Царицино (станція метро)
Координати: 55°37′18″ пн. ш. 37°40′09″ сх. д. / 55.62167° пн. ш. 37.66917° сх. д.
| Царицино | |
|---|---|
Замоскворіцька лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | Колонна трипрогінна мілкого закладення |
| Глибина закладення | 8 м |
| Проєктна назва | Царицино |
| Стара назва | Леніне |
| Кількість | 1 |
| Тип | Острівна |
| Форма | Пряма |
| Дата відкриття | 11 серпня 1969 року |
| Архітектор(и) | В. О. Черемін[ru], О. Л. Вігдоров[ru] |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Е. А. Мелешонкова (рос.) |
| Художник(и) | А. М. Кузнецов[ru] |
| Будівельник(и) | БМУ-11 Мосметробуду |
| Пересадка на |   «Царицино» А: 151, 151к, 182, 203, 221, 245, 269, 269к, 289, 389, 679, 701, 756, 761, н13, ДП23 |
| Виходи до | Луганська, Товариська і Каспійська вулиці, |
| Час відкриття | 5:30 |
| Час закриття | 1:00 |
| Код станції | 023 |
 | |
«Цари́цино» (рос. Царицыно) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Кантемировська» і «Орєхово». Знаходиться на території району «Царицино» Південного адміністративного округу міста Москви.
Станція відкрита 30 грудня 1984 у складі дільниці «Каширська» — «Орєхово».
Через відновлювальні роботи, пов'язані з осіданням колії, що виникло через вимивання ґрунту і помилки при вторинному нагнітанні бетону (подушки навколо тунелю) при будівництві, на перегоні «Царицино» — «Орєхово», ділянка була закрита з 31 грудня 1984 по 9 лютого 1985.
До перейменування 5 листопада 1990 мала назву «Леніно» (за назвою житлового району Леніно-Дачне). Сучасну назву станція отримала по розташованому поруч Царицинському парку і музею-заповіднику «Царицино».
Наземні вестибюлі відсутні, вихід в місто здійснюють по підземних переходах до вулиць Луганська, Товариська і Каспійська, а також до платформи «Царицино» Курського напрямку Московської залізниці.
- Залізнична станція:
«Царицино» - Автобуси: 151, 151к, 182, 203, 221, 245, 269, 269к, 289, 389, 679, 701, 756, 761, н13, ДП23
Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 метрів) з однією острівною платформою. Споруджена за типовим проектом зі збірних уніфікованих залізобетонних конструкцій. На станції два ряди по 26 колон з кроком 6,5 метрів.
Колійні стіни оздоблені жовтим і червоним мармуром з мозаїчними вставками, які присвячені успіхам радянської науки й техніки. Колони оздоблені білим мармуром. Підлога викладена сірим гранітом. Над сходовими маршами знаходяться панно з флорентійської мозаїки (художник — А. Н. Кузнецов), присвячені Москві — силуети заводських цехів і труб, веж Кремля, Шуховської вежі.
Станція без колійного розвитку.
- Царицино. Офіційний сайт Московського метрополітену. Перевірено 23 листопада 2013. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 23 листопада 2013. (рос.)
- на сайті Артемія Лебедєва metro.ru [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- «Царицино» на сайті news.metro.ru [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- План-схема станції
- «Царицино» на KartaMetro.info — Міський транспорт, виходи в місто і схема станції на супутниковій карті Москви.
- «Царицыно» на Яндекс. Картах.
- Закритий вихід з метро Царицино і чи буде він колись відкритий? [Архівовано 9 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Кантемировська | Замоскворіцька лінія | Оріхове | ||