Центральне статистичне управління
| Центральне статистичне управління | |
|---|---|
| рос. Центральное статистическое управление | |
 | |
| Абревіатура | ЦСУ РСФСР(рос.), ЦСУ СССР(рос.), ЭСС Госплана СССР(рос.), ЦУНХУ Госплана СССР(рос.), ЦСУ СССР(рос.), Госкомстат СССР(рос.) |
| Тип | національний орган статистики |
| Засновано | 25 липня 1918 |
| Розпущено | 1991 |
| Країна |  СРСР |
| Дочірня(і) організація(ї) | Q59259952? Institute of Conjunctured |
Центральне статистичне управління — радянський державний орган, що займався збором статистики.
- До 1917 року — Статистична рада й Центральний Статистичний комітет при Міністерстві внутрішніх справ
- Декрет Ради Народних Комісарів від 25 липня 1918 року. Про державну Статистику[1]
- Декрет Ради Народних Комісарів від вересня 1918 «Про місцеві статистичні установи» губернські статкомітети припиняли діяльність
- 1918–1923 — Центральне статистичне управління Української РСР (ЦСУ УРСР). Утворено Декретом Ради Народних Комісарів від 25 липня 1918 «Про державну статистику»
- 1923–1926 — Центральне статистичне управління (ЦСУ) при Раді Народних Комісарів СРСР
- 1926–1930 — Центральне статистичне управління СРСР (ЦСУ СРСР)
- 1930–1931 — Економіко-статистичний сектор (ЕСС) Держплану СРСР
- 1931 — Сектор народно-господарського обліку Держплану СРСР
- 1931–1941 — Центральне управління народно-господарського обліку (ЦУНГО) Держплану СРСР
- 1941–1948 — Центральне статистичне управління (ЦСУ) Держплану СРСР
- 1948–1987 — Центральне статистичне управління (ЦСУ) при Раді Міністрів СРСР . Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 серпня 1948 року № 3018 «Про перетворення ЦСУ Держплану СРСР в Центральне Статистичне управління при Раді Міністрів СРСР»
- 1987–1991 — Державний комітет СРСР зі статистики
- 1991 — нині — Федеральна служба державної статистики
Відповідно до постанови РНК СРСР від 10 березня 1932 року, якою затверджено Положення про республіканських, обласних (крайових) органах народногосподарського обліку, управління народногосподарського обліку союзних і автономних республік, країв і областей, районні і міські інспектури народногосподарського обліку перебували в безпосередньому підпорядкуванні ЦУНГО Держплану СРСР.
- Законом СРСР від 19 грудня 1963 № 2000-VI визначено, що Начальник Центрального статистичного управління при Раді Міністрів СРСР входить до складу Ради Міністрів СРСР (Ст. 70).
Всю свою діяльність ЦСУ СРСР здійснювало через ЦСУ республік і місцевих органів державної статистики: статистичні управління автономних республік, країв і областей, районні (міські) інформаційно-обчислювальні станції (центри) і інспектури державної статистики
ЦСУ СРСР затверджував загальносоюзний мінімум показників статистичної звітності для всіх галузей народного господарства і форми статистичної звітності для підприємств, організацій та установ, що входять в систему центральних органів виконавчої влади СРСР, а також для колгоспів і видає інструкції щодо їх заповнення.
- періодична і річна звітність, яку представляють підприємства, організації та установи за формами і в терміни, встановлені ЦСУ СРСР або ЦСУ республіки;
- одноразові великі економічні роботи і перепису (Наприклад, Всесоюзні переписи населення 1959 і 1970, розробка звітних міжгалузевих балансів виробництва і розподілу продукції за 1959, 1966 і 1972, переоцінка основних фондів країни за станом на 1 січня 1960 1 січня 1972 по госпрозрахунковим організаціям, на 1 січня 1973 по бюджетним організаціям та ін.
