Циластатин
 | |
|---|---|
Циластатин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (Z)-7-[(2R)-2-Amino-3-hydroxy-3-oxopropyl]sulfanyl-2-{[(1S)-2,2-dimethylcyclopropanecarbonyl]amino}hept-2-enoic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J01 (combination with imipenem) |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C16H26N2O5S |
| Мол. маса | |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | |
| Метаболізм | |
| Період напіввиведення | |
| Екскреція | |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Циластатин пригнічує людський фермент дегідропептидазу. [1]
Дегідропептидаза - це фермент, який міститься в нирках і відповідає за розщеплення антибіотика іміпенему. Тому циластатин призначають внутрішньовенно з іміпенемом, щоб захистити його від деградації, продовжуючи його антибактеріальну дію.
Іміпенем сам по собі є ефективним антибіотиком, і його можна призначати без циластатину. Сам циластатин не має протибактеріальної активності, хоча було доведено, що він активний щодо цинкзалежної бета-лактамази, яка зазвичай надає антибіотикорезистентність деяким бактеріям, зокрема, до сімейства антибіотиків карбапенему . Ця властивість зумовлена фізико-хімічною схожістю між мембранною дипептидазою (МДП), та бактеріальною метало-бета-лактамазою, що кодується геном CphA.[1] Ця комбінація збільшує ефективність антибіотика, змінюючи його фармакокінетику. Таким чином, іміпенем/циластатин, як і амоксицилін/клавуланова кислота, є поширеним комбінованим продуктом.
- ↑ а б Keynan S, Hooper NM, Felici A, Amicosante G, Turner AJ (1995). The renal membrane dipeptidase (dehydropeptidase I) inhibitor, cilastatin, inhibits the bacterial metallo-beta-lactamase enzyme CphA. Antimicrob. Agents Chemother. 39 (7): 1629—31. doi:10.1128/aac.39.7.1629. PMC 162797. PMID 7492120.