Формула-1 — Гран-прі Монако 2007

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гран-прі Монако 2007
Монако LXV Grand Prix de Monaco
5-й із 17 етапів сезону 2007/ Гонка №773
← 4.Іспанії • 6.Канади →
Дата 27 травня 2007 року
Місце Монако Монте-Карло
Траса Монте-Карло
Довжина кола 3.340 км
Дистанція 260.520 км (78 кіл)
Погода
Поул
1:15.726 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес
Найшвидше коло
1:15.284
(44 коло)
Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес
Подіум
Переможець Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес
2 місце Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
3 місце Бразилія Феліпе Масса Феррарі
2006 ←  Гран-прі Монако 2007  → 2008

Гран-прі Монако 2007 року — п'ятий етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 24 по 27 травня 2007 року на вуличній трасі Монте-Карло в Монако. Перемогу на цих перегонах святкував дворазовий чемпіон світу іспанець Фернандо Алонсо з команди Макларен-Мерседес. Алонсо став володарем хет-трику на цьому гран-прі: виграв перегони, здобув поул-позишн та виграв спір серед пілотів за найшвидше коло.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Класифікація

[ред. | ред. код]

Кваліфікація

[ред. | ред. код]
Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 1:16.059 1:15.431 1:15.726
2 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:15.685 1:15.479 1:15.905
3 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 1:16.786 1:16.034 1:15.967
4 Італія Джанкарло Фізікелла Рено 1:17.596 1:16.054 1:16.285
5 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:16.870 1:16.100 1:16.439
6 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:17.816 1:16.420 1:16.784
7 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:17.385 1:15.733 1:16.832
8 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:17.584 1:15.576 1:16.955
9 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 1:17.244 1:16.454 1:17.498
10 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 1:17.297 1:16.457 1:17.939
11 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:17.204 1:16.319
12 Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 1:17.874 1:16.662
13 Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 1:16.720 1:16.703
14 Італія Ярно Труллі Тойота 1:17.686 1:16.988
15 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Рено 1:17.836 1:17.125
16 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 1:16.251 нема часу
17 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 1:18.250
18 США Скотт Спід Торо Россо-Феррарі 1:18.390
19 Німеччина Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 1:18.418
20 Німеччина Ральф Шумахер Тойота 1:18.539
21 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 1:18.554
22 Нідерланди Крістіан Альберс Спайкер-Феррарі нема часу

Перегони

[ред. | ред. код]
Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 78 1:40:29.329 1 10
2 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 78 +4.0 2 8
3 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 78 +69.1 3 6
4 Італія Джанкарло Фізікелла Рено 77 +1 коло 4 5
5 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 77 +1 коло 8 4
6 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 77 +1 коло 7 3
7 Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 77 +1 коло 11 2
8 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 77 +1 коло 16 1
9 США Скотт Спід Торо Россо-Феррарі 77 +1 коло 18
10 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 77 +1 коло 9
11 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 77 +1 коло 10
12 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 77 +1 коло 5
13 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Рено 76 двигун 15
14 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 76 +2 кола 13[1]
15 Італія Ярно Труллі Тойота 76 +2 кола 14
16 Німеччина Ральф Шумахер Тойота 76 +2 кола 20
17 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 76 +2 кола 21
18 Велика Британія Ентоні Девідсон[2] Супер Агурі-Хонда 76 +2 кола 17
19 Нідерланди Крістіан Альберс Спайкер-Феррарі 70 карданний вал 22
схід Німеччина Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 53 аварія 19
схід Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 17 коробка передач 6
схід Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 1 аварія 12

Найшвидше коло: Фернандо Алонсо — 1:15.284

Кола лідирування: Фернандо Алонсо — 73 (1-25, 29-50, 53-78); Льюїс Хемілтон — 5 (26–28, 51–52).

Примітки і посилання

[ред. | ред. код]
  1. У кінці другої сесії кваліфікації відбувся інцидент між Девідом Култхардом і Хейкі Ковалайненом, у результаті якого Култхард блокував Ковалайнена на швидкому колі. У перерві між сесіями судді аннулювали результат Култхарда у другій сесії. У результаті, у третю сесію кваліфікації пройшов Дженсон Баттон, який показав 11 час у другій сесії. Пізніше стюарди пояснили накладений на шотландця штраф – замість аннулювання результатів другої кваліфікаційної сесії, Девід Култхард був покараний двома позиціями на стартовому полі і стартував з 13-го місця
  2. На Ентоні Девідсона накладено штраф «проїзд через піт-лейн» за ігнорування синіх прапорів.

Джерела Інтернет

[ред. | ред. код]