Очікує на перевірку

Форель райдужна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Форель райдужна

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Лососеподібні (Salmoniformes)
Родина: Лососеві (Salmonidae)
Рід: Тихоокеанський лосось (Oncorhychus)
Вид: Пструг райдужний
Oncorhynchus mykiss
(Walbaum, 1792)
Батьківщина пструга райдужного
Батьківщина пструга райдужного
Синоніми
  • Fario gairdneri (Richardson, 1836)
  • Onchorrhychus mykiss (Walbaum, 1792)
  • Onchorynchus mykiss (Walbaum, 1792)
  • Oncorhynchus gairdnerii (Richardson, 1836)
  • Oncorhynchus kamloops Jordan, 1892
  • Oncorhynchus mykiss nelsoni Evermann, 1908
  • Oncorhynchus myskis (Walbaum, 1792)
  • Parasalmo penshinensis (Pallas, 1814)
  • Parasalmo mykiss (Walbaum, 1792)
  • Salmo gairdneri Richardson, 1836
  • Salmo gairdneri irideus Gibbons, 1855
  • Salmo gairdneri shasta Jordan, 1894
  • Salmo gairdnerii Richardson, 1836
  • Salmo gairdnerii gairdnerii Richardson, 1836
  • Salmo gairdnerii irideus Gibbons, 1855
  • Salmo gilberti Jordan, 1894
  • Salmo iridea Gibbons, 1855
  • Salmo irideus Gibbons, 1855
  • Salmo irideus argentatus Bajkov, 1927
  • Salmo kamloops (Jordan, 1892)
  • Salmo kamloops whitehousei Dymond, 1931
  • Salmo masoni Suckley, 1860
  • Salmo mykiss Walbaum, 1792
  • Salmo nelsoni Evermann, 1908
  • Salmo penshinensis Pallas, 1814
  • Salmo purpuratus Pallas, 1814
  • Salmo rivularis Ayres, 1855
  • Salmo rivularis kamloops (Jordan, 1892)
  • Salmo truncatus Suckley, 1859
  • Trutta iridea (Gibbons, 1855)
Посилання
Вікісховище: Oncorhynchus mykiss
Віківиди: Oncorhynchus mykiss
EOL: 205250
ITIS: 161989
NCBI: 8022

Форель райдужна[1], також пструг канадський[1] (Oncorhynchus mykiss) — вид лососевих риб роду Oncorhynchus[2], батьківщиною якої є західна частина Північної Америки — від півдня Аляски до каліфорнійського узбережжя. В Україну її вперше було завезено в кінці XIX ст. Із середини XX ст. пструга райдужного систематично розводять. З рибоводних господарств її особини потрапляють у річки. У деяких річках Карпат і Криму пструг райдужний утворив самовідтворювальні популяції.

Пструг райдужний

Тіло риби видовжене, з боків сплюснуте, вкрите дрібною лускою, спина товстувата. Спинний плавець міститься перед уявною вертикаллю від початку черевних плавців. Зовнішній край спинного плавця опуклий, анального — виїмчастий, зрідка прямий. Хвостовий плавець у риб до дворічного віку з невеликою виїмкою, яка зникає у старіших риб.
Відповідно до водного середовища сріблясте забарвлення пструга райдужного темніше в глибоководних водоймах з кам'янистим дном і холодною водою, світліше — у водоймах із світлим піщаним дном і порівняно теплою водою. Вище від бічної лінії є багато дрібних чорних плям — на голові, спинному, жировому і хвостовому плавцях. На боках плями більші, черево світліше, ніж боки. Вздовж бічної лінії є широка райдужна смужка, в якій переважають червоні відтінки. Особливо яскрава райдужна смужка в самців, її яскравість збільшується в період нересту. Тіло самців темніше, ніж у самок. Крім того, у самців викривляються щелепи, на них з'являються зуби, на нижній щелепі виростає хрящовий горбик.
Пструг райдужний може пристосуватися і до вищої температури води. Тому в гірських річках вона живе в середніх і нижніх течіях, де вода тепліша, ніж у верхів'ях річок. Найсприятливішою є температура води +12…+18 °С. При іншій температурі води спостерігається зниження темпів росту. Помічено, що температура води впливає на статеве дозрівання плідників. Так, у господарствах, які використовують артезіанську або джерельну воду з високою температурою в осінньо-зимовий період, плідники дозрівають швидше, ніж у передгірських і гірських господарствах, які постачаються водою з річок та потоків.
Дорослі особини найкраще почувають себе при вмістові кисню у воді близько 10 мг/л, ембріони — при 7 мг/л. Інтенсивному вирощуванню пструга сприяють підвищений вміст у воді сульфатів і хлоридів, а також підвищена твердість води. У лужній воді пструг райдужний росте краще, ніж у кислій. Так, чотирирічні риби при вирощуванні в кислій воді торфовищ мають масу близько 100 г, а у вапняній — 1200 г. Недостатня прозорість води негативно впливає на хід інкубації ікри, живлення личинок і дорослих риб.
У природних водоймах живиться бокоплавами, личинками, комахами, які падають у воду внаслідок змивання їх дощовими водами з навколишніх лісів, лук, полів. Із збільшенням розмірів риб збільшуються і розміри об'єктів, які вони споживають. Риби завдовжки понад 19—33 см поїдають мальків риб. Живляться вони майже протягом усього дня, а також і в місячні ночі. У рибоводних господарствах, крім природної їжі пструг райдужний споживає штучні кормові суміші.
Залежно від забезпеченості кормом та інших факторів темп росту пструга в різних водоймах і господарствах неоднаковий. Так, у басейні Прута довжина риб у дворічному віці становить близько 9—20 см при масі 8-83 г, у трирічному — 17 — 21 см при масі 50-120 г. Чим вище ставкове господарство над рівнем моря і відповідно нижча в ньому температура води, тим повільніше в них ростуть риби.
Нереститься в березні — квітні при температурі води +6…+8 °С, для чого вона піднімається у верхів'я річок. Тут самиця обирає ділянку з кам'янистим дном і з швидкою течією. Хвостовим плавцем вона робить ямку завглибшки до 13 см і діаметром близько 30 см. Самець участі в будівництві гнізда не бере, але відганяє від цього місця інших самців, постійно плаваючи навколо самки. Після відкладання ікри і її запліднення самиця відходить від гнізда, стає проти течії і починає закопувати гніздо, цьому сприяє течія. Самки відкладають від 1,5 до 8,5 тис. ікринок діаметром 4—5 мм. При температурі води +7…+9 °С розвиток ембріонів в ікрі триває більш як місяць.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Турянин І. І. «Риби Карпатських водойм» с.29
  2. Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Oncorhynchus mykiss на FishBase. Версія за жовтень 2012 року.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Щербуха А. Я. Риби наших водойм.— 2-ге видання, доп.— К.: Рад. шк., 1987.— 159 с., іл.