Чангсінзький ярус
| Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Тріас, T | Нижній/Ранній, T1 | Індський, T1i | молодше | |
| Перм, P | Лопінгій, P3 | Чангсінзький, P3c | 251,902 | 254,14 |
| Вучапінзький, P3v | 254,14 | 259,1 | ||
| Гваделупій, P2 | Кептенський, P2c | 259,1 | 265,1 | |
| Вордійський, P2w | 265,1 | 268,8 | ||
| Роудський, P2r | 268,8 | 272,95 | ||
| Цисуралій, P1 | Кунгурський, P1k | 272,95 | 283,5 | |
| Артинський, P1art | 283,5 | 290,1 | ||
| Сакмарський, P1s | 290,1 | 295,0 | ||
| Ассельський, P1a | 295,0 | 298,9 | ||
| Карбон, C | Верхній/Пізній, C3 | Гжельський, C3g | древніше | |
| Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. | ||||
Чангсінзький вік і ярус, чангсінгій — останній геологічний вік лопінзької епохи пермського періоду палеозою, останній геологічний ярус лопінзького відділу пермської системи. Чангсінзькому віку передував вучапінзький пермського періоду; наслідував індський вік тріасового. Чангсінгій розпочався 254,14 ± 0,07 млн років тому, закінчився 251,902 ± 0,06 млн років тому, тривав 2,24 ± 0,13 млн років[2].
За часів чангсінгу відбулось найбільше масове вимирання у фанерозойському еоні — пермсько-тріасове[2]. Вимирання сягнуло свого максимуму близько мільйона років до закінчення геологічного віку[2].
Геологічний вік названо на честь однойменного китайського міста (кит. 长兴) на півночі приморської провінції Чжецзян. Геологічний ярус виділено поблизу цього міста, в так званих чангсінзьких вапняках[3]. Назва для віку була вперше використана 1970 року[4][5] і була закріплена Міжнародною комісією зі стратиграфії 1981 року[6].
Початок чангсінгію визначають рештки вимерлого виду конодонтів — Clarkina wangi. Глобальним опорним профілем є профіль D у Мейшані поблизу Чангсінгу 31°4′45″ пн. ш. 119°42′5″ сх. д. / 31.07917° пн. ш. 119.70139° сх. д.[6]. Закінчення чангсінгію (базис індського віку тріасової системи) визначають за першою появою решток конодонтів виду Hindeodus parvus[6]. Чангсінзький ярус містить тільки одну біостратиграфічну одиницю амонітів — рід Iranites.
Спекотний і посушливий геологічний вік.
Чангсінзький вік закінчився пермсько-тріасовим вимиранням, коли біологічна альфа-різноманітність була спустошена, приблизно 95 % видів фауни щезло, повністю вимерли такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea)[7]. Світ після вимирання був майже мертвим, безлюдним, спекотним і посушливим. Знахідки амонітів, риб, комах і чотириногих (цинодонти, земноводні, плазуни) у відкладах залишаються рідкісними. На відновлення наземних екосистем знадобилось більше 30 млн років[7].
| Таксон | Сучасний стан | Знахідка фоссилій | Опис | Викопні рештки, реконструкція | Період існування, млн років тому |
|---|---|---|---|---|---|
| Хрящові риби (Chondrichthyes) | |||||
| Фаденія (Fadenia) | вимерлий | †Ряд євгеніодонтовиді (Eugeneodontida) |  |
314,6-247,2 | |
| Гібодус (Hybodus) | вимерлий | †Ряд гібодонтоподібні (Hybodontiformes) |  |
295-66,043 | |
| Менаспіс (Menaspis) | вимерлий | Підклас суцільноголові (Holocephali) |  |
259-254 | |
| Ортакант (Orthacanthus) | вимерлий | †Ряд Ксенокантовиді (Xenacanthida) |  |
314,6-66,043 | |
| Саркопріон (Sarcoprion) | вимерлий | †Ряд євгеніодонтовиді (Eugeneodontida) |  |
259-254 | |
| Водніка (Wodnika) | вимерлий | †Ряд ктенаканти (Ctenacanthiformes) |  |
268-15,97 | |
| Кісткові риби (Osteichthyes) | |||||
| Елоніхтіс (Elonichthys) | вимерлий | †Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes) |  |
345-254 | |
| Палеоніск (Palaeoniscum) | вимерлий | †Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes) |  |
259-254 | |
| Платісом (Platysomus) | вимерлий | †Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes) |  |
345-242 | |
| Земноводні (Amphibia) | |||||
| Бистровіана (Bystrowiana) | вимерлий | †Ряд хроніозухи (Chroniosuchia) |  |
259-252,3 | |
| Хроніозух (Chroniosuchus) | вимерлий | †Ряд хроніозухи (Chroniosuchia) |  |
259-252,3 | |
| Двінозавр (Dvinosaurus) | вимерлий | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) |  |
286-254 | |
