M., Jones J. L. Presidential stroke: United States presidents and cerebrovascular disease // CNS Spectrums: the international journal of neuropsychiatric medicine — CNS Spectrums, 2006. — Vol. 11, Iss. 9. — P. 674–8; 719. — ISSN 1092-8529; 2165-6509 — doi:10.1017/S1092852900014760
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ The international Meridian Conference, Washington, 1884
- Честер Алан Артур, члени кабінету Артура (англ.)
- Білий дім: Біографія Честера Алана Артура [Архівовано 17 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Appletons' (1887—1901) · Ballotpedia · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 12034874s · FAST: 577 · Freebase: /m/01vb2 · GND: 118646001 · ISNI: 0000000071469990 · J9U: 987007257824005171 · LCCN: n50002601 · LNB: 000185462 · N6I: vtls000091273 · NKC: xx0105916 · NLA: 819568 · NLG: 225310 · NTA: 118694839 · NUKAT: n2012108253 · SKMASNL: vtls011600035 · SNK: 172373 · SUDOC: 028531329 · VIAF: 35249995 |
| XVIII століття | 1. Джордж Вашингтон • 2. Джон Адамс |  |
|---|---|---|
| XIX століття | 3. Томас Джефферсон • 4. Джеймс Медісон • 5. Джеймс Монро • 6. Джон Квінсі Адамс • 7. Ендрю Джексон • 8. Мартін ван Бюрен • 9. Вільям Генрі Гаррісон • 10. Джон Тайлер • 11. Джеймс Нокс Полк • 12. Закарі Тейлор • 13. Міллард Філлмор • 14. Франклін Пірс • 15. Джеймс Б'юкенен • 16. Авраам Лінкольн • 17. Ендрю Джонсон • 18. Улісс Грант • 19. Резерфорд Гейз • 20. Джеймс Гарфілд • 21. Честер Алан Артур • 22. Гровер Клівленд • 23. Бенджамін Гаррісон • 24. Гровер Клівленд • 25. Вільям Мак-Кінлі | |
| XX століття | 26. Теодор Рузвельт • 27. Вільям Говард Тафт • 28. Вудро Вільсон • 29. Воррен Гардінг • 30. Калвін Кулідж • 31. Герберт Кларк Гувер • 32. Франклін Делано Рузвельт • 33. Гаррі Трумен • 34. Дуайт Ейзенхауер • 35. Джон Фіцджеральд Кеннеді • 36. Ліндон Джонсон • 37. Річард Ніксон • 38. Джеральд Форд • 39. Джиммі Картер • 40. Рональд Рейган • 41. Джордж Герберт Вокер Буш • 42. Білл Клінтон | |
| XXI століття | ||
| XVIII століття | Джон Адамс (1789—1797) • Томас Джефферсон (1797—1801) |  |
|---|---|---|
| XIX століття | Аарон Берр (1801—1805) • Джордж Клінтон (1805—1812) • Елбридж Геррі (1813—1814) • Деніел Томпкінс (1817—1825) • Джон Колдвелл Келхун (1825—1832) • Мартін ван Бюрен (1833—1837) • Річард Ментор Джонсон (1837—1841) • Джон Тайлер (1841) • Джордж Даллас (1845—1849) • Міллард Філлмор (1849—1850) • Вільям Руфус Кінг (1853) • Джон Кебелл Брекінрідж (1857—1861) • Ганнібал Гемлін (1861—1865) • Ендрю Джонсон (1865) • Шайлер Колфакс (1869—1873) • Генрі Вілсон (1873—1875)• Вільям Елмон Вілер (1877—1881) • Честер Алан Артур (1881) • Томас Гендрікс (1885) • Леві Мортон (1889—1893) • Едлай Стівенсон (1893—1897) • Гаррет Гобарт (1897—1899) | |
| XX століття | Теодор Рузвельт (1901) • Чарлз Фербенкс (1905—1909) • Джеймс Шерман (1909—1912) • Томас Маршалл (1913—1921) • Калвін Кулідж (1921—1923) • Чарлз Доз (1925—1929) • Чарлз Кертіс (1929—1933) • Джон Гарнер (1933—1941) • Генрі Воллес (1941—1945) • Гаррі Трумен (1945) • Олбен Барклі (1949—1953) • Річард Ніксон (1953—1961) • Ліндон Джонсон (1961—1963) • Г'юберт Гамфрі (1965—1969) • Спіро Агню (1969—1973) • Джеральд Форд (1973—1974) • Нельсон Рокфеллер (1974—1977) • Волтер Мондейл (1977—1981) • Джордж Герберт Вокер Буш (1981—1989) • Ден Квейл (1989—1993) • Альберт Гор (1993—2001) | |
| XXI століття | ||