Очікує на перевірку

Хатторі Хандзо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хатторі Хандзо
яп. 服部正成
Ім'я при народженніяп. 服部 正成
Народження1542
Провінція Мікава, Сьоґунат Муроматі
Смерть2 січня 1597(1597-01-02) або 23 грудня 1596(1596-12-23)
Едо, округ Тосімаd, Провінція Мусасі, Східноморський край, Японія
ПохованняСайненd
ДітиHattori Masashiged, Hattori Masanarid і Hattori Yasunarid
Заголовок цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Хатторі традиційно записане перед особовим ім'ям Хандзо.

Хатторі Хандзо (яп. 服部 半蔵; ? 1542 — 23 грудня 1596), також відомий як Хатторі Масанарі (яп. 服部 正成) — самурай і полководець епохи Сенгоку, глава роду ніндзя з провінції Іга. У багатьох сучасних творах його зображують як найвеличнішого ніндзя[1].

Спадковий васал роду Мацудайра, згодом відомого як рід Токуґава. Служив Токуґаві Іеясу у війнах становлення сьогунату. За лютість у бою отримав прізвисько Диявол Хандзо (яп. 鬼 半蔵).

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько Хандзо, Хатторі Ясунага, був ніндзя з провінції Іга. Хоча Хандзо народився і виріс у провінції Мікава, він проживав і в Іґі. Хандзо вважався відмінним фехтувальником, списоносцем і військовим тактиком. У 16 років уперше брав участь у бойових діях, у нічному нападі на замок Удо. Брав участь у битвах при Анеґаві (1570) і при Мікатаґахарі (1572), але його найцінніший внесок у справу Токуґави був після смерті Оди Нобунаґи в 1582 році. Після перевороту Токуґаві довелося терміново бігти з Осаки в Мікаву; Хандзо порадив маршрут через гори Іґі, так як був упевнений, що зможе переконати місцевих ніндзя допомогти Токуґаві. Уночі він розвів сигнальні вогнища на горі й уже до ранку зібрав невеликий загін ніндзя з Іґі та Коґі. Це дозволило загону Токуґави успішно дістатися до Мікави та не попастися військам Акети Міцухіде.

У 1590 році Токугава переїхав в Едо (майбутній Токіо), і Хандзо був призначений командиром загону з 200 ніндзя з Іґі, який охороняв задні ворота замку.

Хатторі Хандзо помер своєю смертю в 1596 році у віці 55 років. Його спадкоємцем став вісімнадцятирічний старший син, теж на ім'я Масанарі, але в написанні іншими ієрогліфами (яп. 正 就). Масанарі-молодший отримав звання «Вербами-но-Камі», і його люди працювали в якості охоронців замку Едо.

Спадщина Хандзо — Ворота Хандзо (яп. 半蔵 門, Хандзо: мон) Імператорського (колишнього сьогунського) палацу в Токіо і лінія токійського метро Хандзомон (англ. Tokyo Metro Hanzōmon Line), яка проходить від центрального Токіо в південно-західному напрямку і названа в честь палацових воріт. Хандзо похований на кладовищі заснованого ним же храму Сайнен (яп. 西 念 寺) у Сіндзюку в Токіо. У храмі також зберігаються його улюблені списи та його парадний шолом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Stephen Turnbull. Warriors of Medieval Japan. — Osprey Publishing. — 2007. — P. 152. — ISBN 1846032202.

Посилання

[ред. | ред. код]