| Інтазух (Intasuchus) | вимерлий | Інтинська формація, Росія | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) |  |
|
| Карпінскіозавр (Karpinskiosaurus) | вимерлий | †Ряд сеймуріаморфи (Seymouriamorpha) |  |
259-252,3 | |
| Котлассія (Kotlassia) | вимерлий | †Ряд сеймуріаморфи (Seymouriamorpha) |  |
252,2 | |
| Мелозавр (Melosaurus) | вимерлий | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) |  |
268-252,3 | |
| Пелтобатрахус (Peltobatrachus) | вимерлий | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) |  |
260,4-251 | |
| Ринезух (Rhinesuchus) | вимерлий | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) |  |
259-247,2 | |
| Уралерпетон (Uralerpeton) | вимерлий | †Ряд хроніозухи (Chroniosuchia) |  |
259-252,3 | |
| Зігозавр (Zygosaurus) | вимерлий | Татарстан, Росія | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) |  |
268-252,3 |
| Плазуни (Reptilia) | |||||
| Ацерозодонтозавр (Acerosodontosaurus) | вимерлий | †Ряд юнгініподібні (Younginiformes) |  |
259-252,3 | |
| Антодон (Anthodon) | вимерлий | †Родина парейозаври (Pareiasauridae) | 254-252 | ||
| Даптоцефал (Daptocephalus) | вимерлий | †Надряд дицинодонти (Dicynodontia) |  |
254-252,3 | |
| Діїктодон (Diictodon) | вимерлий | †Надряд дицинодонти (Dicynodontia) |  |
259-252,3 | |
| Ельгінія (Elginia) | вимерлий | †Родина парейозаври (Pareiasauridae) |  |
254-252 | |
| Еннатозавр (Ennatosaurus) | вимерлий | †Родина казеїди (Caseidae) |  |
265-254 | |
| Говазавр (Hovasaurus) | вимерлий | †Родина тангазавриди (Tangasauridae) |  |
253,8-249,7 | |
| Міллеретта (Milleretta) | вимерлий | †Родина міллерозаври (Millerosauria) |  |
254-252,3 | |
| Міллерозавр (Millerosaurus) | вимерлий | †Родина міллерозаври (Millerosauria) |  |
259-252,3 | |
| Нанопарія (Nanoparia) | вимерлий | †Родина парейозаври (Pareiasauridae) |  |
259-254 | |
| Никтіфрурет (Nyctiphruretus) | вимерлий | †Родина проколофони (Procolophonoidea) |  |
268-252,3 | |
| Овенетта (Owenetta) | вимерлий | †Родина проколофони (Procolophonoidea) |  |
254-251,3 | |
| Рубіджия (Rubidgea) | вимерлий | †Родина горгонопси (Gorgonopsia) |  |
259-254 | |
| Скутозавр (Scutosaurus) | вимерлий | †Родина парейозаври (Pareiasauridae) |  |
259-252,3 | |
| Тадеозавр (Thadeosaurus) | вимерлий | †Родина неодіапсиди (Neodiapsida) |  |
253,8-249,7 | |
| Теріогнат (Theriognathus) | вимерлий | †Родина вайтсіїди (Whaitsiidae) |  |
259-252,3 | |
- ↑ Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
- ↑ а б в Gradstein F. M. et al., 2004.
- ↑ Grabau A. W., 1923.
- ↑ Furnish & Glenister, 1970.
- ↑ Furnish & Glenister, 1973.
- ↑ а б в Jin Y.et al., 2006.
- ↑ а б Sahney & Benton, 2008.
- (англ.) Gradstein, F. M.; Ogg, J. G. & Smith, A. G. A Geologic Time Scale 2004. — Cambr. : Cambridge University Press, 2004.
- (англ.) Sahney, S.; Benton, M.J. (2008). Recovery from the most profound mass extinction of all time (PDF). Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 275 (1636): 759—65. doi:10.1098/rspb.2007.1370. PMC 2596898. PMID 18198148. Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2011. Процитовано 30 червня 2019.
- (англ.) Grabau A. W. Stratigraphy of China, Part 1: Palaeozoic and lower // Geological Survey of China. — 1923. — 529 с.
- (англ.) Furnish, W. M.; Glenister, B. F. Permian ammonite Cyclolobus from the Salt Range, West Pakistan // Kummel, B. & Teichert, G. (eds.): Stratigraphic boundary problems, Permian and Triassic of west Pakistan. — Kansas City : Geological Department of Kansas University, 1970. — С. 158—176.
- (англ.) Furnish, W. M.; Glenister, B. F. Permian stages names // Logan, A. & Hills, L.V.: The Permian and Triassic systems and their mutual boundary. — 1973. — С. 522—548.
- (англ.) Jin, Y.; Wang, Y.; Henderson, C.; Wardlaw, B.R.; Shen, S. & Cao, C. The Global Boundary Stratotype Section and Point (GSSP) for the base of Changhsingian Stage (Upper Permian) Episodes 29(3). — 2006. — С. 175-182.
- GeoWhen Database — Changhsingian
- Upper Paleozoic stratigraphic chart [Архівовано 17 листопада 2009 у Wayback Machine.]
| ← |
|
||||||||||
