Цехмістренко Григорій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цехмістренко.
Григорій Віталійович Цехмістренко
Загальна інформація
Народження19 грудня 1994(1994-12-19)
Рівне, Україна
Смерть15 січня 2023(2023-01-15) (28 років)
біля міста Бахмут, Бахмутський район, Донецька область, Україна
ПохованняЧабани, Київська область, Україна
ГромадянствоКанада Канада
Національністьукраїнець
Alma MaterКиївська спеціалізована школа № 89
Псевдо«Ґреґ»[1], «Снікерс», «Дюрер»
Військова служба
Роки служби2022 — 2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС ГУР
Рід військ Сили територіальної оборони
Формування
 Інтернаціональний легіон
Війни / битви
Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Цехмістренко Григорій Віталійович у Вікісховищі

Григо́рій Віталійович Цехмістренко (нар. 19 грудня 1994, Рівне, Україна — 15 січня 2023, біля міста Бахмут, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — канадський громадський активіст, медик-доброволець українського походження. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно). Син Віталія Цехмістренка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Григорій Цехмістренко народився 19 грудня 1994 року в місті Рівне[2] в сім'ї засновника агрохолдингу «Райз», доларового мільйонера Віталія Цехмістренка, який входив у перелік 200 найбагатших українців і чиї статки оцінювали у 291 мільйон доларів[3][4]. Навчався в школі № 89 Печерського району міста Києва[3]. З дитинства вивчав англійську та іспанську мови, грав у шахи, регбі та волейбол, займався тхеквондо, плаванням і сноубордингом, ходив на каное та байдарках[5].

З 2011 року разом з батьком проживав у Канаді та США. У 2013 році сім'я повернулася до України[6]. Брав участь у Революції гідності[7]. 18 лютого 2014 року, під час «мирного наступу» до Верховної Ради України, силовики побили і затримали багатьох активістів. Між постраждалими, у Деснянському районному відділку міліції опинився й Григорій Цехмістренко, який отримав струс мозку від удару міліцейського кийка[2][8][3].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

З початком російсько-української війни намагався потрапити на фронт, однак був залишений батьком без документів у Канаді[6], де проживав спочатку в місті Кіністіно (провінція Саскачеван), а згодом у селищі Порт-Еліс (провінція Британська Колумбія, Ванкувер). У 2019 році отримав канадське громадянство[7][9].

Навчався на військового медика у військовому університеті на Мальті[10], проходив курси парамедицини і військові тренінги у Польщі, Данії та США. У перервах між навчаннями активно подорожував світом, працював в лікарнях у Мексиці, Танзанії, країнах Південної Африки, допомагав християнам-місіонерам у Зімбабве[5].

15 січня 2022 року вилетів з Канади, щоб проводити тренінги для парамедиків і стрільців в Україні[6][11]. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну брав участь у бойових діях у складі полку «Азов».

Брав участь в боях за Гостомель, Мощун та Ірпінь[12]. Після боїв за Київщину, від квітня 2022 року, — медик-доброволець Інтернаціонального легіону територіальної оборони Збройних сил України, в складі якого брав участь в боях за Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя та Бахмут[13].

