Фінські кале
| Фінські кале | |
|---|---|
 Роми в Мальме, 1930 рік | |
| Кількість | 17,500 |
| Ареал | |
| Походження | англійські та шотландські роми |
| Близькі до | Норвезькі та шведські мандрівники, низинні групи шотландських циган і мандрівників, Романичаль, Валлійські роми) та інші роми |
| Мова | Фінська, шведська та фінська кало |
| Релігія | Лютеранство, п'ятидесятництво, християнство |
Фінські кале (ром. Kàlo; швед. Kalé; фін. Kaale, також фін. Suomen romanit — «фінські роми», або фін. Mustalainen — буквально «циган», що часто вважається образливим) — група ромів, яка проживає переважно у Фінляндії та Швеції. Їхніми основними мовами є фінська, шведська та фінська ромська. Кало/Кале — це збірна назва мандрівників у Фінляндії, Англії та Іспанії[1].
Первісно фінськими кале були норвезькі та шведські мандрівники (скандороманська: Romanisæl), які прибули до Фінляндії через Швецію після депортації зі Швеції в 17 столітті. Предками фінських, шведських і норвезьких циган є англійські та шотландські роми, які були депортовані з королівств Шотландії та Англії[2][3]. У 1637 році всі ромські групи були оголошені поза законом, їх можна було повісити без суду; ця практика припинилася лише в 1748 році[4]. Коли Фінляндія проголосила незалежність у 1917 році, всі кале отримали громадянство з усіма правами. Під час Радянсько-фінської війни 1939—1940 та Радянсько-фінської війни 1941—1944 років близько тисячі кале служили у фінській армії[5].
Традиційне фінське плаття кале походить від традиційного одягу етнічних фінських жінок. До початку 20-го століття жінки кале та Фін одягалися однаково в блузи, довгі спідниці та поясні фартухи[6]. З часом і зі зростанням багатства жіноче плаття кале стали прикрашати. Сукня зазвичай має важку чорну оксамитову спідницю з відносно високою талією, підкріплену підкладкою, і блузку з дутими елементами, часто з помітними воланами та мереживом, виготовлену з декоративної тканини, наприклад, з блискітками або металевим блиском.
Музика є центральною частиною фінської культури Кале, повсякденних розваг і домашнього життя. Кале особливо відомі своїм внеском у фінське танго та шлагерну музику. Чоловіки кале були важливою частиною шлягерної сцени з початку популярності жанру у Фінляндії після Другої світової війни. Спочатку співаки кале стикалися з прямою дискримінацією, і, наприклад, їм забороняли виступати в певних закладах або через принципи, або через непристойну поведінку аудиторії. Тайсто Таммі та Маркус Аллан були двома найважливішими ранніми виконавцями кале; обидва виступали під художніми псевдоніми, щоб зменшити увагу до свого етнічного походження[7].
Кале традиційно були ремісниками, але в наш час ця професія втратила своє значення, що призвело до значного зростання безробіття в групі[8]. У документі, опублікованому Міністерством праці, зазначено, що «згідно з матеріалами реєстру клієнтів управління праці, 70 % ромів, які шукають роботу, мали початкову або неповну середню освіту». Згідно з тим же документом: «Освіта є обов'язковою у Фінляндії, і цей обов'язок однаково стосується ромів, як і інших громадян, але відмова від базової освіти все ще поширена серед молодих ромів, тоді як серед основного населення це дуже рідко»[9].
У 2007 році поліцейський і боксер ромського походження Ріку Лумберг написав відкритого листа своєму народу, вимагаючи покласти край «варварській традиції кровної помсти» в громаді[10]. Ромська художниця Кіба Лумберг так сказала про культуру, в якій вона виросла: «У Фінляндії не можна обговорювати кровну ворожнечу та насильство, яке існує в ромській культурі. Ми не можемо прийняти, що деякі групи ховаються за культурою, щоб виправдати наступ права людини та свободу слова», і «проблема в тому, що коли циган наважується публічно говорити про те, що відбувається в його власній громаді, йому загрожують смертю, якщо біла людина відкриває рот, його звинувачують у расизмі»[11].
