Перейти до вмісту

Хоробре серце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хоробре серце
Braveheart
ЖанрІсторичний фільм, драма, пригодницький
РежисерМел Ґібсон[1][2][…]
ПродюсерМел Ґібсон[1], Алан Ледд мол.d, Брюс Дейвіd[1] і Стівен Макевітіd
СценаристРендалл Воллес
ОповідачАнґус Макфадьєн
У головних
ролях		Мел Ґібсон[4][2][…], Софі Марсо[4][2][…], Брендан Ґлісон[6][7], Патрік Макґуенd[2][5][…], Анґус Макфадьєн[6][7], Джеймс Космо[3][6], Девід О'Гараd, Ієн Бенненd[6][7], Томмі Фленаґан[6][7], Браян Кокс[3][6], Алан Армстронгd[6][7], Майкл Берн[6][7], Пітер Малланd[6][7], Донал Ґібсонd[7], Кетрін Маккормак[2][5][…], Джерард Максорліd[6][7], Джон Каванаd[6][7], Руперт Вансіттарт[7], Шон Ловлор[3], Пітер Генліd[3][6], Шон Макґінліd[8], Девід Ґантd[8], Стівен Біллінґтонd, Малкольм Тірніd, Бернард Горсфолd, Річард Ліфd, Там Вайтd, Джиммі Чізголмd, Джеймс Робінсонd, Мгайрі Калвіd, Жанна Марінd, Сенді Нельсонd, Ральф Ріачd, Дін Лопатаd, Роберт Патерсонd, Джулі Остінd, Алекс Нортонd, Джон Муртаd, Деніель Коллd, Ніал О'Браєнd, Ліам Карніd, Білл Мердокd, Мел Вайтd і Пол Такерd
ОператорДжон Толл
КомпозиторДжеймс Горнер
КінокомпаніяIcon Productions
Дистриб'юторВ США Paramount Pictures, в решті країн 20th Century Fox
Тривалість177 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1995
Дата виходу25 квітня 1995
Кошторис$53 млн
Касові збори$210 409 945[9]
IMDbID 0112573
НаступнийRobert the Bruced
CMNS: Хоробре серце у Вікісховищі
Q: Хоробре серце у Вікіцитатах

«Хоробре серце» (англ. Braveheart) — фільм, що розповідає про боротьбу Шотландського королівства за незалежність проти англійського панування. Головний герой фільму — Вільям Воллес, ватажок шотландців, у виконанні Мела Гібсона.

На 1 березня 2024 року фільм займав 79-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Анотація

[ред. | ред. код]

Події фільму починаються 1280 року. Це історія легендарного національного шотландського героя Вільяма Воллеса, який присвятив себе боротьбі з англійцями за часів короля Едуарда Довгоногого. Вільям рано втратив батька, що загинув від рук англійців, але його дядько зумів дати хлопцеві навчання в Європі. На батьківщину Вільям повертається вже дорослим чоловіком, що мріє завести родину і жити мирним життям. Та доля вирішила інакше. Його наречену вбили англійці, і він почав свій «хрестовий похід» за свободу.

Сюжет

[ред. | ред. код]

1280 рік. Король Англії Едуард I Довгоногий окупував значну частину Шотландії та заборонив шотландцям мати зброю. У боротьбі із загонами короля гине батько і брат десятирічного Вільяма Воллеса. Про Воллеса починає піклуватися його дядько — Аргайл.

За кілька років Воллес повертається до рідного селища, з надією завести родину і вести господарство, за можливістю уникаючи «проблем». Воллес починає зустрічатися з дівчиною, з якою товаришував у дитинстві — Маррон Мак-Клено[10]. Щоб уникнути встановленого королем Едуардом I принизливого «права першої ночі», Маррон і Воллес вінчаються таємно. Воллес відбиває Маррон від англійських солдатів, що намагалися її зґвалтувати. Однак Маррон не встигає втекти із селища і місцевий шериф привселюдно її страчує. Воллес приходить здатися, але замість цього починає бійку із солдатами. Мешканці стихійно підіймають повстання, Воллес перерізає горлянку шерифові на місці страти Маррон. Шотландці проголошують його своїм вождем.