Загинув в ніч проти 15 січня 2023 року біля міста Бахмут на Донеччині[1][2], накривши собою поранених побратимів[14][6]. Похований 20 січня 2023 року в селищі Чабани на Київщині[7]. Цехмістренко вважається третім канадцем, що загинув на війні Росії проти України[15].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (посмертно, 2023[16]);
  • Медаль «За мужність при виконанні спецзавдань» Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • Іменем Григорія Цехмістренко названо школу № 89 Печерського району міста Києва, в якій він навчався[17][18]. Ініціативу підтримав начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов[1][16][19].
  • Григорій Цехмістренко — із героїв виставки «Сталеві титани Бахмута» Національного музею історії України у Другій світовій війні[1].
  • До роковин загибелі Григорія Цехмістренка в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася виставка «Україна — розп'яття», що розповідає про російську-українську війну від початку широкомасштабного вторгнення ворожої армії в Україну[20][21].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Антон Печерський, Володимир Загребельний (13 січня 2024). Замість навколосвітньої подорожі він обрав захист країни: у Києві вшанували пам'ять Григорія-Ґреґа. АрміяInform.
  2. ↑ а б в Майданівці, яких убила росія. hromadske. 18 лютого 2023.
  3. ↑ а б в Фещенко, Анастасія (29 червня 2023). Хвилина мовчання: згадаймо добровольця Григорія Цехмістренка, який повернувся з Канади захищати Україну. Главком.
  4. ↑ Під Бахмутом загинув бойовий медик Григорій Цехмістренко — громадянин Канади з українським серцем. Новинарня. 21 січня 2023.
  5. ↑ а б Lauda, Lera (27 лютого 2023). «Готовий був на все заради України». Історії іноземних воїнів, які полягли у боях за Бахмут. Меморіал жертв війни. Процитовано 15 червня 2024.
  6. ↑ а б в г Покійний захисник Григорій Цехмістренко, який родом з Рівного, замість кругосвітньої подорожі на яхті вибрав окопи і війну. ЧаРівне. 23 листопада 2023. Процитовано 15 червня 2024.
  7. ↑ а б в Карлащук, Віолетта (20 січня 2023). У Києві попрощалися з загиблим канадським добровольцем Григорієм Цехмістренком. Суспільне.
  8. ↑ Тищук, Ольга (19 лютого 2014). Міліція затримала 60 активістів Євромайдану (повний список). Факти.
  9. ↑ Samson, Sam (16 січня 2023). Canadian volunteer medic has died in Ukraine, family says. CBC News (англ.).
  10. ↑ Народний депутат України сам відвіз сина в «Азов». Волинь-нова. 28 січня 2024. Процитовано 15 червня 2024.
  11. ↑ Пам'яті Григорія Цехмістренка, українського канадця, який загинув, аби ми жили. Укрінформ. 3 лютого 2023. Процитовано 15 червня 2024.
  12. ↑ MacKinnon, Mark (16 січня 2023). Canadian combat medic killed in battle in eastern Ukraine. The Globe and Mail (англ.). Процитовано 15 червня 2024.
  13. ↑ Коціра, Христина (21 листопада 2023). Замість кругосвітньої подорожі на яхті вибрав окопи і війну. hromadske. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 15 червня 2024.
  14. ↑ Залевський, Віталій; Пона, Орест (13 січня 2024). Прикрив тілом двох побратимів: у роковини загибелі Григорія Цехмістренка зібралися рідні, друзі та побратими героя. 5 канал. Процитовано 15 травня 2024.
  15. ↑ У боях під Бахмутом загинув доброволець із Канади. New Voice. 17 січня 2023. Процитовано 15 червня 2024.
  16. ↑ а б Мілюта, Вікторія (26 жовтня 2023). Перед ним був відкритий весь світ: школі на Печерську просять присвоїти ім`я загиблого Героя, сина колишнього депутата Григорія Цехмістренко. Big Kyiv.
  17. ↑ Рішення «Про деякі питання діяльності Спеціалізованої школи № 89 Печерського району міста Києва» (PDF). Київ: Київська міська рада. 2024. с. 2.
  18. ↑ Столичній школі присвоїли ім’я медика-добровольця, військовослужбовця Інтернаціонального легіону ТрО ЗСУ Григорія Цехмістренка. Київська міська державна адміністрація. 13 червня 2024. Процитовано 15 червня 2024.
  19. ↑ Дашківська, Ірина (25 жовтня 2023). Столичній школі № 89 пропонують присвоїти ім’я загиблого у боях за Україну канадського добровольця Григорія Цехмістренка. Цензор.НЕТ.
  20. ↑ Remembrance event of Grygorii Tsekhmistrenko (англ.). Національний музей історії України у Другій світовій війні. 15 січня 2024. Процитовано 15 червня 2024.
  21. ↑ Музей війни вшанує пам’ять Григорія Цехмістренка, канадського медика-волонтера українського походження. Погляд. 12 січня 2024. Процитовано 15 червня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цехмістренко_Григорій_Віталійович&oldid=43791693