Міністерство юстиції Фінляндії зазначає, що у 2005 році особи ромського походження (які складають менше 0,2 % від загального населення Фінляндії) скоїли 18 % розкритих вуличних пограбувань у Фінляндії. Для порівняння, дещо більше населення Сомалі (14 769 проти приблизно 10 000) було відповідальним за 12 %, тоді як етнічні фіни відповідальні за майже 51 % злочинів[12]. Згідно зі звітом Департаменту виконання покарань Фінляндії за 2003 рік, у тюрмах Фінляндії було приблизно 120—140 ромів. У доповіді обговорювалися шляхи боротьби з інституційним расизмом і дискримінацією в пенітенціарній системі, а також шляхи покращення реабілітації ромських ув'язнених, наприклад, через освітні програми та кращу співпрацю з ромською громадою в цілому[13].
З 1950-х років фінські роми переїхали до Швеції. Головною причиною є кращі можливості працевлаштування та менша дискримінація[14]. У Швеції проживає близько 4500 фінських ромів, це єдина ромська група у Швеції, яка носить свій традиційний одяг. У Швеції фінським ромам легше отримати роботу та квартиру завдяки більш шведським звучанням прізвищ, а також давній традиції мультикультуралізму в Швеції[15].
- Рему Аалтонен, барабанщик і співак[16]
- Вейо Балтцар, автор і режисер
- Жасмин, співачка
- Кіба Ламберг, письменниця, художниця та критик насильства в ромській культурі
- Амадей Лундберг, співак
- Міранда Вуоласранта, активістка та педагог
- ↑ Factsheet. Kaale in Finland. rm.coe.int. Процитовано 12 грудня 2023.
- ↑ Romani, Kalo Finnish. Процитовано 12 грудня 2023.
- ↑ Eltzler.
- ↑ Finnish Romani (PDF). spraakdata.gu.se.
- ↑ Mansetori.fi. mansetori.fi.
- ↑ Tie romanien elämään (фін.). Suomen käsityön museo. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 березня 2013. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Music of the Finnish Romani: roaming and singing. FMQ. 21 серпня 2017. Процитовано 12 грудня 2023.
- ↑ Romanit Suomessa Suomen Romanifoorumi. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 22 березня 2010.
- ↑ Heikko koulutus pitää romanit poissa työelämästä [Low level of education keeps Romani out of employment]. Keskisuomalainen (фін.). 11 вересня 2008. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 29 травня 2010. [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Lumberg, Riku (19 серпня 2007). Riku Lumbergin avoin kirje romaniyhteisölle [Riku Lumberg's open letter to the Romani community]. Helsingin Sanomat (фін.). Helsinki. Процитовано 1 листопада 2009.
- ↑ Varpula, Sari (16 серпня 2007). Taiteilija Kiba Lumberg: Sieluni ei mahdu mustalaishameeseen. Sana (фін.). Helsinki. Архів оригіналу за 23 березня 2008. Процитовано 1 листопада 2009. [Архівовано 2008-03-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Lehti, Martti (14 лютого 2008). Ryöstörikoskatsaus 2007 [Robbery Crime Report 2007] (PDF). OPTL:n tutkimustiedonantoja 83 (фін.). Helsinki: Oikeuspoliittinen tutkimuslaitos. с. 36—7. ISBN 978-951-704-350-2. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 21 лютого 2010. [Архівовано 2011-07-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Romanien asema ja olosuhteet vankiloissa sekä yhdyskuntaseuraamusten suorittajina: Työryhmän raportti [Про статус ромів та умови утримання в’язниць і виконання громадських покарань: Звіт робочої групи] (PDF). Rikosseuraamusviraston monisteita 2/2003 (фін.). Helsinki: Rikosseuraamusvirastolle. 20 січня 2003. Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2011. Процитовано 21 лютого 2010. [Архівовано 2011-07-27 у Wayback Machine.]
- ↑ 2. Romer i Sverige.
- ↑ Tuhannet Suomen romanit löysivät pysyvän kodin Ruotsista – monien mielestä elämä on parempaa Pohjanlahden takana.
- ↑ Rantala, Risto, ред. (1998). Kuka kukin on: Henkilötietoja nykypolven suomalaisista 1998 (фін.). Helsinki: Otava. с. 18. ISBN 951-1-14344-1.
