Фікс Юхим Зісьович

Фікс Юхим Зісьович
Фікс Юхим Зісьович
	Фікс Юхим Зісьович
«Заступник Голови Державної Ради Республіки Крим» (самопроголешенний незаконний маріонетковий орган російської окупаційної влади в Криму, що видає себе за «парламент» т. зв. «Республіки Крим»)
	Нині на посаді
На посаді з	5 жовтня 2016
Президент	Володимир Путін
Попередник	Андрій Козенко
Народився	27 листопада 1946 (78 років); Ковель Волинська область
Відомий як	політик
Громадянство	СРСР; Україна; Росія
Національність	єврей
Alma mater	Далекосхідний федеральний університет (1979)
Політична партія	СДПУ(о); Єдина Росія
Нагороди	Почесні громадяни Сімферополя[d] (2017)
	Медіафайли у Вікісховищі

Єфим Зіс'євич Фікс^[1] (нар. 27 листопада 1946, Ковель, Волинська область) — український та російський політичний діяч, політик. Колаборант, після початку тимчасової окупації Криму Росією — заступник голови місцевої окупаційної ради з 5 жовтня 2016 року. Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 по березень 2005 року від СДПУ(о). Під час виборів президента України 2004 року — довірена особа кандидата Януковича. Полковник та ветеран Збройних Сил України^[2]. Член російської партії «Єдина Росія».

Звинувачуються в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.111 Кримінального кодексу України (державна зрада)^[3]^[4]

Життєпис

Батько Зісь Хаймович (1903—1985), мати Геня Хаймівна (1913) — прибиральниця, дружина Анна Іванівна (1941), син Ілля (1973).

1964—1965 — учень музичного училища у Луцьку.

Закінчив Далекосхідний державний університет, історичний факультет (1973—1978).

У 1965—1994 — служба в армії, був секретарем парткому 32-го армійського корпусу (Крим).

Полковник у запасі (1994). Працював заступником директора ТОВ «Таврійський економіко-правовий центр».

1990—1994 — депутат, голова постійної комісії з соціальних питань Верховної Ради Криму. Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Януковича у ТВО № 2 (2004—2005).

1996 — член СДПУ(о).
голова фракції «Солідарність»
грудень 1998 — член політбюро СДПУ(о),
березень 1998 — кандидат в нардепи від СДПУ(о),
1996 — секретар Кримського рескому СДПУ(о);
1998 — член Політради СДПУ(о)
квітень 2005 — заступник голови СДПУ(о).
червень 2004 — квітень 2006 — нардеп 4 скликання від СДПУ(о). На час виборів: секретар Кримського комітету СДПУ(о), член СДПУ(о).
червень 2004 — член фракції СДПУ(о),
з червня 2004 — член комітету з питань реґламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ
з квітня 2006 — депутат ВР АРК від партії «Не так!»
березень 2006 — кандидат в народні депутати України від «Не так!»
заступник генерального директора спецпідприємства «Приватчек» (Сімферополь).
після анексії Криму Росією — заступник голови окупаційної Ради Криму з 5 жовтня 2016 року.

Примітки

↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 27 серпня 2024.
↑ О награждении работников различных отраслей. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.
↑ Обвинувачення в державній зраді чотирьох екс-депутатів Криму розгляне Деснянський райсуд Києва. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 14 березня 2019. [Архівовано 2017-01-09 у Wayback Machine.]
↑ nataly (6 серпня 2015). Прокуратура АРК предоставила список экс-депутатов ВР Крыма, объявленных в розыск. Центр журналістських розслідувань (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.

Посилання

[1] Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 27 серпня 2024.

[2] О награждении работников различных отраслей. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.

[3] Обвинувачення в державній зраді чотирьох екс-депутатів Криму розгляне Деснянський райсуд Києва. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 14 березня 2019. [Архівовано 2017-01-09 у Wayback Machine.]

[4] taly (6 серпня 2015). Прокуратура АРК предоставила список экс-депутатов ВР Крыма, объявленных в розыск. Центр журналістських розслідувань (укр.). Процитовано 15 серпня 2024.

[1]

[2]

[3]

[4]