- щорічний перепис невстановленого обладнання (станом на 1 січня) — постанова Ради Міністрів СРСР від 29 вересня 1959 № 1135
- одноразове вибіркове обстеження доходів і житлових умов громадян (раз на 5 років, починаючи з 1967) — постанова Ради Міністрів СРСР від 3 вересня 1966 № 717 (з 1974 один раз в 3 роки — розпорядження Ради Міністрів СРСР від 25 вересня 1974 № 2451)
- Сталін на XIV з'їзді ВКП (б) 18 грудня 1925 в Політичному звіті Центрального Комітету зазначив:
"Те ж саме можна сказати про злощасний хлібофуражний баланс Центрального статистичного управління, який він видав у червні, за яким виходило так, що товарних надлишків у заможних виявилося нібито 61 %, у бідноти — нічого, а у середняків — решта. Смішне тут в тому, що через кілька місяців ЦСУ прийшло з іншою цифрою: не 61 %, а 52 %. А недавно ЦСУ дало цифру вже не 52 %, а 42 %. Ну, хіба можна так обчислювати? Ми віримо в те, що ЦСУ є цитаделлю науки. Ми вважаємо, без цифр ЦСУ жоден керівний орган розрахувати й планувати не може. Ми вважаємо, що ЦСУ має давати об'єктивні дані, вільні від якого б то не було упередженої думки, бо спроба підігнати цифру під ту чи іншу упереджена думка є злочин кримінального характеру. Але як можна вірити після цього цифрам ЦСУ, якщо воно саме перестає вірити своїм цифрам? "[2]
- Сталін 27 грудня 1929 на Всесоюзній конференції аграрників-марксистів в доповіді «До питань аграрної політики в СРСР» сказав:
"Треба також поставити питання про популяризацію марксистської теорії відтворення. Треба розробити питання про схему побудови балансу нашого народного господарства . Те, що опублікувало ЦСУ 1926 року у вигляді балансу народного господарства, тобто не баланс, а гра в цифри… Схему балансу народного господарства СРСР повинні виробити революційні марксисти, якщо вони взагалі хочуть займатися розробкою питань економіки перехідного періоду "(Соч. М., 1952. Т.12. С.171-172)
- 1918–1926 — П. І. Попов (керівник ЦСУ УРСР, СРСР)
- 1926–1928 — В. В. Осинський (керівник ЦСУ СРСР)
- 1928–1930 — В. П. Мілютін (керівник ЦСУ СРСР)
- 1931–1932 — С. В. Мінаєв — керівник Сектора економічної статистики Держплану
- 1932–1935 — В. В. Осинський (начальник ЦУНГО Держплану СРСР)
- 1935–1937 — І. А. Краваль (начальник ЦУНГО Держплану СРСР)
- 1937–1938 — І. Д. Верменічев (начальник ЦУНГО Держплану СРСР)
- 1938–1940 — І. В. Саутін (начальник ЦУНГО Держплану СРСР)
- 1940–1975 — В. Н. Старовський (керівник ЦУНГО Держплану СРСР, ЦСУ СРСР)
- 1975–1985 — Л. М. Володарський (начальник ЦСУ СРСР)
- 1985–1989 — М. А. Корольов (1985—1986: начальник ЦСУ СРСР; 1987—1989: голова Держкомстату СРСР)
- 1989–1991 — В. Н. Кириченко (голова Держкомстату СРСР)
- 1985–1993 — П. Ф. Гужвін (голова Держкомстату Росії)
- 1993–1998 — Ю. О. Юрков (голова Держкомстату Росії)[3]
- 1998–2009 — В. Л. Соколін (голова Держкомстату Росії, керівник Росстату)
- 2009 — 2018 — А. Е. Суринов (керівник Росстату)
- з 2018 П. В. Малков (керівник Росстату)
З восьми керівників радянського статистичного відомства між 1918 і 1941 роками п'ятеро були розстріляні в 1937-39 рр .: В. В. Осинський, С. В. Мінаєв, В. П. Мілютін , І. А. Краваль, І. Д. Верменічев[4] .
- Громан Володимир Густавович — член Колегії
- Смирнов Володимир Михайлович — член Колегії
- Гернет, Михайло Миколайович — відділ моральної статистики
- Юровський Леонід Наумович — відділ іноземної статистики
- Соболь Валеріан Антонович — завідувач відділом
- 1933–1937 — Курман Михайло Веніамінович (1905—1980) — начальник сектора населення, заступник начальника відділу населення і охорони здоров'я ЦУНГО Держплану СРСР
- Малишев Іван Степанович — перший заступник голови
- 1930–1931 — Мінаєв Сергій Володимирович (начальник економіко-статистичного сектора Держплану СРСР)
- 1948—1953 — Рябушкін Тимон Васильович — заступник начальника, начальник відділу статистичної методології
- Бурлін Валентин Федорович — начальник Статистичного управління при Раді міністрів Української РСР в 1948—1950 роках.
- 1928–1939 — Кон'юнктурний інститут ЦСУ СРСР: Експертна рада при ЦСУ СРСР: Науково-дослідний інститут з проектування обчислювальних центрів і систем економічної інформації (НДІ ЦСУ СРСР), створений в 1963
- 1971–1986 — Всесоюзне виробниче технічне об'єднання з технічного обслуговування і ремонту обчислювальної техніки ЦСУ СРСР: Всесоюзний державний проектно-технологічний інститут по механізації обліку та обчислювальних робіт (ВГПТІ), створений в 1971
- Перепис населення
- Всесоюзний перепис населення СРСР 1926 року
- Всесоюзний перепис населення СРСР 1937 року
- Всесоюзний перепис населення СРСР 1959 року
- Перепис населення СРСР (1970)
- Перепис населення СРСР (1989)
- Радянський період діяльності органів державної статистики (1918—1991 роки) [Архівовано 14 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Районирование СССР: Сб. материалов по районированию с 1917 г. по 1925 год / К. Д. Егоров (ред.). — М.: Л. : Плановое хозяйство: Госплан СССР, 1926. — 307 с.
- Алфавитный перечень районов, городов, городских поселений Союза ССР. — Изд. 2-е, исправленное и дополненное. — М. : ЦУНХУ Госплана СССР, 1935.
- ↑ Декрет Совета Народных Комиссаров. О Государственной Статистике. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ Полное собрание сочинений Сталина И. В. Т.7.[недоступне посилання з Июнь 2019]
- ↑ Российская государственная статистика. Личности. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ Блюм А., Меспуле М. Бюрократическая анархия: статистика и власть при Сталине. / Перевод с французского. — М.: РОССПЭН, 2006
