Художня галерея леді Левер
| Художня галерея леді Левер | |
|---|---|
 | |
| 53°21′20.736000099987″ пн. ш. 2°59′57.5520001″ зх. д. / 53.35576° пн. ш. 2.99932° зх. д. | |
| Тип | художня галерея[2] і національний[3] |
| Статус спадщини | реєстрова будівля II ступеняd[4] |
| Частина від | National Museums Liverpoold |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія[3] |
| Розташування | Порт-Санлайт, метрополітенське боро Віррал, церемоніальне графство Мерсісайд, Північно-Західна Англія |
| Адреса | Port Sunlight Village, Wirral CH62 5EQ[5] |
| Архітектор | William Owend[6] |
| Засновник | William Lever, 1st Viscount Leverhulmed[6] |
| Засновано | 1922 |
| Відвідувачі | 201 970 (2018)[1] |
| Сайт | Liverpool museums |
  Художня галерея леді Левер (Велика Британія) | |
 | |
 Художня галерея леді Левер у Вікісховищі | |
Художня галерея леді Левер (англ. Lady Lever Art Gallery) — художня галерея у Порт-Санлайті, передмісті Ліверпуля. Заснована 1922 року, входить до системи національних музеїв Ліверпуля.[7] Галерея була заснована та побудована промисловцем та меценатом Вільямом Левером, Першим віконтом Леверхульм. Будівля галереї є одним зі збережених зразків архітектури пізньої вікторіанської і едвардіанської епох. Тут зберігаються основні колекції образотворчого та декоративного мистецтва, які відповідають особистому смаку лорда Леверхульма.
У колекції широко представлені британський живопис і скульптура XIX століття, але є і роботи кінця XVIII і початку XX століття. Також представлені колекції англійських меблів, порцеляни та фаянсових виробів Джозайї Веджвуда, китайської кераміки, а також невеликі групи інших типів предметів, таких як давньогрецькі вази і римські скульптури. Більша частина експонатів є частиною початкового пожертвування, але колекція продовжує потроху зростати. У залах галереї переважають змішані експозиції, де разом представлені картини, скульптури та меблі, і є п'ять «кімнат періоду», які відтворюють типові інтер'єри будинків англійської аристократії різних епох.
Левер почав збирати предмети мистецтва в кінці XIX століття, переважно для використання в рекламі популярного бренду Sunlight Soap (виготовленого в декількох хвилинах ходьби від галереї), який допоміг йому збагатитися. Коли він став багатшим, його колекції почали розширюватися і у нього з'явився смак до колекціонування. Він колекціонував переважно британське мистецтво, але він також був зачарований китайським мистецтвом, римською скульптурою і грецькими вазами, які він вибрав для колекціонування, щоб показати стилі, які вплинули на британських художників у вісімнадцятому та дев'ятнадцятому століттях.
Вільям Левер побудував галерею для демонстрації своєї колекції і назвав її в пам'ять своєї дружини Елізабет (леді Левер), яка померла 1913 року.
Художня галерея леді Левер була побудована 1913 року в стилі боз-ар архітекторами Вільямом і Сегаром Оуенами[8]. Будівля була відкрита в 1922 році принцесою Беатріс, молодшою дочкою королеви Вікторії.
2015 року частина музею була закрита для відвідувачів і почався ремонт. 2016 року реконструйовані зали галереї були відновлені в їх первісному архітектурному стилі в рамках проекту реставрації вартістю 2,8 млн фунтів стерлінгів.[9] Реставрація включала в себе поліпшення освітлення та відновлення деяких оригінальних стель і дверних отворів[10].
У галереї широко представлені кілька напрямків живопису вікторіанської епохи, у тому числі роботи прерафаелітів, як періоду Братства, так і періоду після його розпаду. Галерея має роботи епохи Відродження та зразки пізнього історичного живопису. Є важливі роботи Джона Еверетта Мілле[11], Форда Медокса Брауна, Вільяма Холмана Ганта, Данте Габріеля Россетті, Едварда Берн-Джонса, Фредеріка Лейтона і багатьох інших. Більш ранні роботи включають картини Вільяма Етті, Вільяма Тернера, Джона Констебла, Томаса Гейнсборо і Джошуа Рейнольдса.
-
Джон Еверетт Мілле. Сер Ізюмбрас (1853) -
Джон Еверетт Мілле. Бульбашки (1886) -
Форд Медокс Браун. Кромвель на своїй фермі (1874) -
Джон Еверетт Мілле. Чорний брауншвейзький гусар (1860) -
Данте Габрієль Росетті. Блаженна діва (1879) -
Данте Габрієль Росетті. Сивіла Палміфера (1870) -
Едвард Берн-Джонс. Спокуса Мерліна (1877) -
Джошуа Рейнольдс. Портрет Елізабет Гамільтон (1760)
.jpg)
- Офіційний сайт музею [Архівовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ ALVA - Association of Leading Visitor Attractions. www.alva.org.uk. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 25 серпня 2019.
- ↑ https://www.liverpoolmuseums.org.uk/lady-lever-art-gallery
- ↑ а б https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
- ↑ National Heritage List for England
- ↑ Mapping Museums — 2016.
- ↑ а б https://www.liverpoolmuseums.org.uk/lady-lever-art-gallery/about-lady-lever-art-gallery
- ↑ National Museums Liverpool. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ Davis, The Public Catalogue Foundation. Coord.: Siobhan (2013). Oil paintings in public ownership in national museums of Liverpool. [S.l.]: The Public Catalogue Foundation. с. 5. ISBN 978-1-909475-08-3.
- ↑ "Exciting plans for the Lady Lever Art Gallery" [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], from National Museums Liverpool
- ↑ South End galleries - Lady Lever Art Gallery, Liverpool museums. www.liverpoolmuseums.org.uk. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Millais, John Everett. Apple Blossoms. Lady Lever Art Gallery. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 19 січня 2020.