Повстання розпалюється, до загону Воллеса приєднуються й інші шотландські клани. Воллес здобуває декілька перемог над англійськими військами, зокрема у битві при Стерлінгу. Однак під час Фолкеркської битви шотландська шляхта зраджує Воллеса, тому він зазнає поразки. Відійшовши у підпілля, Воллес убиває двох представників шляхти, що його зрадили.

З Воллесом зустрічається принцеса Ізабела, дружина принца Едуарда (майбутнього Едуарда II), сина Едуарда I.

Воллес, все ще сподіваючись на підтримку з боку шотландської шляхти, зустрічається з Робертом Брюсом (майбутнім королем Шотландії Робертом I). Але батько Роберта потайки від сина влаштував пастку. Воллеса схопили англійські солдати.

У Лондоні Воллеса судять за зраду короля. Однак Воллес каже, що ніколи не визнавав Едуарда своїм королем. За це його засуджують до «очищення через біль». На лондонській площі Воллеса катують. Вільям, зібравши останні сили, вигукує «Свобода!». Поглянувши на натовп, що зібрався на площі, Воллес бачить Маррон і посміхається їй. Цієї миті йому відтинають голову.

Деякий час потому Роберт Брюс із залишками армії зустрічається з англійськими військами на полі Баннокберна. Вигукуючи ім'я Воллеса, Брюс із шотландськими вояками атакують англійців.

У ролях

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 1996 році фільм «Хоробре серце» був висунутий на 10 номінацій премії «Оскар» 1995 року і виграв 5 з них — «Найкращий фільм», «найкраща режисерська робота», «найкраща операторська робота», «найкращий звуковий монтаж», «найкращий грим».

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Меч Воллеса нині зберігається у Британському історичному музеї. Під час фільмування фільму «Хоробре серце» Мел Ґібсон тримав у руках 12 копій цього меча. Усі копії були виконані згідно з оригіналом, включно розмір і вагу.
  • Кілька головних боїв у фільмі довелося перезнімати через те, що на статисті в кадрі були помічені сонячні окуляри та наручний годинник.

Історичні ляпи

[ред. | ред. код]
  • Король Едуард I не був язичником, як це стверджується у фільмі. До того ж він був учасником Восьмого хрестового походу.
  • Батька і брата реального Вільяма Воллеса вбито 1291, тобто коли Воллесові було близько 21, а не 10, як це показано у фільмі.
  • Реальний Вільям Воллес не міг бути батьком Едуарда III, як це передбачається у фільмі. Між стратою Воллеса (1305) і народженням Едуарда III (1312 рік) минуло 7 років.
  • У зображенні битви при Стерлінгському мості відсутній власне Стерлінгський міст, який зіграв важливу роль у перемозі шотландців.
  • Захоплення владою Воллеса спровоковано не зрадою батька Роберта Брюса, як це показано у фільмі, а зрадою лояльного англійському королю шотландського лицаря Джона де Ментейса.
  • Синя фарба з Вайди, якою вкрито лице Воллеса і його соратників, застосовувалася стародавніми кельтськими воїнами. У XIII столітті, коли розгортаються події фільму, вона не використовувалася. Хоч у фільмі пояснено, що шотландці навмисне наклали фарбу, аби показати своє кельтське походження.
  • Король Едуард I помер не одночасно з Воллесом, а через два роки (у 1307 році).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в http://www.sinemalar.com/film/595/cesur-yurek
  2. ↑ а б в г д http://www.adorocinema.com/filmes/filme-10080/
  3. ↑ а б в г д е http://www.imdb.com/title/tt0112573/
  4. ↑ а б http://www.metacritic.com/movie/braveheart
  5. ↑ а б в г http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=10080.html
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п http://www.filmaffinity.com/en/film395715.html
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м http://www.imdb.com/title/tt0112573/fullcredits
  8. ↑ а б ČSFD — 2001.
  9. ↑ http://www.boxofficemojo.com/movies/?id=braveheart.htm
  10. ↑ Маррон Мак-Клено — ім'я героїні в українській озвучці, як його називають герої фільму на 33 хвилині.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Хоробре серце
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хоробре_серце&oldid=43906488