Цефей (сузір'я)

Цефей
Цефей
	Цефей
Латинська назва	Cepheus
Род. відмінок	Cephei
Скорочення	Cep
Пряме піднесення	22год хв
межі	від 20год 00хв до 8год 00хв
Схилення	70° '
межі	від 52° 45' до 88° '
Площа	588 кв.град.(27)
Зорі	1 яскравіших від 3m; 44 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Альфа Цефея 2,45m
Суміжні сузір'я	Мала Ведмедиця; Дракон; Лебідь; Ящірка; Кассіопея; Жираф;
	Спостерігається в широтах між +90° i −2°; Увечері найкраще спостерігати протягом липня-вересня
	Існує з античності. Запропоноване

Цефе́й (Кефе́й) (лат. Cepheus) — сузір'я північної півкулі неба. Містить 148 зір, видимих неозброєним оком.

Найкращі умови видимості ввечері — у вересні-грудні.

Історія

Сузір'я включене в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Назву отримало на честь міфічного ефіопського царя Кефея, чоловіка Кассіопеї та батька Андромеди.

Значимі об'єкти

Зорі

Гамма Цефея — подвійна зоря завдальшки приблизно 50 світлових років від Землі. Система складається з субгіганта й червоного карлика. Унаслідок випередження рівнодення γ Цефея буде полярною зорею від 3000 до 5200 року.

δ Цефея є прототипом змінних зір типу цефеїд.

Крюгер 60 — подвійна зоря з яскравістю 11^m, що складається з двох червоних карликів. Ця зоряна система є однією з найближчих до Землі: розташована на відстані лише 13 світлових років.

Об'єкти далекого космосу

NGC 188 — розсіяне скупчення, одне за найдавніших відомих розсіяних скупчень.
NGC 6946 (Галактика Феєрверк) — спіральна галактика, у якій спостерігалося дев'ять наднових зір^{[джерело?]}, найбільше серед усіх галактик^{[джерело?]}.
туманність NGC 7538, у якій розташована найбільша відома протозоря^{[джерело?]}.

В інших культурах

Давньокитайська міфологія розповідає про зорі Цефея у зв'язку із Му-ваном династії Чжоу 周穆王 (10 с. до н. е.) та його сміливим візником Цзаофу^[en] 造父, через зусилля якого ван спромігся дістатися неба. Цзаофу, за цим міфом, є ζ Cep., а інші вісім зір то є коні його колісниці^{[джерело?]}.

Література

Цефей // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 521. — ISBN 966-613-263-X.